“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 219.59 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата12.07.2012
Розмір219.59 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

21.04. 2010 р. (Протокол № 1)

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ № 1

студентам 4 курсу медичного факультету


(спеціальність “Лікувальна справа”, “Педіатрія”)

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Під час ПІДГОТОВки ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



ТЕМА ЗАНЯТТЯ 1: ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ.

ПОНЯТТЯ ПРО ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

^
Модуль І. Медична психологія

Змістовий модуль І. Загальні питання медичної психології


Чернівці – 2010


ТЕМА 1: ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ. ПОНЯТТЯ ПРО ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

1. Актуальність теми: коротко розкривається професійна значимість теми, наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

^ 2. Тривалість заняття: 2 (год.)


3. Навчальна мета (конкретні цілі):

Знати:

Визначити місце медичної психології серед медичних дисциплін.

Проаналізувати зміст та структуру поняття медична психологія, її основні завдання, принципи та методи проведення психологічного дослідження та інтерпретації його результатів.

Класифікувати та дати визначення історичних етапів розвитку медичної психології у світі та на Україні.

  • Визначення предмету медична психологія.

  • Завдання медичної психології.

  • Основні етапи розвитку людської психіки.

  • Визначення свідомості і основних психічних процесів.

  • Вікові кризи людини.

  • Основні філософські та психологічні концепції в психології (медичній психології)

  • Основні методологічні принципи медичної психології.

  • Основні методичні підходи психологічного дослідження в клініці.

  • Сучасний стан медико-психологічної служби в Україні.

  • Перспективи розвитку медичної психології.

  • Методи дослідження, що застосовуються у медичній психології;

  • Спостереження, його види;

  • Опитування, його види;

  • Клінічне інтерв’ю, його принципи та функції;

  • Тести, їх види;

  • Природний експеримент;

  • Експериментально-психологічні методи дослідження.


Вміти:

  • Визначити психічні чинники, які впливають на психічний стан людини.

  • Визначити вплив соматичних хвороб на психіку людини.

  • Визначити психічний стан людини.

  • Визначити характер стосунків хворої людини з лікарем, середнім і молодшим медичним персоналом.

  • Визначити вплив оточуючого середовища на психіку здорової і хворої людини.

  • Дати обґрунтовані пояснення непізнаним (таємничим) явищам людської психіки з позиції сучасного погляду науки.

  • провести спостереження за досліджуваним;

  • оцінити невербальну поведінку досліджуваного;

  • провести клінічне інтерв’ю;

  • провести психологічну керовану бесіду;

  • зібрати психологічний анамнез;

  • застосувати для дослідження психіки різні види тестів;

  • проводити дослідження психічних властивостей особистості

проводити дослідження психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, інтелекту, почуттів, волі та уваги).


1.3. Засвоїти практичні навички :

Спілкування (керована бесіда) з хворим.

  • Оволодіти правилами поведінки в медико-психологічному центрі, клініці психіатрії (психіатрична деонтологія).

  • Попередження ятрогеній.

  • спостереження за досліджуваним;

  • клінічного інтерв’ю;

  • психологічної керованої бесіди;

  • психологічного аналізу біографії;

  • дослідження основних психічних процесів;

  • написання протоколу проведеного дослідження.




  1. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія

2. Загальна психологія


3. Нормальна фізіологія


4. Біохімія

5. Фармакологія

Описувати будову головного мозку Застосовувати знання основних психічних процесів та їх властивостей у людини

Класифікувати психічні функції здорової людини.

Визначити свідомість і самосвідомість. Психологія особистості.

Функції різних мозкових структур.

Функції головного мозку. Фізіологія вищої нервової діяльності


Механізм дії психоактивних речовин на психічну діяльність



^ 5. Поради студенту.

Дати визначення психології як науки про закономірності виникнення, розвитку та прояву психіки та свідомості людини, як конкретної особистості. Психологічна наука являє собою складну і розгалужену систему наукових дисциплін. Серед них і медична психологія, яка знаходиться на стику між медициною та психологією. Вона виступає в якості психологічної і разом з тим медичної науки, що сприяє взаємозбагаченню теорії і практики як медицини так і психології.

^ Предметом медичної психології є вивчення особливостей психіки хворого, їх вплив на здоров’я та хворобу, а також забезпечення оптимальної системи психологічних цілющих впливів, обставин, які супроводжують діагностику, лікування, обслуговування та реабілітацію хворих; вивчення особливостей професійної діяльності медичних працівників (лікаря, фельдшера, медичної сестри, молодших медичних працівників), їх взаємостосунків з хворими, їх рідними.

Завдання медичної психології:

  • вивчення психічних факторів, які впливають на розвиток хвороб, лікування і профілактику;

  • вивчення впливу тих чи інших хвороб на психіку людини;

  • вивчення динаміки психічних проявів різних хвороб;

  • вивчення порушень розвитку психіки;

  • вивчення стосунків хворої людини з медичним персоналом та оточуючим середовищем;

  • розробка принципів і методів психологічного дослідження в клініці;

  • розробка та вивчення психологічних методів впливу на психіку хворої людини з лікувальною та профілактичною метою;

  • вивчення особистості хворого і оточуючого його середовища з метою створення найбільш адекватних психотерапевтичних і реабілітаційних програм.

Приводиться визначення свідомості людини як вищої функції головного мозку, за допомогою якої людина відображає об’єктивний світ і цілеспрямовано на нього діє, перетворюючи його на свою користь чи користь суспільства. Основні психічні процеси свідомості: відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, інтелект, почуття, воля, увага. Підкреслюється значення стану психічних процесів у хворих і їх оцінка лікарем.

Основні етапи формування психіки. Г.К.Ушаков виділяє такі етапи: моторний (до 1 року), сенсомоторний (1-3 роки), афективний (3-12 років), ідеаторний (12-14 років). Виділення цих етапів є умовним. Разом з тим кожний етап розвитку розкриває новий рівень функціональної організації психічної діяльності.

Вивчення захворюваності у різних вікових групах дозволило виділити певні періоди життя, під час яких є підвищений ризик виникнення хвороб. Враховуючи підвищену ранимість нервової системи в ці періоди, вони були названі критичними або віковими кризами. Найбільш важливими для клініки є такі вікові кризи: перший віковий криз – парапубертатний (2 – 3,5 роки),другий віковий криз – пубертатний (12-15 років), третій віковий криз – клімактеричний, інволюційний (45-55 років).

Тлумачення психічної діяльності в теперішній час є досить строкатим. Це залежить від методологічних підходів (поглядів) дослідників. У зв’язку з цим викладач знайомить студентів з найбільш поширеними в сучасній психології філософськими течіями: фрейдизм,(З.Фрейд), неофрейдизм (Хорні, Фром, Салліван), індивідуальна психологія (Адлер), аналітична психологія (Юнг), екзистенціалізм (Кьєркегор. Хайдеггер, Ясперс, Сатр), біхевіоризм (Дж. Уотсон), гештальтпсихологія (Вертхеймер, Келлер, Каффка), психодинамічна (психобіологічна) концепція (Адольф Майер).

Методологічні принципи вітчизняної загальної та медичної психології:

  1. Філософською основою загальної та медичної психології є матеріалістичний світогляд.

  2. Природничо-науковою базою психології є природничі науки (біологія, фізіологія) і перш за все рефлекторна теорія І.М.Сєченова, І.П.Павлова. П.К.Анохіна.

  3. Розвиток психології можливий лише в дискусії з точки зору різних концепцій, течій, поглядів на природу свідомості.

  4. Зв’язок психології з медициною, соціологією, педагогікою, технічними науками (електроніка, кібернетика) при збереженні за нею самостійного предмету дослідження.

До другої половини ХІХ століття психологічні знання одержували в основному шляхом самоспостереження або безпосереднього спостереження за іншими людьми. Аналіз і розумне узагальнення подібного роду життєвих факторів зіграли свою позитивну роль в історії психології. Вони привели до побудови перших наукових теорій, які пояснювали суть психологічних феноменів і поведінки людини. Спроби виміру психічних феноменів, кількісної оцінки поведінки людини розпочинаються з початку другої половини минулого сторіччя. Першими були відкриття і формулювання серії законів, що пов’язували силу відчуттів з вираженими у фізичних величинах стимулами, якими діяли на органи чуття людини. До них відноситься закон Вебера-Фехнера-Стівенса, формула, за допомогою якої визначали абсолютний і відносний пороги відчуттів. Згодом тенденція використання математичних моделей і відношень одержала широке поширення в найрізноманітніших галузях психології.

В кінці 80-х років ХІХ ст. у психології почали створювати і застосовувати спеціальні технічні прилади та пристрої, які дозволяли досліднику ставити науковий експеримент і контролювати його умови, наприклад, дозувати вплив фізичних стимулів, на які людина повинна реагувати. Спочатку це були прості механічні пристрої. Потім з’явились електричні прилади, а сьогодні у психологічних дослідженнях широко використовуються радіо- і відеотехніка, електронні апарати.

Та поряд з математизацією і технізацією методів дослідження у психології до цих пір не втратили свого значення і застосовуються загальні, традиційні методи збирання інформації, такі як спостереження, опитування, тести і експеримент.

^ Клінічний метод в психології розроблений школою Ж.Піаже на основі методу психіатричного обстеження, яким Піаже напочатку оволодів в клініці Е.Блейлера. У вітчизняній психології, переважно в патопсихології, послідовниками Піаже у використанні клінічного методу були Л.С.Вигодський та Б.В.Зейгарник. Основою клінічного методу є клінічна бесіда, яка дозволяє вивчати не тільки зовнішні ознаки, структуру та зміст психічних проявів, але й зрозуміти генез багатьох з них, намітити методи корекції виявлених порушень.

1. Спостереження – це перший із методів, що застосовується для збирання первинної інформації. Він має декілька варіантів:

  • зовнішнє спостереження – спосіб збирання даних про іншу людину, його психологію і поведінку шляхом спостереження за ним;

  • внутрішнє спостереження (самоспостереження) – застосовується тоді, коли психолог-дослідник ставить перед собою завдання вивчити явище у тому вигляді, в якому воно безпосередньо постає в його свідомості;

  • вільне спостереження – немає наперед визначеної програми і може змінювати свій об’єкт в залежності від побажань дослідника;

  • стандартизоване спостереження – навпаки, проводиться по визначеній, наперед складеній програмі;

  • включене – дослідник сам є безпосереднім учасником того процесу, за яким ведеться спостереження;

  • побічне – не передбачає особистої участі дослідника у тому процесі, який він вивчає.
Під час спостереження важливою є оцінка невербальної поведінки за наступними основними параметрами: безпосередньо невербальна поведінка (міжособистісна дистанція, взаємне розташування співрозмовників, пози, жести, міміка і погляд) та паралінгвістичні компоненти спілкування (вздихи, стони, зівота, покашлювання) – всі звуки, які вимовляє людина, але не мовлення, а також такі характеристики мовлення, як голосність голосу, темп мовлення, ритм, паузи. Розміри міжособистісної дистанції (“життєвого простору”) визначаються трьома факторами: особливостями особистості суб’єкта, характеристиками його актуального психічного стану, а також щільністю населення в тій місцевості, де він виховувався. Найбільший “життєвий простір” у самих виражених інтровертів – хворих на шизофренію, найменше – у хворих в маніакальному стані, розгальмованих. Розрізняють 4 міжособистісні дистанції: 1) від 0 до 45 см – “інтимна”, зустрічається у взаємовідносинах близьких людей: чоловіка і жінки, матері і дитини, близьких друзів, родичів. У стосунках “лікар-хворий” пацієнт в інтимну зону не допускається. Виключення можливі у тих випадках, коли виникає загроза життю пацієнта: спілкування з помираючим хворим, з онкологічним хворим при повідомленні йому діагнозу і прогнозу захворювання, з депресивним пацієнтом, із суїцидальними тенденціями; при вирішенні питання оперативного втручання, особливо якщо існує ймовірність летального кінця. 2) дистанція від 45 см до 120 см – “особистісна дистанція” – характеризує так зване “партнерське спілкування”, тобто спілкування людей рівного соціального статусу, пов’язаних загальною справою. Особистісна дистанція може використовуватися при проведенні психотерапії. 3) від 120 см до 400 см – соціальна дистанція – це відстань на якій відбувається офіційна, формальна взаємодія двох осіб. В спеціальних дослідженнях було показано, що якщо пацієнту надати можливість самому обирати дистанцію спілкування під час першої зустрічі з лікарем, то він розташується на відстані 200см. 4) від 4 м до 7,5 м – “публічна дистанція” характеризує формальні стосунки одночасно декількох людей.

Звертається увага на позиції розташування співрозмовників: напроти один одного (включає елемент конфронтації, необхідно уникати в терапевтичній ситуації); позиція “поруч”, “пліч о пліч” (позиція співробітництва, відсутність напруги, ворожості між партнерами); “через стіл” – майже завжди свідчить про відношення влади, відношення “керівник-підлеглий”, тому в кабінеті лікаря стілець для хворого ставиться не напроти, через стіл, а збоку від стола, що з самого початку складає більш ефективні умови для взаємодії.Поза (природна – неприродна; симетричні – асиметричні; закриті – відкриті). Жести: комунікативні та експресивні. Міміка – координовані рухи м’язів обличчя, які відображають емоції, настрій, почуття. Найбільш інформативною є міміка нижньої частини обличчя: лінія рота, крила носу, носогубна складка від крил носу до куточків губ, підборіддя. Погляд (контакт очима): “бігаючий погляд”, пильний погляд (від 3 до 10с).

^ Терапевтична керована бесіда

Три основні принципи, які мають велике значення для терапевтичних стосунків у процесі лікування:

  1. Необхідно сприяти вербалізації змісту емоційних переживань пацієнта.

  2. До пацієнта необхідно ставитися з повагою і теплотою.

  3. Терапевт має зберігати справжній (автентичний) контакт з пацієнтом на вербальному і невербальному рівнях.

Лікарська розмова з емоційно напруженим і схвильованим хворим має катарсичну дію для багатьох хворих, які раніше не могли говорити про свої проблеми, турботи, потреби і страх. Уже сама розмова викликає певне розвантаження афекту, яке безпосередньо переживається як цілюще і дає хворому можливість раціонально продумати деякі речі у вільній від афекту атмосфері.

Разом з катарсисом хворий відчуває, що його зрозуміли. Тим самим йому надається можливість працювати над вирішенням своїх проблем.

Хворі перший раз отримують можливість вербалізувати свої проблеми. До цього вони зупинялися на них протягом багатьох днів і ночей, і нездатні об’єктивно їх розглядувати. Вербалізація у розмові з навідними запитаннями лікаря може сприяти більшій об’єктивізації того, що раніше розглядалося надто однобічно. Так можна вперше усвідомити деякі взаємозв’язки.

Розмова не спрямована на причини, корені власного конфлікту. Але вона може допомогти хворому усвідомити цей конфлікт і чіткіше його побачити. У формі активних запитань треба показати хворому можливість вирішення конфлікту так, що цілісна дія лікарської розмови призведе до розвантаження від тиску психосоматичного симптому.

2. Опитування – це метод, при використанні якого людина відповідає на різні запитання. Його варіанти:

  • усне опитування – застосовується в тих випадках, коли одночасно бажано вести спостереження за поведінкою і реакцією людини, яка відповідає на запитання;

  • письмове опитування (анкетування);

  • вільне опитування – це така різновидність усного або письмового опитування, при якому перелік поставлених питань і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений визначеними рамками;

  • стандартизоване опитування – питання і можливі відповіді на них передбачені заздалегідь.

Клінічне інтерв’юметод отримання інформації про індивідуально-психологічні властивості особистості, психологічні феномени і психопатологічні симптоми і синдроми, внутрішню картину хвороби пацієнта і структуру проблеми клієнта, а також спосіб психологічного впливу на людину безпосередньо на основі особистісного контакту психолога і клієнта. Інтерв’ю відрізняється від звичайного опитування тим, що виявляє скриті мотиви поведінки людини і надання йому допомоги в усвідомленні внутрішніх підстав для зміненого психічного стану. Суттєвим є також психологічна підтримка пацієнта. Функціями інтерв’ю в медичній психології є діагностична та терапевтична. Принципами клінічного інтерв’ю є однозначність, доступність, адекватність, поступовість, гнучкість, безпристрасність, перевіряємість отриманої інформації.

Психологічна керована бесіда схожа на клінічне інтерв’ю, але не має суворо структурованої схеми, вона завжди індивідуальна. Під час опитування скарг хворого необхідно уникати сугестивних запитань, а надати можливість хворому самостійно сформулювати свої скарги і описати розвиток хвороби. Бесіда є керованою, однак на початку (протягом 2-3 хвилин) необхідно надати хворому можливість вільно викладати свої проблеми.

3. Тести – це спеціалізовані методи цілеспрямованого, однакового для всіх досліджуваних психологічного діагностичного дослідження, яке проводиться в суворо контрольованих умовах і при застосуванні яких можна отримати точну кількісну і якісну характеристику явища, що вивчається. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що передбачають стандартизовану, перевірену процедуру збирання і обробки даних, а також їх інтерпретацію; є простими, доступними, можливими до автоматизації. Види тестів:

  • тест-опитування – ґрунтується на системі заздалегідь відібраних і перевірених питань, по відповідях на які можна робити правильний висновок про психологічні якості досліджуваних;

  • тест-завдання – передбачає оцінку психічних якостей і поведінки людини на базі того, що вона робить;

  • проективні тести – застосовуються для вивчення тих особливостей психіки і поведінки людини, які нею самою слабо усвідомлюються або мають негативне відношення до себе з її боку. В основі їх лежить „механізм проекції” – не усвідомлені людиною позитивні і негативні характеристики вона „приписує” іншим людям.

4 Експеримент – всі розглянуті методи дослідження можна використати для збирання даних про психологію і поведінку людини як в реальному житті, так і в спеціальних експериментальних умовах. специфіка психологічного експерименту полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, в якій найкраще проявляє себе досліджувана якість психічної діяльності. Є дві основні різновидності психологічного експерименту: природний (дослідження психічних явищ у звичайних умовах уроку, гри, професійної діяльності) і лабораторний.

У медичній психології, окрім наведених, застосовуються ще такі методи експериментально-психологічні методи дослідження:

1. Методи дослідження особистості:

  • біографічний (анамнестичний);

  • проективні методи:

а) методика незакінчених речень;

б) методика для дослідження фрустрації (метод Розенцвейга);

в) тематичний аперцепційний тест (ТАТ – тест Маррея);

г) метод Роршаха.

  • анкетування особистості:

а) методика Айзенка;

б) ММРІ;

в) патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків А.Є.Лічко.

2. Методи дослідження відчуття і сприйняття (впізнання зображень на малюнках, дослідження сенсорної збудливості).

3. Методи дослідження пам’яті (запам’ятовування геометричних фігур, цифр, слів, речень, піктограм).

^ 4. Методи дослідження мислення та інтелекту (узагальнення, класифі-кація, розподілення, визначення і виключення; розуміння переносного значення прислів’їв і метафор; розуміння змісту сюжетних малюнків; силогізми).

5. Методи дослідження почуття (доповнення незакінчених речень, методика САН).

6. Методи дослідження волі (дослідження „комбінаторики” навиків, конструктивних дій.

7. Методи дослідження уваги (тести Рибакова, Крепеліна, Шульте).


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Предмет і задачі медичної психології.

2. Теоретичні і методологічні основи медичної психології: Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного.

3. Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному, реабілітаційному процесах.

4. Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Внесок робіт О.Р.Лурія, Л.С.Виготського, М.О.Бернштейна, П.К.Анохіна, К.К.Платонова, Б.В.Зейгарнік в розвиток світової та вітчизняної медичної психології. Перспективи розвитку медичної психології.

5. Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, цілеспрямована психологічна бесіда.

6. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих. 7. 7. Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культурних особливостей пацієнтів.

8. Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я ВООЗ.

  1. Дати визначення методів наукового дослідження.

  2. Значення методів дослідження для розвитку медичної психології як науки.

  3. Основні методи психологічних досліджень.

  4. Що таке спостереження, його види?

  5. Критерії оцінки невербальної поведінки?

  6. Опитування, його види?

  7. Функції та принципи клінічного інтерв’ю.

  8. Що таке тест, його види? Чим відрізняється тестування від анкетування?

  9. Що таке експеримент, його різновидності?

  10. Основні методи дослідження особистості.

  11. Основні методи дослідження психічних процесів.

  12. Яке значення для лікаря будь – якої спеціальності має знання методів психологічних досліджень?


В. Тестові завдання для самоконтролю:

  1. До методів дослідження в медичній психології належать всі за виключенням одного:

А) патопсихологічне дослідження

Б) клінічне інтерв’ювання

В) нейропсихологічне дослідження

Г) тестування індивідуально-психологічних особливостей

Д) аліментарно-кофеїнове розгальмування


  1. Принципом клінічного інтерв’ювання є всі за виключенням одного:

А) алгоритмізованість

Б) доступність

В) безпристрасність

Г) стереотипність

Д) перевіряємість


  1. Клінічне інтерв’ювання складається з:

А) 1 етапу

Б)2 етапів

В)3 етапів

Г)4 етапів

Д)5 етапів


  1. Тривалість першого інтерв’ю повинна складати:

А) 20 хв.

Б) 30 хв.

В) 40 хв.

Г) 50 хв.

Д)60 хв.


  1. Гарантія конфіденційності надається клієнту на:

А) 1 етапі інтерв’ю

Б) 2 етапі інтерв’ю

В) 3 етапі інтерв’ю

Г) 4 етапі інтерв’ю

Д) 5 етапі інтерв’ю

  1. Антиципацій ний тренінг проводиться на:

А) 1 етапі інтерв’ю

Б) 2 етапі інтерв’ю

В) 3 етапі інтерв’ю

Г) 4 етапі інтерв’ю

Д) 5 етапі інтерв’ю


  1. Метод піктограм використовується для дослідження:

А) пам’яті

Б) уваги

В) інтелекту

Г) емоцій

Д) свідомості


  1. Методика Мюнстерберга використовується для дослідження:

А) пам’яті

Б) уваги

В) інтелекту

Г) емоцій

Д) свідомості


  1. Сукупність поведінкових, мотиваційних та пізнавальних особливостей психічної діяльності хворих, визначених у психологічних поняттях називають:

А) психопатологічним симптомом

Б) психопатологічним синдромом

В) патопсихологічним синдромом

Г) патопсихологічним симптомом

Д) патопсихологічним феноменом


  1. Емоційно-вольові розлади, порушення структури та ієрархії мотивів, неадекватність самооцінки та рівня домагань, порушення мислення у вигляді «відносного афективного недоумства», порушення прогнозування та опори на минулий досвід входять до структури:

А) шизофренічного симптомокомплексу

Б) невротичного симптомокомплексу

В) психопатичного симптомокомплексу

Г) органічного симптомокомплексу

Д) олігофренічного симптомокомплексу


  1. Опора в мисленні на латентні ознаки, виявлена при проведенні методики «піктограми» вказує на наявність:

А) шизофренічного симптомокомплексу

Б) невротичного симптомокомплексу

В) психопатичного симптомокомплексу

Г) органічного симптомокомплексу

Д) олігофренічного симптомокомплексу



  1. Тест Люшера використовують для оцінки:

А) ступеня мне стичних порушень

Б) ступеня інтелектуального розвитку

В) особливостей мислення

Г) ясності свідомості

Д) емоційних переживань


  1. Дослідження, направлене на оцінку стану вищих психічних функцій, особливостей функціонування, асиметрії півкуль називається:

А) нейропсихологічним

Б) патопсихологічним

В) психопатологічним

Г) психіатричним

Д) психосоматичним


  1. Здатність впізнавати предмети на дотик називається:

А) тактильністю

Б) стереогнозисом

В) емпатією

Г) рефлексією

Д) агнозією

  1. Міннесотський багатопрофільний опитувальник особистості дозволяє виявити:

А) нейропсихологічні симптоми

Б) патопсихологічні феномени

В) особистісний профіль

Г) властивості темпераменту

Д) інтелектуальні здібності

  1. Оцінка афективної ригідності за даними тесту ММРІ здійснюється за:

А) 1 шкалою

Б) 2 шкалами

В) 3 шкалами

Г) 4 шкалами

Д) 6 шкалами


  1. До методів дослідження уваги належать усі методики за виключенням однієї:

А) піктограма

Б) тест Шульте

В) коректурна проба

Г) тест Равена

Д) методика Мюнстерберга


  1. Оцінка ефективності психологічних способів впливу на людину включає всі з нижче перерахованих за виключенням одного:

А) критерій ступеня симптоматичного покращення

Б) критерій ступеня усвідомлення психологічних механізмів хвороби

В) критерій ступеня зміни порушених відношень особливості

Г) критерій ступеня покращення партнерських (сексуальних) відношень

Д) критерій ступеня покращення соціального функціонування.


^ Відповіді до програмованого контролю знань до теми 1

«Методи досліджень в медичній психології»


питання

Відповідь

питання

Відповідь

1.

д

10.

в

2.

г

11.

а

3.

г

12.

д

4.

г

13.

а

5.

а

14.

б

6.

г

15.

в

7.

а

16.

д

8.

б

17.

а

9.

в

18.

г



В залежності від конкретних цілей навчання, специфіки змісту дисципліни і даної теми, кафедра вирішує питання про рівень складності й обєм матеріалів для самоконтролю студентів.
^










ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976. – С.5-57.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.

  6. Клиническая психология: Учебник для студ.мед.вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.


Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

  3. Роберт Конечный, Милан Боухал. Психология в медицине. – Прага, 1974.

  4. Психология: Словарь /Под ред. АВ.Петровского и М.Г.Ярошевского. – 2-е изд. – М., 1990.

  5. Психологічний словник /За ред. В.І.Войтка. – К., 1982.

  6. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. – Минск, 1997.



Методичну вказівку склала

к. мед. н., доцент Н.С.Карвацька


Рецензія позитивна

к.мед.н., доцент Р.І.Рудницький

Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи