До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? icon

До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем?




НазваДо виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем?
Сторінка1/8
Дата13.07.2012
Розмір0.75 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ

?ЕКСПЛУАТАЦІЯ ОЧИСНИХ СПОРУД ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ?

(для студентів 5 курсу денної і заочної форм навчання, екстернів і

іноземних студентів спеціальності 7.092601 -

?Водопостачання та водовідведення?)


Харків – ХНАМГ - 2007

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем (для студентів 5 курсу денної, заочної форм навчання, екстернів і іноземних студентів спеціальності 7.092601 Водопостачання та водовідведення). – Укл.: Благодарна Г.І, Айрапетян Т.С. – Харків: ХНАМГ, 2007. - 42 с.


Укладачі: Г.І. Благодарна,

Т.С. Айрапетян


Рецензент: докт. техн. наук, проф. С.С.Душкін


Рекомендовано кафедрою водопостачання, водовідведення та очищення вод, протокол №1 від 30.08.2006 р.


ВСТУП


Завдання експлуатації водопровідної та водовідвідної мереж полягає не тільки в обслуговуванні й ремонті трубопроводів, а й у керуванні взаємодією всього комплексу споруд систем подачі, розподілу води й водовідведення стічних вод, тобто спільною роботою водоводів, насосних станцій, регулювальних ємкостей, магістральних і розподільних водопровідних мереж та мереж водовідведення.

Експлуатація водопровідно-каналізаційного господарства, до складу якого входять різні споруди й устаткування, - надзвичайно складний і відповідальний процес, який потребує систематичного проведення технічних, економічних та організаційних заходів. І від правильного вирішення завдань, пов’язаних з їх проведенням, залежить не тільки благоустрій міст, але й нормальне життя населення і робота промислових підприємств.

Служба експлуатації водопровідно-каналізаційної мережі має забезпечувати безперебійне подачу води споживачам, а також швидке відведення побутових та промислових стічних вод по трубопроводам до очисних споруд. Для цього треба щоб усі споруди водопровідно-каналізаційної мережі, яка звичайно займає велику територію, були справними і працювали безвідмовно.

Надзвичайно важливо при цьому правильно організувати диспетчерську службу міських систем водопостачання і каналізації й оперативно та кваліфіковано виконувати планово-попереджувальні й аварійні ремонти.

^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Під час навчання у Харківській національній академії міського господарства студенти спеціальності 7.092601 Водопостачання та водовідведення виконують курсову роботу „Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем”.

Мета роботи – перевірити й закріпити знання студентів, одержанні під час вивчення курсу „Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем” з питань організації і технології виробництва робіт капітального та поточного ремонтів на спорудах водопроводу і водовідведення в умовах їх експлуатації, а також практичне засвоєння функцій інженерно-технічного персоналу, діяльність яких пов’язана з експлуатацією систем водопостачання та водовідведення на належному науково-технічному рівні.

У процесі вивчення дисципліни студенти повинні засвоїти правила технічної експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства, правила техніки безпеки, порядок ведення технічної документації на спорудах і в цілому на підприємстві, звітності, ознайомитись з інструкціями з експлуатації обладнання і споруд, контрольно-вимірювальних приладів, автоматизованих систем керування технологічними процесами водопостачання і водовідведення.

Робота виконується студентами при вивчанні ними теоретичного курсу відповідних розділів дисципліни. Студенти починають виконувати роботу на практичних заняттях на підставі вихідних даних, що містяться у індивідуальних завданнях на курсову роботу і виданих кожному студенту керівником роботи.

Обсяг курсової роботи 15-20 сторінок друкованого тексту з графіками, кресленнями, рисунками.

Курсова робота складається з таких розділів:

  1. Організаційна структура водопровідно-каналізаційного господарства та задачі служби експлуатації систем водопостачання та водовідведення.

  2. Призначення, влаштування, принцип роботи та основні технічні параметри споруд водопідготовки, очисних споруд водовідведення.

  3. Введення в експлуатацію даної споруди.

  4. Основні несправності в роботі споруд й способи їх усунення.

  5. Правила технічної експлуатації заданого комплексу споруд водопостачання або водовідведення

  6. Обов’язки обслуговуючого персоналу під час експлуатації заданих споруд.

Окрім теоретичної частини робота повинна містити у собі:

    • розрахунок річної потреби реагентів для станції підготовки води;

    • розрахунок потреб електроенергії, що споживає насосна станція;

    • схему (або креслення) заданої споруди;

    • основні розрахункові характеристики заданої споруди або устаткування;

    • висотну схему заданого комплексу споруд водопостачання або водовідведення, виконану на листі формату А3

    • графік планово-запобіжних оглядів і поточного ремонту всього комплексу заданих споруд (виконується також на листі А3 нижче під висотною схемою)

Відповідно до завдання студент складає схему (або креслення) вказаної споруди, описує призначення, будову, принцип роботи та основні технічні параметри. Для цього використовується літературні джерела [1-5, 12, 13].

Порядок експлуатації споруд, основні несправності в роботі та способи їх усунення докладно даються у літературі [1, 7 - 10, 11].

Ефективність і якість роботи систем водопостачання і водовідведення залежать від дотримання правил їх технічної експлуатації. Тому необхідно навести перелік основних завдань з експлуатації споруд (обладнання), вказаних у завданні, й види робіт з технічного обслуговування. Порядок експлуатації заданих споруд, основні несправності в роботі та способи їх ліквідації детально висвітлені в [1, 2, 4, 5].

У процесі експлуатації очисних споруд ВК систем повинні бути організовані планово-запобіжні огляди (ПЗО) і планово-запобіжні ремонти (ПЗР) споруд і устаткування. Головним нормативним документом для цього є „Положення про проведення планово-запобіжних робіт водопровідно-каналізаційних споруд” [6].

Завдання планово-щапобіжних робіт (ПЗР) є попередження передчасного зношення споруд й устаткування, запобігання аварій, забезпечення безперебійної роботи споруд і устаткування при високих якісних і техніко-економічних показниках їх роботи. Досягається це в результаті виконання періодичних оглядів, профілактичного обслуговування, поточного й капітального ремонту.

Періодичність проведення оглядів, поточного і капітального ремонтів приймається за [1, 2], або додатками 1,2. Перелік основних видів робіт з поточного і капітального ремонтів водопровідно-каналізаційних споруд й устаткування наведено у додатку 3.

У графіку ПЗР споруд або устаткування у відповідному місяці проставляється необхідний вид ремонту – О, П, К.

На основі даних оглядів складають дефектні відомості, розробляють проектно-кошторисну документацію і проводять поточний і капітальний ремонт.

Питаннями експлуатації систем водопостачання та водовідведення займаються експлуатаційні служби, які входять до складу виробничних управлінь водопровідно-каналізаційного господарства. Технічне обслуговування виконують експлуатаційні служби, а ремонтні роботи – спеціалізовані.

У кожному місті існують управління водопровідно-каналізаційного господарством, що підпорядковуються міському управлінню комунального господарства. У великих містах окремо існують управління систем водопостачання і каналізації, у невеликих містах - відділи водопровідно-каналізаційного господарства.

Основним завданням служб експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства є:

  1. забезпечення подачі води споживачу заданої якості;

  2. забезпечення надійної та безперебійної роботи усіх споруд з заданим технологічним режимом їх роботи;

  3. усунення в коротші строки та попередження аварій;

  4. своєчасне та доброякісне проведення поточного і капітального ремонтів у терміни, встановлені діючою інструкцією о планово-запобіжних ремонтах;

  5. боротьба з течіями, втратами і нераціональним використанням води;

  6. охорона водних об’єктів від забруднення стічними водами;

  7. забезпечення високої рентабельності роботи, тобто зниження собівартості 1 м3 води та послуг каналізації;

  8. упровадження наукової організації труда прогресивних технологій, механізації і автоматизації виробничих процесів.

Склад, чисельність і кваліфікація обслуговуючого персоналу встановлюється штатним розписом і залежить від продуктивності споруд з подачі води або очищення стоків, протяжності ВК мереж. Для нормальної експлуатації і оперативного технічного керування роботою систем ВК необхідно забезпечити постійне зберігання у комплексному вигляді технічної експлуатації, а також матеріалів паспортизації та інвентаризації.

При експлуатації систем водопостачання і водовідведення виникає цілий ряд нестандартних ситуацій, таких як відхилення від режимів роботи, різні аварійні ситуації тощо. Експлуатаційний персонал і в першу чергу ІТР, повинні чітко й швидко орієнтуватись в кожній критичній ситуації для того, щоб в найкоротші строки виявити місце, причину аварії і її ліквідувати. При цьому важливо усунути не тільки втрати води, погіршення її якості, недодачу споживачам, але й запобігти тим самим завданню великих матеріальних збитків поза територією водопровідно-каналізаційного господарства.

Дії персоналу в критичних, нестандартних ситуаціях наведені в правилах технічної експлуатації та в інших нормативних чи довідкових документах [1-3].

Всі види робіт з поточного та капітального ремонтів (а саме це є складовою частиною всіх критичних ситуацій) можна знайти в нормативній і довідковій літературі [1-3].

Перелік несправностей в очисних спорудах водопостачання та водовідведення наведено в [7-10] і додатках 4-5.

^ 1 ВИПРОБУВАННЯ І ПРИЙМАННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОЧИСНИХ СПОРУД ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНИХ СИСТЕМ


Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією, розширенням) об'єктів (підприємств, їх окремих черг, пускових комплексів, будівель, споруд) встановлюється згідно з діючим законодавством і затверджених міністерством правил приймання закінчених будівництвом об’єктів [15]. Відповідно до його вказівок об'єкти, закінчені будівництвом відповідно до затвердженого проекту і підготовлені до експлуатації, повинні пред'являтися замовникам і державним приймальним комісіям.

Забороняється приймання до експлуатації об'єктів з недоліками, що сприяють їх нормальній експлуатації та погіршують санітарно-гігієнічні умови і безпеку праці, а також без випробування та перевірки роботи споруд та обладнання.

До пред'явлення об'єктів державним приймальним комісіям створюються робочі комісії, які призначаються замовником і проводять гідравлічні та технологічні випробування. Робочі комісії перевіряють відповідність проектам об'єктів і змонтованого устаткування, результати випробувань і комплексного випробування устаткування, підготовленість об'єктів до нормальної експлуатації, включаючи виконання заходів щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці і захисту природного середовища, якість будівельно-монтажних робіт і приймають ці об'єкти.

За результатами проведених робочою комісією перевірок складаються акти про готовність закінчених будівництвом споруд для пред'явлення державній приймальній комісії за [15].

Державні приймальні комісії зобов'язані: а) перевірити усунення недоробок, виявлених робочими комісіями, готовність об'єкту до приймання в експлуатацію; б) дати оцінку якості будівельно-монтажних робіт і прогресивності технологічних і архітектурно-будівельних рішень і об'єкта в цілому; в) перевірити відповідність потужності й фактичної вартості об'єкта, що вводиться в дію, потужності й кошторисної вартості будівництва, передбаченими та затвердженими проектом, а в разі наявності відхилення проаналізувати причини їх виникнення. Результати аналізу з відповідними пропозиціями подаються органам, які призначили комісію.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державними приймальними комісіями оформляється актами, складеними за формою, наведеною у [15]. Вони затверджуються рішенням органів, які призначили комісії, у строк не більше місяця. З цього часу повноваження комісії припиняються.

У період пусконалагоджувальних робіт і пробного пуску інженерно-технічній персонал станції разом з представниками пусконалагоджувальної організації складають інструкції з технічної експлуатації споруд і посадові інструкції для кожного робочого місця, встановлюють режими роботи станції.

До пуску в пробну експлуатацію необхідно виконати такі організаційно-технічні заходи:

а) укомплектувати споруди кадрами, навчити експлуатаційний персонал і провести його стажування на аналогічних діючих очисних спорудах;

б) забезпечити потрібний запас і належне зберігання необхідних реагентів, реактивів, фільтруючих матеріалів, вирішити питання їх подальшого постачання;

в) перевірити готовність лабораторій до лабораторно-виробничого і технологічного контролю;

г) забезпечити всі технологічні ділянки і структурні підрозділи положеннями про них, посадовими й експлуатаційними інструкціями, журналами для реєстрації експлуатаційних показників роботи очисних споруд,

д) нанести червоною фарбою написи на устаткуванні й спорудах,

е) узгодити з місцевими органами по регулюванню використання і охороні вод, органами державного санітарного нагляду, охорони рибних запасів порядок і умови спуску у водоймище стічних вод, що відводяться з очисних споруд, місця і час відбору проб, а також методики аналізу стічних вод.


^ 2. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВОДОЗАБІРНИХ СПОРУД


2.1. Водозабірні споруди із поверхневих джерел

При прийнятті водозабірних споруд в експлуатацію, перед їх пуском працівники служби наладки і експлуатації ретельно перевіряють ці споруди.: перевіряють висотні відмітки розташування та розміри водоприймальних отворів, вхідні швидкості та їх напрям; перевіряють можливість вільного доступу до запірної і регулюючої арматури, до підйомних механізмів; одночасно перевіряють правильність прокладання всмоктувальних і самопливних ліній, яких повинно бути не менше двох; випробовують пристрій для підведення води і промивання сітки, перевіряють роботу промивних устаткувань сіток, можливості очищення решіток у різних мовах стану водоймища.

Для забезпечення надійної робот систем водопостачання, необхідно постійно контролювати, окрім якості води, основні параметри й характеристики джерел водопостачання.

У зимовий період і до кінця льодоходу необхідно регулярно стежити за станом і рухом льоду. При утворенні донного льоду й шуги контролюють температуру й рівні вод у річці та береговому колодязі.

Під час експлуатації споруд для забору води з поверхневих джерел персонал зобов’язаний: обстежувати оголовок водоприймача; перевіряти стан самопливних і сифонних трубопроводів, порівнюючи рівні води у береговому колодязі і у водоймище; контролювати герметичність трубопроводів; обстежувати стан берегового колодця, берігоукріплюючих (у період льодоставу) та гідротехнічних споруд (не рідше двох разів у рік – після весняної та осінньої повені).

^ 2.2. Водозабірні споруди із підземних джерел

Споруди для забору води з підземних джерел після закінчення будівництва й монтажу устаткування мають бути випробувані пробними відкачуваннями з метою перевірки роботи усіх водоприймальних споруд, визначення продуктивності водозабору в цілому і встановлення оптимального режиму експлуатації.

При прийманні споруд робочою комісією виконуються такі роботи: вимірювання повної глибини свердловини; визначення статичного і динамічного рівнів води, питомого дебіту свердловини.

При експлуатації свердловин необхідно контролювати: навантаження насосного агрегату за силою струму; подачу води; тиск води на усті свердловини та величину напруги. Експлуатаційний персонал зобов’язаний: вести систематичні спостереження за станом джерела водопостачання (рівні , дебіти свердловин, якість води) ; постійно контролювати робот й технічний стан споруд і обладнання; забезпечувати задані режими робот свердловин; систематично проводити технічне обслуговування та ремонти.


^ 3. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВОДОПРОВІДНИХ ОЧИСНИХ СПОРУД


3.1. Підготовка споруд до експлуатації. Етапи пусконалагоджувальних

робіт

Гідравлічні випробування проводяться з метою встановлення водонепроникнення залізобетонних ємностей (резервуарів чистої води, баків, відстійників та інших споруд). При цьому ємкість, що випробовується, заповнюється водою до самого вищого проектного рівня: усі засувки та шибер закриваються і опломбовуються. По закінченні певного строку (не менше 3 діб) фіксують величину зниження рівня води за добу в ємкості; зменшення води за добу не повинно перевищувати 3л на 1м2 змоченої поверхні стін і днища.

Виявлені у ході огляду та випробувань будівельно-монтажні дефекти й недоліки відмічають у акті із зазначенням строку їх ліквідації.

Пуску очисних споруд систем водопостачання і водовідведення у постійну експлуатацію з подачею води споживачам або зі скиданням стічних вод у водоймище повинна передувати їх пробна експлуатація.

Перед пуском у пробну експлуатацію водопровідні очисні споруди і комунікації місять бути промиті й піддані дезинфекційній обробці хлорною водою.

Пробну експлуатацію очисних споруд проводять при передбаченому проектом експлуатаційному режимі (за витратою і технологією очистки води). У процесі пробної експлуатації перевіряють працездатність усіх очисних споруд, їх елементів, комунікацій, запірно-регулюючого і контрольно-вимірювального устаткування. Тривалість пробної експлуатації водопровідних очисних споруд визначають часом досягнення якості обробленої води, що задовольняє вимогам ГОСТ 2874-82. Подача води споживачам у пробний період експлуатації не допускається.

Пусконалагоджувальні роботи (технологічні наладки очисних споруд), можуть проводитися спеціалізованою пусконалагоджувальною організацією або експлуатаційним персоналом станції обов'язково в присутності проектної організації. Нормативні терміни тривалості технологічної наладки залежать від продуктивності станції.

Технологічна наладка очисних станцій включає пуск споруд в пробну експлуатацію (пробний пуск), виявлення технологічних параметрів роботи окремих споруд і відпрацювання режиму їх роботи. У період пусконалагоджувальних робіт необхідно встановити й порівняти з проектними:

1) усі розміри і відмітки очисних споруд;

2) технологічні параметри роботи очисних споруд;

3) режими роботи регулюючої і контрольно-вимірювальної апаратури, дозаторів, витратомірів, рівнемірів, регуляторів втрат і швидкості тощо;

4) дози реагентів, послідовність їх вводу і т.п.

По закінченні пусконалагоджувальних робіт і пробного пуску станції, який повинен продовжуватися не менше 2-3 діб, при отриманні води необхідної якості станція пред’являється Державній приймальній комісії.

Література за темою 1 [1, 2, 8, 9].


^ 3.2. Організація експлуатації очисних споруд

Кількість експлуатаційного персоналу для обслуговування очисних споруд приймається по табл. 1 [8, розд.3]. Склад робіт по експлуатації включає: обслуговування змішувачів, камер реакцій, відстійників, освітлювачів, фільтрів. Загальна чисельність обслуговуючого персоналу встановлюється виробничними управліннями водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ).

Нормальна експлуатація очисних споруд забезпечується правильним доглядом, постійним кваліфікованим контролем персоналу за ходом технологічних процесів і за якістю очищення води. У процесі експлуатації необхідно прагнути того, щоб очисні споруди протягом кожного періоду року працювали переважно в рівномірному режимі за кількістю води, що подається.


3.2.1. Реагентне господарство

Експлуатація реагентних цехів повинна забезпечувати своєчасне і якісне приготування розчинів реагентів і задані режими їх безперебійного дозування в оброблювану воду. При експлуатації реагентних цехів обслуговуючий персонал зобов'язаний: а) своєчасно приготувати задану кількість розчину реагентів необхідної концентрації; б) ввести реагенти в оброблювану воду з дотриманням встановлених доз, послідовності та інтервалів часу між їх введенням; в) систематично спостерігати за справністю пристроїв для приготування і дозування реагентів і контрольно-вимірювальних приладів; г) своєчасно передати замовлення на отримання реагентів; д) вести систематичний облік і контроль витрати і якості реагентів, що надходять.

Режими реагентної обробки води в різні періоди року і види вживаних реагентів встановлюють на основі даних фізико-хімічних, санітарно-бактеріологічних і технологічних аналізів і досвіду обробки води та затверджуються керівництвом станції. Дози вживаних реагентів визначають на основі даних технологічних аналізів води. У процесі експлуатації ці дози уточнюють за результатами перевірки ефективності їх дії на оброблювану воду з урахуванням зміни якості води джерел.


3.2.2. Змішувальні пристрої

При їх експлуатації персонал зобов'язаний: а) вести постійне спостереження і контроль за процесом змішання реагентів з оброблюваною водою; б) своєчасно очищати змішувачі від осаду, що накопичився; в) стежити за справністю змішувального устаткування змішувачів; г) контролювати час перебування води у змішувачі.

Система подачі води та реагентів у змішувач повинна забезпечувати рівномірний розподіл та змішування води з реагентам по всій глибині змішувача за розрахунковий час. Окрім того, при їх змішуванні дуже важливим є правильний вибір точок введення реагентів та дотримання необхідного розриву між введенням окремих реагентів у різні пори року.


3.2.3. Камери реакції (пластівцеутворення)

При їх експлуатації персонал зобов'язаний: а) вести постійне спостереження за роботою камер, швидкістю руху води в них, ходом реакції, ефективністю утворення пластівців, рівнем зваженого осаду в камерах вбудованого типу (товщина шару зваженого осаду повинна складати 2,5-3 м); б) своєчасно очищати камери; в) перевіряти в різні сезони фактичні швидкості руху і час перебування води в камерах; г) вживати заходи з поліпшення роботи камер, визначаючи досвідним шляхом оптимальні швидкості виходу з отворів розподільних систем, сопла, а також за рахунок влаштування направляючих щитів у водопровідних камерах, перестановки і т.п.


1.2.4. Відстійники й освітлювачі із завислим шаром

При їх експлуатації персонал зобов'язаний: а) забезпечити потрібну кількість води після відстійників і освітлювачів; б) вести спостереження за накопиченням (висотою шару) осаду і його впливом на режим роботи споруд; в) своєчасно видаляти осад; г) стежити за рівномірним розподілом води у спорудах; д) контролювати швидкість руху води, своєчасно усувати перекоси кромок лотків, шиберів і т.п.

Після видалення осаду поверхню стін і днища відстійників обмивають водою з брандспойту. Після закінчення чищення відстійники піддають дезинфекції хлорною водою дозою 25 мг/л.

При експлуатації освітлювачів із завислим осадом (шар його повинен підтримуватися в межах 2-2,5 м) необхідно вести систематичні спостереження за рівномірністю розподілу води по всієї площі зони зваженого осаду, а також за станом пристроїв для відведення освітленої води і осаду, трубопроводів і лотків.


3.2.5. Фільтри й контактні освітлювачі

При експлуатації фільтрувальних споруд персонал зобов'язаний: а) забезпечити рівномірний розподіл води між фільтрами і на кожному фільтрі; б) підтримувати задані швидкості фільтрування, вести спостереження за зростанням втрат напору і якістю фільтрата; в) підтримувати на швидких фільтрах максимальний рівень води; г) своєчасно відключати споруди для промивання і вести спостереження за її якістю; д) своєчасно заповнювати водою промивні баки; е) стежити за станом засувок, гідро- і електроприводів, приладів автоматики, промивних насосів та іншого устаткування; ж) вести систематичний облік роботи фільтрувальних споруд з відповідними відмітками у журналі; з) забезпечувати належний санітарний стан фільтрувального залу; і) перевіряти горизонтальність розташування фільтруючих матеріалів і стан завантаження.

Швидкісний режим фільтрування вибирають з урахуванням місцевих умов на основі техніко-економічних показників роботи фільтрувальних споруд: витрати і якості вихідної та оброблюваної води, тривалості робочого циклу, витрати води на промивання і періодичність її проведення, необхідності застосування реагентів перед ними.

При експлуатації повільних фільтрів необхідно: вести спостереження за станом біологічної плівки й верхнього шару піску; своєчасно видаляти верхній забруднений шар; своєчасно заготовлювати й підсипати пісок в обмін тому, що видаляється; вести хіміко-бактеріологічне контролювання якості оброблюваної води; стежити за рівномірним розподілом води, яка надходить на фільтр. Повільні фільтри чутливі до вмісту у проясненій воді планктону. Тому при чисельності кліток 1000-1500 штук в 1 мл вода перед паданням її на фільтри повинна проціджуватися через мікрофільтри або інші пристрої.

Під час експлуатації контактних освітлювачів контролюють висоту шарів, кріпніть завантаження та швидкість фільтрування, яка повинна бути постійною і підтримуватися у межах 4-6 м/ч на протязі всього робочого циклу.


  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни «експлуатація очисних споруд вк систем»
«Експлуатація очисних споруд вк систем» (для студентів 5 курсу усіх форм навчання напряму 0926 – «Водні ресурси» спеціальності 092601...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни «експлуатація очисних споруд вк систем»
Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Експлуатація очисних споруд вк систем» (для студентів 5 курсу усіх форм навчання...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconПрактичних занять І самостійних робіт з дисципліни „реконструкція водопровідно-каналізаційних систем”
Реконструкція водопровідно-каналізаційних систем” (для студентів 5 курсу денної І заочної форм навчання спеціальності 06010108 „Водопостачання...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconЗ навчальної дисципліни «реконструкція водопровідно-каналізаційних систем»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни „Реконструкція водопровідно-каналізаційних систем” (для студентів 5 курсу денної І заочної...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconМетодичні вказівки
Експлуатація водопровідно-каналізаційних систем  (для студентів 4-5 курсів усіх форм навчання спеціальності 092600 ?Водопостачання...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconЕкономіка водопровідно-каналізаційних підприємств
Економіка водопровідно-каналізаційних підприємств. Навчальний посібник. Перевидання Уклад.: Агаджанов Г. К. – Харків: хнамг, 2010....
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки для самостійного вивчення І практичних занять з навчальної дисципліни «експлуатація очисних споруд вк систем»
...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconПрограма та робоча програма навчальної дисципліни „Реконструкція водопровідно-каналізаційних систем”
Раціональне використання І охорона водних ресурсів” та 06010108 „Водопостачання та водовідведення”
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconЗміст с. Вступ 4 1 Вимоги до виконання курсової роботи 4 2 Завдання для курсової роботи 7 3 Приклад виконання курсової роботи 21 Список рекомендованої літератури
Дані методичні вказівки призначені для організації виконання курсової роботи студентів спеціальності 000008 «Енергетичний менеджмент»...
До виконання курсової роботи з дисципліни ?Експлуатація очисних споруд водопровідно-каналізаційних систем? iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни "Моделювання фізичних процесів І систем (моделювання стохастичних процесів І систем)"
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Моделювання фізичних процесів і систем (моделювання стохастичних процесів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи