Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 83.81 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата12.07.2012
Розмір83.81 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

12.01.2010 р., протокол № 2


Завідувач кафедри

професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 9


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ОСНОВ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “ХВОРОБА ТА СТАН ВОЛІ, ДІЯЛЬНОСТІ, ПСИХОМОТОРИКИ. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНОЇ СФЕРИ. РОЗЛАДИ ПОТЯГІВ. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ. ПСИХОЛОГІЧНА І ПСИХО(ПАТО)ЛОГІЧНА ОЦІНКА ПОРУШЕНЬ ЕФЕКТОРНИХ ФУНКЦІЙ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМОГИ ХВОРИМ З ПОРУШЕННЯМ ВОЛЬОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


^ Навчальний предмет – основи медичної психології

Медичний факультет, ІV курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

КАНДИДАТ МЕДИЧНИХ НАУК,

ДОЦЕНТ КАРВАЦЬКА Н.С.
^

Методична вказівка


до практичного заняття з основ медичної психології


ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ХВОРОБА ТА СТАН ВОЛІ, ДІЯЛЬНОСТІ, ПСИХОМОТО-РИКИ. РОЗЛАДИ ЕФЕКТОРНОЇ СФЕРИ. РОЗЛАДИ ПО-ТЯГІВ. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ. ПСИХОЛОГІЧНА І ПСИ-ХО(ПАТО)ЛОГІЧНА ОЦІНКА ПОРУШЕНЬ ЕФЕКТОРНИХ ФУНКЦІЙ. МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОПОМО-ГИ ХВОРИМ З ПОРУШЕННЯМ ВОЛЬОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • визначення волі, діяльності, психомоторики;

  • складові діяльності людини;

  • етапи розвитку психомоторики людини;

  • етапи вольового акту;

  • вольові якості;

  • розлади волі, їх значення в клінічній практиці;

  • класифікацію розладів мімічної діяльності;

  • розлади психомоторики, їх значення в клінічній практиці;

  • методи діагностики стану волі, психомоторики;

  • медико-психологічні аспекти допомоги хворим з порушенням вольової діяльності.

1.2. Уміти:

  • визначити стан ефекторної сфери;

  • визначити розлади потягів;

  • користуватися клініко – експериментальними методами дослідження ефекторної сфери;

  • написати протокол проведеного дослідження.

1.3. Практичні навички:

  • визначення стану ефекторної сфери;

  • визначення розладів потягів;

  • дослідження стану ефекторної сфери людини;

  • написання протоколу проведеного дослідження .
^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ



Воля – це здатність людини свідомо керувати своєю діяльністю, використовуючи розумові і фізичні зусилля для досягнення певних цілей, пов’язаних із задоволенням потреб. Воля забезпечує довільну регуляцію поведінки. Звертається увага студентів, що краще говорити про вольовий компонент кожного психічного акту, ніж спеціально виділяти ізольований вольовий процес. Це ще раз підкреслює єдність психіки, поділяти яку на ізольовані психічні процеси можна лише умовно для практичних цілей, наприклад викладання, вивчення окремих якостей і властивостей психічної діяльності.

Потяг – найпростіше психічне явище можна розглядати як початок формування волі, яка виникла і розвивалася в труді, в процесі впливу на оточуюче середовище. До потягів слід віднести психічні імпульси, які виникають на базі інстинктів – харчового, оборонного, статевого та ін. Потяг є філогенетично більш старою функцією. Потяги, в основі яких лежить інстинктивна діяльність носять суто біологічний характер, однак вони притаманні і сучасній людині. Ці природні потреби являються продуктом суспільно-історичного розвитку і відрізняються від потреб висших тварин змістом і засобами задоволення.

Коли потяг достатньо оформлений у свідомості, зрозумілі шляхи і засоби його задоволення, тоді він носить назву бажання.

У вольовому процесі розрізняють декілька етапів.



Спонукання до здійснення вольового акту



Постановка цілі




^
Боротьба мотивів





Прийняття рішення




Вибір засобів досягнення цілі






Вольове зусилля









^
Виконання прийнятого рішення



Вольові якості:

  • сила волі – стійкість та інтенсивність цілеспрямованої активності, що проявлється у всьому вольовому процесі (поява мотивацій, швидкість прийняття рішеннь, рішучість, самовладання);

  • рішучість – уміння приймати рішення без непотрібних коливань і повна впевненість в його виконанні;

  • самовладання – одне з проявів сили волі, яке виражається в придушенні власних психічних якостей, які перешкоджають досягненню поставленої мети;

  • наполегливість – уміння добиватися поставленої мети;

  • сміливість – здатність переборювати почуття страху і розгубленості;

  • витривалість і терпіння – здатність переборювати фізичні та моральні труднощі, страждання в ім’я досягнення мети;

  • самостійність – здатність приймати рішення і виконувати їх без стороннього впливу;

  • ретельність – точне, систематичне виконання власних рішень.

Діяльність людини – вся багатогранність його дій, направлених на певні життєві цілі. Діяльність складається з дій та операцій. Дії – система рухів, направлених на предмет і має на меті певну ціль. Основними видами діяльності є: гра, навчання і праця. Розрізняють інстинктивні і набуті дії. Інстинктивні дії – єдина форма мимовільних моторних актів, тоді як всі інші щдії відносяться до довільних, навіть якщо в подальшому вони автоматизувалися (наприклад, хода, письмо, зав’язування вузлів та ін.). Прості інстинктивні дії притаманні переважно дітям раннього віку. В цьому періоді життя лише інстинктивний неусвідомлений потяг; вольовий акт, хоча б в його примітивній формі, поки що неможливий. Тому дитина нездатна керувати навіть найпростішими рухами.

Термін психомоторика в патопсихології та психіатрії характеризує центральні регуляторні механізми рухливих реакцій, а також їх індивідуальні та особистісні особливості. Всі рухи людини здійснюються і регулюються різними відділами ЦНС. Найбільш прості рухові рефлекси (шкірні, сухожилкові) пов’язані із діяльністю нижніх відділів ЦНС – спиного, продовгуватого і середнього мозку. Більш складні рефлекси регулюються можочком і вестибулярним апаратом, який їм контролюється, а також відповідними відділами середнього мозку (рефлекс постаті, стояння). Подальший синтез різних видів чутливості в єдине ціле здійснюється на рівні проміжного мозку і підкіркових ядер.

Однак складні рухові дії виникають тільки за участю високоорганізованих відділів кори головного мозку, особливо лобних долей великих півкуль. При цьому дії набувать змістовного значення і стають цілеспрямованими.

Підкреслити внесок А.Р.Лурія, Н.А.Бернштейна в розвиток вчення про психомоторику (роль окремих ділянок мозкової кори у здійсненні рухових актів; теорія рівневої організації рухів).

При порушенні в діяльності кортикального рівня (ураження або недорозвиток) порушується змістовна організація і реалізація рухів (диспраксія і апраксія). Страждають вищі кіркові автоматизми. Втрачається можливість вироблення нових навичок.

Розлади волі і їх значення в клінічній практиці. Гіпобулія – послаблення волі і цілеспрямованої активності, недостатність енергії, спонукань, інтересів. Крайнім ступенем є відсутність вольових спонукань – абулія. Виражається бездіяльністю, психофізичною анергією: хворі можуть довго сидіти або лежати без будь-якої активності. Відсутні наполегливість, завзяття при виконанні будь-яких завдань, в тому числі і лікарських призначень, або вони виконуються формально і безпорядно. Відсутність бажать і спонукань розповсюджується і на виконання хворим функцій самообслуговування, що відображається на зовнішньому вигляді. Гіпобулія виникає при органічних захворюваннях головного мозку, при депресивних станах. Вибіркові гіпобулічні прояви характерні для психопатоподібних станів при хронічних соматичних захворюваннях, алкоголізмі, наркоманіях.

Гіпербулія – патологічне підсилення активності. Спостерігається при маніакальних станах, поєднується з підвищеним відволіканням, розгальмованістю потягів у вигляді булімії, гіперсексуальності. При паранойяльних розладах, епілептичних змінах особистості підвищена активність хворих поєднується з ригідністю їх психічної діяльності, важкістю переключення.

Амбітендентність – поєднання протилежних бажань, спонукань і дій. Зустрічається при шизофренії, у хворих із психозами при інтоксикаціях, пухлинах, ЧМТ).

Парабулія – викривлення вольових актів. Проявляється підвищеною активністю за незначними приводами і пасивністю, бездіяльністю, коли необхідно добитися життєво важливої цілі. Окремі варіанти парабулій пов’язані із викривленням потягів. Наводяться приклади.

Аутизм – проявляється втратою хворим потреби спілкуватися з оточуючими з формуванням патологічної замкненості, відгороженості і нелюдимості.

^ Розлади психомоторики проявляються гіпокінезією (зниження моторної активності - при неврологічних і психічних захворюваннях); акінезією (повна втрата рухів – в клініці нервових хвороб і психіатрії); паракінезією (непотрібні, безглузді, часто стереотипні рухи зовні вельми схожі із свідомими довільними руховими актами).

Клінічна оцінка ефекторної сфери спирається перш за все на спостереження за поведінкою хворого, його мімікою (гіпермімія, гіпомімія, мімічний інфантилізм, маскоподібність обличчя, гемомімія,парамімії, ехомімія), позою, пантомімікою, вивченням анамнезу.

^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Дати визначення поняття „воля”, „діяльність”, “психомоторика”.

  2. Етапи вольової дії.

  3. Характеристика вольових якостей.

  4. Розлади волі, їх значення в клінічній практиці.

  5. Виначення поняття “потяг”, “бажання”.

  6. Розлади потягів.

  7. Методи діагностики ефекторно-вольової сфери.

  8. Характеристика порушень міміки, їх значення в клінічній практиці.

  9. Медико-психологічні аспекти допомоги хворим з порушенням вольової діяльності.
^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  6. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.


Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.



Методичну вказівку склала

кандидат медичних наук, доцент Н.С.Карвацька


Рецензія позитивна

доцент Р.І. Рудницький



Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи