Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 83.09 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата28.07.2012
Розмір83.09 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ




ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

22.01.2010 р., протокол № 6


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 29


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

^ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

НА ТЕМУ: „МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В КЛІНІЦІ ПЕДІАТРІЇ. СТАВЛЕННЯ ДИТИНИ ДО ХВОРОБИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ, ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ, ВИХОВАННЯ В РОДИНІ, ДИТЯЧИХ УСТАНОВАХ. ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ДОГЛЯДУ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОЇ ДИТИНИ. ПСИХОЛОГІЯ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ МАМА-ДИТИНА-ЛІКАР. ПСИХОЛОГІЯ “АНОМАЛЬНОЇ ДИТИНИ”. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ХВОРИМ ДІТЯМ ТА ЇХНІМ БАТЬКАМ”.


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття для студентів.


ТЕМА: МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В КЛІНІЦІ ПЕДІАТРІЇ. СТАВЛЕННЯ ДИТИНИ ДО ХВОРОБИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ВІКУ, ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ, ВИХОВАННЯ В РОДИНІ, ДИТЯЧИХ УСТАНОВАХ. ПСИХОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОГІГІЄНІЧНІ УМОВИ ДОГЛЯДУ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРОЇ ДИТИНИ. ПСИХОЛОГІЯ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ МАМА-ДИТИНА-ЛІКАР. ПСИХОЛОГІЯ “АНОМАЛЬНОЇ ДИТИНИ”. ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ХВОРИМ ДІТЯМ ТА ЇХНІМ БАТЬКАМ


º ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.


1.2. Навчальна мета.


    1. Студент повинен знати:




  • визначення госпіталізму;

  • причини формування госпіталізму в дитячому віці;

  • заходи попередження госпіталізму у дітей;

  • фактори, що впливають на формування реакції на хворобу у дітей старше 1 року;

  • психологічні особливості дітей різних вікових періодів (дошкільний, молодший шкільний, шкільний);

  • можливі зміни особистості при хронічному перебігу захворювання;

  • особливості психологічного контакту між лікарем і хворою дитиною;

  • психологію взаємовідношень мама-дитина-лікар;

  • медико-психологічні аспекти роботи в педіатричній клініці та в умовах амбулаторної медицини;

  • умови госпіталізації дітей.




    1. Студент повинен уміти:




  • встановити контакт з хворою дитиною;

  • визначити психологічний стан хворої дитини;

  • користуватися клініко – експериментальними методами дослідження дітей;

  • написати протокол проведеного дослідження.


^ 1.3. На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен

опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • встановлення контакту з хворою дитиною;

  • визначення психологічного стану хворої дитини;

  • клініко – експериментального методу дослідження дітей;

  • написання протоколу проведеного дослідження.


^ 2. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

При дефіциті спілкування дитини (внаслідок тривалого перебування в медичному стаціонарі, раннього розлучення дитини з матір’ю – будинок дитини – а також в сім’ї, де дитині не надають необхідної уваги) в перший рік життя можуть виникати явища госпіталізму. Для їх попередження необхідно в максимально можливій ступені зберегти контакт матері або іншої близької людини з дитиною під час перебування її в стаціонарі, дозволити догляд і спілкування.

Якщо така можливість відсутня (дитина з будинку-дитини), то дітям крім власне медичної допомоги, необхідна допомога лікувально-педагогічна. Догляд за немовлям крім годування обов’язково має включати емоційно-ігровий контакт з лікарями, середнім і медичним медперсоналом, роботу педагога.

Реакція на хворобу у дітей старше 1 року залежить від індивідуального досвіду дитини і умов, в яких вона виховувалася, а також від етапу розвитку психіки і ступеня зрілості його особистості.

У дітей молодшого віку внаслідок того, що самосвідомість повністю не сформована, немає диференційованого ставлення до хвороби. В зв’язку з цим, скарги дитини дуже бідні. Крім скарг на біль про захворювання можна судити по зміні поведінки дитини – вередування, відмова від їжі, вимагання постійної присутності мами та ін. може змінюватися активність дитини – вона стає млявою, перестає грати, весь час намагається лягти. Невротичні та інші психогенні реакції на саму хворобу у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку зустрічаються рідко.

Найбільш травмуючим моментом для багатьох дітей, особливо тих, які не відвідували раніше дитячих дошкільних установ, є госпіталізація, яка для дитини є проявом відриву від звичайної обстановки, рідних, перспективою болючих процедур.

Маленька дитина живе за принципом тут і тепер, минуле і майбутнє для неї не мають конкретного значення. Для неї важлива відсутність мами в даний час і не має значення обіцянка, що мама прийде. Свідома реакція на присутність матері у здорової дитини виявляється вже в кінці першого року життя, з цього часу можна спостерігати психогенні реакції на «відрив» від матері.

Діти, які виховуються в дитячих колективах (яслі-сад) краще адаптуються до змін обстановки і легше переносять хворобливі і неприємні маніпуляції. При госпіталізації у дитини можуть виникати патологічна реакція протесту; невротичні розлади , в тому числі з афективними проявами.

Невротичні та депресивні розлади у дітей молодшого віку як реакція на госпіталізацію проявляються частіше вегетативно-соматичними порушеннями, а саме: розладами дефекації, енурезом, блювотою, підвищенням температури, запамороченнями Депресивних розладів – нічними страхами, моторним неспокоєм, анорексією, зудом, дисфорією.

Реакції дітей залежать від домінуючих рис характеру дитини і особливостей його виховання в сім’ї. найбільш важкі реакції спостерігають у дітей, яких батьки часто наказують, б’ють, пугають лікарем або уколами. Тоді маніпуляції і перебування в клініці вони сприймають як покарання.

Якщо батьки завжди показували підвищений неспокій за стан здоров’я дитини, зі страхом говорили про лікарню, то госпіталізація такої дитини завжди викликає у нього почуття страху.

До пубертатного періоду скарги дітей формуються більш чітко, з’являється почуття усвідомлення хвороби. В цьому віці значно підвищується готовність до іпохондричних переживань, що, напевно, обумовлене характерним для цього віку посиленням інтерн- і пропріоцептивної імпульосації і гормональною перебудовою.

Реакції на хворобу можуть проявлятия дисморфофобічними і дисморфоманічними розладами, явищами нервової анорексії.

При тривалому і неблагоприємному перебігу хвороби можливі відхилення у формуванні особистості, які називаються «аномальним розвитком особистості» (невротичні або патохарактерологічні), при якому на фоні стійких астенічних розладів виникають істероідні, істерозбудливі, ананкастні, епілептоідні риси характеру.

Перші і наступні реакції дитини на хворобу залежать від особистісних особливостей батьків, рівня їх інтелекту, культури і освіти, ситуації, в якій вони дізнаються про хворобу дитини і емоційного стану при цьому.

Реакція батьків на хворобу дитини залежить також від характеру хвороби, її важкості і небезпеки для життя. Найбільш частою є тривога, страх за життя дитини, переймання станом дитини.

Може бути і протилежне ставлення батьків до хвороби дитини – коли вони не звертають уваги на стан дитини, його скарги, результатом чого можуть бути запущені варіанти хвороби. Частіше це спостерігається в неблагоприємних сім’ях, інколи в благо приємних як прояв захисної реакції заперечення батьками хвороби дитини.

^ Психологічний контакт між лікарем і хворою дитиною. Психологія взаємовідношень мама – дитина – лікар.

В залежності від віку дитини.

Медико-психологічні аспекти роботи в педіатричній клініці та в умовах амбулаторної медичної допомоги

Для попередження розвитку психічних розладів, реакцій дезадаптації у дітей в дитячих лікувальних установах необхідно створення не тільки особливо чистого медичного режиму, але й чітка організація медико-педагогічної роботи.

Обов’язковим є уважне, доброзичливе, ласкаве ставлення і турбота під час надання допомоги дітям. Для дітей з хронічними захворюваннями важливим також є організація ігрової та учбової діяльності, розвиток навичок самообслуговування, бажання допомогти один одному, корекція поведінкових відхилень.

Дитину свідомого віку необхідно готувати до госпіталізації поступово, розповідаючи про лікарню, про інших дітей, намагаючись зменшити страх перед людьми в білих халатах, перед маніпуляціями.

Для дітей дошкільного віку велике значення має ігрова ситуація, тому необхідно створювати умови в палатах, від забарвлення стін до іграшок, ігрового куточка.

В дитячій медичній установі лікарі і медичний персонал повинні вміти займатися з дітьми – грати з ними. В ігрі дитина знаходить радість і заспокоєння, проявляє свої творчі здібності, виражає свої почуття. Для лікаря гру можна використовувати як можливість вивчити особистосні властивості дитини, його бажання, потреби, які вона часто не бажає розкривати.

В одну палату госпіталізують дітей з одним рівнем розвитку.

В підлітковому віці іноді спостерігається симуляція і агравація хворобливих проявів. Часто це є проявом психологічного захисту внаслідок конфліктів в сім’ї, школі, або засобом привертання уваги в групі.

У процесі заняття студенти разом з викладачем, а потім самостійно, досліджують типи ВНД у хворих, оцінюючи стан свідомості у кожного з них, оформляють протоколи досліджень.


  1. ^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.




  1. Визначення госпіталізму.

  2. Які причини формування госпіталізму в дитячому віці?

  3. Заходи попередження госпіталізму у дітей.

  4. Які фактори впливають на формування реакції на хворобу у дітей старше 1 року?

  5. Психологічні особливості дітей різних вікових періодів (дошкільний, молодший шкільний, шкільний).

  6. Які можливі зміни особистості при хронічному перебігу захворювання?

  7. Особливості психологічного контакту між лікарем і хворою дитиною.

  8. Психологія взаємовідношень мама-дитина-лікар.

  9. Медико-психологічні аспекти роботи в педіатричній клініці та в умовах амбулаторної медицини?

  10. Умови госпіталізації дітей?




  1. ЛІТЕРАТУРА:



Основна:


1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спірі-

ної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и

факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. –

Санкт – Петербург, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес.,

2001.

5. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической

деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд.,

перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

6. Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1984. – С.58 – 102.


Додаткова:

1. Основи психології (За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.

2. Психология (Под ред. проф. В.М.Мелдьникова.- М.:Физкультура и спорт, 1987.- С.19 – 64.


Методичну вказівку склала

доцент Карвацька Н.С.

Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи