Вусик В. В. студентка 1 курсу icon

Вусик В. В. студентка 1 курсу




Скачати 52.51 Kb.
НазваВусик В. В. студентка 1 курсу
Дата12.07.2012
Розмір52.51 Kb.
ТипДокументи

Вусик В.В. студентка 1 курсу

спеціальності “Облік і аудит”

Науковий керівник – к.е.н. Гордієнко В.П.


ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ТЕХНОПАРКОВИХ СТРУКТУР

В умовах поглиблення світових інтеграційних процесів та їх впливу на розвиток України вагомого значення набуває підвищення конкурентоспроможності продукції національного товаровиробника. Входження України у світовий економічний простір, як новий етап її розвитку, передбачає структурну модернізацію економіки, оскільки на території України зосереджена значна кількість матеріаломістких, енергомістких та водомістких виробництв і водночас недостатня кількість наукомістких підприємств. Сукупна питома вага високотехнологічних та середньотехнологічних видів діяльності в Україні менша, ніж 13%. У високорозвинених країнах світу цей показник становить 40-50%.

Пріоритети стабілізації української економіки вимагають пошуку підходів до організації виробничо-господарської діяльності на новій технологічній основі. Такі можливості на сучасному етапі розвитку продуктивних сил закладені, перш за все, у сфері інновацій. Україна традиційно вважається державою з вагомим науковим потенціалом, визнаними у світі науковими школами, розвинутою системою підготовки кадрів. Проте в Україні ще не створені сприятливі умови для інноваційних зрушень. У Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року зазначається, що низький рівень заробітної плати науковців та матеріально-технічного забезпечення досліджень, відсутність активної популяризації досягнень вітчизняної науки та її ролі в сучасних процесах розвитку глобальної економіки негативно відображаються на престижності наукової діяльності в Україні. Так, у всесвітньому рейтингу 134-х країн світу Україна займає 46-е – за рівнем освіти і професійної підготовки, 48-е місце за інвестиційним потенціалом, 67-е – за рівнем розвитку і впровадженню технологій, 72-е – за конкурентоспроможністю, що зовсім не відповідає її реальному науковому потенціалу. Науковий комплекс України здатний ефективно продукувати результати світового рівня, але науково-технічна сфера не виконує роль джерела економічного зростання. Тому серед основних проблем розвитку держави та її окремих регіонів є підвищення інвестиційної привабливості регіонів та їх інноваційної активності.

Головні проблеми науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні є:

  • непослідовність державних заходів у сфері інноваційної політики;

  • дефіцит фінансових ресурсів;

  • втрата висококваліфікованих кадрів у науковій та інноваційній сферах;

Інноваційні проекти у сфері високих технологій у всьому світі належать до одних із найбільш прибуткових і перспективних видів бізнесу, однак в Україні цей вид діяльності сьогодні не є пріоритетним для інвесторів, що свідчить про неналежний рівень його привабливості.

Так, за часів української незалежності чисельність працівників в інноваційній сфері знизилась у 3,3 рази (у розвинених країнах світу зросла в 4 рази), в 3,5 рази знизилась кількість дослідників в галузі технічних наук. Загальний обсяг видатків на наукові дослідження і розробки протягом 2000 – 2009 рр. в Україні зменшився з 1,6% до 0,95% від ВВП (наукоємність ВВП). Водночас у розвинених країнах світу показник наукоємності ВВП у середньому складає 3,2% від ВВП. У той же час в Україні створена достатня нормативно-правова база регулювання інноваційних процесів. Однак практична реалізація цих законодавчих документів, у частині фінансування та стимулювання інновацій, не забезпечує створення і впровадження нової техніки і технологій у виробництво.

Єдиним дієвим засобом підвищення інноваційного потенціалу України є науково-технологічні структури технопаркового типу. Сучасний технологічний парк розглядається як форма територіальної інтеграції науки, освіти й виробництва у вигляді об’єднання наукових організацій, проектно-конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничих підприємств або їх підрозділів з метою прискорення розробки і застосування науково-технічних і техніко-технологічних досягнень. Роль технологічних парків важко недооцінити, адже вони сприяють підвищенню соціально-економічного розвитку території, оскільки з’являються нові робочі місця, покращуються можливості використання місцевої ресурсної бази, поліпшується якісний стан інфраструктури, збільшуються доходи населення, створюються сприятливі умови для інвестиційної діяльності. У більшості розвинених країн світу технопарки є основними елементами інфраструктури, стосовно яких здійснюється особлива економічна політика з боку держави. Тому за останні роки у цих країнах технологічні парки стали одним із найбільш ефективних організаційно-економічних форм інтеграції науки і виробництва.

Вітчизняні технологічні парки - єдиний реально функціонуючий і контрольований державою вид організації інноваційної діяльності. У той же час, маючи значний потенціал для розвитку інноваційної діяльності, в Україні функціонує всього 16 технопарків, з яких реально діє лише перших. Саме ці технологічні парки забезпечують 99% випуску інноваційної продукції всіх українських технопарків. За десять років свого існування українськими технопарками впроваджено десятки інвестиційних та інноваційних проектів, створено близько 4 тис. нових робочих місць, реалізовано продукції на 12,3 млрд. грн., що підтверджує високу якість та конкурентоспроможність випущеної високотехнологічної продукції. Технологічними парками експортовано продукції майже на 2 млрд. грн., близько 1 млрд грн. відраховано до бюджету. Саме в цих технопарках створювались нові зразки унікального медичного обладнання, зварювальні апарати нового покоління, методики зварювання живих тканин, нетрадиційні джерела енергії, лікарські препарати та діагностичні системи, що відповідають міжнародним стандартам.

Отже, науково-технологічні парки повинні стати полюсами економічного зростання. Проте, на жаль, окремі технопарки України майже не використовують свій потенціал, а відповідно інноваційний потенціал держави залишається досить низьким. Проведений регіональний аналіз інноваційного потенціалу України дозволяє стверджувати, що найбільший інноваційний потенціал мають Київська, Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Львівська області та м. Київ. При цьому найбільше технологічних парків створено у м. Києві (7), три – у Донецькій області, і по одному у Харківській, Сумській, Херсонській, Одеській, Львівській та Дніпропетровській. Отже, із двадцяти семи регіонів України, технопаркові структури є лише у восьми. Більшість регіонів не мають необхідних передумов їх створення.

Варто зазначити, що впровадження технопаркових структур можливе за умови скоординованої діяльності і співпраці науки, вищої школи, виробничих підприємств різних форм власності, державних та місцевих органів влади. Визначальна роль у розвитку технологічних парків належить державі, яка формує стратегію інноваційного розвитку. Держава має забезпечити пряме фінансування науково-технічних проектів, їх пільгове кредитування та оподаткування, встановлення відповідних тарифів на комунальні послуги для наукових організацій, спеціальний режим зовнішньоекономічної діяльності в технопарковій сфері тощо. Відсутність реальної державної підтримки науки, інновацій та високих технологій призводить до залежності економіки країни від імпорту продукції і технологій.

Отже, підводячи підсумки нашого дослідження, можна зазначити, що на сьогодні технопарки є єдиним дієвим засобом підвищення інноваційного потенціалу країни. Вони мають стати полюсами економічного зростання, адже здатні забезпечити в Україні створення і виробництво високотехнологічної продукції як для потреб внутрішнього ринку, так і для підвищення її експортного потенціалу. Технологічні парки можуть підвищити рівень конкурентоспроможності наукових досліджень і розробок та забезпечити інтеграцію вітчизняного сектору наукових досліджень у світовий дослідницький простір. Але невід’ємною частиною досягнення цих результатів є державна підтримка та бюджетне фінансування.




Схожі:

Вусик В. В. студентка 1 курсу iconВусик В. В. студентка 1 курсу
move to 0-17358796
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconБондар Олександр Григорович. Також висловили свої вітання члени конкурс
Наш університет на науково-практичній конференції представляли студентка 6 курсу Верескун Ганна та студентка 4 курсу Редька Ірина....
Вусик В. В. студентка 1 курсу icon15 травня 2009 року згідно з планом заходів Інституту психології І соціальної педагогіки у рамках проведення тижня науки
Своїми враженнями про участь у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з психології, яка відбулася в Одеському національному університеті...
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconСтуденти замислюються над майбутнім 17 лютого 2012 року у Києві студентка 4 курсу спеціальності «Соціологія»
Києві студентка 4 курсу спеціальності «Соціологія» Юлія Білоног, стипендіатка Верховної Ради прийняла активну участь у роботі конференції...
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconГнідаш Інна Студентка 4 курсу факультету адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія» Правочин, що не відбувся
Студентка 4 курсу факультету адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія»
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconОбхідний ентеро-ентероанастомоз у лікуванні спайкової непрохідності кишок та корекція синдрому ентеральної недостатності снєгірьова І. С. студентка 5 курсу, Микитин В. З. студент 4 курсу
Сумський державний університет, кафедра хірургії з дитячою хірургією та курсом онкології
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconЧала Юлія Валеріївна, к е. н., доцент кафедри міжнародної економіки
Расторгуєва Ольга Олександрівна,студентка ІV курсу спеціальності «Міжнародна економіка»
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconУмови активізації діяльності банків на ринку цінних паперів в якості андерайтерів
Автор: Кривдіна Н. В., студентка 4 курсу факультету банківських технологій групи бс-31
Вусик В. В. студентка 1 курсу iconЗвіт про проходження виробничої (переддипломної) практики Виконала: студентка V курсу, групи блб-52с спеціальності 04010202 мікробіологія Кошіль Оксана Ігорівна

Вусик В. В. студентка 1 курсу iconВплив масової культури на формування духовних цінностей нації Виконала студентка ІІ курсу
Як виявилося 74% респондентів знайомі з масовою культурою, 2 ні, а 26 не можуть точно сказати
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи