Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 85.43 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір85.43 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

12.01.2010 р., протокол № 2


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 7


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “ХВОРОБА ТА СТАН ІНТЕЛЕКТУ. НЕДОУМСТВО ПРИРОДЖЕНЕ І НАБУТЕ. КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗУМОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ ТА ДЕМЕНЦІЙ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ІНТЕЛЕКТУ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ ДЕФЕКТОМ. ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ЧЛЕНАМ СІМ’Ї


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.
^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ХВОРОБА ТА СТАН ІНТЕЛЕКТУ. НЕДОУМСТВО ПРИ-РОДЖЕНЕ І НАБУТЕ. КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗУ-МОВОЇ ВІДСТАЛОСТІ ТА ДЕМЕНЦІЙ. МЕТОДИ ДОСЛІД-ЖЕННЯ РІВНЯ ІНТЕЛЕКТУ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ ДЕФЕКТОМ. ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ЧЛЕНАМ СІМ’Ї


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • визначення інтелекту;

  • визначення здібностей;

  • фактори, які впливають на стан інтелекту;

  • розлади інтелекту та їх значення в клінічній практиці;

  • критерії діагностики розумової відсталості;

  • критерії діагностики деменцій;

  • визначення ІQ;

  • методи дослідження рівня інтелекту;

  • медико-психологічні аспекти допомоги хворим з інтелектуальним дефектом.

1.2. Уміти:

  • визначити рівень інтелекту;

  • користуватися клініко – експериментальними методами дослідження інтелекту;

  • написати протокол проведеного дослідження.

1.3. Практичні навички:

  • визначення критеріїв діагностики розумової відсталості та деменцій

  • дослідження рівня інтелекту;

  • написання протоколу проведеного дослідження .
^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ



Інтелект – від лат. Intellectus – пізнання, розуміння або розум, - це інтегративна функція психіки, яка включає в себе всі пізнавальні здібності людини. За Бурлачуком - це узагальнена здібність до навчання, здатність до абстрактного мислення; те, що забезпечує ефективність адаптації, поведінки в складному середовищі та вимірюється тестами. За Векслером – це здатність розумно діяти, раціонально мислити, добре адаптуватися.

Здібностями називаються такі психічні якості, завдяки яким людина порівняно легко набуває знання, уміння та навички і з успіхом займається якоюсь діяльністю. Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні характеризують рівень психічного (розумового) розвитку, від якого залежить процес засвоєння знань, умінь, навичок, необхідних для будь-якого виду діяльності. Спеціальні здібності – це здатність до окремих видів людської діяльності (до музики, живопису, математики та ін.). Високий рівень розвитку спеціальних здібностей, що забезпечує успішне самостійне і оригінальне виконання якої-небудь діяльності називається талантом. Вищий ступінь талановитості з розвитком видатних здібностей називається геніальністю. В основі розвитку здібностей та інтелекту лежать певні біологічні задатки – анатомо-фізіологічні особливості організму

До факторів, які впливають на формування та рівень інтелекту належать:

  • спадковість – рівень інтелекту – функція генотипу і особливо середовища, яке оточує дитину в ранньому дитинстві. На сучасному етапі встановлено, що вклад генотипу в міжіндивідуальну мінливість інтелектуальних функцій складає біля 50%. Родичі, які мають більшу кількість загальних генів, мають більш схожі показники інтелекту. Вклад генотипу в мінливість характеристик інтелекту не виключає можливості зміни цього вкладу під впливом середовища.

  • Соціальне середовище – багаточисельні дослідження доводять залежність інтелектуального розвитку від різних соціально обумовлених факторів: соціального положення, рівня освіти, рівня викладання і розвитку матеріально-технічної бази учбового закладу, місця проживання (місто-село), професії батьків, рівня їх освіти, конкретних соціальних вимог, які пред’являються індивіду в різні періоди життя. При розгляді впливу соціальних факторів на інтелект необхідно пам’ятати, що в більшості сучасних методик дослідження інтелекту вивчаються соціальні вимоги до індивідуума. Таке ізначальне співвідношення тестів інтелекту з культурою і досвідом певної соціальної групи обмежує сферу їх використання, наприклад в іншій культурі.

  • Вікові особливості інтелекту – встановили, що вікове зниження IQ є невеликим, або відсутнє повністю. А.Анастазі прийшов до висновку, що зниження інтелекту, формально пов’язане із віком, в дійсності є результат різниці між поколіннями або спільностами людей.

  • Особистість. Встановлені кореляційні зв’язки інтелекту з кмітливістю та самовпевненістю, наполегливістю та сумлінністю, екстра- та інтраверсією і нейротизмом та ін.

Інтелектуальний коефіціент (IQ) – це співвідношення розумового віку (РВ), який визначається за допомогою тестів інтелекту, до хронологічного віку (ХВ) даної особи, виражене у відсотках: IQ = УВ / ХВ х 100. Векслер розумів інтелектуальний коефіціент як результат порівняння індивіду з його віковою групою. Їм запропонома і статистично обгрунтована класифікація рівней інтелекту, яка відображає як ступінь відхилення від середньої, так і відсоток населення, які охоплені цими рівнями.


Класифікація рівней інтелекту за Д.Векслером

Значення ІQ

Рівень інтелекту

Співвідношення в населенні, %

130 і вище

Дуже високий

2,2

120-129

Високий

6,7

110-119

Добра норма

16,1

90-109

Середній

50,0

80-89

Погана норма

16,1

70-79

Межова зона

6,7

69 та нижче

Розумовий дефект

2,2


В практичній роботі лікарю і медичному психологу зустрічаються люди, в яких є недостатність інтелекту. Вона може бути вродженою або рано (протягом перших трьох років життя) набутою – олігофренія різного ступеню, або набута в більш пізньому віці – деменція. В практичній роботі важливо знати класифікацію розумової відсталості за ступенем: ідіотія, імбецильність, дебільність. За МКХ-10 - легка розумова відсталість, помірна РВ, важка РВ та глибока. Згідно МКХ-10 розумова відсталість – це стан затриманого або неповного розвитку психіки, яке в першу чергу характеризується порушенням здібностей, що проявляється в період дозрівання і забезпечуючих загальний рівень інтелектуальності, тобто когнітивних, мовних і соціальних. МКХ-10 має чіткі діагностичні вказівки відносно діагностики та оцінки розумової відсталості. Підкреслюється, що визначення інтелектуального рівня має будуватися на всій доступній інформації, включаючи клінічні дані, адаптивну поведінку (з урахуванням культуральних здібностей) і продуктивність по психометричним тестам. Відсталість може розвиватися з любим іншим психічним чи соматичним розладом або виникати без нього. Адаптивна поведінка у розумово відсталих порушена завжди, але в захищених соціальних умовах, де забезпечена підтримка, порушення у хворих з легким ступенем розумової відсталості може не мати явного характеру.

Поруч із стійким відставання в психічному розвитку спостерігається тимчасова затримка психічного розвитку, включаючи інтелектуальний розвиток. Джерелом таких затримок є педагогічна запущеність, хронічні соматичні захворювання, які вимагають тривалого стаціонарного лікування (госпіталізм). В благоприємних умовах тимчасова(функціональна) затримка психічного розвитку може бути повністю компенсована.

Виникаюча в більш старшому віці втрата розумових здібностей,грубе зниження інтелекту визначається терміном “деменція”.

Значно частіше недоумства зустрічається інтелектуальна недостатність – послаблення інтелектуальних функцій, яке не досягає ступеня недоумства, але може поступово збільшуватись і переходити в недоумство. Цей тип інтелектуальної недостатності часто відмічається у передстаречому віці внаслідок вікових і судинних змін. Неглибоким ослабленнням інтелектуальних функцій (тимчасовим або стійким) часто супроводжуються тяжкі соматичні захворювання внаслідок гіпоксії мозку, інтоксикації, порушень метаболізму.

Визначити приблизний рівень інтелекту хворого можна вже під час спілкування з ним шляхом аналізу лексики, здібності формулювати свої скарги, врахування ситуації, рівня знань, розуміння підтексту, гумору і т.п. Допомагають і пояснення досліджуваним змісту прислів’я і поговірок, загального і різниці між окремими предметами і поняттями. Для більш точного дослідження і оцінки інтелекту розроблені складні тести, що дозволяють кількісно оцінити його рівень за допомогою коефіцієнту IQ (тест прогресивних матриць Равена, шкала Векслера, встановлення послідовності подій, пояснення люжетних малюнків, розуміння оповідань).

Для дослідження стану інтелекту здорових і психічнохворих можна використовувати „Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека” (Под ред. И.А.Полищука, А.Е Видренко:

1. Визначення і розподіл понять (табл. 28-29), стор. 16, 61 – 62.

2. Розуміння переносного змісту прислів’я, метафор (табл. 40-41), стор. 20, 73 - 74.

3. Розуміння змісту сюжетних картин (табл. 42-46), стор. 21, 75 – 79.

4. Розуміння оповідання (табл. 52-56), стор. 21-22, 85-89.

5. Малюнки і тексти з безглуздям (табл. 57-58), стор. 22, 90 – 91.


^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Визначення інтелекту.

2. Основні теорії інтелекту.

3. Визначення здібностей.

4. Поняття про інтелектуальний коефіцієнт.

5. Які є рівні інтелекту залежно від величини IQ?

6. Недоумство природжене і набуте, затримка психічного розвитку.

7. Критерії діагностики розумової відсталості та деменцій.

8. Методи дослідження рівня інтелекту.

  1. Яке значення має для медичного працівника дослідження стану інтелекту?

  2. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з інтелектуальним дефектом та членам їх сімей.
^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  6. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

  7. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979.


Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.



Методичну вказівку склала

кандидат медичних наук, доцент Н.С.Карвацька


Рецензія позитивна

доцент Р.І. Рудницький



Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи