С. П. Польова методична вказівка практичного заняття icon

С. П. Польова методична вказівка практичного заняття




Скачати 81.82 Kb.
НазваС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Дата13.07.2012
Розмір81.82 Kb.
ТипДокументи

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні (методичній нараді) кафедри

акушерства та гінекології з курсом

дитячої та підліткової гінекології

“___” ___________ 200 р.

Завідувач кафедри,

к.мед.н., доцент С.П. Польова


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття

КЕСАРСЬКИЙ РОЗТИН”


Навчальний предмет:

Медсестринство в акушерстві

2 курс, медичний факультет № 4

з відділенням молодших медичних і

фармацевтичних фахівців

Тривалість заняття - 2 години

Медичну розробку склав

асистент Шевчук І.І.


Чернівці


^ КЕСАРСЬКИЙ РОЗТИН

  1. Науково-методичне обґрунтування теми

Останніми роками в світі сформувалась тенденція до абдомінального розродження майже в кожному п’ятому спостереженні. Операція кесаревого розтину (КР) заступає інші розроджувальні операції (акушерські щипці, вакуум-екстракцію та вилучення плода за тазовий кінець). Останнє пов’язане в першу чергу з проблемою перинатальної охорони здоров’я плода, а також з удосконаленням самої операції, методик знеболювання та досягнення фармакотерапії.

Заняття, присвячене операції кесаревого розтину, об’єднує та узагальнює результати більшості розглянутих протягом навчального року тем: тазове передлежання, вузький таз, гіпоксія плода, акушерські кровотечі й гестози, аномалії пологової діяльнос­ті й положення плода, гнійно-септичні захворювання в акушерстві, питання екстрагенітальної патології у вагітних. Його побудова повинна грунтуватися на одержаній під час вивчення акушерства й топографічної анатомії інформації.

Накладання акушерських щипців є основною операцією розродження через природні пологові шляхи. Враховуючи, що ця тема тісно пов'язана з багатьма іншими (слабкістю пологової діяльності, гіпоксією плода, кровотечами, екстрагенітальною патологією при вагітності, пізніми гестозами вагітних та ін.), вивчення її необхідно для студентів, що оволодівають акушерством.

Вакуум-екстракція плода займає все менше місце серед рододопоміжних операцій, але в деяких ситуаціях має певне значення.

  1. Навчально-виховні цілі

Для формування вмінь студент повинен знати:

    1. показання до операції кесаревого розтину;

    2. протипоказання до операції кесаревого розтину;

    3. методи операції;

    4. ускладнення операції КР;

    5. методи профілактики ускладнень операції КР;

    6. показання до операції накладання акушерських щипців та вакуум-екстракції;

    7. протипоказання до проведення згаданих операцій;

    8. умови для виконання цих операцій;

    9. методи знеболювання при даних операціях;

    10. етапи операцій;

    11. ускладнення для матері та плода при названих операціях;

    12. різниця між вакуум-стимуляцією і вакуум-екстракцією.


У результаті проведеного заняття студент повинен вміти:

  1. визначати показання до операції КР;

  2. виявити протипоказання до операції КР;

  3. визначити показання, протипоказання та умови до операції накладання акушерських щипців та вакуум-екстракції плода;

  4. виконати на фантомі операцію вихідних акушерських щипців;

  5. виконати на фантомі операцію порожнинних акушерських щипців;

  6. виконати на фантомі операцію вакуум-екстракції плода.

  1. Поради студенту

Визначення: кесаревим розтином називають розроджувальну операцію, під час якої плід вилучається через розтин передньої черевної стінки й матки обіч природні пологові шляхи, якщо розродження через останні неможливе аобо небезпечне (Гентер Г.Г.)

При з'ясуванні показань до КР слід виходити з основних і супутніх станів, що визначають необхідність оперативного розродження. На сьогодні "...чи знайдеться ще інша хірургічна операція, показання до якої не мали хоча б якоюсь мірою чітких меж" (Слєпих О.С.).

Згідно з резолюцією Другої науково-практичної конференції Асоціації акушерів-гінекологів України (1998) показання до КР поділяють на такі з бо­ку роділлі та плода.

Показання з боку роділлі:

  1. Анатомічне (III та IV ст.) звуження таза та форми вузьких тазів, що рідко зустрічаються.

  2. Клінічне вузький таз.

  3. Центральне передлежання плаценти.

  4. Часткове передлежання плаценти з кровотечею та відсутністю умов до термінового природного розродження.

  5. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти з відсутністю умов до термінового природного розродження.

  6. Розрив матки, що загрожує або розпочався.

  7. Два чи більше рубців на матці.

  8. Неспроможність рубця на матці.

  9. Рубець на матці після корпорального КР.

  10. Рубцеві зміни шийки матки й піхви.

  11. Аномалії пологової діяльності, що не піддаються медикаментозній корекції.

  12. Значне варикозне розширення вен шийки матки, піхви та промежини.

  13. Аномалії розвитку матки та піхви.

  14. Стан після розриву промежини III ст. та пластичних операцій на про­межині.

  15. Стан після хірургічного лікування сечостатевих та кишковостатевих нориць.

  16. Пухлинні утворення органів малого таза, що завадять народженню плода.

  17. Рак шийки матки.

  18. Відсутність ефекту від лікування важких форм гестозу і немож­ливість термінового природного розродження.

  19. Травматичні пошкодження таза і хребта.

  20. Екстрагенітальна патологія, що вимагає виключення II періоду по­логів (за наявністю висновку відповідного фахівця згідно з методич­ними рекомендаціями).

  21. Верифікований генітальний герпес.

Показання з боку плода:

  1. Гіпоксія плода підтверджена об'єктивними методами дослідження за відсутності умов до термінового природного розродження.

  2. Тазове передлежання плода масою понад 3700,0 у поєднанні з іншою акушерською патологією та високим ступенем перинатального ризи­ ку.

  3. Випадіння пульсуючих петель пуповини.

  4. Неправильне положення плода після збігання навколоплідних вод.

  5. Високе пряме стояння стріловидного шва.

  6. Розгинальні вставлення голівки.

  7. Лікована неплідність з високим ризиком перинатальної патології.

  8. Штучне запліднення (ГУР).

  9. Агонія чи клінічна смерть вагітної при живому плоді.

  10. Багатоплідна вагітність при тазовому передлежанні І плода.

Протипоказання до абдомінального КР:

    • Інфекція пологових шляхів;

    • Тривалий, понад 8 год, безводний період;

    • Численні вагінальні дослідження (>3);

    • Гіпертермія будь-якого походження.;

    • Мертвий або нежиттєздатний плід.

Умови виконання операції КР відповідають протипоказанням.

Ускладнення вагітності й пологів, при яких природне розродження стано­вить небезпеку для здоров'я і життя роділлі, вимагають виконання операції за абсолютними показаннями, тобто без врахування протипоказань і умов.

Організація (регламент) операції КР: за даними різних клінік, близько 40% КР виконується планово. Плановою вважається та операція, необхідність виконання якої затверджена консиліумом, в такому випадку не має значення добовий час виконання операції. Слід вважати доцільним виконання операції з початком пологової діяльності, оскільки це сприяє дозріванню сурфактантної системи плода.

^ Стислий опис техніки інтраперитонеального КР.

Лапаротомія поперечна надлобкова або нижня серединна. Розтин очере­вини заглиблення між сечовим міхуром та маткою на 1,5 см вище дна сечово­го міхура. Розтин м'яза передньої стінки матки в межах найбільшого обводу передлеглої частини скальпелем (до 1,5—2 см) з наступним розширенням рани методом Гусакова або Дерфлера. Виведення голівки плода по долоні або по гілці акушерських щипців (в окремих анатомічне несприятливих випадкжх можливе виведення голівки плода в щипцях ("Kaiserschnitt Zange" німецьсех авторів).

Вилучення плода під пахви. До появи ознак відшарування плаценти — місцевий гемостаз і відновлення цілості м'яза по кутах розтину. Видалення плаценти тракціями за пуповину. Стінки матки слід протерти марлевим туп-фером або вишкрібти акушерською кюреткою. Рану на матці зашивають ок­ремими швами, останнім часом перевагу надають синтетичним матеріалам, що піддаються гідролізу. Неперервний шов слід вважати нераціональним че­рез небезпеку його порушення при прорізуванні окремих витків. Пери-тонізація. Контроль гемостазу. Огляд суміжних органів. Дренування черевної порожнини (при показаннях) через контрапертуру в правому гіпогастрії. Відновлення передньої черевної стінки.

Операційне зумовлена крововтрата не повинна перевищувати 600 — 800 мл. Сучасні методи запобігання значній крововтраті полягають в удосконаленні техніки операції, використанні аутогемотрансфузії, передопераційній штучній гемодилюції, оптимізації методів знеболення, зокрема відмові від галогенофорних інгаляційних анестетиків, що значно релаксують матку. У випадках гіпотонічної кровотечі і крововтраті понад 1000 мл постає питання про розширення обсягу операції до екстирпації матки. Обмеження в таких випадках суправагінальною ампутацією матки відразу після кесаревого розтину також виконується у випадках:

    • раку шийки матки;

    • фіброміоми матки, особливо множинної та підслизової;

    • розриву матки;

    • матково-плацентарної апоплексії;

    • істинного приростання плаценти;

    • розповсюдження інфекції у пологах;

    • развитку синдрому ДВЗ.

Під час КР можлива консервативна міомектомія. Така операція припус-ізеться тільки у випадках локалізації міоматозного вузла в межах розтину, кали він перешкоджає відновленню матки. Підлягають видаленню пухлини іетиатків, злоякісні пухлини черевних органів.

Серед інших ускладнень кесаревого розтину слід загострити увагу перш за все на гнійно-запальних захворюваннях, позатерапевтичній дії препаратів, зокрема антибіоти­ків, синдромі дизадаптації новонародженого.

Основні фактори ризику інфекції, несприятливий вплив їх поєднань при­близно в 28%, а в окремих випадках — у 85 %, призводять до розвитку гнійно-запальних захворювань. Частота інфекційних ускладнень після КР щонайменше в 6 разів вища порівняно з вагінальними розроджувальними операціями, а материнська смертність — в 10—12 разів.

На першому занятті треба розглянути історію створення акушерських щипців та вакуум-екстрактора, детально розібрати будову щипців. Вивчивши показання, проти­показання та умови для накладання акушерських щипців, необхідно детально розгля­нути техніку накладання вихідних акушерських щипців. Кожний студент повинен вико­нати і опрацювати зазначену операцію на фантомі.

На другому занятті вивчають показання, протипоказання, умови для ви­конання операцій порожнинних акушерських щипців та вакуум-екстракції плода. Детально на фантомі показується техніка виконання зазначених операцій. Кожний студент опрацьо­вує їх. Звертають увагу студентів на те, що зараз операція вакуум-екстракції плода використовується дуже рідко, бо віддалені наслідки для плода несприятливі. Здебільшо­го операція вакуум-екстракції плода виконується за показаннями з боку матері (слабість пологової діяльності, ендометрит в пологах) за відсутності умов для операції акушер­ських щипців або кесаревого розтину. При використанні сучасних моделей вакуум-екстракторів операція виконується з успіхом.

  1. Контрольні запитання та завдання

    1. Дайте визначення операції кесаревого розтину.

    2. Обгрунтуйте причини зростання частоти абдомінального розродження.

    3. Наведіть головні показання до операції з боку роділлі.

    4. Які показання до кесаревого розтину слід вважати такими з боку плода?

    5. За яких умов виконання кесаревого розтину є протипоказаним?

    6. Чому операційна крововтрата під час неускладненого кесаревого розтину складає щонайменше 600 см3?

    7. Перелічіть основні небезпечні ускладнення кесаревого розтину.

    8. За яких клінічних обставин необхідне розширення обсягу хірургічного втручання під час кесаревого розтину?

    9. Чи припустиме поєднання кесаревого розтину з іншими абдомінальними операціями?

    10. Поясніть різницю між антибіотикопрофілактикою та превентивною анти­біотикотерапією стосовно кесаревого розтину.

  2. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Степанківська Г. К., Михайленко Є. Т. Акушерство. — К., 2000.

  2. Неотложное акушерство/ Под. ред. Степанковской Г.К., Венцковского Б.М. — Киев, 1994.

  3. Дубоссарська З.М., Венцківський Б.М., Болатирьова Р.В., Зелінський О.О. Перинатологія. — Київ, 2001.

  4. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. — Сімферополь, 1998.

  5. Чернуха Е.А. Родовой блок. — М.: Медицина, 1999.

Схожі:

С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Частота екстрагенітальної патології (егп) у вагітних, за даними різних авторів, становить 30—70% І не має тенденції до зниження
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
...
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Вузький таз. Особливості біомеханізму пологів при вузькому тазі. Крупний плід. Особливості перебігу пологів при крупному плоді
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Науково-методичне обґрунтування теми: Операції, які підготовлюють пологові шляхи (амніотомія та розтин промежини), відносяться до...
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Названа тема є однією з важливих в акушерстві. Знання фізіології больових реакцій під час пологів, фармакологічних знеболюючих засобів,...
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Такі ушкодження можуть торкатися усіх відділів пологових шляхів — зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки, нижнього сегмента...
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка практичного заняття
...
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
С. П. Польова методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка практичного заняття
Організація роботи та санітарно-протиепідемічний режим акушерських стаціонарів І їх підрозділів. Фізіологія вагітності. Діагностика...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи