Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




НазваМіністерство освіти І науки україни
Сторінка1/5
Дата13.07.2012
Розмір1.07 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ




ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА



М.Л. Мухортов

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ




з курсу




“Історія мистецтв, архітектури й містобудування “




МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРА Й МИСТЕЦТВО
УКРАЇНИ І РОСІЇ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.



ХАРКІВ – ХНАМГ – 2008




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ




ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА



М.Л. Мухортов


^

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ




з курсу




“Історія мистецтв, архітектури й містобудування“




МІСТОБУДУВАННЯ, АРХІТЕКТУРА Й МИСТЕЦТВО
УКРАЇНИ І РОСІЇ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.



^

(для студентів 4 курсу напряму 1201  “Архітектура”

спеціальності 6.120102  “Містобудування”)




ХАРКІВ – ХНАМГ – 2008


Конспект лекцій з курсу “Історія мистецтв, архітектури й містобудування”. Містобудування, архітектура й мистецтво України і Росії ХІХ – початку ХХ ст. (для студентів 4 курсу напряму 1201  “Архітектура” спеціальності 6.120102   “Містобудування”)Укладач М.Л. Мухортов. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 89 с.


Укладач: М.Л. Мухортов


Рецензент: О.В. Конопльова


Рекомендовано кафедрою

Архітектурного і ландшафтного проектування,

протокол № 12 від 29.05.2008 р.


© ХНАМГ, 2008

© Мухортов М.Л.




ВСТУП


Подана частина курсу присвячена розвиткові містобудування, архітектури й мистецтв на теренах України й Росії (періоди першої третини, середини, другої половини й кінця ХІХ – початку ХХ століть), викладається у 8 семестрі й завершується іспитом. Текст конспекту лекцій подається у супроводі методичних вказівок щодо організації самостійної роботи студентів з вивчення курсу.


ЛЕКЦІЯ 1


Періодизація зазначеної частини курсу історично відповідає апогеєві й розпаду системи класицизму (завершенню так званого «золотого віку» красних мистецтв у Росії) та розвитку історицизму (“еклектики”) в архітектурі, пошукам національної форми української та російської архітектури, створенню першого інтернаціонального стилю (модерну) та початкові розбудови актуального творчого різноманіття ХХ ст.,   так званого «срібного віку» нової синтетичної російської художньої культури. В художньому сенсі саме часи зламу ХІХ і ХХ ст. можна вважати вершиною архітектурно-мистецького розвитку на теренах колишньої Російської імперії, коли він впритул наблизився до створення сучасних національних архітектурних шкіл.

У містобудуванні поданого періоду визначальною рисою стає динамізація міського середовища, викликана безпрецедентно швидким територіальним та демографічним урбаністичним зростанням. Якщо на початку періоду головним є територіальне збільшення міст та селищ з розгортанням нового будівництва,   у його завершенні на перше місце виходять проблеми якісних змін – міської реконструкції та раціональної перебудови.

Часи ХІХ – початку ХХ століть для розвитку містобудування, архітектури й образотворчих мистецтв в Росії та Україні виявилися періодом підготування й втілення рішучих змін у всіх галузях художньої культури, розпочатих попередньою епохою.

Головні особливості художнього розвитку протягом століття відбилися у послідовній зміні кількох змістовних періодів:

  • завершення класицистичного розвитку (перша третина ХІХ ст.);

  • найширший розвиток історицизму (період еклектики, або неостилів,   між іншими,   руського та українського,   неоруського та неоукраїнського),   від30-40-х р.р. ХІХ ст.

Саме у ХІХ ст. починається принципове оновлення архітектурно-художньої й проектної професійної сфери:

  • пошуки стилю, відповідного власному часові,   розвиток “сучасної архітектури” й мистецтва першого інтернаціонального стилю (модерну),   наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.;

  • початок актуального творчого архітектурно-мистецького різноманіття (початок ХХ ст.).

Протягом століття в Україні та Росії відбувається бурхливий розвиток містобудування, що теж несе на собі відбиток оновлення всієї архітектурно-будівельної професійної сфери:

  • надання регулярної основи розвиткові українських та російських міст (перша третина ХІХ ст.);

  • початок містобудівної реконструкції найбільших міст (друга половина ХІХ ст.);

  • початок розвитку сучасних містобудівних ідей (початок ХХ ст.).

Архітектурно-містобудівний та художньо-мистецький розвиток протягом століття супроводжується розбудовою відповідних професійних сфер,   вперше організовано професійні об’єднання архітекторів та художників, нові галузі професійної діяльності (наукова реставрація й реконструкція, художній дизайн, сучасне декоративно-ужиткове й театрально-декораційне мистецтво тощо), які на початку ХХ ст. забезпечують Україні та Росії найвищий розвиток проектної та художньої діяльності. Це виявляється, зокрема, у різноманітті творчих угруповань та високій якості академічної професійної світи.

ЛЕКЦІЯ 2

^ ПЛАНУВАННЯ РОСІЙСЬКИХ МІСТ У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ.


До середини ХІХ ст. населення міст Російської імперії зросло (порівняно з серединою XVIII ст.) вдвічі. У першій третині ХІХ ст. продовжилися уславлені традиції регулярного містопланування. Регулярні плани одержали не тільки найбільші (губернські), але й провінційні міста. Містобудівна діяльність цих часів розвивалася у двох основних напрямах: розробки уніфікованого (“єдинообразного”) планування й забудови на основі низки серій зразкових проектів, призначених “для устрою поселень”, а також   створення унікальних монументальних архітектурних ансамблів міських центрів.

Особливий розвиток у першій половині ХІХ ст. одержало “зразкове” проектування. Якщо наприкінці XVIII ст. використовувалося лише вісім “зразкових проектів” житлових будинків, протягом наступних десятиліть вони створювалися десятками й сотнями,   у “зібраннях” як для житлових, так і різноманітних “казенних” будівель. 1809 року, наприклад, саме архітекторами-майстрами класицизму А. Захаровим, В. Гесте, Л. Руска було створено 100 проектів житлових будинків, а 1812 – ще 125 зразкових проектів розробив архітектор В.Стасов. За допомогою усіх цих проектів, що створювалися в традиціях класицизму, з використанням ордерного декору, уніфікувалися висота забудови, розміри земельних ділянок, розриви в забудові, фасади воріт, парканів тощо.

Перший будівельний устав (1809) вперше впорядкував колористику міської забудови: “дозволяється фарбувати будинки наступними лише фарбами: білою, палевою, блідо-жовтою, світло-сірою, блідо-рожевою”, “забороняється пістрявити будинки фарбою”. Таким чином, запроваджувалася єдина стилістика й композиційна побудова усіх міських споруд, що повинні були створюватися у традиціях класицизму. Образи міст набувають цілісності за умови використання великої кількості “зразкових” варіантів, що відповідали місцевим умовам та потребам різних груп міських мешканців.

Типізованій деталізації піддавалися міські квартали. Архітектор В. Гесте створив 19 варіантів планування кварталів та сім різновидів міських майданів (1811). Майдани диференціювалися за функціональним призначенням (адміністративні, торговельні, соборні) та пов’язувалися в ансамбль. Розроблені методи деталізації генпланів міст завершили систему регулярного містобудування.

Десятки будівель для регулярної забудови губернських та повітових міст Твері, Рибинська, Кашина, Торжка, Гатчини, Павловська було розроблено й збудовано за проектами видатного майстра класицизму К.І. Россі,   роботи з реконструкції центров малих міст виявилися для нього досвідом, в якому зодчий вигострив власну майстерність, втілену у відомих ансамблях Санкт-Петербурга.

З 1801 по 1839 р. було виконано й затверджено більш як 100 генпланів міст. Архітектори-містобудівники до 1839 р. створили близько чверті генераль-них планів міст Росії різних регіонів: Поволжя, України, Сходу Росії й Сибіру. На відміну від містобудування XVIII ст., переважну більшість складали проекти, де міська структура ґрунтувалася на поєднанні кількох планувальних схем,   променевої, прямокутної, інших,   у цьому продовжувалася традиція “складених” регулярних планів. Максимально використовувалось планування, що склалося історично, точніше враховувався рельєф місцевості.

^

ЛЕКЦІЯ 3

АПОГЕЙ МІСТОБУДУВАННЯ РОСІЙСЬКОГО КЛАСИЦИЗМУ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХСТ. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ АНСАМБЛІВ КЛАСИЦИЗМУ В ПЕТЕРБУРЗІ



Перша половина ХІХ ст. (1800-1857) – одна з найвизначніших й блискучих епох в містобудівній історії Петербурга. Саме в цей час формування регулярної планувальної структури його центру було продовжено та в основному завершено. І саме в цей період у Петербурзі та Москві працюють плеяди блискучих архітекторів-містобудівників. Їх зусиллями було завершено найвизначнішу пам’ятку містобудування   комплекс ансамблів центральної частини Санкт-Петербургу. Перш за все, це гроно ансамблів трипроменевої міської структури й, особливо, східного його променю   Невського проспекту, а також   цілісне архітектурне оформлення подвійного простору,   водного річкового (у трикутнику стрілка р.р. Неви і Невки – Палацева набережна – Петропавловська фортеця)   та пов’язаної з ним анфілади парадних майданів (Палацевий – Адміралтейський – Сенатський).

1800 року Андрієві Никифоровичу Вороніхіну (1760-1814) було доручено проектування й будівництво Казанського собору на Невському проспекті. Ділянка, призначена під будівництво (на місці старої Казанської церкви), мала форму трапеції, що своїм вужчим боком відкрита на Невський проспект. З одного боку її обмежувала набережна Катерининського каналу, а з іншої – вузька вулиця. Архітектор надав основній частині собору форму видовженого хреста з віссю, паралельною проспектові. З двох боків до трансепта було приєднано величні напівциркульні в плані колонади. З чотирьох задуманих архітектором подвійних колонад реалізовано лише дві, що створюють аванплощу з боку проспекту,   її простір поєднує розвиток в червоних лініях східного променя трипроменевої містобудівної структури (Вознесенський та Невський проспекти, Горохова вул.) з організацією підвладних напрямові Невського майданів. Класична пропорція висоти колонади до лінійних розмірів майдану (1:4) створила акцентований сакральною домінантою міський простір, по межах якого за осями двох пропілеїв, що завершують колонади, пізніше (у 1829-1837 р. р.) було встановлено пам’ятники героям Вітчизняної війни 1812 р. – Кутузову та Барклаю де Толлі (скульптор В. І. Орловський).

У 1800 р. Віченцо Бренна завершив будівництво Михайлівського (Інженерного) замку, встановленого за віссю однієї з алей Літнього саду. В цій споруді сполучено традиції представницького ансамблю з регулярним парком, з включенням великої палацевої споруди в міську тканину.

У 1801-1805 роках над новим проектом Біржі на стрілці Василівського острова працює Тома де Томон (1760-1813). Будівля є ключовою у всій системі прибережних ансамблів міста. На ній сконцентровано розвиток простору у трикутнику Петропавлівська фортеця – Адміралтейство – Стрілка. У відповідності з задумом архітектора стрілку перед Біржею вирішено у вигляді насипного напівциркульного майданчика, вісь якого орієнтовано на Неву, що створює між Петербурзьким боком та Палацевою набережною величезний міський водний простір 700 на 1500 м. (Його просторове сприйняття було довершено лише у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть будівлею Палацевого та Троїцького мостів). Біржу фланковано по набережній Стрілки двома ростральними колонами, що символізують морські звитяги Росії у XVIII ст. Масштаб будівлі підкреслено високим стилобатом та свідомим використанням архаїчного грецько-доричного античного ордеру, чия могутня колонада створює масштабний периптер, завершений монументальним аттиком. З побудовою Біржі було продовжено формування всесвітньо відомого невського ансамблю центру Петербурга.

1805 року головним адміралтейським архітектором був призначений Андреян Дмитрович Захаров (1761-1811). Перш за все він звернувся до перебудови фокусу всього комплексу центру   Адміралтейства. Воно надбало нової адміністративно-управлінської функції й виявилось головним архітектурним акцентом у планувальній концепції Петербурга. Головний фасад, довжиною у 400 м, розчленовано шістьма портиками, що складають дві наближені до кутів групи. Стару башту (арх. Коробов) було перебудовано з вищим шпилем й верхньою колонадою, в’їзд до двору позначено монументальною аркою, увінчаною широким карнизом та рельєфним аттиком. Головні ворота фланковано п’єдесталами з величними статуями морської символіки, над аркою розмістились крилаті жіночі постаті,   алегорії Слави. Будівля Адміралтейства втілює ідеї масштабного синтезу архітектури й монументального мистецтва, характерні саме для цієї “епохи ансамблів”. Адміралтейство було завершено напередодні Вітчизняної війни 1812 р.

Після перемоги над Наполеоном будівельні роботи в Петербурзі розгорнулися з новим розмахом. Від скасування 1796 року Комісії по кам’яних будівлях до 1815 р. у Петербурзі не було централізованого керування розвитком міста. 1816 року було створено Комітет будівель й гідравлічних робіт. До його складу увійшли архітектори Россі, Стасов, Михайлов, під головуванням інженера Бетанкура. Комітет стежив за збереженням головного містобудівного законодавчого гасла, - «правильності, красоти та пристойності кожної будівлі стосовно цілого міста». Було встановлено “висотні горизонти” міста,   тобто вертикальне зонування забудови (за кількістю поверхів), що обмежувалася, в залежності від близькості до центру, двома – чотирма поверхами. (Згідно з розвитком суворого вертикального зонування висота нових будівель в межах центрального району Петербургу у ХХ ст. теж обмежувалася 48 м.) Великомасштабна забудова склалася завдяки послідовним зусиллям плеяди чудових майстрів. У 1820-1840 р. р. традицію, розпочату Захаровим, Вороніхіним, Томоном, продовжили Россі, Стасов, Брюллов, Монферран.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи