Тема 10. Ефективність управління організацією icon

Тема 10. Ефективність управління організацією




Скачати 230.73 Kb.
НазваТема 10. Ефективність управління організацією
Дата12.07.2012
Розмір230.73 Kb.
ТипДокументи

ТЕМА 10. Ефективність УПРАВЛІННЯ організацією




Програмний модуль

Ефективність виробництва: економічні та соціальні аспекти.

Показники економічної ефективності. Діагностика управління.

Методологія SWOT аналізу підприємства.

Оцінка ефективності управлінських рішень, створення АО, залучення кредиту, комп’ютеризації, оренди, лізингу, гудвілу.

Цільові програми управління продуктивністю і розвитком.

Рекомендована література

  • Виханский О. С., Наумов А. И. Менеджмент: Учебник. — 3-е изд.— М.: Гардарики, 2001.— 528 с.

  • Гусаков Б. И. Экономическая эффективность инвесиций собственника. —Мн.: НПЖ "Финансы, учет, аудит", 1998.— 216 с.

  • Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч.посібник. —К.: МАУП, 1999. — 184 с.



^
Питання для теоретичної підготовки


1. Ефективність виробництва

2. Показники економічної ефективності

3. SWOT-аналіз підприємства

^

Ключові терміни і поняття



* ефективність виробництва

* ефект: економічний, науково-технічний, соціальний, екологічний

* загальна та порівняльна ефективність

* фактор часу

* коефіцієнт результативності роботи

* аналіз середовища

* зовнішнє середовище

* внутрішнє середовище

* вибір стратегії

* виконання стратегії

* конкуренти



* контроль виконання стратегії

* макрооточення

* матриця можливостей

* матриця погроз

* матриця SWОТ

* метод SWОТ

* місія й мети

* безпосереднє оточення

* організаційна культура

* покупці

* постачальники

* профіль середовища

* сильні й слабкі сторони

* стратегічне управління

* стратегія






^ Теоретичні положення теми


1. Ефективність виробництва


Ефективність виробництваце узагальнене і повне відображення кінцевих результатів використання засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу. Загальну економічну ефективність виробництва ще називають загальною продуктивністю виробничої системи.

^ Загальна методологія визначення економічної ефективності полягає у відношенні результату виробництва до затрачених ресурсів (витрат), тобто одержаного економічного ефекту до витрат на його досягнення.

Розрізняють результат самого процесу виробництва, який може виступати у формі чистої продукції підприємства, прибутку, і кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства, який, крім обсягів виготовленої продукції, враховує її споживну вартість, значимість для суспільства.

Проблема підвищення ефективності виробництва полягає в забезпеченні максимально можливого результату на кожну одиницю затрачених трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Тому критерієм ефективності виробництва в макроекономічному масштабі є зростання продуктивності суспільної праці.

Кількісне вираження цього критерію відображається через систему показників економічної ефективності виробництва. Ця система містить такі групи показників:

І. ^ Узагальнюючі показники економічної ефективності виробництва (рівень задоволення потреб ринку, виробництво продукції на одиницю витрат ресурсів, витрати на одиницю товарної продукції, прибуток на одиницю загальних витрат, рентабельність виробництва, народногосподарський ефект від використання одиниці продукції).

II. ^ Показники ефективності використання живої праці (трудомісткість одиниці продукції, відносне вивільнення працівників, темпи росту продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок росту продуктивності праці, коефіцієнт ефективності використання робочого часу, економія фонду оплати праці, випуск продукції на 1 грн. фонду оплати праці).

III. ^ Показники ефективності використання основних виробничих фондів (фондовіддача основних фондів, фондомісткість продукції, рентабельність основних фондів, фондовіддача активної частини основних фондів).

IV. ^ Показники ефективності використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість продукції, матеріаловіддача, коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів, витрати палива і енергії на 1 грн. чистої продукції, економія матеріальних витрат, коефіцієнт вилучення корисних компонентів із сировини).

V. ^ Показники ефективності використання фінансових коштів (коефіцієнт оборотності оборотних коштів, тривалість одного обороту нормованих оборотних коштів, відносне вивільнення оборотних коштів,

пи­томі капіталовкладення, капіталовкладення на одиницю введених потужностей, рентабельність інвестицій, строк окупності інвестицій).

VI. ^ Показники якості продукції (економічний ефект від поліпшення якості продукції, яка відповідає кращим світовим і вітчизняним зразкам тощо).

Під резервами підвищення економічної ефективності виробництва розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.

^ Основні фактори підвищення ефективності виробництва — це підвищення його технічного рівня, вдосконалення управління, організації виробництва і праці, зміна обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів та ін.

Економічна ефективність діяльності підприємства безпосередньо пов'язана із соціальною ефективністю цієї діяльності, оскільки результати роботи підприємства є базою для вирішення цілого ряду соціальних проблем. Соціальну ефективність слід розглядати як на рівні окремо взятого підприємства (локальна ефективність), так і на загальнодержавному чи муніципальному рівні. Визначення рівня соціальної ефективності повинно охоплювати ті заходи, що піддаються кількісному вимірюванню, а також ті, що не піддаються прямому кількісному вираженню.

Ефектце результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається грошовою сумою у виді чистого доходу або прибутку. При позитивному значенні він відображає економію витрат, а при негативному – збитки інвестора.







^

економічний

соціальний

екологічний

науково-технічний




Рис 10.1 - Види ефекту


Економічний ефект визначається як різниця між вартісною оцінкою результатів і вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів на всіх етапах реалізації або здійснення заходів. Складові економічного ефекту: прибуток від виробничо-експлуатаційної діяльності, зниження собівартості за рахунок економії матеріально-технічних ресурсів, приріст обсягу продаж, підвищення рівня використання виробничих потужностей, скорочення строків будівництва, зростання строку служби основних фондів, підвищення фондовіддачі, зростання продуктивності праці, прискорення оберту оборотних засобів, прибуток від ліцензій та від впровадження патентів і ноу-хау та ін. Економічний ефект може бути потенційним або фактичним (реальним, комерційним).

Науково-технічний ефект характеризує кількість впроваджених науково-технічних засобів, зростання питомої ваги прогресивних технологічних процесів та нових інформаційних технологій, підвищення коефіцієнту автоматизації та організаційного рівня виробництва і праці, кількість патентів або авторських свідоцтв та ін.

Соціальний ефект пов’язано з соціальним захистом трудівників: утворенням або відновленням робочих місць, підвищенням рівня зайнятості населення, підвищенням заробітної плати і доходів, забезпеченням безпеки життєдіяльності, задоволенням соціальних і духовних потреб, підвищенням кваліфікації робітників, зростанням якості і тривалості життя людини.

Комерційний економічний ефект обчислюється на окремих стадіях “життєвого циклу” нововведення (розробки, виробництва, експлуатації) і оцінює ефективність технічних новин з врахуванням економічних інтересів окремих проектно-конструкторських організацій, підприємств-виробників і споживачів, власників капіталу.

Екологічний ефект досягають зниженням викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище, зниженням відходів виробництва, утилізацією і регенерацією ТПВ і осадів стічних вод, впровадженням енергоємких виробництв, оборотних циклів використання природних ресурсів (вод), підвищенням ергономічності і покращенням екологічності вироблених товарів або послуг (шумове забруднення, вібрація, магнітне поле, радіаційний фон, хімічні речовини, що викликають алергію), зниженням штрафів за забруднення навколишнього середовища (перевищення ПДК, ПДВ ).

У розрахунках ефективності природоохоронної діяльності існує поняття збитків потенційних, фактичних або відвернених — тобто таких, яких вдалося уникнути впровадженням досягнень НТП.

Зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, воду, землю зберігає екосистему, підвищує якість життя людей, призводить до росту тривалості життя людини, зменшує кількість хвороб. Цей ефект проявляє себе після 20-40 років, і його неможливо виразити одразу у вигляді прибутку або іншого варістного показника.

Ефективність розраховують як відношення ефекту від здійснених заходів до витрат. Результативність витрат вимірюють показниками народногосподарської, бюджетної і комерційної ефективності.

Народногосподарська ефективність враховує прямі, супутні, сполучені та інші інвестиційні витрати. ^ Прямі інвестиції — вкладення, необхідні безпосередньо для реалізації інвестиційного проекту. Супутні інвестиції — вкладення в інші об'єкти, будівництво або реконструкція яких необхідні для нормального функціонування основного об'єкта. Сполучені інвестиції — інвестиції в суміжні галузі народного господарства, які забезпечують основними і оборотними фондами будівництво (реконструкцію) і наступну експлуатацію об'єктів.

Бюджетна ефективність визначається перевищенням доходів відповідного бюджету над витратами.

Комерційна ефективність визначається як різниця між притоком і відтоком коштів, отриманих в результаті інвестиційної, операційної або фінансової діяльності. Враховує фінансові наслідки реалізації проектів як в цілому, так і для окремих безпосередніх учасників проекта.


^ 2. Показники економічної ефективності


За характером результатів, що враховуються, і витрат розрізняють показники економічної, фінансової, ресурсної, соціальної і екологічної ефективності.

Залежно від мети використання розраховують загальну (абсолютну) і порівняльну (відносну) ефективність. Показники загальної ефективності визначаються за повним обсягом витрат і дозволяють оцінити економічну доцільність вкладень. Показники порівняльної ефективності враховують тільки ті витрати, що змінюються за варіантами і забезпечують зниження витрат, що дозволяє зробити порівняння альтернативних варіантів і вибрати оптимальний.

Альтернативні варіанти рішень необхідно звести до можливості порівняння за факторами часу, якості, потужності, ступеню освоєння в виробництві, засобам отримання інформації, умовам використання об’єкта, інфляції, ризику, ліквідності.

1. Для обліку фактора часу минулі витрати приводять до майбутньому року пуску об'єкта в експлуатацію (року реалізації заходу, розрахункового року) за допомогою множення номінальних минулих витрат (Змин) на коефіцієнт нагромадження (Кн) за формулою:

Кн = (1 + а) t ,

де a — ставка нагромадження, частки одиниці;

t — кількість років між роком вкладення інвестицій і роком пуску об'єкта в експлуатацію (роком реалізації заходу, розрахунковим роком).

Приведені до майбутнього періоду поточні витрати (Зпм):

Змп = Змин х Кн .

Приведені до поточного періоду майбутні витрати (З пп):

Зпп = Змин / Кd ,

де Кd — коефіцієнт дисконтування.

Кd = (1 + Е к) t,

де Е к — відсоткова ставка дисконту, частка одиниці.

Сума нагромадження за складними відсотками (Нсв):
^

Нсв = 3мп – 3мин.


Дисконтовану суму (Зd) розраховують за формулою:

Зd =3мин – Зпп .


2. Врахування ефекту підвищення якості "входу"— сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, одержуваних виробником.

^ Економічний ефект розробки й реалізації заходів щодо підвищення якості сировини, матеріалів і комплектуючих виробів (якості "входу" системи) розраховують за формулою:

Эт =

де Э Т — очікуваний економічний ефект розробки і реалізації заходів щодо придбання більш якісних сировини, матеріалів і комплектуючих виробів (якості "входу" системи) за термін застосування заходів (Т);

С вхт — надлишок витрат через зростання собівартості одиниці товару в році t за рахунок придбання більш якісної сировини, матеріалів і комплектуючих виробів (додаткові витрати на підвищення якості "входу", тому вони зі знаком мінус);

Cпрt — зниження собівартості одиниці товару в році t за рахунок підвищення якості процесу при застосуванні якісного "входу";

Ц н t — прогноз ціни нового товару (після впровадження заходів) у році t;

Ц ct — те ж для старого товару;

Nт — прогноз обсягу випуску товару в році t, (натуральні вимірники);

З вх— одноразові витрати (інновації) на підвищення якості "входу" (аналіз ситуації, формулювання проблеми, нові договори, організаційні проекти ).

^ 3. Заходи щодо підвищення якості процесу в системі — удосконалюванню технології, організації виробництва, оперативного управління, підвищенню рівня автоматизації.

^ Економічний ефект розробки і реалізації заходів щодо удосконалення технології, організації виробництва, системи оперативного управління або підвищенню рівня автоматизації виробництва (у цілому — підвищення якості процесу в системі) у виробника товару визначається за наступною формулою (розрахунок веде виробник):

Эт =

де Эт — економічний ефект розробки і впровадження заходів щодо підвищення якості процесів у системі за термін застосування заходів (Т);

i = 1, 2 ... n - кількість найменувань товарів, що випускаються фірмою, на які поширюється даний захід;

Цit — прогноз ціни товару в році t;

Сit — прогноз собівартості одиниці товару в році t;

Нit — прогноз податків по одиниці даного товару в році t;

Nit — прогноз обсягу випуску товару в році t;

tвл = 1, 2....Твл — рік вкладення інновацій у заходи щодо підвищення якості процесів у системі (Твл—останній рік вкладень, упровадження заходів);

Зпр t — одноразові витрати (інновації) на підвищення якості процесів (на удосконалювання технології, організації і т.п.) у році t вл.

^ 4. Очікуваний економічний ефект розробки і впровадження заходів щодо підвищення якості товару (підвищення продуктивності, надійності, екологічності та ін.), організаційно-технічного розвитку виробництва:

Эт =

де Эт — очікуваний економічний ефект підвищення якості товару за нормативний термін його служби;

tc=1,2 .....Тc — термін дії заходів з поліпшення екологічних і соціальних показників зовнішнього середовища;

Эсоп t — супутній екологічний чи соціальний ефект в грошовому вираженні від використання товару підвищеної якості;

3кt — одноразові витрати на підвищення якості товару, включаючи витрати на ліквідацію елементів основних виробничих фондів у зв'язку з освоєнням і впровадженням нового товару (якщо при ліквідації цих елементів одержують прибуток, то вони відраховуються від 3к).

^ 5. Очікуваний економічний ефект придбання споживачем нового товару — знаряддя праці, за допомогою якого ним випускається продукція, визначається за формулою:

Эт =

де Эт — очікуваний економічний ефект придбання і застосування споживачем одиниці нового товару - знаряддя праці за нормативний термін його служби (Т);

Цпit — прогноз ціни одиниці i-й продукції, що випускається з застосуванням нового товару в році t,

Cпit — прогноз собівартості одиниці i-й продукції в році t;

Н пit — прогноз частки податків по одиниці i-й продукції в році t;

Пit — прогноз продуктивності (корисного ефекту) нового товару по i-й продукції в році t,

3t — інновації на придбання одиниці товару, його транспортування, монтаж, пуск, ремонтну базу, підготовку кадрів, запасні частини та ін., включаючи витрати (економію) на ліквідацію старих виробничих фондів, виведених у зв'язку з освоєнням нового товару в році їхнього вкладення tвл.

^ 6. У загальному вигляді супутній екологічний або соціальний ефект впровадження нового товару визначається за формулою:

Эсоп.t = (Pc.t-Pнtед.р,

де Рсt — екологічний чи соціальний показник старого товару в році t у натуральному вимірі (наприклад, викиди в водойми, атмосферу, ґрунт; рівень радіоактивності, шуму, вібрації тощо);

Рнt — те ж для нового товару;

Сед.р t — вартісна оцінка одиниці показника Р.

^ 7. Як інтегральний показник, що характеризує ефективність діяльності організації, може бути використаний коефіцієнт результативності роботи (r):

r = де Rc— сумарні витрати закінчених робіт, що прийняті (рекомендовані) для освоєння в серійному виробництві;

Qi — фактичні витрати на науково-дослідну роботу за i-й рік;

N — число років аналізованого періоду;

Н1 — незавершене виробництво на початок аналізованого періоду у вартісному вираженні.


^ 3. SWOT аналіз підприємства

Внутрішнє середовище організації має постійний і самий безпосередній вплив на функціонування організації, визначає той потенціал і можливості, якими розташовує організація. Кадровий зріз внутрішнього середовища охоплює такі процеси, як: взаємодія менеджерів і робітників; наймання, навчання й просування кадрів; оцінка результатів праці й стимулювання; створення й підтримка відносин між працівниками й т.п. Організаційний зріз містить у собі: комунікаційні процеси; організаційні структури; норми, правила, процедури; розподіл прав і відповідальності; ієрархію підпорядкування. У виробничий зріз входять виготовлення продукту, постачання й ведення складського господарства; обслуговування технологічного парку; здійснення досліджень і розробок. Маркетинговий зріз охоплює всі ті процеси, які пов'язані з реалізацією продукції Це стратегія продукту, стратегія ціноутворення; стратегія при руху продукту на ринку; вибір ринків збуту й систем зваді розподілу. Фінансовий зріз містить у собі процеси, зв'язані забезпеченням ефективного використання й руху грошових коштів в організації. Зокрема, ця підтримка ліквідності: забезпечення прибутковості, створення інвестиційних можливостей і т.п.

Стратегічне управління, вивчаючи зовнішнє середовище, зосереджує увагу на з'ясуванні того, які погрози і які можливості таїть у собі зовнішнє середовище, які сильні й слабкі сторони мають окремі складові організації і організація в цілому.

Можливості

  1. 3

  2. 4....

2

Погрози

  1. 3

  2. 4...

2


Поле „ЧіМ”

  1. 3

2 4...

2

Поле „ЧіП”

  1. 3

2 4...

2

Сильні сторони

  1. 3

2 4...


Поле „СЛМ”

  1. 3

  2. 4...

2

Поле „СЛП”

  1. 3

  2. 4...

2

Слабкі сторони

  1. 3

2 4....

2

Рис.10.1 – Матриця SWOТ

Застосовуваний для аналізу середовища метод SWОТ (абревіатура складена з перших букв англійських слів: чинність, слабкість, можливості й погрози) є широко визнаним підходом, що дозволяє провести спільне вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища. Спочатку, з урахуванням конкретної ситуації, у якій перебуває організація, складаються список її слабких і сильних сторін, а також список погроз і можливостей та встановлюють зв'язки між ними. Для встановлення цих зв'язків складають матрицю SWOТ.

Ліворуч виділяють два розділи (сильні сторони, слабкі сторони), у які відповідно вносять всі виявлені на першому етапі аналізу сильні й слабкі сторони організації. У верхній частині матриці також виділяють два розділи (можливості й погрози), в які вносять всі виявлені можливості й погрози.

На перетинанні розділів утвориться чотири поля: поле «ЧіМ» (чинність і можливості); поле «ЧіП» (чинність і погрози); поле «СЛМ» (слабість і можливості); поле «СЛП» (слабість і погрози). На кожному з даних полів дослідник повинен розглянути всі можливі парні комбінації й виділити ті, які повинні бути враховані при розробці стратегії поводження організації. Відносно тих пар, які були обрані з поля «ЧіМ », варто розробляти стратегію по використанню сильних сторін організації для того, щоб одержати віддачу від можливостей, які з'явилися в зовнішнім середовищі. Для тих пар, які виявилися на поле «СЛМ», стратегія повинна бути побудована таким чином, щоб за рахунок можливостей, що з'явилися, спробувати перебороти наявні в організації слабості. Якщо пари перебуває на поле «ЧіП», то стратегія повинна припускати використання чинності організації для усунення погроз. Нарешті, для пар, що перебувають на поле «СЛП», організація повинна виробляти таку стратегію, що дозволила б їй як позбутися від слабості, так і спробувати запобігти навислу над нею погрозу.

Для оцінки можливостей застосовується метод позиціювання кожної конкретної можливості на матриці можливостей (рис.10.2).





^ Сильний вплив

Помірний вплив

Малий вплив


Висока ймовірність


ПОЛЕ "ВС"


ПОЛЕ "ВП"


ПОЛЕ „ВМ"


^ Середня ймовірність


ПОЛЕ "СС"


ПОЛЕ "СП"


ПОЛЕ "СМ"


^ Низька ймовірність


ПОЛЕ "НС"


ПОЛЕ "НП"


ПОЛЕ „НМ"
Рис.10.2 – Вплив можливостей на організацію


Цю матрицю будують в такий спосіб: зверху відкладається ступінь впливу можливості на діяльність організації (сильний, помірний, малий вплив); збоку відкладається ймовірність того, що організація зможе скористатися з можливості (висока, середня, низька ймовірність). Отримані всередині матриці дев'ять полів можливостей мають різне значення для організації. Можливості, що попадають на поля «ВС», «ВП» й «СС», мають велике значення для організації, і їх треба обов'язково використати. Можливості ж, що попадають на поля «СМ», «НП» й «НМ», практично не заслуговують на увагу організації. Відносно можливостей, що потрапили на поля, що залишилися, керівництво повинне прийняти позитивне рішення про їхнє використання, якщо в організації достатньо ресурсів.

Схожа матриця складається для оцінки погроз (рис 10.3). Зверху відкладають можливі наслідки для організації, до яких може привести реалізація погрози (руйнування, критичний стан, важкий стан). Збоку відкладають ймовірність того, що погроза буде реалізована (висока ймовірність, середня ймовірність, низька ймовірність).





Руйнування

Критичний стан

^ Важкий стан

"Легкі забиті місця"

Висока ймовірність


ПОЛЕ "ВР"


ПОЛЕ "ВК"


ПОЛЕ "ВВ"


ПОЛЕ "ВЛ"

^ Середня ймовірність


ПОЛЕ "СР"


ПОЛЕ "СК"


ПОЛЕ "СВ"


ПОЛЕ "СЛ"

^ Низька ймовірність


ПОЛЕ "НР"


ПОЛЕ "НК"


ПОЛЕ "НВ"


ПОЛЕ "НЛ"

Рис.10.3 – Матриця погроз

Ті погрози, які попадають на поля «ВР», «ВК» й «СР», представляють дуже більшу небезпеку для організації й вимагають негайного й обов'язкового усунення. Погрози, що потрапили на поля «ВВ», «СК» й «НР», також повинні перебувати в поле зору вищого керівництва й бути усунуті в першорядному порядку. Що стосується погроз, що перебувають на полях «НК», «СВ» й «ВЛ», те тут потрібний уважний і відповідальний підхід до їхнього усунення, оцінки факторів і встановлення зв'язку між факторами й тими сильними й слабкими сторонами, а також можливостями й погрозами, що існують в зовнішньому середовищі.

Поряд з розглянутими методами для аналізу середовища може бути застосований метод складання профілю організації. Даний метод зручно застосовувати для складання профілю окремо макрооточення, безпосереднього оточення і внутрішнього середовища для оцінки значущості окремих факторів.


Таблиця 3.1 – Профіль середовища

Фактори середовища

Важливість для галузі А

Вплив на організацію В

Спрямованість

впливу С

Ступінь важливості

D = A B C

















Метод складання профілю середовища.

Кожному з факторів експертним методом визначається:

  • Оцінка його важливості для галузі за шкалою: 3 — сильне значення,

2 — помірне значення, 1 — слабке значення;

  • Оцінка його впливу на організацію за шкалою: 3 — сильний вплив,

2 — помірний вплив, 1 — слабкий вплив, 0 - відсутність впливу.

В квадранті погроз й можливостей – оцінка спрямованості впливу за шкалою:

+1 — позитивна спрямованість, -1 — негативна спрямованість.

Далі всі три експертні оцінки перемножують і одержують інтегральну оцінку, яка показує ступінь важливості фактора для організації. За цією оцінкою керівництво може встановити, які з факторів середовища мають відносно більш важливе значення для організації й, отже, заслуговують самої серйозної уваги, а які фактори заслуговують на меншу увагу.

Змістовний модуль – 3

Тема 10. Ефективність управління організацією

ОПП

5.2.23

Закресліть зайве у наведеному твердженні:

Ефект – це результат від будь-якого заходу, який найчастіше виражається грошовою сумою у виді чистого доходу або прибутку, економією витрат, збитками інвестора, зниженням собівартості.








ОПП 5.2.24

Знайдіть правильну відповідь із запропонованих альтернатив.

Види ефекту:

1) Економічний, 2) Науково-технічний, 3)Матеріальний, 4) Фінансовий, 5)Соціальний, 6) Екологічний, 7) Ноу-хау, 8) Комерційний.







ОПП 5.2.25

Чи правильне наведене твердження.

Комерційна ефективність визначається як різниця між притокою і відтоком коштів, отриманих за звітний рік в результаті інвестиційної, операційної або фінансової діяльності.

А). Так Б). Ні








ОПП 5.2.26

Доповніть назву формули пропущеними словами.

Економічний ефект розробки і реалізації заходів щодо удосконалення технології, організації виробництва, системи оперативного управління або підвищення рівня автоматизації виробництва — це економічний ефект щодо ______________________________________ в ________________.

(Система. Процес. Якість. Підвищення)







10.2 SWOT - аналіз

ОПП 5.2.27

Заповніть матрицю SWOT аналізу.

Впишіть в поле матриці пропущені слова.

  1. Поле СіМ – сила і можливості; 2. Поле СіЗ – сила і загрози;

3. Поле СліМ – слабкість і можливості; 4. Поле СліЗ – слабкість і загрози

Показники

МОЖЛИВОСТІ

  1. 2.

3. ...................

ЗАГРОЗИ

  1. 2.

3. ...................

Сильні сторони

  1. 2.

3. ......................







Слабкі сторони

  1. 2.

3. ......................
















ОПП 5.2.28

Оберіть правильну відповідь.

SWOT аналіз досліджує:

А). Сильні внутрішні сторони діяльності підприємства;

Б) Слабкі сторони та загрози зовнішнього середовища;

В) Зовнішні можливості і сильні сторони підприємства;

Г) Силу, слабкість, можливості та загрози зовнішнього і

внутрішнього середовища підприємства.








Питання для контролю знань


  1. Економічні аспекти ефективності виробництва

  2. Показники економічної ефективності

  3. Види ефекту

  4. Методологія SWОТ - аналізу підприємства




Схожі:

Тема 10. Ефективність управління організацією iconТема 10. Ефективність управління організацією
Оцінка ефективності управлінських рішень, створення ао, залучення кредиту, комп’ютеризації, оренди, лізингу, гудвілу
Тема 10. Ефективність управління організацією iconТема управління організацією у кризовому стані
Кризові явища як фаза життєвого циклу організації. Сутність, основні ознаки, джерела виникнення кризових ситуацій, їх типологія....
Тема 10. Ефективність управління організацією iconТема 11. Ефективність управління
Управління, як І будь-який інший вид діяльності, вимагає своєї конкретної оцінки, визначення його ефективності
Тема 10. Ефективність управління організацією iconТема організаційні відносини в системі менеджменту поняття організаційної структури
Організаційна структура одна з основних елементів управління організацією. Вона характеризується розподілом цілей І задач управління...
Тема 10. Ефективність управління організацією iconОлександром Дем’янчуком
Тема зустрічі: «Динаміка змін системи прийняття політичних рішень в Україні: ефективність державна vs ефективність національна»
Тема 10. Ефективність управління організацією iconРозділ 16. Адміністративний менеджмент
Мета: формування знань, умінь І навичок в області управління організацією, а також в області практики менеджменту та технології прийняття...
Тема 10. Ефективність управління організацією iconТематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації
Організація як об’єкт управління. Класифікація організацій. Фактори впливу та процес управління організацією
Тема 10. Ефективність управління організацією iconТематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації
Організація як об’єкт управління. Класифікація організацій. Фактори впливу та процес управління організацією. Суб’єкти фармацевтичного...
Тема 10. Ефективність управління організацією iconПрограма комплексного фахового іспиту зі спеціальності 03060101 – „ Менеджмент організацій І адміністрування ” для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр”
Професійна діяльність менеджера пов’язана із забезпеченням раціонального управління економічними І соціальними процесами, організацією...
Тема 10. Ефективність управління організацією iconПрограма комплексного фахового іспиту зі спеціальності 03060101 – „ Менеджмент організацій І адміністрування ” для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст”
Професійна діяльність менеджера пов’язана із забезпеченням раціонального управління економічними І соціальними процесами, організацією...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи