Міністерство освити І науки україни icon

Міністерство освити І науки україни




Скачати 156.2 Kb.
НазваМіністерство освити І науки україни
Дата11.07.2012
Розмір156.2 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВИТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


МЕТОДИЧНИ ВКАЗІВКИ

до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни

«Технологічні вимірювання і контроль в системах автоматизації»

для студентів спеціальності 7.091401

«Системи управління і автоматики»

заочної форми навчання


Суми

Вид-во СумДУ

2007


Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни «Технологічні вимірювання і контроль в системах автоматизації»

для студентів спеціальності 7.091401

«Системи управління і автоматики» заочної форми навчання /Укладачі А.В.Павлов, Ю.Ф. Самедов.- Суми: Вид-во СумДУ, 2007.- 24с.


Кафедра комп’ютеризованих систем управління


3

Зміст с.

1. Основи контролю та автоматизації технологічних процесів ………………………………………………….4

2. Класифікація локальних систем автоматич-

ного регулювання ……………………………………….9

3. Складання функціональних схем систем

вимірювання технологічних параметрів та систем

автоматичної сигналізації ……………………..………16

4. Завдання на контрольні роботи …………………….17

5. Приклади складання схем дискретного керування

електроприводом технологічних машин …………..19

6. Приклади аналізу принципових схем систем

автоматичного управління ……………………........22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРИ…………23


4

^ 1.Основи контролю та автоматизації технологічних процесів.

Будь-який складний технологічний процес можна розчленувати на прості, які зводяться до перенесення або перетворення енергії чи речовини. У загальному вигляді схему простого процесу представляється об’єктом технологічного процесу, якій з’єднається з джерелом енергії або речовини.

Для кожного процесу треба сформулювати точну вимогу щодо його виконання. Сукупність правил, що однозначно вказують, як і в якій послідовності слід виконувати окремі технологічні операції з метою вирішення загального завдання, має назву алгоритму. У сучасному житті ми повсякденно зустрічаємося з усілякими інструкціями, правилами поведінки, рецептами тощо – а це все алгоритми!

У технологічних процесах на об’єкт впливає навколишнє середовище. Цей вплив називають збурювальним, оскільки звичайно заважає реалізації заданого алгоритму. Існують такі об’екти, внутрішні властивості яких забезпечують заданий перебіг технологічного процесу навіть при збурювальних впливах. На жаль таких об’єктів дуже мало. В усіх же інших об’єктах, що позбавлені цього, збурювальні впливи порушують виконання заданого алгоритму, тому доводиться іззовні регулювати потік енергії або речовини, що надходить від джерела до об’єкта, тобто керувати процесом.

У всякому трудовому процесі можна розрізнити три основні складові:

а) знаряддя, за допомогою якого здійснюється необхідний вплив на предмет праці (технологічна складова);

5

б) джерело енергії для виконання роботи (енергетична складова);

в) систему керування робочим процесом, яка здійснює доцільну координацію використання знарядь виробництва і джерела енергії (управлінська складова).

Таким чином, автоматика – це галузь науки й техніки, яка охоплює сукупність керуючих пристроїв, що дають змогу здійснювати технологічні процеси без прямої і безперервної участі людини. Автоматизація ж являє собою практичне застосування автоматики для вирішення конкретних завдань управління технологічними процесами.

Системи, які керують потоком енергії або речовини, що надходять від джерела до об’єкта керування називають локальними системами управління. Розглянемо приклад такої локальної системи керування для технологічного об’єкта – сушильної камери з паровим обігрівом; ця система повинна забезпечити підтримання деякого заданого рівня температури в сушильній камері (рис.1).

Для вимірювання температури об’єкта використано термопару, різниця потенціалів ? на виході якої залежить від температури в камері. Сигнал ? порівнюється з напругою ?, яка знімається з подільника R; величини ? встановлюється залежно від значення температури, яку з точки зору технологічної доцільності потрібно підтримувати в сушильній камері (подільник напруги R для даної системи управління є завдаючим елементом ЕЗ; покажчик положення повзуна подільника – це уставка ?).

Логічним елементом ЛЕ, що здійснює порівняння ? та ? у цій системі управління, є мілівольтметр mV з


6




Рисунок1 – Сушильна камера з паровим обігрівом


нулем посередині шкали, який вимірює різницю ? – ?. Якщо ? = ?, то мілівольтметр показує нуль; при ?? ? стрілка приладу відхиляється у той чи інший бік від нуля. Положення стрілки мілівольтметра допомагає оператору правильно виробити розпорядчий сигнал ? – збільшити чи зменшити подавання пари у змійовик з метою підвищення чи зниження температури в технологічному об’єкті (виконавчий елемент ВЕ та регулюючий орган РО).


7

Звичайно, ефективнішими є системи керування, всі зв’язки у яких здійснюються автоматично – локальні системи автоматичного управління. Так можна, наприклад, здійснити автоматичне регулювання температури в сушильній камері (рис.2).



Рисунок 2 – Автоматичне регулювання температури в

сушильній камері


Як і в попередній системі, вимірювання температури здійснює термопара; напруга ? на виході термопари порівнюється з напругою ?, що знімається з подільника R. Різниця ? – ? подається на вхід перетворювача сигналів постійного струму у сигнали змінного 1, підсилюється за допомогою електронного підсилювача

8

1 2 і потрапляє в обмотку статора електродвигуна 3, який через зубчасту 4 керує вентилем 5, що регулює подавання пари в змійовик: якщо ? > ?, то обертання ротора електродвигуна приводить до зменшення подачі пари; якщо ? < ?, то, навпаки, подавання пари збільшується; при ?=? температура в камері нормальна, й подача пари залишається незмінною.

Як було згадано, завдання в елемент ЕЗ, що задає інформацію ?, вводиться за допомогою уставки ?. Значення ? встановлюється таким чином, щоб забезпечити оптимальне значення деяких важливих вихідних показників керованого технологічного процесу (наприклад, найвищу якість продукції, максимальний коефіцієнт корисної дії, мінімум витрат та ін.). Якщо залежність такого показника Авих від значення уставки ? однозначна й не залежить від збурювальних впливів ?, то вибір значення уставки ?= ?0 здійснюється просто. Якщо ж при різних ? залежності Авих=f(?) неоднакові, то при зміні ? треба змінювати й значення уставки, а з цим людині справитися важко. Замість людини потрібна електронна обчислювальна машина для аналізу значення ? і Авих й визначення величини уставки ? і введення її в ЕЗ. Такі САУ називаються кібернетичними.

У машинах або апаратах звичайно поєднуються деякі локальні системи керування – як автоматичні, так і такі, що функціонують з участю людини. Ступінь автоматизації машини чи апарата визначається зайнятістю в її роботі людини. З метою здійснення технологічного процесу автоматизовані машини або апарати поєднуються у більш-менш складні технологічні комплекси.


9

  1. ^ Класифікація локальних систем

автоматичного регулювання.

У локальних системах автоматичного регулювання всі процесі в розпорядчій ланці відбуваються автоматично. За принципом дії вони поділяються на дві групи: системи з регулюванням за збуренням і з регулюванням за відхиленням.

У системах регулювання за збуренням значення регульованої величини ? не вимірюється і не порівнюється із завданням ?, тому керуючий вплив ? не залежить безпосередньо від значень ? і ?; внаслідок цього точність регулювання в них невелика. У цих системах важко змінювати завдання ?; але вони швидкодіючі й стійкі в роботі.

Структурну схему системи регулювання за відхиленням зображено на рис. 3. Усі ці процеси в розпорядливій ланці відбуваються автоматично: вимірюється регульований параметр y(t), результат вимірювання ? порівнюється з ?, різниця ?= ? – ? потрапляє на вхід регулятора, де виробляється розпорядливий сигнал ?. Який забезпечує необхідне значення регульованої величини y(t) при збурювальному впливі ?. Ручним способом виконується тільки одна операція – введення уставки ?.



Рисунок 3 – Структурна схема системи регулювання за

відхиленням.

10

Приклад системи автоматичного регулювання за відхилення подано на рис.4, а. Якщо подача води Qп




Рисунок 4 – Система регулювання рівня води в

резервуарі


дорівнює витраті Qв, рівень H води не змінюється. Якщо ж Qв зменшується, рівень Н починає зростати, буйків перетворювач 6 підіймається вгору, через важіль 4 прикриває сопло вторинного перетворювача сопло-заслонка 3, тиск повітря на його виході підвищується, і мембранний серводвигун 2 прикриває клапан 1, зменшуючи подачу Qп. При порушення рівноваги внаслідок зростання Qв регулятор забезпечує відповідне збільшення Qп. За допомогою фіксатора 5 можна змінювати ?, рівень Н якого буде підтримувати регулятор: якщо фіксатор перемістити униз, регулятор

11

підтримуватиме нижчий рівень води, якщо ж фіксатор перемістити угору – вищий. Таким чином, переміщення фіксатора дає змогу змінювати уставку ? регулятора.

Схема автоматизації для розглянутої системи наведена на рис. 5



Рисунок 5 – Функціональна схема регулювання рівня

води в резурвуарі:

    1. – первинний вимірювальний перетворювач рівня рідини (LE);

    2. – регулятор рівня рідини (LC);

    3. – виконавчий механізм;

    4. – клапан на трубопроводі

Системи автоматичного регулювання за відхиленням поділяться за такими ознаками: характер впливу на об’єкт, наявність додаткових джерел живлення; алгоритм функціонування, залежність розпорядчого

12

сигналу ? від різниці ? між повідомною інформацією ? та завданням ?.

За характером впливу на об’єкт регулятори можуть бути релейної або безперервної дії. Найпростішим регулятором релейної дії є двопозиційний. Його призначення полягає в тому, щоб для підтримання регульованої величини приблизно на заданому рівні періодично вмикати й вимикати приплив енергії або речовини до об’єкта керування.

Приклад двопозиційного регулятора наведено на рис.6, а: контактний термометр SK, встановлений у камері К, при досягненні певного рівня температури замикає коло котушки реле КМ1, яке спрацьовує й вмикає виконавче реле КМ2, яке своїми розмикаючи ми контактами припиняє подачу електроенергії до нагрівача ЕК. Температура в камері починає знижуватися; коли контакт термометра знову розімкнеться, реле КМ1 та КМ2 відпустять, і нагрівач ЕК знову одержить живлення і температура буде



Рисунок 6 – Двопозиційний регулятор температури

13

підвищуватися.

Графік двопозиційного регулювання подано на рис. 7, (t0 – регульована величина (температура); ? – час; регульована величина здійснює коливання з періодом Т; t0у – усереднене значення регульованої величини; І=f(?) – графік змін струму в нагрівачі)



Рисунок7 – Графік роботи двопозиційного регулятора

Функціональну схему автоматизації для цієї системи зображено на рис.8:




Рисунок 8 – Функціональна схема автоматизації

двопозиційного регулятора температури:

14

3.1 – первинний вимірювальний перетворювач температури (ТЕ);

3.2 – регулятор температури (ТС);

3.3 – виконавчий механизм для вмикання й вимикання нагрівача;

3.4 – контакти виконавчого механізму

За алгоритмами функціонування системи автоматического регулювання поділяються на три види: стабілізуючі, програмні, слідкуючі. У стабілізуючих системах регулятор підтримує контрольовану величину на постійному рівні, який задається уставкою ?. Наприклад, система електронагріва камери наведена на рис. 9.



Рисунок 9 - Система електронагріва камери


У камери К нагрівання здійнюється за допомогою електронагрівача ЕК. Первинним вимірювальним перетворювачем є термопара, електрорушійна сила et якої порівнюється з напругою ?U, що знімається з


15

подільника R і відіграє роль уставки ?. Подільник R живиться від джерела стабільної напруги Uст. Оскільки et і ?U ввімкнуті назустріч одне одному, при ?U = et їх сума дорівнює нулю. Якщо температура в камері К вище заданої, то et> ?U, величина et – ?U перетворюється на змінний струм (1 – перетворювач постійного струму у змінний), підсилюється (2 – підсилювач) і вмикає сервоелектродвигун 3, який переміщує повзун автотрансформатора 4 униз, зменшуючи напругу живлення нагрівача. У результаті температура у камері К не перевищує заданої межі. Якщо температура в камері нижче заданої, сервоелектродвигун перемістить повзун автотрансформатора вгору, збільшуючи температуру.

Функціональна схема цієї системи наведена на рис.10.



Рисунок 10 – Функціональна схема системи

регулювання температури


Позначення на функціональної схеми наступні:

6.1 – первинний вимірювальний перетворювач температури (ТЕ);

16

6.2 – регулятор температури (ТС);

6.3 – виконавчий механизм, який після припинення подачі розпорядчого сигналу залишає регулючий орган у незмінному стану;

6.4 – регулювальний орган (автотрансформатор).

Програмна – це така стабілізуюча система, у якої уставка змінюється за певним законом.

У слідкуюючої системиі автоматичного регулювання вихідний сигнал повинен відтворювати вхідну керуючу дію, яка змінюється за довільним законом.



  1. ^ Складання функціональних схем систем

вімирювання технологічних параметрів та систем

автоматичної сигналізації.

Локальні системи автоматичного регулювання (тиску, рівня рідини, її витрати, температури тощо) виріщують окремі завдання керування технологічними процесами. При цьому в таких системах дедалі більшого поширення поряд з аналоговими набувають локальні пристрої цифрової автоматики, основою яких є мікропроцесори та програмовані контролери.

Дальшим кроком є об’єднання окремих локальних систем в управлінські комплекси – автоматизовани чи автоматичні. Прикладом автоматизованого управлін-ського комплексу може бути автоматизована система управління технологічними процесами (АСУ ТП). Використовують ці системи для вирішування таких завдань керування технологічними процесами, для яких із тих чи інших причин частину питань, пов‘язаних з прийняттям рішень, неможливо формалізувати; тому виконання цих функцій покладається безпосередньо на людину. В АСУ ТП збирання, первинне оброблення й

17

зберігання інформації та вирішення деяких завдань керування здійснюють відповідні комплекси пристроїв, побудовані, як правило, на основі мікропроцесорних технічних засобів. Крім того, ці комплекси збирають інформацію про перебіг технологічного процесу й готують її у форми, найбільш зручній і доступній для сприйняття людиною. На основі цього оператор і здійснює прийняття того чи іншого остаточного рішення щодо керування процесом. Тому при складанні функціональних схем дистанційного вимірювання технологічних параметрів та систем автоматичної сигналізації слід тримати на увазі ці особливості сучасних систем автоматики.

4. Завдання на контрольні роботи:

Проаналізувати описану принципову схему і скласти для неї функціональну схему автоматизації та сигналіза- ції зо ГОСТ 21.404 – 85.

Варіант 1. Дистанційне вимірювання витрати рідини в трубопроводі: первинний перетворювач – діафрагма. Дифманометр переміщує котушку датчика системи синхронного зв’язку на трансформаторних перетворювачах з поворотними котушками; приймач цієї системи міститься на щиті, до його рухомої системи підімкнений покажчик.

Варіант 2. Автоматична сигналізація тиску: вимірюваний перетворювач – контактний манометр, вторинний перетворювач для дистанційного передавання сигналу – з електромагнітним реле на виході. Сигнальний блок знаходиться на пульті (лампи «+», «норма», «- »).

Варіант 3. Дистанційний індикатор рівня рідини: буйковий перетворювач через важіль, поєднаний з трансформаторним перетворювачем соленоїдного типу

18

(для дистанційного передавання показань); вихідна напруга з трансформаторного перетворювача передається до приладу магнітоелектричної системи, який встановлюється на щиті (через випрямляч).

Варіант 4. Автоматичний сигналізатор температури: терморезистор платиноаий, вторинний прилад на щиті – логометр показувальний з контактним пристроєм, сигнальна лампа «температура більше норми».

Варіант 5. Автоматичний сигналізатор температури: коньактний ртутний термометр за місцем вимірювання, електронний вторинний прилад із сигнальною лампою (на щиті).

Варіант 6. Дистанційне вимірювання рівня води: буйковий первинний перетворювач; вторинний перетворювач типу ДСП (сигнал 0…20 мА на виході), магнітоелектричний прилад на щиті (показувальний та реєструвальний).

Варіант 7. Автоматична сигналізація вологості повітря: автоматичний психрометр за місцем вимірювання, вторинний прилад на щиті (показувальний та реєструвальний) з контактним пристроєм та сигнальними лампами «мало», «норма», «багато».

Варіант 8. Система дистанційного вимірювання зусилля, прикладеного до консольного бруса; при деформації бруса переміщується якір трансформаторного перетворювача з повітряним зазором. Напруга зі вторинної котушки трансформаторного перетворювача передається до вольтметра електромагнітної системи, встановленого на пульті оператора.

Варіант 9. Система дистанційного вимірювання швидкості обертання вала технологічної машини:

19

первинний перетворювач – відцентровий; через важіль до нього приєднаний якір диференціального індуктивного перетворювача соленоїдного типу (що виконує функцію датчика системи синхронного зв’язку); другий перетворювач (приймач цієї системи) міститься на щиті, до якоря якого підключений покажчик.

Варіант 10. Дистанційне вимірювання маси: вимірювана маса навантажує осердя магніто пружного трансформаторного перетворювача, напруга з вторинної котушки якого вимірюється вольтметром постійного струму через випрямляч.

УВАГА! Варіанти завдань слід зв’язати з темами курсових і дипломних проектів. У разі необхідності можна змінювати дані варіантів для кращої узгодження їх з темами курсових і дипломних проектів за згодою викладача.


^ 5.Приклади складання схем дискретного керування електроприводом технологічних машин.

Завдання 1: побудувати принципову схему керування двома трифазними асинхронними електродвигунами з короткозамкненими роторами; характер керування кожним з електродвигунів М1, М2 або М3 – Н, Р, І. Режимне керування кожним з цих електродвигунів повинно здійснюватися з Б кнопкових станцій; передбачити в схемі тепловий захист електродвигуна В, а також аварійну зупинку електродвигуна Г при спрацьовуванні будь-якого з технологічних контактів (SQ1, SQ3 – розмикаючі; SQ2, SQ4 – замикаючі); запуск одного з електродвигунів М1, М2 або М3 має бути можливий лише за умови «М1 при роботи М3 «вперед»;

20

передбачити у схемі автоматичну сигналізацію за допомогою сигнальних ламп HL1, HL2 або HL3 – за умовою «HL3 при роботі М3 «назад». Цю схему передбачається монтувати на основі стенда, зображеному на рис.11.



Рисунок11 – Схема стенда для монтування системи

керування електродвигунами


Принципову схему для цього завдання наведено на рис.12 (а- силова схема, б – схема керування).


21




. а




б

Рисунок 12 – Схема керування електродвигунами


22

^ 6. Приклади аналізу принципових схем систем

автоматичного управління.

Завдання1: проаналізувати принципову схему автоматичного керування роботою компресора, який накачує стиснене повітря в технологічну місткість по схемі, яка наведена на рис.13.




Рисунок 13 – Схема роботи компресора


Завдання 2: проаналізувати необхідні схеми автоматичного регулювання і вимірювання температури

теплообміннику по схемі, яка наведена на рис.14.

Для рішення завдань треба провести класифікації даних систем автоматичного регулювання, побудувати їх принципові та функціональні схемі, визнати характер живлення їх ланок та частин, детально описати їх устрий, основи роботи. Особливу увагу слід звернути на таки поняття, як первинні здавачі інформації, передавання і обробку вимірювальної інформації, хід прийняття розпорядливого сигналу, введення і зміни уставки на завдання вихідної величини тощо.


23



Рисунок 14 - Схема автоматичного регулювання і вимірювання температури теплообмінника


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРИ


1. Головко Д.Б. та ін. Автоматика і автоматизація технологічних процесів: Підручник. – К.: Либідь, 1977

2. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисцип- лини «Основи збору, передачі та обробки інформації» Частина2. Первинні перетворювачі технологічних параметрів у системах управління для студентів спеціальності 7.091401 «Системи управління і автоматики» усіх форм навчання. – Вид-во СумДУ, 2006.


Навчальне видання


^ МЕТОДИЧНИ ВКАЗІВКИ

до самостійної роботи та виконання контрольних завдань з дисципліни

«Технологічні вимірювання і контроль в системах автоматизації»

для студентів спеціальності 7.091401

«Системи управління і автоматики»

заочної форми навчання


Укладачі: Андрій Володимирович Павлов,

Юсіф Фахратович Самедов

Відповідальний за випуск В.Д.Черв’яков

Редактор


Видавництво Сумського державного університету

Р.с.№34 від 11.04.2000р.

40007, Суми, вул..Римського-корсакова,2


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку і в світ

дозволяю на підставі

«Єдиних правил»,

п.2.6.14

Заступник першого проректора- В.Б.Юскаев

начальник організаційно- методичного

управління


Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольних завдань з дисципліни «Технологічні вимірювання і контроль в системах автоматизації»

для студентів спеціальності 7.091401 «Системи управління і автоматики» заочної форми навчання


Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні дані

перевірені, написання

одиниць відповідає

стандартам


Укладачі: А.В.Павлов,

Ю.Ф.Самедов

Відповідальний за випуск В.Д.Черв’яков

Директор ІЗДВ навчання В.Я.Стороженко


Суми Вид-во СумДУ 2007

Схожі:

Міністерство освити І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освити І науки україни iconПоложення про Міністерство освіти І науки України, далі Замовник, І (назва установи, організації, підприємства, його підпорядкованість, місце знаходження) в особі, (посада, піб)
Сторони, Міністерство освіти І науки України в особі заступника міністра Стріхи Максима Віталійовича, який діє на підставі Положення...
Міністерство освити І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освити І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освити І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освити І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освити І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освити І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освити І науки україни iconКомітет Верховної Ради України з питань науки І освіти Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство економічного розвитку І торгівлі України Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України Київський національний торговельно-економічний університет Інститу
Запрошуємо Вас взяти участь у VІ міжнародному бізнес-форумі «проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в україні»,...
Міністерство освити І науки україни iconМіністерство освіти та науки України Міністерство освіти та науки України
Орієнтований перелік пріоритетних складових для використання при оцінці екологічних ризиків
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи