Міського господарства комплексні методичні вказівки icon

Міського господарства комплексні методичні вказівки




НазваМіського господарства комплексні методичні вказівки
Сторінка1/3
Дата11.07.2012
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Комплексні методичні вказівки
з курсу "Урбаністика "

(для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 6.092103 – “міське будівництво і господарство”)


ХАРКІВ -ХНАМГ– 2008


Комплексні методичні вказівки з курсу "Урбаністика "(для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 6.092103 – “міське будівництво і господарство ”). Харків: ХНАМГ, 2008.- 38 с.


Рецензент: доц. Л.К. Завальна


Укладач: доц. О.С. Безлюбченко


Рекомендовано кафедрою містобудування, протокол № 15 від 15. 12.07 р.

ВСТУП

Метою цих методичних вказівок є допомога студентам при виконанні практичних занять, курсової роботи та самостійної роботи з дисципліни "Урбаністика".

У методичних вказівках у стислій формі викладена послідовність роботи, наведено формули для необхідних розрахунків, а також рекомендації щодо оформлення графічної частини.

Основою для виконання є завдання на проектування, що міститься на сьомій сторінці.

Виконання завдань сприяє закріпленню знань, одержаних студентами при вивченні курсу на лекціях. Студенти одержують практичні навички урахування факторів, що впливають на вибір території для розташування тих чи інших функціональних зон, знайомляться з основними елементами кварталу, архітектурною композиційно-просторовою побудовою житлових комплексів, раціональними й оптимальними рішеннями планувальної структури з урахуванням соціальних вимог та особливостей способу життя в сучасних економічних умовах.

^ САМОСТІЙНА РОБОТА

Самостійна робота (Ср) складається з роботи над підручниками з тематичних питань та виконанню КР, супроводжується консультаціями лектора та викладачів, які проводять практичні заняття і консультації з Кр.


Розподіл навчального часу


Семестр

Форма навчання

Лк

Пр

Ср

Разом

Лк

Кр

5

Денна

36

36

32

40

144

6

Заочна

8

8

50

94

144

^ Тематичний план

(розподіл часу за темами, формами й видами навчальної роботи)



Зміст навчальної дисципліни (теми, підтеми)

Обсяг у годинах

Денне навчання

Заочне навчання

Лк

Пр

Ср

Лк

Пр

Ср

ЗМ 1
^

Тема 1. Вступ. Профілююче значення курсу “Урбаністика, його особливості та зв’язок з іншими дисциплінами.

Тема 2. Сельбищна територія міста. Загальні відомості про сельбищну зону: состав, розмір, значення, розміщення в місті. Загальні поняття про планувальний район, житловий район, мікрорайон, квартал. Визначення меж розмірів. Планувальна структура сельбищної зони малого, середнього, крупного, великого міста.


Тема 3. ^ Житловий район. Загальні відомості про житловий район. Визначення розмірів, кількості населення, меж та стадії проектування. Функціональне зонування, визначення зон, їх розміщення та зв’язок. Вулично-дорожня мережа району, транспортний та пішохідний рух. Принципи композиційної побудови окремих житлових районів міста.

Тема 4. ^ Громадсько-торговельні центри житлових районів міста. Склад центру, його розміщення в системі житлового району. Композиційне рішення центру, вплив зупинок метрополітену на організацію та розміщення центрів. Архітектурне рішення центру. Принцип “фокусування” та інші прийоми формування центрів.

Тема 5. ^ Система культурно-побутового обслуговування житлового району. Розподіл об'єктів культурно-побутового обслуговування за спеціалізацією та за призначенням. Принципи обслуговування міста, житлового району, мікрорайону. Створення загально-торгівельних центрів житлового району. Врахування ландшафту.




1


2


3


2


2



2


4


3


1



1


2


4


1


2



0,5


0,5


1





1


1


1


1




1


4


4


4


3


ЗМ 2

Мікрорайон (житловий комплекс)

Тема 1. Мікрорайон (житловий комплекс). Загальні відомості, Функціональне зонування території, Загальні положення, історія виникнення, позитивні якості й недоліки, розмір, межі проектування, розрахунок кількості мешканців. Функціональне зонування, основні вимоги до зон, їх розміщення, приклади.

^ Тема 2. Основні вимоги для забудови. Типи житлових будинків, позитивні якості та недоліки. Розвиток домобудування. Етапність, поверховість, використання типових проектів. Щільність забудови. Містобудівна цінність території мікрорайону.

^ Тема 3. Організація культурно-побутового обслуговування мікрорайону. Розрахунок, розміщення та архітектурно-планувальне рішення об’єктів мікрорайонного значення. Зв’язок їх з зонами відпочинку. Благоустрій території, прийоми композиційної побудови центрів мікрорайонного обслуговування. Приклади.

^ Тема 4. Організація транспортного та пішохідного руху в мікрорайоні. Вулиці, які оточують мікрорайон. Місцеві проїзди, стоянки, гаражі. Пішохідні зони, алеї, їх трасування. Приклади. Організація комунальних зон мікрорайону, їх зв’язок з житловим районом.

^ Тема 5. Містобудівний аналіз побудованих житлових районів. Позитивні й негативні сторони побудованих житлових районів. Вплив поверховості, кольорового рішення забудови на мешканців. Масштабність забудови та її сприйняття. Салтівський й Олексіївській житлові масиви, Павлово Поле, мікрорайони Москви, Києва.

^ Тема 6. Благоустрій території житлових районів та мікрорайонів. Композиційна побудова території, яка підлягає благоустрою. Використовування малих форм. Композиційні прийоми благоустрою дитячих територій, зон відпочинку, спортивних зон.

^ Тема 7. Квартал. Принципи забудови. Аналіз квартальної забудови на прикладах Москви, Києва, Харкова та інших міст. Позитивні та негативні якості, переваги та недоліки.

^ Тема 8. Вплив геопатогенних факторів на проектування та будівництво житлових районів. Вивчення умов виникнення гєопатогених зон, Побудова їх графічних схем. Приклади композиційної побудови кварталів з геопатогеними зонами.

^ Тема 9. Висновок. Розгляд варіантів і демонстрація слайдів, що характеризують більш кваліфіковані рішення забудови мікрорайонів, житлових районів, оформлення вулиць.





2


2


2


2


2


2


2


2


2



6


5


4


4


2


3



2


2


2


2


2


2


1


2


2



1


1


1


1



1


1


1


1



4


2


2


3


2


4


4


2


2



Разом 36 36 32 8 8 50

^ Курсова робота


Курсова робота "Організація забудови мікрорайону ” складається з графічної частини і пояснювальної записки. Обсяг графічної частини - аркуш ватману формату А1 у М 1:1000. Графічна частина завдання - топографічна схема місцевості. Послідовність виконання роботи :

  • знайомство з текстовою частиною завдання і копіювання топографічної схеми;

  • аналіз території згідно з умовами її придатності для розміщення тих чи інших функціональних зон;

  • визначити обсяги житлового будівництва, в тому числі багатоповерхового й садибного;

  • визначити розміри ділянок, що прилягають до будинків;

  • виявити потребу в об'єктах обслуговування та визначити їх місцеположення;

  • установити номенклатуру житлових будинків, тип і композиційні прийоми забудови;

  • запроектувати шляхи пішохідного й транспортного руху, благоустрій території;

  • затвердження схеми викладачем;

  • оформлення графічної частини;

  • розрахунок проектного балансу території;

  • захист виконаної роботи.



Завдання на проектування


Прізвище________________________, група__________________________


1. квартал для опрацювання № _______ площею ______________ га.


2. Співвідношення за поверховістю забудови:

5- поверхових блок-секцій - ________________________ %;

9- поверхових блок-секцій - ________________________ %;

12- поверхових блок-секцій - _______________________ %;

16- поверхових блок-секцій - _______________________ %.

3. Нормативна житлозабезпеченість на одного

жителя __________м2/чол.

4. Територія садибних ділянок __________га.

5. Призначення і характер оточуючих квартал вулиць згідно з проектом планування міста___________________________________

_____________________________________________________.

6. Особливі умови, які треба враховувати при проектуванні ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Керівник ______________________

Дата видачі завдання ___________________

^ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Заняття 1

РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

І ЖИТЛОВОГО ФОНДУ


Площа функціональних зон, розмір ділянок окремих елементів, а також розмір установ повсякденного обслуговування залежать від чисельності населення кварталу. Тому для опрацювання проекту планування кварталу в першу чергу необхідно визначити чисельність населення. У завданні на проектування є розмір та конфігурація кварталу. При цьому слід пам'ятати, що коли на території кварталу передбачається розміщення об'єктів міського або районного призначення, то площа їх ділянки при розрахунку населення виключається із загальної площі кварталу.

Населення кварталу визначають на основі розрахункової його щільності на території кварталу. Розрахункову щільність населення жилого кварталу з повним комплексом установ і підприємств місцевого значення слід встановлювати для кварталів, розташованих у центральній частині міста, - 300 чол./га, віддалених - 240 чол./га 4. У віддалених районах міста, на складному рельєфі доцільно проектувати квартали з садибною забудовою. У таких випадках розрахункову щільність населення треба брати за розміром садибної ділянки, тобто при розмірі ділянки до 1000 м2 розрахункова щільність становить 35 чол./га (при середньому складі сім'ї в 4 чоловіки), при розмірі ділянки 600 м2  55-57 чол/га; при блокованій забудові з площею ділянки 300 м2  101-104 чол/га, 400 м2  98-100 чол/га 4.

Чисельність населення визначають за формулою

=

де

де ^ Н - загальна кількість мешканців кварталу, чол.;

Н1,Н2 - кількість мешканців багатоповерхової та садибної забудови;

Т1,Т2 - територія зон багатоповерхової та садибної забудови, га;

1,2 - щільність населення зон багатоповерхової та садибної забудови, чол./га.

Житловий фонд кварталу встановлюють за формулою

=

де ^ Ж - житловий фонд кварталу, м2;

Н1 - чисельність населення зони багатоповерхової забудови, чол;

р - нормативна житлозабезпеченість на одного мешканця на розрахунковий термін (відповідно до завдання).


^ ВИБІР ТИПУ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ І РОЗРАХУНОК

ОБСЛУГОВУЮЧИХ УСТАНОВ

Щоб задовольнити потреби населення кварталу в житловому фонді, треба підібрати й розташувати на його території відповідну кількість жилих будинків. Загальна кількість жилої площі всіх будинків має відповідати розрахованому житловому фонду. Вибираючи тип жилого будинку, слід враховувати кліматичний район будівництва і орієнтацію будинку.

Для досягнення архітектурної виразності жилої забудови важливо мати набір типових будівель, блок-секцій, що мають велику кількість прийомів групування взаємного положення 5. Враховуючи, що при вирішенні питань просторової композиції забудови кварталу доведеться уточнювати кількість будинків, на першому етапі проектування треба визначити тільки загальну кількість секцій жилих будинків із загальною жилою площею, відповідною житловому фонду. Розподіл площі за поверховістю виконується за рівняннями:

=

=

=

=

де Ж5, Ж9, Ж12, Ж16 - загальна площа у 5-, 9-, 12-, 16-поверхових будинках, м2;

К5, К9, К12, К16 - співвідношення загальної площі, розташованої у 5-, 9-, 12-, 16-поверхових будинках, %;

Ж - раніше визначений житловий фонд, м2.

Для виявлення потрібної кількості 5-, 9-, 12-, 16-поверхових секцій треба знайдену раніше загальну площу Ж5, Ж9, Ж12, Ж16 поділити на загальну площу 5-, 9-, 12- і 16-поверхових рядових секцій. Приклади показників по секціях, а також їх габарити і схеми внутрішнього планування наведені в посібнику "Альбом габаритів жилих і громадських будівель", що знаходиться на кафедрі містобудування:









Розрахунок установ культурно-побутового обслуговування виконують згідно з нормативами, наведеними у табл. 1 4, 6.


Заняття 2

^ СХЕМА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ЗОНУВАННЯ

ТЕРИТОРІЇ


Планування і забудова кварталу повинні відповідати двом вимогам: зовнішнім, що визначаються генеральним планом міста і місцеположенням кварталу, і внутрішнім, що обумовлює раціональну архітектурно-планувальну організацію кварталу.

З метою раціонального використання площі та розміщення забудови територію кварталу необхідно поділити на окремі функціональні зони, кожна з яких призначається для цільового виду будівництва й благоустрою.

Схему функціонального зонування виконують в масштабі 1:2000. На ній умовними позначками зображують такі зони кварталу:

- жила зона, де розташовуються житлові будівлі;

- зона розміщення магазинів і установ харчування;

- зона шкіл і дитячих закладів;

- сад кварталу (за необхідністю);

- господарська зона.

Якщо на території кварталу розміщуються об'єкти районного або міського призначення, зону їх розташування також відображують на схемі.

Таблиця 1 - Установи повсякденного обслуговування

жилого кварталу

Установи

Одиниці розміру

Розрахункова норма на 1000 мешканців

Радіус обслуговування, м

Приблизна місткість

Розмір ділянки

1

2

3

4

5

6


Дитячий садок

Ясла


місце


70


300


до 80

більше 80

більше 350


45 м2 на 1 місце

40 м2 на 1 місце

35 м2 на 1 місце

Школи

місце

120

800







Продовольчі магазини

Кв м.

80

500

1 тис.

0,1-0,2 га

Промтоварні магазини

Кв. м

150

500

1-2 тис.

3-4 тис.

4-6 тис.

7-10 тис.

0,2-0,4 га

0,4-0,6 га

0,6-1,0 га

1,0-1,2 га

Роздавальні пункти молочної кухні

об'єкт

1

500

-

вбудовані

Побутові майстерні

Кв. м

9

500

-

0,1-0,2 га

Пральня

Кг білизни в зміну

98,2

500

-

0,1-0,2 га

Відділення зв'язку

об'єкт

1

500

-

вбудовані

Ощадна каса

об'єкт

1

500

-

вбудовані

Аптека

об'єкт

0,104

500

-

0,3 га, або вбудовані

Гаражі, стоянки

Місце

100-150

800

-

8, 14 або 25м2 на машину



Для визначення розмірів кожної зони розраховують попередній баланс території кварталу. При цьому площу жилої зони розраховують згідно з встановленою щільністю населення, а площу обслуговуючих установ - за даними табл. 1.

Територію саду кварталу, за необхідністю, визначають залежно від норми 6 м2, а спортивних майданчиків  1,2-2,0 м2 на 1 мешканця. Отримані дані зводять у таблицю попереднього балансу території функціональних зон (табл. 2).

Жила зона утворюється з кількох груп жилих будинків, в кожній з яких мешкають 3-7 тис. чоловік. Зовнішнім кордоном цієї зони є червоні лінії вулиць, оточуючих квартал, внутрішнім - межі ділянок шкіл, дитячих закладів та саду кварталу. У розривах між жилими будинками можливе розташування торговельних установ, гаражів та інших комунально-господарських закладів чи зелених насаджень.


Таблиця 2 - Попередній баланс території функціональних зон кварталу




Зони кварталу

Розмір ділянки

п/п




га

%

м2 на 1чол.

1

Жила










2

Ділянки магазинів і установ харчування











3

Ділянки шкіл і дитячих садків










4

Сад кварталу, фізкультурні майданчики











5.

Господарство













УСЬОГО:












Розміщення центру доцільно здійснювати на транспортних магістралях, біля зупинок громадського транспорту, тобто на шляху основних потоків населення, з метою попутного обслуговування мешканців. В окремих випадках можна це роботи в глибині кварталу.

Зону шкіл розташовують у центральній частині кварталу, іноді біля червоних ліній вулиці. При цьому треба враховувати радіус обслуговування житлової забудови.

Зону дошкільних закладів, призначену для розміщення дитячих садків та ясел, розташовують у глибині території, біля груп жилих будинків, які вони обслуговують.

Зоною відпочинку може бути сад, розташований в центрі, або бульвар, що проходить через територію кварталу, має призначення для відпочинку мешканців та заняттям спорту.

Господарська зона - це територія, де розміщуються гаражі для індивідуальних машин мешканців, господарство й майстерні.

У кварталі не завжди розміщують усі перелічені зони. Іноді тут відсутній сад, або господарська зона проектується на кілька кварталів.

На схемі функціонального зонування території треба показати обслуговування жилої зони установами повсякденного обслуговування. Для цього на схему наносять радіуси обслуговування, що визначають зону тяжіння мешканців до кожної установи.

Схема функціонального зонування є першим наближенням до детальної розробки кварталу. У процесі проектування можливе її коригування.


Заняття 3-6

^ ДЕТАЛЬНА РОЗРОБКА КВАРТАЛУ


Забудова жилої зони складається з окремих груп і комплексів. У архітектурному відношенні групи жилих будинків повинні мати закінчений вигляд і планувальний зв'язок з іншими групами та будинками кварталу.

Архітектурна композиційно-просторова побудова жилих комплексів, кварталів має велике містобудівне значення. Для досягнення певного художнього враження від архітектурно-просторової організації забудови необхідно правильно вибрати й виявити загальний прийом, композиційну ідею, на основі якої треба вирішувати забудову і компонувати простір.

Основою композиційної ідеї вирішення жилої забудови є "кістяк" композиції - прийнята система торговельного центру кварталу, школи, дитячих закладів, спортивних споруд, внутрішні пішохідні алеї, зв'язки.

Архітектурно-просторове рішення залежить від конкретних умов будівництва:

- характеру оточуючих квартал вулиць;

- наявності зелених масивів або водоймища;

- близькості міських та районних торговельних центрів;

- рельєфу території;

- клімату та інших факторів.

В умовах складного рельєфу застосовують прийоми вільної забудови, що дозволяють найбільш повно враховувати характер рельєфу, створити зручний для мешканців простір у групах жилих будинків, відкриваючи їх у бік кращого огляду навколишнього ландшафту (рис. 1, 2).




Рис. 1 - Приклад забудови жилого утворення на складному рельєфі: а – план, б – перспектива



Рис. 2 - Забудова кварталу з внутрішнім простором, відкритим у бік водоймища





Рис. 3 - Забудова кварталу:

а - з організацією основної композиційної осі - бульвару, що зв'язує громадсько-торговельні центри в зоні зупинок громадського

транспорту; б - з організацією двох композиційних осей - пішохідних алей, що зв'язують дитячі заклади, установи соцкультпобуту в єдину систему забудови з виходом у бік зупинок громадського транспорту


При формуванні груп жилих будинків враховують вимоги архітектурно-просторової композиції - пам'ятний силует по головних магістральних вулицях, гармонійне об'єднання однаково високих об'ємів або контрастність будинків значної довжини і точкових висотних будинків, протиставлення простих і складних об'ємів (рис. 4, 5).

Одночасне застосування в житловому масиві будинків різних типів, різної поверховості й об'ємно-композиційної характеристики (довжини, конфігурації, пластики фасадів та ін.) є композиційним прийомом і принципом сучасного житлового будівництва.

Змішана забудова дозволяє краще задовольнити потреби різних груп і категорій населення.






Рис. 4 - Композиція кварталу побудована на контрасті будинків значної довжини і точкових висотних будинків




Рис. 5 - Вільна замкнута забудова на основі безупинного блокування будинків і акцентних кутових секцій підвищеної поверховості
  1   2   3

Схожі:

Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни ”Особливості економіки підприємств міського господарства” (для студентів...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconМіського господарства н. О. Кондратенко
Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “організація виробництва на підприємствах міського господарства”
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства о. М. Колесников Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання курсовоїї роботи з дисципліни “Маркетинг готельного І ресторанного господарства” для студентів 4...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства а. І. Усіна, І. С. Баландіна Методичні вказівки
Методичні вказівки до виробничої практики в закладах ресторанногоо господарства для студентів 2 курсу денної форми навчання напряму...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторного заняття “Підготовка залів підприємств ресторанного господарства готельних, курортних І туристських...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи
Методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи з дисципліни «Охорона праці» (для студентів заочної форми навчання напряму підготовки...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства о. М. Колесников Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Маркетинг готельного І ресторанного господарства” для...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства І. Б. Андренко, І. Л. Полчанінова Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання ргр з дисципліни “Організація готельного господарства” для студентів 3 курсу заочної форми навчання...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства І. Б. Андронко І. Л. Полчанінова Методичні вказівки
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Організація готельного господарства” для студентів 3 курсу денної та 4 курсу...
Міського господарства комплексні методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства а. А. Рябєв Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання ргр з дисципліни “Устаткування закладів готельно ресторанного господарства” для студентів 3 курсу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи