Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 104.8 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір104.8 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

12.01.2010 р., протокол № 2


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ № 10


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

НА ТЕМУ: „ХВОРОБА ТА СТАН СВІДОМОСТІ І САМОСВІДОМОСТІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ СВІДОМОСТІ І САМОСВІДОМОСТІ У ХВОРИХ. РОЗЛАДИ СВІДОМОСТІ У СОМАТИЧНИХ І ПСИХІЧНОХВОРИХ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ХВОРОГО. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З РОЗЛАДАМИ СВІДОМОСТІ І ЧЛЕНАМ ЇХ СІМЕЙ”.


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ Н.С.КАРВАЦЬКА
^
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

практичного заняття


ТЕМА: ХВОРОБА ТА СТАН СВІДОМОСТІ І САМОСВІДОМОСТІ. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ СТАНУ СВІДОМОСТІ І САМОСВІДОМОСТІ У ХВОРИХ. РОЗЛАДИ СВІДОМОСТІ У СОМАТИЧНИХ І ПСИХІЧНОХВОРИХ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ХВОРОГО. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З РОЗЛАДАМИ СВІДОМОСТІ І ЧЛЕНАМ ЇХ СІМЕЙ


є ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.


^ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ.

Свідомість, як вищий рівень психічного відображення, притаманна лише людині. Вона виникла на певному історичному етапі становлення психіки людини і є продуктом її трудової діяльності. Свідомість проявляється здатністю відображувати і розуміти оточуючий світ, його теперішнє і минуле, приймати рішення і, у відповідності до ситуації, керувати своєю поведінкою.

Відомо, що при психічних захворюваннях порушуються функції вищих відділів мозку: настає розлад взаємозв’язків між основними нервово-психічними процесами, між корою та нижче розміщеними частинами мозку. Ці зрушення зумовлюють формування певних психопатологічних симптомів і синдромів. Але не тільки психічні захворювання супроводжуються порушенням нервово-психічних процесів і свідомості – будь-які захворювання організму можуть викликати подібні розлади.

Тому лікареві кожного фаху дуже важливо знати нейрофізіологічні основи психічної діяльності та уміти правильно оцінити стан свідомості людини.


2. Навчальна мета.


^ 2.1. Студент повинен знати:

  • визначення свідомості та самосвідомості;

  • критерії ясної свідомості;

  • клінічні аспекти свідомості;

  • критерії самосвідомості за К.Ясперсом;

  • критерії порушення свідомості;

  • класифікацію синдромів розладу свідомості;

  • клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості;

  • основні клінічні ознаки присмеркового стану свідомості;

  • основні клінічні ознаки деліріозного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки онейроідного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки аментивного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки хореатичного потьмарення свідомості;

  • розлади самосвідомості.

 

^ 2.2. Студент повинен уміти:

  • визначити критерії ясної і порушеної свідомості;

  • визначити критерії ясної і порушеної самосвідомості;

  • визначити стан свідомості і самосвідомості людини;

  • користуватися клінічним методом дослідження свідомості і самосвідомості;

  • написати протокол проведеного дослідження.




  1. На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • визначення критеріїв ясної свідомості;

  • визначення стану свідомості;

  • визначення стану самосвідомості;

  • написання протоколу проведеного дослідження .


      ^ 8. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.


Свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка притаманна лише для людини і є вищим рівнем психічного відображення дійсності і саморегуляції. Розрізняють свідомість індивідуальну, суспільну, релігійну та ін.

^ В клінічному аспекті свідомість поділяють на предметну сідомість та самосвідомість.

Предметна свідомість – усвідомлення простору і часу, яке включає відображення об’єктів і явищ дійсності в їх зовнішніх і внутрішніх зв’язках.

Самосвідомість – усвідомлення власної особистості, виділення себе з оточуючого; усвідомлення власного тіла, думок, почуттів, дій, інтересів, статусу в системі суспільних та виробничих стосунків.

У структурі свідомості можна виділити такі її форми (психічні процеси): сприйняття, пам’ять, мислення, інтелект, почуття, воля та увага. Перші чотири форми – пізнавальні; через них людина пізнає зовнішній та внутрішній світ. З допомогою почуттів та емоцій вона оцінює отриману інформацію, а своїми вольовими діями цілеспрямовано впливає на дійсність. І на кожному з цих етапів людина повинна зосередитись, „включити” свою увагу. Порушення однієї або декількох форм свідомості свідчить про наявність у такої людини психічного захворювання.


Критерії ясності свідомості:

1. Повне орієнтування у собі та в оточуючому ( у місці, часі, оточуючих людях) – ауто-алопсихічне орієнтування.

2. Безперервність потоку свідомості.

3. Критика до своїх висловлювань та поведінки.

4. Крифтика до своїх висловлювань та поведінки.

К.Ясперс виділяв формальні критерії самосвідомості:

  1. усвідомлення власної єдності в кожний момент часу;

  2. усвідомлення власної ідентичності;

  3. усвідомлення того, що “Я” відрізняється від іншого світу;

  4. почуття діяльності – усвідомлення себе в якості активного суб’єкта.

Стан свідомості впливає як на повноту самопочуття самого хворого, цілісність і якість усвідомлення самого себе і оточуючого світу, так і на можливість повноцінного контакту між лікарем та пацієнтом.

В клінічній практиці будь-якого профілю оцінці свідомості хворого має надаватися важливе значення. Стан свідомості обов’язкового відображується в описанні психічного статусу. Розлади свідомості у хворого можуть ускладнювати, спотворювати або повністю виключити контакт з ним, однак аналіз цих розладів дозволяє оцінити загальний стан хворого, виявити можливі їх причини і визначити подальшу динаміку. Від цього в значній мірі залежить лікарська тактика.

Розрізняють дві великі групи виражених патологічних станів свідомості: виключення і потьмарення.

Форми виключення свідомості. Оглушення – найбільш легка і проста по психопатологічній структурі форма. Розрізняють ^ 3 ступеня оглушення:

Сомнолентність – слабкий ступінь оглушення: хворий сонливий, загальмований, орієнтація неповна, тим не менш, химерності в поведінці не спостерігається, при звертанні до нього хворий відповідає загальмовано, іноді, щоб отримати словесну реакцію, необхідно говорити голосніше або неодноразово повторювати питання. До легкого ступеня оглушеності відноситься і обнубіляція, коли порушення свідомості періодично переривається його короткочасними проясненнями; середній ступінь характеризується дезорієнтацією всіх видів і неадекватною поведінкою; на задані запитання хворий відповідає з труднощами, не одразу, при цьому дає односкладні і не завжди правильні відповіді, або відповідає жестами (нахилом голови), виконує лише найбільш прості вимоги (підняти руку, висунути язик та ін.); глибокий ступінь – орієнтація відсутня, оточуючі подразники доходять до хворого нібито як “через товстий шар вати”, на питання не відповідає і не виконує інструкцій, рухи загальмовані, невпевнені, незавершені, поведінка неправильна.

Після виходу з оглушення спостерігається неповна амнезія, більш чи менш виражена в залежності від ступеня оглушення.

Сопор – перехідний стан від оглушення до коми: хворий лежить, на оточуюче не реагує, як спонтанне, так і у відповідь мовлення відсутнє. Реакція зіниць на світло, корнеальні, кон’юнктивальні і сухожилкові рефлекси послаблені, патологічних рефлексів немає. При больових подразниках – короткочасна реакція (вираз болю, відсмикування руки). Після виходу із сопору на цей період настає повна амнезія.

Кома – повне виключення свідомості: усі види реакцій, а також фізіологічні релекси відсутні (іноді – і ковтальний і корнеальний), функціонують лише життєво важливі центри – дихальний та серцево-судинний. Викликаються патологічні рефлекси (Бабінського, Оппенгейма).

До виключення свідомості відносять також і непритомність, яка може виникати раптово або після періоду передвісників у вигляді нудоти, головокружіння, шуму в ушах, потемніння або блискавок в очах. Свідомість виключається і людина поступово падає. Непритомність поже виникнути у здорової людини при психічній травмі, недостатності кисню у приміщення та ін. Частіше за все непритомність є результатом минущої анемії мозку. Виділяють групу рефлекторних і симптоматичних станів непритомності. За клінічною картиною стани непритомності поділяють на прості та судомні.

Стани виключення свідомості спостерігаються частіше при ЧМТ, неврологічній патології (внаслідок порушення мозкового кровообігу, нейроінфекції, пухлини головного мозку та ін.) і при соматичних захворювання як результат важкого загального стану внаслідок інтоксикації, крововтрати, гіпер- або гіпоглікемії і т.п.

^ Синдроми потьмарення свідомості відрізняються від виключення свідомості наявністю продуктивної психопатологічної симптоматики.

Для присмеркового стану свідомості є характерним раптовий початок, короткочасність і швидкий (критичний) вихід з нього, проявляється дезорієнтуванням або різьким звуженням поля свідомості, часто із здатністю виконувати достатньо складні, але неадекватні дії. Можливе маячіння і галюцинації, підвпливом яких у хворого можуть бути спалахи агресивно-руйнівного збудження. Має місце повна амнезія періоду потьмарення свідомості. Цей стан спостерігається при епілепсії, органічних захворюваннях головного мозку.

^ Деліріозне потьмарення свідомості виникає, яка правило, на фоні інтоксикації (при алкоголізмі, інфекціях, зловживанні психоактивними речовинами та ін.). Основні клінічні прояви – зорові галюцинації, ілюзії, аллопсихічна дезорієнтація, які викликають неправильну поведінку і збудження хворих.

При онейроідному потьмаренні свідомості в клінічній картині домінують сноподібні панорамічні галюцинаторні розлади, псевдогалюцинації, які поєднуються з поведінкою за типом “зачарованості”. Спостерігається при психічних розладах, частіше при шизофренії.

Основними клінічними проявами аментивного потьмарення свідомості є повна дезорієнтація в оточуючому і власній особистості, фрагментарність сприйняття оточуючого, непослідовність мислення, розгубленість, пугливість. Хворі неспокійні, метушливі в межах обмеженого простору. Закінчується аменція глибокою амнезією. Розвивається переважно на фоні важких виснажливих соматичних захворювань і є ознакою важкої декомпесації фізичного стану і погіршує прогноз основного захворювання.

При хореатичному потьмаренні свідомості, яке є характерним для стану важкої інтоксикації (при інфекційних захворюваннях, фебрильній шизофренії) хворий повністю дезорієнтований, контакт з ним неможливий, він може бути збудженим в межах ліжка, характерним є зовнішній вигляд – обличчя Гіппократа, супроводжується важким загальним станом хворого.

У більшості соматичних і психічнохворих свідомість не порушена. Потьмарення або виключення свідомості є ознакою важкого психічного, а часто і фізичного стану, що вимагає невідкладної медичної допомоги.

^ Розлад самосвідомості - деперсоналізація – це патологічно змінене сприйняття оточуючої дійсності та (або) власного “Я”. Деперсоналізація поділяють на дереалізацію, соматопсихічну та аутопсихічну.

Дереалізація – порушення відображення оточуючого. Все оточуюче набуває незвичних якостей: “ніби-то штучне”, нереальне, “люди як лялькові, неживі”. Порушення сприйняття часу переживається як “зупинка часу”, “затримка часу”, “прискорення часу”, “втрата почуття часу” та ін. Зустрічається при епілепсії, афективних порушеннях.

^ Соматопсихічна деперсоналізація – порушення сприйняття власного тіла. Власне фізичне “Я” сприймається як неіснуюче, роздвоєне, не належне собі. Спостерігається у хворих з гострою інтоксикацією, органічною патологією головного мозку.

^ Аутопсихічна деперсоналізація – переживання відчуження власних психічних актів (думок, почуттів, спогадів), почуття роздвоєння душі, психічного “Я”. Характерна для клініки шизофренії.

^ Викладач звертає увагу студентів на знання питань медико-психологічної допомоги хворим з розладами свідомості та самосвідомості.

У процесі заняття студенти разом з викладачем, а потім самостійно, досліджують хворих, оцінюючи стан свідомості та самосвідомості у кожного з них, оформляють протоколи досліджень.



  1. ^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.




  1. Дати визначення поняття „свідомість” і “самосвідомість”.

  2. Перерахувати форми свідомості.

  3. Критерії ясної свідомості.

  4. Клінічні аспекти свідомості: предметна свідомість, самосвідомість.

  5. Критерії самосвідомості за К.Ясперсом.

  6. Критерії порушення свідомості.

  7. Класифікація синдромів розладу свідомості.

  8. Клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості.

  9. Клінічні прояви різного ступеню потьмарення свідомості:

  1. основні клінічні ознаки присмеркового стану свідомості;

  2. основні клінічні ознаки деліріозного потьмарення свідомості;

  3. основні клінічні ознаки онейроідного потьмарення свідомості;

  4. основні клінічні ознаки аментивного потьмарення свідомості;

  5. основні клінічні ознаки хореатичного потьмарення свідомості.

  1. Клінічні прояви непритомності.

  2. Визначення “деперсоналізації”?

  3. Які є види деперсоналізації?

  4. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з синдромами виключення свідомості.

  5. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з синдромами потьмарення свідомості.

  6. Медико-психологічні аспекти допомоги родичам хворих з порушеннями свідомості та самосвідомості.

10. ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред проф. І.Д.Спірі-

ної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и

факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес.,

2001.

5. Лакосина Н.Д. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 416с.

Додаткова:

1. Основи психології /За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.

2. Психология /Под ред. проф. В.М.Мельникова.- М.:Физкультура и спорт, 1987.- С.19 – 64.

Методичні вказівки склала

доцент Н.С.Карвацька

Рецензія позитивна

доцент Р.І.Рудницький


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи