Міністерство охорони здоров\

Міністерство охорони здоров'я україни




Скачати 99.18 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров'я україни
Дата28.07.2012
Розмір99.18 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

18.01.2010 р., протокол № 1

Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 3


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Методи дослідження в психофізіології ”


Чернівці



^ 1.ТЕМА: Методи дослідження в психофізіології.

    1. Науково-методичне обгрунтування теми

Для оцінки функціонального стану людини, для характеристики особливостей перебігу психічних процесів та змін у діяльності органів та систем організму використовуються методи психофізіологічного дослідження. За допомогою них можна отримати об'єктивну інформацію про особливості протікання психічних процесів у фізіологічному вираженні. Майбутній лікар-психолог повинен вміти з розмаїття методів дослідження вибрати найбільш інформативний щодо психічної функції, яку вивчають.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.


3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

- методи психофізіологічних досліджень.


3.2.Уміти:

  • дати визначення кожному методу психофізіологічного дослідження;

  • вибрати метод психофізіологічного дослідження для оцінки перебігу певного психічного процесу.

3.3. Опанувати практичні навички:

- вимірювання шкірно-гальванічної реакції при різних психоемоційних станах у осіб із різними типами ВНД.

^ 4. Поради студенту:

Широку перспективу для вивчення мозкових механізмів психічних процесів відкривають нові сучасні методи неінвазивного вивчення мозку людини. Це насамперед магнітоенцефалографія, що доповнює можливості реєстрації ЕЕГ, а також різні методи томографії. Серед них варто виділити позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) й магнітно-резонансну томографію (МРТ). Надзвичайно ефективним є метод виміру локального мозкового кровотоку. До нових методів відноситься і теплобачення мозку.

З моменту появи психофізіологічних досліджень при їхньому проведенні найбільше широко застосовувалися і продовжують використовуватися вегетативні реакції: зміни провідності шкіри, судинні реакцій, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск та ін. Однак реєстрація вегетативних реакцій не відноситься до прямих методів виміру інформаційних процесів мозку. Швидше за усе вони представляють деяку сумарну і неспецифічну характеристику інформаційних процесів. Крім того, та сама вегетативна реакція (наприклад, шкірно-гальванічний рефлекс — ШГР) може бути зв'язана з інформаційними процесами всілякого змісту. Появу ШГР можна спостерігати як при посиленні уваги, так й при оборонній реакції. Однак по деяким вегетативних реакціях можна диференціювати різні рефлекси. Так, Ф. Грем й Р. Кліфтон (1966) запропонували використовувати фазичну реакцію зниження ЧСС як ознаку, що відрізняє орієнтований рефлекс від оборонного; в останньому випадку ЧСС міняється в протилежному напрямку, тобто збільшується. Раніше Є.М.. Соколов (1958) запропонував розрізняти ці рефлекси по судинних реакціях голови і руки. Орієнтований рефлекс супроводжується розширенням судин голови, тоді як оборонний — звуженням. При цьому в обох випадках судини руки реагують звуженням.

Існує кілька причин, по яких вегетативні реакції можуть бути використані тільки як непрямий метод вивчення інформаційних процесів:

• вони занадто повільні та протікають із затримкою;

• занадто тісно зв'язані зі зміною функціонального стану й емоціями;

• вони неспецифічні у відношенні стимулів і задач. Однак це не означає, що вегетативні показники не володіють високою чутливістю. Так, під час дихотичного прослуховування значимі стимули (проголошення імені випробуваного), хоча й подаються через ігнорований слуховий канал, тобто не контрольований довільною увагою, часто викликають ШГР.

Деяка перевага перед вегетативними реакціями має реєстрація електричної активності м'язів - електроміограма (ЕМГ), яку відрізняє висока рухливість. Крім того, по деяких специфічних патернах ЕМГ, зареєстрованій від м'язів обличчя, з високим ступенем точності можна ідентифікувати різні емоційні стани. Реєстрація рухів ока (окулограма) знаходить застосування в ергономіці. З метою безпеки цей показник використовується для контролю за станом водіїв, що довго знаходяться за кермом автомашини чи локомотива. Пупілометрія – метод реєстрації зміни діаметру зіниці.

Обов'язкові тести, що дають основні уявлення про психофізіологічні методи дослідження:

  1. функціонального стану органів і систем організму;

  2. психоемоційного стану людини.

Робота 1. Вимірювання шкірно-гальванічної реакції при різних психоемоційних станах у осіб із різними типами ВНД .

Мета роботи: визначити особливості шкірно-гальванічної реакції при різних психоемоційних станах у осіб із різними типами ВНД .

^ Для роботи потрібні: прилад для вимірювання ШГР.

Хід роботи: На оголене передпліччя накладається електрод, за допомогою якого визначають шкірно-гальванічну реакцію при різних психоемоційних станах у осіб із різними типами ВНД.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи.

У висновках відповісти на такі запитання: Як змінюється шкірно-гальванічна реакція при різних психоемоційних станах у осіб із різними типами ВНД . Пояснити механізм змін та причину знайдених відмінностей реагування.

Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

  1. Які методи дослідження називають психофізіологічними?

  2. Які методи належать до методів кількісної оцінки психіки?

  3. Які методи належать до методів якісного аналізу психічних процесів?

^ 5. Контрольні питання:

  1. Методи якісного аналізу психічних явищ (спостереження, самоспостереження, психологічний експеримент).

  2. Методи кількісної оцінки динаміки психічних процесів:

  • психометрія;

  • ментиметричний;

  • проективний: а) конструктивний (Роршаха); б) інтерпретативний (ТАТ); в) катарктичний;

  • непроективний ( ММРІ, Айзенка, Спілбергера, незакінчених речень);

  • функціональні проби.

  1. Визначення фізіологічних показників при різних психічних процесах та функціональних станах:

а) вимірювання АТ;

б) запис ЕКГ [ЧСС, пульсу та ін.];

в) пневмографія; спірографія; спірометабалографія (максимальне споживання кисню (МСК));

г) шкірно-гальванічної реакції (ШГР);

д) плетизмографія;

е) електроміографія;

ж) метод викликаних потенціалів;

з) магнітоенцефалографія;

і) вимір локального мозкового кровотоку;

к) томографічні методи дослідження мозку (рентгенівська Т, ПЕТ, комп'ютерна Т,ЯМРТ, магнітно-резонансна томографія (МРТ));

л) термоенцефалоскопія;

м) ЕЕГ;

н) пупілометрія;

о) електроокулографія.

4. Значення методів досліджень для оцінки психофізіологічного стану людини.

6. Література:

6.1. Основна:

  1. Данилова Н.Н. Психофизиология. - М.: Аспект Пресс, 1998.- С. 13-28.

  2. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка.-М.: ВЛАДОС, 2000, С. 17-24.

  3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология.-С.-П.: ПИТЕР, 2001.-С. 361-387.

  4. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию.-М.: Флинта, 2001.- С.36-72.

  5. Основы психофизиологии / Под ред. Ю.И. Александрова. - М.:Инфра, 1998.

  6. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. - С.-П..:ПИТЕР, 2001.- С. 26-43.

  7. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності.-К.:Либідь, 1993.- С. 10-25.


6.2. Додаткова:

1. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти).-К.: МАУП,1999.

2. ХэссетДж. Введение в психофизиологию. — М.: Мир, 1981.

3. Ярвилехто Т. Мозг и психика. — М.: Прогресс, 1992.


Методичну вказівку склала

доцент, к. мед. н. Карвацька Н.С.


Рецензія позитивна

доцент кафедри


Електроенцефалографія

Електроенцефалографія - метод реєстрації електричної активності мозку. Спонтанна електрична активність мозку характеризується специфічними ритмами певної частоти та амплітуди й одночасно може бути записана від багатьох ділянок черепа. Це дозволяє вивчати просторові специфічні патерни ЕЕГ та їх кореляцію з вищими психічними функціями.

ЕЕГ відображає коливання в часі різниці потенціалів між електродами. Для розташування електродів використовують міжнародну схему "10-20"(Джаспер, 1958). Відведення маркують буквою, яка вказує на ділянку мозку, від якої воно здійснюється, - F, O, T, P, C. Розрізняють наступні ритми мозку:

Альфа-ритм – з частотою 8-13 Гц і амплітудою 5-100 мкВ реєструється переважно в потиличній та тім'яних ділянках.

Бета-ритм має частоту 18-30 Гц та амплітуду коливань близько 2-20 мкВ. Його локалізація – у прецентральній і фронтальній корі.

Гама-ритм охоплює частоти від 30 до 120-170 Гц, а за даними деяких авторів – до 500 Гц при їх амплітуді близько 2 мкВ. Їх можна спостерігати у прецентральній, фронтальній, скроневій, тім'яній і специфічних ділянках кори.

Дельта-хвилі виникають у діапазоні 0,5-4,0 Гц (20-200 мкВ), зона їх появи варіює.

Тета-хвилі мають частоту 4-7 Гц (5-100 мкВ) і частіше спостерігаються у фронтальних відділах.

Капа-коливання можна зареєструвати у скроневих ділянках на частоті 8-12 Гц (5-40 мкВ).

Лямбда-коливання (12-14 Гц, 20-50 мкВ) реєструються з фокусом на вертексі.

Сонні веретена мають частоту 12-14 Гц і широку зону розповсюдження. Розрізняють еквіваленти альфа-ритму, які мають таку же частоту коливань, що й альфа-ритм, Але іншу локалізацію,та чутливі до інших видів модальності.

Мю-ритм реєструється в ділянці роландової борозни (роландовий, або аркоподібний), який відповідає блокадою на пропріоцептивні подразнення.

Тау-ритм знаходять у скроневій корі, він пригнічується звуковими стимулами.

З розвитком комп'ютерної техніки широке розповсюдження отримали методи спектрального та кореляційного аналізу ЕЕГ.


^ Викликані потенціали та потенціали, що обумовлені подіями


Дія сенсорних стимулів викликає зміни в сумарній електричній активності мозку, які мають вигляд як послідовність декількох позитивних і негативних хвиль, що тривають протягом 0,5-1 с після дії стимулу. Ця відповідь отримала назву викликаного потенціалу. ЇЇ нелегко виявити на фонновій ЕЕГ. У 1951р. Дж.Даусон розробив техніку когерентного накопичення бо усереднення відповідей. Використовувалася процедура синхронізації ЕЕГ відносно моменту дії стимула, який потім багатократно повторювався. Спочатку використовувалася суперпозиція – накладання декількох реакцій (ділянок ЕЕГ, які слідують за стимулом). Потім процедура суперпозиції була замінена на сумацію ділянок ЕЕГ та отримання усередненого викликаного потенціалу.

При дії звукових стимулів реєструються стовбурові викликані потенціали. Внаслідок їх дуже малої амплітуди необхідно просумувати та усереднити декілька тисяч одиничних відповідей. Основні групи компонентів звукового усередненого потенціалу наведені на рисунку. За латентним періодом компоненти поділяються на три групи:

потенціали стовбура мозку (з латенцією до 10-12 мс),

середньо латентні потенціали (до 50 мс),

довго латентні потенціали (більше 100 мс).

Звукові стовбурові потенціали складаються з 7 відхилень. Хвиля І залежить від реакції волокон слухового нерва равлика. Хвиля ІІ з латенцією 3,8 мс виникає в тому випадку, якщо імпульси слухового нерва досягають стовбура мозку. Хвиля ІІІ відображає реакцію верхньої оливи на рівні моста. Хвиля ІV з латенцією близько 4,5 мс обумовлена активністю латеральних лемнісків. Хвиля Vмає латенцію близько 5.2 мс і відображає активність нижніх горбиків чотиригорбикового тіла. Фази VІ-VІІ – розповсюдження сигналів по таламо-кортикальній радіації, вони співпадають з повільною негативністю, що передує кірковій відповіді. Ранні компоненти нечутливі до сну, наркозу. Вони викликаються звуковими тонами частотою 2000-4000 Гц. Звуки на частоті нижче 2000 Гц викликають тільки хвилю V.

^ Стовбурові потенціали – високочутливий інструмент для тестування слухової функції. Вони дозволяють визначити збереженість слухового аналізатора на периферичному і стовбуровому рівнях. Особливо це важливо при обстеженні слуху у дітей, у тому числі у новонароджених, коли словесні реакції не можуть бути використані. Значення цього тесту зростає у зв'язку з тим фактом, що навіть незначна втрата слуху в ранньому дитинстві може призвести до істотної затримки розвитку мовлення. Стовбурові звукові потенціали застосовують також у клініці для виявлення пухлин, визначення коматозного стану, обстеження пацієнтів з демієлінізацією волокон. Якщо стовбурові потенціали повністю відсутні, можна говорити про смерть мозку. Середньо латентні та довго латентні компоненти відображають функціонування кортикального рівня слухового аналізатора. Середньолатентні компоненти реєструються від первинної слухової кори, мають малу амплітуду, більш лабільні, ніж стовбурові потенціали, чутливі до сну, наркозу. Максимальна їх амплітуда викликається звуковими тонами мовного діапазону. Довго латентні відповіді містять компонент Н1 з латенцією піку в 100 мс. Потенціал характеризується полімодальністю і чутливістю до активації. Техніка усереднення ВП була застосована для виявлення потенціалів, які зв'язані з рухом. Ділянки ЕЕГ усереднювалися відносно не стимулу, а початку руху. Це дало можливість досліджувати моторні потенціали та потенціали готовності, які передують рухові. Для позначення всіх груп потенціалів був уведений загальний для них термін – "потенціали, які зв'язані з подіями", що поєднує ВП, моторний потенціал та ін. На основі багатоканальної реєстрації ЕЕГ був розроблений метод картування біострумів мозку. Картування дає уяву про просторовий розподіл по корі любого обраного показника електричної активності мозку. Це може бути ВП, один із його компонентів або альфа-ритм. Значення потужності обраного показника поділяється на рівні. В одному варіанті кожному рівню приписується свій колір і зміна локусу активності виглядає як переміщення певного кольору на карті. У іншому варіанті значення показника, що належать одному рівню, з'єднуються ізолініями, як на топографічних картах, на яких можна побачити узвишшя та впадини. Розглядають карти, які отримують у різний час і в різних умовах. Цей метод дозволяє виявити фокуси активності мозку.


Схожі:

Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров\Лекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи