Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 73.39 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір73.39 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

22.01.2010 р., протокол № 6


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 27


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

НА ТЕМУ: „МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ХВОРИМИ НА ХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ. ПСИХОЛОГІЯ ХВОРОГО ДО І ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОНКОЛОГІЧНОГО ХВОРОГО. ПРОБЛЕМА КАНЦЕРОФОБІЇ. ПСИХОЛОГІЯ ХВОРОГО НА НЕЙРОХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ (ПУХЛИНИ, ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІ ТРАВМИ ТА ІН.). МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ХВОРИМ НА ХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ”.


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття для студентів.


ТЕМА: МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ РОБОТИ З ХВОРИМИ НА ХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ. ПСИХОЛОГІЯ ХВОРОГО ДО І ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОНКОЛОГІЧНОГО ХВОРОГО. ПРОБЛЕМА КАНЦЕРОФОБІЇ. ПСИ-ХОЛОГІЯ ХВОРОГО НА НЕЙРОХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ (ПУХ-ЛИНИ, ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІ ТРАВМИ ТА ІН.). МЕДИКО-ПСИХОЛО-ГІЧНА ДОПОМОГА ХВОРИМ НА ХІРУРГІЧНУ ПАТОЛОГІЮ

є ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.

1. Навчальна мета.

1.1. Студент повинен знати:

  • класифікацію етапів ведення хворого в хірургічній клініці;

  • особливості діагностичного періоду у хворого;

  • особливості поведінки лікаря при повідомленні діагнозу хворому;

  • особливості психологічного стану хворого в передопераційному періоді;

  • поняття нормо-, гіпо- і гіперсоматонозогнозії, варіанти гіперсоматонозогнозій;

  • особливості психологічного стану хворого в день операції;

  • особливості психологічного стану хворого в післяопераційному періоді;

  • психічні прояви у хворих з ЧМТ; медико-психологічний супровід таких хворих;

  • механізми виникнення психічних розладів у хворих на онкологічні захворювання;

  • періоди протікання онкозахворювання;

  • медико-психологічний супровід вмираючого хворого.

^ 1.2. Студент повинен уміти:

  • визначати особистісно-преморбідні особливості пацієнта хірургічної клініки;

  • діагностувати психологічні порушення у хірургічного хворого;

  • діагностувати психологічні порушення у хворого з ЧМТ;

  • діагностувати психологічні порушення у онкологічного хворого;

  • проводити медико-психологічну допомогу хворим на хірургічні, онкологічні захворювання, вмираючому пацієнту.

    1. На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • діагностика психічних і психологічних порушень у хворого на хірургічну патологію;

  • діагностика психічних і психологічних порушень у хворого на онкологічне захворювання;

  • медико-психологічна допомога хворим хірургічного профілю.



^ 2. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

В хірургічній клініці розрізняють декілька етапів ведення хворого.

На діагностичному етапі лікар повинен думати про те враження, яке складеться у хворого внаслідок його повідомлення про діагноз. Для цього він повинен враховувати особистісно-преморбідні особливості пацієнта (вразливість, емоційну нестійкість, тривожність, ригідність і т.п.). Інформація про діагноз повинна доводитися до хворого в доступних для нього висловах, без надмірного вживання медичної термінології, заключати в собі деякі прогностичні вказівки і нагадування про можливі ускладнення (швидкість загоєння, інфекція і т.п.)

В передопераційний період особливості психологічного стану і типи психічних реакцій хворого поділяють на два етапи: перший – включає обстеження, уточнення діагнозу і необхідності операції, отримання згоди пацієнта на операцію. Психологічний стан хворих на цьому етапі визначається переважно емоційними реакціями, характер і ступінь вираженості яких може бути різноманітним і набувати тенденції до коливання (напр.: страх може мати відтінки від незначного неспокою і тривоги до жаху і навіть ейфорії). Другий етап передопераційної підготовки включає безпосереднє очікування операції, коли прийнято остаточне рішення про її проведення і повідомлені строки. Психологічні порушення, що мали місце на першому етапі, можуть компенсуватися, а іноді, навпаки, підсилюватися.

Частіше всього в клінічній практиці лікаря-хірурга у хворих спостерігаються варіанти нормосоматонозогнозії: вони, відчуваючи хвилювання, адекватно відносяться до майбутньої операції як найбільш прийнятного виходу з хворобливого стану, правильно оцінюють ступінь операційного ризику і можливих ускладнень.

Найбільш типові варіанти гіперсоматонозогнозії виділені М.В.Виноградовим:

  1. Переоцінка значущості операційного ризику. Може виражатися:

      • зниженням настрою з переважанням тривоги, страху смертельного виходу, побоювання приєднання післяопераційних ускладнень;

      • повним зовнішнім спокоєм, байдужістю, за якою може ховатися відчуття безнадійності, пасивне очікування поганого або смертельного виходу.

  2. Недовіра до лікарів, діагнозу, обґрунтованості хірургічного втручання, що супроводжується зниженим настроєм і злістю по відношенню до оточуючих.

  3. Заперечення необхідності операції з свідомим покриттям симптомів хвороби з метою запобігання її.

Гіпосоматонозогнозія або анозогнозія, проявляється в недооцінці хворим важкості свого стану. Зустрічається рідко, типова для алкоголіків, наркоманів з вираженими змінами особистості.

Напередодні і в день операції, окрім лікуючого лікаря-хірурга, важлива роль відводиться лікарю-анестезіологу та медичним сестрам.

В післяопераційному періоді особливості реакцій, їх вираженість і тривалість залежать від характеру захворювання, протікання післяопераційного періоду (порушень, пов’язаних безпосередньо з операцією і подальших ускладнень), особистісного преморбіду. На психічний стан хворого також може впливати больовий синдром. Психотичні стани можуть виникати у хворих похилого віку з явищами атеросклерозу, а також у хворих, що раніше зловживали алкоголем або страждали на алкоголізм, із захворюваннями печінки і нирок, при панкреонекрозі (деліріозний синдром, галюцинаторно-маячні порушення

Психічні прояви у хворих з ЧМТ визначаються характером пошкодження головного мозку (струс, забій, гематома, відкрита травма черепа з ушкодженням структур мозку і т.п.). В залежності від типу психологічного захисту у хворих можна спостерігати як варіанти нормонозогнозії, так і гіпернозогнозії.

У хворих на онкологічні захворювання особлива роль у виникненні психічних розладів належить нозогенним (психогенним) механізмам. Це пов’язано з самим фактом діагностики пухлини або підозри на неї (викликає у більшості хворих потрясіння, шок, страх за власне життя). Другий механізм впливу онкологічного захворювання – соматогенний, що зумовлений характером самого захворювання: тривала пухлинна інтоксикація, що призводить до астенії і кахексії; локалізація процесу, що викликає порушення в різних системах та органах; метастазування, що включає життєво важливі системи. Б.Е.Петерсон в протіканні онкозахворювання виділив чотири періоди: передмедичний, амбулаторний, стаціонарний і період диспансерного спостереження.

Окремо викладач наводить типи реагування хворих на повідомлення про результати обстеження і підтверджений діагноз онкологічного захворювання. Етапи психологічного прийняття фізичної недуги, що при гармонійному розвитку закінчується прийняттям власної долі, переоцінкою життя і гармонійними стосунками з рідними і оточуючими.

Наводиться визначення хоспісів і особливостей медико-психологічного супроводу умираючого хворого.


^ 3.КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

ТА УМІНЬ.

  1. Значення знань особливостей психіки хірургічного хворого для лікаря загальної практики та лікаря-психіатра.

  2. Класифікація етапів ведення хворого в хірургічній клініці.

  3. Особливості діагностичного періоду у хворого. Поведінка лікаря при повідомленні діагнозу. Медико-психологічна допомога.

  4. Особливості психологічного стану хворого в передопераційному періоді. Аспекти медико-психологічної допомоги.

  5. Поняття нормо-, гіпо- і гіперсоматонозогнозії, варіанти гіперсоматонозогнозій у хірургічного хворого.

  6. Особливості психологічного стану хворого в день операції.

  7. Особливості психологічного стану хворого в післяопераційному періоді. Медико-психологічна допомога.

  8. Психічні прояви у хворих з ЧМТ; медико-психологічний супровід таких хворих.

  9. Механізми виникнення психічних розладів у хворих на онкологічні захворювання.

  10. Періоди протікання онкозахворювання.

  11. Медико-психологічний супровід вмираючого хворого.


4. ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спірі-

ної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и

факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. –

Санкт – Петербург, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес.,

2001.

5. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической

деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд.,

перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

6. Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1984. – С.58 – 102.


Додаткова:

1. Основи психології (За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.

2. Психология (Под ред. проф. В.М.Мелдьникова.- М.:Физкультура и спорт, 1987.- С.19 – 64.


Методичну вказівку склала

доцент Карвацька Н.С.

Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи