Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую icon

Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую




НазваПро затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую
Сторінка1/7
Дата28.07.2012
Розмір1.1 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 8 грудня 2010 року N 1218

Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання

Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року N 926 "Про заходи щодо пріоритетного розвитку освіти в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти", наказу Міністерства освіти і науки від 19.10.2010 N 961 "Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів", зареєстрованого Міністерством юстиції 28.10.2010 за N 999/18294, наказую:

1. Затвердити програми з навчальних предметів для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, що є конкурсними предметами при вступі до вищих навчальних закладів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (спеціаліста, магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань) на основі повної загальної середньої освіти, а саме: українська мова і література, російська мова, англійська мова, німецька мова, французька мова, іспанська мова, математика, історія, географія, біологія, фізика, хімія (додатки 1 - 12).

2. Українському центру оцінювання якості освіти (Лікарчук І. Л.) при розробленні тестових завдань для проведення зовнішнього незалежного оцінювання досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти з конкурсних предметів забезпечити відповідність тестових завдань змісту затверджених пунктом 1 цього наказу програмам.

3. Керівникам вищих навчальних закладів при проведенні вступних випробувань з конкурсних предметів, визначених правилами прийому до вищих навчальних закладів, забезпечити відповідність їх змісту затверджених пунктом 1 цього наказу програмам.

4. Наказ разом з додатками розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та на інтернет-порталі "Єдине освітнє інформаційне вікно України" (www.osvita.com).

5. Вважати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти і науки від 18.09.2008 N 865 "Про затвердження Програм зовнішнього незалежного оцінювання", від 22.10.2010 N 996 "Про затвердження Програми зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Суліму Є. М.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Міністр 

Д. В. Табачник 

 


Додаток N 1
до наказу Міністерства освіти і науки України
08.12.2010 N 1218 




^ ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури


Пояснювальна записка

Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5 - 11 класів (лист Міністерства освіти і науки України N 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5 - 11 класів: за загальною редакцією Р. Мовчан (лист N 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О. Бандури, Н. Волошиної (лист N 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).

Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми ЗНО внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними програмами й відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.

Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Українська мова" ("Фонетика. Графіка", "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір", "Морфологія", "Синтаксис", "Стилістика", "Орфоепія", "Орфографія", "Розвиток мовлення") та "Українська література" ("Усна народна творчість", "Давня українська література", "Література кінця XVIII - початку XX ст.", "Література XX ст.", "Творчість українських письменників-емігрантів", "Сучасний літературний процес").

^ Українська мова

1. Фонетика. Графіка

Фонетика як розділ мовознавчої науки про звуковий склад мови. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ. Склад. Складоподіл. Наголос, наголошені й не наголошені склади. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Основні випадки чергування у-в, і-й.

^ 2. Лексикологія. Фразеологія

Лексикологія як учення про слово. Ознаки слова як мовної одиниці. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова. Пряме та переносне значення слова. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Лексика української мови за походженням. Власне українська лексика. Лексичні запозичення з інших мов. Загальновживані слова. Професійна, діалектна, розмовна лексика. Терміни. Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання. Застарілі й нові слова (неологізми). Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Поняття про стійкі сполуки слів і вирази.

Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми.

^ 3. Будова слова. Словотвір

Будова слова. Основа слова й закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна й непохідна. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, префіксально-суфіксальний, суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід з однієї частини мови в іншу. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.

4. Морфологія

4.1. Іменник

Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Іменники спільного роду. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах. Іменники, що мають лише форму однини або лише форму множини. Відмінки іменників. Відміни іменників: перша, друга, третя, четверта. Поділ іменників першої та другої відмін на групи. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників другої відміни. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини. Невідмінювані іменники в українській мові. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

4.2. Прикметник

Прикметник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прикметників за значенням: якісні, відносні та присвійні. Явища взаємопереходу прикметників з одного розряду в інший. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий, способи їх творення (проста й складена форми). Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Особливості відмінювання прикметників (тверда й м'яка групи).

4.3. Числівник

Числівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди числівників за значенням: кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) й порядкові. Групи числівників за будовою: прості й складені. Типи відмінювання кількісних числівників:

1) один, одна;

2) два, три, чотири;

3) від п'яти до двадцяти, тридцять, п'ятдесят... вісімдесят;

4) сорок, дев'яносто, сто;

5) двісті - дев'ятсот;

6) нуль, тисяча, мільйон, мільярд;

7) збірні;

8) дробові.

Порядкові числівники, особливості їх відмінювання.

4.4. Займенник

Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками. Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні. Особливості їх відмінювання. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

4.5. Дієслово

Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на -но, -то). Безособові дієслова. Види дієслів: доконаний і недоконаний. Творення видових форм. Часи дієслова: минулий, теперішній, майбутній. Способи дієслова: дійсний, умовний, наказовий. Творення форм умовного та наказового способів дієслів. Словозміна дієслів I та II дієвідміни. Особові та числові форми дієслів (теперішнього та майбутнього часу й наказового способу). Родові та числові форми дієслів (минулого часу й умовного способу). Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього й минулого часу. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові форми на -но, -то.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного й недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.

4.6. Прислівник

Прислівник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників: вищий і найвищий. Зміни приголосних при творенні прислівників вищого та найвищого ступенів Правопис прислівників на -о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників. Написання прислівників разом і через дефіс.

^ 4.7. Службові частини мови

Прийменник як службова частина мови. Групи прийменників за походженням: непохідні (первинні) й похідні (вторинні, утворені від інших слів). Групи прийменників за будовою: прості, складні й складені. Зв'язок прийменника з непрямими відмінками іменника.

Сполучник як службова частина мови. Групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю: сурядні (єднальні, протиставні, розділові) й підрядні (часові, причинові, умовні, способу дії, мети, допустові, порівняльні, з'ясувальні, наслідкові). Групи сполучників за вживанням (одиничні, парні, повторювані) та за будовою (прості, складні, складені).

^ Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням і вживанням: формотворчі, словотворчі, модальні.

4.8. Вигук

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова.

5. Синтаксис

5.1. Словосполучення

Завдання синтаксису. Словосполучення й речення як основні одиниці синтаксису. Підрядний і сурядний зв'язок між словами й частинами складного речення. Головне й залежне слово в словосполученні. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Словосполучення непоширені й поширені.

5.2. Речення

Речення як основна синтаксична одиниця. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень у сучасній українській мові: за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні); за емоційним забарвленням (окличні й неокличні); за будовою (прості й складні); за складом граматичної основи (двоскладні й односкладні); за наявністю чи відсутністю другорядних членів (непоширені й поширені); за наявністю необхідних членів речення (повні й неповні); за наявністю чи відсутністю засобів ускладнення (однорідних членів речення, вставних слів, словосполучень, речень, відокремлених членів речення, звертання).

^ 5.2.1. Просте двоскладне речення

Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Особливості узгодження присудка з підметом. Способи вираження підмета. Типи присудків: простий і складений (іменний і дієслівний). Способи їх вираження.

^ 5.2.2. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні

Означення узгоджене й неузгоджене. Прикладка як різновид означення. Додаток. Типи обставин за значенням. Способи вираження означень, додатків, обставин. Порівняльний зворот. Функції порівняльного звороту в реченні (обставина способу дії, присудок).

^ 5.2.3. Односкладні речення

Граматична основа односкладного речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена: односкладні речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові) та односкладні речення з головним членом у формі підмета (називні). Способи вираження головних членів односкладних речень. Розділові знаки в односкладному реченні.

^ 5.2.4. Речення з однорідними членами

Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами. Речення зі звертанням. Звертання непоширені й поширені. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення. Речення з відокремленими членами. Відокремлені означення, прикладки - непоширені й поширені. Відокремлені додатки, обставини. Відокремлені уточнюючі члени речення. Розділові знаки в односкладними членами.

^ 5.2.5. Складне речення

Ознаки складного речення. Засоби зв'язку простих речень у складному:

1) інтонація й сполучники або сполучні слова;

2) інтонація.

Типи складних речень за способом зв'язку їх частин: сполучникові й безсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення.

^ 5.2.5.1. Складносурядне речення

Єднальні, протиставні та розділові сполучники в складносурядному реченні. Смислові зв'язки між частинами складносурядного речення.

^ 5.2.5.2. Складнопідрядне речення

Складнопідрядне речення, його будова. Головне й підрядне речення. Підрядні сполучники й сполучні слова як засоби зв'язку у складнопідрядному реченні. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії та ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові). Складнопідрядні речення з кількома підрядними, їх типи за характером зв'язку між частинами:

1) складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

2) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю;

3) складнопідрядні речення з неоднорідною підрядністю.

^ 5.2.5.3. Безсполучникове складне речення

Типи безсполучникових складних речень за характером смислових відношень між складовими частинами-реченнями:

1) з однорідними частинами-реченнями (рівноправними);

2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і пояснювальною).

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.

^ 5.2.5.4. Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку

Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.

^ 5.3. Способи відтворення чужого мовлення

Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою. Слова автора. Заміна прямої мови непрямою. Цитата як різновид прямої мови. Діалог.

6. Стилістика

Стилі мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний), їх основні ознаки, функції.

7. Орфоепія

Відображення вимови голосних (наголошених і ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. Відображення вимови приголосних звуків:

1) [дж], [де], [де'];

2) М;

3) [ж], [ч], [ш], [дж];

4) груп приголосних (уподібнення, спрощення);

5) м'яких приголосних;

6) подовжених приголосних.

Вимова слів з апострофом.

8. Орфографія

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м'якого знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного походження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чоловічих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень іменників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, не з різними частинами мови. Особливості написання числівників. Написання окремо (сполучень прислівникового типу), разом і через дефіс (прислівників, службових частин мови, вигуків).

^ 9. Розвиток мовлення

Загальне уявлення про спілкування й мовлення; види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; усне й писемне мовлення; основні правила спілкування. Тема й основна думка висловлювання. Вимоги до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність). Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні засоби зв'язку речень у тексті. Типи мовлення (розповідь, опис, роздум). Структура тексту типу розповіді, опису, роздуму.

^ Українська література

1. Усна народна творчість

Загальна характеристика календарно-обрядових і соціально-побутових пісень.

Тематика, зміст, образи народних балад і дум. Історичні пісні "Зажурилась Україна", "Чи не той то хміль".

^ 2. Давня українська література

Слово про похід Ігорів".

Григорій Сковорода. "Всякому місту - звичай і права", "Бджола та Шершень"

Полемічна література. Іван Вишенський.

^ 3. Література кінця XVIII - початку XX ст.

Іван Котляревський. "Енеїда", "Наталка Полтавка".

Григорій Квітка-Основ'яненко. "Маруся".

Тарас Шевченко. "Катерина", "Гайдамаки", "Сон" ("У всякого своя доля"), "Кавказ", "До Основ'яненка", "І мертвим, і живим...", "Заповіт", "Мені однаково", "Ісаія. Глава 35".

^ Пантелеймон Куліш. "Чорна рада".

Марко Вовчок. "Інститутка".

Іван Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я".

Панас Мирний. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".

^ Українська драматургія другої половини XIX ст.

Іван Карпенко-Карий. "Хазяїн".

Іван Франко. "Гімн", "Чого являєшся мені у сні", "Мойсей"

Ольга Кобилянська. "Людина".

^ Леся Українка. "І все-таки до тебе думка лине", "Contra spem spero", "Лісова пісня".

Михайло Коцюбинський. "Intermezzo", "Тіні забутих предків".

Василь Стефаник. "Камінний хрест".

^ 4. Література XX ст.

Павло Тичина. "Арфами, арфами", "Ви знаєте, як липа шелестить".

Володимир Сосюра. "Любіть Україну", "Так ніхто не кохав"

Юрій Яновський. "Вершники" (новела "Подвійне коло").

^ Микола Хвильовий. "Я (Романтика)".

Микола Куліш. "Мина Мазайло".

Остап Вишня. "Мисливські усмішки".

Олександр Довженко. "Зачарована Десна", "Україна в огні".

^ Андрій Малишко. "Пісня про рушник".

Василь Симоненко. "Лебеді материнства", "Ти знаєш, що ти - людина?".

Ліна Костенко. "Маруся Чурай".

Іван Драч. "Балада про соняшник".

^ Дмитро Павличко. "Два кольори".

Василь Стус. "На колимськім морозі калина", "Сто років, як сконала Січ".

Григір Тютюнник. "Три зозулі з поклоном".

^ 5. Твори українських письменників-емігрантів

Іван Багряний. "Тигролови".

Василь Барка "Жовтий князь".

Улас Самчук. "Марія".

Євген Маланюк. "Сучасники", "Шевченко".

^ 6. Сучасний літературний процес

Загальний огляд, основні тенденції.

 


Додаток N 2
до наказу Міністерства освіти і науки України
08.12.2010 N 1218 





ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови


Русский язык

^ ФОНЕТИКА. ОРФОЭПИЯ. ГРАФИКА. ОРФОГРАФИЯ

Звуки речи. Гласные и согласные звуки. Согласные твердые и мягкие, звонкие и глухие. Обозначение мягкости согласных на письме. Знаки письма. Алфавит. Слог. Основные правила переноса. Ударение. Гласные ударные и безударные, их произношение и обозначение на письме.

Основные орфоэпические нормы.

Безударные гласные в корне слова. Согласные в корне слова.

^ ЛЕКСИКОЛОГИЯ. ФРАЗЕОЛОГИЯ

Слово и его роль в языке. Лексическое значение слова. Однозначные и многозначные слова. Прямое и переносное значение слова. Группы слов по значению: синонимы, антонимы, омонимы.

Словарное богатство русского языка. Общеупотребительные (нейтральные) и стилистически окрашенные слова; диалектные слова; профессиональные слова и термины. Исконно русские и заимствованные слова. Устаревшие слова. Новые слова (неологизмы). Фразеологизмы. Пословицы, поговорки и афоризмы как разновидности фразеологизмов.

^ СОСТАВ СЛОВА. СЛОВООБРАЗОВАНИЕ. ОРФОГРАФИЯ

Корень, суффикс, префикс и окончание - значимые части слова (морфемы). Основа слова. Однокоренные слова. Изменение и образование слов. Способы словообразования. Сложные и сложносокращенные слова.

Правописание корней, префиксов и суффиксов. Правописание сложных слов.

^ МОРФОЛОГИЯ. ОРФОГРАФИЯ

Имя существительное

Имя существительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Существительные одушевленные и неодушевленные, собственные и нарицательные. Род. Число.

Склонение имен существительных. Типы склонения имен существительных. Правописание имен существительных.

^ Имя прилагательное

Имя прилагательное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Качественные, относительные и притяжательные имена прилагательные. Степени сравнения качественных прилагательных и их образование. Полные и краткие качественные прилагательные, их роль в предложении.

Способы образования имен прилагательных. Правописание имен прилагательных.

^ Имя числительное

Имя числительное: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль.

Числительные количественные (обозначающие целые числа, дробные, собирательные) и порядковые. Числительные простые и составные.

Склонение числительных. Правописание имен числительных.

Местоимение

Местоимение: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Разряды местоимений. Склонение местоимений. Правописание местоимений.

Глагол

Глагол: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Неопределенная форма (инфинитив). Переходные и непереходные глаголы. Вид глагола. Наклонение глагола (изъявительное, условное, повелительное). Время глагола. Лицо и число (в настоящем и будущем времени), род и число (в прошедшем времени) глаголов. I и II спряжения глаголов. Разноспрягаемые глаголы. Правописание глаголов.

Причастие

Причастие как особая форма глагола: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Действительные и страдательные причастия, их образование. Краткие страдательные причастия, их роль в предложении. Причастный оборот. Правописание причастий.

Деепричастие

Деепричастие как особая форма глагола: общее значение; морфологические признаки, синтаксическая роль.

Деепричастия совершенного и несовершенного вида, их образование. Деепричастный оборот. Правописание деепричастий.

Наречие

Наречие: общее значение, морфологические признаки, синтаксическая роль. Степени сравнения наречий. Способы образования наречий.

Наречие как средство связи предложений в тексте, а также как способ повышения изобразительности речи и выражения оценки. Правописание наречий.

Предлог

Предлог как служебная часть речи.

Особенности употребления отдельных предлогов в русском языке (в сопоставлении с украинским). Употребление предлогов в, на, с, из. Употребление существительных с предлогами по, благодаря, согласно, вопреки. Использование в речи предлогов-синонимов. Правописание предлогов.

Союз

Союз как служебная часть речи. Союзы сочинительные и подчинительные. Употребление союзов в простом и сложном предложениях. Правописание союзов.

Частица

Частица как служебная часть речи. Употребление частиц в речи. Формообразующие, отрицательные и модальные частицы. Правописание частиц.

Междометие

Междометие как часть речи, его назначение.

Междометие как средство повышения выразительности речи. Знаки препинания при междометиях.

^ СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦИЯ

Словосочетание. Предложение

Словосочетание, его назначение в языке. Строение и виды словосочетаний по способу выражения главного слова. Словосочетания, в которых допускаются ошибки в форме зависимого слова (в т. ч. словосочетания, различающиеся в русском и украинском языках). Использование в речи синонимичных словосочетаний.

Предложение, его роль в языке. Виды предложений по цели высказывания; восклицательные предложения. Предложения двусоставные и односоставные, простые и сложные предложения.

Порядок слов в предложении.

Логическое ударение.

Знаки препинания в простых предложениях (в конце простого предложения).

^ Двусоставное простое предложение Главные и второстепенные члены предложения

Главные члены предложения: подлежащее и сказуемое. Способы выражения подлежащего. Простое и составное сказуемое (глагольное и именное).

Второстепенные члены предложения: определение, дополнение и обстоятельство. Приложение как разновидность определения (ознакомление). Виды обстоятельств (по значению). Сравнительный оборот.

Знаки препинания в простых предложениях (тире между подлежащим и сказуемым; написание одиночных предложений через дефис; приложения, выделяемые кавычками; выделение запятыми сравнительного оборота; тире в неполных предложениях).

^ Односоставные предложения

Односоставные простые предложения с главным членом в форме сказуемого (определенно-личные, неопределенно-личные, безличные) и подлежащего (назывные), их роль в языке.

Различие в употреблении безличных предложений в русском и украинском языках. Предложения двусоставные и односоставные (разных видов) как синтаксические синонимы.

^ Неполные предложения

Неполные предложения, их роль в языке.

Употребление неполных предложений в диалоге, а также в составе сложных предложений для предупреждения неоправданных повторений.

Знаки препинания в простых предложениях (тире в неполных предложениях).

^ Предложения с однородными членами

Однородные члены (с союзной, бессоюзной и смешанной связью), их роль в предложении.

Однородные и неоднородные определения.

Обобщающие слова в предложениях с однородными членами.

Предложения с союзами не только..., но и...; как..., так и...; не столько, сколько... Синонимия рядов однородных членов с разными видами связи между ними.

Знаки препинания в простых предложениях (запятая между однородными членами; двоеточие и тире при обобщающих словах в предложениях с однородными членами).

^ Предложения с обращениями, вводными словами, (словосочетаниями, предложениями)

Обращение, его назначение в языке. Нераспространенное и распространенное обращение.

Вводные слова (словосочетания, предложения), их роль в языке.

Использование обращений для передачи отношения к адресату речи. Употребление вводных слов для выражения отношения к сообщаемому, для связи предложений в тексте. Синонимия вводных слов.

Знаки препинания в простых предложениях (знаки препинания при обращении; знаки препинания при вводных словах (словосочетаниях, предложениях)).

^ Предложения с обособленными членами

Понятие об обособлении. Обособленные второстепенные члены (в т. ч. уточняющие), их роль в предложении.

Построение предложений с причастными и деепричастными оборотами. Деепричастные обороты как средство связи предложений в тексте.

Знаки препинания в простых предложениях (знаки препинания при обособленных членах предложения).

^ Прямая и косвенная речь

Прямая и косвенная речь как способы передачи чужой речи. Замена прямой речи косвенной. Цитата как способ передачи чужой речи. Диалог.

Синонимия различных способов передачи чужой речи. Знаки препинания при прямой речи, диалоге и цитатах.

^ Сложное предложение Сложносочиненное предложение

Сложное предложение и его признаки. Роль сложного предложения в языке. Сложное предложение без союзов и с союзами, с сочинительной и подчинительной связью.

Сложносочиненное предложение; его строение и средства связи в нем. Смысловые отношения между частями сложносочиненного предложения. Синонимия сложносочиненных предложений с различными союзами, а также сложносочиненного предложения и ряда простых.

Знаки препинания в сложносочиненных предложениях.

^ Сложноподчиненное предложение

Сложноподчиненное предложение, его строение и средства связи. Основные виды придаточных предложений: определительные, изъяснительные, обстоятельственные (места, времени, образа действия и степени, сравнительные, причины, следствия, цели, условия, уступки).

Сложноподчиненное предложение с несколькими придаточными.

Синонимия союзных сложных предложений, сложноподчиненных и простых с обособленными членами. Знаки препинания в сложноподчиненных предложениях.

^ Бессоюзное сложное предложение

Бессоюзное сложное предложение, смысловые отношения между его частями.

Синонимия сложных предложений с союзами, без союзов и простых предложений.

Знаки препинания в бессоюзных сложных предложениях.

^ Сложное предложение с разными видами связи

Сложное предложение с разными видами союзной и бессоюзной связи, знаки препинания в нем. Знаки препинания в сложных предложениях с разными видами связи.

^ Связная речь

Понятие об общении и речи, об адресате речи. Виды речевой деятельности (слушание, чтение, говорение, письмо). Диалогическая и монологическая речь; устная и письменная речь. Основные правила общения, речевой этикет. Тема и основная мысль высказывания. Свойства хорошей речи (правильность, логичность, последовательность, богатство, точность, выразительность, уместность).

Текст, его основные признаки; деление текста на абзацы. Средства связи предложений в тексте (повтор, использование синонимов, однокоренных слов, местоимений, союзов).

Стили речи: разговорный, официально-деловой, научный, художественный, публицистический. Сфера использования каждого из них.

Типы речи (повествование, описание, рассуждение).

 


Додаток N 3
до наказу Міністерства освіти і науки України
08.12.2010 N 1218 





ПРОГРАМА
зовнішнього незалежного оцінювання з англійської мови


Вимоги щодо практичного володіння видами мовленнєвої діяльності

1. Читання

Вступник розуміє прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів, у тому числі сучасну художню прозу обсягом до 2000 друкованих знаків, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям випускників шкіл. Тексти можуть містити до 5 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, та 2 % незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.

Оцінюється рівень розуміння тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом.

2. Письмо

Вступник володіє функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

Він уміє писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в англомовних країнах, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передати повідомлення у вигляді записки довільної форми.

Вступник уміє розповісти про перебіг подій, описати людину, об'єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема, про проведення заходів, втрату особистих речей тощо, висловити співчуття, невдоволення, надію, власну точку зору та аргументувати її, складати ділові листи, а саме: лист-заяву, лист-скаргу, запит інформації.

Обсяг письмового висловлювання складає не менш ніж 100 слів.

^ Вимоги щодо володіння мовними компетенціями

Лексика

Лексичний мінімум вступника складає 2000 одиниць, відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов.

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconПро затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання
«Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», наказу Міністерства освіти І науки...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconНаказ № Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання
«Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», наказу Міністерства освіти І науки...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconНаказ № Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання
«Деякі питання запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти», наказу Міністерства освіти І науки...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconПро затвердження програм для проведення зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №926
Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні, Порядку зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconПро затвердження Календарного плану підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2013 році
України в 2013 році, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10. 09. 2012 за №1558/21870, з метою належної організації та...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconПро запровадження у 2011 році у вищих навчальних закладах експерименту «Електронний вступ 2011»
Затверджених наказом Міністерства освіти І науки від 19. 10. 2010 №961, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 28. 10. 2010 за №999/18294,...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconЗагальні вимоги щодо реєстрації осіб для проходження зовнішнього оцінювання
Ознайомтесь із Правилами прийому до вищого навчального закладу, де вказано перелік конкурсних предметів, результати зовнішнього оцінювання...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconРекомендації
Зовнішнє незалежне оцінювання з іноземних мов передбачає оцінювання основних видів мовленнєвої діяльності з метою визначення рівня...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconНаказ №718 -130 о/д від 29 грудня 2011 року м. Чернівці м. Івано-Франківськ Про затвердження мережі пунктів пробного зовнішнього незалежного оцінювання 2012 року
«Про внесення змін до наказу Українського центру оцінювання якості освіти від 17. 10. 2011 р. №92», а також з метою організації якісного...
Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання Відповідно до,,, зареєстрованого Міністерством юстиції 28. 10. 2010 за n 999/18294, наказую iconНаказ №238 Про внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України щодо зовнішнього незалежного оцінювання в 2010 році
Конституції України, статті 7 Закону України «Про освіту» та з метою удосконалення зовнішнього незалежного оцінювання знань в 2010...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи