Харківська національна академія міського господарства icon

Харківська національна академія міського господарства




НазваХарківська національна академія міського господарства
Сторінка1/4
Дата13.07.2012
Розмір0.65 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО освіти І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Методичні вказівки

з організації дипломного проектування

(для студентів спеціальності 7.000003 - „Управління проектами”)


Харків – ХНАМГ – 2007




Методичні вказівки з організації дипломного проектування (для студентів спеціальності 7.000003 - „Управління проектами”) / Укл.: Бабаєв В.М.,

Бєлова Л.О., Висоцька Г.В., Мущинська Н.Ю.– Харків: ХНАМГ, 2007. – 43 с.


Укладачі: В.М. Бабаєв, Л.О.Бєлова, Г.В. Висоцька, Н.Ю. Мущинська.


Рецензент: А.І.Юдін


Рекомендовано кафедрою управління проектами в міському господарстві

і будівництві, протокол № 5 від 3 березня 2007 р.


Зміст


ВСТУП..........................................................................................................4

^ РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ „ДИПЛОМНЕ

ПРОЕКТУВАННЯ.......................................................................................6

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.......................................9

2.1. Титульний аркуш.................................................................................9

2.2. Завдання на дипломне проектування.................................................9

2.3. Анотація................................................................................................9

2.4. Зміст.......................................................................................................9

2.5. Вступ......................................................................................................10

2.6. Аналітична частина роботи (Розділ 1)...............................................10

2.7. Проектна частина (Розділ 2)...............................................................16

2.8. Висновки...............................................................................................26

^ РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ.......................................................................27

3.1. Загальні вимоги...................................................................................27

3.2. Нумерація сторінок.............................................................................28

3.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів......................28

3.4. Ілюстрації.............................................................................................29

3.5. Таблиці..................................................................................................30

3.6. Переліки................................................................................................32

3.7. Примітки...............................................................................................32

3.8. Формули та рівняння...........................................................................33

3.9. Посилання.............................................................................................34

3.10. Перелік умовних позначень, символі, одиниць,

скорочень і термінів...................................................................................35

3.11. Список використаних джерел..........................................................35

3.12. Додатки..............................................................................................36

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ...........................................................................37

ДОДАТКИ..................................................................................................38


ВСТУП

У даних методичних вказівках подається методологія виконання дипломних проектів. Наведено загальні методичні вказівки щодо змісту та оформлення проектів.

Навчання студентів спеціальності 7.000003 „Управління проектами” завершується дипломним проектом, який студент виконує самостійно за індивідуальними завданнями. При цьому студент повинен показати своє уміння самостійно вирішувати завдання в області проектування, користуватись науково-технічною літературою, математичними методами, обчислювальною технікою.

Основне завдання дипломного проектування - виконання повного аналізу проблемної ситуації та розробка проекту для її вирішення. Одночасно переслідується й навчальна мета, що полягає в систематизації, закріпленні та розширенні теоретичних та практичних знань студента, більш глибокому вивченні спеціального розділу окремих дисциплін.

До дипломного проектування студенти допускаються лише після успішного завершення теоретичного курсу навчання, здачі іспитів і диференційованого заліку з науково-дослідної та виробничої практики.

Для контролю виконання дипломного проекту, вирішення організаційних питань і надання допомоги у вигляді консультацій з кожного дипломного проекту призначаються керівник проекту та консультанти з окремих розділів. Керівник проекту призначається наказом ректора академії з числа викладачів випускаючої кафедри.

Консультанти визначають обсяг і зміст відповідних розділів проекту, дають консультації з цих розділів і визначають обсяг їхнього виконання. Керівники проектів, призначені від базових підприємств, підтримують безперервний зв'язок з випускаючою кафедрою і керуються цими методичними вказівками.

Керівник проекту і студент відповідно до затвердженої теми визначають обсяги і зміст дипломного проекту й окремих його розділів, оформляють індивідуальне завдання на дипломний проект, складають графік його виконання. У процесі проектування керівник дає консультації з усіх розділів проекту, здійснює контроль ходу виконання завдання, визначає ступінь готовності дипломника до захисту проекту, подає державній комісії свій висновок про якість.

Консультантами з окремих розділів проекту (охорона праці) призначаються викладачі від провідних кафедр.

Консультації в цілому з проекту й окремих його розділів ставлять цілі:

- дати необхідну спрямованість дипломному проекту;

- допомогти дипломнику в роз'ясненні окремих складних питань, виборі

оптимального рішення, проведенні системного аналізу техніко-економічних обґрунтувань прийнятого рішення, у підборі літературних джерел;

- стимулювати самостійну творчу роботу дипломника.

Консультації не повинні перетворюватися в репетиторство, у забезпечення студентів розрахунковими матеріалами або конструкторською документацією.

Консультації з дипломного проектування регламентуються розкладом так, щоб студент-дипломник знав, де й у який час він може одержати консультацію.

Проект вважається виконаним, коли пояснювальна записка і весь графічний матеріал оформлені відповідно до вимог діючих стандартів.

Відповідальність за правильність прийнятих рішень, обґрунтувань, розрахунків та якість оформлення несе студент – автор проекту (роботи).


^ РОЗДІЛ1. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ „ДИПЛОМНЕ

ПРОЕКТУВАННЯ”


Життєвий цикл проекту розроблений відповідно до стандартів IPMA (Intemational Project Management Association), які пропонують розбивку проекту на наступні складові фази: концепція, розробка, реалізація, завершення. Фази проекту – це набір логічно пов'язаних робіт проекту, у процесі завершення яких досягається результат дипломного проектування. При цьому фази проекту можна виконувати за сумісною схемою: послідовно-паралельно.

При дипломному проектуванні постійною/батьківською організацією виступає організація в якій виникає проект і в інтересах якої він реалізується, тобто організація, що є базою практики. Власником проекту виступає Харківська національна академія міського господарства в особі студента, який виконує проект.


Фази дипломного проектування:


Фаза 1. Організація практики (концепція дипломного проекту)

Операція 1.1. Встановлення договірних відносин з підприємствами, організаціями та установами з приводу представлення місць для проходження практики студентів кафедри.

Операція 1.2. Проведення загальних зборів студентів кафедри з метою ознайомлення їх з:

  • цілями й завданнями комплексної практики з фаху та переддипломної практики;

  • етапами їх проходження;

  • вимогами до студентів з боку баз практики й керівництва Академії.

Розподіл студентів за базами практик відбувається з урахуванням можливостей і вимог конкретних організацій до рівня підготовки студентів (знання іноземної мови, вміння працювати на комп'ютері, психологічний стан та вміння адекватно оцінювати ситуацію, що склалася, тощо), а також при наявності можливості, з урахуванням власного бажання студента.

Операція 1.3. Оголошення списку розподілу студентів за базами практик і закріплення наукових керівників від кафедри за місяць до початку практики.

Операція 1.4. Остаточне узгодження проекту наказу декана факультету менеджменту про проведення виробничої практики відбувається на раді факультету. Наказ про проведення переддипломної практики з розподілом студентів за базами практики й закріпленням наукових керівників від кафедр факультету затверджується за 10 днів до її початку.

Операція 1.5. Після затвердження наказу протягом 7-8 днів студенти повинні зв’язатися з організаціями, що є їхніми базами практики, щоб познайомитися з керівником, якого виділила дана організація, і у разі необхідності подати документи, що вимагаються.

Операція 1.6. Складання заяви на обрання теми дипломного проекту. (див. додаток А.) На цьому етапі студенти здійснюють вибір теми дипломної роботи й узгоджують її зі своїм науковим керівником, який призначається керівником практики.

Операція 1.7. Розробка концепції написання дипломного проекту. Науковий керівник затверджує завдання для студента під час проходження практики. У період проходження практики здійснюється формування практичних баз даних, які можуть бути використані при написанні диплому. Далі разом зі своїм керівником студент розробляє план підготовки дипломної роботи, в якому передбачаються строки представлення науковому керівнику окремих глав роботи і всієї роботи в цілому.

Фаза 1.1. Науково-дослідницька практика (тривалість 4 тижні).

Операція 1.1.1 вивчення організаційно-правової форми й структури керування компанією, у яку студент направлений на практику;

Операція 1.1.2 ознайомлення зі стилем керування й особливостями організації фінансової діяльності компанії;

Операція 1.1.3 освоєння прийомів менеджменту, використовуваних кваліфікованими фахівцями на практиці;

Операція 1.1.4 консультації у наукового керівника дипломної роботи з проблем її написання;

Операція 1.1.5 звіт про проходження науково-дослідної практики

Фаза 1.2. Виробнича практика (тривалість 4 тижні).

Операція 1.2.1 ідентифікація проблем компанії й вивчення можливостей їхнього рішення в дипломному проекті;

Операція 1.2.2 консультації у наукового керівника дипломної роботи з проблем її написання;

Операція 1.2.3 звіт про проходження виробничої практики.

Операція 1.8. Одержання характеристики від керівництва організації - бази практики за період проходження переддипломної практики, підписану керівником організації й завірену печаткою, для подання її на кафедру. Вимоги до написання характеристики див. додаток Б).

Операція 1.9. Захист звітів з практики. Після захисту керівник виставляє оцінки, що відображають як якість поданих звітів, так і рівень підготовки студента до професійної діяльності.

Фаза 2. Розробка дипломного проекту (тривалість 8 тижнів)

Операція 2.1. Затвердження завдання дипломного проекту (Додаток).

Операція 2.2. Вивчення літературних джерел стосовно проблематики проектування.

Фаза 2.1.Написання розділів

Операція 2.1.1 Написання розділу 1.

Операція 2.1.2 Написання розділу 2.

Операція 2.1.3 Написання розділу 3.

Операція 2.1.4 Оформлення анотації, вступу, висновків, списку літератури і додатків.

Операція 2.1.5 Оформлення матеріалів презентації.

Операція 2.1.6 Консультації у наукового керівника дипломної роботи. Контроль ходу робіт передбачає, що всі роботи й управлінські дії виконуються згідно з планом проекту. Всі незаплановані, але виконані роботи трактуються як відхилення від плану проекту або як реакція на виниклі відхилення. При виникненні таких відхилень необхідно невідкладно інформувати наукового керівника для ліквідації кризових наслідків.

Фаза 3. Захист дипломного проекту

Операція 3.1. Подання дипломного проекту на кафедру для отримання рецензії.

Операція 3.2. Підготовка доповіді на ДЕК (тривалість доповіді 10 хвилин).

Операція 3.3. Попередній захист на кафедрі.

Операція 3.4. Визначення дати захисту дипломного проекту.

Операція 3.5. Підготовка демонстраційного матеріалу на ДЕК (3 примірники).

Операція 3.6. Захист дипломного проекту на ДЕК.

Фаза 4. Завершення проекту „Дипломне проектування”

Операція 4.1. Підготовка пакету документів для здачі на кафедру. До пакету входять:

1. Заява на обрання теми дипломного проекту.

2. Завдання для студента на проходження практики.

3. Пояснювальна записка.

4. Рецензія.

5. Слайди.

6. Дискета з електронним варіантом вище перелічених документів.


^ РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ


Дипломний проект включає в себе розрахунково-пояснювальну записку й графічні матеріали. Обов’язкові складові розрахунково-пояснювальної записки:

- титульний аркуш;

- завдання на дипломне проектування;

- анотація;

- зміст;

- вступ;

- аналітична частина (Розділ 1);

-проектна частина (Розділ 2);

-охорона праці (Розділ 3);

- висновки;

- список літератури;

-додатки.


2.1. Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і містить дані про виконавця та наукового керівника, найменування теми дослідження, допуск завідувача кафедри до захисту. Форма складання титульного аркуша наведена в додатку В.


2.2.Завдання на дипломне проектування

Бланк завдання на дипломне проектування розташовують безпосередньо після титульного аркуша. Бланк містить тему роботи, термін здачі виконаної роботи, перелік вихідних даних для проектування, перелік питань, що підлягають розробці, перелік графічного матеріалу, консультантів проекту та календарний план написання роботи. Форма завдання на дипломне проектування наведена в додатку Г.

2.3. Анотація

В анотації зазначають:

- актуальність, мету, завдання роботи, використану методику дослідження;

- загальну характеристику роботи (структура, обсяг, кількість схем, таблиць, використаних наукових джерел тощо).

У кінці анотації подається набір ключових слів (сталих термінологічних словосполучень), що вживаються у дипломному проекті й визначають її тематику. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують у рядок, через кому. Текст анотації має бути лаконічним і відображати основний зміст роботи.


2.4. Зміст

Зміст включає розгорнутий перелік розділів, параграфів і пунктів тексту дипломного проекту із зазначенням номерів сторінок за текстом.


2.5. Вступ

У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, мету i зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт i предмет дослідження, вказують обраний метод (або методи) дослідження. Вступ становить 4-6 стopiнок рукописного тексту.


2.6. Аналітична частина роботи (Розділ 1)

Написання проекту - велика робота. Задуманий опис є досить об’ємним документом, тому багато подробиць вдається установити тільки безпосередньо перед початком реалізації проекту.

Аналітична частина містить наступні елементи:

    1. Характеристика об’єкта дослідження.

    2. Опис існуючої невирішеної потреби суспільства або проблеми, яка спричинилася до реалізації даного проекту:

  • аналіз літературних джерел за темою дипломного проекту;

  • чітке визначення цілі, яку треба досягти в результаті реалізації проекту;

  • назва проекту, що дозволяє однозначну його ідентифікацію;

  • точно визначені часові рамки;

  • визначення конкретної групи користувачів проекту;

  • вимірні, визначені результати (наслідки) проекту;

  • одна відповідальна особа – координатор проекту.



1. Характеристика об’єкта дослідження

При складанні характеристики об’єкта дослідження необхідно подати такі відомості про нього: повне найменування; форма власності; призначення; підпорядкованість; місце розташування; організаційна структура, склад основних підрозділів і виконавців та їхні функції.

У процесі проходження практики для цього розділу необхідно зібрати інформацію за попередні 3-5 років. Ці дані використовують для характеристики об’єкта дослідження в динаміці з обґрунтуванням причин змін, а також для експериментальних досліджень і прогнозування.


^ 2. Опис існуючої невирішеної потреби або проблеми суспільства, яка є причиною реалізації даного проекту

Опрацюванню проекту завжди повинен передувати короткий опис існуючої проблеми або потреби. У цьому місці потрібно на деякий час забути про те, що хочемо зробити. Треба відповісти на запитання: чому ми беремося за це? Чому вважаємо, що це потрібно зробити? Що сьогодні не так? Чого не вистачає людям?

Якщо ми не зможемо окреслити конкретну потребу, яку хочемо вирішити, то абсолютно не варто реалізовувати наступні етапи праці над проектом. Якщо ми не можемо чітко окреслити потребу реалізації проекту, це може мати одну з двох причин:

• або ми ще недостатньо добре зорієнтовані в справах, тоді потрібно зібрати додаткові дані, краще продумати ситуацію, провести додатковий глибший і ширший аналіз від попередніх;

• або, можливо, немає жодної суспільної потреби, тоді недоцільно братися ні за який проект в даній справі.

Невирішену потребу групи громадян, яку ми помітили, можемо записувати у формі, подібній до нижче поданої:

^ Кожного дня в центрі нашого міста приблизно 4000 водіїв мають проблеми з паркуванням автомобіля[...]”

Мешканці мікрорайону Озерний, які доїжджають до правобережної частини міста (проїжджають 11200 переїздів у двох напрямах на протязі одного дня), мусять їхати об’їзною дорогою, що збільшує час проїзду в середньому на 25 хв. [...]”

Невирішені протягом довгого часу потреби перетворюються в суспільні проблеми. Рішення про реалізацію проекту приймається саме для розв’язання цих проблем.

Однак, часом проблеми відносяться до справ, про які мешканці взагалі не згадують – або не мають звички користуватися даними послугами, або взагалі не знають про їх існування.

Проблемою нашого міста є відсутність впливу батьків на кількість і рівень послуг в сфері освіти в громадських школах: школи не відносяться до батьків, як до клієнтів[...]”

Описуючи проблему, не пишемо про те, як хочемо її розв’язати. Не пишемо: Проблемою є те, що потрібно збудувати міст”. Пишемо: “Проблемою є те, що громадяни не мають доступу на іншу сторону ріки”. Як ми розв’яжемо цю проблему: чи збудуємо міст, чи організуємо переправу поромом, чи перенесемо послуги, що є предметом зацікавлення наших громадян на наш берег ріки – це вирішать наступні розділи проекту.

Підсумовуємо сказане вище: коли описуємо проблему, відповідаємо на запитання про причину написання проекту – навіщо цей проект потрібний?

^ Аналіз літературних джерел за темою дипломного проекту

У цій частині робиться огляд літературних джерел з приводу вирішення подібних проблем. Розробляється теоретична база написання дипломного проекту, де аналізуються погляди і досвід науковців і практиків з приводу вирішення проблем в досліджуваній сфері.

^ Ціль проекту

Реалізація проекту завжди має на меті осягнення якоїсь конкретної цілі. Захід, який не має однозначно визначеної цілі, не може бути проектом, навіть якщо має всі інші риси проекту. Часом має місце така ситуація, що осягнення якоїсь зі стратегічних цілей планується шляхом реалізації не одного, а декількох почергово реалізованих проектів. Тоді ціль проекту є частковою по відношенню до стратегічної цілі.

У багатьох проектах можуть мати місце часткові цілі, етапні цілі й додаткові цілі. Як головну ціль, розуміємо таку, для якої власне реалізуємо даний проект (те, що хочемо отримати в результаті реалізації даного проекту). Інші цілі (додаткові, етапні) – це все, що отримуємо по дорозі, те, що є додатковою цінністю даного проекту.

Деякі проекти повністю мають характер технічно-підготовчих. Їх ціллю не є отримання результату самого по собі, але створення умов для такого результату в майбутньому (в наступних проектах, що будуть логічним продовженням даного проекту). Якщо ціллю проекту є, наприклад, “організація мережі інституціональної співпраці служб і організацій, що протидіють насиллю”, то потрібно розуміти факт, що створення самої мережі не є метою, на яку варто видавати громадські гроші. Це тільки протидія насиллю – вона буде кращою, завдяки мережі. У рамках проекту така ціль не буде досягнута, бо проект завершується після організації мережі.

При формулюванні цілі треба розрізняти технічну і бізнес-ціль.

Під технічною, продуктовою метою проекту розуміється безпосередній результат проекту. У більшості випадків, цей результат є матеріальним об'єктом (будинок, устаткування, виконана робота) або супроводжується матеріальними об'єктами. Наприклад, при проведенні НДР результатом може бути нематеріальний актив, при цьому створення цього активу супроводжується появою матеріальних креслень або макетних зразків. При виконанні консалтингових проектів результатом буде поява звіту, рекомендацій і т.д.

Як технічна мета слід дати опис активу (продукту проекту), що вийде після виконання проекту.

Під бізнес-метою розуміється вигода для компанії від виникнення продукту проекту.

Якщо проект є замовленням для зовнішнього інвестора (покупця, замовника), то вигодою буде планований прибуток. У цьому випадку в якості бізнес-мети варто вказати: “компанія дістане прибуток у розмірі __ гривень”.

Якщо результатом проекту буде створення активу, що не передбачається до реалізації безпосередньо в ході проекту, то як вигода для компанії й залежно від виду активу може бути зазначено:

ринкова й балансова вартість активу (якщо актив може бути, хоча б теоретично, продані, наприклад, окремий будинок або патент);

прибуток від використання активу, приклади:

прибуток від здачі в оренду активу за період строку використання;

економія витрат від використання знову встановленого встаткування;

збільшення виторгу й відповідне збільшення прибутку від випуску нових товарів;

підвищення престижу, рейтингу компанії;

підвищення компетенції персоналу для проектів навчання (можна зрівняти витрати на навчання із залученням і адаптацією нового персоналу);

підвищення керованості компанією для організаційних проектів;

зниження витрат при проектах оптимізації функціональної структури компанії;

підвищення ефективності діяльності за рахунок впровадження нових інформаційних систем.

Треба прагнути до того, щоб бізнес-ціль була сформульована в грошовому вираженні. Якщо це зробити важко, то варто давати кількісні характеристики. Наприклад, у проектах з керування документообігом можна дати такі показники: час обробки документа скоротиться з ** числа до ** відсоток загублених документів зменшиться з ** до **. В організаційних проектах можна вказати такі параметри: час обробки замовлення зменшиться з ** до **, час одержання інформації зменшиться з ** до **.

^ Назва проекту

Кожен проект повинен мати добре продуманий заголовок, власну назву. Назва – це не тільки технічний елемент, напис на обкладинці. Назва – це суттєва частина проекту, важлива при його ідентифікації і промоції.

Назва проекту може не співпадати з назвою дипломного проекту та відображає саму сутність розробленого студентом проекту.

Відповідна назва проекту покращує спілкування (комунікацію) між колективом, що реалізує проект, і оточенням: клієнтами, партнерами, громадською думкою і ЗМІ. Назва поганої якості може суттєво цю комунікацію ускладнити, а в деяких випадках навіть зробити неможливою. Наведемо назву проекту: “Скеровані дії на розвиток людських засобів і удосконалення кадрів, які відповідальні за програмування і введення дій, що мають на меті реалізацію стратегії розвитку в окремих 16 областях”.

У чому полягає цей проект? На підставі назви – зовсім невідомо. До кого направлений? Також не маємо поняття. Якщо з’ясуємо, що йдеться в ньому (хоча не випливало це з назви) про “навчання тренерів, які потім підготують кадри до роботи над обласними стратегіями”, то таке формулювання, хоча вже і зрозуміле, також не підходить як назва, бо є занадто довге і через це важке для запам’ятовування.

Придумаймо, зрештою, цьому проектові якусь нову назву. Нехай, наприклад, буде: “Тренери для регіональних стратегій”. У цьому місці можна додати практичне зауваження – назва повинна складатися з одного, двох, максимум трьох словосполучень. Якщо необхідною є друга назва, це можна зробити одним з двох нижчеподаних способів:

Перший спосіб – спробувати відредагувати назву так, щоби абревіатура була характеризуючим (найкраще – зі значенням) скороченням. Приклад: USAID – це абревіатура назви “United States Agency for International Development” (Агентство США у справах міжнародного розвитку); назву спеціально відредаговано так, щоб її можна було прочитати як „US AID”,

Другий спосіб – надати проектові коротку назву і трошки довший підзаголовок, який буде описувати проект тільки тоді, коли це буде справді необхідно. Приклади: „КОЛУМБУС. Програма боротьби з безробіттям серед випускників вищих шкіл”, “Програма ДЗВІНОК; Не проспати зустріч з ЄС”.

Суттю якісної назви є її маркетингова вартість. Назва повинна викликати позитивні асоціації і триматися в пам’яті. Особливо важливим це правило є під час підготовки проектів на грантові конкурси.

  1   2   3   4

Схожі:

Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства о. О. Воронков, Т. Б. Воронкова
Харківська національна академія міського господарства, вул. Революції, 12, Харків, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame kharkov...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства писаревський Ілля Матвійович
...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для бакалаврів 4-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для спеціалістів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни “Пожежна безпека” (для студентів денної форми навчання напряму підготовки 050702 – «Електромехінка»...
Харківська національна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни “Основи пожежної безпеки” (для студентів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво»”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи