Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 155.87 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата12.07.2012
Розмір155.87 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

21.01.2010 р., протокол № 4

Завідувач кафедри

професор В. М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 17


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Поняття факторів у психофізіології та їх роль

у виникненні порушень психічних функцій”


Чернівці

1.ТЕМА: Поняття факторів у психофізіології та їх роль у виникненні порушень психічних функцій.

1.1. Науково-методичне обгрунтування теми

Перенасиченість життя сучасної людини різноманітними по модальності, силі та тривалості факторами зовнішнього і внутрішнього середовища дозволяє стверджувати про стресорний континуум, успішність адаптації до якого визначається чутливістю, надійністю, економічністю і резервною потужністю адаптивних механізмів організму. Одночасно реалізація тих чи інших поведінкових актів залежить від функціонального стану організму, що змінюється внаслідок зміни функціонального стану ЦНС під дією подразників.

Всі ці фактори зовнішнього і внутрішнього середовища відіграють важливу роль у виникненні порушень психічних функцій. Стрес-реакція набуває надмірної інтенсивності та тривалості, перетворюючись з ланки адаптації в загальну ланку патогенезу так званих психосоматичних захворювань, які складають одну з головних проблем сучасної медицини. Окрім цього стреси розглядаються як основний чи допоміжний етіологічний чинник виразкової та гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, атеросклерозу, імунодефіцитних станів та онкологічних захворювань.

У зв'язку з цим центральне місце в проблемі дії стресових факторів на організм займає вивчення фундаментальних фізіологічних закономірностей стрес-резистентності організму і отримання знань щодо оцінювання функціонального стану (ФС) організму, визначення фізіологічних індикаторів ФС; корекції функціональних робочих станів; необхідних майбутньому лікарю-психологу.

З метою оптимізації або зміни функціонального стану організму можна здійснити керуючі впливи на людину, що гальмують чи збуджують певний її функціональний стан, використовуючи різноманітні фізіологічні, біофізичні, психофізіологічні методи.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

  • поняття стресових факторів у психофізіології;

  • роль факторів у виникненні порушень психічних функцій;

  • функціональні стани людини, їх класифікація;

  • динаміка функціональних станів, її фази;

- класифікація факторів, що впливають на функціональні стани та психічні процеси;

- емоційні впливи на робочі стани людини;

- вплив психоемоційного напруження на ФС людини;

- функціональні робочі стани людини в системах «середовище- людина- машина»;

- оцінювання функціонального стану (ФС);

- фізіологічні індикатори ФС;

- корекція функціональних робочих станів;

а) класифікація коригуючих впливів на ФРС;

б) зовнішні способи корекції ФС: музика, електростимуляція, стимуляція в рефлексогенній зоні, електропунктура, психогенна корекція, масаж, фармакологічна корекція (ФС), гіпноз, сон, саморегуляція ФС, гімнастика, м’язова релаксація, аутогенне тренування, біологічний зворотний зв’язок.

3.2.Уміти:

- пояснити механізм зміни функціонального стану при дії факторів середовища.

3.3. Опанувати практичні навички:

-оцінювання функціонального стану організму.

^ 4. Поради студенту:

Звернути увагу, що функціональний стан – це рівень активності нервової системи, на якому реалізуються ті чи інші поведінкові акти. Функціональний стан мозку — фонова активність нейронів головного мозку, в умовах якої здійснюється певна діяльність. Функціональний стан робочий — стан організму в конкретних умовах робочого середовища.

^ Фактори, що впливають на функціональні стани людини. За умови впливів зовнішнього середовища на ФС людини розрізняють чотири основні градації оцінкових параметрів для кожного фактора: оптимальний, допустимий, межовий, межово-переносний. Класифікація факторів:

І. ^ Фізико-хімічні фактори:• фізичні (мікрокліматичні, радіаційні, баричні, механічні);• хімічні (зміни звичайних компонентів повітря, зміна газового складу середовища, механічні придатки у повітрі).

ІІ. Інформаційні фактори: • брак інформації;• надлишок інформації;• хибність інформації;• розшарування інформації;• суб’єктивність інформації.

III. ^ Семантичні фактори: • що мають індивідуальне значення;• що мають суспільне значення.

IV. Біологічні ритми.

Конкретний ФС людини залежить від цілого ряду факторів: мотивації, змісту самої праці, загального рівня сенсорного навантаження, вихідного рівня активації ЦНС, від індивідуальних особливостей суб’єкта(сила—слабкість нервової системи, екстраверсія—інтроверсія, тривожність).

Залежність впливу емоційного збудження на діяльність відображується кривою Йєркса —Додсона. Емоційна стійкість залежить від багатьох причин. Відомі дані про певну кореляцію емоційної стійкості із силою, лабільністю і врівноваженістю нервових процесів.

^ Гальмівний тип реагування виявляється в загальному м’язовому напруженні, особливо мімічних м’язів, скованістю пози й рухів, пасивності, уповільненні психічних процесів, а так своєрідній "емоційній інертності", що виявляється в негативній байдужості.

^ Збудливий тип реагування виявляється у формі бурхливих ( реакцій, метушливості, багатослів’ї, гіпертрофії рухової діяльності, швидкі зміні прийнятих рішень. Спостерігається загальна тенденція до зниження стійкості психічних процесів. В умовах аварійної ситуації це може виявлятись у "блокаді" сприйняття й мислення, пам’яті та практичних дій суб’єкта .

Розрізняють оперативне та емоційне напруження, які по-різному впливають на ефективність діяльності.

Співвідношення функціонального стану (ФС) й ефективності виконаної роботи прийнято описувати у вигляді куполоподібної кривої. Тим самим вводиться поняття - оптимальний функціональний стан - це такий функціональний стан, при якому людина досягає найбільш високих результатів.

^ Фізіологічні індикатори ФС. Розрізняють три основні групи фізіологічних реакцій, які свідчать про зміни ФС людини: рухові, вегетативні та електроенцефалографічні.

Серед рухових показників найчастіше використовують час простої сенсомоторної реакції (латентний період). В якості вегетативних показників використовують характеристики дихання (частота і глибина дихання); шкірно-гальванічний рефлекс, його тонічна і фазична форма, або зміна провідності шкірних покровів, гістограма шлунка, що відображає її тонічний і фазичний компоненти; артеріальний тиск; розширення і звуження судин голови і кінцівок. Для вимірювання мозкового кровотоку використовують методи реографії і томографії. Серед показників серцево-судинної системи використовують середню частоту пульсу та її дисперсію, систолічний (ударний ) об’єм пульсу, а також хвилинний об’єм серця.

Л. X. Гаркаві (1979) запропонувала кількісно-якісний принцип пристосувальної діяльності організму, що залежить від міри й кількості подразників. Оскільки перехід ФРС від меншого рівня до більшого потребує дедалі зростаючих енергетичних затрат організму та підвищення СМРН, то графічно зміни ФРС оператора в часі можна подати у вигляді ступеневої функції.

СМРН ^ Психоенергетичні втрати А

Робочий час

Рис. 1. Вигляд ФРС людини: І — спокій; II — норма; III — звична (оптимальна) робота; IV — зосереджена робота; V — робота з максимальною мобілізацією; VI — стрес (робочий). СМРН — ступінь мобілізацій робочих навичок.

^ Рівень ФРС людини складається з кількох періодів (фаз): перебудови (фази мобілізації); пристосування (адаптації) до роботи (фази первинної реакції). Ці періоди потребують підвищених психофізичних витрат організму. Період стабільних робочих показників (фази гіперкомпенсації та компенсації) характеризується зниженням та стабілізацією психофізичних затрат. Потім, природно, розвивається період утоми (фази субкомпенсації, декомпенсації, зриву), що знов потребує для виконання робочих дій підвищених психофізичних затрат організму.

Симпатоніки та парасимпатоніки різняться за рівнем емоційного збудження та реактивності (за Стреляу). ^ Вегетативний баланс організму можна визначити досить простим способом, використовуючи основні фізіологічні параметри кардіореспіраторної системи — артеріальний тиск (АТС — систолічний та АТД — діастолічний), частоту пульсу (Р) і частоту дихальних рухів (Д). Одним з показників вегетативного балансу є Індекс Кердо (ІК), який розраховується за формулою ІК=(1 - АТД/Р) х 100. Якщо одержане значення буде додатним ("+"), це свідчить про симпатонію, а якщо від’ємним ("—") — про парасимпатонію. Іншим показником, який застосовують для визначення вегетативного балансу організму, є хвилинний об’єм крові (ХОК), що розраховується за формулою ХОК = [(АТС-АТД)/ АТ] х 100 х Р; AT =(АТС+АТД)/2. Якщо ХОК перевищує 4244,58, то це свідчить про симпатонію, а якщо ХОК менший від 2311,54 — про парасимпатонію; проміжні значення властиві для нормотонії. І нарешті, обчислюють також коефіцієнт Хільдербрандта (КХ) за формулою КХ = P/Д. Якщо КХ перевищує 4,9 — це ознака симпатонії, а якщо менший від 2,8 — парасимпатонії; проміжні значення характерні для нормотонії.

Динаміка ФС у процесі виконання діяльності та стану втоми включає в себе фази мобілізації, первинної реакції, гіперкомпенсації, субкомпенсації, декомпенсації та зриву.

Функціональні стани людини в різних робочих ситуаціях називаються функціональними робочими станами (ФРС). Розрізняють три ключових етапи ФРС людини. Це стан оптимальної працездатності, потім утома і, нарешті, надмірне емоційне напруження.

Шість рівнів ФРС, що задаються характеристиками робочих ситуацій та СМРН: перший — спокій, другий — норма, передвахтовий стан, третій — звичайна робота, четвертий — зосереджена робота, п’ятий — робота з максимальною мобілізацією сил, шостий — робочий стрес.

Робота 1. Тест САН (самопочуття, активність, настрій) як суб’єктивний метод оцінювання функціональних станів.

Тест являє собою перелік 30 різних мотиваційних станів (табл. 1). Припускається, що на основі трьох апріорно виділених категорій, на кожну з яких припадає по десять пар ознак, можна дати повноцінну характеристику ФС, зокрема втоми.

Таблиця 1
^
Тестова картка САН






САН




1234567




1.

С


Самопочуття добре

3210123

Самопочуття погане


2.


С


Відчуваю себе сильним


3210123


Відчуваю себе слабким


3.*


А


Пасивний


3210123


Активний


4.*


А


Малорухливий


3210123


Рухливий


5.


Н


Веселий


3210123


Сумний


6.


Н


Гарний настрій


3210123


Поганий настрій


7.


С


Працездатний


3210123


"Розбитий"


8.


С


Повний сил


3210123


Знесилений


9.*


А


Повільний


3210123


Швидкий


10.*


А


Бездіяльний


3210123


Діяльний


11.


Н


Щасливий


3210123


Нещасний


12.


Н


Життєрадісний


3210123


Похмурий


13.*


С


Напружений


3210123


Розслаблений


14.


С


Здоровий


3210123


Хворий


15.*


А


Байдужий


3210123


Захоплений


16.


А


Незворушний


3210123


Схвильований


17.


Н


Піднесений


3210123


Сумовитий


18.


Н


Радісний


3210123


Журливий


19.


С


Відпочивший


3210123


Утомлений


20.


С


Свіжий


3210123


Виснажений


21.*


А


Сонливий


3210123


Збуджений


22.*


А


Бажано відпочити


3210123


Бажано працювати


23.


Н


Спокійний


3210123


Стурбований


24.


Н


Оптимістичний


3210123


Песимістичний


25.


С


Витривалий


3210123


Утомлений


26.


С


Бадьорий


3210123


Кволий


27.*


А


Розмірковувати важко


3210123


Розмірковувати легко


28.*


А


Розгублений


3210123


Уважний


29.


Н


Повний сподівань


3210123


Розчарований


30.


Н


Задоволений


3210123


Незадоволений


Примітка. С — самопочуття; А — активність; Н — настрій. Значком * позначені так називаємі зворотні питання.

^ Мета роботи: Визначити самопочуття, активність, настрій як суб’єктивні показники функціонального стану.

Для роботи потрібні: тест-таблиця САН.

Хід роботи: Під час виконання тесту піддослідний повинен порівнювати свій стан з кожною ознакою, яка ранжується за семибальною шкалою. ФС визначається за усередненими бальними оцінками за кожною категорією ознак і характером співвідношень між ними.

Факторний аналіз виявив чотирифакторну структуру цього тесту. Склад першого фактора майже повністю відповідає категорії "самопочуття", й оцінки ним найбільш чутливі до впливу втоми. Другий фактор відбиває рівень напруженості, третій — емоційний фон і четвертий — мотивацію.

Обробка результатів: При розшифровуванні карти оцінки ознаки перекодуються в ряд від 1 до 7, причому бал, що відповідає поганому самопочуттю, низькій активності або поганому настрою, набуває значення 7. При обробці слід бути уважними, так як у зворотних питаннях підрахунок балів буде зворотнім (від 1 до7), тоді як в прямих питаннях – від 7 до1. Результати підраховуються окремо для самопочуття (1, 4, 7 і т. ін. пари), активності (2, 5, 9 і т. ін.) і настрою (3. 6. 9 пари і т. ін.). Норми: для самопочуття – 5,4; для активності – 5,0; для настрою – 5,1.

Зробіть висновки щодо вашого функціонального стану.


Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

  1. Що називають функціональним станом?

  2. Поняття “факторів”, їх класифікація.

  3. Який вплив здійснюють фактори на функціональний стан організму?

  4. Який вплив здійснюють фактори на психічний стан людини?

  5. Наведіть класифікацію фукціональних робочих станів організму.

  6. Які фізіологічні індикатори ФС?

  7. Як здійснюється корекція ФС людини?

  8. Які наслідки неврахування існуючого ФС?


^ 5. Контрольні питання:

  1. Функціональні стани людини.

  2. Фактори, що впливають на функціональні стани та психічні процеси.

  3. Емоційні впливи на робочі стани людини.

  4. Вплив психоемоційного напруження на ФС людини та її роботу.

  5. Функціональні робочі стани людини в системах «середовище-людина- машина».

  6. Оцінювання функціонального стану (ФС).

  7. Фізіологічні індикатори ФС.

  8. Роль факторів у виникненні порушень психічних функцій.

  9. Корекція функціональних робочих станів.

а) класифікація коригуючих впливів на ФРС;

б) зовнішні способи корекції ФС: музика, електростимуляція, стимуляція в рефлексогенній зоні, електропунктура, психогенна корекція, масаж, фармакологічна корекція (ФС), гіпноз, сон, саморегуляція ФС, гімнастика, м’язова релаксація, аутогенне тренування, біологічний зворотний зв’язок.


6. Література:

6.1. Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології. К. «Нова книга». - 2001.- С.60-75

  2. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти).-К.: МАУП,1999.- С.4-6, 13-19, 25-29, 44-54, 76-107.

  3. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка. Москва «Владос», 2000.- С.75-85.


6.2. Додаткова:

1. Бехтерева Н. П. Здоровый и больной мозг человека. — Л.: Наука, 1980. — 208с.

2. Волынкина Г. Ю., Суворов Н. Ф. Нейрофизиологическая структура эмоциональных состояний человека. — Л.: Наука, 1981. — 160 с.

3. Генкин А. А., Медведев В. И. Прогнозирование психофизиологических состояний. — Л.: Наука, 1973. — 143 с.

4. Макаренко Н. В. Психофизиологические функции человека и операторский труд. — К.: Наук. думка, 1991. — 216 с.

5. Методика и техника психофизиологического эксперимента / Под ред. В. Г. Волкова. — М.: Наука, 1987. — 102 с.

26. Соколов Е. Н. Психофизиология: Лекции. — М.: Изд-во МГУ, 1981. — 237 с.


Методичну вказівку склала

доцент кафедри, к. мед. н. Карвацька Н.С.


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи