Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 74.71 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір74.71 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

11.01.2010 р., протокол № 1

Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 4


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “ХВОРОБА І СТАН ВІДЧУТТІВ, СПРИЙМАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ. ПСИХОЛОГІЧНІ І ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВІДЧУТТІВ, СПРИЙНЯТТЯ, УЯВЛЕНЬ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ПАЦІЄНТА (ХВОРОГО). МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОЛЮ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З РОЗЛАДАМИ ВІДЧУТТІВ, СПРИЙМАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ Н.С.КАРВАЦЬКА
^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ХВОРОБА І СТАН ВІДЧУТТІВ, СПРИЙМАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ. ПСИХОЛОГІЧНІ І ПАТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ВІДЧУТТІВ, СПРИЙНЯТТЯ, УЯВЛЕНЬ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ПАЦІЄНТА (ХВОРОГО). МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОЛЮ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З РОЗЛАДАМИ ВІДЧУТТІВ, СПРИЙМАНЬ ТА УЯВЛЕНЬ


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • будову аналізаторів, їх функціонування, взаємодію аналізаторів у сприйнятті оточуючого світу;

  • класифікацію рецепторів;

  • основні параметри чутливості;

  • фізіологічний механізм відчуття, сприйняття та уявлення;

  • різницю між відчуттям, сприйняттям та уявленням;

  • медико-психологічні аспекти болю;

  • методи дослідження стану відчуттів, сприйняття, уявлень;

  • розлади відчуттів, сприйняття та уявлення;

1.2. Уміти:

  • збирати данні субґєктивного та обґєктивного анамнезу;

  • розрізняти фізичні, фізіологічні, афективні, патологічні ілюзії;

  • виявляти розлади відчуттів, сприйняття та уявлень;

  • проводити клінічну бесіду та спостереження за хворим;

  • написати протокол проведеного дослідження.

1.3. Практичні навички:

  • спостереження за досліджуваним;

  • проведення клінічного та експериментально-психологічного обстеження хворих;

  • написання протоколу проведеного дослідження.
^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ


Відчуття – є елементарний психічний акт, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ зовнішнього світу і внутрішнього стану організму, що безпосередньо впливають на аналізатори – органи чуттів людини. Відчуття не є пасивним відображенням, а складна психічна діяльність, в процесі якої людина пізнає оточуючий світ. Відчуття практично є лише складовими елементами більш високого психічного процесу – сприйняття, що являє собою складний цілісний акт, а не просту суму відчуттів.

Чутливістю називається здатність отримувати відчуття. Вона має значні індивідуальні відмінності. У музикантів підвищена чутливість слухового аналізатору, у художників – зорового та ін. До основних параметрів чутливості відносяться: поріг відчуття, контраст відчуттів, адаптація. Величина чутливості завжди зворотньо пропорційна порогу відчуттів.

До загальних властивостей відчуттів відносяться: якість, інтенсивність, тривалість, просторова локалізація. Іноді при дії подразника на один аналізатор можливе иникнення відчуттів в іншому аналізаторі. Такий феномен носить назву “сінестезія”. Наприклад при “кольоровому слуху” звукове відчуття викликає світові або кольорові уявлення, зоровий образ. Відомо, що “кольоровим слухом” володіли такі музиканти, як А.Скрябін та М.Римський-Корсаков.

Відчуття не тільки несуть інформацію про окремі властивості явищ і предметів, але й виконують активуючу мозок функцію. Не випадково тривала відсутність відчуттів (сенсорна депревація) може викликати у людини важкі психічні порушення, навіть до розвитку психозів. Але особливо важкими виявляються наслідки “сенсорного голоду” у дитини. Клініка станів, що формуються в результаті відсутності відчуттів (сліпота, глуота, тривала нерухомість та ін.), характеризується в першу чергу явищами психічного інфантилізму, а без використання відповідних методик виховання та навчання дітей з даними дефе5ктами в них може виникнути глибока затримка психічного розвитку.

В клінічній практиці лікаря будь-якої спеціальності порушення чутливості зустрічаються доволі часто, тому лікар повинен уміти розібратися в характері і механізмах цих порушень, застосовуючи при необхідності додаткові методи дослідження, щоб обрати правильну лікувально-діагностичну тактику. Розлади відчуттів поділяються на кількісні та якісні. Охарактеризувати кількісні (гіперестезія, гіпестезія, анестезія) та якісні (парестезії, сенестопатії, сенестезії) розлади відчуттів, при яких розладах вони спостерігаються.

Сприйняттям називається відображення предметів і явищ обґєктивної дійсності, які діють на аналізатор людини, причому результат їхньої дії на органи чуттів синтезується з минулим практичним досвідом в одне ціле. Приводяться фізіологічні механізми відчуттів та сприйняття. На занятті вивчаються складні форми сприйняття: часу, його послідовності, руху, простору, форми, площини, глибини, перспективи. Підкреслюється роль минулого досвіду у сприйнятті предметів та явищ навколишнього світу. До основних характеристик сприйняття належать: константність, предметність, цілісність, узагальнення. До властивостей сприйняття також відносяться об’єм сприйняття, точність сприйняття, повнота сприйняття, швидкісь сприйняття.

Дається визначення ілюзій, як хибного сприйняття, їх класифікація (за органами чуттів, фізичні, фізіологічні, психічні, афективні). Характеристика психосенсорних розладів.

Слід памґятати про ілюзії при роботі з приладами, коли оцінка показників може бути хибною (ілюзорною). На занятті звертається увага на галюцинації, як психопатологічне явище, що буває при психічних захворюваннях.

Уявлення – результат оживання образів, які були сприйняті в минулому. Уявлення носять більш узагальнений характер, так як деякі конкретні риси предмету, малозначущі деталі оживають нечітко або зовсім зникають. Уявлення завжди в достатній мірі індивідуальні і багато в чому залежать від особливостей особистості, її установок, минулого досвіду, ступеню розвитку інтелектуально-мнестичних здібностей. Розрізняють уявлення пам’яті та уявлення уяви. В деяких випадках уявлення можуть бути особливо яркими, і, не дивлячись на великий термін, що пройшов з часу контакту з об’єктом, воно до дрібниць відповідає образу бувшого сприйняття. Така здатність зеркально точно відновлювати в уявленні бувші раніше сприйняття називається ейдетизмом.

Згідно сучасним уявленням, біль – це особливий психофізіологічний стан людини, який виникає в результаті впливу зверхсильних подразників, які викликають органічні або функціональні зміни в організмі. У відчутті болю в єдине ціле зливаються фізіологічні і психологічні, суб’єктивні та об’єктивні аспети. Розрізняють фізіологічний та патологічний біль. Накопичені на даний час клініко-експериментальні дані про етіопатогенез патологічного болю дозволили групі експертів міжнародної асоціації по вивченню болю (IASP) дати наступне його визначення: “Біль – це неприємне відчуття або емоційне переживання, яке пов’язане із реальним або потенційним пошкодженням тканин або таким, що описується в термінах такого пошкодження”, тобто відчуття болю може виникати не тільки при пошкодженні тканини або в умовах ризику пошкодження, але й при відсутності будь-якого пошкодження. Переживання болю завжди суб’єктивне. Наводяться п’ять компонентів загальної структури болю, чотири основних типи відношення до болю на основі вивчення больового порогу; характеристика основних больових синдромів.

Студенти самостійно досліджують відчуття та сприйняття за допомогою тестів у хворих під час психологічної керованої бесіди, спостереження та використовуючи “Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека :

  1. Узнавання зображень на картинках (табл.7,8), С.7, 40-41.

  2. Дослідження сенсорної збудливості (табл.9), С.7, 42.

  3. Визначення цілісного характеру сприйняття (практикум по общей и медицинской психологии (под.ред.В.П.Блохиной, - К., 1990, С.18, опыт 3, приложение 1, С.137).



Після психологічного обстеження студенти складають протокол дослідження, роблять висновки.

^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Дати визначення відчуття.

  2. Дати визначення чутливості.

  3. Що таке аналізатор, його відділи?

  4. Види відчуттів?

  5. Які є властивості, функції відчуттів?

  6. Розлади відчуттів у хворих.

  7. Методи дослідження відчуттів.

  8. Дати визначення сприйняття.

  9. Які є властивості сприйняття?

  10. Складні форми сприйняття.

  11. Методи дослідження сприйняття.

  12. Що таке біль?

  13. Яке значення мають дослідження відчуттів та сприйняття для лікарської практики?

  14. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами відчуттів, сприймань та уявлень.
^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  5. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

  6. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979.

Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

Методичну вказівку склала

кандидат медичних наук, доцент Н.С.Карвацька

Рецензія позитивна

доцент Р.І. Рудницький


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи