«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» icon

«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.»




Назва«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.»
Дата13.07.2012
Розмір73.6 Kb.
ТипДокументи

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

акушерства та гінекології з курсом

дитячої та підліткової гінекології

“___” ___________ 200 р.

протокол №____

Завідувач кафедри,

к. мед. н., доцент С.П. Польова


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

практичного заняття

«Післяпологовий період. Сестринський догляд.

Грудне вигодовування.»


Навчальний предмет:

«Клінічне медсестринство»,

2 курс медичного факультету № 4

з відділенням молодших медичних і

фармацевтичних фахівців

2 години

Медичну вказівку склала

асистент Гресько М.Д.


Чернівці

І. Тема заняття: “Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування ”

ІІ. Науково-методичне обгрунтування теми

Післяпологовий період дуже відповідальний у зв’язку з особливостями функціо­нування органів та систем породіллі. Стан здоров’я породіллі, її чутливість до можли­вого інфікування, нормальний перебіг процесів інволюції матки і лактації в більшості випаадків залежить від правильного гігієнічного режиму в післяпологовому періоді. Чітке знання перебігу фізіологічного післяпологового періоду дозволяє попередньо і своєчасно виявити початкові ознаки захворювань та ускладнень, що виникли у породіл­лі.

ІІІ. Навчально-виховні цілі

У результаті проведення заняття студент повинен знати:

  1. режим післяпологового відділення, заходи щодо профілактики інфек­ційних ускладнень у породіль та новонароджених;

  2. перебіг фізіологічного післяпологового періоду (інволюція матки, ха­рактер лохій, стан лактації, функціонування сусідніх органів, показни­ки гемодинаміки та ін.);

  3. ведення фізіологічного післяпологового періоду.

уміти:

  1. визначити рівень розміщення дна матки відносно лонного зчленування та консистенцію матки;

  2. визначити стан молочних залоз, сосків, характер лактації, навчити породіллю правильно зціджувати молоко;

  3. провести туалет породіллі, взяти мазки з трьох місць, оцінити характер лохій, зняти шви з промежини, обробити шви на промежині;

  4. на підставі даних обстеження породіллі з використанням лабораторних методів дослідження, показників пульсу, ЛГ, температури тіла, оцінити перебіг післяпологового періоду, дати вказівки щодо гігієни цього періоду.

ІV. Поради студенту

Студенти знайомляться з особливостями функціонування після пологового від­ділення (циклічність заповнення палат, виявлення та ізоляція породіль та новонароджених, які захворіли, профілактичні заходи щодо контактних породіль та немовлят).

У післяпологовому періоді особливу увагу звертають на стан жінки (пульс, температура, АТ), стан матки (розміри, висота стояння її дна, поперечник, консистенція, чутливість при пальпації), характер лохій (їх кількість, колір, запах, відповідність дню післяпологового періоду), функцію молочних залоз (наявність ущільнень, якісна відмінність молозива від молока). Треба проводити нагляд за молочними залозами, режимом годування, раннім прикладанням новонародженого до грудей, лікувати гіпогалактію. Звертають увагу на функцію суміжних органів, визначають причини затримки сечі у породіль, вплив переповненого сечового міхура на скорочення матки.

Викладач підкреслює значення ЛФК у післяпологовому періоді для нормалізації функціонування органів черевної порожнини і статевого апарата, черевного преса; звертає увагу на нагляд за швами промежини (породіллі дозволяється ходити через 12 годин після фізіологічних пологів, при наявності швів — до кінця двох діб). Призначають туалет швів з І доби, їх кварцювання — з V доби.

Потрібно своєчасно виявляти ознаки інфікування — інфільтрацію, почервоніння. Необхідно своєчасно переводити породіль з запальними ускладненнями в обсерваційне відділення.

Слід обгрунтувати необхідність взяття мазків з трьох типових місць на З—5 добу після пологів для виявлення гонореї.

Студенти вивчають особливості та методику проведення туалету породіль, поря­док зміни натільної та постільної білизни, підкладання дитячих пелюшок, знайомляться з принципами режиму породіллі після виписки з пологового будинку (індивідуальна гігієна, неприпустимість статевого життя протягом 2 міс., харчування породіллі, її режим, відвідування жіночої консультації, надання післяпологової відпустки).

Післяпологовий період включає проміжок часу з моменту народження посліду до завершення зворотнього розвитку змін, які відбулись в організмі жінки під час вагітності. Виключенням є молочні залози, функція яких досягає розквіту саме у післяпологовому періоді. Тривалість післяпологового періоду складає 6 тижнів. У більшості випадків він протікає нормально, однак інколи можуть виникати небезпечні для життя жінки ускладнення, котрі потребують термінового лікування. Післяпологовий період співпадає з початком формування нових сімейних зв’язків. Хвороба матері або новонародженого може порушити даний процес.

Перші 2 години після пологів виділяють особливо і визначають як ранній післяпологовий період.

Одразу після пологів у зв’язку з інтенсивною пологовою діяльністю та психічним перенапруженням породілля втомлена і швидко засинає. Протягом перших 2 годин потрібно обов’язково проконтролювати стан матки та кількість крововтрати.

При неускладненому перебігу породіллю на 4-6 день після пологів виписують додому. Патронажна акушерка відвідує її перший раз на другий день після виписки. Дільничий акушер – гінеколог оглядає породіть після виписки зі стаціонару на 10, 30, 60-й день.

При ведені післяпологового періоду особливо важливо значення набуває дотримання всіх правил асептики та антисептики, контроль за станом статевих органів, регулювання функцій молочних залоз, сечового міхура та кишечника.

Щодня на обході лікаря з участю мед. сестри з’ясовують загальний стан породіллі, самопочуття, сон, апетит.

    • показник пульсу, АТ, температури;

    • стан молочних залоз, сосків, лактаційну функцію, висоту стояння дна матки лобком, наявність болісної матки, живота;

    • стан зовнішніх статевих органів, їх набряклість, чистоту країв рани при накладених швах на розриви промежини, характер та кількість лохій (післяпологові виділення з піхви);

    • функцію сечовидільних органів, кишечника.

Температуру в породіллі вимірюють двічі ні день – зранку і ввечері. Першої доби після пологів буває невеликий „фізіологічний” підйом температури. Однак при підвищенні температури до 38˚ С вище або якщо температура тіла до 37,5˚ С не знижується протягом доби породіллю потрібно перевести для лікування в обсерваційне відділення.

При затримці сечовипускання потрібно намагатися викликати його рефлекторно (випускати струмінь води з крана, полити теплою водою ділянку уретри, накласти теплу грілку на нижню ділянку живота). Якщо немає ефекту, вводять пітуітрин по 1 мл в/м 2 р. на день, уротропін по 0,5 крапель на день або 5 мл 25 % розчину сірчанокислої магнезії в/м. Якщо немає ефекту, то випускають сечу катетером.

При субінволюції матки, починаючи з 3 – 4 дня пологів, призначають скорочувальні препарати: метилергометрин 0,02 % - 1 мл двічі на день в/м, окситоцин 1 мл в/м.

Інволюція матки інколи супроводжується болем, який може з’явитись або посилюватись під час грудного годування. Тоді приписують платифілін 0,2 – 1 мл в/м, папаверин 2 % - 2 мл в/м.

Туалет зовнішніх статевих органів акушерка проводить із стерильної посудини індивідуальним стерильним інструментом для кожної породіллі стерильним розчином марганцевокислого калію (1:4000 – 1:5000). Обмивання проводять двічі на добу. Після кожного туалету підкладну заміняють на чисту.

При розривах промежини шви тримають сухими, не рідше 2-3- разів на день проводять туалет промежини, обробляють 5%-ним йодним розчином, 1%-ним розчином діамантового зеленого. Шви знімають на 5 день. Перед зняттям швів призначають ввечері та вранці очисну клізму. Мати, яка годує дитину. Повинна дотримуватись таких основних порад:

  1. Перед годування обов’язково мити руки з милом, сосок окремо протирати ватною кулькою. Перші краплини молока рекомендується зціджувати.

  2. Годувати дитину потрібно сидячи, вибравши для цього зручне положення.

  3. Під час годування потрібно стежити, щоб дитина захоплювала робот не лише сосок, але й навколососкове коло.

  4. Щоразу давати тільки одну грудь, чергуючи протягом дня годування лівою та правою груддю.

  5. Перші дні прикладати дитину на 2-3 хвилини, поступово час стає більшим і доходить до 10-15 хвилин.

  6. Після кожного годування потрібно зціджувати навіть незначні залишки молока рукою чи молоковідсмоктувачем.

  7. Щоразу після закінчення годування і зціджування молока груди обмивати теплою кип’яченою водою, обсушувати стерильною м’якою серветкою.

Післяпологове відділення розгортається з розрахунку не менше як 7,5 кв. метрів площі на одне материнське ліжко. У палатах двічі на добу проводиться вологе прибирання і провітрювання. Ультрафіолетове опромінення палат проводиться 6 разів на добу. Після виписки породіть через кожні 5-7 днів палати звільнюються і проводять дезінфекцію стін, меблів, підлоги. Ліжка і поліетиленові плівки після виписки дезінфікують і миють. М’який інвентар обробляють в дезкамері.


ІV. Контрольні запитання

1.Скільки триває післяпологовий період?

2.Визначення раннього післяпологового періоду?

3.Як здійснюється інволюція матки та інших статевих органів після пологів?

4.Що таке лохії? Їх характеристика та фізіологічна роль.

5.Як змінюються розміри та маса матки після пологів?

6.Нагляд за статевими органами породіллі та швами.

7.Нагляд за молочними залозами, режим годування та зціджування, склад моло­зива та молока.

8.Як проводиться профілактика тріщин сосків?

9.Які захисні механізми сприяють безпечності перебігу післяпологового періоду?

10.Роль лікувальної фізкультури в післяпологовому періоді.


^ V. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

УІІ. Література:

Основна:

1. Э. К. Айламазян. Акушерство. – СПб.: «Спец. література», 1999.

2. В.И. Бодяжина. Акушерство. - Курск, 1995.

3. В.І. Грищенко. Акушерство. – Харків: «Основа», 1986.

4. В.М. Запорожан та співав. Акушерство. – К.: „Здоров’я”, 2001.

5. Конспект лекцій.

Додаткова:

1. Лысак Л.А. Сестринское дело в акушерстве и гинекологии. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 356 с.

2. Лысак Л.А. Практические навыки и умения медицинской сестры акушерского и гинекологического профиля. – Ростов н/Д: Феникс,

2002. – 48 с.

3. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин С.А.. Практическе акушерство.

? М., 1998.

Схожі:

«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» icon„затверджено
Змішане вигодовування. Штучне вигодовування. Докорм. Методи розрахунку об’єму їжі”
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» iconЮ. М. Нечитайло методична вказівка практичного заняття
Нутріціологія дитячого віку. Види вигодовування. Переваги природного вигодовування
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» icon7. Хірургічні маніпуляції, хірургічна операція, догляд за оперованими хворими Види хірургічного інструментарію. Поняття про основні види хірургічних швів
Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах стаціонару
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» iconМетодичні вказівки до проходження виробничої практики „ Догляд за хворими
Методичні вказівки до проходження виробничої практики „Догляд за хворими”з навчальної дисципліни „Пропедевтична педіатрія” (згідно...
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» icon14. Держава І право урср у період "відлиги" М. Хрущова (друга половина 1950-х перша половина 1960-х рр.), У період "застою" Л. Брежнєва (середина 1960-х середина 1980-х рр.) Та у період перебудови (1986-1991 рр.)
Політичний режим у період “застою” Л. Брежнєва у середині 1960-х – середині 1980-х рр. Українська Гельсинська Група (угг). Державний...
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» iconНавчальний рік 2011/2012
Предмет, об’єкт дослідження передумови виникнення. Доекспертний період. Період екологічних експертиз
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» iconКлючові слова. Туристичний комплекс, туристична інфраструктура, зелений туризм, літниська. Постановка проблеми
Румунський період (1918-1940 рр.), Радянський період (1940-1991 рр.), період незалежної України (після 1991 р.). Кожен із зазначених...
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» iconВ міжвоєнний період
С 418 Сполучені Штати Америки в міжвоєнний період (1919 – 1939 рр.): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003. с
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» icon“Затверджено”
Вибір штучної суміші досить складна задача для лікаря, однак є запорукою здоров’я малюка. Слід наголосити на медико-психологічних...
«Післяпологовий період. Сестринський догляд. Грудне вигодовування.» icon4 Тематичний план практичних занять
Модуль Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах стаціонару
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи