Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 118.85 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір118.85 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

15.01.2010 р., протокол № 5


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 25


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

НА ТЕМУ: „МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДДИКЦІЙ. МОТИВАЦІЇ ПРИЙОМУ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН (АЛКОГОЛЮ, НАРКОТИЧНИХ, ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН І ЛІКАР-СЬКИХ ЗАСОБІВ): АТАРАКТИЧНА, ГЕДОНІЧНА, ГІПЕРАКТИВА-ЦІЯ ПОВЕДІНКИ, СУБМИСИВНА, ПСЕВДОКУЛЬТУРНА ТА ІНШІ. МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ДОМІНУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ, НАРКОМАНІЧНОЇ І ТОКСИКОМАНІЧНОЇ ПОТРЕБ ТА ІНШИХ ВИ-ДІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ: ЕВОЛЮЦІЙНИЙ, ДЕСТ-РУКТИВНИЙ, ПОВ’ЯЗАНИЙ З АНОМАЛІЄЮ РОЗВИТКУ ОСОБИ-СТОСТІ. ІГРОВІ ЗАЛЕЖНОСТІ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З АДДИКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ”.

^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУСКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття для студентів

ТЕМА: МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДДИКЦІЙ. МОТИВАЦІЇ ПРИЙОМУ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН (АЛКОГОЛЮ, НАРКО-ТИЧНИХ, ТОКСИЧНИХ РЕЧОВИН І ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ): АТАРАКТИЧНА, ГЕДОНІЧНА, ГІПЕРАКТИВАЦІЯ ПОВЕДІНКИ, СУБМИСИВНА, ПСЕВДОКУЛЬТУРНА ТА ІНШІ. МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ДОМІНУВАННЯ АЛКОГОЛЬНОЇ, НАРКОМА-НІЧНОЇ І ТОКСИКОМАНІЧНОЇ ПОТРЕБ ТА ІНШИХ ВИДІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ: ЕВОЛЮЦІЙНИЙ, ДЕСТРУКТИВ-НИЙ, ПОВ’ЯЗАНИЙ З АНОМАЛІЄЮ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ. ІГРОВІ ЗАЛЕЖНОСТІ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ОСОБАМ З АДДИКТИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ


є ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.


1. Навчальна мета.

1.1. Студент повинен знати:

  • визначення аддиктивної поведінки;

  • особливості пристосування до життя аддиктивної особистості;

  • передумови виникнення аддикцій;

  • класифікацію аддиктивних агентів;

  • зміст руйнівного характеру аддикції;

  • поняття мотивації (ініціальної і хворобливої), мотивування, їх відмінності;

  • класифікацію мотивацій, характеристику кожного виду;

  • мотиви прийому ПАР у підлітків;

  • характерні риси аддиктивної особистості;

  • характеристику сексуальної аддиктивної поведінки;

  • вплив азартних ігор на особистість;

  • особливості Інтернет-залежності, критерії, симптоматику;

  • медико-психологічні аспекти допомоги аддиктивній особистості.

^ 1.2. Студент повинен уміти:

  • володіти методиками обстеження хворих аддиктивною поведінкою;

  • проводити клініко-психопатологічне обстеження хворих з аддиктивною поведінкою;

  • застосовувати методи медико-психологічної допомоги хворим з аддиктивною поведінкою;

  • володіти принципами проведення санітарно-освітньої роботи для попередження виникнення аддикцій.

    1. На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • проведення експериментально-психологічного обстеження хворих з аддиктивною поведінкою;

  • володіння методами медико-психологічної допомоги хворим з аддиктивною поведінкою.



^ 2. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

Аддиктивна поведінка - одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій.

За останні роки спостерігається розповсюдження аддиктивної поведінки серед дітей та молоді, тому лікареві кожного фаху дуже важливо знати психологічні основи її формування та шляхи медико-психологічної допомоги.

Аддиктивна особистість в своїх спробах шукає свій універсальний і дуже односторонній спосіб виживання - відхід від проблем. Природні адаптаційні можливості аддикта порушені на психофізіологічному рівні. Першою ознакою цих порушень є відчуття психологічного дискомфорту. Психологічний комфорт може бути порушений з різних причин, як внутрішніх, так і зовнішніх. Перепади настрою завжди супроводжують наше життя, але люди по-різному сприймають ці стани і по-різному на них реагують. Одні готові протидіяти мінливостям долі, брати на себе відповідальність за те, що відбувається і ухвалювати рішення, а інші насилу переносять навіть короткочасні і незначні коливання настрою і психофізичного тонусу. Такі люди володіють низькою переносимістю фрустрацій. Як спосіб відновлення психологічного комфорту вони вибирають аддикцію, прагнучи штучної зміни психічного стану, отриманню суб'єктивно приємних емоцій. Таким чином, створюється ілюзія рішення проблеми. Подібний спосіб боротьби з реальністю закріплюється в поведінці людини і стає стійкою стратегією взаємодії з дійсністю. Привабливість аддикції в тому, що вона є шляхом якнайменшого опору. Створюється суб'єктивне враження, що, таким чином, звертаючись до фіксації на якихось предметах або діях, можна не думати про свої проблеми, забути про тривоги, піти від важких ситуацій, використовуючи різні варіанти аддиктивної реалізації.

Бажання змінити настрій за аддиктивном механізмом досягається за допомогою різних аддиктивних агентів. До таких агентів відносяться речовини, що змінюють психічні стани: алкоголь, наркотики, лікарські препарати, токсичні речовини. Штучній зміні настрою сприяє також і залучення в якісь види активності: азартні ігри, гральні автомати (гемблінг), комп'ютер, секс, переїдання або голодування, робота, тривале прослуховування ритмічної музики.

Руйнівний характер аддикції виявляється в тому, що спосіб аддиктивної реалізації із засобу поступово перетворюється на мету. Відволікання від сумнівів і переживань у важких ситуаціях періодично необхідне всім, але у разі аддиктивної поведінки воно стає стилем життя, в процесі якого людина опиняється в пастці постійного відходу від реальної дійсності.

Аддиктивна реалізація замінює дружбу, любов, інші види активності. Вона поглинає час, сили, енергію і емоції до такого ступеня, що аддикт виявляється нездатним підтримувати рівновагу в житті, включатися в інші форми активності, одержувати задоволення від спілкування з людьми, захоплюватися, розлаблятися, розвивати інші сторони особистості, проявляти симпатії, співчуття, емоційну підтримку навіть найближчим людям.

А.Е.Лічко, В.С.Бітенський (1991) вказують на необхідність розмежування понять: мотивації (як спонукання до діяльності, визначеної потребами) і мотивування (суб'єктивного пояснення своїх вчинків). Іноді з мотивацією змішують об'єктивно діючі чинники середовища. Слід розрізняти мотивацію ініціальну і хворобливу (основним є потяг). Наголошується екстрапунитивна спрямованість мотивувань, тобто перебільшення впливу зовнішніх причин.

Мотивації вживання психоактивних речовин (алкоголю, наркотичних, токсичних речовин та лікарських засобів) з позицій психологічного захисту виходячи з представлень психоаналізу і гештальт-теорії, а також з позитивного підходу Н.Пезешкиана з виділенням п'яти основних видів:

Атарактична – намагання застосування речовин з метою полегшення або усунення явищ емоціонального дискомфорту. Речовина використовується як лікарський засіб, який знімає негативні феномени та симптоми душевного неблагополуччя (тривогу, депресію). Вживання речовини може бути направленим також на копіювання внутрішньо особистісного конфлікту при психогенних розладах.

Гедоністична мотивація виступає як продовження і розвиток атарактично: атарактична приводить емоційний стан в норми зі зниженого, а гедоністична сприяє підвищенню нормального (не зниженого) настрою. Гедоністична направленість проявляється в отримання задоволення, почуття радості, ейфорії від прийому речовин на фоні звичайного настрою.

Мотивація з гіперактивацією поведінки є близькою до гедоністичної, але будується не на ефекті ейфорії, а на ефекті активації. В ряді випадків обидва ефекти можуть діяти сумісно. В якості мотивації при цьому виступає намагання вивести себе із стану пасивності, байдужості, апатії та бездіяльності. З цією метою використовують речовини, які провокують незвичну, за межову живість реакції і активність.

Субмисивна мотивація відображає невміння протистояти тиску оточуючих, нездатність відмовитися від прийому речовин, які пропонують оточуючі, яка є наслідком специфічних особистісних особливостей суб’єкту з рисами сором’язливості, конформності, тривожності, боязкості.

Псевдокультурна мотивація будується на намаганні людини пристосувати свй власний досвід до цінностей соціального мікро середовища, в якому він функціонує.

В.В.Чирко (1989) виділяє наступні мотиви прийому ПАР у підлітків: бажання бути прийнятим в групу (конформність), рідше - протестна поведінка або гедонізм, іноді пасивне підкорення або неусвідомлена цікавість. Як мотивація частіше згадується цікавість.

Ряд авторів при класифікації виходять з особистісних потреб (інстинктів), які допомагають задовільняти вживання ПАР. До них відносяться: інстинкт спільності, наслідування, орієнтовно-дослідницький, спілкування.

Мотив вживання ПАВ визначається типом особистості і, зокрема, акцентуацією.

В.Ю.Зав’ялов (1988) запропонував класифікацію мотивів вживання алкоголю, що враховує локус-контроль та інтраверсію-екстраверсію: екстраверсія визначає протестну поведінку, інтроверсія - відхід, інтернальність - активність, а екстернальність - пасивність. Виділено три тріади мотивів. Соціально-психологічні: традиційна, субмісивна, псевдокультуральна. Особистісні, персонально значущі чинники: гедонізм, атарактичний, гіперактивація поведінки. Власне патологічні мотиви: похмільні (фізичний потяг), аддиктивні (психічний потяг), самоушкодження. Ця класифікація може бути перенесена і на споживачів інших ПАР.

Характерні риси аддиктивної особистості.

Поведінка аддиктів в міжособових відносинах характеризує ряд основних загальних особливостей:

Понижена переносимість труднощів зумовлена наявністю установки гедонізму (прагненням до негайного отримання задоволення, задоволенню своїх бажань). Якщо бажання аддиктів не задовільняються, вони реагують або спалахами негативних емоцій, або відходом від проблем, які з'явилися. Аддикту не підходить формула Г.Селье: “Стрес – це аромат і смак життя”. Для нього це загроза і привід для втечі. Це поєднується з підвищеною образливістю, підозрілістю, що спричиняє за собою часті конфлікти.

Прихований комплекс неповноцінності знаходить своє віддзеркалення в частих змінах настрою, невпевненості, уникненні ситуацій, в яких їх здібності можуть бути об'єктивно перевіреними.

Тривожність у аддиктів тісно пов'язана з комплексом неповноцінності, залежності. Особливість полягає в тому, що в кризових ситуаціях тривожність може відступати на другий план, тоді як в звичайному житті вона може виникати без видимих причин або при подіях, що не є дійсним приводом для переживань.

^ Механізм формування та домінування алкогольної, наркоманічної, токсикоманічної потреб та інших видів психологічної залежності: еволюційний, деструктивний, пов’язаний з аномалією розвитку особистості.

Для особистості підлітків з аддиктивною поведінкою характерні наступні риси, які можуть стати “мішенями психопрофілактики”: незрілість, “афективна логіка”, лабільність, легкість фрустрації, зниження самооцінки, тривожність, блокування потреби в захищеності, свободі, самоствердженні, потреба в схваленні, страх оцінки, егоцентризм, невпевненість, звинувачення інших, уникнення проблем. Крім того, у цих підлітків блокована потреба в безпеці і материнській любові, здатність планувати довгострокове майбутнє. Змінені й ціннісні орієнтації. Характерно пасивне проведення часу. Коло інтересів у цих підлітків звужене, серед них в 3 рази менше тих, хто займається спортом, технічною творчістю, відвідує культурні заходи. У міру поглиблення аддикції ці якості посилюються.

Експериментально-психологічні дослідження споживачів ПАР із залежністю і без неї виявили низку закономірностей. Зокрема підтвердили високу частоту акцентуації характеру, схильність до емансипації від старших, делінквентну поведнку і алкоголізацію, а також легку провокованість алкогольних асоціацій, зниження швидкості розумових процесів і якісних показників інтелектуально-мнестичної діяльності, нездатність до побудови життєвої перспективи, перебільшення своїх прав і нівеляцію обов'язків, інверсію по шкалі мужності-жіночності (ММРI), низькі показники по шкалі соціальної інтраверсії, високий показник нестійкості і низький - сенситивності.

^ Сексуальна аддиктивна поведінка характеризується надцінним відношенням до сексу, сприйняттям осіб, до яких виникають сексуальні потяги, не як осіб зі своїми особливостями і прагненнями, а як сексуальних об'єктів. При цьому дуже значущим, цільовим стає “кількісний чинник” . Сексуальна аддикція може маскуватися в поведінці нарочитою праведністю, цнотливістю, порядністю, стаючи при цьому тіньовою стороною життя. Це друге життя поступово набуває все більшого значення, руйнуючи особу.

^ Азартні ігри не пов'язані з прийомом змінюючих стан свідомості речовин, але відрізняються характерними ознаками: постійним залученням, збільшенням часу, який проводиться в ситуації гри; витісненням колишніх інтересів, постійними думками про процес гри; втратою контролю (нездатністю вчасно припинити гру); фізичним нездужанням, дискомфортом; поступовим почастішанням ритму ігрової активності, прагненням до ризику; зниженням здатності чинити опір фатальній пристрасті. Разом з цим може відбуватися зловживання алкоголем, наркотичними речовинами і т.д. в цілях стимуляції активності і загострення відчуттів. Сприяти ризику розвитку пристрасті до азартних ігор можуть дефекти виховання в сім'ї: гіпоопіка, емоційна нестабільність, зайва вимогливість, прагнення до престижності і переоцінка значущості матеріальних благ.

Кімберлі Янг наводить 4 симптоми Інтернет -залежності:

  1. нав'язливе бажання перевірити e-mail;

  2. постійне очікування наступного виходу в Інтернет;

  3. скарги оточуючих на те, що людина проводить дуже багато часу в Інтернет;

  4. скарги оточуючих на те, що людина витрачає дуже багато грошей на Інтернет.

Більш розгорнену систему критеріїв наводить Іван Голдберг:

  1. Толерантність. Кількість часу, який потрібен для Інтернет, щоб досягти задоволення, помітно зростає, якщо людина не збільшує кількість часу, то ефект помітно знижується.

  2. Характерний "синдром відмови": припинення або скорочення часу, що проводиться в Інтернет. Два або більше з наступних симптомів (розвиваються протягом періоду часу від декількох днів до місяця): психомоторне збудження; тривога; нав'язливі роздуми про те, що зараз відбувається в Інтернет; фантазії або мрії про Інтернет; довільні або мимовільні рухи пальцями, що нагадують друкування на клавіатурі. Використовування Інтернет дозволяє уникнути симптомів "синдрому відмови".

  3. Інтернет часто використовується протягом більшої кількості часу або частіше, ніж було задумане.

  4. Існує постійне бажання або безуспішні спроби припинити або почати контролювати використовування Інтернет.

  5. Величезна кількість часу витрачається на діяльність, пов'язану з використовуванням Інтернет (покупку книг про Інтернет, пошук нових браузерів, пошук провайдерів, організація знайдених в Інтернет файлів).

  6. Значуща соціальна, професійна діяльність, відпочинок припиняються або редукуються у зв'язку з використовуванням Інтернет.

  7. Використовування Інтернет продовжується, не дивлячись на знання про наявні періодичні або постійні фізичні, соціальні, професійні або психологічні проблеми, які викликаються використовуванням Інтернет (недосипання, сімейні (подружні) проблеми, спізнення на призначені на ранок зустрічі, зневага професійними обов'язками, або відчуття покинутості значущими іншими).

^ 3. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Визначення аддиктивної поведінки.

  2. Особливості пристосування до життя аддиктивної особистості.

  3. Передумови виникнення аддикцій, класифікація аддиктивних агентів.

  4. Поняття мотивації (ініціальної і хворобливої), мотивування, їх відмінності.

  5. Класифікація мотивацій, види, характеристика кожного з них.

  6. Мотиви прийому ПАР у підлітків.

  7. Характерні риси аддиктивної особистості.

  8. Характеристику сексуальної аддиктивної поведінки.

  9. Вплив азартних ігор на особистість, особливості Інтернет-залежності, критерії, симптоматика.

  10. Медико-психологічні аспекти допомоги аддиктивній особистості.

4. ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


    1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

    2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

    3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

    4. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

Додаткова:

1.Основи психології (За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.

2. Психология (Под ред. проф. В.М.Мельникова.- М.:Физкультура и спорт,

1987.- С.19 – 64.

Методичну вказівку склала

доцент Карвацька Н.С.

Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи