Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут icon

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут




Скачати 143.37 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут
Дата12.07.2012
Розмір143.37 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ







Методичні вказівки до практичних занять

тематичного циклу вдосконалення лікарів „Внутрішньолікарняні інфекції. Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція, СНІД”

за спеціальністю 7.110101 «ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА»

напряму підготовки 1101 «МЕДИЦИНА»


освітнього рівня - повна вища освіта

кваліфікації 2221.2 «ЛІКАР»


^ СУМИ

Вид-во СумДУ

2007



Методичні вказівки до практичних занять тематичного циклу вдосконалення лікарів “Внутрішньолікарняні інфекції. Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція, СНІД” / Укладачі: М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна / Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 19 с.


^ Кафедра інфекційних хвороб і епідеміології


Тема. Основні питання етіології, епідеміології, патогенезу та морфогенезу вірусних гепатитів


^ Кількість годин – 4.


Навчальні цілі заняття: вивчити етіологію вірусних гепатитів, навчитися виявляти характерні епідеміологічні особливості вірусних гепатитів, вивчити основні ланки патогенезу та особливості морфогенезу.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. визначення вірусних гепатитів;

  2. історичну довідку;

  3. етіологію вірусних гепатитів;

  4. епідеміологію вірусних гепатитів, основні шляхи передавання;

  5. механізми патогенезу вірусних гепатитів;

  6. патоморфологію вірусних гепатитів.


Вміти:

  1. збирати анамнез захворювання, епіданамнез;

  2. проводити огляд хворого;

  3. здійснювати профілактичні заходи;

  4. проводити санітарно-освітню роботу.



^

Список літератури


1. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. - Т. 1. - 896 с.

2. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.


^

Тема. Класифікація та клініка вірусних гепатитів



Кількість годин – 16.


Навчальні цілі заняття: навчити принципів класифікації за епідеміологічними та етіологічними чинниками. З’ясувати особливості перебігу гострих гепатитів з фекально-оральним і парентеральним механізмами передавання збудника, відмінності в перебігу гепатитів В, С, Д, А, Е.


^ У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. етіологічну структуру дифузних захворювань печінки, місце вірусних гепатитів;

  2. вірусні гепатити з фекально-оральним механізмом передавання (ВГА, ВГЕ). Етіологію, патогенез, особливості клінічної картини;

  3. вірусні гепатити з парентеральним механізмом передавання (ВГВ, ВГД, ВГС). Етіологію, патогенез, особливості клініки і хронізації;

  4. віруси гепатитів, роль яких у патології печінки вивчається (ВГG, TTV, SEN);

  5. групу вірусних гепатитів, що спричиняються герпес вірусами (ЦМВ, вірусом Епштейна-Барра, вірусом герпесу).


Вміти:

  1. проводити огляд хворого;

  2. обґрунтовувати і формулювати клінічний діагноз;

  3. проводити диференційний діагноз.



^

Список літератури


1. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

2. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практик. рук. / Пер. с англ.; Под. ред. З.Г. Апроксиной, Н.А. Амохина. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.

3. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. - Т. 1. - 896 с.
^

Тема. Параклінічні методи діагностики вірусних гепатитів



Кількість годин – 4.


Навчальні цілі заняття: навчити користуватися параклінічними методами діагностики.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. лабораторну діагностику вірусних гепатитів:

  • загальноклінічну;

  • біохімічну;

  • серологічну;

  • гістологічне дослідження:

- біопсію печінки;

- цитологічне дослідження;

  • імуноферментний аналіз:

- маркерів інфекційних агентів;

- гельмінтозів;

- автоімунних;

- онкологічних;

  • полімеразну ланцюгову реакцію:

- вірусних гепатитів;

- TORCH-інфекцій;

  1. інструментальну діагностику:

  • УЗД;

  • ендоскопію;

  • рентгенологічне дослідження;

  • магнітно-резонансну томографію;

  • радіонуклідні методи.


Вміти:

1) складати план обстеження хворих;

2) проводити диференційний діагноз;

3) трактувати результати додаткових методів обстеження.

^

Список літератури


1. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т.- К.: Здоров’я, 2000.-Т. 1.-896 с.

2. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практик. рук. / Пер. с англ.; Под. ред. З.Г. Апроксиной, Н.А. Амохина. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.

4. Жовтяниці: діагностика, диференціальна діагностика: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації, лікарів-інтернів / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна, А.О. Сніцар, Т.П. Бинда – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – 282 с.


^ Тема. Диференційний діагноз жовтяниць


Кількість годин – 4.


Навчальні цілі заняття: вивчити алгоритм диференційного діагнозу жовтяниць на базі клінічних симптомів, а також із застосуванням лабораторних та інструментальних методів.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

1) механізми розвитку жовтяниць;

2) класифікацію жовтяниць;

3) надпечінкові жовтяниці:

  • гемолітичні жовтяниці;

  • жовтяниці при спадкових захворюваннях крові;

  • жовтяниці внаслідок трансфузії несумісної крові;

4) печінкові жовтяниці:

  • гострі вірусні гепатити;

  • гострі гепатити іншої етіології;

  • хронічні гепатити;

  • токсичні гепатити;

  • цироз печінки;

  • жовтяницю у вагітних;

5) підпечінкові жовтяниці:

  • жовчнокам’яну хворобу;

  • жовтяницю при злоякісних новоутвореннях;

  • жовтяницю при захворюваннях жовчних проток;

  1. інтерпретацію результатів маркерної діагностики вірусних гепатитів;

7) біохімічні дослідження крові;

8) ультразвукові критерії диференційної діагностики жовтяниць.


Вміти:

  1. класифікувати жовтяниці;

  2. проводити диференційний діагноз;

  3. інтерпретувати результати маркерної діагностики вірусних гепатитів;

  4. інтерпретувати біохімічні дослідження.



^

Список літератури


1. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. - Т. 1. - 896 с.

2. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практик. рук. / Пер. с англ.; Под. ред. З.Г. Апроксиной, Н.А. Амохина. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.

4. Жовтяниці: діагностика, диференціальна діагностика: Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації, лікарів-інтернів / М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна, А.О. Сніцар, Т.П. Бинда – Суми: Вид-во СумДУ, 2005. – 282 с.


^ Тема. Хронічні гепатити та цироз печінки як наслідок вірусних гепатитів


Кількість годин – 8.


Навчальні цілі заняття: вивчити клініку, діагностику, лікування хронічних гепатитів і цирозу печінки.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. структуру хронічних дифузних захворювань печінки;

  2. патогенетичні механізми хронізації вірусних гепатитів;

  3. клініку хронічних вірусних гепатитів:

  • хронічний гепатит В;

  • хронічний гепатит В і Д;

  • хронічний гепатит С;

  1. алгоритм діагностики хронічних гепатитів;

  2. методи лабораторної та інструментальної діагностики хронічних вірусних гепатитів;

  3. клініку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми, асоційованих з вірусними гепатитами В і С.


Вміти:

1) ставити та підтверджувати діагноз;

2) діагностувати хронічні гепатит;

3) діагностувати цироз печінки;

4) інтерпретувати методи лабораторної та інструментальної діагностики.

^

Список літератури


1. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. - Т. 1. - 896 с.

2. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практик. рук. / Пер. с англ.; Под. ред. З.Г. Апроксиной, Н.А. Амохина. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.


Тема. Лікування вірусних гепатитів


Кількість годин – 4.


^ Навчальні цілі заняття: навчити призначати лікування хворим на гострий і хронічний вірусні гепатити та організовувати профілактичні заходи.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. показання до госпіталізації хворих з гострим та хронічним ураженнями печінки;

  2. організацію режиму та лікувального харчування;

  3. базисну терапію гострого вірусного гепатиту;

  4. противірусну терапію гострих і хронічних ВГ;

  5. патогенетичну терапію ВГ;

  6. організацію інтенсивної терапії;

  7. особливості акушерської та терапевтичної тактики за наявності ВГ у вагітної. Тактику ведення вагітності та пологів;

  8. лікування вірусних гепатитів у дітей;

  9. застосування немедикаментозних засобів у комплексній терапії ВГ;

  10. організацію диспансерного спостереження. Реабілітаційні заходи;

  11. питання експертизи непрацездатності;

  12. тактику ведення працівників з позитивними маркерами вірусних гепатитів (HBsAg, анти-HCV);

  13. організацію протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів у разі виявлення хворого на ВГ. Порядок забезпечення епідеміологічного нагляду за ВГ у закладах охорони здоров’я;

  14. профілактику ВГ. Показання до імунізації проти ВГА та ВГВ.


Вміти:

  1. призначати лікування;

  2. організовувати диспансерне спостереження;

  3. складати план протиепідемічних заходів;

  4. проводити профілактику ВГ.
^

Список літератури


1. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. - Т. 1. - 896 с.

2. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практик. рук. / Пер. с англ.; Под. ред. З.Г. Апроксиной, Н.А. Амохина. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.


Тема. Організація диспансерного спостереження за реконвалесцентами вірусних гепатитів


Кількість годин – 2.


^ Навчальні цілі заняття: навчити призначати комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, метою яких є збереження здоров‘я і працездатності людей шляхом виявлення і своєчасного лікування залишкових явищ хвороби, запобігання розвитку рецидиву, хронізації.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. епідеміологічні особливості вірусних гепатитів;

  2. клінічні прояви хвороби;

  3. наслідки вірусних гепатитів;

  4. залишкові явища хвороби;

  5. терміни диспансерного спостереження;

  6. накази та інші матеріали, що регламентують роботу з реконвалесцентами вірусних гепатитів.


Вміти:

  1. складати план лікувально-профілактичних заходів з урахуванням особливостей перебігу захворювання, умов конкретного пацієнта;

  2. заповнювати медичну картку амбулаторного хворого (ф. 025);

  3. заповнювати контрольну картку диспансерного спостереження (ф. 030);

  4. складати епікриз про клінічний перебіг реконвалесценції.



^

Список літератури


1. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. - Т. 1. - 896 с.

2. Класифікація інфекційних і паразитарних хвороб / М.А. Андрейчин, А.О. Руденко, О.Л. Івахів, М.Д. Чемич - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 143 с.

3. Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Практик. рук. / Пер. с англ.; Под. ред. З.Г. Апроксиной, Н.А. Амохина. – М.: Гэотар Медицина, 1999. – 864 с.


Тема. Класифікація СНІДу, основні клінічні симптоми ВІЛ-інфекції та СНІДу


Кількість годин – 4.


Навчальні цілі заняття: вивчити сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, навчити виявляти основні симптоми ВІЛ-інфекції та СНІДу.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. сучасну класифікацію ВІЛ-інфекції;

  2. стадію інкубації;

  3. клініку гострої гарячкової фази (стадія первинних проявів 2А);

  4. персистувальну генералізовану лімфаденопатію (2Б);

  5. СНІД – асоційований комплекс (САК) – стадії 3А та 3Б;

  6. розгорнуту клініку СНІДу – стадія 3В;

  7. термінальну стадію - 4.


Вміти:

  1. збирати анамнез захворювання;

  2. виділяти основні клінічні симптоми;

  3. проводити диференційну діагностику;

  4. формулювати діагноз.



^

Список літератури


1. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. - 2-ге вид., переробл. та доп. - К.: Здоров’я, 2004. - 636 с.

2. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. -Т. 3. - 904 с.

3. Клінічні протоколи:

  • Закон України „Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

  • Антиретровірусна терапія ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків (затверджено Наказом МОЗ України № 580 від 12.12.2003 р.).

  • Лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД (затверджено Наказом МОЗ України № 540 від 12.12.2003 р.).



Тема. Основні СНІД-асоційовані інфекції та інвазії


Кількість годин – 6.


Навчальні цілі заняття: вивчити СНІД-індикаторні захворювання вірусної, бактеріальної, паразитарної, грибкової природи та злоякісні новоутворення.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

    1. СНІД-індикаторні захворювання:

  • кандидоз;

  • кокцидіоз;

  • криптоспороїдоз;

  • ЦМВ-інфекцію;

  • герпетичну інфекцію;

  • ВІЛ-енцефалопатії;

  • лейкоенцефалопатії;

  • токсоплазмоз;

  • криптококоз позалегеневий;

  • пневмоцистоз;

  • сальмонельоз;

  • саркому Капоші;

  • лімфому Беркіта.


Вміти:

1) збирати анамнез захворювання;

2) проводити огляд хворого;

3) розпізнавати СНІД-індикаторні захворювання;

4) призначати лікування.

^

Список літератури


1. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. - 2-ге вид., переробл. та доп. - К.: Здоров’я, 2004. - 636 с.

2. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. -Т. 3. - 904 с.

3. Клінічні протоколи:

  • Закон України „Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

  • Антиретровірусна терапія ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків (затверджено Наказом МОЗ України № 580 від 12.12.2003 р.).

  • Лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД (затверджено Наказом МОЗ України № 540 від 12.12.2003 р.).



Тема. Принципи та методи лабораторної діагностики СНІДу


Кількість годин – 2.


Навчальні цілі заняття: навчити лікаря ранній діагностиці ВІЛ-інфекції/СНІДу з метою своєчасного призначення адекватної терапії та попередження поширення інфекції.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. критерії діагнозу СНІДу на різних стадіях хвороби;

  2. загальноклінічні методи дослідження;

  3. специфічну діагностику (ІФА, імуноблотинг, ПЛР);

  4. методи дослідження імунного статусу.



Вміти:

  1. призначати необхідні лабораторні дослідження;

  2. інтерпретувати результати ІФА, імуноблотингу, ПЛР;

  3. аналізувати результати дослідження імунограми хворих.



^

Список літератури


1. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. - 2-ге вид., переробл. та доп. - К.: Здоров’я, 2004. - 636 с.

2. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. -Т. 3. - 904 с.

3. Клінічні протоколи:

  • Закон України „Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

  • Антиретровірусна терапія ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків (затверджено Наказом МОЗ України № 580 від 12.12.2003 р.).

  • Лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД (затверджено Наказом МОЗ України № 540 від 12.12.2003 р.).



Тема. Принципи лікування хворих на СНІД


Кількість годин – 2.


Навчальні цілі заняття: вивчити питання ефективності терапії, своєчасність призначення та вибір схеми лікування.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. монотерапію СНІДу;

  2. комбіновану терапію – вибір оптимальних схем лікування;

  3. характеристику противірусних препаратів:

а) інгібітори зворотної транскриптази, механізм дії:

    • нуклеозидні (ретровір, ламівудин, диданозин, ставудин тощо);

    • ненуклеозидні (невірапін, делавердин тощо);

б) інгібітори протеаз, механізм дії (ритонавір, індинавір, ампренавір тощо);

4) підготовку пацієнта до прийняття противірусної терапії, дотримання режиму лікування та бажання пацієнта проводити лікування за призначеною схемою;

5) контроль ефективності лікування.


Вміти:

  1. підготувати хворого до прийняття противірусної терапії;

  2. складати план лікування.



^

Список літератури


1. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. - 2-ге вид., переробл. та доп. - К.: Здоров’я, 2004. - 636 с.

2. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. -Т. 3. - 904 с.

3. Клінічні протоколи:

  • Закон України „Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

  • Антиретровірусна терапія ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків (затверджено Наказом МОЗ України № 580 від 12.12.2003 р.).

  • Лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД (затверджено Наказом МОЗ України № 540 від 12.12.2003 р.).



Тема. Профілактика ВІЛ-інфекції та СНІДу. Диспансерне спостереження


Кількість годин – 2.


Навчальні цілі заняття: вивчити основні методи профілактики ВІЛ/СНІДу і організацію диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими і хворими на СНІД.


У результаті самостійної роботи лікар повинен знати:

  1. епідеміологію СНІДу;

  2. методи загальної профілактики СНІДу;

  3. екстрену профілактику ВІЛ-інфекції медичним працівникам внаслідок аварії;

  4. попередження інфікування плоду у ВІЛ-інфікованих вагітних;

  5. програми боротьби зі СНІДом в Україні та законодавчі акти.


Вміти:

  1. проводити санітарну пропаганду знань про ВІЛ-інфекцію/СНІД;

  2. призначати антиретровірусну терапію ВІЛ-інфекції медичним працівникам за необхідності;

  3. складати план диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.



^

Список літератури


1. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. - 2-ге вид., переробл. та доп. - К.: Здоров’я, 2004. - 636 с.

2. Возіанова Ж.І. Інфекційні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров’я, 2000. -Т. 3. - 904 с.

3. Клінічні протоколи:

  • Закон України „Про запобігання захворюваності на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення”.

  • Антиретровірусна терапія ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків (затверджено Наказом МОЗ України № 580 від 12.12.2003 р.).

  • Лікування опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД (затверджено Наказом МОЗ України № 540 від 12.12.2003 р.).



^

Навчальне видання




Методичні Вказівки до практичних занять

тематичного циклу вдосконалення лікарів “вНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНІ ІНФЕКЦІЇ. Вірусні гепатити. ВІЛ-інфекція, СНІД”

за спеціальністю 7.110101 «лікувальна справа»

напряму підготовки 1101 «Медицина»

освітнього рівня - повна вища освіта

кваліфікації 2221.2 «ЛІКАР»


Відповідальний за випуск М.Д. Чемич

Редактор Н.Г. Гончарук

Комп’ютерне верстання І.В. Павловська



Підп. до друку , поз.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr. Друк офс.

Ум. друк. арк. Обл.-вид. арк.

Тираж 50 пр. Собівартість вид.

Зам. №




Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК № 2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2..



Схожі:

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Механічне подразнення назостравохідним зондом і трахеостомічною трубкою
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Етіопатогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Оптимізація хірургічного лікування ушкоджень селезінки з урахуванням архітектоніки її судин
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Клініко-патогенетичні предиктори формування вторинних кардіопатій у дітей, хворих на хронічний тонзиліт
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Особливості стану об’єму та концентрації дітей, що перенесли в неонатальному періоді гіпоксично-ішемічну енцефалопатію
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
...
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
...
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут
Вибір оптимального методу артеріального гемостазу при травматичному пошкодженні печінки
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному плані та роль у підготовці фахівця
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи