Рекреаційне природокористування, рекреаційна різноманітність та їх прогнозна оцінка
Скачати 91.28 Kb.
|
| Ученые записки таврического нац. Униве им В.И. Вернадского Том 24. (23) №2 часть 2. географыя имферополь 2011 Ст. 120-125 УДК 502.15(477.8)[502.15+502.171](477.8) Рекреаційне природокористування, рекреаційна різноманітність та їх прогнозна оцінка Кілінська К. Й. У публікації представлений конструктивний підхід до вивчення рекреаційного природокористування, виявлення рекреаційної різноманітності, визначення оцінки рекреаційного природокористування; для часового та числового ряду статистичних показників, що характеризують рекреаційне природокористування та рекреаційну різноманітність обраний метод головних компонентів та метод автопрогнозу. ^ : Рекреаційне природокористування, оцінка рекреаційного природокористування, рекреаційна різноманітність, прогнозування стану рекреаційного природокористування, метод головних компонентів, автопрогноз. Огляд основних понять та наукових підходів фахівців до визначення рекреаційного природокористування (РП) доводить, що цей вид природокористування є важливою складовою життєдіяльності людини, галуззю, яка спроможна відновити економічний потенціал окремих регіонів України. Однак як і інші види природокористування рекреаційне суттєво видозмінює навколишнє природне середовище (НПС). Тому наразі актуально визначити стратегію дослідження РП та його вплив на НПС за наступним алгоритмом: 1) виявити модель дослідження РП; 2) запропонувати оцінку РП; 3) визначити вплив рекреаційного природокористування на стан НПС за допомогою прогнозування.
Рекреаційна різноманітність (РР) – це історично сформоване та взаємопов’язане речовинно-енергетичними потоками співіснування природних, соціально-економічних і історико-культурних складових, обумовлених територіальним об’єктом, в якому поєднуються функціональні історичні і сучасні структурні риси існуючих рекреаційних комплексів.Інформаційним і аналітичним джерелом аналізу РП слугують матеріали польових досліджень, статистичні дані про переважаючі види рекреаційного природокористування. 2. Концепція оцінки РП узасаджена на а) визначенні мети і завданні; виборі підходів, що розкривають її структуру; в) формуванні алгоритму її реалізації. Три блоки інформації передбачають використання фізико-географічних і соціально-економічних підходів; сама реалізація процедури оцінювання за допомогою індикаторів, індексів і інших показників є формуючою складовою оцінки РП. Оцінка РП - це комплексна (базується на аналізі сукупності природних і господарських проблем), просторово-адаптаційна (виконується в межах фізико-географічних і адміністративно-господарських утворів), прогнозна (враховує тенденції і варіанти можливого розвитку) група показників, яка визначає РР, створює підґрунтя до узгодженості природи і рекреаційного господарства, реалізується за допомогою аналізу ретроспективного, нинішнього і майбутнього функціонування РП.
Важливим методологічним підходом до процедури оцінювання є просторовий аналіз. Він передбачає виявлення і вивчення у межах ландшафтних районів об’єктів РП. Використання математичних методів, одним із яких є картографо-математичне моделювання, дозволяє прослідкувати просторове розміщення головних об’єктів рекреаційної діяльності. Основний оператор визначення РР та оцінки екологічного стану, що сформувалася в процесі РП представлений у таблиці 2. Методика розрахунку РР базується на визначенні площинних показників об’єктів, їх загальної кількості в межах ландшафтного району. Першу групу складають природно-рекреаційні умови та ресурси, до складу яких входять мінеральні води, рельєф, клімат, рослинний покрив і тваринний світ, ландшафти. Другу групу формують соціально-економічні чинники (готельно-ресторанний сервіс і рекреаційна інфраструктура). Історико-культурна спадщина території – третя група показників РР. Процедура виявлення РР є трудомісткою, однак вона відображає реальну ситуацію тривалого й активного РП; РР є інформаційною основою при складанні картосхем РП. Її розраховані показники – коефіцієнти виявляють ландшафтні (адміністративні) комплекси з однаковими видами рекреаційного господарювання і дозволяють сформувати комплекс природоохоронних заходів, що націлений на покращення стану НПС. 3. Наступним кроком є визначення впливу РП на стан НПС за допомогою прогнозування (метод, що базується на аналізі та синтезі триєдиної системи „минуле – сьогодення – майбутнє”) і прогноз (результат прогнозних досліджень, сукупність висновків щодо варіантів майбутнього стану НПС), що виявляють рекреаційне навантаження.
Важливим моментом формування теоретичних засад прогнозу (як основи до проведення розрахунків практичної інформаційної складової) слугує реальне та логічне бачення складових прогнозу. Такий варіант алгоритму представлений на рис. 1.Прогнозувати різноманітні ознаки і атестації РП допомагають методичні підходи (генетичний, історичний, нормативний, комплексний, структурно-системний, системно-структурний, інші), що послідовно взаємодоповнюють один одного за допомогою інформаційних характеристик. В більшості випадків прогнозування змінних властивостей РП здійснюється за допомогою вербальних і математичних оцінок.  Рис. 1. Структурні рівні прогнозу рекреаційного природокористування Першоосновою інформаційного забезпечення прогнозування є банк літературних, архівних матеріалів, картографічних основ, спеціальних польових спостережень, багаторічних статистичних показників. Кінцевим результатом прогнозування є створення вербальних, графічних, картографічних, математичних моделей. У сукупності вони створюють повну картину динаміки розвитку і слугують основою прогнозів зміни НПС під впливом РП. РП потребує використання методів, що „пройшли” певний період апробації. (рис. 2). Найчастіше використовуються комбіновані методи. Їх пріоритетність проявляється у творчому поєднанні кількох фундаментальних методів (до прикладу, метод ландшафтно-генетичних рядів та фізико-географічних аналогій). Не виключена можливість використання методів суміжних наук (статистики, математичного аналізу), що часто сприяє виявленню нового підходу до прогнозування. Прогнозування РП вимагає дотримання певної процедури, сутність якої укладена в а) наявності бази даних за чітко визначений часовий відтинок, б) використанні головного методу, який є результативним в процесі аналізу бази даних, в) виборі апробованого методу.Першим кроком при прогнозуванні є виявлення бази даних. Нею слугують статистичні показники за останні 50 років. Вибраний відтинок часу відображає 1) усталені види РП, 2) динаміку зміни окремих площинних показників в розрізі територіально-адміністративних одиниць, 3) важливість природоохоронних питань.  Рис. 2. Методи прогнозування РП Другий крок – вибір методу прогнозування. За головний, що безпосередньо апробований на кількісній базі даних, обраний метод головних компонентів, який оцінює параметри об’єкта, наділений великою розмірністю числових і часових рядів, в яких виявлені кореляційні залежності двох чи більше пояснюючих (незалежних) змінних. При вирішенні завдань екологічного характеру (третій крок) важливого значення набуває прогноз окремих показників РП залежно від масштабів реалізації загроз чи їх комбінацій. Такий прогноз називають автопрогнозом. Його перевага у наступному: 1) адаптується до РП (наявність часового ряду); 2) виконується за допомогою сучасних ГІС технологій; 3) реалізовується на 3-5 років, що також має певне практичне значення для динамічних видів природокористування, яким можна вважати РП. Список літератури 1. Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці. – „Рута”. – 2007. – 496с. 2.Кілінська К. Рекреаційно-туристична природно-господарська різноманітність Карпато-Подільського регіону. // Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні. Монографія. Чернівецький національний університет. 2010. С. 103-110. В публикации представлен конструктивный подход к а) изучению рекреационного природопользования, б) исследованию рекреационного разнообразия, в) определению оценки рекреационного природопользования; использованы методы главных компонентов и автопрогноза для дальнейшего исследования развития рекреационного природопользования. Ключевые слова: рекреационное природопользование, оценка рекреационного природопользования, рекреационное разнообразие, прогнозирование рекреационного природопользования, метод главных компонентов, автопрогноз. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
. Схожі:
 | Рекреаційне природокористування, рекреаційна різноманітність та їх прогнозна оцінка Ученые записки таврического нац. Униве им В. И. Вернадского Том 24. (23) №2 часть географыя имферополь 2011 Ст. 120-125 | | Панов борис семенович геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук, професор. Заслужений діяч науки І техніки України. Лауреат Державної премії урср. Засновник наукової школи Мінералогія зон тектоно-магматичної активізації земної кори та прогнозна оцінка їх на корисні копалини |
| До вивчення дисципліні “рекреаційна географія” Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Рекреаційна географія” (для студентів І курсу напряму підготовки 0504 „Туризм”). Укл.... | | Різноманітність навколишнього середовища спонукає архітектора ... |
| Програма таробоча програма навчальноїдисциплін и «рекреаційна географія» Програма та робоча програма навчальної дисципліни «рекреаційна географія» для студентів спеціальності 050400 «Туризм», 050400 «Готельне... | | Методи контролюзнань Оцінка усних відповідей, модульна контрольна робота, оцінка конспекту тем, винесених на самостійне опанування, оцінка самостійно... |
| Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Пряме природокористування: 1 ресурсовидобуток; 2 ресурсокористування; 3 ландшафтовикористання; 4 дослідно-наукове та “відкладне”... | | Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Пряме природокористування: 1 ресурсовидобуток; 2 ресурсокористування; 3 ландшафтовикористання; 4 дослідно-наукове та “відкладне”... |
| Методика визначення конкурсного бала для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів "Спеціаліст", "Магістр" Бм =середній бал додатка до диплома + оцінка фахового вступного випробування + оцінка вступного екзамену з ін мови + оцінка бакалавр... | | Лабораторна робота 2 Завдання Теоретичні відомості. Виробниче і рекреаційне навантаження на природні екосистеми та рівень негативного впливу на довкілля повинні... |