Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні icon

Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні




НазваДослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні
Сторінка1/8
Дата28.07.2012
Розмір1.51 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8


УДК 502.13(100):502.3

№ держреєстрації 0107U009208

Інв. №


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

(СумДУ)

40017, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2; тел.330172


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з наукової роботи

д.ф.-м.н., проф.

______________ А.М. Чорноус


ЗВІТ

ПРО НАУКОВО – ДОСЛІДНУ РОБОТУ


Організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні

(заключний)


Начальник НДЧ

к.т.н., доцент __________________ В.А. Осіпов


Керівник НДР

д.е.н., професор _________________ О.М. Теліженко


2010


Рукопис закінчений 20 вересня 2010 р.

Результати цієї роботи розглянуто науковою радою СумДУ протокол № 12 від 2010.06.24

^ СПИСОК АВТОРІВ


Керівник теми, ______________ О. Теліженко

д.е.н., проф. ______________ (заг. редакція, розділ 1, 3)


д.е.н., проф. ______________ О. Балацький

______________ (вступ, висновки)


к.е.н., проф. ______________ С. Фролов

______________ (розділ 2)


к.е.н. ______________ В. Боронос

______________ (розділ 3)


к.е.н. ______________ М. Петрушенко

______________ (розділ 2)


к.е.н. ______________ Г. Шевченко

______________ (розділ 2)


асистент ______________ І. Тимченко

______________ (розділ 2)


асистент ______________ В. Мартинець

______________ (розділ 2)


здобувач ______________ В. Федірко

______________ (редакція, макетування)


аспірант ______________ Н. Федоренко

______________ (редакція, розділ 3)


аспірант ______________ Ю. Мирошниченко

______________ (оформлення)

^ РЕФЕРАТ


Звіт про НДР: 148 стор., 21 рис., 8 табл., 108 джерел.

Об’єктом дослідження є принципи, методи, інструменти і економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні.

^ Мета роботи полягає в розробці теоретичних і науково-методичних принципів управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні, направлених на узгодження національних пріоритетів розвитку теплової енергетики України і умов Європейської Конвенції по трансграничному перенесенню забруднюючих речовин.

^ Предмет дослідження – економічні відносини виникаючі між країнами-учасницями LRTAP у зв’язку з необхідністю поетапного досягнення нормативного рівня якості атмосферного повітря.

^ Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення і принципи сучасної теорії граничної корисності, збалансованого еколого-економічного розвитку, теорії економічної оцінки природних ресурсів, раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища.

При проведенні дослідження були використані: методи системно-структурного і порівняльного аналізів; методи формально-логічного аналізу; економіко-статистичні методи; методи моделювання і прогнозування.

Головна ідея проекту полягає у можливості і необхідності вдосконалення механізму управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні.

^ ЗБИТОК, АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ, ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА, РІВНОВАГА, ПИТОМІ ПОКАЗНИКИ, ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА, ПОРЕЦИПІЄНТНІ ЗБИТКИ

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................


^ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА МІЖДЕРЖАВНОМУ РІВНІ.....

1.1 Еколого-економічний зміст якості атмосферного повітря...........

1.2 Соціально-економічний оптимум якості атмосферного повітря

1.3 Теорія рівноваги в системі «якість атмосферного повітря - споживання».................................................................................................

1.4 Дослідження характеру залежності «економічне зростання – емісія забруднюючих речовін» ..................................................................


^ 2 УДОСКОНАЛЕННЯ НАУКОВО-МЕТОДІЧНІХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ АТМОСФЕРО ОХОРОННИХ ВИТРАТ.......................................................................................................

2.1 Теоретико-методичні основі оцінки впливу атмосфероохоронних витрат на ефективність виробництва ...................

2.2 Оцінка і прогнозування атмосфероохоронних витрат та проблеми застосування енерго-емісійної моделі EFOM-ENV в умовах України .........................................................................................................

2.3 Ефект заміщення витрат при зміні технологій пилогазоочистки


^ 3 ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ........

3.1 Еколого-економічні інструменти управління якістю атмосферного повітря .................................................................................

3.2 Фінансове забезпечення трансферу технологій в системі управління еколого-інноваційним розвитком ..........................................

3.3 Принципи оптимізації сценаріїв зніження емісії забруднюючих речовін ..........................................................................................................


ВИСНОВКИ ...............................................................................................


^ ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ............................................................................


5


7

7

16


32


43


69


69


83

99


109


109


122


127


135


138

ВСТУП


Ухвалення в 1979 році Європейської Конвенції по трансграничному перенесенню забруднюючих речовин – ^ Long Range Transboundary Air Pollution (LRTAP), дозволило скоординувати зусилля урядів європейських держав, направлені на зниження рівня забруднення атмосферного повітря. Проте, економічний блок LRTAP не одержав системного розвитку. Значний внесок в дослідження взаємозв'язків між соціально-економічним розвитком і екологічними процесами, формування принципів розвитку і розміщення продуктивних сил, з урахуванням екологічних обмежень внесли українські учені О.М. Алімов, О.Ф. Балацький, Л.О. Бєлашов, В.В. Волошин, О.О. Векліч, І.Г. Гречановська, Б.М. Данілішин, С.І. Дорогунцов, О.Л. Кашенко, Н.Г. Ковальова, Я.В. Козьменко, І.І. Лукінов, В.С. Міщенко, Л.Г. Мірошник, Є.В. Мішенін, І.В. Нєдін, В.О. Паламарчук, М.М. Паламарчук, І.М. Синякевіч, В.М. Трегобчук, А.М. Федоріщева, С.К. Харічков, С.І. Хрістенко, М.Г. Чумаченко, В.Я. Шевчук, А.В. Чупіс, і ін.

Істотний внесок у розвиток сучасних теорій еколого-економічної рівноваги внесли такі відомі зарубіжні економісти як И.Я. Блехцин, К.Г. Гофман, А.А. Гусев, Н.Н. Лукьянчиков, Г.А. Моткин, И.М. Потравний, Е.П. Ушаков, Р. Коуз, А. Пігу, В. Леонтьев, П. Самуельсон, В. Баумол і ін.

Наукові основи управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні були сформовані в працях зарубіжних економістів: М. Аманна, З. Аткинсона, З. Же. де Браяна, Я. Кофала, До. Конрада, Р. Классена, З. Круїтваген, А. Крупника, Р. Стінглера, Д. Сипсона, Т. Селдена, Д. Сонга, Т. Тієтенберга, Н. Шафіка і ін.

Разом з тим, наукові дослідження економічних проблем управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні, не дивлячись на одержані результати і накопичений досвід, на наш погляд, повинні заглиблюватися виходячи з сучасних тенденцій міжнародного соціально-економічного розвитку, глобального характеру екологічних проблем і об'єктивної необхідності узгодження тенденцій розвитку теплової енергетики України з вимогами LRTAP.

Таким чином, актуальність перерахованих проблем, практичне їх значення і недостатнє теоретичне дослідження, зумовили головну мету і задачі дослідження.

Мета роботи полягає в розробці теоретичних і науково-методичних принципів управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні, направлених на узгодження національних пріоритетів розвитку теплової енергетики України і умов Європейської Конвенції по трансграничному перенесенню забруднюючих речовин.

Відповідно до мети дисертаційного дослідження були визначені наступні основні задачі:

- аналіз передумов формування і розвитку сучасних напрямів теорії еколого-економічної рівноваги, виявлення їх єдності і протилежностей;

- дослідження загального характеру залежності «економічне зростання – емісія забруднюючих речовин» і чинників, її визначаючих;

- дослідження підходів до формалізації функції корисності якості атмосферного повітря;

- визначення умов соціальної оптимальності ринкової рівноваги і економічного оптимуму якості атмосферного повітря;

- вибір і обгрунтування ефективних еколого-економічних інструментів управління якістю атмосферного повітря;

- оцінка впливу атмосфероохоронних витрат на ефективність виробництва;

- розробка принципів і методів оптимізації сценаріїв зниження еміссиізагрязняющих речовин на теплових електростанціях України з урахуванням вимог LRTAP.

^ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА МІЖДЕРЖАВНОМУ РІВНІ

1.1 Еколого-економічний зміст якості атмосферного повітря


У тому, що став вже класичним визначенні К.Г. Гофмана під об’єктом природокористування розуміється «…просторово обмежений комплекс (територіальне поєднання) одиничних природних ресурсів і умов навколишнього середовища, для якого характерні: сумісне використання природних ресурсів і умов в рамках існуючих технологій; відносна однорідність природно-економічних умов господарювання, спеціалізації виробництва, рівня його технічної озброєності і забезпеченості матеріальними і трудовими ресурсами» [21, с. 16]. По суті, він дотримується підходів А.А. Мінца, який визначав природні ресурси як джерела ресурсів різного вигляду, розташовані на певній цілісній території і об’єднувані фактичним або перспективним сумісним використанням в рамках єдиного виробничо-територіального комплексу [40, с. 237].

Під навколишнім природним середовищем К.Г. Гофман розуміє сукупність чисто природних і природно-антропогенних чинників, що не є засобами праці, предметами споживання або джерелами енергії і сировини, але справляючих безпосередню дію на рівень життя населення і економічні показники функціонування галузей господарства. До їх числа, на його думку, слід віднести «…гідрометеорологічні умови, рівень забруднення навколишнього середовища …» [21,с. 15].

Таким чином, К.Г. Гофман не відносить (в усякому разі, в явному вигляді) атмосферне повітря до природних ресурсів. Крім того, виходячи з визначення, природні умови (наприклад, гідрометеорологічні) достатньо вільно трансформуються в природні чинники. В даному випадку виникає необхідність в чіткішому трактуванні понять «природні умови» і «природні чинники». Якщо це одне і те ж, як випливає з визначення, чи не можна застосовувати одне з вказаних вище понять як універсальне. Цілком очевидно, що не можна. Дійсно, між цими поняттями існує взаємний зв’язок і взаємна обумовленість. Природні умови, наприклад гідрометеорологічні, роблять істотний вплив на виробничі процеси в сільському господарстві. В цьому відношенні можна говорити, що такі умови є чинником виробництва. Більш того, такі умови в системі сільськогосподарського виробництва мають свою економічну оцінку у вигляді диференціальної ренти II.

На дискусійність положень К.Г. Гофмана указує, зокрема, і Л.Г. Мірошник. Він відзначає: «При визначеній дискусійності вказаного підходу (чому, наприклад, енергія вітру не може розглядатися як природний ресурс, зокрема оцінюваного економічно?) чинник «змінності» представляється дуже важливим моментом у формуванні економічного інструментарію природокористування. Зміна властивостей природного ресурсу означає, що змінюється (звичайно погіршується) його здатність виконувати ті або інші функції, а значить, і цінність ресурсу. Реакцією економічної системи на ці процеси буде збільшення або зниження витрат: одні економічні суб’єкти зазнаватимуть збитки, інші – заощадять на тому, що, використовуючи ресурс, не відновили його властивості» [38, с. 15]. Якщо говорити про виробничий процес в найзагальнішому значенні, як про глобальний виробничий процес, економія, на яку указує Л.Г. Мірошник, є достатньо умовною. В цілому для суспільства, забруднення навколишнього середовища спричиняє за собою перерозподіл витрат між безпосередньо виробничою і соціальною сферами.

Аналізуючи категорії «природні ресурси», «природні умови» і «природне середовище», О.Ф. Балацкий відзначає, що природне середовище і природні ресурси є, з одного боку, загальнішими в порівнянні з навколишнім середовищем, з іншою – вужчими. Так, в ці поняття входять земля, рослинний і тваринний світ, повітряний і водний басейни [5, с. 10]. Таким чином, по О.Ф. Балацкому «повітряний басейн» одночасно є елементом природного середовища і природним ресурсом. Таке визначення, на наш погляд, є обгрунтованим, оскільки атмосферне повітря виконує декілька функцій: біологічну, виробничу і транспортну. Забезпечення повітрям біологічної функції (повітря для дихання рослин, тваринних і людини) може розглядатися як природне середовище або, по-іншому, природне середовище незаселеного. Виконуючи виробничу функцію, атмосферне повітря є сировиною і допоміжним матеріалом (окислювач, стисле повітря, охолоджувач і т. д.) [5, с. 10]. Такий підхід відповідає, перш за все, принципу багатоякісності біосферних об’єктів і дозволяє ототожнити атмосферне повітря з природними ресурсами. Аналогічних поглядів дотримуються Л.Г. Мельник [39], Е.В. Мішенін [41], О.Ф. Балацкий, Ю.В. Панасовській, А.В. Чупіс [6].

Саме транснаціональний характер атмосферного повітря визначає його специфічні властивості як природного ресурсу. А рівень забруднення, як якісна характеристика, визначає його економічну оцінку.

Найпоширенішим уявленням про якість атмосферного повітря є його ототожнення з сукупністю санітарно-гігієнічних обмежень. Такий підхід, очевидно, може бути прийнятий при рішенні ряду приватних задач в області медицини або біології. Разом з тим, даний підхід, в основу якого встановлений принцип вимірювання, відображення і фіксації поточного стану параметрів, що характеризують якість атмосферного повітря, не дозволяє описати соціально-економічні процеси, що відбуваються в динамічній системі «суспільство – природа». Аналіз всеосяжної інтеграції природних і соціальних процесів, біосферної і соціальної системи дозволяє зробити висновок про необхідність визначення сукупності системних характеристик якості природного середовища. Очевидно, що системні характеристики якості як сукупність певних властивостей, що визначають статус (у тому числі і безпосередньо у виробничій сфері) різних елементів природного середовища в системі «суспільство – природа», є інтеграційним поняттям.

Під еколого-економічною системою звичайно розуміють деяке структурне утворення, основу якого складає єдність ноосферних і суспільних відносин в рамках кругообігу, що постійно поновлюється, «навколишнє природне середовище – ресурси – виробництво – навколишнє природне середовище» [16]. Теориторіально-еколого-економічна система є дискретними екологічними і економічними субсистемами, що функціонують в умовах територіальної організації виробництва. Зовнішня межа еколого-економічної системи носить умовний характер. У кожному конкретному випадку її можна розглядати як межу контакту з іншими (сусідніми) системами або як зону трансмісії, у тому числі і забруднюючих речовин. Що ж до атмосферного повітря, то він, будучи одночасно елементом зв’язку між виробництвом і його ресурсним забезпеченням, сам виступає як виробничий ресурс. При цьому він не має, будь-яким чином формалізованих меж і є елементом якоїсь глобальної еколого-економічної системи.

Не дивлячись на певну якісну відмінність явищ в економічній і природній системах, неминуче виникає їх діалектична взаємодія в системі «природа – суспільство» як протилежних сторін єдиного цілого. Виходячи з цього, ієрархічну структуру якості можна представити у вигляді піраміди, у вершині якої знаходяться якості, що визначають повітря як ресурс безпосередньої життєдіяльності людини, а в підставі – визначаючі повітря як економічний ресурс. Оскільки світ є єдиною системою, тобто зв’язане ціле, в нижній частині піраміди можуть бути певні переміщення при збереженні загальної картини встановлених пріоритетів.

Слід зазначити, що в системі «розвиток – межі» існує як прямий, так і зворотний зв’язок. Зміна рівня вимоги до якості атмосферного повітря безпосередньо пов’язана з вдосконаленням технології, виробництва. З технологічної точки зору в процесі зміни рівня вимог можна виділити два моменти. З одного боку, вдосконалення технологічних процесів, упровадження екологічно чистих виробництв є об’єктивною передумовою до підвищення якісних характеристик атмосферного повітря. З другого боку, самі процеси, організовані на основі досконаліших технологій, пред’являють до якості повітря, як виробничому ресурсу, підвищені вимоги. Економічна основа тут одна – економія витрат живої праці (а точніше часу) і вивільнення його для вирішення проблем подальшого вдосконалення техніки і технології.

Оскільки атмосферне повітря є економічним ресурсом, чинником економічного зростання, тому воно є об’єктом відтворення. Принцип залежності ієрархічної структурної якостей від соціальної практики дозволяє з’ясувати, по-перше, залежність встановлення пріоритетів якості від стану економічної системи, і по-друге, – рівень витрат суспільної праці, пов’язаних із забезпеченням встановлених пріоритетів. Під соціальною практикою в даному випадку ми розуміємо необхідну і закономірну, обумовлену об’єктивним ходом розвитку суспільства і природи, екологічну діяльність людини. Розкриваючись в діяльності як універсальний суб’єкт, людина постійно шукає нові форми дії на природу і перетворить тих, що є, що складає зміст його соціальної активності [60, с. 76]. В процесі діяльності відбувається не тільки об’єктивна зміна якості природного середовища, але і зміна вимог до якості з боку суспільства, що викликане, перш за все, обмеженістю ресурсів. Так, по наших дослідженнях в даний час величина фондів екологічного призначення повинна складати в середньому по промисловості приблизно 15% від загального об’єму виробничих фондів. Фактично ж частка вказаних фондів дорівнює 3,2%.

В економічній літературі дуже часто має місце відступ (або нерозуміння) від загальнофілософських трактувань категорій: якість, властивість, стан, міра, що приводить до неадекватного розуміння визначень.

На думку А.Л. Суворовського [59] «… можна трактувати якість середовища як оцінку стану, що враховує вимогу споживача». Тут, на наш погляд, можна виділити дві методологічні помилки. Перша – загального характеру. Визначаючи «якість середовища як оцінку стану», автор не відповідає на питання: «оцінку стану» що він має на увазі? Якщо йдеться про стан властивостей, то і тоді оцінка стану не є визначником якісної суті об’єкту. Друга – приватного характеру. Визначаючи «якість середовища як оцінку стану, що враховує вимогу споживача», автор допускає можливість суб’єктивної оцінки окремим споживачем. Таке положення може привести до множинності оцінок одного і того ж об’єктивного стану однієї і тієї ж властивості.

У роботі [71] під якістю навколишнього середовища автор розуміє «…комплексну динамічну оцінку відмінностей її реального стану від бажаного або нормативного, характеризуючу потенційні можливості і порівняльну ефективність задоволення потреб суспільства». Тут, як і у визначенні, приведеному в роботі [59], є аналогічна методологічна помилка. Оцінка стану є лише віддзеркалення теперішнього моменту, але не якісна характеристика, що виділяє об’єкт з безлічі інших. Наприклад, атмосферне повітря має властивість змінювати температуру. Різна температура характеризує різний стан даної властивості. Забруднення атмосферного повітря промисловими викидами не є його властивість. Проте, такий його стан робить вплив на багато властивостей. Причому, якщо для дихання людини такі зміни є істотними (повітря не володіє необхідними властивостями; міняється його якісна визначеність; для людини, в даному випадку, це вже не повітря, а просто газ), то для промислового споживання вони є неістотними.

Найточніше з відомих нам визначень якості навколишнього середовища дане в роботі В.М. Бороноса. На думку автора, «…під якістю повітря розуміється міра або ступінь його суспільної корисності, при суспільно необхідних витратах на його відтворення і забезпечення суспільству отримання суспільно нормального результату» [9]. Разом з тим, тут вимагають уточнення, в значенні адекватного їх тлумачення, окремі положення.

Перше. Слід розглянути саме поняття «суспільна корисність». Така необхідність виникає тому, що деякими економістами робилися спроби визначити суспільну корисність (суспільну споживну вартість) як один з основних ціноутворюючих чинників. С.С. Шаталін, зокрема, відзначав: «…ціни виробничих ресурсів і продуктів виражаються через суспільну корисність» [74, с. 147]. При цьому прихильниками такої тези приводилися посилання на К. Маркса, який розрізняв «просто споживну вартість» і «споживну вартість для інших, суспільну споживну вартість» [37, с.211].

При економічній оцінці якості природного середовища використовують різні підходи до інтерпретації задачі споживацького вибору. Розглядаються варіанти задач споживацького вибору між якістю навколишнього середовища і деяким сукупним набором споживацьких благ: при зміні цін на якість навколишнього середовища; при зміні бюджету; споживання благ в строгій пропорції (моделі В.В. Леонтьева) і ін. При цьому суть задач залишається одна – визначення оптимального співвідношення між якістю навколишнього середовища і набором споживацьких благ при заданому бюджетному обмеженні і сімействі кривих байдужості.

Дану задачу цікаво розглядати в дещо інших координатах. Нехай вісь у представляє собою шкалу санітарно-гігієнічних характеристик якості атмосферного повітря, а вісь х – шкалу деякого узагальненого макроекономічного показника, наприклад, ВВП (Рисунок 1.1). Криві ас1, ас2, ас3,…, асn, – представляють собою криві виробничих можливостей. Цілком очевидно, що крайніх положень ( точка а = уmax і відповідні точки с1, с2, с3,…,сn) бути не може. Точка ув задає верхній, економічно можливий рівень якості атмосферного повітря. Точка ун – нижній, екологічно допустимий, рівень якості атмосферного повітря. U1, U2, U3, U4 – визначені тим або іншим чином суспільні криві байдужості. Точки в1(х1;у1); в2(х2;у2); в3(х3;у3); в4(х4;у4) характеризують оптимальне співвідношення між х та у при зростаючому рівні економічного розвитку. Необхідно звернути увагу на те, що характер кривих переваг U1, U2, U3, U4 залишається умовно сталим.



Рисунок 1.1 – Залежність санітарно-гігієнічних характеристик якості атмосферного повітря від виробничих можливостей економічної системи


При переході до вищого рівня економічного розвитку для отримання кожної додаткової одиниці якості атмосферного повітря (у), доводиться жертвувати великою кількістю ВВП (х). При цьому різниця (с1 - х1) < (c2 - x2) < (c3 - x3) < (cn - xn), що, втім, відповідає значенню закону зростаючих поставлених витрат.

Особливої уваги заслуговує крива ун bn. Вона потребує як математичної інтерпретації, так і у вивченні її економічного значення. Ризикнемо висунути гіпотезу про те, що крива ун bn детермінована із загальнонаціональною кривою витрат на придушення викидів забруднюючих речовин. Для доказу цього припущення потрібна обробка значного масиву статистичної інформації. Але якщо припущення вірне, то це дозволяє економічно пояснити багато поведінкових мотивів країн-учасниць Європейської Конвенції по трансграничному перенесенню забруднюючих речовин і визначити загальну методологію їх взаємовідносин.

Друге. Відповідно до В. Леонтьева, «…інтерпретацію чистого національного доходу, оціненого в постійних цінах, можна перекласти раціональною мовою, прийнявши спеціальні допущення, що переваги типового (репрезентативного) середнього споживача описуються за допомогою функції суспільної корисності…» [35, с. 339]. Щодо атмосферного повітря тут виникає вельми складне теоретичне питання: яким чином дія на навколишнє середовище може бути включене у функцію суспільної корисності? Іншими словами, виникає проблема визначення витрат «виробництва» забруднення атмосфери, виражених в звичних товарах. Через це екологічні обмеження (тобто міра суспільної корисності) є продуктом колективного вибору, що проводяться через вимоги державних інститутів.

Третє. Існує думка, що «суспільно необхідна праця… повинна визначаться на одиницю задоволення даної потреби…» [74, с. 198]. Дана теза не може бути прийнятай, оскільки «…існують не якості, а тільки речі, що володіють якостями, і притому нескінченно багатьма якостями» [37, с.147]. Останнє, як не можна більшою мірою, відноситься до атмосферного повітря.

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, під якістю атмосферного повітря, на нашу думку, слід розуміти сукупність ресурсних властивостей при суспільно необхідних витратах на їх відтворення, і що знаходяться в стані, здатному забезпечити виконання необхідних функцій.

Як економічна категорія. якість атмосферного повітря виступає похідною від виробничих відносин, що виникають з приводу розподілу ресурсів між суб’єктами господарювання. Розглядаючи подвійний характер атмосферного повітря (повітря для дихання і повітря як економічний ресурс) і враховуючи, що виробництво як глобальний процес нерозривно в часі і просторі, дана подвійність представляється як протилежні сторони єдиного. Саме тому оцінка соціально-економічної ефективності ухвалюваних рішень у області управління якістю атмосферного повітря повинна грунтуватися на обліку даних протилежностей.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconЗвіт про науково дослідну роботу управління регіональним розвитком на основі показників економічного потенціалу (проміжний) Керівник ндч к-т фіз мат наук Д.І. Курбатов Керівник ндр
Об’єкт дослідження: принципи, методи, інструменти та економічний механізм управління соціально-економічним розвитком на регіональному...
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconЗвіт про науково-дослідну роботу механізм бюджетного фінансування на регіональному рівні в умовах екологічно сталого розвитку (проміжний) Етап 2
Дослідження ролі місцевих бюджетів у механізмі фінансового забезпечення екологічних послуг
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconЛабораторна робота №1 Тема: Оцінка ступеня забрудне ності атмосферного повітря
Тема: Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами на ділянці магістральної вулиці (за концентрацією...
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconЗвіт про науково-дослідну роботу фінансовий механізм управління інноваційним відтворенням (проміжний) Етап 1
Аналіз сучасної концепції управління інноваційним розвитком та особливостей відтворення інновацій в умовах трансформації економіки...
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconЗвіт про науково-дослідну роботу фінансовий механізм управління інноваційним відтворенням (проміжний) Етап 2 розробка фінансового механізму управління інноваційними процесами начальник ндч
В. М. Боронос Відповідальний виконавець, стар наук співроб., канд екон наук, ст викладач
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Вартісно-орієнтований організаційно-економічний механізм корпоративного управління холдинговими компаніями: синергія взаємодії
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconНаказ №897/06 Про нагородження підрозділів Донну за вагомий внесок у науково-дослідну роботу за 2009-2010 роки
За підсумками наукової роботи за 2009-2010 рр окремі підрозділи (факультети, кафедри, відділи) зробили значний внесок у науково-дослідну...
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconНаказ №897/06 Про нагородження підрозділів Донну за вагомий внесок у науково-дослідну роботу за 2009-2010 роки
За підсумками наукової роботи за 2009-2010 рр окремі підрозділи (факультети, кафедри, відділи) зробили значний внесок у науково-дослідну...
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconПодоляка а. В. Механізм управління військовою сферою у системі державного управління на територіальному (місцевому) рівні
Підлягає аналізу діяльність та структура військових комісаріатів, як провідної ланки військового управління на місцевому рівні. Аналізується...
Дослідну роботу організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні iconНаціональна академія наук україни інститут економіки промисловості рогоза Микола Єгорович удк 658. 1: 519: 303. 73: 339. 138 Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності діяльності промислових підприємств
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи