Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 80.66 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір80.66 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

28.01.2010 р., протокол № 7


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський




МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 32


до практичного заняття з основ медичної психології

для студентів медичного факультету

НА ТЕМУ: “МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УМИРАННЯ І СМЕРТІ. СТАДІЇ УМИРАННЯ І СМЕРТІ. ПОВЕДІНКА І СУБ’ЄКТИВНЕ ПЕРЕЖИВАННЯ УМИРАЮЧОГО. СТАН СВІДОМОСТІ В МОМЕНТ СМЕРТІ. ТЕРМІНАЛЬНИЙ СТАН ХВОРОГО. ПРОБЛЕМА ЕВТАНАЗІЇ ТА ХОСПІСИ. МЕДИКО – ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УМИРАЮЧОГО. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЇЦИДЕНТА. КРИТЕРІЇ СУЇЦИДНОГО РИЗИКУ. ДІАГНОСТИКА СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, СХИЛЬНИХ ДО СУЇЦИДУ ТА В ПІСЛЯСУЇЦИДНОМУ СТАНІ (ПЕРІОДІ).

Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет № 3, ІV курс,

^ Спеціальність «Медична психологія»

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ Н.С.КАРВАЦЬКА


^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології

ТЕМА ЗАНЯТТЯ:

МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УМИРАННЯ І СМЕРТІ. СТАДІЇ УМИРАННЯ І СМЕРТІ. ПОВЕДІНКА І СУБ’ЄКТИВНЕ ПЕРЕЖИВАННЯ УМИРАЮЧОГО. СТАН СВІДОМОСТІ В МОМЕНТ СМЕРТІ. ТЕРМІНАЛЬНИЙ СТАН ХВОРОГО. ПРОБЛЕМА ЕВТАНАЗІЇ ТА ХОСПІСИ. МЕДИКО – ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД УМИРАЮЧОГО. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЇЦИДЕНТА. КРИТЕРІЇ СУЇЦИДНОГО РИЗИКУ. ДІАГНОСТИКА СУЇЦИДНОЇ ПОВЕДІНКИ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ОСОБАМ, СХИЛЬНИХ ДО СУЇЦИДУ ТА В ПІСЛЯСУЇЦИДНОМУ СТАНІ (ПЕРІОДІ)


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Смерть людини постає як природне завершення життєвого процесу. Життя є лише вічною боротьбою зі смертю, при чому боротьба наперед програна. Смерть сприймається як розрив, підсвідомий страх перед смертю є первинною основою усіх душевних і морально-етичних проблем людини.


1.1.Знати:

- медико-психологічні аспекти умирання та смерті;

- стадії умирання і смерті;

- поведінка і суб’єктивне переживання умираючого;

- стан свідомості в момент смерті;

- ознаки термінального стану хворого;

- проблеми евтаназії та хоспіси;

- психологічні особливості суїцидента;

- критерії суїцидного ризику;

- психологічні аспекти умирання і смерті.


1.2. Уміти:

- проводити медико – психологічний супровід умираючого;

- проводити діагностику суїцидної поведінки.


1.3. Практичні навички:

- медико – психологічного супроводу умираючого;

- надання медико-психологічної допомоги особам, схильних до суїциду та в післясуїцидному стані (періоді).


^ П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ

Відділ статистики Організації Об'єднаних Націй пропонує таке визначення: "Смерть - це повне припинення усіх життєвих функцій організму".

В біології смерть вульгарно трактується як "припинення життєдіяльності організму и внаслідок цього - загибель індивідуума як живої системи, що супроводжується розкладанням білків тощо, біополімерів, що є основним матеріальним субстратом життя..."

В залежності від причин, що обумовлюють смерть, у вищих тварин і людини розрізняють: смерть природну (фізіологічну), що настає в результаті тривалого, послідовного згасання основних життєвих функцій організму, і смерть патологічну, що обумовлена хворобливими станами організму, розладами життєво важливих органів (мозку, серця, легень, печінки тощо). Розрізняють два основних етапи смерті: клінічну смерть і біологічну смерть, або справжню, коли настає незворотне припинення фізіологічних процесів в клітинах і тканинах.

Наводячи дані дослідження умираючих хворих, проведених Е.Кюблер-Росс, Уотсон говорить про 5 стадій зміни відношення людини до власної смерті. "Перша реакція на смертельне захворювання звичайно така: "Ні, тільки не я, це неправда". Таке початкове заперечення смерті дуже схоже на перші відчайдушні спроби альпініста зупинити своє падіння. Як тільки хворий усвідомлює реальність, його заперечення змінюється гнівом або фрустрацією. "Чому я, адже мне ще так багато потрібно зробити?" Іноді замість цієї стадії слідує стадія спроб заключити договір із собою і з іншими і виграти додатковий час на життя. Коли же зміст захворювання повністю усвідомлюється, наступає період страху або депресії. Ця стадія не має аналогів серед переживань, пов'язаних із раптовою смертю, і, можливо, виникає лише в тих ситуаціях, коли у людини, що зіштовхнулася зі смертю є час для осмислювання подій..."

Кінцеві стадії циклу, що передують наступу клінічної смерті, однакові як при миттєвій, так і при повільній смерті. Якщо умираючі хворі мають достатньо часу для того, щоби справитися зі своїми страхами і примиритися з неминучістю смерті, або отримують відповідну допомогу від оточуючих, то вони не рідко починають відчувати стан спокою і умиротворення".

Цей стан - результат психотерапії, він скоріше навіюваний, ніж природний. Адже до навіювання, до втручання оточуючих або невільного аутотренінгу розум і тіло хворого відмовлялись приймати смерть як природну. "Таким чином, - пише Л.Уотсон, - процес умирання, можливо, є самостійною фазою розвитку людини з власною послідовністю подій, певними, які піддаються описанню переживаннями і способами поведінки. Доказом того, що ці фази присутні не тільки у людей, що умирають в результаті нещасних випадків або захворювань, є штучне викликання тих же стадій умирання у фізично абсолютно здорових людей. Дослідження вісімнадцяти вбивць, що очікували смертної кари в тюрмі Сінг-Сінг, показало, що заперечення смерті (за допомогою якого зводились на ні більшість проблем) змінювалося гнівом або страхом і, на кінець (у тих, хто мав достатньо часу), спокійної медитативної відірваності".

У психології існує поняття "межової ситуації" - ситуації, в якій різко загострюється самосвідомість особистості. К.Ясперс називає межовими моменти безпосередньої загрози життю, які активізують особистісне мислення, вивільнюючи його від нашарувань колективного досвіду, нав'язаних моделей поведінки. Як раз з цим зв'язаний інший цікавий феномен - різка зміна життєвого кредо людей, що побували в стані клінічної смерті і що мали досвід "позамежового існування".

Американський лікар Р.Моуді вказує, що пережитий досвід умирання здійснює, як правило, заспокійливий вплив. "Багато з тих, що пережили клінічну смерть, говорили мені, що після того, що відбулося, вони відчувають, що їх життя стало глибше і змістовніше, так як завдяки цьому досвіду вони стали значно більше цікавитися фундаментальними філософськими проблемами".

Більшість, що побували "по ту сторону буття": а) перестають боятися смерті; б) здійснюють переоцінку основних уявлень; в) змінюють образ життя. Переживання, випробувані під час клінічної смерті, з точки зору екстремальної психології можуть відноситися до так називаних компенсаторних явищ.

Серед інших аспектів сприйняття смерті слід відмітити і такий: свідки смертельних подій бувають вражені значно більше, чим ті, хто надавався смертельній небезпеці (якщо жертва не отримала серйозних фізичних пошкоджень).

Дискутується питання про право невиліковно і важко страждального хворого на добровільний ухід з життя. Евтаназія – ( від грець. euthanasia, eu – добре, thanatos - смерть), легка смерть, умертвіння із жалості невиліковно хворого, що важко страждає. Сам термін ввів ще в XVІІ ст. англійський філософ Бекон.

У 60-ті роки минулого століття проблема евтаназії виникла у зв’язку з тим, що її прибічники заявляють про право любого індивідума як на життя, так і на смерть. Вони вважають, що з момента народження індивідум намагається отримати від життя як можна більше задоволеня при найменшому стражданні. Тому, на їх думку, безболісна смерть повинна бути останнім правом, що надається невиліковно хворому лише після того, як він сам та його лікарі прийдуть до висновку, що це є кращим виходом із безнадійного стану.

Розрізняють пасивну та активну евтаназію. Пассивна евтаназія (метод відкладеного шприця), - це припинення «надання медичної допомоги, що направлена на подовження життя», внаслідок чого прискорюється настання смерті. Цей метод практикується практично у всіх країнах. Активна евтаназія (метод наповненого шприца) – введення умираючому лікарських або інших засобів, або інші дії, які спричиняють швидкий відхід із життя. В більшості країн світу карається законом. Активна евтаназія має три форми: 1) «вбивство із милосердя» (лікар вводить хворому супердозу знеболюючого препарату), 2) «самовбивство, якому допомагає лікар» (медик допомагає хворій людині покінчити з життям); 3) власно активна евтаназія (пацієнт сам, без допомоги лікаря вмикає спеціальний пристрій, який призводить до безболісної смерті). Вони вважають, що допомога невиліковно хворим людям є актом гуманізму, якщо той, що допомагає не переслідує корисних цілей.

Багато спеціалістів, в першу чергу лікарі, не згодні з таким положенням і вважають, що сучасна цивілізація йде шляхом виправдання самовбивства. Більш важливим, ніж право індивідуума на легку смерть, є його право на достойне, якісне життя в умовах хвороби. Одним із способів забезпечення достойного життя безнадійно хворим є створення приютів, або хоспісів, де працюють спеціалісти, що полегшують страждання хворих, не убиваючи їх. Поряд із медичними методами (надійне знеболення, симптоматичні та загально зміцнювальні засоби ) широко використовується психологічна і психотерапевтична допомога хворим.


ІІІ. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:


1. Медико-психологічні аспекти умирання та смерті.

2. Стадії умирання і смерті.

3. Поведінка і суб’єктивне переживання умираючого.

4. Стан свідомості в момент смерті.

5. Ознаки термінального стану хворого.

6. Проблеми евтаназії та хоспіси.

7. Психологічні особливості суїцидента.

8. Критерії суїцидного ризику.

9. Психологічні аспекти умирання і смерті.

10.Діагностика суїцидальної поведінки.

11. Медико-психологічна допомога особам, схильних до суїциду та в післясуїцидальному стані (періоді).


ЛІТЕРАТУРА:


Обов’язкова:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Основи загальної та медичної психології (практикум) /За ред. проф. І.С.Вітенка, проф.. О.С.Чабана. – Тернопіль, «Укрмедкнига», 2003.

  4. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976. – С.5-57.

  5. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  6. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.


Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

  3. Роберт Конечный, Милан Боухал. Психология в медицине. – Прага, 1974.

  4. Психология: Словарь /Под ред. АВ.Петровского и М.Г.Ярошевского. – 2-е изд. – М., 1990.

  5. Психологічний словник /За ред. В.І.Войтка. – К., 1982.

  6. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. – Минск, 1997.



Методичну вказівку склала

доцент Карвацька Н.С.

Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи