Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 118.99 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір118.99 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ




ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

22.01.2010 р., протокол № 6


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 30


ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

^ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

НА ТЕМУ: „МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В КЛІНІЦІ НЕВРОЛОГІЇ. ПСИХОЛОГІЧНІ І ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ТИПИ РЕАГУВАННЯ НА ХВОРОБУ І ЇЇ НАСЛІДКИ. ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕБІГ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ХВОРИХ НА ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЧЛЕНАМ ЇХ СІМЕЙ”.

^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття для студентів


ТЕМА: МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ В КЛІНІЦІ НЕВРОЛОГІЇ. ПСИХОЛОГІЧНІ І ПСИХОПАТОЛОГІЧНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВО-ВОЇ СИСТЕМИ. ТИПИ РЕАГУВАННЯ НА ХВОРОБУ І ЇЇ НАСЛІДКИ. ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕБІГ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ХВОРИХ НА ЗАХВОРЮВАННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЧЛЕНАМ ЇХ СІМЕЙ

є ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.

1. Навчальна мета.

1.1. Студент повинен знати:

  • психологічні та психопатологічні розлади у хворих на початкових стадіях органічного ураження головного мозку;

  • психопатологічні розлади при енцефалітах;

  • невротичні синдроми у хворих з нейроінфекціями;

  • медико-психологічна допомога хворим на нейроінфекції;

  • тріаду Вальтер-Бюеля;

  • розлади психічної діяльності при гостро виникаючій патології цнс;

  • психологічні та психопатологічні розлади у хворих з вертеброневрологічними больовими синдромами;

  • типи внутрішньої картини хвороби при захворюваннях центральної та периферичної нервової системи;

  • властивості особистості хворих із захворюваннями цнс;

  • особливості психології хворих на ДЦП;

  • медико-психологічну допомогу хворим на ДЦП та членам їх сімей;

  • особливості медико-психологічної допомоги хворим на ЧМТ в різні періоди;

  • особливості медико-психологічної допомоги інвалідам.

^ 1.2. Студент повинен уміти:

  • визначити психологічний стан хворого із захворюваннями цнс та периферичної нервової системи;

  • визначити тип відношення хворого до захворювання;

  • користуватися клініко – експериментальними методами дослідження ВНД;

  • написати протокол проведеного дослідження.

^ 1.3.На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • встановлення психологічного контакту з хворим;

  • визначення психологічного стану хворого;

  • написання протоколу проведеного дослідження .


^ 2. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

При органічному ураженні головного мозку на початкових стадіях, або при легкому перебігу незалежно від нозології характерним є формування психоорганічного синдрому, який проявляється церебрастенічними проявами. Генез вторинних невротичних симптомів в клініці органічних уражень головного мозку, особливо при енцефаліті з ураженнями проміжного мозку, тісно пов'язаний перш за все з генералізованими системними порушеннями сенсорної сфери. Для цих хворих характерні сенестопатії, часті порушення тілесної і особливо вісцелярної схеми тіла, яскраві психосенсорні розлади. Ці відчуття хворі переживають особливо гостро і важко, і у них з'являється переконаність в реальності життєвої катастрофи, яка може виникнути у будь-який момент всупереч завіренням лікаря. Реакцією на ці розлади, як правило, є невротичні страхи "збожеволіти", крововиливу в головний мозок, формування пухлини. Іпохондрична настроєність хворих з вказаними захворюваннями супроводжується стійкою фіксацією на своїх відчуттях, надмірною турботою про своє здоров'я.

У зв'язку з трансформацією клінічної картини нейроінфекцій, все частіше зустрічаються такі форми ураження центральної нервової системи, які при незначній вираженості неврологічних порушень характеризуються, як правило, затяжним, багаторічним перебігом і терапевтичною резистентністю. В цих умовах порушення кіркової нейродинаміки органічним процесом, вторинна невротизація як реакція особистості на основне захворювання і супутня психогенія у багатьох випадках стають неминучими супутниками органічного патологічного процесу. Діагностичні труднощі, недооцінка неврологами методів клініко-психологічного дослідження нерідко приводять до неправильної інтерпретації нервово-психічних порушень при органічних захворюваннях. Невротичні синдроми, обумовлені психогенією, розглядаються як прояви деструктивного процесу, внаслідок чого можлива переоцінка ролі соматотерапії і ігнорування або недооцінка методів психотерапії.

При органічних захворюваннях із значно вираженими невротичними порушеннями психотерапію бажано проводити в стаціонарі, де для цього є сприятливі умови (тривалий і постійний контакт лікаря з хворим, що необхідне для систематичної індивідуальної психотерапії, можливість проводити групову психотерапію і різні види так званої социотерапії).

При важкому ураженні головного мозку формується психоорганічний синдром, що проявляється тріадою Вальтер-Бюеля: 1) порушення пам’яті, 2) послаблення розуміння; 3) нетримання афектів. При цьому порушується критика хворих до свого стану внаслідок формування різноманітних форм деменції аж до глибокого недоумства або маразму.

Порушення психічної діяльності при гостро виникаючій патології головного мозку (мозкові інфекції, ЧМТ) виражається частіше за все у станах порушення свідомості від оглушення, деліріозного потьмарення до аменції, епілептиформного збудження. Після виходу з цього стану спостерігаються стійкі астенічні розлади у вигляді підвищеного виснаження, швидкої втомлюваності, зниженням активності, винахідливості. У таких хворих при незначному додатковому навантаженні виникають стани декомпенсації, які виражаються у розладах сну, коливаннях настрою. Під час праці вони потребують зниженого навантаження і скороченого робочого дня. При виникненні психотравмуючої ситуації на роботі чи дома на фоні астенічних порушень можуть з’явитися невротичні реакції чи стани.

У хворих з хронічними вертеброневрологічними больовими синдромами (наприклад, остеохондроз хребта) виявляються ознаки значної емоційної напруги, генералізованого тривожного розладу, змішаного тривожного і депресивного розладу, пролонгованої депресивної реакції.

За ЛОБІ (у кожного пацієнта можливо поєднання двох-трьох різних типів) у неврологічних хворих найбільш часто діагностується неврастенічний, сензитивний, гармонійний і паранойяльний типи. Гармонійний тип відношення до хвороби частіше спостерігається у пацієнтів з незначною емоційною напругою, неврастенічний - у хворих із значною емоційною напругою. Переважають такі особливості особистості, як зниження пошукової активності, спонтанності і можливості переключення на різні види діяльності; прихильність загальноприйнятим нормам поведінки і достатній самоконтроль, зниження мотивації досягнення, схильність до ригідності мислення і уповільнення вербалізації на фоні підвищеної тривожності, загостреної чутливості до невдач в наочній діяльності і спілкуванні. Характерною є слабка вираженість установки на одужання, перенесення пацієнтами відповідальності за своє здоров'я з себе на медичних працівників, часта умовна бажаність захворювання.

У хворих з початковими формами цереброваскулярної патології частіше виявляють неврастенічний, тривожний, сенситивний та обсесивно-фобічний типи відношення до хвороби. При значній емоційній напрузі - тривожний, апатичний, іпохондричний, егоцентричний типи реагування на хворобу зустрічаються частіше, ніж у хворих з незначною емоційною напругою. При проведенні теста Люшера у таких хворих є тенденції до зниження соціальної активності, необхідності у спілкуванні та емоційно насиченій міжособистісній взаємодії при схильності до обмеження контактів з оточуючими. Спостерігається більш виражена дезадаптація, ніж у вертеброневрологічних хворих; сповільнюється швидкість вербалізації, погіршується здатність до переключення на різноманітні види діяльності, підвищується чутливість до невдач і підвищеного самоконтролю.

^ Особливість дитячого церебрального паралічу (ДЦП) полягає в тому, що хворі живуть з ним все життя. В більшості випадків фізичний стан хворих поліпшується, але зберігаються обмеження діяльності: зниження можливості пересування, порушення мови та ін. Хворі ДЦП є інвалідами з дитинства. На сучасному етапі закладаються основи формування нової культурної норми – поваги різниці між людьми. Відбувається перехід від жорсткого протиставлення суспільства та інваліда до інтеграції інваліда в суспільство. За даними наукових досліджень в основі особливостей особистості даної групи хворих лежить тривожність, яка виникає у більшості пацієнтів внаслідок дії механізму розщеплення Его. Самосвідомість пацієнтів може бути розколотою на два Его: внутрішнє, нерозвинуте та зовнішнє, захищено-грандіозне.

В роботі з неврологічними хворими ми можемо стикатися з ятрогенією, яка може виникнути не тільки на ґрунті того, що сказав лікар, але і на ґрунті того, чого він не сказав, хоча повинен був. В походженні ятрогенії треба вбачати дві нерозривні сторони: неправильна поведінка лікаря і особливості особистості хворого (підвищену тривожність, недовірливість і т.п.).

Прояви ятрогеній різні - від відносно легких, короткочасних, самостійно повністю зникаючих невротичних реакцій до реактивних станів з вираженими депресивними проявами і суіцидальними спробами (у тому числі і завершеними), затяжних невротичних станів або патологічний розвиток особистості.

^ Медико-психологічна допомога неврологічним хворим

Психотерапевтичне значення має вже сама демонстрація хворому в процесі психологічного дослідження збереження у нього психічних функцій, наявність резервів для протидії хворобі. З психотерапевтичною ж метою може використовуватися ознайомлення хворих з позитивною динамікою під впливом лікування психологічних показників, що вивчалися.

При вирішенні пацієнтом конкретної проблеми важливим є усвідомлення ним тих відчуттів, емоцій, образів і думок, які він хоче отримати у результаті її рішення. При визначенні шляхів досягнення бажаного результату доцільно враховувати ті емоційні, когнітивні і поведінкові реакції, які раніше приводили пацієнта до результатів, близьких до бажаного.

При ЧМТ початок роботи нейрореабілітолога слід перенести на найраніший термін, на момент надходження хворого в клініку, навіть в несвідомий період, під час знаходження хворого в реанімації. Відома залежність сприятливості прогнозу від часу знаходження хворого в несвідомого стану. Період коми вважають "німим періодом", коли хворий знаходиться в несвідомому стані, але ніхто не може напевно вказати на те, присутня свідомість у нього чи ні, коли під свідомістю розуміють не фізіологічний рівень збереження ряду рефлексів, а психологічний, особистісний показник.

В період знаходження хворого в реанімації він розглядається швидше не як об'єкт, а як предмет впливу, все спілкування з ним полягає в проведенні медсестрами медичних процедур. Але динаміка протікання процесу активації мозку не лінійна, тому в цей період хворий повинен бути оточений найпильнішою увагою, необхідно заповнювати потребу спілкування з середовищем, і тут добрі всі відомі психології засоби дії і спілкування, як на вербальному рівні, тобто в розмовах, направлених до пацієнта, в частому звертанні до нього на ім'я і т.д., так і на невербальному - спілкування на тілесному рівні: доторкання, різні види масажу і т.д.

Окрім несвідомого періоду в розвитку ЧМТ є і проміжний, коли хворого виписують з реанімації. В цей період притягуються на допомогу медсестрам родичі, психологічна важливість спілкування з якими набагато більше, ніж з медсестрами.

Таким чином реабілітаційна робота, що має право вестися паралельно і спільно з медичним лікуванням, є цілісним і в першу чергу психологічним процесом, що супроводжує хворого під час його перебування в клініці

Клініко-психологічна робота з хворими, які мають незначну вираженість емоційної напруги, обмежується корекцією негармонійних типів реагування на хворобу.

Психічний стан інвалідів з наслідками спинальної травми є істотним чинником, багато в чому визначаючим ефективність медико-соціальної реабілітації. Тому в індивідуальних реабілітаційних програмах необхідно широко використовувати методи психологічної корекції, психотерапії (загальну і спеціальну), навчання основам аутотренінгу. При цьому переслідується мета добитися реальної оцінки хворим стану свого здоров'я і перспектив відновлення втрачених функцій. Необхідно добиватися активної участі хворого в реабілітаційному процесі і адекватної оцінки свого нового соціального статусу, широко використовуючи при цьому методи переконання і роз'яснення. Істотна корекція відносин інвалід-суспільство, інвалід-сім'я і ін. Причому методи психологічної корекції і психотерапії необхідно застосовувати на всіх етапах медико-соціальної реабілітації.

Однією з основної мети використовування психотерапії в комплексному лікуванні хворих з органічними захворюваннями центральної нервової системи є усунення невротичного компоненту, обумовленого реакцією особистості на хворобу, часто у зв'язку з ятрогеніями, а також у вигляді більш складних супутніх психогеній.

Важливу роль психотерапія набуває в комплексному лікуванні хворих, у яких затяжний, тривалий перебіг органічного захворювання нервової системи стає чинником, який сприяє виникненню більш складних психогеній, що виявляються лише при глибокому вивченні історії розвитку хворого і формування його відносин до навколишньої дійсності. Психотерапевтичне значення має сам факт поступлення хворого з органічним захворюванням нервової системи в стаціонар для ретельного обстеження, а також лікувальна атмосфера відділення або клініки. Після виписування повинна проводитися підтримуюча психотерапія, яка у важких випадках триває протягом декількох місяців, а іноді і років. За відсутності достатніх можливостей з цією метою може бути використаний метод заочної психотерапії шляхом листування.

Психотерапія виявляється корисною при травматичних пошкодженнях хребта і спинного мозку, з вторинними невротичними і неврозоподібними розладами і неврологічними порушеннями, характерними для цієї групи хворих (порушення функцій кишечника, сечового міхура, розладів ходи і чутливості).

Для проведення підтримуючої психотерапії у хворих з органічними захворюваннями нервової системи можуть використовуватися клубні форми роботи. В клубах колишніх пацієнтів проводяться лікувальні реадаптаційні заходи не тільки з хворими, але і з їх близькими, зокрема з сім'єю.

У процесі заняття студенти разом з викладачем, а потім самостійно, досліджують хворих із захворюваннями центральної та периферичної нервової системи, оформляють протоколи досліджень.

^ 3. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ

ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.

  1. Психологічні та психопатологічні розлади у хворих на початкових стадіях органічного ураження головного мозку.

  2. Психопатологічні розлади при енцефалітах.

  3. Невротичні синдроми у хворих з нейроінфекціями.

  4. Медико-психологічна допомога хворим на нейроінфекції.

  5. Назвіть тріаду Вальтер-Бюеля.

  6. Які розлади психічної діяльності при гостро виникаючій патології цнс?

  7. Психологічні та психопатологічні розлади у хворих з вертеброневрологічними больовими синдромами.

  8. Основні типи внутрішньої картини хвороби при захворюваннях центральної та периферичної нервової системи.

  9. Основні типи внутрішньої картини хвороби при цереброваскулярних захворюваннях.

  10. Властивості особистості хворих із захворюваннями цнс.

  11. Особливості психології хворих на ДЦП.

  12. Медико-психологічна допомога хворим на ДЦП та членам їх сімей.

  13. Особливості медико-психологічної допомоги хворим на ЧМТ в різні періоди.

  14. Особливості медико-психологічної допомоги інвалідам.


4. ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спірі-

ної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и

факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. –

Санкт – Петербург, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес.,

2001.

5. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической

деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд.,

перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

6. Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1984. – С.58 – 102.


Додаткова:

1. Основи психології (За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.

2. Психология (Под ред. проф. В.М.Мелдьникова.- М.:Физкультура и спорт, 1987.- С.19 – 64.


Методичну вказівку склала

доцент Карвацька Н.С.

Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи