Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб icon

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб




НазваМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб
Сторінка3/6
Дата12.07.2012
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6
^




ЛЮМБАЛЬНА ПУНКЦІЯ



Мета: з діагностичною та лікувальною метою при менінгітах (різної етіології), призначенні антикоагулянтної терапії хворим з інсультом, субарахноїдальних крововиливах, епілептичному статусі.

Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри, шприц, мала голка для анестезії шкіри, пункційна голка з мандреном, скляна трубка з канюлею, зажимом, розчин новокаїну, спирт, йод, стерильні серветки, пробірки.

Методика: пункція проводиться в лежачому положенні на боці із зігнутими в колінах та підібганими до живота ногами, нахиленою вперед головою. Пункцію проводять між остистими відростками третього та четвертого або п’ятого поперекових хребців. Орієнтиром для місця пункції є лінія, яка з’єднує гребінці клубових кісток і відповідає остистому відростку четвертого поперекового хребця. Ділянку пункції обробляють розчином йоду, а потім спиртом.

Для знеболення застосовують хлоретил або інфільтрують місце проколу розчином новокаїну. Голка для люмбальної пункції повинна мати довжину 9-12 см та добре підібраний мандрен. Вона вводиться між остистими відростками по середній лінії за ходом хребта, кут між голкою та поверхнею шкіри 75-80 ˚. Введення голки триває до подолання опору зв’язок і твердої мозкової оболонки, після чого виникає відчуття «провалювання». Після цього можна обережно дістати мандрен. Зазвичай з голки з`являється цереброспинальна рідина.



^ Мал. 6 - Техніка проведення люмбальної пункції

У разі її відсутності мандрен потрібно вставити назад, а голку обережно просунути вперед або назад, після чого мандрен знову витягти. За невдачі пункцію повторюють. Для дослідження не рекомендується брати більше 1-2 мл цереброспинальної рідини (обов`язково для бактеріологічного, вірусологічного, клінічного та біохімічного дослідження ліквора). Після пункції місце проколювання обробляється розчином йоду і накладається стерильна наклейка.


^ ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА


Мета: промивання шлунка з лікувально-діагностичною метою показано при харчових токсикоінфекціях, харчовому отруєнні, отруєнні медикаментами або хімічними речовинами, при пілоростенозі, хімічних опіках.

Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри, шлунковий зонд, перехідник з діаметром в 1 см та 4-5 см довжиною, гумова трубка довжиною 1 м, скляна чи пластикова лійка, яка має ємність 0,5 л, клейончасті фартухи, розчин для промивання (вода, 2 % розчин харчової соди, 3 % розчин борної, оцтової, лимонної кислот), 5-10 % розчин новокаїну або 2 % розчин дикаїну, стерильні баночки.

Методика: процедуру виконує лікар за допомогою медичної сестри. При задовільному стані хворого його садять на стілець, притуляючи до спинки стільця спиною. Голова повинна бути злегка нахилена вперед. Перед промиванням ротову порожнину хворого очищують від слизу та блювотиння, знімають зубні протези, послаблюють тісний одяг. Зонд, добре змащений вазеліном або соняшниковою олією, вводиться по задній поверхні глотки. Потрібно переконатися, що зонд потрапив у шлунок, а не в трахею (при правильному введенні хворий дихає вільно, немає кашлю, в лійці з`являється вміст шлунка). Хворого необхідно попередити, що зонд не можна стискати зубами. В лійку повільно вливають до 0,5 л чистої води кімнатної температури і піднімають її так, щоб вода потрапила в шлунок. Коли рівень води досягає шийки лійки, її опускають нижче рівня шлунка і перевертають, забираючи при цьому порцію промивної води для бактеріологічного, клінічного та біологічного досліджень.

Процедуру повторюють, але вже з додаванням лікувальних препаратів. Якщо після опускання лійки рідина назад не витікає, напевно зонд забитий щільним шлунковим вмістом. Для відновлення його прохідності необхідно промити зонд за допомогою шприца Жане. Промивання продовжують до одержання чистих промивних вод.



А



В


Мал. 7 - Введення товстого зонда (А) та промивання шлунка (В)


^ ФРАКЦІЙНЕ ДУОДЕНАЛЬНЕ ЗОНДУВАННЯ


Мета: діагностика дискінезій та запалення жовчних шляхів, забір жовчі для бактеріологічного та паразитологічного дослідження.

Оснащення: гумові рукавички, захисні окуляри. Обов`язковою умовою фракційного дуоденального зондування є одночасне відсмоктування шлункового вмісту, що можливо при використанні двоканального гастродуоденального зонда. Крім останнього, необхідні штатив з пробірками, мірна пробірка, стерильні пробірки, шприц, 25 % розчин сульфату магнію або 40 % розчин глюкози, спиртівка, предметні скельця та мікроскоп.

Методика: зондування проводиться натщесерце. Довжину відрізка зонда, що вводять, визначають індивідуально, вимірюючи відстань від різців до пупка, до якої додають 15-17 см, щоб олива досягнула 12-палої кишки. Хворого садять на кушетку, ледь закинувши голову назад, і просять відкрити рота. Олива зонда вкладається на корінь язика і хворого просять ковтати. Під час ковтання зонд просовують у стравохід, а потім у шлунок на відстань близько 40 см від кінця оливи.

Після цього хворого вкладають на правий бік, під який підкладають високий валик або подушку, щоб олива в силу своєї ваги просувалась у 12-палу кишку. Вільний кінець зонда опускають в одну із пробірок штатива, який ставиться в узголів`ї хворого. В положенні лежачи хворий продовжує сам заковтувати зонд до потрібної відмітки. Як правило через воротар шлунка олива проходить через 2 год. Для пришвидшення її просування можна запропонувати хворому походити 20-30 хв, повільно ковтаючи зонд.

Дуоденальний вміст кожні 5 хв збирають в окремі пробірки. У здорових людей після введення зонда відкривається сфінктер Одді і виливається 15-20 мл світло-жовтої жовчі (порція А), яка є сумішшю жовчі та секрету підшлункової залози з кишковим соком. Ця перша, так звана холедохова фаза, в нормі триває 10-15 хв. Протягом наступних 3-6 хв (2 фаза) сфінктер Одді скорочений – жовч не виділяється. 3-тя фаза, власне холедохова, починається через 5-7 хв після введення хімічного подразника (25 % розчину магнію сульфата або 40 % розчину глюкози) і закінчується відкриттям сфінкера Люткенса-Мартинова; за 2-5 хв виділяється 3-5 мл світло-жовтої жовчі (порція А1). Міхурна фаза відповідає випорожненню жовчного міхура на хімічний подразник. У здорових людей вона характеризується виділенням протягом 20-30 хв 30-50 мл жовчі (порція В) темно-жовтого або коричневого кольору. 5-та фаза настає після розслаблення дистальної частини загальної печінкової протоки (сфінктера Мірицці). Протягом 10-20 хв можна отримати 10-30 мл світло-жовтої жовчі (порція С) з печінкових протоків. Обов΄язково проводять забір кожної порції жовчі для бактеріологічного дослідження у стерильні пробірки.







^ Мал. 8 - Техніка проведення дуоденального зондування


промивання кишечника


Показання: ботулізм, гострі кишкові інфекції, кишкова непрохідність, виведення газів та промивання нижньої частини товстого кишечника.

Мета: звільнення кишки від токсинів, калових мас, газів, підготовка хворого до діагностичних маніпуляцій, хірургічних втручань, механічне усунення непрохідності в нижній частині товстого кишечника, стимуляція перистальтики кишечника.

Оснащення: лійка об’ємом 0,5 л, гумова трубка довжиною 1,5 метра, 10-12 л води при температурі 38 оС, кухоль, клейонка, відро або миска.

Методика: покласти хворого на лівий бік з приведеними до живота ногами, під сідниці підкласти клейонку. Біля ліжка поставити миску або відро для зливання води. Кінець трубки змазати вазеліном і ввести легкими обертальними рухами у пряму кишку на глибину 20-30 см. На вільний кінець трубки надіти лійку і встановити її нижче рівня сідниць хворого у нахиленому положенні. Наливаючи воду в лійку, поступово піднімати її до 0,5 м над тілом хворого. Коли вода дійде до горла лійки, лійку опустити і чекати , коли вона наповниться вмістом кишечника. Випорожнити лійку, і як тільки рідина перестане витікати, знову наповнити водою і повторити процедуру до витікання чистої води. Необхідно контролювати кількість введеної і виведеної рідини. Після закінчення процедури лійку зняти, вимити і прокип’ятити. Трубку в прямій кишці залишити на 10 – 20 хвилин, опустивши нижній кінець у відро для стікання рідини і відходження газів. Витягнути трубку, промити в проточній воді з милом та прокип’ятити.













Мал. 9 - Промивання кишечника та необхідне приладдя


^ КАТЕТЕРИЗАЦІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА


Мета: введення катетера в сечовий міхур для видалення сечі, промивання сечового міхура, введення лікарських речовин, забирання сечі для дослідження.

Оснащення:

халат, фартух, маска, рукавички; стерильний бікс із вкладеними туди катетером, салфетками, тупферами; стерильний корцанг і пінцет; стерильний лоток; розчин фурациліну 1: 5000; стерильне вазелінове масло; лоток для збирання сечі; клейонка, пелюшка; ємність із дезрозчином.



^ Мал. 10 - Види катетерів - (а) м’який, (б) металевий чоловічий, (в) металевий жіночий

Алгоритм катетеризації сечового міхура в жінки

Підготовка до маніпуляції:

1 Поясніть пацієнтці про хід і мету процедури.

2 Надягніть маску.

3 Надягніть рукавички.

4 Обробіть стерильний бікс 1 % розчином хлораміну (зовнішню поверхню).

5 Відкрийте бікс, не торкаючись внутрішнього боку.

6 Зніміть рукавички.

7 Обробіть руки, як перед ін’єкцією.

8 Візьміть зі стерильного столу робочим пінцетом лоток, 4 кульки, пінцет, серветки. Закрийте стіл.

9 Візьміть з бікса стерильний катетер стерильним робочим пінцетом, покладіть його в стерильний лоток.

10 Стерильним пінцетом із лотка почергово змочіть кульки із флакона (попередньо невелику кількість розчину злити) або змочіть у стерильній ємності з фурациліном.

11 Обробіть стерильним вазеліновим маслом або гліцерином катетер (катетер тримати стерильним пінцетом).

12 Одягніть рукавички.

13 Покладіть пацієнтку на спину з зігнутими коліньми і розведеними ногами (попередньо пацієнтка підмита).

14 Покладіть під пацієнтку церату, судно або поставте сечоприймач.

^ Виконання маніпуляції:

1 Розведіть 1 і 2 пальцями лівої руки великі й малі статеві губи, визначте місце знаходження зовнішнього отвору сечівника.

2 Візьміть пінцетом кульки зі стерильного лотка з фурациліном, промокальними рухами обробіть зовнішній отвір сечівника (тричі міняючи кульки). Відпрацьовані кульки кладіть у судно.

3 Стерильним пінцетом візьміть стерильний катетер на відстані 3-5 см від сліпого кінця. Зовнішній кінець катетера зафіксуйте між 2-3 пальцями правої руки.

4 Введіть обережно без зусиль катетер у сечівник на 5-7 см, зовнішній кінець катетера опустіть у сечоприймач. Поява сечі свідчить про те, що катетер знаходиться в сечовому міхурі.

^ Закінчення маніпуляції:

1 Після зупинки самостійного виділення сечі з катетера злегка натисніть над лобком, видаліть із сечового міхура залишки сечі і витягніть катетер.

2 Після використання катетер знежирте і замочіть у 3% розчині хлораміну на 1 годину (згідно з наказом № 408). Заповніть канал дезрозчином і проведіть перед-стерилізаційну обробку і стерилізацію.

3 Зніміть рукави-ки.

4 Допоможіть пацієнтці встати.

5 Вимийте руки.


^ Мал. 11 - Катетеризація сечового міхура жінки

Алгоритм катетеризації сечового міхура в чоловіка

Підготовка до маніпуляції:

1 Поясніть пацієнтові хід і мету процедури.

2 Надягніть маску.

3 Надягніть рукавички.

4 Обробіть стерильний бікс із зовнішнього боку 1 % розчином

хлораміну.

5 Відкрийте бікс, не торкаючись внутрішнього боку.

6 Зніміть рукавички.

7 Обробіть руки, як перед ін'єкцією.

8 Візьміть зі стерильного столу робочим пінцетом лоток, 4 кульки, пінцет, серветки, закрийте стіл.

9 Візьміть із бікса стерильний катетер стерильним робочим пінцетом, покладіть його в стерильний лоток.

10 Стерильним пінцетом із лотка почергово змочіть кульки із флакона (попередньо невелику кількість розчину злити) або в стерильній ємності з фурациліном.

11 Обробіть стерильним вазеліновим маслом або гліцерином катетер (тримаючи катетер стерильним пінцетом).

12 Одягніть рукавички.

13 Допоможіть прийняти пацієнтові зручне положення, “напівсидячи”, з розведеними стегнами.

14 Підстеліть під таз і стегна клейонку та пелюшку.

15 Поставте між стегнами пацієнта лоток зі стерильними серветками, судно чи сечоприймач.

^ Виконання маніпуляції:

1 Звільніть голівку статевого члена від крайної плоті 1 та 2 пальцями лівої руки.

2 Правою рукою голівку статевого члена в ділянці зовнішнього отвору обробіть марлевою кулькою, змоченою антисептичним розчином (тричі змінюючи кульки).

3 1 та 2 пальцями лівої рука привідкрийте зовнішній отвір сечівника.

4 Правою рукою стерильним пінцетом візьміть катетер зі стерильного лотка на відстані 5-6 см від його отвору, а зовнішній кінець катетера найзручніше утримувати між 4 і 5 пальцями тієї самої руки.

5 Кінчик катетера введіть у зовнішній отвір сечівника і, потроху перехоплюючи його пінцетом, просовуйте глибше в сечівник, а статевий член лівою рукою підтягніть доверху, неначе натягуючи його на катетер. Іноді буває стійкий спазм сфінктера. Для його усунення пацієнту рекомендують заспокоїтися, розслабитися, глибоко дихати.

6 Опустіть зовнішній кінець катетера в сечоприймач.

^ Закінчення маніпуляції:

1 Після виділення сечі злегка натисніть над лобком. Витягніть катетер і одночасно залишками сечі промийте сечівник.

2 Після використання катетера проведіть його дезінфекцію, передстерилізаційну обробку і стерилізацію.

3 Зніміть рукавички.

4 Допоможіть пацієнту встати.


^ ВИЗНАЧЕННЯ ЖОВЧНИХ ПІГМЕНТІВ У СЕЧІ (ПРОБА РОЗІНА)


Мета: діагностика вірусних гепатитів, жовтяниць іншої етіології.

Оснащення: гумові рукавички, пробірка, піпетка, розчин Люголя чи реактив Блюменталя.

Методика: в пробірку наливають 3-5 мл сечі хворого, на яку обережно по стінці нашаровують 2-3 краплі розчину Люголя (1 г йоду і 2 г йодистого калію на 50 мл дистильованої води). За наявності в сечі жовчних пігментів відразу чи через хвилину на межі рідин з’являється зелене кільце, яке зберігається дуже довго.


1   2   3   4   5   6

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМетодичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб для лікарів, лікарів-інтернів, студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації
Методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб /М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна, В. В....
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні рекомендації з діагностики, лікування І профілактики вірусних гепатитів
Методичні рекомендації з діагностики, лікування І профілактики вірусних гепатитів / М. Д. Чемич, А. О. Сніцарь, Н.І. Ільїна, Т. П....
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології
Методичні рекомендації до семінарських занять лікарів-інтернів спеціальності “Інфекційні хвороби” / Укладачі М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна,...
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Медичний інститут Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному плані та роль у підготовці фахівця
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconКалендарний план лекцій з інфекційних хвороб та епідеміології для студентів 5 курсу медичних факультетів №1, №2, №3 на перше півріччя 2007-2008 н р
Введення в спеціальність. Вчення про загаль­ну патологію. Діагностика інфекційних хво­роб. Методи лікування інфекційних хвороб
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconКафедра інфекційних хвороб та епідеміології
Багаторiвнева пiдготовка найважливiший принцип засвоєння практичних навичок лiкарями-iнтернами /Б. О. Ребров, О. О. Реброва, Н. Г....
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconКалендарний план лекцій з курсу інфекційних хвороб для студентів 5-го курсу медичних психологів на 9 семестр 2012-2013 навчального року
Введення в курс інсектології. Поняття про інфекційні хвороби. Особливості інфекційних хвороб. Класифікація. Принципи діагностики,...
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб iconМіністерство освіти І науки України
Методичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять з інфекційних хвороб (змістовий модуль 1) / Укладачі: М. Д. Чемич,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи