Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 105.77 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір105.77 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

11.01.2010 р., протокол № 1

Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський





МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА№ 3


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В МЕДИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ: СПОСТЕРЕЖЕННЯ, КЛІНІЧНЕ ІНТЕРВ’Ю, ПСИХОЛОГІЧНА КЕРОВАНА БЕСІДА, ЗБІР ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАМНЕЗУ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ БІОГРАФІЇ, ПРИРОДНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ, ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.
^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В МЕДИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ: СПОСТЕРЕЖЕННЯ, КЛІНІЧНЕ ІНТЕРВ’Ю, ПСИХОЛОГІЧНА КЕРОВАНА БЕСІДА, ЗБІР ПСИХОЛО-ГІЧНОГО АНАМНЕЗУ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ БІОГРАФІЇ, ПРИРОДНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ, ЕКСПЕРИ-МЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • Методи дослідження, що застосовуються у медичній психології;

  • Спостереження, його види;

  • Опитування, його види;

  • Клінічне інтерв’ю, його принципи та функції;

  • Тести, їх види;

  • Природний експеримент;

  • Експериментально-психологічні методи дослідження.


1.2. Уміти:

  • провести спостереження за досліджуваним;

  • оцінити невербальну поведінку досліджуваного;

  • провести клінічне інтерв’ю;

  • провести психологічну керовану бесіду;

  • зібрати психологічний анамнез;

  • застосувати для дослідження психіки різні види тестів;

  • проводити дослідження психічних властивостей особистості

проводити дослідження психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, інтелекту, почуттів, волі та уваги).


1.3. Практичні навички:

  • спостереження за досліджуваним;

  • клінічного інтерв’ю;

  • психологічної керованої бесіди;

  • психологічного аналізу біографії;

  • дослідження основних психічних процесів;

  • написання протоколу проведеного дослідження.
^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ


До другої половини ХІХ століття психологічні знання одержували в основному шляхом самоспостереження або безпосереднього спостереження за іншими людьми. Аналіз і розумне узагальнення подібного роду життєвих факторів зіграли свою позитивну роль в історії психології. Вони привели до побудови перших наукових теорій, які пояснювали суть психологічних феноменів і поведінки людини. Спроби виміру психічних феноменів, кількісної оцінки поведінки людини розпочинаються з початку другої половини минулого сторіччя. Першими були відкриття і формулювання серії законів, що пов’язували силу відчуттів з вираженими у фізичних величинах стимулами, якими діяли на органи чуття людини. До них відноситься закон Вебера-Фехнера-Стівенса, формула, за допомогою якої визначали абсолютний і відносний пороги відчуттів. Згодом тенденція використання математичних моделей і відношень одержала широке поширення в найрізноманітніших галузях психології.

В кінці 80-х років ХІХ ст. у психології почали створювати і застосовувати спеціальні технічні прилади та пристрої, які дозволяли досліднику ставити науковий експеримент і контролювати його умови, наприклад, дозувати вплив фізичних стимулів, на які людина повинна реагувати. Спочатку це були прості механічні пристрої. Потім з’явились електричні прилади, а сьогодні у психологічних дослідженнях широко використовуються радіо- і відеотехніка, електронні апарати.

Та поряд з математизацією і технізацією методів дослідження у психології до цих пір не втратили свого значення і застосовуються загальні, традиційні методи збирання інформації, такі як спостереження, опитування, тести і експеримент.

Клінічний метод в психології розроблений школою Ж.Піаже на основі методу психіатричного обстеження, яким Піаже напочатку оволодів в клініці Е.Блейлера. У вітчизняній психології, переважно в патопсхиології, послідовниками Піаже у використанні клінічного методу були Л.С.Вигодський та Б.В.Зейгарник. Основою клінічного методу є клінічна бесіда, яка дозволяє вивчати не тільки зовнішні ознаки, структуру та зміст психічних проявів, але й зрозуміти генез багатьох з них, намітити методи корекції виявлених порушень.

1. Спостереження – це перший із методів, що застосовується для збирання первинної інформації. Він має декілька варіантів:

  • зовнішнє спостереження – спосіб збирання даних про іншу людину, його психологію і поведінку шляхом спостереження за ним;

  • внутрішнє спостереження (самоспостереження) – застосовується тоді, коли психолог-дослідник ставить перед собою завдання вивчити явище у тому вигляді, в якому воно безпосередньо постає в його свідомості;

  • вільне спостереження – немає наперед визначеної програми і може змінювати свій об’єкт в залежності від побажань дослідника;

  • стандартизоване спостереження – навпаки, проводиться по визначеній, наперед складеній програмі;

  • включене – дослідник сам є безпосереднім учасником того процесу, за яким ведеться спостереження;

  • побічне – не передбачає особистої участі дослідника у тому процесі, який він вивчає.
Під час спостереження важливою є оцінка невербальної поведінки за наступними основними параметрами: безпосередньо невербальна поведінка (міжособистісна дистанція, взаємне розташування співрозмовників, пози, жести, міміка і погляд) та паралінгвістичні компоненти спілкування (вздохи, стони, зівота, покашлювання) – всі звуки, які вимовляє людина, але не мовлення, а також такі характеристики мовлення, як голосність голосу, темп мовлення, ритм, паузи. Розміри міжособистісної дистанції (“життєвого простору”) визначаються трьома факторами: особливостями особистості суб’єкта, характеристиками його актуального психічного стану, а також щільністю населення в тій місцевості, де він виховувався. Найбільший “життєвий простір” у самих виражених інтровертів – хворих на шизофренію, найменше – у хворих в маніакальному стані, розгальмованих. Розрізняють 4 міжособистісні дистанції: 1) від 0 до 45 см – “інтимна”, зустрічається у взаємовідносинах близьких людей: чоловіка і жінки, матері і дитини, близьких друзів, родичів. У стосунках “лікар-хворий” пацієнт в інтимну зону не допускається. Виключення можливі у тих випадках, коли виникає загроза життю пацієнта: спілкування з помираючим хворим, з онкологічним хворим при повідомленні йому діагнозу і прогнозу захворювання, з депресивним пацієнтом, із суіцидальними тенденціями; при вирішенні питання оперативного втручання, особливо якщо існує ймовірність летального кінця. 2) дистанція від 45 см до 120 см – “особистісна дистанція” – характеризує так зване “партнерське спілкування”, тобто спілкування людей рівного соціального статусу, пов’язаних загальною справою. Особистісна дистанція може використовуватися при проведенні психотерапії. 3) від 120 см до 400 см – соціальна дистанція – це відстань на якій відбувається офіційна, формальна взаємодія двох осіб. В спеціальних дослідженнях було показано, що якщо пацієнту надати можливість самому обирати дистанцію спілкування під час першої зустрічі з лікарем, то він розташується на відстані 200см. 4) від 4 м до 7,5 м – “публічна дистанція” характеризує формальні стосунки одночасно некількох людей.

Звертається увага на позиції розташування співрозмовників: напроти один одного (включає елемент конфронтації, необхідно уникати в терапевтичній ситуації); позиція “поруч”, “пліч о пліч” (позиція співробітництва, відсутність напруги, ворожості між партнерами); “через стіл” – майже завжди свідчить про відношення влади, відношення “керівник-підлеглий”, тому в кабінеті лікаря стул для хворого ставиться не напроти, через стіл, а сбоку від стола, що з самого початку складає більш ефективні умови для взаємодії.

Поза (природня – неприродня; симетричні – асиметричні; закриті – відкриті). Жести: комунікативні та експресивні. Міміка – координовані рухи м’язів обличчя, які відображають емоції, настрій, почуття. Найбільш інформативною є міміка нижньої частини обличчя: лінія рота, крилья носу, носогубна складка від крил носу до куточків губ, підборіддя. Погляд (контакт очима): “бігаючий погляд”, пильний погляд (від 3 до 10с).

2. Опитування – це метод, при використанні якого людина відповідає на різні запитання. Його варіанти:

  • усне опитування – застосовується в тих випадках, коли одночасно бажано вести спостереження за поведінкою і реакцією людини, яка відповідає на запитання;

  • письмове опитування (анкетування);

  • вільне опитування – це така різновидність усного або письмового опитування, при якому перелік поставлених питань і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений визначеними рамками;

  • стандартизоване опитування – питання і можливі відповіді на них передбачені заздалегідь.

Клінічне інтерв’юметод отримання інформації про індивідуально-психологічні властивості особистості, психологічні феномени і психопатологічні симптоми і синдроми, внутрішню картину хвороби пацієнта і структуру проблеми клієнта, а також спосіб психологічного впливу на людину безпосередньо на основі особистісного контакту психолога і клієнта. Інтерв’ю відрізняється від звичайного опитування тим, що виявляє скриті мотиви поведінки людини і наання йому допомоги в усвідомленні внутрішніх підстав для зміненого психічного стану. Суттєвим є також психологічна підтримка пацієнта. Функціями інтерв’ю в медичній психологі є діагностична та терапевтична. Принципами клінічного інтерв’ю є однозначність, доступність, адекватність, поступовість, гнучкість, беспристрастність, перевіряємість отриманої інформації.

Психологічна керована бесіда схожа на клінічне інтерв’ю, але не має суворо структурованої схеми, вона завжди індивідуальна. Під час опитування скарг хворого необхідно уникати сугестивних запитань, а надати можливість хворому самостійно сформулювати свої скарги і описати розвиток хвороби. Бесіда є керованою, однак на початку (протягом 2-3 хвилин) необхідно надати хворому можливість вільно викладати свої проблеми.

3. Тести – це спеціалізовані методи цілеспрямованого, однакового для всіх досліджуваних психологічного діагностичного дослідження, яке проводиться в суворо контролюємих умовах і при застосуванні яких можна отримати точну кількісну і якісну характеристику явища, що вивчається. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що передбачають стандартизовану, перевірену процедуру збирання і обробки даних, а також їх інтерпретацію; є простими, доступними, можливими до автоматизації. Види тестів:

  • тест-опитування – ґрунтується на системі заздалегідь відібраних і перевірених питань, по відповідях на які можна робити правильний висновок про психологічні якості досліджуваних;

  • тест-завдання – передбачає оцінку психічних якостей і поведінки людини на базі того, що вона робить;

  • проективні тести – застосовуються для вивчення тих особливостей психіки і поведінки людини, які нею самою слабо усвідомлюються або мають негативне відношення до себе з її боку. В основі їх лежить „механізм проекції” – не усвідомлені людиною позитивні і негативні характеристики вона „приписує” іншим людям.

4 Експеримент – всі розглянуті методи дослідження можна використати для збирання даних про психологію і поведінку людини як в реальному житті, так і в спеціальних експериментальних умовах. специфіка психологічного експерименту полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, в якій найкраще проявляє себе досліджувана якість психічної діяльності. Є дві основні різновидності психологічного експерименту: природний (дослідження психічних явищ у звичайних умовах уроку, гри, професійної діяльності) і лабораторний.

У медичній психології, окрім наведених, застосовуються ще такі методи експериментально-психологічні методи дослідження:

1. Методи дослідження особистості:

  • біографічний (анамнестичний);

  • проективні методи:

а) методика незакінчених речень;

б) методика для дослідження фрустрації (метод Розенцвейга);

в) тематичний аперцепційний тест (ТАТ – тест Маррея);

г) метод Роршаха.

  • анкетування особистості:

а) методика Айзенка;

б) ММРІ;

в) патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків А.Є.Лічко.

2. Методи дослідження відчуття і сприйняття (впізнання зображень на малюнках, дослідження сенсорної збудливості).

3. Методи дослідження пам’яті (запам’ятовування геометричних фігур, цифр, слів, речень, піктограм).

^ 4. Методи дослідження мислення та інтелекту (узагальнення, класифі-кація, розподілення, визначення і виключення; розуміння переносного значення прислів’їв і метафор; розуміння змісту сюжетних малюнків; сіллогізми).

5. Методи дослідження почуття (доповнення незакінчених речень, методика САН).

6. Методи дослідження волі (дослідження „комбінаторики” навиків, конструктивних дій.

7. Методи дослідження уваги (тести Рибакова, Крепеліна, Шульте).


^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Дати визначення методів наукового дослідження.

  2. Значення методів дослідження для розвитку медичної психології як науки.

  3. Основні методи психологічних досліджень.

  4. Що таке спостереження, його види?

  5. Критерії оцінки невербальної поведінки?

  6. Опитування, його види?

  7. Функції та принципи клінічного інтерв’ю.

  8. Що таке тест, його види? Чим відрізняється тестування від анкетування?

  9. Що таке експеримент, його різновидності?

  10. Основні методи дослідження особистості.

  11. Основні методи дослідження психічних процесів.

  12. Яке значення для лікаря будь – якої спеціальності має знання методів психологічних досліджень?
^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  6. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

  3. Роберт Конечный, Милан Боухал. Психология в медицине. – Прага, 1974.

  4. Психологічний словник /За ред. В.І.Войтка. – К., 1982.

Методичну вказівку склала

кандидат медичних наук, доцент Карвацька Н.С.


Рецензія позитивна

доцент Р.І.Рудницький


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи