Буковинський державний медичний університет icon

Буковинський державний медичний університет




Скачати 225.72 Kb.
НазваБуковинський державний медичний університет
Дата13.07.2012
Розмір225.72 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




“ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

28.04.2010 р., протокол № 3

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ




студентам 4-го курсу медичного факультету


(спеціальність “психіатрія та наркологія”)


ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ 13: Психічні порушення у хворих на соматичні, ендокринні та судинні захворювання.


Модуль 2 . “СПЕЦІАЛЬНА (НОЗОЛОГІЧНА) ПСИХІАТРІЯ


^ Змістовий модуль 3. “Органічні (у тому числі й симптоматичні)                                      психічні розлади. Екологічна психіатрія


 

                                                  


Методичні вказівки склав

доцент В.Г.Деркач


Чернівці, 2010





  1. ^ Актуальність теми.


Кожна хвороба людини має певні фізичні та психічні прояви. Соматогенні психічні розлади розвиваються внаслідок неінфекційних внутрішніх хвороб, зумовлених складними патогенетичними механізмами, і характеризуються різними клінічними симптомами залежно від виду соматичного захворювання, його важкості, стадії розвитку. Тому лікар будь-якого фаху повинен уміти виявляти у кожного хворого різноманітні психічні порушення і пам’ятати, що психологічна реакція хворого на свою хворобу має великий вплив на перебіг основного захворювання, часто робить його важчим, а для деяких хворих сама хвороба є психогеним чинником, що формує численні психопатологічні розлади.


2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета (конкретні цілі):


Знати:

  • визначення соматогенних психічних розладів;

  • класифікацію і патогенез соматопсихічних порушень;

  • собливості соматогенних непсихотичних психічних порушень;

  • психотичні розлади у гострий період соматичної хвороби;

  • психотичні розлади у разі важких соматичних захворювань;

  • психотичні розлади у випадках, коли соматичні захворювання призводять до вираженої гіпоксії головного мозку;

  • особливості соматогенного психоорганічного синдрому;

  • психічні порушення при гострій серцевій недостатності;

  • психічні порушення у разі хронічної серцево-судинної недостатності;

  • розлади психіки при ревматичних вадах серця;

  • розлади психіки під час загострення бронхіальної астми;

  • психічні розлади при захворюванні органів травного каналу;

  • особливості порушень психіки при гепатитах;

  • психічні розлади у разі хронічної ниркової недостатності;

  • особливості порушень психіки під час вагітності та в першопороділей;

  • порушення психіки у післяпологовому періоді;

  • клінічні вияви неспецифічного психосиндрому М.Блейлера;

  • психічні розлади при хворобі Іценко-Кушинга;

  • особливості розладів психіки при акромегалії;

  • психічні порушення у разі адипозогенітальної дистрофії;

  • порушення психіки при тиреотоксикозі;

  • особливості психічних розладів при цукровому діабеті;

  • психічні порушення при ураженні судин головного мозку;

  • принципи лікування і профілактики соматопсихічних порушень;

  • питання експертизи та соціально-трудової реабілітації таких хворих.


Уміти:

  • зібрати анамнез життя та хвороби у хворих на соматопсихічні розлади;

  • діагностувати і проводити диференційну діагностику соматогенних психічних порушень;

  • надавати невідкладну допомогу при психотичних соматогенних розладах;

  • застосовувати різні методи лікування соматопсихічних порушень;

  • проводити заходи з профілактики соматогенних психічних порушень.


Засвоїти практичні навички:

  • надання невідкладної допомоги при синдромах з потьмаренням і звуженням поля свідомості у хворих на соматогенні психічні розлади.

  • надання невідкладної допомоги при психомоторному збудженні, що виникає у хворих на соматогенні психічні розлади.


^ 4. Базові знання, уміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).


Назва попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Терапія




  1. Акушерство та гінекологія




  1. Ендокринологія


4. Неврологія


володіти знаннями клініки захворювань терапевтичного профілю;

визначати загальний і психічний стан вагітних та породілей, а також клінічні особливості післяпологового періоду;

володіти знаннями клініки ендокринних захворювань;

володіти знаннями клінічних проявів цереброваскулярних розладів.


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Психічні порушення, які виникають при гострих, затяжних і хронічних соматичних (чи ендокринних) захворюваннях, називають соматогенними психічними розладами (соматопсихічними розладами) і класифікують на такі групи:

  • ^ Непсихотичні психічні розлади (астенічні, астено-іпохондричні, астено-депресивні, астено-дистимічні, тривожно-фобічні, істероформні);

  • психотичні розлади (аментивні, деліріозні, деліріозно-аментивні, кататонічні, параноїдні, депресивні);

  • дефектно-органічні стани (психоорганічні та деменції).

Патогенез. У патогенезі багатьох соматогенних психічних порушень певну роль відіграє інтоксикація, що розвивається при захворюванні печінки, нирок, травного каналу. Важливе значення має також гіпоксія головного мозку внаслідок порушення церебральної гемодинаміки, ендокринні зсуви, що спостерігаються при деяких внутрішніх хворобах, чинник виснаження, порушення обміну речовин та імунних властивостей організму, морфологічні зміни у головному мозку, що розвиваються при деяких хронічних та ендокринних захворюваннях.

Особливості соматогенних непсихотичних психічних розладів

Найчастішим непсихотичним порушенням при усіх соматичних та ендокринних захворюваннях є астенічний синдром, який виявляється як на ранніх стадіях хвороби, так і у випадках, коли процес зайшов надто далеко. Нерідко астенічні вияви розвиваються раніше, ніж з’являються соматичні ознаки захворювання. Хворі скаржаться на швидку втомлюваність, слабкість, у них з’являються дратівливість, гіперестезія як до фізичних, так і до емоційних подразників, порушується сон, погіршуються апетит і самопочуття. Вони виявляють зайву тривогу за своє здоров’я, стан своїх близьких, стають сльозливими, емоційно нестійкими. З’являються вегетативні порушення: пітливість, тахікардія. У деяких хворих нерідко спостерігають різні фобії.

У разі тривалого перебігу захворювання можуть сформуватися психопатоподібні розлади у вигляді нестриманості, збудливості, істеричності, іпохондричності, астенічної зміни особистості.

Основні клінічні форми соматогенних психозів

На тлі вираженої соматичної інтоксикації, а іноді й під впливом додаткових екзогенних шкідливостей можуть розвиватися соматогенні психози. Частота їх невелика – до 1,3-1,5% від кількості хіорих, котрі поступають у психіатричний стаціонар.

  • У гострий період соматичної хвороби найчастіше розвиваються синдроми потьмарення свідомості (аментивний, деліріозний, онейроїдний), які нетривалі (до 2-3 днів) і при сприятливому перебігу хвороби закінчуються виходом в астенічний стан.

  • У разі важких соматичних захворювань, що призводять до виснаження, можуть виникати затяжні психози з ендоформною картиною. Найчастішими серед них є депресивні і тривожно-депресивні стани. Такі хворі некомунікабельні, мало розмовляють, хоча ідеаторної загальмованості у них немає. Вони багато лежать, одні висловлюють ідеї самозвинувачення, інші – іпохондричні ідеї і навіть маячення Котара. При посиленні тривоги може розвинутися рухове збудження – у цьому стані хворі чинять суїцидні спроби.

  • У випадках, коли соматичні захворювання призводять до вираженої гіпоксії головного мозку, може з’явитися маніакальний стан з підвищеним настроєм – хворі відчувають прилив сил, однак об’єктивно їх психічна і фізична продуктивність виявляється зниженою. Ейфорія поєднується з недооцінкою важкості свого стану.

  • У деяких хворих виникають параноїдні та галюцинаторно-параноїдні стани зі слуховими, тактильними та іншими галюцинаціями, маячними ідеями переслідування, іпохондричними ідеями тощо.
^
Особливості соматогенного психоорганічного синдрому

В окремих випадках при соматогенних психозах можуть розвиватися психоорганічні стани з порушенням інтелекту, емоційною нестійкістю, нерозумінням важкості свого хворобливого стану. Хворі при цьому стають бездіяльними, байдужими до своїх близьких і до себе, у них грубо порушується пам’ять. У деяких хворих виникають судомні напади, розвивається більш груба інтелектуально-мнестична недостатність.

Особливості психічних порушень при окремих соматичних хворобах

  • При гострій серцевій недостатності виникає оглушення або деліріозний синдром з нестійкими галюцинаторними переживаннями. Інфаркт міокарда та стенокардія супроводжуються астенічними станами з тривогою і страхом.

  • ^ У разі хронічної серцево-судинної недостатності на тлі астенічних і астеноневротичних симптомів інколи бувають синдроми потьмарення свідомості та епілептиформне збудження.

  • При ревматичних вадах серця відзначають астенічні та неврозоподібні синдроми, а також психотичні розлади: деліріозний, аментивний, тривожно-депресивний, галюцинаторно-параноїдний.

  • Під час загострення бронхіальної астми у ряді випадків розвивається депресивно-параноїдний синдром зі страхом, що триває декілька тижнів і зазвичай закінчується одужанням.

  • ^ Захворювання органів травного каналу призводять до розвитку астенічних, астеноневротичних станів, загострення характерологічних особливостей особистості, іпохондризації, появи надцінних думок з приводу важкості свого захворювання.

  • ^ При гепатитах інколи розвивається гострий психоз у вигляді депресивного синдрому, на тлі якого може виникати делірій.

  • У разі хронічної ниркової недостатності виникають психози у вигляді депресивного, галюцинаторно-параноїдного чи кататонічного синдромів, а інколи – епілептиформний синдром, інтелектуально-мнестичне зниження.

  • ^ Під час вагітності у жінок найчастіше виникає страх перед пологами, емоційна нестійкість, сором’язливість, підвищена ранимість.

  • У першопороділей під час пологів спостерігають невротичні або психотичні реакції, зумовлені страхом перед пологами (у них звужується свідомість, розвиваються істеричні або фугіформні реакції). Інколи пологи є провокуючим чинником ендогенних психозів: шизофренії, МДП.

  • ^ У післяпологовому періоді через декілька діб або тижнів після пологів можуть виникнути психози. Гострі психотичні стани зазвичай бувають у вигляді аментивного синдрому і обумовлені післяпологовою інфекцією. Кататонічні та депресивно-параноїдні стани у цьому періоді розвиваються переважно на тлі оглушення.

Психічні порушення при окремих ендокринних захворюваннях

При захворюваннях ендокринної системи, як правило, спостерігається неспецифічний психосиндром Манфреда Блейлера: порушення потягів, зниження настрою з дисфоричним відтінком, у ряді випадків – психози. Але кожне ендокринне захворювання має свою психопатологічну картину.

  • ^ Хвороба Іценко-Кушинга характеризується астенодинамічним (основний, упродовж усієї хвороби), депресивним, епілептиформним, іпохондричним і сенестопатичним синдромами.

  • При акромегалії спостерігають астенічний синдром, афективні порушення у вигляді депресії зі страхом і тривогою.

  • У разі адипозогенітальної дистрофії розвивається астенічний синдром у початковій стадії захворювання, апатико-абулічний синдром і деменція – при несприятливому перебігу.

  • При тиреотоксикозі найчастіше виникають астеноневротичні і тривожно-депресивні стани, рідше – психотичні розлади.

  • У разі цукрового діабету спостерігаються афективно-вольові порушення, астенія, елементарні галюцинації, епілептиформний синдром.

  • Психічні порушення при хворобі Аддисона виявляються астенічним, невротичним і апатико-адинамічним синдромами.

Психічні порушення при ураженні судин головного мозку

  • Психічні порушення, зумовлені атеросклерозом судин головного мозку, найчастіше зустрічаються у людей похилого віку, але слід враховувати, що вони можуть виникати і в порівняно молодому віці (40-45 років). У динаміці розвитку нервово-психічних порушень при церебральному атеросклерозі виділяють: початкову стадію атеросклеротичної неврастенії, стадію атеросклеротичної енцефалопатії і кінцеву стадіюатеросклеротичної деменції. В основі атеросклерозу лежать порушення ліпідного обміну і відкладення ліпідів, переважно холестерину, у внутрішній оболонці артерій.

Ознаки атеросклеротичних психозів: клінічні та параклінічні дані за     церебральний атеросклероз, амнестичні розлади, астенія, емоційна     лабільність.

Основні клінічні форми атеросклеротичних психозів: амнестична,     Корсаковська, параноїдна, парафренічна, паранояльна, дементна,     маніакальна, депресивна, пароксизмальна.

  • Зміни судинного тонусу, що зумовлюють гіпертонічну хворобу, пов’язані з психогенно обумовленими порушеннями вищої нервової діяльності. Окрім тривалого й інтенсивного емоційного напруження в генезі гіпертонічної хвороби мають значення ендокринні зрушення, порушення діяльності нирок та деякі інші чинники. Розрізняють 3 стадії гіпертонічної хвороби: лабільна, стабільна, атеросклеротична.

Ознаки гіпертонічних психозів: клінічні й параклінічні дані за    гіпертонічну хворобу, розлади пам’яті, тривожність, астенія,    пароксизмальність.

Основні клінічні форми гіпертонічних психозів: депресивна, тривожно-   параноїдна, дементна, пароксизмальна.

Лікування. За соматичними хворими з психічними розладами потрібні належний догляд і спостереження, проведення активного лікування основного захворювання, загальнозміцнювальної та детоксикаційної терапії. Застосовувати психотропні засоби (малі транквілізатори, нейролептики, антидепресанти, психостимулятори) необхідно з урахуванням провідного психопатологічного синдрому; слід рекомендувати їх малі чи середні дози.

Лікування хворих з психічними розладами, зумовленими судинною патологією головного мозку, має бути комплексним, якомога раннім, тривалим і систематичним. На усіх стадіях захворювання показана так звана базова терапія, яка передбачає дієтичні рекомендації, нормалізацію артеріального тиску, застосування гіпохолестеринемічних і фібринолітичних препаратів, а також засобів, направлених на поліпшення мозкового кровообігу і боротьбу з явищами гіпоксії.

Експертиза. Хворі, які страждають на гострий соматогенний психоз, є тимчасово непрацездатними. Якщо психоз затяжний, призначена хворому І си ІІ група інвалідності після його одужання може бути знята у випадку редукції (зменшення) астенії.

У разі стійких і виражених астенічних порушень хворі непридатні для військової служби у мирний час. Вони осудні.

Виражені ступені зниження інтелекту та інші стійкі психопатологічні синдроми викликають необхідність утримування хворих вдома або ж у будинках для інвалідів-психохроніків. Ці хворі непрацездатні, неосудні, непридатні для військової служби.

^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  • Дати визначення соматогенних психічних розладів.

  • Як класифікують соматогенні психічні розлади?

  • Які механізми виникнення соматопсихічних порушень?

  • Ообливості соматогенних непсихотичних психічних порушень.

  • Які психотичні розлади гострого періоду соматичної хвороби?

  • Які психотичні розлади у разі важких соматичних захворювань?

  • Особливості соматогенного психоорганічного синдрому.

  • Які особливості психічних порушеннь при захворюваннях серця?

  • Розлади психіки під час загострення бронхіальної астми.

  • Психічні розлади при захворюванні органів травного каналу.

  • Які особливості порушень психіки при гепатитах?

  • Психічні розлади у разі хронічної ниркової недостатності.

  • Особливості порушень психіки під час вагітності та в першопороділей.

  • Які порушення психіки виникають у післяпологовому періоді?

  • Дати характеристику неспецифічного психосиндрому М.Блейлера.

  • Які особливості психічних розладів при церебрально-гіпофізарних захворюваннях?

  • Які порушення психіки виникають при тиреотоксикозі?

  • Особливості психічних розладів при цукровому діабеті.

  • Які особливості психічних розладів при ураженні судин головного мозку?

  • Лікування і профілактика соматопсихічних порушень. Випишіть рецепти.

  • Експертиза і соціально-трудова реабілітація хворих на соматогенні психічні розлади.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

а) курація хворих з соматогенними психічними розладами (збір анамнезу,     оцінка психічного статусу, виділення окремих психопатологічних     симптомів і синдромів, установлення діагнозу, проведення диференційного     діагнозу, призначення лікування, проведення експертизи);

б) інтерпретація даних параклінічних методів дослідження у хворих на     соматогенні психічні розлади;

в) розв’язання клінічних ситуаційних задач;

г) вирішення тематичних тестових завдань.


^ 5.4. Матеріали для самоконтролю:


А. Питання для самоконтролю:

  1. Визначення соматогенних психічних розладів.

  2. Класифікацію і патогенез соматопсихічних порушень.

  3. Особливості соматогенних непсихотичних психічних порушень.

  4. Психотичні розлади у гострий період соматичної хвороби.

  5. Психотичні розлади у разі важких соматичних захворювань.

  6. Психотичні розлади у випадках, коли соматичні захворювання призводять до вираженої гіпоксії головного мозку.

  7. Особливості соматогенного психоорганічного синдрому.

  8. Психічні порушення при гострій серцевій недостатності.

  9. Психічні порушення у разі хронічної серцево-судинної недостатності.

  10. Розлади психіки при ревматичних вадах серця.

  11. Розлади психіки під час загострення бронхіальної астми.

  12. Психічні розлади при захворюванні органів травного каналу.

  13. Особливості порушень психіки при гепатитах.

  14. Психічні розлади у разі хронічної ниркової недостатності.

  15. Особливості порушень психіки під час вагітності та в першопороділей.

  16. Порушення психіки у післяпологовому періоді.

  17. Клінічні вияви неспецифічного психосиндрому М.Блейлера.

  18. Психічні розлади при хворобі Іценко-Кушинга.

  19. Особливості розладів психіки при акромегалії.

  20. Психічні порушення у разі адипозогенітальної дистрофії.

  21. Порушення психіки при тиреотоксикозі.

  22. Особливості психічних розладів при цукровому діабеті.

  23. Ознаки атеросклеротичних психозів.

  24. Основні клінічні форми атеросклеротичних психозів.

  25. Ознаки гіпертонічних психозів.

  26. Основні клінічні форми гіпертонічних психозів.

  27. Лікування і профілактика соматопсихічних порушень.

  28. Питання експертизи соціально-трудової реабілітації хворих на соматопсихічні розлади.


^ Б. Задачі для самоконтролю:

а) типові (стандартні, класичні, мають однозначну відповідь, студентам відомі алгоритми їх вирішення) – ІІ рівень.

Задача 1.

Хворий 35 років, інженер, за характером “замкнутий”, тяжко переживає неприємності. Упродовж двох років хворіє на виразкову хворобу 12-палої кишки, у зв’язку з чим його було переведено на інвалідність 3-ї групи, однак продовжує працювати. Останнім часом став млявим, невпевненим у собі, не справляється з роботою. Посилилися болі в епігастральній ділянці, з’явилося відчуття “чогось стороннього у шлунку”. Запевняє, що “він скоро помре”, попрощався з рідними.

^ У психічному статусі: усі види орієнтування збережені, астенізований, у бесіду вступає неохоче. Скаржиться на загальну слабкість, неприємні відчуття в усьому тілі. Упевнений, що їжа, яку він вживає, не перетравлюється, тому відмовляється від їди. Під час соматичного огляду на прохання дихати глибше відповідає, що дихати йому нічим. Настрій пригнічений, висловлює суїцидальні думки.

^ Соматичний стан: астенічної тілобудови, худий. Під час обстеження живота виявляється болючість в епігастральній ділянці.

Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту: виразка 12-палої кишки.

а) установіть діагноз.


Задача 2.

Хворий 62 років, технолог. У психіатричній лікарні лікується уперше.

Розвивася нормально, у 15-річному віці переніс черепно-мозкову травму без втрати свідомості. У школі навчався добре, закінчив технологічний інститут. Працював головним інженером на молоко-заводі. Одружений, має двоє дорослих дітей, взаємовідносини у сім’ї добрі. Палить з 17-ти років, алкоголь уживає рідко. Чотири роки тому з’явився головний біль, паморочення і шум в голові, болі в ділянці серця. Лікувався у неврологічному відділенні, потім амбулаторно періодично приймав стугерон. За місяць до поступлення стан хворого погіршав: став дратівливим, плаксивим, порушився сон, знизилася пам’ять на поточні події.

^ У психічному статусі: контакт продуктивний. Не орієнтується в часі. Коли бачить навколо себе людей у білих халатах, здогадується, що знаходиться в лікарні, але не пам’ятає в якій. Спокійний, у спілкуванні ввічливий, передбачливий, привітно вітається, але, зустрівши лікаря через декілька хвилин, вітається знову. Перепитує, коли прийде консультант (терапевт). Любить говорити про дні своєї молодості, пам’ятає події шкільних років, правильно відтворює спогади Великої Вітчизняної війни, у якій він брав участь. Знає, що у нього є двоє дітей, але кожен раз їх імена називає по-різному.

^ Соматичний стан: пульс напружений, аритмічний. На верхівці серця – систолічний шум. АТ – 160/100 мм рт ст.

Неврологічний стан: слабість зіничних реакцій, позитивні симптоми орального автоматизму, анізорефлексія з рук і ніг – D>S.

^ На очному дні: склероз судин сітківки.

а) визначіть синдром;

б) для якого захворювання він найбільш характерний?


б) нетипові (нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації) – ІІІ рівень.

Задача 1.

Хвора 26 рокiв, перукар, переведена у психіатричну лiкарню з першого пологового будинку.

Росла здоровою дитиною. У 12 рокiв перенесла черепно-мозкову травми без втрати свiдомостi, але була блювота. З 16 рокiв з’явилися частi головнi болi, змiнювався настрiй, перiодично була пасивною. Коливання настрою тривало 2-3 тижнi. Пiсля закiнчення школи успішно навчалася в авiацiйному iнститутi, була активною в громадському життi. У 25 рокiв вийшла замiж, а через рiк перенесла тяжкi пологи з ручним вiддiленням плаценти i кровотечею. Через три днi з’явилося безсоння, тривога, вважала, що “її дитину переплутали, а потiм вбили”, здавалося, що “її пiдозрюють у крадiжцi, що чоловiк, дізнавшись про все це, покiнчив життя самогубством”. Вiдмовлялася годувати дитину, була збуджена в межах лiжка, розгублена, чула як няня сказала: “Погана мама”.

^ У психiчному статусі: розгублена, говорить тихим голосом. Не знає числа, року, мiсяць називає правильно. Згадала, як вела себе у пологовому будинку. На другий день тривога посилилася. Стала неспокiйною, встає з лiжка, б’є кулаками в дверi, вимагає папiр i олiвець для “передсмертного листа”. Чує “голоси”, якi кажуть їй про смерть рiдних, часом чує крики вмираючих рiдних. Безцiльно блукає по палатi. Неохайна в лiжку. Їжу приймає з рук медперсоналу. На запитання вiдповiдає пiсля тривалої паузи і багатьох повторень. Заявляє, що вона виродок, що в неї немає нi однiєї звивини у мозку, iз-за неї гинуть рідні: “Мене будуть судити, але я не злочинець”. Вночi не спить. Астенiзована.

Через мiсяць пiсля лiкування зрозумiла, що була хворою. Розповiла, що чула “голоси” рiдних i їх прохання про допомогу. Чула, як говорили, що в пологовому будинку їй “прокололи сечовий мiхур i сеча змiшувалася з кров’ю”. Вважала, що в iншому вiддiленнi є її двiйник – рiднi переплутали i вiдвiдують не її, а двiйника. Впiзнавала лiкаря, але вважала, що вiн грає рiзнi ролi. “ЇЇ чоловiк – загримований артист”. Говорила, що у вiддiленнi “йде боротьба з фашистами, а вона – неофашист”. Одну родичку “загримували пiд Сикстинську мадонну, оживили портрет iз Третьяковської галереї”. Здавалося, що вона “переселена на Марс у зв’язку з тим, що вiдкололася частка Землi i частина людей, рятуючись, переселилася на Марс”. Пiсля виходу iз такого стану була пригнiчена, астенiзована фiзично i психiчно.

^ Соматичний стан: тони серця ослаблені, систолiчний шум на верхiвцi серця. Пульс – 100 за 1 хв., АТ – 140/100 мм рт ст. Матка збiльшена.

Лабораторні дані: ан. кровi: лейкоцити – 12 Г/л, ШОЕ – 32 мм/год., ан. сечi: норма. Упродовж перших 3-4 днiв перебування в психлікарні пiдвищувалася температура тіла до 37,6о-38Со.

а) установіть діагноз.


Задача 2.

Хворий 68 років, пенсіонер. Доставлений у психіатричну лікарню з відділення міліції.

У дитинстві була травма голови без втрати свідомості. Одружений, діти дорослі. Алкогольні напої уживає рідко. Упродовж 5-ти років відчуває головний біль, шум в голові і вухах, буває запаморочення голови, погіршилася пам’ять. Став похмурим, уникав колишніх друзів, сусідів, намагався ні з ким не спілкуватися, пояснюючи це поганим самопочуттям. Останнім часом став побоюватися за своє життя і життя рідних, вважав, що “вони можуть з ним розрахуватися, прибрати його з дороги”. Одного вечора підстеріг сусіда, який повертався додому з роботи і смертельно поранив його з мисливської рушниці.

^ У психічному статусі: розгублений, не може правильно назвати день, число, місяць. Тривожний, часто плаче. Вразливий, легко ображається, дратівливий, погрожує покінчити з собою. Розповідає детально про себе, пам’ятає дати окремих подій, але запам’ятовування знижене. Галюцинації в момент огляду відсутні, але “вдома чув крики, погрози”. Мають місце маячні ідеї переслідування, стосунку. Вважає, що його хотіли вбити за те, що він багато знає: “Вони думають, що я на них написав і, звичайно, хочуть помститися”. Ворогами вважає багатьох, навіть родичів дружини. За допомогою в міліцію не звертався, “так як один з ворогів працює у міліції, а це значить – нічого не вийде”. Себе винним не вважає, так як “вбив бандита, який задавив би мене, як комаху”. Розуміє, що у нього послаблена пам’ять, що став не тим, ким був. Емоційно лабільний, з незначного приводу дає афекти гніву, які закінчуються сльозами.

^ Неврологічний стан: млява реакція зіниць на світло, позитивні симптоми орального автоматизму, тремор пальців рук.

На очному дні: склероз судин сітківки.

а) визначіть синдром;

б) для якого захворювання він найбільш характерний?


В. Тестові завдання для самоконтролю:
^

Завдання №1.


Жінка 25 років, скаржиться на біль у ділянці серця, що виникає переважно у ранкові години в осінньо-весняний період, з іррадіацією болю в шию, спину, живіт, часте серцебиття, а також зниження загального життєвого тонусу. Bиникнення цього стану не пов’язане з фізичним навантаженням. Увечері стан поліпшується. Cоматичний, неврологічний статус, EКГ – без патології.

Яка патологія найбільш вірогідно зумовила таку клінічну картину?

         A. *Cоматизована депресія

         B. Cтенокардія спокою

         C. Неврозоподібна шизофренія

         D. Нейроциркуляторна дистонія

         E. Іпохондрична депресія
^

Завдання №2.


У дівчинки 16 років зріст 135 см, коротка шия зі шкірними крилоподібними складками, первинна аменорея, слабкість пізнавальних інтересів, слабке диференціювання емоцій, нечіткість понять; навчаючись у спеціалізованій школі, двічі залишалася на другий рік.

Установіть діагноз.

         A. Дитячий аутизм

         B. Дебільність при синдромі трисомії X

         C. Затримка психічного розвитку при гіпотиреозі

         D. Церебральний гіпонанізм

         E. *Олігофренія при синдромі Шерешевського-Тернера
^

Завдання №3.


Хворий 26 років, алкоголем не зловживає. З приводу пневмонії знаходиться у стаціонарі. Увечері змінився в поведінці – голосно викрикував: “Bідійдіть... не убивайте мене... допоможіть”. Не розумів, де знаходиться; чув “голоси” загрозливого характеру. Бігав по палаті, не впізнавав навколишніх. Після призначення седативних препаратів заснув, а вранці зміг згадати лише окремі фрагменти учорашнього вечора.

Установіть діагноз.

         A. Cудинний психоз

         B. Aлкогольний делірій

         C. Шизофренія

         D. *Cоматогенний психоз

         E. Реактивний психоз


^ Завдання №4.

Хвора похилого віку (виглядає на 65-70 років) доставлена машиною швидкої допомоги з вулиці. Розгублена, метушлива. Називає своє ім’я, по батькові, але не може згадати свій вік, не розуміє навколишньої ситуації, дезорієнтована в часі та місці. Слабкодуха, за щось просить пробачення, сльозлива.

Установіть діагноз.

A. Cтарече недоумство

         B. *Aтеросклеротична деменція

         C. Інволюційна меланхолія

         D. Маніакально-депресивний психоз

         E. Хвороба Aльцгеймера


^ Завдання №5.

Хвора 55 років. Чотири роки тому перенесла ішемічний інсульт. 2 дні назад почала заявляти, що за нею слідкують співробітники СБУ. Насторожена, з острахом придивляється до усіх в палаті. На очному дні – явища венозного застою. Позитивні симптоми орального автоматизму.

Bизначіть вид психозу.

         А. Шизофренічний

         B. Інволюційний

         C. *Aтеросклеротичний

         D. Травматичний

         E. Cоматогенний


^ Завдання №6.

У хворого 59 років виявлено ішемічну хворобу серця, склероз судин сітківки, високий артеріальний тиск (190/100 мм рт. ст.). 10 років тому переніс закриту черепно-мозкову травму. У психічному статусі: алопсихічне дезорієнтування, різке послаблення пам’яті на поточні події, відсутність логічного мислення, вербегерації, ейфорія, посилення статевого інстинкту.

Визначіть психопатологічний розлад.

         A. Травматична деменція

         B. Хвороба Альцгеймера

         C. Стареча деменція

         D. Прогресивний параліч

         E. *Судинна деменція


^ Завдвння №7.

Хворий 60 років, страждає на церебральний атеросклероз з артеріальною гіпертензією, постійно уживає спиртні напої. В анамнезі перенесений сифіліс. Раптово став збудженим: повністю дезорієнтований, стогне, хапається руками за голову; обличчя гіперемоване, блювота, судоми. Артеріальний тиск 220/125 мм рт. ст.

Визначіть вид гострого психозу.

         A. Алкогольний

         B. *Гіпертонічний

         C. Інволюційний

         D. Сифілітичний

         E. Атеросклеротичний


^ Завдання №8.

У пульмонологічному відділенні у пацієнтки з гострою пневмонією виникли скарги на загальну слабкість та порушення сну. У психічному статусі: алопсихічне дезорієнтування, страх, тривога. Ховається під ліжко, “на стіні бачить машини, що наїзджають на неї”. Мова швидка, плутана. Упевнена, що “її хочуть убити бандити”. Корекції не піддається.

Якою повинна бути тактика лікаря-пульмонолога?

         А. Ввести в/в 2 мл 0,5% розчину сибазону

         В. Перевести хвору у реанімаційне відділення

         С. Провести детоксикаційну терапію

         D. *Перевести хвору у психіатричну лікарню

         Е. Застосувати кофеїн-барбамілове розгальмування


^ Завдання №9.

Хвора у ранньому післяпологовому періоді захворіла на мастит. На висоті температури виникло алопсихічне дезорієнтування, бачила “підставних людей”, вважала, що її хочуть убити. Відмічає, що у неї зникли почуття до дитини, пропали кольори навколишнього світу, утрачене почуття радості. Перестала доглядати за собою та дитиною, відмовляється годувати дитину – вважає, що її підмінили.

Хвору необхідно направити на консультацію до:

         А. Психіатра

         В. Гінеколога

         С. Психотерапевта

         D. Хірурга

         Е. Онколога


^ Завдання №10.

Чоловік 47 років, страждає на рак легенів у термінальній стадії. Розповідає, що впродовж 2-3 тижнів помітив зміни у своєму психічному стані: “бачить увечері покійну матір, яка кличе його до себе, відчуває запах сирої землі, гнилого листя, бачить незнайомих людей, котрі несуть труну”. При цьому відчуває страх.

Які психопатологічні симптоми у хворого?

         A. Психосенсорні розлади

         B. Ілюзорні розлади

         E. Депресивні розлади

         C. *Cправжні галюцинації

         D. Маячні ідеї


6. Література.


6.1. Основна:

1. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. –     Київ: Здоров’я, 1993. – С. 107-116.

2. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – Київ: Здоров’я,     1993. – С. 155-164.

3. Психіатрія / За ред. О.К.Напрєєнка. – К.: Здоров’я, 2001. – С. 461-485.

4. Сонник Г.Т. Психіатрія: Підручник / Г.Т.Сонник, О.К.Напрєєнко,     А.М.Скрипніков. – К.: Здоров’я, 2006. – С. 322-330.


6.2. Додаткова:

1. Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. Психиатрия: Учебник. –     М.: Медицина, 1995. – С. 331-354.

2. Сметанников П.Г. Психиатрия: Руководство для врачей. – Изд. 4-е,     перераб. и доп. – СПб: СПбМАПО, 1997. – С. 291-306.


Методичні вказівки склав В.Г.Деркач


Рецензія: позитивна доц. І.П.Дищук


Схожі:

Буковинський державний медичний університет iconОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи