Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 117.39 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата12.07.2012
Розмір117.39 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


кафедра нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім. С.М.Савенка




„ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

19.01. 2010р., протокол № 2
Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 9


студентам 3 курсу медичного факультету №3

(спеціальність "медична психологія")

для підготовки до практичного заняття

з психофізіології


Психофізіологічні характеристики мислення та інтелекту.

Мислення і мова. Розвиток мовлення у дитини”


^

Чернівці – 2010




1.ТЕМА: Психофізіологічні характеристики мислення та інтелекту.

Мислення і мова. Розвиток мовлення у дитини.


    1. ^ Науково-методичне обгрунтування теми

Мислення посідає особливе місце у процесі пізнання людиною об'єктивної реальності. Використовуючи нижчі ступені пізнання (відчуття, сприйняття, пам'ять та досвід), мислення відтворює дійсність опосередковано, узагальнено. На основі понять, міркувань і висновків воно включає в себе аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракцію та конкретизацію. Зміст думок визначається актуальними на даний момент внутрішніми та зовнішніми мотивами (потребами та інтересами) й обумовлює основні форми поведінки людини.

Порушення мислення - одна із найбільш поширених ознак при психічних захворюваннях, тому знання психофізіології мислення є важливим діагностичним фактором у діагностиці психічних і соматичних розладів у практичній діяльності лікаря-психолога.

У клінічній і, особливо, в експертній роботі лікаря-психіатра виникає необхідність оцінити рівень пізнавальних функцій у хворого, здатність користуватися операціями мислення, тобто виявити рівень його інтелекту.

^ 2. Тривалість заняття: 2 години.

3. Навчальна мета:

3.1.Знати:

- визначення мислення.

- основні закономірності мислення.

- операції мислення.

- форми мислення, його типи.

- методи дослідження мислення.

- кількісні та якісні порушення мислення, інтелекту.

3.2.Уміти:

  • провести експериментально-психологічне дослідження мислення;

- провести експериментально-психологічне дослідження інтелекту, визначення інтелектуального коефіцієнта (QI).

- вміти виявити симптоми порушення мислення, зниження інтелекту.

3.3. Опанувати практичні навички:

- проведення експериментально-психологічного дослідження мислення та інтелекту.

^ 4. Поради студенту: При підготовці до заняття звернути увагу на те що мислення – це вища форма відображення мозком навколишнього світу, найбільш складний пізнавальний психічний процес, який властивий тільки людині. Мислення - це опосередковане, узагальнене відображення дійсності людиною з її істотними зв’язками та відношеннями.

У основі процесу мислення лежить складна аналітико-синтетична діяльність кори всього головного мозку, при взаємодії 1-ої та 2-ої сигнальних систем. Розвиток та становлення 2-ої сигнальної системи відбувся тільки в людини в результаті соціального розвитку і спілкування.

Розрізняють продуктивне і репродуктивне мислення.

Розумова діяльність людей здійснюється завдяки розумовим операціям: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування, узагальнення та конкретизація.

Розрізняють три основні форми мислення: поняття, судження і умозаключення.

Мислення характеризується певними якостями.

У залежності від змісту задачі розрізняють три види мислення: практично-дієве, наочно-образне, вербально-логічне. Мислення і мовлення - нерозривні. Водночас мислення і мовлення - це різні психічні явища, між ними існує єдність, але не тотожність. Одну і ту саму думку можна висловити різними словами і на різних мовах. Закони мислення єдині для всіх людей на землі, хоча говорять і мислять вони на сотні мов. Відмінності в розумовій діяльності людей проявляються в різноманітних якостях мислення; найбільш істотні з них самостійність, широта, глибина, гнучкість, швидкість і критичність.

Розрізняють кількісні та якісні порушення мислення. В основі кількісних порушень мислення лежать розлади його за темпом. До них відносяться: прискорення, сповільнення, затримка та в'язкість мислення.

Прискорення мислення характерно для маніакального синдрому, сповільнення - для депресивного, затримка - для шизофренії, в'язкість - для епілепсії.

^ Якісні порушення мислення проявляються у вигляді мовної безладності та хворобливих ідей.

Мовна безладність - це патологія мислення, коли хворий втрачає здатність до аналізу, синтезу та інших операцій мислення, до елементарних узагальнень та логічних висновків.

1. Атактична мовна безладність - виявляється у розладі смислових зв'язків між поняттями і судженнями внаслідок розриву асоціацій між ними. У мові хворого відсутня логіка, часто об'єкт думки. При правильній граматичній побудові речень мова хворого перестає виконувати функції спілкування. Атактична мовна безладність може проявлятись резонерством, зісковзненням, підміною, згущенням, символізацією, зміщенням у часі, неологізмами, атактичними замиканнями, персерверацією, шизофазією. Найбільш часто зустрічається при шизофренії.

2. Аментивна мовна безладність - це відтворення окремих епізодів минулого, поєднання їх з реальними подразниками при порушенні осмислення. В основі її лежить ауто- і алопсихічне дезорієнтування і патологія окремих операцій мислення (синтез, узагальнення, порівняння, абстракція, конкретизація). Аментивна мовна безладність характерна для інфекційних психозів, психозів виснаження.

3. Маніакальна мовна безладність характеризується прискореною мовою за рахунок механічних асоціацій, поверховістю суджень та умовиводів. Мова хворих стає образною, конкретною при підвищеному настрої, руховому пожвавленні та збудженні. Види маніакальної мовної безладності: егоцентрична, співзвучна, екстрасигнальна, репродуктивна. Характерна для маніакальних станів.

4. Хореатична мовна безладність складається з окремих слів, складів, уривків фраз, які не пов'язані між собою ні за формою, ні за змістом. Найбільш часто зустрічається при психозах, обумовлених виснаженням організму (інфекційні, психози типу "гострого маячення").

^ Види хворобливих ідей: маячні, маячноподібні (надцінні), домінантні, нав'язливі.

1. Маячні ідеї - це неправильні судження та умовиводи, що виникають на хворобливому грунті і не відповідають дійсності, мають характер непохитного переконання в істинності і недоступні для критики та корекції. Виділяють первинне (інтерпретативне), вторинне (почуттєве), несистематизоване і систематизоване маячення.

^ За змістом маячні ідеї розділяються на три групи:

1. Величі (багатства, могутності, винахідництва, мегаломанії тощо). Зустрічаються при шизофренії, прогресивному паралічі тощо.

2. Переслідування (стосунку, отруєння, фізичного та гіпнотичного пливу, ревнощів тощо). Характерні для шизофренії, алкогольних, інфекційних та інших психозів.

3. Самоприниження (самозвинувачення, гріховності, шкоди, обкрадання тощо). Відмічають їх при депресивних станах, інволюційних, атеросклеротичних і старечих психозах.

^ За структурою виділяють маячні ідеї таких типів: паранойяльні, параноїдні, парафренічні.

Інтелект - це рівень здатності людини мислити (користуватись операціями мислення), відображати об'єктивну дійсність на основі одержаних знань та досвіду, вилучати суттєву ланку причинно-наслідкових зв’язків.

Порушення розумових процесів виражається розладами інтелекту, які проявляються інфантилізмом, олігофренією та деменцією, при яких страждають усі психічні процеси і поведінка.

Інфантилізм - це відставання від вікового рівня фізичного та інтелектуального розвитку, що проявляється в недостатній зрілості суджень, дитячою наївністю, яскравістю і нестійкістю емоцій, підвищеному їх впливу на мислення, перевагою уяви і фантазії, у зниженні працездатності. Спостерігають у підлітковому і юнацькому віці як результат тривалих хронічних соматичних захворювань. Виділяють такі три його форми:

1. ^ Гармонійний інфантилізм - затримка психічних процесів на рівні дитячих, а також помірно виражений емоційно вольовий дефект (підвладність впливам фантазування, вразливість, грайливість у поведінці, капризування; схильність до дій без обдумування).

2. ^ Дисгармонійний інфантилізм - коли у хворого більш виражений дефект в емоційній чи вольовій сферах при незначних змінах в інтелектуальній. У таких осіб більше виражені афективні реакції.

3. ^ Органічний інфантилізм - характерна наявність ознак органічного ураження головного мозку, ригідність процесів мислення, емоційна застійність; вибухи емоцій носять експлозивно-агресивний характер. При цьому має місце дитяче розуміння ситуацій.

Більш важка недорозвиненість інтелекту - олігофренія. Головною її особливістю є відсутність прогредієнтності, процесуальності, тотальний характер інтелектуального дефекту, недорозвинення найбільш диференційованих філо- і онтогенетично молодих систем при відносному збереженні еволюційно старіших функцій: переважання нижчих емоцій над вищими, мала диференційованість емоцій, відсутність ініціативи допитливості, переважання інстинктивних потягів. За різними даними олігофренією страждає від 0,2 до 3 % населення.

За ступенем психічного недорозвинення виділяють три клінічні варіанти олігофренії: дебільність, імбецильність та ідіотію.

Дебільність (IQ=70-50) - легкий ступінь розумового відставання. У таких осіб проявляється нездатність до понятійного мислення. Переважає конкретно-образне мислення над абстрактним. Вони можуть набути певні знання та навички, але в загальноосвітній школі погано вчаться, дублюють класи. У зв'язку з цим вони продовжують навчання у допоміжній школі.

Імбецильність (IQ=50-20) - середній ступінь розумового недорозвинення. Такі особи володіють невеликим запасом слів, рахують в межах 10-20. Можуть засвоїти літери алфавіту, жести розуміють в межах повсякденного життя. Самостійно працювати не можуть, але здатні виконувати нескладну роботу під наглядом і контролем інших людей. Поведінка таких осіб залежить від їх емоційного стану і сили потягів.

Ідіотія (IQ=20-0) - характеризується повною відсутністю психічних функцій. Мова відсутня, вимовляють лише окремі звуки. Такі особи не впізнають близьких людей, їх увага нічим не привертається с Вони не реагують на подразники оточуючого світу, дають реакцію лише на біль. Особи в стані ідіотії не відрізняють їстивне від неїстівного, їжу ковтають не пережовуючи. Вираз обличчя тупий. Можуть бути афекти гніву при невдоволенні, при цьому верещать, плюються, кусаються тощо.

Крім традиційної класифікації олігофреній існує інша (Міжнародна статистична класифікація хвороб):

1. Легка розумова відсталість (дебільність) – IQ =70-50

2. Помірна розумова відсталість (нерізко виражена імбецильніть) - IQ=49-35.

3. Важка розумова відсталість (різко виражена імбецильність) - IQ=34-20.

4. Глибока розумова відсталість (ідіотія) - IQ==20-0.

Деменція-набутий стійкий дефект інтелекту, що характеризується нездатністю набувати нові і втратою раніше набутих знань і навичок, зниженням рівня здатності користуватися операціями мислення.

^ Види деменції. 1. Лакунарна (вогнищева) - характеризується лакунарною амнезією, частковим збереженням критики, професійних навичок і індивідуальних особливостей психічного складу (зберігається "ядро особистості"). Зустрічається при психозах, обумовлених вогнищевими ураженнями головного мозку.

2. Тотальна - характеризується порушенням всіх психічних процесів (відсутністю критики, зміною адекватності емоційного ставлення до оточуючих), розладом "ядра особистості". Найчастіше трапляється при прогресивному паралічі, старечих психозах та атрофічних процесах головного мозку.

3. Концентрична - проявляється прогресуючим зниженням інтелекту та пам'яті, звуженням інтересу на інстинктивних потребах, з характерними змінами мислення- патологічною деталізацією, в'язкістю, тугою рухливістю. Частіше буває при епілепсії.

4. Транзиторна - набутий запас знань тривалий час залишається збереженим, але при цьому є непостійність інтелектуальних функцій: наприклад, хворий не може виконати прості арифметичні дії, а через деякий час здатний до виконання складних математичних операцій. Такі хворі інтелектуально бездіяльні і непродуктивні. Інколи вони спонтанно можуть здивувати оточуючих вірним зауваженням, внести цінну пропозицію тощо. Характерна для шизофренії.

^ Робота 1. Дослідження аналітико-синтетичної діяльності кори головного мозку шляхом перевірки розуміння переносного значення прислів’я та метафор.

Мета роботи: оволодіти методом дослідження процесів відволікання та узагальнення.

^ Для роботи потрібні: набір прислів’їв та метафор.

Хід роботи: з фізіологічної точки зору прислів’я уявляє собою складний словесний подразник, який має 2 основні ознаки – пряме та переносне значення. Друга ознака виділяється на основі першої за механізмом тимчасового зв’язку (асоціації), набутого минулим життєвим досвідом. Нерозуміння переносного значення прислів’я обумовлено:

  1. зникненням або гальмуванням цього тимчасового зв’язку;

  2. гіпнотичним станом кори – у цьому випадку істотна ознака подразника – переносне значення прислів’я – викликає гальмівну дію, а менш істотна ознака – пряме значення – позитивну дію.

Розуміння переносного значення незнайомого прислів’я базується на абстрагуванні від прямого значення, що можливо завдяки відтворенню тимчасових зв’язків, утворених у минулому між менш узагальненими словесними позначеннями.

При нерозумінні переносного значення прислів’їв досліджуваний підбирає слова, які мають лише зовнішню подібність із прислів’ям.

Досліджуваному пропонують пояснити переносне значення декількох знайомих і незнайомих прислів’їв.

Для дослідження розуміння метафор пропонують відповісти, в якому значенні вживаються ці вирази.

^ Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Відповіді досліджуваного записують (правильне пояснення; за посередництвом конкретних життєвих прикладів; не може пояснити переносного значення, розуміє її буквально, або якось інакше). Звертають увагу на розуміння прямого та переносного значення прислів’їв, метафор.

Фізіологічна трактовка результатів дослідження розуміння метафор подібна трактовці результатів із прислів’ями.

^ У висновках відповісти на такі запитання: чим можуть пояснюватися порушення процесів відволікання та узагальнення?

Завдання для самостійної праці й самоконтролю.

1. Що таке мислення?.

2. Які розрізняють операції мислення?

3. Які Ви знаєте форми мислення?

4. Що відображають поняття?

5. Чим відрізняються судження від понять?

6. Дати визначення поняттю "судження".

7. Які розрізняють види мислення?

8. Які характеристики якості мислення?

9. Діяльність яких структур мозку забезпечує процес мислення?

10. Яка структура процесу мислення?

11. Що таке інтелект?

12. Від чого залежить рівень розвитку інтелекту?

13. Які види порушень мислення?

^ 5. Контрольні питання:

  1. Мислення як вища форма відображення мозком навколишнього світу.

  2. Мислительні операції: порівняння, аналіз і синтез, абстракція, узагальнення та конкретизація.

  3. Форми мислення: поняття, судження, умовивід.

  4. Етапи мислення у процесі рішення задач.

  5. Види мислення та якості мислення (самостійність, широта, глибина, гнучкість, швидкість, критичність та ін.).

  6. Структура процесу мислення.

  7. Вербальний та невербальний інтелект.

  8. Функціональна асиметрія мозку та особливості розумової діяльності.

  9. Механізми творчої діяльності.

  10. Психофізіологічні аспекти прийняття рішення.

11. Розвиток мовлення у дитини.

  1. Види порушення мислення та інтелекту.

6. Література:

6.1. Основна:

  1. Данилова Н.Н. Психофизиология. — М.: Аспект Пресс, 1998.- С. 256-294.

  2. Дубровинская Н.В., Фарбер Д.А., Безруких М.М. Психофизиология ребенка.-М.: ВЛАДОС, 2000, С. 17-24.

  3. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология.-С.-П.: ПИТЕР, 2001.-С. 361-387.

  4. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Введение в психофизиологию.-М.: Флинта, 2001.- С.207-248.

  5. Основы психофизиологии / Под ред. Ю.И. Александрова. — М.:Инфра, 1998.

  6. Психофизиология / Под ред. Ю.И. Александрова. — С.-П..:ПИТЕР, 2001.- С. 26-43.

  7. Чайченко Г.М. Фізіологія вищої нервової діяльності.-К.:Либідь, 1993.- С. 10-25.

  1. 6.2. Додаткова:

  2. 1 Анастази А. Психологическое тестирование/ Пер. с англ.- М., 1982.

2. Беспалов Б.И. Действие. / Психологические механизмы визуального мышления.- М.: Изд-во МГУ, 1984.

3. Бехтерева Н.П. Здоровый и больной мозг человека.- Л., 1980.


Методичну вказівку склала

доцент, к. мед. н. Карвацька Н.С.


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи