Практичного заняття icon

Практичного заняття




НазваПрактичного заняття
Дата13.07.2012
Розмір74.7 Kb.
ТипДокументи

„Затверджено”

на засіданні (методичній нараді)

кафедри акушерства і гінекології

з курсом дитячої та підліткової гінекології

„___”____________200_ р.

(протокол №___)

Зав. кафедри, проф.___________ О.М.Юзько


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


практичного заняття

„ Організація роботи та санітарно-протиепідемічний режим акушерських стаціонарів і їх підрозділів. Фізіологія вагітності. Діагностика вагітності. Принципи обстеження вагітних. Спостереження та догляд за вагітними. Денні стаціонари. Покази для госпіталізації вагітних.


Навчальний предмет – Акушерство

Дисципліна – „Медсестринство в

гінекології”

тривалість заняття – 2 години


Методичну розробку склала:

доц. Юзько Т.А.


Чернівці – 2003


1. ТЕМА:^ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНИЙ РЕЖИМ ГІНЕКОЛОГІЧНОГО СТАЦІОНАРУ. АСЕПТИКА ТА АНТИСЕПТИКА В ГІНЕКОЛОГІЇ

Здоров’я жінки – це здоров’я нації. Тому перед медичними закладами України, що здійснюють лікувально-профілактичну допомогу гінекологічно хворим, стоїть відповідальне завдання – зниження кількості захворювань статевої сфери жінки та запобігання їх виникненню. Це завдання тим більш непросте, оскільки за сучасних умов виникають все нові й нові фактори ризику розвитку захворювань у жінок, пов’язані з міграцією населення, урбанізацією, зміною статевої поведінки молоді: ранній початок статевого життя, безвідповідальне ставлення окремих молодих жінок до питань шлюбу та подружньої вірності. Усе це ставить під загрозу майбутню репродуктивну функцію таких жінок, а отже відбивається на демографічних показниках і є надзвичайно важливим для держави в цілому.

  1. ^ ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 години

  2. НАВЧАЛЬНА МЕТА

    1. Студент повинен знати:

  • визначення поняття “санітарно-протиепідемічний режим”;

  • відділення гінекологічного стаціонару;

  • склад відділення консервативної гінекології;

  • зони відділення оперативної гінекології;

  • склад відділення оперативної гінекології;

  • визначення понять “асептика” і “антисептика”;

  • наказ МЗ – СРСР №720 від 31 липня 1978 р.;

  • документацію гінекологічного стаціонару.

    1. Вміти:

  • надати кваліфіковану акушерсько-гінекологічну допомогу населенню закріпленої дільниці;

  • ознайомитися з роботою по контрацепції;

  • ознайомитися з сучасними методами діагностики та лікування гінекологічних хворих;

  • проводити санітарно-просвітницьку роботу.

    1. Опанувати практичні навички:

  • вміти підготувати руки за способами Спасокукоцького-Кочергіна, Фюрбрінгера;

  • заповнити медичну документацію гінекологічного стаціонару.




  1. ^ ПОРАДИ СТУДЕНТУ:

“Санітарно-протиепідемічний режим гінекологічного стаціонару. Асептика та антисептика в гінекології”

Санітарно-просвітницька робота проводиться лікарями та акушерками по плану з урахуванням місцевих особливостей та умов. Основні форми цієї роботи: індивідуальні та групові бесіди, лекції, бюлетні, відповіді на питання використання засобів друку, радіо і кіно, телебачення.

Правовий захист жінок здійснюється юрисконсультантами жіночої консультації. Юрисконсультатнт в своїй роботі дотримується “Положення про юрисконсультанта закладу, організації та підприємства системи охорони здоров’я”. В жіночій консультації юрисконсульт разом з лікарями виявляє жінок, які потребують правового захисту і застосовує міри по їх виконанню, дає консультації.

Організація гінекологічної допомоги. Виявлення гінекологічних хворих проводиться при прийомі жінок, які звернулись в консультацію, в тому числі з приводу вагітності, огляді жінок на дому, проведенні профілактичних оглядів жінок в консультації, на підприємствах, оглядових кабінетах поліклініки. На кожні жінку, яка вперше звернулась в жіночу консультацію, заводиться “Медична карта амбулаторного хворого” (форма 025/у). У випадку виявлення у жінок гінекологічного захворювання заповнюється статистичний талон для регістрації заключних (уточнених) діагнозів (форма 025-2/у). Кожна жінка оглядається акушером-гінекологом один раз в рік із застосуванням цитологічного і кольпоскопічного методів обстеження. На кожну жінку, яка підлягає диспансерному нагляду, заповнюється “Контрольна карта диспансерного нагляду” (форма 030/у). Амбулаторно можуть проводитися малі гінекологічні операції та маніпуляції: біопсія шийки матки, аспірація вмісту порожнини матки для цитологічного дослідження, поліпектомія, діатермокоагуляція, введення внутріматкової спіралі.

Організація акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам, які працюють на промислових підприємствах. Лікарі акушер-гінекологи жіночої консультації проводять на підприємствах, закріплених до консультацій, весь комплекс лікувально-профілактичної роботи. Для систематичного проведення цієї роботи лікарів акушер-гінекологів жіночої консультації спеціально виділяються дні (години). Додатковими зобов’язаннями лікаря акушера-гінеколога на підприємстві є: вивчення умов праці жінок, проведення експертизи тимчасової непрацездатності, працевлаштування жінок, які перенесли гінекологічні захворювання або операції, організація санітарного активу на своїй дільниці та інші. На основі аналізу гінекологічної захворюванності лікарі акушери гінекологи розробляють разом із адміністрацією, профсоюзною організацією конкретні міроприємства по її зниженню.

Організація акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам-жителькам сільської місцевості. Наглід і обслідування вагітних жінок та гінекологічних хворих в сільській місцевості проводиться по загальноприйнятій схемі. Для покращення акушерсько-гінекологічної допомоги населенню в умовах віддалених районів заслуговує увагу створення на базі районних лікарень виїздної медичної допомоги.

В покращенні якості роботи ЖК головну роль грає організація спеціалізованної поліклінічної допомоги в жіночих консультаціях (на 8 акушерських дільниць і більше), на базах кафедр вузів, в консультаціях “Шлюб і сім’я”. Спеціалізсван амбулаторно-поліклінічна допомога надається з питань непліддя ,гінекологічної ендокринології,невиношування та ін.В спеціалізованих кабінета працюють акушер-гінекологи,які пройшли спеціальну підготовку.

Медична допомога жінкам із захворюваннями статевих органів надається в гінекологічних відділеннях, які є частиною акушерсько-гінекологічного об’єднання або входять до складу загально соматичних лікарень.

Залежно від об’єму та профілю допомоги, якої потребують хворі, гінекологічний стаціонар поділяють на 2 відділення: консервативної гінекології та оперативної гінекології. Гінекологічні відділення також можуть входити до складу інших спеціалізованих стаціонарів – онкологічного, ендокринологічного тощо. Керівництво роботою відділення здійснює завідувач, який підпорядкований безпосередньо головному лікарю. Роботою середнього медичного персоналу керує старша медсестра відділення, яка, в свою чергу, підпорядкована завідувачу відділення та головній медсестрі лікарні.

До складу відділення консервативної гінекології належать санітарно – пропускний блок (приймальна, оглядова, кімната санобробки), палати для хворих, оглядова, маніпуляцій на, мала операційна, допоміжні приміщення, кімната гігієни, санвузли.

Відділення оперативної гінекології, окрім перелічених приміщень, включає ще й операційний блок: велику і малу операційні, кімнати для зберігання підготовки до операції інструментів і хірургічної білизни, перед операційну та після операційну палати , перев’язочну.

У відділенні виділяють зону стерильного режиму, до якої входять операційні зали, передопераційна, стерилізаційна; зону суворого санітарно-гігієнічного режиму ( приміщення для переодягання операційної бригади, апаратна та інструментальна, матеріальна); зону загального режиму (всі інші приміщення відділення). Зона стерильного режиму потребує дотримання особливих вимог щодо санітарно-гігієнічного режиму, зокрема прибирання, як-от:

  • Попереднє прибирання – витирання пилу з меблів, приладів та підлоги;

  • поточне прибирання – під час операцій прибирають марлеві кульки , серветки, інструменти, що випадково упали на підлогу; якщо на підлогу потрапляє рідина, її потрібно негайно витерти;

  • післяопераційне прибирання – під час перерв між операціями; завершальне прибирання – в кінці робочого дня ( миття підлоги, вологе протирання стін, підвіконь, меблів із використанням дезінфектантів); прибирання проводять незалежно від того, були чи не були в цей день операції;

  • генеральне прибирання.

Асептика – це система заходів, направлених на попередження інфікування рани, тканин і органів хворого, яка включає перш за все заходи по профілактиці забруднення рук у осіб, які беруть участь в операції, а також білизни, інструментарію і всього того, що дотикається з операційним полем. Всі медичні працівники хірургічного відділення повинні ретельно оберігати свої руки від забруднення гнійними виділеннями та іншим інфікованим матеріалом, а також травм. Перев’язки, гнійні операції і різні маніпуляції, при яких можливе потрапляння бактерій на шкіру рук, слід виконувати в гумових рукавичках.

Робота операційного залу суворо регламентується згідно наказу МЗ СССР №720 від 31 липня 1978 р. і знаходиться під постійним контролем провідного хірурга і старшої операційної сестри.

В забезпеченні виконання всього комплексу заходів в операційній залі, направлених на попередження раньової інфекції, провідна роль належить операційній сестрі. Операційна сестра, а також санітарка операційного блоку не повинні одночасно виконувати іншу роботу. Приходячи на роботу, працівники операційного відділення повинні прийняти душ і одягти спеціальний одяг. Для миття краще всього користуватися дитячим милом. Перед миттям рук нігті повинні бути коротко підрізані. Особи, які беруть участь в операції готують руки за способами Спасокукоцького – Кочергіна, Фюрбрінгера. Руки готують цими способами в тих випадках, коли немає можливості обробити їх більш новими способами, і в тому випадку, якщо при обробці новими способами виникає подразнення шкіри рук. Періодично чистоту рук хірургів, операційних сестер і всіх інших осіб, які приймали участь в операціях, слід контролювати шляхом мікробіологічного дослідження змиву з рук ( не рідше одного разу в місяць ).

Щоб не забруднювати підлогу операційної зали, всі, які заходять в неї, повинні одягати спеціальне легке взуття, яке служить тільки для роботи, чи поверх звичайного взуття – чисті бахіли. Всі присутні під час операції (студенти, лікарі –курсанти) повинні бути в халатах, масках і в спеціальному взутті чи в бахілах.


  1. Контрольні запитання.

  1. Дайте визначення поняття “асептика” та “антисептика”.

  2. Склад відділення гінекологічного стаціонару.

  3. Склад відділення консервативної гінекології.

  4. Зони відділення оперативної гінекології.

  5. Склад відділення оперативної гінекології.

  6. Наказ МЗ – СРСР №720 від 31 липня 1978 р..

  7. Яка ведеться документація в гінекологічному стаціонарі?



6. Література.

1. Айламазян Е.К. Акушерство.- С-Петербург, 2000.

2. Бодяжина В.І., Жмакін К.Н., Кирюшенко А..П. Акушерство.-М., 1998.

Схожі:

Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему
Методичні вказівки до практичного заняття за модулем І на тему «Аномалії положення плода»/Укладач С. А. Сміян – Суми: Вид-во СумДУ,...
Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття на тему " Захворювання кришталика "
Методичні вказівки до практичного заняття на тему “Захворювання кришталика ” з дисципліни “Офтальмологія ” (згідно з умовами Болонського...
Практичного заняття iconРозклад практичних занять 5-го курсу в 2010/2011 навчальному році
Рекомендований початок заняття о 900, закінчення заняття о 1400 (5,83 акад годин), в тому числі перерва 30 хв. (Інтервал навчального...
Практичного заняття iconРозклад практичних занять 5-го курсу в 2010/2011 навчальному році
Рекомендований початок заняття о 900, закінчення заняття о 1400 (5,83 акад годин), в тому числі перерва 30 хв. (Інтервал навчального...
Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози" з дисципліни „Дитячі інфекції"
Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Кір для студентів 5-го курсу з дисципліни
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Вірусні гапатити у дітей" з дисципліни „Дитячі інфекції"
Методичні вказівки до практичного заняття „Вірусні гепатити у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського...
Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Кір для студентів 5-го курсу з дисципліни
Методичні вказівки до практичного заняття „Кір” для студентів 5-го курсу з дисципліни „Дитячі інфекції” згідно з умовами Болонського...
Практичного заняття iconПротокол № Зав кафедри, проф. О. М. Юзько методична розробка практичного заняття на тему
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Практичного заняття iconПротокол № Зав кафедри, проф. О. М. Юзько методична розробка практичного заняття на тему
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Практичного заняття iconМетодичні вказівки до практичного заняття „Вітряна віспа" з дисципліни „ Дитячі інфекції"
Методичні вказівки до практичного заняття „Вітряна віспа” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) /...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи