“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 132.83 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата12.07.2012
Розмір132.83 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

21.04. 2010 р. (Протокол № 1)

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський





МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 2


практичного заняття


Тема 2: “АКЦЕНТУАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ. ТАКТИКА ПОВЕДІНКИ ЛІКАРЯ З ПАЦІЄНТАМИ, ЩО МАЮТЬ АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ. ВНУТРІШНЯ КАРТИНА ЗАХВОРЮВАННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ХВОРИХ. ДІАГНОСТИКА ОСНОВНИХ ТИПІВ ВІДНОШЕННЯ ДО ЗАХВОРЮВАННЯ. ДОДАТКОВІ ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИКИ, ТРАКТОВКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ”.

^ Модуль І Медична психологія

Змістовний модуль І. Загальні питання медичної психології


Чернівці, 2010


1. Науково – методичне обгрунтування теми.

Вивчення медичної психології у медичному вузі передбачає вивчення особистості хворого, особистості медичного працівника (лікаря, медичної сестри). Особливо важливо знати і розуміти особливості людини у виникненні, розвитку, перебігу та лікуванні хвороб, а також для попередження останніх.

Кожному лікареві, незалежно від спеціальності, при обстеженні хворого, необхідно, крім виявлення симптомів, синдромів, встановлення діагнозу, знати і вміти визначити окремі властивості особистості – риси особистості (психологічний портрет особистості) та зміни особистості під впливом умов життя, виховання, захворювання тощо (акцентуації характеру, психопатизація, психопатії).

2. Тривалість заняття: 2(год.)

3. Навчальна мета.

Студент повинен:

Знати:

  • визначення особистості та її формування;

  • спрямованість особистості, її потреби, мотиваційні чинники, світогляд, ідеали;

  • психологічні особливості особистості (темперамент і характер, здібності);

  • типи особистості (за Е.Кречмером, К.Г.Юнгом, Шелденом);

  • теорію розвитку особистості за З.Фрейдом;

  • класифікацію типів акцентуацій характеру за К. Леонгардом (1981) і А.С. Личко (1983) та їх значення у розвитку хвороби;

  • внутрішню картину захворювання;

  • медико – психологічну характеристику вітчизняного лікаря – лікаря гуманіста.

Вміти:

  • досліджувати особистість;

  • визначити індивідуальні психологічні особливості особистості;

  • досліджувати темперамент особистості;провести експериментально- психологічне обстеження відхилень у психічній діяльності людини;

  • досліджувати характер особистості;

  • досліджувати акцентуацію характеру, як крайній варіант норми;

Опанувати:

  • визначення психологічних особливостей особистості;

  • визначення темпераменту, типів темпераменту і їх психологічна характеристика;

  • методики дослідження особистості;

  • визначити тип акцентуації характеру оцінити значення його у розвитку

хвороби.

^ 4. Міжпредметна інтеграція:

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Загальна психологія

Визначити поняття: особистість. Класифікація типів особистості. Дослідження особистості.

^ 5. 1. Поради студенту.


На практичному занятті обговорюється особистість лікаря – лікаря гуманіста. Лікар повинен бути освіченою людиною не тільки у вузькій галузі – медицині, але й в питаннях суспільного життя, літератури, мистецтва тощо.

Підкреслюються які необхідні лікареві: широка і глибока освіта, глибокі професійні знання, уміння, досконалі навички, високі моральні якості, спонукання, покликання, самовідданість, скромність, правдивість, оптимізм, справедливість, чесність, любов до людей і т.д.

Викладач звертає увагу студентів на попередження негативних психічних впливів на особистість хворого з метою попередження ятрогеній. Підкреслюється роль особистості у виникненні, перебігу соматичних і психічних хвороб, їх лікування і профілактика.

На практичному занятті звертається увага студентів на акцентуацію характеру особистості. Акцентуація характеру – це крайні варіанти норми, при яких окремі його риси надмірно підкреслені, у зв’язку з чим виявляється вибіркова уразливість по відношенню до певних психічних впливів при достатній, і навіть підвищеній стійкості до інших.

На занятті викладач знайомить студентів з основними методами дослідження особистості: спостереження, опитувальники особистості, експериментальні методи (моделювання певних видів діяльності, ситуації), проективні методи. Викладач підкреслює, що не існує одного універсального методу дослідження особистості.

Опитувальники особистості дають можливість порівняти самооцінку особистості з об’єктивними показниками. Під проективними методами розуміють методики опосередкованого вивчення особистості, яка створюється внаслідок активності процесу сприйняття найбільш сприятливих умов для прояву тенденцій, установок емоційного стану і інших особливостей особистості.

Методи дослідження особистості:

  1. Дослідження рівня домагань.

  2. Дослідження самооцінки особистості (за методом Дембо-Рубінштейн).

  3. Тест Айзенка.

  4. Тест для дослідження акцентуйованих рис характеру особистості (1970).

  5. Патохарактерологічний діагностичний опитувальник (ПДО) (Н.Я.Іванов, А.Є.Личко, 1976, 1981).

  6. Міннесотський багатопрофільний опитувальник особистості (ММРІ, 1943).

  7. Стандартизований метод дослідження особистості (СМДО) (Л.М.Собчик).

  8. Метод Роршаха.

  9. Тематичний аперцетивний тест (ТАТ)

Студенти самостійно досліджують типи особистості у хворих, розкривають внутрішню картину захворювання у хворих.

На цьому етапі для засвоєння нових знань та умінь студенти вирішують ситуаційні задачі.


5.2. Теоретичні питання до заняття:


  • Визначення понять: особистість, акцентуація особистості, внутрішня картина захворювання.

  • Класифікація типів акцентуацій характеру за К.Леонгардом, А.С. Личко та їх значення у розвитку хвороби.

  • Тактика поведінки лікаря з пацієнтами, що мають акцентуйовані риси особистості.

  • Основні типи відношення до захворювання.

  • Методики дослідження особистості.

^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Визначення типу акцентуації особистості хворого за К.Леонгардом.

2. Визначення типу відношення хворого до захворювання.


5.4. Матеріали для самоконтролю:


А. Питання для самоконтролю:

1. Яка тактика поведінки лікаря пацієнтами, що мають акцентуйовані риси особистості?

2. Які розрізняють типи відношення до захворювання?


^ Б. Задачі для самоконтролю:


Задача № 1

Хвора М., 26 років, висловлює скарги на сильний головний біль, шум у вухах, сонливість вдень, втомлюваність, подразливість, в’ялість.

Із анамнезу відомо, що відсутнє взаємопорозуміння з матір’ю, так як мати постійно намагається контролювати доньку, що викликає обурення і образу. У 14 років була зґвалтована однолітком. Часто падає в «обмороки» (втрачає свідомість на короткий час). Має вищу гуманітарну освіту. Заміжня, має доньку 5 років, про яку в своїх переживаннях не згадує. Півтора роки тому розлучилася з чоловіком, після чого з’явилися зазначені скарги. У відділенні спілкується з психотиками, намагається їх зачарувати своєю жіночністю, гіперсексуальна. Вступає в статеві відносини з чоловіками, про що детально, з подробицями розповідає лікареві.

Психічний стан: Орієнтована. Розладів сприйняття немає. Запам’ятовування і відтворення в нормі. Демонстративна, багатослівна, резонерствує, детально описує свої відчуття, думки, поведінку. Мовна продукція з моралізаторством. Злопам’ятна. Вірує в свою значимість, досконалість і неперевершеність. Впевнена, що «хворобу треба вбивати роботою». Вважає себе борцем за справедливість, що «всі хотять скористатися її красою». Характерна підвищена навіюваність. Реальних планів на майбутнє немає. Актуалізовані статеві потреби. Соматичний стан: Астенічної тілобудови.

1. Які методи дослідження особистості хворої можна використати?

2. Який тип акцентуації особистості у хворої?


Клінічна задача № 2

В медико-психологічний центр звернувся чоловік Ю.,23 р. Про себе повідомляє, що він декілька разів майже валився з ніг, чому не може дати пояснення. У цілому не має проблем, в іншому вважає себе здоровим. У сім’ї однак були проблеми, але він не бачить ніякого зв’язку з цими приступами. Хворий стрункої статури, має бліду, майже прозору білу шкіру. Поводить себе дещо по-дівочому, але в цілому дуже приємно. У його дуже модному одязі є щось бунтівне. Говорить вишукано і призводить враження талановитої людини, яка цікавиться мистецтвом. У приміщенні виникає цікава атмосфера: з одного боку, елементи юнацтва або навіть дівочого випромінювання (враження від тілесної блідості і хрупкості), з іншого боку, елементи бунтарства і художньо-естетичної направленості.

  1. Які експериментально-психологічні методики дослідження необхідно використати?

  2. Медико-психологічна тактика?

Клінічна задача № 3

На прийом до лікаря звернувся хворий із скаргами на погане самопочуття, біль в ділянці серця, утруднене дихання. Описання скарг хворим супроводжується манірною жестикуляцією й виразною мімікою, емоційним забарвленням. Хворий висловлює побоювання, що у нього рідкісне і невиліковне захворювання. Хворий вимагає виключної турботи та уваги з боку рідних і близьких. Постійно намагається показати свій особливий стан, свою неповторність щодо хвороби.

  1. Який тип акцентуації особистості?

  2. Які експериментально-психологічні методики дослідження необхідно використати?

  3. Медико-психологічна тактика?


В. Тестові завдання для самоконтролю:

1. Сукупність психічних властивостей і вчинків людини, які основані на єдності тіла і психіки, що формуються і проявляються у суспільних зв’язках носить назву:

А. Індивідум.

В. Індивідуальність.

С. Ідентичність.

D. Особистість.

Е. Оригінальність.


2. Індивідуально–типологічна характеристика людини і вищих тварин, що виявляється у силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу її психічних процесів називається:

А. Темпераментом.

В. Характером.

С. Здібностями.

D. Талантом.

Е. Геніальністю.


3. Які розрізняють типи темпераменту?

А. Сангвіністичний

В. Флегматичний

С. Холеричний

D. Меланхолічний

Е. Все вірно.


4. Що є стержнем особистості, головним визначником її індивідуальності.

А. Характер.

В. Темперамент.

С. Індивідуальність.

D. Здібності.

Е. Талант.


5. Комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, колективу, до самої себе називають:

А. Темперамент.

В. Характер.

С. Індивідуальність.

D. Здібності.

Е. Талант.


6. Індивідуально – психологічні особливості людини, які відповідають потребам даної діяльності і являються умовою її успішного виконання називають:

А. Темперамент.

В. Характер.

С. Індивідуальність.

D. Здібності.

Е. Талант.


7. Якою вважають людину, якщо вона швидко і успішно опановує будь – яку діяльність, легко, порівнюючи з іншими, опановує відповідні навички і уміння, прагне здобути успіхів (досягнень), які переважають середній рівень?

А. Геніальною.

В. Талановитою.

С. Здібною.

D. Працьовитою.

Е. Все вірно.


8. Від чого залежать досягнення людини?

А. Властивостей особистості та її ставлення до діяльності.

В. Стану психічних процесів.

С. Функції аналізаторів.

D. Швидкості реакцій.

Е. Все вірно.


9. Що є певними передумовами розвитку здібностей людини?

А. Темперамент.

В. Характер.

С. Здібності.

D. Задатки.

Е. Талант.


10. Високий рівень здібностей називають:

А. Темпераментом.

В. Характером.

С. Здібностями.

D. Задатками.

Е. Талантом.


11. Як називається найбільш сприятливе поєднання здібностей, які дають можливість успішно, творчо виконувати певну діяльність; коли людина має схильність і потребу у цій діяльності, велику працездатність і наполегливість.

А. Темпераментом.

В. Характером.

С. Здібностями.

D. Задатками.

Е. Талантом.


12. Що визначає мету, яку ставить перед собою людина, властиві їй прагнення, мотиви, у відповідності з якими вона діє?

А. Спрямованість особистості.

В. Зовнішня мотивація.

С. Внутрішня мотивація.

D. Потреби.

Е. Мотивації.


13. У хворого підвищений, ейфоричний настрій, він легковажно ставиться до недуги та лікування. Надіється, що "само все обійдеться", тому порушує режим, що призводить до загострення перебігу хвороби. Який тип реагування на недугу?

А. Утилітарний.

В. Анозогнозичний.

C. Неврастенічний.

D. Ейфоричний.

E. Дисфоричний.


14. Хворий активно відкидає думки про недугу та її можливі наслідки, прояви хвороби оцінює як "несерйозні відчуття", тому відмовляється від обстеження і лікування або обмежується "самолікуванням". Який тип реагування на хворобу?

A. Егоцентричний.

B. Гармонійний.

C. Апатичний.

D. Ейфоричний.

E. Анозогнозичний.


15. Хворий цілком байдужий до своєї недуги та її наслідків, апатичний, втратив інтерес до життя, до всього, що раніше його цікавило. Пасивно приймає ліки та процедури. Який тип реагування на хворобу?

A. Іпохондричний.

B. Анозогнозичний.

C. Егоцентричний.

D. Апатичний.

E. Депресивний.


16. Хворий тривожний, депресивний, неспокійний, побоюється можливих ускладнень, сумнівається в ефективності лікування, настрій пригнічений. Який тип реагування на хворобу?

А. Іпохондричний.

B. Неврастенічний.

C. Тривожно-депресивний.

D. Дисфоричний.

E. Анозогнозичний.


17. Хворий депресивний, пригнічений, тривожний, не вірить у сприятливе закінчення недуги, не виявляє особливого інтересу до обстеження і лікування. Який тип реагування на хворобу?

A. Ейфоричний.

B. Дисфоричний.

C. Тривожно-депресивний.

D. Іпохондричний.

Е. Неврастенічний.


18. Хворий переконаний у наявності в нього серйозної недуги, постійно зосереджений на хворобливих відчуттях, переживання та безперервні розмови про хворобу призводять до перебільшеного суб'єктивного сприймання наявних і пошуку уявних недуг. Бажання лікуватись поєднуються з невірою в успіх. Який тип реагування на хворобу?

A. Тривожно-депресивний.

B. Іпохондричний.

C. Апатичний.

D. Егоцентричний.

E. Дисфоричний.


19. Хворий дратівливий при болю, стражданнях, нетерплячий, нездатний чекати результатів обстеження і лікування. Який тип реагування на хворобу?

A. Депресивний.

B. Іпохондричний.

C. Егоцентричний.

D. Неврастенічний.

E. Ейфоричний.


20. Тривога хворого більше стосується не реальних, а можливих ускладнень недуги, а також мало реальних життєвих труднощів, пов'язаних з нею. Розуміє абсурдність своїх хвилювань, але не може подолати їх. Який тип реагування на хворобу?

A. Неврастенічний.

B. Дисфоричний.

C. Апатичний.

D. Нав'язливо-тривожний.

E. Тривожно-депресивний.


21. У хворого пригнічено-злобний настрій, схвильований, схильний до спалахів крайньої невдоволеності людьми, які його оточують, і собою теж. Скрупульозно виконує призначення, але з підозрілою недовірою ставиться до нових призначень. Який тип реагування на хворобу?

A. Зневажливий.

B. Дисфоричний.

C. Утилітарний.

D. Депресивний.

E. Іпохондричний.


22. Хворий демонструє свою хворобу близьким і рідним з метою привернути до себе їх увагу, вимагає виняткового піклування про себе. Який тип реагування на хворобу?

A. Утилітарний.

B. Егоцентричний.

C. Гармонійний.

D. Анозогнозичний.

E. Зневажливий.


23. Хворий гармонійно, правильно оцінює свою недугу, прагне активно сприяти лікуванню, а при несприятливому прогноз! переключав увагу на інші фактори. Який тип реагування на хворобу?

A. Неврастенічний.

B. Гармонійний.

C. Ейфоричний.

D. Егоцентричний.

E. Апатичний.


24. Хвора задоволена, що захворіла, стверджуючи: "Зможу приділити більше уваги дітям, не буду відводити їх у дитячий садок, зроблю ремонт у квартирі, трохи почитаю, займусь улюбленою справою". Який тип реагування на хворобу?

A. Утилітарний.

B. Ейфоричний.

C. Гармонійний.

D. Нозофільний.

E. Егоцентричний.


^ 7. Рекомендована література:

7.1. Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Вінниця, 2001.

  1. Гавенко В.Л., Вітенко І.С., Самардакова Г.О. Практикум з медичної психології . – Харків: Регіон-інформ, 2002.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спірі-

ної, проф. І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М .: Медпрес.,

2001.

5. Ташлыков В.А. Психология лечебного процесса. – Л., 1984.

6. К. Леонгард. Акцентуированные личности. – Киев, 1981.

7. Личко А.Е.Психопатии и акцентуирование характера у подростков. – Л.,

1983.

7.2.Додаткова:

  1. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. „Медицина”. Уз.ССР.–Ташкент, 1976. – С. 135-188.

  2. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – Киев: „Здоров’я”, 1986. – С. 94-144.

  3. Карвасарский Б.Д. Клиническая психология: учебник. – СПб, Питер, 2002.

Методичну розробку склав

доцент Р.І. Рудницький


Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи