Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) icon

Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.)




Скачати 82.87 Kb.
НазваЛінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.)
Дата12.07.2012
Розмір82.87 Kb.
ТипДокументи

Вісник Харківського національного університету

ім. В.Н.Каразіна № 838

МОНОГРАФІЯ «ЛІНГВОКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ МАЛИХ ТЕКСТІВ»

(за редакцією проф. С.О.Швачко. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. -178 с.)

В.Г. Пасинок, доктор пед. наук (Харків)


Текст як основна одиниця комунікації, залишається одним з найбільш поширених об'єктів досліджень у межах прагмалінгвістики та когнітології. Аналіз текстових утворень на сучасному етапі розвитку мовознавства концентрується навколо малих форм, які реалізують своє прагматичне навантаження й актуалізують процес комунікації. Монографія, що рецензується, є колективною працею і саме презентує результати лінгвокогнітивних досліджень текстових утворень малих форм.

С.О. Швачко, яка є співавтором та редактором даної монографії, вважає, «що сучасні лінгвісти фокусують увагу на дослідженнях комунікативних одиниць, що об'єктивуються тенденціями сьогодення, актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів. Значущими є питання концептуалізації та категоризації комунікативних одиниць з притаманними їм семантикою, синтактикою та прагматикою. Первинним та вторинним текстам притаманні композиційно-сюжетна, композиційно-смислова, композиційно-мовленнєва системи, тобто інтеграція змісту, смислу та форми. Структурно-семантичний підхід до тексту препарує інтерпретацію сюжетних блоків та їх призначення. Концептуальний простір (ментальний) обіймає загальний зміст та основні смисли».

Парадигма малих текстів чисельна і залишається ще не остаточно визначеною. Як цілком слушно стверджує І.К. Кобякова, одна з авторів монографії, дослідження парадигми малих текстів є «проспективним й актуальним для ідентифікації засобів реалізації мовотворчої функції, її обумовленості дискурсом».

До текстів малого жанру автори монографії відносять авторські гумористичні висловлювання (І.К. Кобякова), синоптичні тексти (Г.Б. Козловська), тексти анотації науково-експериментальних статей (С.В. Подолкова), тексти жартів (В.О. Самохіна), тексти-анонси (І. В. Соколова), рекламні тексти (Г.В. Чуланова).

І.К. Кобякова розглядає особливості реалізації мовотворчої функції в авторських гумористичних висловлюваннях і неавторських жартах під якими розуміє «невеликі за обсягом тексти, інтегровані загальною прагматичною спрямованістю: реалізувати гумористичний ефект, актуалізувати жартівливу, несподівану і нетривіальну інформацію. В АГВ (авторське гумористичне висловлення) і НЖ (неавторські жарти) сумісно з іншими функціями мовотворча функція реалізується за допомогою притаманних мовній системі одиниць. Невеликі за розміром, стилістично компресовані, семантично модифіковані АГВ складають групу нетипових текстів. Родовою формою для них є художні тексти. Спільною є прогнозуюча функція. Пор. вірш, притчу, гумористичні висловлювання, оповідання тощо. До текстів малого жанру належать афоризми, парадокси, байки, прислів'я, семантика яких обумовлюється фактором об'єму. В АГВ речення зв'язані за змістом між собою в рамках загального задуму автора. Цілісність тексту АГВ передбачає не тільки лінійно поданий зв'язок частин, але їх внутрішню упорядкованість, координаційну співвіднесеність (когерентність). У нетипових текстах спостерігається розрив між цілісністю і зв'язністю. Тематична єдність нетипових текстів забезпечується лексичним повтором та іншими видами когезії. Когерентність АГВ є ілюзорною, що експлікується розривом між даним і новим, інтродукцією і фокусом».

Робота Г.Б. Козловської присвячена дослідженню функціонування категорії інформативності в одному з видів текстів інформаційного жанру газетно-публіцистичного стилю - англомовному синоптичному тексті, тобто газетним повідомленням про погоду.

У роботі здійснюється комплексний аналіз функціонування категорії інформативності, що виявляється в дослідженні її плану вираження і плану змісту. Комплексний аналіз тексту полягає в систематизації лексико-синтаксичних, композиційних і прагматичних особливостей газетного повідомлення про погоду. Прагматичний підхід, обраний у даній роботі для дослідження категорії інформативності в газетному повідомленні про погоду, акцентує роль людського чинника в процесі продукування тексту, не зменшуючи при цьому значущості лінгвальних характеристик повідомлення.

Газетний синоптичний текст визначається як коротке інформаційне газетне повідомлення про погоду (ГПП), що характеризується такими параметрами, як інформативність, актуальність, оперативність, об'єктивність, точність, стислість. ГПП, призначений для об'єктивної подачі інформації про погоду, характеризується як полікодовий текст внаслідок свого семіотичного ускладнення. Кореляція вербальних та невербальних знаків в газетному синоптичному тексті полегшує комунікативне орієнтування реципієнта.

Зміни, що відбуваються в сучасній науково-технічній мові, зазначає С.В. Подолкова, свідчать про зростаючу роль техніки, а, відповідно, і науково-технічних текстів у житті людей. Велика кількість наукових публікацій: монографій, статей, навчальних посібників, технічної документації, проспектів, інструкцій для користування, рекламних текстів і т. і., ускладнює пошук і знаходження необхідної інформації. Тексти анотацій (ТеА) науково-експериментальних статей сигналізують про появу нових досліджень, розробок, статей і допомагають читачеві зорієнтуватися й знайти статтю, що його зацікавила.

ТеА науково-експериментальних статей, що досліджуються в даній роботі, належать до текстів із простою структурою (не містять текстів-включень). Це лапідарні тексти, у яких значний обсяг інформації передається невеликою кількістю знаків. ТеА науково-експериментальних статей є дескриптивними: їм характерне перерахування ознак описуваного об'єкта. Щодо функціонального стилю, ТеА науково-експериментальних статей належать до науково-технічних текстів. Щодо предметно-тематичного змісту вказані тексти є текстами циклу точних наук; за формою мовної презентації- це письмові тексти.

В.О. Самохіна (Дмитренко) розглядає проблему типології англомовних жартів і відзначає, що найбільш частотними ознаками відповідних текстів виступають їхня а) тематика, б) композиція, структура, в) форма; г) комунікативна мета. Жарт, на думку В.О. Самохіної, завжди справляв величезний вплив на якісні зміни світу, був могутнім стимулом до зміни ситуації, до зняття напруження, і, звичайно, завжди мав енергетичний заряд через експресивність свого вираження. Це сприяло виявленню механізмів, за допомогою котрих досягаються і вирішуються його прагматичні та функціональні задачі, а також простежуються складні взаємодії між когнітивними і власне мовними сферами свідомості особистості у процесі комунікації.

І.В. Соколова у статті «Текст-анонс як об'єкт лінгвістичних досліджень» зауважує, що «група інформаційно-рекламних текстів не є однорідною і включає в себе різновиди, які ми називаємо підтипами». Одним з них виступає текст-анонс (ТА), який автор визначає як прагматично обумовлену одиницю комунікації, яка являє собою завершене з точки зору смислу системне утворення і призначена сприяти орієнтуванню реципієнта до сприйняття первинного тексту.

Типологія текстів-анонсів правомірно подана на основі таких критеріїв: 1)тип композиційної моделі; 2) об'єкт реклами.

Функціональна спрямованість тексту-анонсу й набір його онтологічних характеристик дозволяють визначити даний тип тексту як прагматично обумовлену одиницю комунікації, яка являє собою завершене з точки зору смислу системне утворення і при­значена сприяти орієнтуванню реципієнта в потоці інформації і підготовці його до сприйняття первинного тексту.

Структурно-композиційні особливості текстів-регулянтів в англомовному дискурсі розглянуті Г.В. Чулановою. Одним з таких текстів є текст реклами. Рекламна комунікація, на думку автора статті, це своєрідний обмін інформацією з властивими їй рисами:

  • її специфіка проявляється в тому, що комунікативний сигнал надходить до потенційного покупця не особисто від продавця рекламованого товару або послуги, а через засоби масової інформації;

  • одностороння спрямованість рекламного звернення від адресанта до адресата може надходити через досить тривалий проміжок часу або мати ймовірнісний характер;

  • рекламне повідомлення має позитивну спрямованість, основна увага приділяється перевагам рекламованого товару, послуги, їхні недоліки не згадуються;

  • багаторазове повторення рекламних доказів підштовхує споживача до придбання предмета реклами.

Цілком справедливим є твердження проф. С.О. Швачко, що «до малих текстів тяжіють також блоки ситуацій із стандартних текстів - завершені за змістом та інтегровані прагмемами». Саме у межах аналізу ситуативних блоків із стандартних текстів відбувається дослідження ТО. Анохіної, яка вивчає маркери ситуативного мовчання на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Цей різновид дискурсу сприяє осмисленню природи силенціального ефекту - його поліаспектності, поліфункціональності та полімодальності. Когнітивно-дискурсивний підхід до силенціального компонента комунікації сприяє розумінню адгерентних категорій мовчання.

Об'єктом уваги С.В. Баранової виступають кількісно-якісні концепти у текстових фрагментах. Автор вважає, що «однією з актуальних проблем сучасної лінгвістики, пов'язаних з поглибленим вивченням комунікативного аспекту мовленнєвих одиниць, є визначення ролі компонентів у складі цілого, ролі окремих мовних одиниць у процесі породження тексту та у створенні безлічі його смислових зв'язків, в реалізації його найбільш загальних категорій. Звідси актуальним вважається дослідження у функціональному, мовленнєвому плані такої групи мовних одиниць, як кількісно-якісні словосполучення у фрагменті художнього тексту.

З'ясування особливостей текстової структури, організації мовних одиниць, зв'язків, що встановлю­ються між ними, пов'язане з дослідженням категорій тексту, які відбивають його найзагальніші та най­суттєвіші ознаки і являють собою щаблі в пізнанні його онтологічних, гносеологічних та структурних ознак. У їх формуванні беруть участь одиниці різних рівнів у їх взаємозалежності та взаємодії.

Ю.В. Косенко параметризує сучасні напрямки ана­лізу метакомунікації. Метакомунікативні одиниці неодноразово були предметом лінгвістичного аналізу, але дослідники, як правило, обмежувалися виділенням та класифікацією метакомунікативних засобів тієї чи іншої мови з супутньою констатацією їх важливої ролі у процесі організації та регуляції діалогічного дискурсу. Враховуючи зацікавленість до прагматичної парадигми лінгвістичного знання, вияв ролі метакомунікації становить значний науковий та практичний інтерес. 11,им і обумовлюється актуальність цієї статті.

А чи можна сперечатись з приводу того, що малими формами, які потребують подальшого більш глибокого вивчення, також є фразеологічні одиниці, які виступають одним з об'єктів широкого кола наукових інтересів професора С.О. Швачко.

У мовах відокремлюється група фразеологічних словосполучень, структурним елементом яких є числівник - ФС(ч), вважає проф. С.О. Швачко, належать до багатоаспектних мовних явищ з певною структурою і семантичним навантаженням. ФС(ч) характеризуються притаманною для них відтворюваністю, відносною стабільністю структурних елементів, над якою тяжіє семантична цілісність. Компоненти ФС(ч) здатні семантично модифікуватись повністю або частково. У зв'язку із втратою первісного значення числівники у ФС(ч) переходять у розряд потенціальних слів або слів, що зберегли певну смислову спрямованість. Числівники у змінних сполученнях в основному співвідносяться з реальними об'єкта­ми, вказують на їх точні, приблизні кількісні характеристики. На значення числівників в умовах фразеологічного оточення суттєво впливають компоненти контексту, перехрещення і внесення їх смислів у семантику цілої одиниці.

Дослідження текстів малих форм із застосуванням комплексного когнітивно-комунікативного підходу сприяє усвідомленню глибинних ментальних про­цесів текстотворення та текстосприйняття. Авторами монографії приділяється значна увага аналізу базових, загальних та факультативних категорій малих текстів; їх експлікації на глибинному та реалізації на поверхневому рівнях. Серед текстових категорій, що мають свою представленість у парадигмі текстів ма­лих форм, автори монографії цілком слушно виокремлюють категорії інформативності, дискретності, лінійності, когерентності, закінченості, рекурентності, адресованості.

Типологічний аналіз текстів малої форми, їх іден­тифікація та параметризація в режимі лінгвокогнітології, здійснені колективом авторів рецензованої монографії, заповнюють певні лакуни наукового знання і спонукають до подальших досліджень. Маємо впевненість, що рецензована монографія, спрямована на інтенсифікацію наукового пошуку в аспекті дослідження текстів малої форми, має зацікавити науковців-філологів, аспірантів, магістрантів, до кола інтересів яких входять проблеми комуніктивної лінгвістики.

Схожі:

Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconВісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна №838 монографія «лінгвокогнітивні аспекти малих текстів»
move to 0-17690726
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconКритика та бібліографія с. О. Швачко, С. В. Баранова, І. К. Кобякова, О. М. Медвідь
Н.І. Чернюк "засоби квантифікацй: лінгвокоґнітивні аспекти": Монографія. Суми: Вид-во СумДУ, 2007. 203 с
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Суми Вид-во Сумду 2008 ббк 67. 9 (4 Укр) 304 о-60
Законодавство України про релігію і церкву: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 107 с
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Суми Вид-во Сумду 2008 ббк 67. 9 (4 Укр) 304 о-60
Законодавство України про релігію і церкву: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 107 с
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconСвітлана Олексіївна Швачко
Світлана Олексіївна Швачко: до 75-річчя від дня народження: біобібліографічний покажчик.–Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconСвітлана Олексіївна Швачко
Світлана Олексіївна Швачко: до 75-річчя від дня народження: біобібліографічний покажчик.–Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний...
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconЯк навчальний посібник Суми
К 93 Теоретичні основи теплотехніки: Навчальний посібник/ За редакцією доц. А. Ф. Курилова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. 85с
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconА. И. Любич А. Ф. Будник основы экспериментальных работ в материаловедении учебное пособие
Л93 Основи експериментальних робіт в матеріалознавстві: Навчальний посібник. –Суми: Вид-во СумДУ, 2007. 178 с
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconВступ. Предмет І завдання курсу
С. М., Прокопенко О. В. Менеджмент екологічних інновацій: Навчальний посібник / За загальною редакцією С. М. Ілляшенка. – Суми: Вид–во...
Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів (за редакцією проф. С. О. Швачко. Суми: Вид-во СумДУ, 2008. 178 с.) iconМіністерство освіти І науки України Сумський державний університет
К 93 Теоретичні основи теплотехніки: Навчальний посібник/ За редакцією доц. А. Ф. Курилова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. 85с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи