Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 108.56 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір108.56 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

14.01.2010 р., протокол № 4



Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 19


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “ОСОБИСТІСТЬ І НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ. НЕВРОЗ – ХВОРОБА ОСОБИСТОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА ТРИВОЖНІ, ТРИВОЖНО-ФОБІЧНІ, ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНІ, ДИСОЦІАТИВНІ (КОНВЕРСІЙНІ) РОЗЛАДИ. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.
^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ОСОБИСТІСТЬ І НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ. НЕВРОЗ – ХВОРОБА ОСОБИСТОСТІ. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ НА ТРИВОЖНІ, ТРИВОЖНО-ФОБІЧНІ, ОБСЕСИВНО-КОМПУЛЬСИВНІ, ДИСОЦІАТИВНІ (КОНВЕРСІЙНІ) РОЗЛАДИ. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА НЕВРОТИЧНІ РОЗЛАДИ


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • визначення неврозу, неврозоподібних станів;

  • преморбідні особливості хворих на неврастенію;

  • преморбідні особливості хворих на істерію;

  • преморбідні особливості хворих на невроз нав’язливих станів;

  • патогенез психогенних розладів;

  • визначення психологічного конфлікту, його види;

  • особливості істеричного типу невротичного конфлікту;

  • особливості обсесивно-психастенічного типу невротичного конфлікту;

  • особливості неврастенічного типу невротичного конфлікту;

  • визначення фрустрації;

  • вплив фрустрації на формування неврозів;

  • механізми психологічного захисту;

  • психодинамічну теорію неврозів;

  • фактори, що впливають на використання певного психологічного захисту;

  • психологічні особливості хворих на тривожні, тривожно-фобічні розлади;

  • особливості надання медико-психологічної допомоги хворим на неврози.

1.2. Уміти:

  • визначити стан свідомості хворого;

  • визначити тип невротичного конфлікту;

  • користуватися клініко – експериментальними методами дослідження;

  • написати протокол проведеного дослідження.

1.3. Практичні навички:

  • визначення невротичних розладів;

  • визначення властивостей особистості;

  • написання протоколу проведеного дослідження .
^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ


Згідно сучасному визначенню, невроз - психогенний (як правило, конфліктогенний) нервово-психічний розлад, який виникає в результаті порушення особливо значущих життєвих відносин людини. Невроз розвивається тоді, коли людина, через різні обставини, не може знайти відповідний вихід з складного положення, вирішити психологічно значущу ситуацію або перенести трагедію.

Разом з тим існують і стани, які по клініці нагадують неврози, але розвиваються по іншому механізму. Такі стани визначаються як неврозоподібні. Наприклад, при багатьох соматичних захворюваннях, інфекційних процесах, при атеросклерозі судин головного мозку і інших патологічних станах можуть виникнути прояви, дуже схожі на неврози. Крім того, часто неврозоподібна клінічна картина може зустрічатися у людей просто з поганим характером або істотними недоліками виховання.

^ Преморбідні особливості хворих на невроз. Для хворих на неврастенію характерна підвищена відповідальність і сумлінність, висока чутливість до критики. Вони відрізняються доброю працездатністю і активністю за наявності високої інтенсивності і тривалості емоцій і достатньо вираженої тривожності. Крім того, спостерігаються низькі показники поступливості при середньому ступені вираженості таких якостей, як рішучість, фрустраційна толерантність і адаптивність. Поєднання цих характерологічних особливостей разом з прагненням до надмірних можливостей, які перевищують реальні, зусиллям в основних видах діяльності, частіше за все сприяли розвитку психологічного конфлікту неврастенічного типу.

Хворі на істерію в преморбіді відрізняються завищеною самооцінкою, егоїстичністю і егоцентричністю, відносно високою активністю, низьким ступенем рішучості і цілеспрямованості, значним ступенем навіюваності і самонавіюваності. У них часто виявляються поєднання вираженої сенситивності і тривожності з лабільністю і імпульсивністю, причому потреба в контактах і прагнення до лідерства поєднувалися із середнім ступенем поступливості і відповідальності.

В преморбідному періоді хворі на невроз нав'язливих станів звертають на себе увагу перш за все низьким ступенем активності, упевненості в собі, рішучості, цілеспрямованості в поєднанні з вираженою тривожністю і недовірливістю, тобто риси, властиві психастенічному типу. Для частини хворих характерним є поєднання підвищеної вразливості і надмірної чутливості при схильності до затримки зовнішніх проявів емоційних реакцій і у зв'язку з цим постійною фіксацією хворих на значущих для них складних життєвих обставинах, чому сприяє також схильність їх до самонавіювання. З урахуванням високого ступеня відповідальності і сумлінності, високої чутливості до критики і середнього ступеня здібності до уникнення конфлікту більш вірогідною стає можливість формування психологічного конфлікту обсесивно-фобічного типу, частіше в області морально-етичних установок хворого.

Преморбідні особливості особистості хворих на неврастенію формуються перш за все в умовах, коли стимулюється хворе прагнення до успіху без реального урахування сил і можливостей індивіда.

При неврозах сімейно-побутові патогенні ситуації є переважаючими.

В генезі психогенних розладів особливе місце займає психологічний конфлікт (зовнішній або внутрішній), патогенність якого обумовлюється нездатністю хворого вирішити його. Внутрішній (внутрішньоособистісний) конфлікт визначається існуванням суперечливих бажань, тенденцій, мотивів і позицій особистості. Розділення психологічних конфліктів на зовнішні і внутрішні носить умовний характер, оскільки нерідко вони взаємозв'язані.

Психологічний конфлікт, в розумінні В.Н.Мясищева, відображає зіткнення суперечливих відносин особистості, нездатної знайти продуктивне рішення труднощів. Як правило, йдеться про значущі, домінуючі відносини особистості. Велике клініко-психологічне значення мають виділені В.Н.Мясищевим основні види патогенних особистісних конфліктів. Він описував конфлікти істеричного, обсессивно-психастенічного і неврастенічного типів.

Істеричний конфлікт визначається перш за все надмірно завищеними претензіями особистості, що поєднуються з недооцінкою або повним ігноруванням об'єктивних реальних умов або вимог оточуючих. Його відрізняють перевищення вимогливості до оточуючих над вимогливістю до себе і відсутність критичного відношення до своєї поведінки. Через неправильне виховання у таких осіб ослабляються здатності гальмувати свої бажання, що суперечить суспільним вимогам і нормам.

Обсессивно-психастенічний тип невротичного конфлікту обумовлений перш за все суперечливими власними внутрішніми тенденціями і потребами, боротьбою між бажанням і обов’язком, між моральними принципами і особистими прихильностями. При цьому, якщо навіть одна з них і стає домінуючою, але продовжує зустрічати протидію іншій, створюються сприятливі умови для різкого посилення нервово-психічної напруги і виникнення неврозу нав'язливих станів. Особливе значення має пред'явлення суперечливих вимог до особи, що сприяє формуванню відчуття власної неповноцінності, суперечливих життєвих відносин і приводить до відриву від життя, появі нереальних, далеких від дійсності установок.

Неврастенічний тип конфлікту є суперечністю між можливостями особистості, з одного боку, її прагненнями і завищеними вимогами до себе, з іншого.

Вказані типи невротичних конфліктів певною мірою відповідають трьом основним формам - істерії, неврозу нав'язливих станів і неврастенії.

^ Вплив фрустрації на формування неврозів.

Неможливість реалізації мотивованої поведінки — фрустрація, виникає зазвичай не у зв'язку з відсутністю об'єкту, необхідного для задоволення потреби, а у зв'язку з ситуацією, перешкоджаючою його досягненню. При цьому найбільше патогенне значення мають не пасивні перешкоди (відсутність відповідних засобів або здібностей), а активні, пов'язані з одночасним існуванням різноспрямованих конкуруючих потреб. Цей варіант фрустрації є інтрапсихічним конфліктом.

Можливі три типи такого конфлікту: необхідність вибору між двома рівно бажаними можливостями, необхідність вибору при небажаності будь-якої з обраних можливостей, необхідність вибору між досягненням бажаного ціною небажаних переживань і відмовою від бажаного з тим, щоб уникнути цих переживань.

Фрустрація виникає також в тому випадку, якщо не знаходить задоволення творчий потенціал індивідуума (наприклад, коли талановита і висококваліфікована людина вимушена виконувати нескладну діяльність).

Не дивлячись на поширену думку, що психоаналіз переконаний в шкоді фрустрації, це не зовсім так, тому що згідно психоаналітичної теорії, розвиток Его починається з фрустрації. Фактично фрустраційні теорії неврозу припускають, що як фрустрація, так і депривація є патогенними при підвищенні певного порогу інтенсивності.

Захисти умовно поділяють на первинні, або незрілі, примітивні чи захисти "нищого порядку" – вони мають справу з границею між власним "Его" і зовнішнім світом. Вторинні захисти або зрілі чи захисти "вищого порядку", працюють із внутрішніми границями – між Его, супер-Его та Ід.

Первинні захисти діють загальним, недиференційованим образом у всьому сенсорному просторі індивіду, поєднуючи між собою когнітивні, афективні і поведінкові параметри, в той час як більш розвинуті захисти здійснюють певні трансформації чогось одного – думок, почуттів, відчуттів, поведінки або їх комбінації.

Феномени захисту мають багато корисного. Вони з'являються як здорова, творча адаптація і продовжують діяти протягом всього життя. В тих випадках, коли їх дія направлена на захист власного "Его" від будь-якої загрози, їх можна розглядати як "захисти" і ця назва повністю виправдана.

Кожна людина надає перевагу певним захистам, які стають невід"ємною частиною її індивідуального стилю боротьби з труднощами. Це переважно автоматичне використання певного захисту або набору захистів є результатом складної взаємодії 4 факторів:

  • Вродженого темпераменту

  • Природи стресів, які були пережиті в ранньому дитинстві

  • Захистів, зразками для яких (а іноді і свідомими вчителями) були батьки або інші значущі фігури

  • Засвоєних шляхом досвіду наслідків використання окремих захистів.

^ Психологічні особливості хворих на тривожні, тривожно-фобічні розлади.

Розрізняють тривожність як властивість особистості, як відносно постійну, відносно незмінну протягом життя рису (особистісна тривожність) і тривогу як негативний емоційний стан. При цьому визначення тривоги як стану є базовим, ключовим для визначення тривожності як властивості особистості: тривожність - це "схильність індивіда до переживання тривоги, що характеризується низьким порогом виникнення реакції тривоги".

Тривожність розглядається як один з основних параметрів індивідуальних відмінностей. Як правило, вона підвищена при нервово-психічних і хронічних соматичних захворюваннях, а також у здорових людей, що переживають наслідки психічної травми, у осіб з аномальною поведінкою. Особистість з вираженими рисами тривожності, - відзначає Ч.Д. Спілбергер, - схильна сприймати навколишній світ як той, що містить в собі загрозу і небезпеку в значно більшому ступені, ніж особистість з низьким рівнем тривожності.

Тривога - це емоція, направлена в майбутнє, яка пов’язана з очікуванням можливих невдач. Думаючи про майбутнє, в стані тривоги людина прогнозує, передбачає можливі невдачі. Вона формує відповідні прогнозу очікування і установки, поводиться відповідно до своїх установок і тим самим часто накликає саме ті події, яких боїться. Тому певною мірою можна сказати, що в стані тривоги відбувається своєрідне програмування невдачі.

Під впливом інтенсивних переживань тривоги, паніки, жаху спостерігається дезорганізація інтелектуально-мнестичної діяльності. Цей феномен, що позначається як "афективна завантаженість", характеризує, зокрема, особливості пізнавальної діяльності хворих на межові нервово-психічні розлади, пацієнтів з хронічними соматичними захворюваннями. У хворих на неврози при тестуванні може спостерігатися зниження інтелектуального коефіцієнта, обумовлене не інтелектуальною недостатністю, а, швидше, емоційною завантаженістю: переживанням проблем, конфліктних взаємостосунків, різноманітних життєвих складнощів.

Під впливом тривоги може спостерігатися підвищення або зниження чутливості, порушення перцептивної діяльності. При трохи вираженій тривозі більш характерним є підвищення концентрації уваги із зростанням ефективності аналітико-синтетичної діяльності мислення (ефект мобілізації), при інтенсивній тривозі - паніці, жаху - зниження концентрації уваги, порушення оперативної пам'яті, пониження рівня аналітико-синтетичної діяльності (ефект дезорганізації). Порушення продуктивності мислення може супроводжуватися розгубленістю, зниженням вольової діяльності.


^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Дайте визначення неврозу, неврозоподібних станів.

  2. Охарактеризуйте преморбідні особливості хворих на неврастенію.

  3. Охарактеризуйте преморбідні особливості хворих на істерію.

  4. Охарактеризуйте преморбідні особливості хворих на невроз нав’язливих станів.

  5. Патогенез психогенних розладів.

  6. Визначення психологічного конфлікту, його види.

  7. Особливості істеричного типу невротичного конфлікту.

  8. Особливості обсесивно-психастенічного типу невротичного конфлікту.

  9. Особливості неврастенічного типу невротичного конфлікту.

  10. Дайте визначення фрустрації.

  11. Вплив фрустрації на формування неврозів.

  12. Перерахуйте механізми психологічного захисту.

  13. Суть психодинамічної теорії неврозів.

  14. Фактори, що впливають на використання певного психологічного захисту.

  15. Психологічні особливості хворих на тривожні, тривожно-фобічні розлади.

  16. Особливості надання медико-психологічної допомоги хворим на невротичні розлади.



^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  6. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

Додаткова:

  1. Кабанов М.М., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983. – 312 с.

  2. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  3. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

Методичну вказівку склала

доцент Карвацька Н.С.

Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи