Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 166.18 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата12.07.2012
Розмір166.18 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

20.01.2010 р., протокол № 3
Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 12


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Психофізіологічні механізми емоційно-вольової сфери.

Методи дослідження емоцій та волі”





Чернівці




^ 1.ТЕМА: Психофізіологічні механізми емоційно-вольової сфери.

Методи дослідження емоцій та волі

1.1.Науково-методичне обгрунтування теми

Емоції, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують задоволення їх, то в неї виникають позитивні емоції, а якщо ні - негативні. Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність.

Дія стресових факторів викликає зміну емоційного стану людини і може викликати в неї істотні порушення психічної діяльності і здоров’я. Стресові стани особливо часто спричиняють різні серцево-судинні, шлунково-кишкові та інші психосоматичні захворювання. Тому знання закономірностей виникнення емоцій та їх фізіологічного виразу необхідне лікарям різних спеціальностей, особливо лікарям-мед. психологам.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

- визначення і класифікацію емоцій;

- функції емоцій;

- теорії емоцій;

- морфо-функціональний субстрат емоцій;

- когнітивні процеси в генезі емоцій;

- біологічно і соціально значимі стимули як джерело емоцій;

- фактори виникнення емоцій;

- лицьова експресія й емоції;

- функціональну асиметрію мозку й емоції;

- індивідуальні відмінності й емоції;

- методи вивчення і діагностики емоцій, волі.

3.2.Уміти:

  • проводити дослідження емоційного стану та волі.

3.3. Опанувати практичні навички:

  • дослідження емоцій та волі.

^ 4. Поради студенту:

Емоцію визначають як особливий вид психічних процесів, що виражає переживання людиною його відношення до навколишнього світу і самого себе. Емоції виконують функції зв'язку між дійсністю і потребами. Розрізняють три типи емоційних процесів: афекти, власне емоції і почуття.

Афекти це сильні і відносно короткочасні емоційні переживання, що супроводжуються різко вираженими руховими і вісцеральними проявами.

Власне емоції виражають оціночне особистісне відношення до можливої ситуації, тому здатні на відміну від афектів передбачати ситуації і події, що реально ще не наступили. З огляду на роль ймовірності задоволення потреби в походженні емоцій, тривогу розглядають як реакцію на низьку ймовірність уникнення небажаного впливу. На відміну від тривоги фрустрація - це реакція на низьку ймовірність досягнення бажаної мети.

Почуття - це емоції, що виникають на базі соціальних і духовних потреб.

^ Функції емоцій: оціночна, що спонукає, підкріплювальна, перемикальна, комунікативна.

Оціночна функція емоцій виражається в узагальненій оцінці подій, яка майже миттєво й інтегрально оцінює поведінку в цілому, що дозволяє визначити корисність і шкідливість факторів, що впливають на людину, ще до того, як буде здійснено шкідливий вплив.

Підкріплювальна функція - емоції приймають участь в процесах навчання і пам'яті. Значимі події, що викликають емоційні реакції, швидше і надовго закарбовуються в пам'яті.

Перемикальна функція емоцій полягає в тому, що вони часто спонукають людину до зміни своєї поведінки.

Комунікативна функція. Міміка, жести, пози, виразні подихи, зміна інтонації є «мовою людських почуттів», які дозволяють людині передавати свої переживання іншим людям, інформувати їх про своє відношення до явищ, об'єктів тощо. Згідно Ч. Дарвіну полярні емоції виражаються протилежними рухами. Експресивні рухи й особливо міміка виконують важливу адаптивну функцію.

Теорії емоцій:

1. Біологічна теорія Ч. Дарвіна.

2. Теорія Джеймса – Ланге.

3. Таламічна теорія Кеннона - Барда.

4. Активаційна теорія Ліндслі.

5. Біологічна теорія П.К.Анохіна.

6. Інформаційна теорія емоцій П.В.Симонова.

Е = П (Ін - Іі),

де Е — емоція, її ступінь, якість і знак;

П — сила і якість актуальної потреби;

(Ін — Іі) — оцінка ймовірності задоволення потреби на основі досвіду;

Ін — інформація, необхідна для задоволення потреби;

Іі — інформація існуюча, якою володіє суб'єкт.

7. Теорія диференціальних емоцій.

8. Нейрокультурна теорія емоцій П.Екмана.

9. Теорія когнітивної активації С. Шехтера.

10. Судинна теорія.

Морфологічним субстратом емоцій є ділянка латерального гіпоталамуса - ділянка, що обумовлює виникнення позитивних емоцій - центр задоволення, перивентрикулярні відділи проміжного і середнього мозку - центр невдоволення.

Центри невдоволення знайдені в центральній сірій речовині і в гіпоталамусі. Структурою мозку, зв'язаною з виникненням страху, є мигдалик. Разом з гіпоталамусом він утворює мотиваційно-емоційну систему, тому що однією з її функцій є вибір домінуючої мотивації. У концепції американського невропатолога Дж. Пейпеца (J. Papez) про мозковий субстрат емоцій підкреслюється роль поясної звивини. Вивчаючи емоційні розлади у хворих з пошкодження гіпокампа і поясної звивини, він висунув гіпотезу про існування єдиної системи, що поєднує ряд структур мозку й утворює мозковий субстрат для емоцій. Ця система являє замкнутий ланцюг і включає: гіпоталамус - переднє вентральне ядро таламуса — поясну звивину — гіпокамп — мамілярні ядра гіпоталамуса. Вона одержала назву кола Пейпеца, що пізніше запропонували називати лімбічною системою (limbus — край). Запускаючим в цій системі є гіпоталамус. Сигнали від нього надходять в середній мозок і нижчерозташовані відділи для ініціації вегетативних і моторних емоційних реакцій. Одночасно нейрони гіпоталамуса через колатералі посилають сигнали в переднє вентральне ядро в таламусі. Цим шляхом подразнення передається до поясної звивини кори великих півкуль.

Поясна звивина, за Дж. Пейпецом, є субстратом усвідомлених емоційних переживань і має спеціальні входи для емоційних сигналів, подібно тому як зорова кора має входи для зорових сигналів. Далі сигнал з поясної звивини через гіпокамп знову досягає гіпоталамуса в області його мамілярних тіл. Там нервовий ланцюг замикається. Шлях від поясної звивини зв'язує суб'єктивні переживання, що виникають на рівні кори, із сигналами, що виходять з гіпоталамуса для вісцерального і моторного виразу емоцій.

Однак сьогодні гіпотеза Дж. Пейпеца заходить в суперечність з багатьма фактами. Під сумнівом виявилася роль гіпокампа і таламуса у виникненні емоцій. У людини стимуляція гіпокампа електричним струмом не супроводжується появою емоцій (страху, гніву тощо). Суб'єктивно пацієнти переживають лише сплутаність свідомості.

З усіх структур кола Пейпеца найбільш тісний зв'язок з емоційною поведінкою виявляють гіпоталамус і поясна звивина. Крім того, виявилося, що і багато інших структур мозку, що не входять до складу кола Пейпеца, мають сильний вплив на емоційну поведінку. Серед них особливу роль грають лобна і скронева кора головного мозку, а також мигдалики.

Пошкодження лобних часток приводить до глибоких порушень емоційної сфери людини. Переважно розвиваються два синдроми: емоційна тупість і розгальмовування примітивних емоцій і потягів. При цьому в першу чергу страждають вищі емоції, зв'язані з діяльністю, соціальними відносинами, творчістю. Білатеральне видалення в мавп скроневих полюсів веде до пригнічення їхньої агресивності і страху. Ефект подібний з зруйнуванням мигдалика. Передня лімбічна кора контролює емоційні інтонації, виразність мови в людини і звукових сигналів у мавпи. Після двостороннього крововиливу в цій зоні мова пацієнта стає емоційно невиразною.

^ Методи виміру лицьової експресії. Для розпізнавання і виміру лицьової експресії використовують два основних методи: ідентифікацію однієї з основних емоцій по виразу обличчя людини і реєстрацію електричної активності м'язів обличчя, по патерну якої судять про ту чи іншу емоцію.

^ Техніка ідентифікації емоцій за виразом обличчя - досліджуваний шукає подібність емоції з одним з фотоеталонів. Він діє подібно свідку, що приймає участь в складанні фоторобота злочинця.

^ Метод оцінки емоцій за П. Екманом і Фрізеном - «система кодування активності лицьових м'язів», яка базується на детальному вивченні анатомії лицьових м'язів.

^ Кореляція активності лицьових м'язів і емоцій - виявлена позитивна кореляція переживання «щастя» тільки з активністю великого скулового м'яза (m. zygomaticus major).

Щирий вираз щастя, радості пов’язаний з комбінованою активацією тільки двох м'язів: великого скулового м'яза і кругового м'яза ока, що важко підкоряється вольовому контролю.

Зв'язок депресії з особливостями активності лицьових м'язів - у хворих ослаблені патерни ЕМГ-активності (по m.zygomaticus), що зв'язані з емоцією «щастя», а також посилена активність м'язів, що реагують на переживання «суму». Знак емоційного переживання можна контролювати по співвідношенню активності двох м'язів: великого скулового і м'язів нахмурювання (m.corrugator), тому що активність скулового м'яза позитивно корелює з інтенсивністю переживання «щастя», а м'яза нахмурювання — зі станом «суму».

По патерну трьох лицьових м'язів: m.zygomaticus (Z), m.corrugator (З) і жувального м'яза — m.masseter (M) можна диференціювати 4 емоції (сум, гнів, радість, страх). Усі негативні емоції сполучаються з пригніченням активності великого скулового м'яза і її посиленням під час радості. Активність м'яза нахмурювання зростає під час гніву і суму і падає при страху і радості. Жувальний м'яз активується під час гніву і радості і не реагує під час суму і страху.

Знак емоції залежить від температури мозку. Зміна температури мозку, викликувана через кровотік, досягши гіпоталамуса, змінює нейрохімію мозку за рахунок вивільнення або синтезу температурно-залежних пептидів і нейротрансмітерів. Лицьові м'язи через кровотік впливають на температуру мозку і змінюють емоційні переживання.

^ Кодування і декодування лицьової експресії. Реакція людини на лицьову експресію партнера включає елемент відтворення його міміки, що виражається в мимовільній зміні активності м'язів обличчя, що залежить від одержуваної емоційної інформації. Для розпізнавання й ідентифікації патернів лицьових рухів людина використовує два канали: зоровий - за допомогою гностичних нейронів нижньоскроневої кори, та пропріоцептивний від мімічних м’язів.

^ Функціональна асиметрія мозку й емоції. Сприйняття емоційних сигналів знаходиться під контролем правої півкулі. Правобічні кіркові зруйнування унеможливлюють декодування емоційного настрою співрозмовника, порушують розпізнавання лицьової експресії емоцій. Зруйнування в правій півкулі (але не в лівій) супроводжуються втратою здатності виразити чи передати своє переживання інтонацією голосу.

Права півкуля більш тісно, ніж ліва, зв'язана з вегетативними і тілесними реакціями. З клінічної практики відомо, що пацієнти більш інформовані про подразнення і відхилення в реакціях на лівій стороні тіла.

Дві півкулі вносять свій внесок в емоційні переживання. ^ Права півкуля в більшому ступені зв'язана з негативними емоціями. При ослабленій функції лівої півкулі хворі неспокійні, песимістично налаштовані, часто плачуть. При зниженні активності правої півкулі виникає безпричинна ейфорія, індиферентний настрій або частий сміх.

Хворі з пошкодженням лівої півкулі тривожні, стурбовані. Правосторонні пошкодження поєднуються з легкодумством, безтурботністю. Емоційні стани благодушності, безвідповідальності, безпечності, що виникають під впливом алкоголю, зв'язують з його переважним впливом на праву півкулю мозку.

Розпізнавання міміки в більшому ступені зв'язано з функцією правої півкулі. Воно погіршується при його пошкодженні. Ушкодження скроневої частки, особливо праворуч, порушує упізнання емоційної інтонації мови. При вимиканні лівої півкулі незалежно від характеру емоції поліпшується розпізнавання емоційного забарвлення голосу.

Більшість дослідників схильні пояснювати емоційну асиметрію півкуль головного мозку як вторинну емоційну спеціалізацію.

Ліва (ЛФК) і права фронтальна кора (ПФК)— анатомічний субстрат емоцій. ^ ЛФК > ПФК = позитивні емоції .

ПФК > ЛФК = негативні емоції

Індивідуальні відмінності й емоції. Індивідуальні відмінності, зв'язані з особливостями функціональної асиметрії мозку, а також із властивостями темпераменту, є одним із факторів, що визначають специфіку і силу емоційного переживання. До вимірів темпераменту, найбільше тісно зв'язаних з емоціями, відносяться тривожність, сила — слабість процесів збудження, екстраверсія — інтроверсія, імпульсивність, емоційність.

Екстраверти мають більш низький поріг у відношенні соціальних стимулів з позитивним знаком і тому більш часто реагують емоціями радості й інтересу. Вони більш чутливі до нагороди, а інтроверти - до покарання. Вимір локального кровотока в мозку в інтровертів на відміну від екстравертів виявив посилення кровотока в скроневих ділянках. Це розходження пояснюють більш сильними зв'язками кори інтровертів з лімбічною системою (мигдаликом) - структурою, відповідальною за реакції страху. Особи з високою особистісною тривожністю реагують навіть на нейтральні стимули занепокоєнням, тривожністю, страхом. Діти з загальмованим темпераментом полохливі, соромливі, поводяться тихо. Їх відрізняє низький поріг страху на новизну в соціальному оточенні, більш високий вміст в крові кортизолу — гормону стресу і негативних емоційних реакцій, що зберігався в них навіть у сні.

На думку Я. Стреляу, властивістю високої активованості володіють інтроверти, нейротики, високоемоційні індивіди, що уникають пошук додаткових відчуттів, зі слабкою нервовою системою, високореактивні і високотривожні суб'єкти, низькоімпульсивні, які частіше переживають негативні емоції, тривожність, страх.

^ Методи вивчення і діагностики емоцій.

Електрична стимуляція мозку. Стимуляція різних відділів мозку через вживленні електроди нерідко викликає емоційні переживання в пацієнтів, а також своєрідні зміни поведінки в тварин. Стимуляція утворень середнього мозку веде до активації стану заспокоєння. Подразнення передньої і нижньої поверхні скроневої частки викликає почуття страху; переднього і заднього відділів гіпоталамуса - тривоги і люті; перегородки - насолоди; мигдалеподібного тіла - страху, люті і гніву, а в деяких випадках і задоволення.

Електростимуляцію проводили також у деяких хворих під час операцій на головному мозку. Деякі з таких операцій проходять без загального наркозу, оскільки маніпуляції з мозковою тканиною не викликають болю. Під час подібної операції з хворим вступали в контакт і з'ясовували, що він відчуває при подразненні тих чи інших ділянок. Хворі нерідко повідомляли про приємні відчуття, що виникали при подразненні ділянок мозку.

Зруйнування мозку. Частково вплив ушкодження різних відділів мозку було проаналізовано вище, коли розглядалася проблема морфофізіологічного субстрату емоцій. Клініка осередкових пошкоджень мозку дає дані про те, як впливають на протікання емоційних переживань людини ушкодження лобних часток мозку, лівої і правої півкулі. Добре відомі експерименти на мавпах з зруйнуванням мигдалеподібного ядра, у результаті чого раніше домінуючий у групі самець займав саме низьке положення в стадній ієрархії.

Діагностика емоційних переживань. Використовується метод психологічного моделювання, тобто створюються умови, що безпосередньо викликають в індивіда емоційну напругу (наприклад, критичні зауваження на адресу його діяльності в умовах експерименту), або досліджуваному пред'являють зовнішні стимули, що свідомо провокують виникнення тих чи інших емоцій (наприклад, фотографії, що викликають відразу). При вивченні фізіологічних корелятів емоційних переживань звичайно порівнюються дані, отримані в стані спокою і при емоційній напрузі.

Вивчення міміки. Особливості міміки при переживанні емоцій одержали назву лицьової експресії. У роботах П.Екмана була розроблена особлива техніка ідентифікації емоцій за виразом обличчя. Існує атлас фотоеталонів лицьової експресії для шести базисних емоцій: гніву, страху, суму, відрази, подиву, радості. Крім цього, була детально вивчена анатомія лицьових м'язів, було виділено 24 варіанти реакцій окремих м'язів і 20 варіантів, що відображають роботу груп м'язів. Проводилося пряме зіставлення сили переживання з активністю м'язів обличчя. Переживання щастя зв'язане з активністю великого скулового м'яза. У той же час негативні емоції (гнів, сум) супроводжуються пригніченням активності великого скулового м'яза і зростанням активності м'яза нахмурювання.

Електрична активність шкіри (ЕАШ), вимірювана з поверхні долоні, широко використовується як індикатор емоційних станів людини.

Реакції сердечно судинної системи. Зміни діяльності серця служать найбільш надійними об'єктивними показниками ступеня емоційної напруги в людини в порівнянні з іншими вегетативними функціями при наявності наступних умов: емоційне переживання характеризується сильною напругою і не супроводжується фізичним навантаженням. Сильна емоційна напруга без усякого фізичного навантаження може істотно змінювати частоту серцевих скорочень.

Електроенцефалографічні (ЕЕГ) показники емоцій. Для стану спокою характерна перевага синхронізуючих впливів, що відповідає добре вираженому альфа-ритму. Одним з ЕЕГ симптомів емоційного збудження служить посилення тета-ритму з частотою коливань 4-7 Гц, що супроводжує переживання як позитивних, так і негативних емоцій. При позитивних емоціях підсилюється збудження, однак одночасно спостерігається наростання гальмівних впливів. Ця обставина виявляється періодами екзальтації (зростанням амплітуди ЕЕГ коливань) альфа-хвиль і посиленням тета-активності. Для негативних емоційних переживань найбільш типова депресія альфа- ритму і наростання швидких коливань.

^ Вивчення емоцій за допомогою ПЕТ. Реєструвалися підвищення активності в таламусі і медіальній префронтальній корі, передніх і задніх скроневих структурах. Стан щастя відрізнявся від смутку більшою активністю поблизу вентрально-медіальних відділів лобної кори. За допомогою ПЕТ можна розрізняти працюючі ділянки кори і підкірки, що відповідають за позитивні і негативні емоції.

Дослідження емоцій передбачає передусім огляд хворого. Звертають увагу на вираз обличчя, позу, особливості мовлення. Спеціальних експериментальних методів для вивчення ступеня емоційної збудливості, які міг би застосувати практичний лікар, немає. Існує кілька непрямих методів вивчення емоційної діяльності, а саме: асоціативний експеримент, тест Розенцвейга, метод Роршаха, рівень тривожності тощо.

Воля – здатність людини, що виявляється в самодетермінації і саморегуляції своєї діяльності та різних психічних процесів. Розвинення волі, здатності до вольової діяльності – процес тривалий. У ранньому віці дітям властиві лише прості інстинктивні рухи. Вольовий акт неможливий, тому дитина не може керувати рухами, але поступово вона оволодіває вмінням робити довільні рухи. В основі яких завжди знаходиться зовнішнє подразнення. Виконання довільних рухів є найпростішим виявом волі. Воля виявляється тоді, коли людина зустрічає труднощі на шляху до реалізації поставленої мети. І.П.Павлов писав, що той, хто хоче виховати свою волю, повинен навчатися долати перешкоди. Прості вольові акти не потребують напруження сил та спеціальної організації. Складна вольова дія потребує терплячості, наполегливості, вміння організовувати себе на виконання дії.

^ Структура вольового акту: імпульс мети, мотив, спосіб і засоби діяльності, прийняття рішення і виконання його.

У вольовому процесі розрізняють декілька етапів: І етап, підготовчий, включає в себе спонукання до здійснення вольового акта, постановка цілі, боротьба мотивів, прийняття рішення, вибір засобів досягнення цілі, вольове зусилля та ІІ етап – виконавчий, що полягає у виконанні прийнятого рішення.

Гама вольових якостей особистості містить: силу волі, самовладання, витримку, терпіння, наполегливість, рішучість, сміливість, витривалість, самостійність, ретельність, критичність тощо.


^ Робота 1. Дослідження емоційної реакції людини шляхом спостереження за виразом обличчя, станом мімічних м’язів.

Мета роботи: Дослідити реакцію мімічних м’язів обличчя на критичне зауваження експериментатора.

^ Хід роботи: Викладач просить звернути увагу на вираз обличчя один одного в стані спокою та після критичного зауваження, а саме: на ступінь відкриття очної щілини, стан очних м’язів, ніздрів, губ, розташування куточків рота.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати мімічну реакцію, яка виникла у відповідь на критичне зауваження.


У висновках відповісти на такі запитання: яка роль емоції, що виникла при цьому?

Робота 2. Дослідження впливу емоцій на реакції серцево-судинної системи.

^ Мета роботи: Вивчити фізіологічні кореляти емоційних переживань.

Для роботи потрібні: секундомір, тонометри.

Хід роботи: На початку дослідження всі студенти визначають за пульсом частоту серцевих скорочень в стані спокою. Потім створюються умови, що безпосередньо викликають у індивідуума емоційну напругу (наприклад, критичні зауваження на адресу його діяльності в умовах експерименту), або на досліджуваного діють зовнішні стимули, що свідомо провокують виникнення тих чи інших емоцій (наприклад, фотографії, що викликають відразу). Проводять визначення ЧСС за 1хв. при емоційній напрузі.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати результати проведення дослідження.

У висновках відповісти на запитання, активація яких механізмів обумовила зміни серцевої діяльності, які це зміни?

Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

1. Що викликає емоції?

2. Які структури головного мозку є субстратом емоцій?

3. Як пояснюється механізм виникнення емоцій?

4. Які функціональні відмінності правої та лівої півкуль?

5. Які методи дозволяють оцінити емоційний стан людини?

6. Що являє собою вольова регуляція організму?



  1. ^ 5. Контрольні питання:

1. Визначення і класифікація емоцій.

2. Функції емоцій.

3. Теорії емоцій. Морфо-функціональний субстрат емоцій.

4. Когнітивні процеси в генезі емоцій.

5. Біологічно і соціально значимі стимули як джерело емоцій.

6.Фактори виникнення емоцій.

7. Лицьова експресія й емоції:

а) лицьова експресія як засіб невербального спілкування.

б) методи виміру лицьової експресії.

в) кореляція активності мімічних м'язів і емоцій.

г) теорія зворотного лицьового зв'язку як одного з механізмів емоцій.

д) кодування і декодування лицьової експресії.

8. Функціональна асиметрія мозку й емоції.

9. Індивідуальні відмінності й емоції.

10. Воля. Вольові якості. Структура вольового акту.

11. Методи вивчення та діагностики емоцій і волі.


6. Література:


6.1. Основна:

  1. Данилова Н.Н. Психофизиология. — М.: Аспект Пресс, 1998.- С. 164-231.

  2. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка.-М.: ВЛАДОС, 2000, С. 17-24.

  3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология.-С.-П.: ПИТЕР, 2001.-С. 361-387.

4. Кроль В.М. Психофизиология человека. М.-С.-П.: ПИТЕР, 2003.-С. 255-294.

  1. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию. М.:Флинта, 2001.- С.119-151.

  2. Основы психофизиологии / Под ред. Ю.И. Александрова. — М.:Инфра, 1998.

  3. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. — С.-П..:ПИТЕР, 2001.- С. 26-43.

  4. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності.-К.:Либідь, 1993.- С. 10-25.


6.2. Додаткова:


  1. Блум Ф., Лайзерсон А; ХорстедтерЛ. Мозг, разум и поведение. — М.: Мир, 1988.

  2. Вилюнас В.К. Психологические механизмы биологической мотивации.- М., 1986.

  3. Вітенко І.С. Загальна та медична психологія.-Київ, 1994.

  4. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології.-Київ, 2001.

  5. Греченко Т.Н. Психофизиология.Учебник для вузов - М.: Гордарики, 1999.

  6. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребёнка: психофизиологические основы детскойувалеологии. Учебное пособие. – М.: Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 2000.

  7. Хомская Е.Д. Нейропсихология.- М., 1987.

6. ХэссетДж. Введение в психофизиологию. — М.: Мир, 1981.

7. Ярвилехто Т. Мозг и психика. — М.: Прогресс, 1992


Методичну вказівку склала

доцент, к. мед. н. Карвацька Н.С.



Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи