Методична вказівка практичного заняття icon

Методична вказівка практичного заняття




Скачати 143.18 Kb.
НазваМетодична вказівка практичного заняття
Дата13.07.2012
Розмір143.18 Kb.
ТипДокументи

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

акушерства та гінекології з курсом

дитячої та підліткової гінекології

“___” ___________ 200 р.

протокол №____

Завідувач кафедри,

к. мед. н., доцент С.П. Польова


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття

Організація роботи та санітарно-протиепідемічний режим акушерських стаціонарів і їх підрозділів. Фізіологія вагітності. Діагностика вагітності. Принципи обстеження вагітних.

Спостереження та догляд за вагітними. Денні стаціонари.

Покази для госпіталізації вагітних.”


Навчальний предмет:

«Клінічне медсестринство»,

2 курс медичного факультету № 4

з відділенням молодших медичних і

фармацевтичних фахівців

2 години

Медичну вказівку склала

асистент Гресько М.Д.


ТЕМА: Організація роботи та санітарно-протиепідемічний режим акушерських стаціонарів і їх підрозділів. Фізіологія вагітності. Діагностика вагітності. Принципи обстеження вагітних. Спостереження та догляд за вагітними. Денні стаціонари.

Покази для госпіталізації вагітних.

^ Тривалість заняття – 2 години.

Актуальність теми: Стратегія розвитку акушерсько – гінекологічної допомоги базується на принципі єдності здоров'я матері та дитини. Основними завданнями акушерсько-гінекологічної допомоги населенню є:

  1. Спостереження і догляд за здоровими жінками з обов'язковими профілактичними оглядами;

  2. Надання кваліфікованої і своєчасної акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам.

Навчальні цілі.

Студент повинен знати:


  1. Диспансеризація вагітних жінок та гінекологічних хворих;

  2. Профілактика материнської і перинатальної смертності;

  3. Здійснення заходів по плануванню сім'ї;

  4. Надання допомоги гінекологічним хворим;

  5. Проведення роботи по виявленню передракових та ракових захворювань у жінок та їх профілактика;

  6. Санітарно-освітня робота.

Студент повинен вміти:

    1. Провести загальний огляд:

    2. Провести методи дослідження:

        • загальний аналіз крові та сечі;

        • групи крові та резус-фактор;

        • аналізу крові на сифіліс;

        • ВІЛ (за згодою);

        • бактеріоскопії мазків з піхви, цервікального каналу, уретри;

        • глюкози крові (при наявності ризику щодо розвитку цукрового

      • діабету).

^ ЗМІСТ ТЕМИ:

Організація акушерсько-гінекологічної допомоги населенню в Україні.

Основними завданнями акушерсько-гінекологічної допомоги населенню є:

1.Спостереження і догляд за здоровими жінками з обов'язковими профілактичними оглядами;

2.Надання кваліфікованої і своєчасної акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам.


Для забезпечення даних завдань існують такі заклади як жіноча консультація, акушерський та гінекологічний стаціонар, реабілітаційні та консультативні спеціалізовані центри.

Амбулаторна акушерсько – гінекологічна допомога здійснюється в жіночих консультаціях, гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень (ЦРЛ), сільських амбулаторіях, амбулаторіях загальної (сімейної) практики, фельдшерско-акушерських пунктах (ФАП), центрах планування сім'ї, оглідових кабінетах поліклінік. В Україні амбулаторна акушерсько – гінекологічна допомога реаліззується згідно Наказу МОЗ України № 503 від 28.12.2002 “Про удосконалення амбулаторної акушерсько – гінекологічної допомоги в Україні”.

Абулаторна акушерсько-гінекологічна допомога виконує такі функції:

  1. Заходи щодо збереження репродуктивного здоров’я населення;

  2. Диспансеризація вагітних;

  3. Антенатальна охорона плода;

  4. Профілактика та лікування акушерсько-гінекологічної патології;

  5. Планування сім’ї.

Організація диспансерного нагляду за вагітними полягає:

    • у забезпеченні лікувально-профілактичної допомоги вагітним;

    • інформування про безпеку репродуктивної поведінки;

    • сприяння створенню для вагітних соціально-гігієнічних умов.

На етапі жіночої консультації здійснюється амбулаторна допомога вагітним та гінекологічним хворим з допомогою дільничого акушера-гінеколога. Основними завданнями жіночої консультації є:

  1. Диспансеризація вагітних жінок та гінекологічних хворих;

  2. Профілактика материнської і перинатальної смертності;

  3. Здійснення заходів по плануванню сім'ї;

  4. Надання допомоги гінекологічним хворим;

  5. Проведення роботи по виявленню передракових та ракових захворювань у жінок та їх профілактика;

  6. Санітарно-освітня робота.

Лікарі здійснюють акушерсько-гінекологічну допомогу по дільничому принципу, хоча хвора або вагітна має право звернутися до будь-якого лікаря.

Жіноча консультація щорічно, орієнтуючись на списки населення проводить 1-2 рази на рік планові онкопрофілактичні огляди працюючих жінок, дівчаток, підлітків.

При І зверненні вагітної в жіночу консультацію з приводу постановки на облік по вагітності оформляється така документація:

  • Форма № 111/о – “Індивідуальна карта вагітної та породілі”;

  • Форма № 113/о – “Обмінна карта” (видається вагітній з моменту встановлення на облік).

При постановці вагітної на облік здійснюються такі заходи:

    1. Загальний огляд:

  • Диспансеризація вагітних жінок та гінекологічних хворих;

  • Профілактика материнської і перинатальної смертності;

  • Здійснення заходів по плануванню сім'ї;

  • Надання допомоги гінекологічним хворим;

  • Проведення роботи по виявленню передракових та ракових захворювань у жінок та їх профілактика;

  • Санітарно-освітня робота.

    1. Додаткові методи дослідження:

  • загальні аналізи крові та сечі;

  • група крові та резус-фактор;

  • аналіз крові на сифіліс;

  • ВІЛ (за згодою);

  • бактеріоскопія мазків з піхви, цервікального каналу, уретри;

  • глюкоза крові (при наявності ризику щодо розвитку цукрового діабету);

  • визначення антитіл до вірусного гепатиту;

  • коагулограма, біохімічний аналіз крові.

    1. Консультації спеціалістів (ЛОР, стоматолог, дерматолог, офтальмолог, терапевт).

    2. УЗД (в 9-11, 16-21, 32-36 тижнів вагітності).

    3. Обстеження на інфекції перинатального періоду при наявності таких показів:

        • хронічні запальні захворювання геніталій;

        • ГРВІ під час даної вагітності;

        • Самовільні викидні, мертвонародження в анамнезі;

        • Багатоводдя, маловоддя під час даної вагітності;

        • Патологічні зміни шийки матки (ерозія, дисплазія шийки матки та ін.);

        • Безпліддя в анамнезі.

    4. Медико-генетичне консультування з метою профілактики та ранньої діагностики спадкової та вродженої патології плода при наявності таких показів:

    • вік вагітної 35 років і більше, вік чоловіка 40 років і більше;

    • наявність вад розвитку або хромосомної перебудови у одного з батьків;

    • наявність в анамнезі дітей або родичів зі спадковими хворобами обміну та пов'язаними зі статтю, вродженими вадами розвитку, хромосомною патологією, розумовою відсталістю, мертвонародженням;

    • кровнородинний шлюб;

    • звичне невиношування невстановленого генезу в анамнезі;

    • несприятливі впливи в ранні терміни вагітності (хвороби, маніпуляції, медикаменти);

    • ускладнення вагітності (невиношування, багатоводдя і маловоддя);

    • патологія плода при УЗД;

    • вплив шкідливих професійних факторів;

    • сім'ї з непліддям;

    • порушення менструального циклу невстановленої етіології.

Медико-генетичне консультування проводиться поза вагітністю або в ранні її терміни (6-8 тижнів) з детальною випискою про перебіг попередніх вагітностей, пологів, стану новонародженого, результатів обстеження, даних патологоанатомічних досліджень.

Вагітні з екстрагенітальними захворюваннями підлягають динамічному спостереженню лікаря терапевта, який оформляє облікову форму № 30 (“Контрольна карта”) при наявності у вагітної такої патології:

        • ревматичні і вроджені вади серця, гіпертонічна хвороба;

        • гломерулонефрит, пієлонефрит, аномалії розвитку сечових шляхів;

        • анемія, геморагічні діатези;

        • хронічні захворювання печінки та шлоунково-кишкового тракту;

        • цукровий діабет, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, захворювання наднирників;

        • хронічні захворювання органів дихання (пневмонія, туберкульоз, бронхіальна астма);

        • системні захворювання сполучної тканини, міастенія.

Усі дані анамнезу, результати клінічного та лабораторного обстеження, УЗД вносять в “Індивідуальну карту вагітної та породілі” та обмінну карту із зазначенням необхідних призначень, дати наступного відвідування, підписом лікаря та вагітної.

Кількість відвідувань лікаря вагітною жінкою на допологовому етапі в жіночій консультації становить в середньому 10-12 разів. При подальшому спостереженні і при неускладненому перебігу вагітності частота відвідувань жіночої консультації в терміні до 30 тижнів становить 1 раз на місяць, після 30 тижнів – 1 раз у 2 тижні. При виникненні ускладнень перебігу вагітності частота відвідувань визначається за показами.

Особлива увага при спостереженні за вагітною надається стану плода (його положення, передлежання, серцебиття, характер рухів, очікувана вага тіла). Достатньо інформативним та простим у застосуванні є скринінговий тест рухів плода (ТРП), який може бути проведений навіть самою вагітною. Для цього вагітній видається листок ТРП з поясненням техніки проведення, а при наявності відхилень – звертатися до акушер-гінеколога.

ТРП


У комплексній оцінці стану плода велике значення має його рухова активність. Зменшення рухів плода або зміна їх характеру вважається за симптом порушення внутрішньоутробного стану плода. ТРП “рахуй до десяти” реєструє сама вагітна, починаючи з 28 тижнів і до пологів на спеціальній карті, яку показує лікарю при наступних відвідуваннях.

Окрім тесту “Рахуй до 10” використовується підрахунок числа рухів протягом 1 години 3 рази на день (7.00-8.00, 12.00-13.00, 18.00-19.00). зниження числа рухів плода до 10 і менше за 12 годин або 3 і менше за 1 годину (в кожному інтервалі, який вимірюється), є сигналом тривоги і потребує кардіомоніторного контролю.

При виникненні акушерських ускладнень вагітні підлягають госпіталізації для проведення обстеження і лікування у відділення патології вагітних пологового будинку або спеціалізованого акушерського стаціонару. При наявності у вагітної екстрагенітальної патології або її ускладнення вагітні госпіталізуються у спеціалізовані терапевтичні відділення до 20 тижнів вагітності.

При жіночих консультаціях створені денні стаціонари, в яких проводяться такі заходи:

        1. комплексне обстеження, терапія і реабілітація при наявності хронічних запальних процесів геніталій, фонових захворювань шийки матки, непліддя, ендометріозу, післяопераційних станів, післяабортних ускладнень;

        2. визначення функціонального стану плода;

        3. проведення діагностичних та малих гінекологічних маніпуляцій (взяття аспірату з порожнини матки, кріодеструкція та лазеротерапія шийки матки, видалення поліпу зовнішніх статевих органів та цервікального каналу, введення та видалення внутрішньоматкових контрацептивів, гістеросальпінгографія та ін.

У жіночих консультаціях створені “Школи майбутнього батьківства”, в яких майбітніх батьків консультують з приводу перебігу вагітності та пологів, навчають правилам особистої гігієни, та заходам по догляду за новонародженими.

Важливим є здійснення в умовах жіночої консультації допологового та післяпологового патронажу, який проводять акушерки (медсестри).

Обов'язки акушерки (медсестри) при здійсненні допологового патронажу:

  1. Оцінка загального стану вагітної, її скарг, матеріально-побутових умов і санітарного стану житла вагітної, сімейних відносин тощо.

  2. проведення медичного обстеження вагітної:

  • визначення АТ на обох руках, пульсу, їх оцінка;

  • зовнішніми методами обстеження визначення тонусу матки, серцебиття плода;

  • проведення санітарно-просвітницької роботи по дотриманню особистої гігєни, раціонального харчування, необхідності регулярного відвідування ЖК.

Обов'язки акушерки (медсестри) при здійсненні післяпологового патронажу:

  • здійснення відвідування породілі в перші 7 діб після виписки з пологового будинку з метою профілактики або ранньої діагностики ускладнень та захворювань новонароджених;

  • оцінка самопочуття, загального стану та скарг породілі;

  • вияснення стану молочних залоз і характеру лактації;

  • оцінка виділень з піхви та дотримання жінкою правил особистої гігієни в післяпологовому періоді;

  • надання консультації з питань грудного вигодовування та планування сім'ї;

  • скерування до прийому дільничого акушера-гінеколога або інших спеціалістів при виявленні відхилень у перебігу післяпологового періоду;

  • фіксування результатів патронажу у відповідній медичній документації.

Організація амбулаторної гінекологічної допомоги передбачає проведення заходів з питань профілактики виникнення гінекологічних захворювань, раннього їх виявлення та надалля лікувальної та реабілітаційної допомоги. Для цього існують жіночі консультації або гінекологічні кабінети поліклінік, лікарські амбулаторії, ФАПи, гінекологічні стаціонари.

Важливим заходом амбулаторної гінекологічної допомоги є проведення профілактичних оглядів в оглядових кабінетах ЖК, під час яких виконують:

  • пальпацію молочних залоз, огляд шийки матки в дзеркалах, забір вагінальних мазків для бактеріоскопічного та онкоцитологічного дослідження, пробу Шіллера, бімануальне обстеження, пальцеве ректальне обстеження (УЗД виконують за показами);

  • консультування з питань планування сім'ї та профілактики інфекційних процесів статевих шляхів, ВІЛ/СІНДу.

Дані про отримані результати під час профілактичного огляду вносяться в “Медичну карту амбулаторного хфорого” (форма № 025/о). При наявності показів для диспансерного нагляду на кожну жінку заповнюється “Контрольна карта диспансерного спостереження” (форма № 30), де вказують діагноз, частоту оглядів, методи обстеження і лікування.

Спеціалізована амбулаторна акушерсько-гінекологічна допомога надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію і можуть забезпечити більш кваліфіковане консультування, діагностику та лікування. Даний вид допомоги надається у спеціально призначених лікарняних закладах із застосуванням сучасної лікувально-діагностичної апаратури, інструментарію та обладнання, а саме:

  • в жіночій консультації, в якій є 8 та більше дільниць;

  • в діагностичному центрі планування сім'ї та репродукції людини;

  • в консультативних поліклініках.

Спеціалізована допомога надається при:

    1. Невиношуванні вагітності;

    2. Гінекологічних ендокринних розладах;

    3. Патології шийки матки;

    4. Неплідді;

    5. Плануванні сім'ї;

    6. Патології перименопаузального періоду.

Високоспеціалізована лікувально-профілактична допомога надається лікарем або групою лікарів, які мають відповідну підготовку у галузі складних для діагностики і лікування захворювань, у разі лікування хвороб, що потребують спеціальних методів діагностики та лікування, а також з метою встановлення діагнозу і проведення лікування захворювань, які рідко зустрічаються.

Організація амбулаторної акушерсько-ганекологічної допомоги в сільській місцевості здійснюється у жіночих консультаціях або акушерсько-гінекологічних кабінетах поліклінік районних (РЛ), центральний районних лікарень (ЦРЛ), сільських лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктах (ФАПах).

Головними напрямками даної служби в сільській місцевості є створення єдиної системи медичної допомоги населенню шляхом максимального наближення лікарської допомоги до мешканок села, удосконалення форм, методів профілактичної роботи, динамічного спостереження і медико-соціальної допомоги вцілому.

Консультативну допомогу сільському населенню забезпечують міські ЖК, акушерсько-гінекологічні кабінети обласних, республіканських поліклінік, консультативні поліклініки.

Так само, як і в містах, велике значення для виявлення гінекологічних захворювань мають профілактичні огляди, які проводяться 1 раз в рік у жінок, старших 18 років.

Особливістю надання акушерсько-гінекологічної допомоги сільському населенню є робота виїзних бригад, до яких крім лікаря акушера-гінеколога, входять лікар-педіатр, лікар-терапевт, лікар-стоматолог, лікар-лаборант та ін. Виїзні бригади здійснюють свою діяльність відповідно до графіку, затвердженого головним лікарем ЛПЗ, про що оповіщають попередньо лікарів дільничих лікарень, завідувачів ФАПом.

Виїзний акушер-гінеколог, яких входить до складу бригади повинен:

  • провести профілактичний огляд жінок із необхідним обсягом обстежень;

  • здійснити обстеження вагітних та гінекологічних хворих;

  • провести консультування з питань планування сім'ї;

  • надати необхідну медичну допомогу;

  • провести серед населення інформаційно-просвітницьку роботу (лекції, бесіди тощо) з питань збереження репродуктивного здоров'я.

При виявленні гінекологічних хворих необхідна їх постановка на диспансерний облік для проведення обстеження та оздоровчих заходів, що відображається у відповідній документації.

Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги населенню передбачає проведення необхідного спектру досліджень для постановки діагнозу та виконання лікувальних заходів по виявленій патології. Згідно наказу МОЗ України № 59 від 10.02.2003 “Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарніних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)” основною метою пологових стаціонарів є профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Для цього існують відповідні завдання.

Проведення медичного обстеження процівників акушерських стаціонарів полягає в обов'язкових профілактичних оглядах медичного персоналу, діяльність якого пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, за наказом МОЗ України № 559 від 23.05.2001 р. Результати обстеження вносяться до Особистої медичної книжки. При виявленні стоматологічної та отоларингологічної патології здійснюється обстеження на стафіло- та стрептококоносійство, після чого при виявленні інфекційних збудників медичний персонал підлягає адекватній антибактерільній терапії.

Важливим завданням пологового стаціонару є організація протиепідемічного режиму, що забезпечується проведенням таких заходів:

  1. дотримання правил особистої гігієни та правил безпеки при обстеженні та лікуванні вагітних і породіль.

  2. використання білизни, інструментів, шприців та ін. засобів одноразового використання.

  3. знезараження об'єктів навколишнього середовища, виробів медичного призначення згідно режимів дезінфекції.

  4. отримання дозволу на перебування родичів вагітної чи породіллі в пологовому стаціонарі та дотримання правил виписки породіль зі стаціонару;

  5. виконання правил патронажного відвідування породіль та передача відповідної документації в дитячі поліклініки та жіночі консультації.


Стаціонарна акушерсько-гінекологічна допомога здійснюється в пологовому будинку, в гінекологічних відділеннях. Акушерський стаціонар включає такі підрозділи:

  1. приймально-оглядове відділення, де здійснюється:

        • розмежування потоку пацієнтів до фізіологічного або обсерваційного відділень, відділення патології вагітних, гінекологічного відділення;

        • первинний огляд та обстеження пацієнтів, санітарно-гігієнічна обробка.

  1. пологове відділення, де проводяться заходи по забезпеченню нормального пологового процесу та прийому новонародженого.

  2. післяпологове відділення:

        • зі спільним перебуванням матері та дитини;

        • з окремим перебуванням матері та дитини.

  1. відділення новонароджених, де проводиться догляд за здоровими дітьми та лікування і виходжування новонароджених з патологічними станами.

  2. обсерваційне відділення, де забезпечується проведення пологів у жінок на фоні патологічних станів.

  3. відділення патології вагітності.

  4. кімната для приготування молочних сумішей

  5. пологовий зал сімейного типу.

  6. допоміжні підрозділи.


Контрольні запитання та завдання

1. Структура акушерського стаціонару.

2. Основні задачі акушерського стаціонару.

3. Організація роботи І основні показники діяльності акушерського стаціонару.

4. Основні показання до прийому і переводу в обсерваційне відділення.

5. Санітарна обробка породіль при прийомі.

6. Правила утримання прийомного відділення.

7. Правила утримання пологового відділення.

8. Правила утримання післяпологового відділення.

9. Правила утримання відділення новонароджених.

10.Правила утримання обсерваційного відділення.


VII. Література:

7.1. Основна:

1. Жмакин К.Н., Бодяжина В. Й. Акушерство. -М., 1989.

2. Степанківська Г.К. Амбулаторне лікування хворих з

гінекологічними захворюваннями. -К., 1974.

7.2. Додаткова:

1. Голота В.Я., Радзінський В.Є. Жіноча консультація.-К., 1980.
^

Ситуаційні задачі


  1. На пологи поступає першородяча 20 років. Скарги на нежить, температура нормальна. В яке відділення вона повинна бути госпіталізована?

  2. П’ята доба після пологів. Температура – 380С, скарги на біль внизу живота, рясні гнійні виділення з статевих шляхів. В якому відділенні треба лікувати цю жінку?

  3. Має бути проведена операція кесарського розтину. Яким методом треба проводити обробку рук хірурга?

  4. При посіві з носоглотки в акушерки пологового залу висіяно стафілокок. Яких заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції треба вжити?

  5. В акушерському відділенні у кількох породіль діагностована ГРВІ. Необхідні заходи щодо профілактики гнійно-септичної інфекції.

Схожі:

Методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка
Студентам IV курсу медичного факультету для самостійної підготовки до практичного заняття
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Частота екстрагенітальної патології (егп) у вагітних, за даними різних авторів, становить 30—70% І не має тенденції до зниження
Методична вказівка практичного заняття iconМетодична вказівка практичного заняття
...
Методична вказівка практичного заняття iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
...
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Вузький таз. Особливості біомеханізму пологів при вузькому тазі. Крупний плід. Особливості перебігу пологів при крупному плоді
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Науково-методичне обґрунтування теми: Операції, які підготовлюють пологові шляхи (амніотомія та розтин промежини), відносяться до...
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Названа тема є однією з важливих в акушерстві. Знання фізіології больових реакцій під час пологів, фармакологічних знеболюючих засобів,...
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
Такі ушкодження можуть торкатися усіх відділів пологових шляхів — зовнішніх статевих органів, піхви, шийки матки, нижнього сегмента...
Методична вказівка практичного заняття iconС. П. Польова методична вказівка практичного заняття
КР) заступає інші розроджувальні операції (акушерські щипці, вакуум-екстракцію та вилучення плода за тазовий кінець). Останнє пов’язане...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи