Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 97.96 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір97.96 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

12.01.2010 р., протокол № 2


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 8


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “ХВОРОБА ТА СТАН ЕМОЦІЙ І ПОЧУТТІВ. ПСИХОЛОГІЧНІ ФЕНОМЕНИ ЕМОЦІЙ. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ ПРИ СОМАТИЧНИХ І ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙ ПРИ ЛОКАЛЬНИХ УРАЖЕННЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ. ОЦІНКА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ХВОРОГО. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ

^ З РОЗЛАДАМИ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ


Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.
^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ХВОРОБА ТА СТАН ЕМОЦІЙ І ПОЧУТТІВ. ПСИХОЛОГІЧ-НІ ФЕНОМЕНИ ЕМОЦІЙ. РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТ-ТІВ ПРИ СОМАТИЧНИХ І ПСИХІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ. ПОРУШЕННЯ ЕМОЦІЙ ПРИ ЛОКАЛЬНИХ УРАЖЕННЯХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ. ОЦІНКА ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ХВОРОГО. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧ-НІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З РОЗЛАДАМИ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • визначення емоцій і почуттів, їх взаємозв’язок;

  • класифікацію емоцій та їх характеристику;

  • класифікацію почуттів та їх характеристику;

  • моральні, інтелектуальні та естетичні почуття;

  • розлади емоцій та почуттів при соматичних і психічних захворюваннях;

  • порушення емоцій при локальних ураженнях головного мозку;

  • методи дослідження емоцій та почуттів;

  • медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами емоцій та почуттів;

  • методи психологічного тренування емоцій та почуттів.

1.2. Уміти:

  • провести психологічне обстеження емоцій та почуттів у здорових та хворих;

  • описати і оцінити одержані дані психологічного обстеження.

1.3. Практичні навички:

  • визначення стану емоцій у хворих;

  • визначення стану почуттів у хворих;

  • дослідження емоцій та почуттів у хворих;

  • написання протоколу проведеного дослідження .
^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ



Емоції (від лат. Emoveo – потрясати, хвилювати) – форма відображення дійсності за допомогою яких відображається суб’єктивне ставлення до об’єктів і явищ в залежності від внутрішнього стану людини. Емоції є похідним від задоволення чи незадоволення різноманітних потреб, вони здійснюють зв’язок між відображуючою і саморегулюючою функціями. Біологічна роль емоцій – пізнавально-пристосувальна. Вони допомагають мобілізувати психічні і фізичні ресурси індивідууму для досягнення певних цілей.

^ Прояви емоційного стану можна умовно поділити на три складові:

  • переживання (що людина відчуває);

  • зовнішні прояви – міміка (виразні рухи лицьової мускулатури, положення бров, кутів рота, рухи очей) і пантоміміка (постава, виразні рухи тіла, жести);

  • сомато-вегетативні прояви (колір шкірних покривів, потовиділення, частота дихання та пульсу, показники кров’яного тиску та ін.).

^ Емоції поділяють на прості, глибинні (вітальні), протопатичні (туга, тривога, страх), які можуть бути не зрозумілими для хворого, не мати мотивації і змісту; і більш тонкі, диференційовані, епікритичні – осмислені, людина може говорити про конкретний страх перед будь-чим, почуття жалю, співчуття і т.п. Протопатичні емоції іноді можуть бути невіддільними від загального почуття і суб’єктивно сприймаються і описуються як біль, давління, важкість і т.п. Звернути увагу студентів на важливість урахування цього при діагностиці психічного стану хворого при больових відчуттях без органічної патології.

^ За характером впливу на загальний психофізичний стан людини емоції поділяють на стенічні і астенічні. Стенічні (лат.stenos – сила) пов’язані із підвищенням загального психічного і фізичного тонусу людини. Зовні вони проявляються рішучою позою, блиском в очах, поглибленим диханням, прискоренням пульсу. Стенічні емоції поділяють на позитивні (радість, бажання, захоплення) і негативні (злість, гнів). Астенічні емоції (пригніченість, печаль, сум, байдужість) супроводжуються пригніченням загального тонусу, що свідчить про відмову від боротьби. Про це свідчать пасивна поза, сутула спина, тусклий погляд, сповільнене дихання, слабкий пульс.

Вегетативні і соматичні прояви, які є невід’ємним компонентом емоційного реагування, мають важливе значення як в реєстрації (клінічними або інструментальними методами) і оцінці емоційного стану, так і у вивченні можливого впливу емоцій на виникнення соматичних захворювань, які відносяться до групи так званих психосоматичних.

Почуття – більш складна ніж емоції форма відображення дійсності, притаманна тільки людині, узагальнююча її емоційне реагування і поняття. Почуття не пов’язані із фізіологічними потребами людини, вони виникають на базі його соціальних і духовних потреб, здійснюючи саморегулюючі функції на особистісному і соціально-психологічному рівнях. Вищі почуття поділяють на інтелектуальні, релігійні, морально-етичні, естетичні.

Одним з видів почуттів є пристрасть – сильне, глибоке і стійке почуття з вираженим і стійким прагненням до певного виду діяльності або об’єкту. Пристрасть може направляти поведінку людини, позбавляючи її здатності критично оцінювати свої дії, особливо якщо в її основі лежить патологічний потяг (наприклад, потяг до азартних ігор).

За вираженістю і тривалістю емоцій виділяють емоційний фон, емоційні реації, емоційні стани (настрій), які взаємопов’язані: емоційний фон сприяє виникненню переважно тих чи інших реакцій або станів і навпаки, виникаючі емоційні реакції можуть змінити емоційний стан і емоційний фон.

Емоційний фон – узагальнююча характеристика емоційності, рівнодіюча, яка враховує співвідношення різних емоцій протягом тривалого часу.

Емоційні реакції відображають відношення людини до дійсності, яка змінюється і пов’язані з цим зміни задоволення або незадоволення потреб, особистісних запитів і мотивацій. В залежності від цього вони можуть бути позитивними, негативними і нейтральними (цікавість або байдужість). Емоційні реакції, які мають різний характер і ступінь вираженості, як правило, піддаються контролю людиною, яка в певній мірі може їми керувати: стримувати, коли необхідно, або щиро проявляти. Виключення складають реакції, які характеризуються концентрацією емоцій і високою інтенсивністю психічного і фізичного напруження. Такі реакції називаються афектом.

^ Афект фізіологічний – це короткочасні, надзвичайно інтенсивні емоції, адекватні ситуації, які впливають на поведінку людини. Він виникає проти волі людини і важко пригнічується.

^ Афект патологічний – відрізняється надмірною силою емоцій по відношенню до ситуації, або їх немотивованістю, а також порушенням свідомості (афективно звужена свідомість). Дезорганізація поведінки, що спостерігається при патологічному афекті викликана порушенням орієнтації, недостатністю осмислення ситуації, психомоторним збудження (рідко знерухомленням). Завершується патологічний афект вираженим виснаженням всіх психічних процесів і амнезією періоду афекту. Небезпека афектів полягає в тому, що вони можуть проявлятися немотивованими діями, які загрожують життю оточуючих або самих осіб, які знаходяться в такому стані.

Настрій (емоційний стан) – більш або менш тривалі емоції, які супроводжують психічні явища в житті людини і впливають на його поведінку. При цьому рівень емоційного заряду і психоенергетики визначається емоційним тонусом, який може коливатися від емоційного підйому (піднесений настрій) до пригначеності (сум, печаль, нудьга), тривожності, від дратівливості і вибуховості до емоційної тупості (апатії). Настрій залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів, пов’язаних з потребами людини, і від можливостей їх реалізації.

Емоції суттєво впливають на інші психічні процеси: пам’ять, увагу, мислення. Емоційний стан завжди нерозривно пов’язаний із вольовими функціями.

Звернути увагу на емоційні феномени, найбільш актуальні для лікарів загальної практики:

  • Емоційна напруженість – невпевненість людини, психічна скованість, які заважають зосередитися і порушують продуктивність діяльності. Внаслідок цього можуть порушуватися пам’ять та увага (подібні стани відомі у стідентів під час здачі екзаменів, у лікарів на початку практичної діяльності). Часто емоційна напруженість спостерігається у пацієнтів на прийомі у лікаря при очікуванні його заключення.

  • Тривога – почуття внутрішньої напруги, очікування невдачі, якогось нещастя. Безпредметні тривожні стани більш типові для психічної патології.

  • Страх – переживання, пов’язане із реальною або уявною небезпекою (стихійне лихо, оперативне втручання, сімейний крах і т.і.). Поряд з тривогою страх відноситься до найбільш частих порушень емоційної сфери. Від тривоги відрізняється приступоподібністю, більшою інтенсивністю і конкретністю змісту переживань. Поведінка людини в стані страху може носити активний або пасивний захисно-оборонний характер. Соматовегетативний компонент страху появляється розширенням зіниць, прискоренням серцебиття і дихання, підвищенням артеріального тиску. Звернути увагу на фізіологічні реакції страху і патологічний страх – реакції жаху і паніки.

  • Жах – раптово виникаючий різко виражений страх у відповідь на ситуацію, яка представляє загрозу для життя або благополуччя. Може супроводжуватися крім вищеперерахованих соматовегетативних проявів сильним потовідиленням, прискоренням перістальтики кишечника з розслабленням сфінктерів, серцевою аритмією, зниженням м’язового тонусу.

  • Паніка – стан вираженого неспокою, страху, часто без фабули, який проявляється “вибухом” вегетативних реакцій, нездатністю критично оцінювати свої дії і порушеннями поведінки. Паніка може бути реакцією на реальну загрозу і охоплювати групу людей.

  • Фобія – нав’язливий страх, який, не дивлячись на критичне відношення до нього людини, погано контролюється і дезорганізовує поведінку.

  • Депресія – патологічно знижений настрій в діапазоні від суму, печалю до безвихідності і глибокої туги. Складними для діагностики є так звані масковані депресії, тобто скриті, коли в клінічній картині на перший план виступають не депресивний настрій, а обумовлені ним соматичні скарги хворих.

  • Дисфорія – тужливо-злобний настрій, частіше немотивований, гостро виникаючий і раптово минаючий. У хворих на епілепсію, психопатичних особистостей, у хворих з органічними захворюваннями головного мозку.

  • Ейфорія, гіпертимія – піднесений, безтурботний, неадекватно веселий настрій. При соматичних розладах може бути наслідком гіпоксії або вживання алкоголю, самостійного прийому психоактивних речовин або введення наркотичних препаратів за медичними цілями.

  • Емоційна лабільність – надмірно легке виникнення емоцій, переважно негативних за незначним приводом і швидка їх зміна на позитивні при переключенні уваги. Характерна для неврозів, неврозоподібних станів при соматичних захворюваннях з явищами астенії, для акцентуацій характеру і психопатій нестійкого кола.

  • Слабкодухість – нетримання емоцій, яке виражається легко і часто виникаючою сльозливістю з приводу як приємних, так і неприємних подій. Слабкодухість спостерігається у хворих з органічною патологією головного можку.

  • Емоційна амбівалентність – співіснування протилежних почуттів по відношенню до людини або явища.

  • Емоційна неадекватність, або парадоксальність емоційного реагування – коли емоції якісно не відповідають ситуації. Характерним є для хворих на шизофренію.

  • Апатія – байдужість до оточуючого і самого себе.

Для дослідження емоційної сфери використовують опитування і спостереження: враховують зміст його висловлювань, темп, послідовність і виразність мовлення, голосність і інтонації голосу, вираз обличчя, позу, положення в ліжку, поведінку, міміку і пантоміміку; екеспериментально-діагностичні методики: САН, тест Люшера, дослідження шкірно-гальванічного рефлексу, реєстрація частоти пульсу і дихання під час проведення експериментально-психологічних досліджень.

^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Дати визначення емоцій і почуттів.

  2. Класифікація емоцій.

  3. Прояви емоційного стану.

  4. Класифікація почуттів.

  5. Характеристика морально-етичних, інтелектуальних та естетичних почуттів.

  6. Що таке афект? Його види, характеристика.

  7. Що таке настрій?

  8. Характеристика емоційних феноменів.

  9. Оцінка емоційного стану хворого.

  10. Методики діагностики.

  11. Розлади емоцій та почуттів при соматичних та психічних захворюваннях.

  12. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з розладами емоцій та почуттів.
^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976.




  1. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  2. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  3. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.

  4. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979.


Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.



Методичну вказівку склала

кандидат медичних наук, доцент Н.С.Карвацька


Рецензія позитивна

доцент Р.І. Рудницький



Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи