Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 144.77 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата12.07.2012
Розмір144.77 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




„ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

19.01. 2010р., протокол № 2
Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 10


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Слово як сигнал сигналів. Мова та її функції.

Мовні функції півкуль головного мозку”


Чернівці – 2010


^ 1.ТЕМА: Слово як сигнал сигналів. Мова та її функції.

Мовні функції півкуль головного мозку

    1. Науково-методичне обгрунтування теми

Мовлення –це історично утворена форма спілкування людей внаслідок розвитку мови. У кожного учасника мовного спілкування механізм мовлення обов’язково складається з трьох основних етапів: сприймання, продукування, а також центрального етапу, який називають внутрішнім мовленням.

Мовна діяльність – це не тільки сприймання мовних сигналів та вимова слів. Повноцінне мовне спілкування включає також і розуміння мови для встановлення змісту спілкування. Серед когнітивних процесів мовлення займає особливе місце, оскільки, включаючись в різноманітні акти (мислення, сприймання, відчуття), вона сприяє “усвідомленню” інформації, яку отримує людина. При багатьох загальних захворюваннях організму виникають порушення різних етапів мовлення. Знання механізмів мовлення потрібне лікарю будь-якого профілю. Поряд з цим, воно розширює уяву про інтегративну діяльність мозку, дає природничонаукове розуміння процесів взаємодії організму із зовнішнім середовищем.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

  • фізіологічне значення діяльності мовних зон півкуль головного мозку;

  • рівні внутрішнього мовлення;

  • периферичні органи мовлення;

  • мозкові центри мовлення;

  • мовні центри кори;

  • механізми сприймання мови;

  • організацію мовної відповіді;

  • контроль мовної діяльності;

  • мовні функції лівої півкулі;

  • методи вивчення міжпівкульної асиметрії мовлення у здорових людей та при патології ЦНС.

3.2.Вміти:

  • виявляти ознаки сенсорної та моторної афазії;

  • проводити топічну діагностику пошкоджень півкуль.

3.3. Опанувати практичні навички:

- проведення асоціативного експерименту.

^ 4. Поради студенту:

Здатність людини до аналізу і синтезу звуків мови тісно зв’язана з розвитком фонематичного слуху, тобто слуху, який забезпечує сприймання і розуміння фонем даної мови.

З іншого боку спілкування може здійснюватися за допомогою знаків, т.н. невербальна комунікація. Відомо, що люди інтенсивно використовують міміку і жести. За деякими даними в процесі спілкування інформація, яка передається словами, займає лише 7% від загального об’єму, 38% припадає на долю інтонаційних компонентів і 55% займають невербальні комунікативні сигнали. Вважають, що за допомогою слів передається в основному інформація, а за допомогою жестів і міміки – різне відношення до цієї інформації, при цьому іноді жести можуть заміняти слова.

Аналіз і синтез узагальнених мовних сигналів здійснюється завдяки роботі другої сигнальної системи. Розвиток цієї уяви знайшов своє відображення в працях М.М.Кольцової, Т.Н.Ушакової, Н.І.Чуприкової та ін. Так, наприклад, Т.Н.Ушакова (1979), застосувавши сучасні уявлення про будову нервових мереж, запропонувала виділяти три ієрархічно організованих рівні в будові внутрішнього мовлення. Перший рівень зв’язаний з механізмами дії і володіння окремими словами, які означають події та явища зовнішнього світу. Цей рівень реалізує т.н. номінативну функцію мови та мовлення. Він в онтогенезі є основою для подальшого розвитку механізмів внутрішнього мовлення. Вербальні мережі фактично являють собою морфо-функціональний субстрат другої сигнальної системи. Мовлення людини здійснюється за участю периферичної системи забезпечення мовлення. До периферичних органів мовлення належать:

  1. енергетична система дихальних органів, яка необхідна для виникнення звуків (легені та головний дихальний м'яз - діафрагма);

  2. генераторна система – звукові вібратори, при коливанні яких утворюються звукові хвилі (голосові зв’язки гортані – тоновий вібратор; щілини і затвори, які утворюються в роті при артикуляції);

  3. резонаторна система (носоглотка, череп, гортань та грудна клітка).

Артикуляція - це сумісна робота органів мовлення, яка необхідна для вимови звуків. Вона регулюється мовними зонами кори та підкірковими утвореннями. Для правильної артикуляції необхідна певна система рухів органів мовлення, яка формується за участю слухового та кінестезичного аналізаторів. Так, виявлено, що локальні пошкодження лівої півкулі у праворуких призводять до порушення функції мовлення в цілому.

^ Мовні центри кори. Здатність людини до аналізу та синтезу мовних звуків, тісно зв’язана з розвитком фонематичного слуху, тобто, слуху, який забезпечує сприймання і розуміння фонем даної мови. Головну роль в цьому відіграє т.н. центр Верніке, що знаходиться в задній третині верхньої скроневої звивини лівої півкулі, що називається слухо-мовною зоною кори великих півкуль. До другого центрального органу мовлення належить т.н. зона Брока, яка у людей з домінуванням мовлення в лівій півкулі, знаходиться в нижніх відділах третьої лобної звивини лівої півкулі. Зона Брока забезпечує моторну організацію мовлення. Регуляція мовлення, особливо голосу, здійснюється за участю лімбічної системи, яка здійснює вплив на інтонаційні характеристики мовлення і надає йому емоційний характер.

Синтагматичні афазії виникають при порушеннях діяльності передніх відділів головного мозку, в центрі Брока. Його пошкодження викликає еферентну моторну афазію.

При пошкодженні передніх відділів головного мозку, в центрі Брока, виникає еферентна моторна афазія, при якій порушується власне мовлення, а розуміння іншого мовлення зберігається майже повністю. При цьому порушується кінетична мелодія слів внаслідок неможливості плавного переключення з одного елементу висловлювання на інший. Людина усвідомлює більшу частину своїх мовних помилок, але може спілкуватися лише короткий час і з великим напруженням. Пошкодження іншого відділу передніх мовних зон (в нижніх відділах премоторної зони кори) супроводжується динамічною афазією, коли хворий втрачає здатність формулювати думки (порушення програмуючої функції).

При пошкодженні центра Верніке виникають порушення фонематичного слуху, з’являються труднощі в розумінні усного мовлення, при письмі під диктовку (сенсорна афазія). Мовлення такого хворого досить швидке, але беззмістовне, тому що хворий не помічає своїх дефектів. З пошкодженням задніх відділів мовних зон кори зв’язують також акустично–мнестичну та оптико–мнестичну афазії, в основі яких є порушення пам’яті, а також семантичну афазію – порушення розуміння логіко-граматичних конструкцій, що відображають прострові відношення предметів.

У праворуких здорових грамотних людей окремі операції при сприймання слів забезпечуються за рахунок активації, головним чином, двох зон лівої півкулі: первинно-слухової зони і скронево-тім’яної. При читанні ліва скронево-тім’яна зона, як правило не активується.

За даними Н.П.Бехтеревої (1999), основні вогнища збудження написаних слів знаходяться в потиличних відділах: первинній проекційній та вторинних асоціативних зонах, при цьому охоплюючи як ліву, так і праву півкулю. Зоровий “образ” формується в потиличних ділянках. Семантичний аналіз слова і прийняття рішення у випадку неоднозначності змісту здійснюється головним чином при активній діяльності передніх відділів лівої півкулі, перш за все, фронтальної зони. Робиться припущення, що саме ця зона пов’язана з нервовими мережами, які забезпечують словесні асоціації, на основі яких програмується відповідна поведінка.

Таким чином, навіть відносно проста лексична задача, яка зв’язана з сприйманням та аналізом слів, потребує участі цілого ряду зон лівої та частково правої півкулі.

^ Мовні функції лівої півкулі. Мовні функції у праворуких локалізовані переважно в лівій півкулі і лише у 5% з них мовні центри знаходяться у правій. Більша частина ліворуких – близько 70% також мають мовні зони у лівій півкулі. Приблизно у 15% людей мовлення контролюється правою півкулею, а у решти півкулі не мають чіткої функціональної спеціалізації. Ліва півкуля домінує у формальних лінгвістичних операціях, оперує символами та граматичними конструкціями в межах формальної логіки та раніше засвоєних правил, здійснює синтаксичний аналіз та фонетичний розбір. Вона здатна до регуляції складних рухових функцій, обробляє вхідні сигнали, можливо, послідовним чином. Однак на відміну від правої півкулі ліва не розрізняє інтонації мовлення та модуляції голосу, не чутлива до музики як до джерела естетичних переживань (хоча і здатна виявити в звуках певний стійкий ритм) і погано здійснює розпізнавання складних образів, що не піддаються розкладу на складові елементи. Всі ці функції краще здійснюються правою півкулею.У людини з вимкненою лівою півкулею значно погіршується процес мовлення. Така людина швидше відповість мімікою та жестами, важко згадує назву предметів, хоча впізнає їх і може пояснити їх призначення. При цьому порушується словесне і покращується образне сприйняття, порушується словесно-логічна пам’ять. В емоційній сфері відбувається зсув у бік негативних емоцій.

^ Робота 1. Дослідження асоціацій під час проведення асоціативного (словесного) експерименту

Мета роботи: Визначити латентний період асоціацій.

^ Для роботи потрібні: таблиця з набором слів, секундомір.

Хід роботи: З фізіологічної точки зору дослідження асоціацій є не що інше, як дослідження утворених у минулому життєвому досвіді тимчасових зв'язків, що відтворюються під дією слів-подразників і виражаються в мовних реакціях. Однак при дослідженні асоціацій утягується і перша сигнальна система, оскільки словесні подразники сприймаються слуховим аналізатором і можуть викликати певне уявлення. Аналітико-синтетична діяльність головного мозку людини звичайно забезпечується спільною роботою обох сигнальних систем. У 1922 р. А. Г. Іванов-Смоленський застосував цей експеримент для дослідження вищої нервової діяльності і запропонував свою класифікацію відповідних мовних реакцій. При цьому дослідженні враховується не тільки якість (характер відповіді), час реакції, але і виразність мімічної, вегетативно-судинної й емоційної реакції. Існує безліч варіантів дослідження асоціацій.

Експериментатор дає інструкцію, щоб на запропоноване експериментатором слово досліджуваний відповідав одним яким-небудь словом, першим, яке прийде на розум у зв'язку зі словом експериментатора. Дуже важливо, щоб досліджуваний чітко засвоїв інструкцію; якщо експериментатор не упевнений у цьому, необхідно провести пробне дослідження. При проведенні досліду досліджуваний не повинний перепитувати і відволікатися. Під час експерименту ведеться протокол. У табл. 20 наведено три набори слів-подразників на російській і українській мовах кожний, що дає можливість провести дослідження повторно. Кожен наступний набір включає слова, що відповідають більш складним абстрактним поняттям.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. При проведенні дослідження до обраного набору слів додається лист паперу, розділений на три стовпчики; у перший записується порядковий номер (повинний відповідати порядковому номеру слів-подразників), у другий - латентний період і відповідну реакцію досліджуваного при першому варіанті досліду, у третій - латентний період і відповідну реакцію при іншому варіанті досліду (відповідати іншими словами на ті ж подразники чи відповідати тими словами, якими він уже відповідав).

Латентний період (проміжок часу між словом дослідника і відповідною реакцією досліджуваного: слово, питання, відмовлення, сміх і т.д.) реєструють за допомогою секундоміра). У здорових латентний період у середньому коливається від 0,5 до 2с. Відповіді реєструють по можливості повно. Дослід з тим же набором слів можна повторити. Цим визначається ступінь відтворення колишніх реакцій. Більшість здорових відтворюють 92-100% своїх первісних відповідей. Збільшення латентного періоду вказує на зниження рухливості збуджувального процесу чи перевагу процесу гальмування. Помітне подовження латентного періоду до кінця дослідження свідчить про підвищення виснаження нервових процесів. Збільшення латентного періоду в окремих реакціях може залежати від особливостей слова-подразника (малознайоме слово чи слово, що має для досліджуваного особливе значення і внаслідок цього зухвало виражену емоційну реакцію, стосуючись «хворого пункту»; в останньому випадку слово викликає гальмівну дію). Багатослівні реакції вказують на ослаблення активного гальмування. По якості відповідей усі мовні реакції можна розділити на вищі, нижчі й атактичні.

^ У висновках відповісти на такі запитання: Оцінити латентний період, вказати ймовірні причини його зміни.

При дослідженні асоціацій застосовуються методики, спрямовані головним чином на вивчення другої сигнальної системи. Вищі мовні реакції можуть бути:

1) загальконкретні, коли відповідь містить якісну характеристику предмета, явища (стіл-дерев'яний, м'яч— пружний, літо — спека) чи складена по контрасту (верх — низ), по суміжності (трамваї-рейки) чи по якому-небудь іншому конкретному взаємозв'язку;

2) індивідуально-конкретні, коли досліджуваний у відповідь називає власне ім'я («міст-Київ») чи присвійний займенник («брат — мій»);

3) абстрактні — коли у відповідь досліджуваний називає слово, що виражає стосовно слова-подразника родове поняття (соловей — птах, квас — напій).

Нижчі мовні реакції включають наступні варіанти відповідей:

1) орієнтовані (замість відповіді досліджуваний ставить запитання: вогонь—«де?», «який?»);

2) відмова («не знаю», «не можу», «не зміркую», «не хочу», «ні» тощо);

3) співзвучні (відповідь у рифму: «коса-оса», «овес-пес», «брат — брати»);

4) екстрасигнальні (досліджуваний відповідає словом, що не зв'язано зі словом-подразником, але в момент дослідження предмет чи явище, що позначається цим словом, знаходиться в сфері сприйняття: хворий чує шум дощу і на слово «дружина» відповідає «дощ» чи відповідає заздалегідь придуманим словом);

5) вигукові («ой», «ох», «ах», «ну» і т.д.);

6) персеверуючі (на два, три і більше слів-подразників досліджуваний відповідає тим самим словом);

7) ехолалічні: а) повторення слова-подразника («будинок— будинок»), б) повторення слова-подразника + відповідь («сад»—«сад великий»).

8) атактичні реакції виникають без уловлювання значеннєвого чи формального зв'язку зі словом-подразником. Такі асоціації відповідають дисоційованому мисленню хворих шизофренією (наприклад: «їжа-вухо», «лікар-гас», «мати — цвях»).

Незалежно від якісного характеру відповідей (вищі, нижчі, атактичні) вони можуть бути однослівними чи багатослівними. Після заповнення всіх граф протоколу проводиться підрахунок вищих і нижчих мовних реакцій, а також атактичних і багатослівних відповідей. Вираховується середній латентний період, а також величина його на початку (перші 5 слів) і наприкінці (останні 5 слів) досліду. Сумуються помилки репродукції, дається оцінка ступеня виразності й адекватності мімічних, вегетативно-судинних і емоційних реакцій.

Отримані результати зіставляються з даними норми, згідно яким вищі мовні рефлекси складають 98-100%, серед них загальконкретні — 68-72%, індивідуально конкретні—8-12%, абстрактні—20%. Нижчі, атактичні і багатослівні відповіді в нормі відсутні. Латентний період у нормі стійкий, у середньому 1,5-2 с. При репродукції допускається до трьох помилок.

Виразність мімічних, вегетативно-судинних і емоційних реакцій задовільна, адекватна.

При розширенні набору слів-подразників і введенні в нього рідко зустрічаючих і складних за змістом слів (2-й і 3-й набір на табл. 20) необхідно визначити реакції в нормі. Якщо при порівнянні результатів дослідження хворого з даними в нормі істотних розходжень не виявлено, можна зробити висновок про відсутність відхилення у вищій нервовій діяльності. Однак таке положення спостерігається вкрай рідко. Звичайно в хворих знижується якість реакцій, змінюється латентний період; нерідкі й інші відхилення. При складанні висновку за даними асоціативного експерименту необхідно враховувати наступне:

1) Значне збільшення вищих мовних реакцій абстрактного типу свідчить про перевагу в діяльності ЦНС другої сигнальної системи.

2) Зниження якості мовних реакцій, тобто зменшення кількості відповідей вищого типу, особливо абстрактних, і поява різних варіантів нижчих реакцій свідчить про зниження аналітико-синтетичної діяльності головного мозку, головним чином у другій сигнальній системі.

3) Атактичні реакції з'являються у випадку порушення силових відносин у діяльності другої сигнальної системи, при так званих гіпноїдних фазах.

4) Нижчі реакції персеверуючого варіанта вказують на інертність збудливого процесу в мовноруховому аналізаторі.

5) Нижчі реакції співзвучного типу з'являються при недостатній концентрації збудливого процесу.

6) Нижчі реакції ехолалічного варіанту вказують на звільнення наслідувальних рефлексів у дітей у результаті позамежового гальмування у вищих відділах другої сигнальної системи.

7) Багатослівні відповіді є ознакою слабості внутрішнього гальмування.

8) Слабка виразність мімічних, вегетативно-судинних і емоційних реакцій відзначається при недостатній силі збудливого процесу; неадекватна виразність перерахованих вище реакцій розцінюється так само, як атактичні мовні реакції, тобто вказує на гіпноїдність.

9) Зниження репродукції спостерігається при слабості чи патологічній лабільності збудливого процесу, унаслідок чого погано відтворюються нові умовні зв'язки.

У хворих шизофренією відзначається переважно зниження якості мовних реакцій за рахунок зменшення вищих реакцій і поява замість них атактичних і нижчих реакцій, головним чином эхолалічного і персеверуючого варіантів. Нерідко відзначається неадекватність чи недостатня виразність мімічних, вегетативно-судинних та емоційних реакцій.

Для хворих маніакально-депресивним психозом найбільш характерні зміни латентного періоду словесних реакцій: у маніакальній фазі він часто коротшає, у депресивної — подовжується. Виразність мімічних, вегетативно-судинних і емоційних реакцій залежить від фази психозу: при депресії ці реакції загальмовані, у маніакальному стані — посилені. В обох фазах знижується якість мовних реакцій, що виявляється в появі нижчих реакцій, у депресивній фазі — переважно відмова, а в маніакальній — співзвучного варіантів, а також багатослівних відповідей. При епілепсії найбільше часто спостерігаються нижчі мовні реакції персеверуючого варіанта (інертність збудливого процесу) і помітне подовження середнього латентного періоду (інертність основних нервових процесів) при задовільній виразності мімічних, вегетативно-судинних і рухових реакцій.

Для хворих психозами, що розвилися в результаті грубого органічного пошкодження мозку, найбільш характерно різке зниження репродукції і якості мовних реакцій, поява різноманітних варіантів нижчих реакцій. При олігофренії (дебільність) також спостерігається зниження якості мовних реакцій — поява нижчих реакцій і зменшення чи повна відсутність вищих реакцій абстрактною типу.

Астенічні стани різної етіології характеризуються значним подовженням латентного періоду, зниженням якості мовних реакцій до кінця експерименту, а також вегетативно-судинною лабільністю. При психастенії часто відзначається збільшення кількості вищих мовних реакцій абстрактного типу.


Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

  1. Які функції мовлення?

  2. Де знаходяться мовні центри кори?

  3. Яка функція центру Брока?

  4. Яка функція центру Верніке?

  5. Як називається порушення мовлення?

  6. Що таке моторна афазія, чим вона супроводжується?

  7. Що таке сенсорна афазія?

  8. Які периферичні системи забезпечують процес мовлення?

  9. Що таке вербальна та невербальна комунікація?


^ 5. Контрольні питання:

1.Структурно-функціональна організація мовного процесу.

  1. 2. Фізіологічне значення діяльності мовних зон півкуль головного мозку.

  2. 3. Рівні внутрішнього мовлення.

4. Периферичні органи мовлення.

5. Мозкові центри мовлення.

6. Механізми сприймання мовлення.

7. Організація мовної відповіді.

8. Контроль мовної діяльності.

9. Мовні функції лівої півкулі.

10. Методи вивчення міжпівкульної асиметрії мовлення у здорових людей та при патології ЦНС.

6. Література:

6.1. Основна:

  1. Данилова Н.Н. Психофизиология. — М.: Аспект Пресс, 1998.- С. 256-272.

  2. Данилова Н.Н. Крылова А.А. Физиология высшей нервной деятельности. — Р. на Дону.: Феникс, 1999.- С. 419-439.

  3. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка.-М.: ВЛАДОС, 2000, С. 17-24.

  4. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию.-М.: Флинта, 2001.- С.207-229.

  5. Основы психофизиологии / Под ред. Ю.И. Александрова. — М.:Инфра, 1998.

  6. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. — С.-П..:ПИТЕР, 2001.- С. 26-43.


6.2. Додаткова:

1.Вітенко І.С. Загальна та медична психологія.-Київ, 1994.

2. ХэссетДж. Введение в психофизиологию. — М.: Мир, 1981.

3.Ярвилехто Т. Мозг и психика. — М.: Прогресс, 1992.

4.Соколов Е.Н. Физиология высшей нервной деятельности.- М., 1981. Ч.ІІ.


Методичну вказівку склала

доцент кафедри,

кандидат мед. наук Карвацька Н.С.


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи