“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 130.96 Kb.
Назва“затверджено”
Дата13.07.2012
Розмір130.96 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

28.04.2010 р., протокол № 3

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


студентам 4 курсу медичного факультету №1-2

(спеціальність «Лікувальна справа»)

для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття


Тема заняття 14: Психічні порушення при інфекційних захворюваннях

та черепно-мозкових травмах.


^ МОДУЛЬ 2. СПЕЦІАЛЬНА (НОЗОЛОГІЧНА) ПСИХІАТРІЯ.


Змістовий модуль 3. Органічні (у тому числі й симптоматичні) психічні розлади. Екологічна психіатрія.


Методичні вказівки склала

доцент С.М. Русіна


Чернівці, 2010

^ 1. Актуальність теми.

Причиною виникнення інфекційних психозів є інфекційні захворювання, які зустрічаються досить часто. З проявами психічних порушень при інфекційних захворюваннях, а також інфекційними психозами зустрічаються у своїй практичній діяльності лікарі будь-яких спеціальностей.

Психічні розлади при гострих інфекціях центральної нервової системи спостерігаються як в гострі стадії захворювання, та у віддаленому періоді у вигляді більш чи менш стійких наслідках.

Вірус СНІДу, який має не тільки лімфотропні, але і нейротропні якості, тобто вражає безпосередньо клітини центральної нервової системи, може викликати психічні розлади за довго, до ознак зниження у хворого імунітету.

Сифіліс нервової системи (нейросифіліс) розвивається через певний період після попадання блідої трепонеми в організм і об’єднує дві групи захворювань: сифілітичні психози (ранній мезодермальний сифіліс мозку) і прогресивний параліч (пізній ектодермальний нейросифіліс).

Знання клінічної картини психопатологічних ускладнень вище перерахованих захворювань, уміння їх виявити, призначити своєчасне лікування набуває великого значення у професійній підготовці лікаря.

Травматичне ураження головного мозку – поширена патологія, яка становить майже 20% від кількості механічних травм мирного часу. Психічні порушення, що виникають внаслідок черепно-мозкової травми, різноманітні. Їхні прояви мають широкий діапазон – від легких астенічних розладів до недоумства.

Особливості психічних порушень при ЧМТ залежать від характеру ураження, інтенсивності та поширення травми, її локалізації, часового чинника, ускладнень, коморбідності, психогеній, що нашаровуються, та соціальних умов.


^ 2. Тривалість заняття – 2 год.


3. Навчальна мета:

Знати:

- причини інфекційних захворювань, СНІДу, нейросифілісу, ЧМТ;

  • знати класифікацію даних хвороб;

  • загальні соматичні ознаки, які спостерігаються при даних захворюваннях;

  • найбільш характерні психопатологічні ознаки при інфекційних психозах, СНІДу,

нейросифілісу, ЧМТ;

  • психопатологічні симптоми при енцефалітах;

  • різні механізми патогенезу, перебігу і патологічної анатомії захворювань даної

групи;

  • додаткові методи обстеження для діагностики даних хвороб.

Уміти:

  • вияснити етіологічні чинники;

  • уміти провести диференційних діагноз між енцефалітами, сифілітичними

психозами та прогресивним паралічом, між інфікованими і групою ризику, між

стадіями психічних порушень при ЧМТ;

  • уміти вірно тлумачити результати серологічних досліджень (реакція Вассермана,

Ланге, Панді, тощо.);

- користуватись схемою історії хвороби психічно хворого;

- збирати дані суб’єктивного та об’єктивного анамнезу;

- проводити клінічну бесіду та спостереження за хворим.

Засвоїти практичні навички:

  • діагностувати хвороби даної групи;

  • застосувати адекватне лікування при тій чи іншій патології;

  • надати невідкладну допомогу при аментивному і хореатичному збудженні та

найгострішому періоді ЧМТ.

^ 4. Базові знання, уміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія людини.

- 2. Нормальна фізіологія

.

3. Загальна та медична психологія.




  1. Знати будову головного мозку.

  2. Володіти знаннями фізіології вищої нервової діяльності.

  3. Дослідження психічних процесів


^ 5. Поради студенту.

    1. Зміст теми:

Підкреслюється значення психопатологічного, неврологічного, соматичного, лабораторного та інших методів дослідження для діагностики інфекційних психозів. Розглядаються :

а) класифікація інфекційних психозів та психічні розлади при ЧМТ;

б) загальні ознаки психічних порушень при інфекційних захворюваннях, мозкових

інфекціях (енцефаліти) та ЧМТ;

в) психопатологія СНІДу та ЧМТ;

г) клініка сифілітичного психоза і прогресивного параліча та ЧМТ;

д) лікування хворих з даними захворюваннями;

е) надання невідкладної допомоги при аментивному і хореатичному збудженні та

найгострішому періоді при ЧМТ.

Перебіг інфекційного психозу характеризується загальними ознаками:

5.2.1.Виникнення інфекційного психозу після початку інфекційного захворювання.

5.2.2.Розвиток інфекційного психозу, як правило, гострий.

5.2.3.В клінічній картині інфекційного психозу прояви інфекційної хвороби.

5.2.4.Характерні додаткові методи обстеження (кров, сеча, виявлення збудників тощо).

5.2.5.Наявність аментивності у клініці інфекційного психозу.

5.2.6.З одужанням хворого прояви фізичної та психічної астенії.

Розглядаються основні форми інфекційних психозів: деліріозна, онейроїдна, аментивна та “гостре маячення”, а також змішані форми: аментивно-маніакальна, аментивно-кататонічна та ін.

Увага звертається на клініку інфекційного психозу типу “гострого маячення”. Підкреслюються головні симптоми цього захворювання, необхідність своєчасної діагностики та термінової допомоги, якою повинен володіти кожний лікар-лікувальник, висвітлюються основні методи лікування інфекційних психозів: індивідуальний догляд, гігієна тіла, зігрівання, постільний режим, антибіотики широкого спектру дії, сульфаніламідні засоби, боротьба з обезводненням организму, дезінтоксікаційні засоби, переливання крові та замінників крові, загально-укріплююча терапія, вітамінотерапія та інш.

Картина психічних розладів при енцефалітах складається з гострих психозів, з потьмаренням свідомості, перебігаючих по “екзогенному типу реакцій”, з галюцинаторними, маячними і кататоподібними проявами, а також з психоорганічними і корсаковськими змінами.

Вивчаються клінічні прояви психічних порушень у інфікованих СНІДом з враженням головного мозку і швидким нарощуванням деменції (у 60-90% всіх хворих) і психічних порушень у осіб з груп ризику:

а) “сіра зона” – особи, уражені вірусом СПІДу;

б) “група неспокою” – особи, найбільш підвержені небезпеці зараження (наркомани,

гомосексуалісти, проститутки).


Звертається увага на епідеміологію, етіологію, патогенез, патологічну анатомію, та перебіг нейросифілісу. Підкреслюється психопатологічна, неврологічна та соматична симптоматика у хворих сифілітичними психозами та прогресивним паралічом.

Проводиться класифікація прогресивного параліча (форми): експансивна, депресивна, дементна, а також атипові форми, що зустрічаються значно рідше: ажитована, галопуюча, ювенільна, лісаурівська.

Прогресивний параліч у своєму перебігу має три стадії: початкова (скарги неврастенічного характеру), стадія вираженої хвороби (чітка симптоматика типових форм), стадія глибокого паралітичного недоумства (психічний розпад, паралітичний маразм).

Класифікація форм психічного психозу: неврозоподібна, деліріозна, галюцинаторна, маніакальна, депресивна, галюцинаторно-параноїдна, пароксизмальна, кататонічна, корсаковська, псевдопаралітична, дементна.

На занятті обговорюються додаткові методи дослідження крові та ліквору, які дають змогу чітко виставити діагноз: РІБТ (реакція імобілізації блідої трепонеми), РІФ (реакція імунофлюоресценції), RW (реакція Вассермана), білкові реакції Нонне-Апельта, Панди і Вейнхбродта. Особливо важливе діагностичне значення має реакція Ланге, яка дає “сифілітичний зубець” при сифілітичному психозі і “паралітичну криву” при прогресивн6ому паралічі.

Обговорюються питання лікування та профілактики.

Лікування аментивного збудження полягає у призначенні: психотропних (сибазона, аміназін, галоперидол) засобів, а також кардіамін, сульфакамефокаїн, показані великі дози вітамінів С, РР, В1, В6, В12.

ЧМТ поділяють на закриті (без ушкодження апоневрозу голови) та відкриті (з ушкодженням апоневрозу). Відкриті травми бувають проникаючі (при порушенні цілісності твердої мозкової оболонки, або при переломі основи черепа) та непроникаючі (при збереженні твердої мозкової оболонки). Серед закритих ЧМТ виділяють наступні клінічні форми: струс, забій та стиснення головного мозку.

Класифікація психічних порушень при ЧМТ та їх наслідках.

  1. Найгостріший (початковий період): обнубіляція, оглушення, сомноленція, сопор і кома.

  2. Гострий період: непсихотичні синдроми: астенічний, апатико-абулічний, епілептиформні

напади, ретро- і антероградна амнезія, сурдомутизм;

Психотичні синдроми: деліріозний, сутінковий, аментивний, галюцинаторний,

амнестичний, корсаковський, маячні (параноїдний, парафренічний, паранойяльний),

дементний, маніакальний, депресивний, апатико-абулічний, кататонічний.

3. Пізній період: непсихотичні порушення: астенічний, астеноневротичний, пілептиформний, психопатоподібний синдроми; психотичні синдроми – ті ж, що і в гострому періоді.

  1. Віддалені наслідки ЧМТ: астенічний синдром, посттравматичні зміни особистості (егоїзм, лабільність настрою, експлозивність, дисфорії, гіперсексуальність тощо), сутінкове потьмарення свідомості, дефектно-органічні стани (психоорганічний, корсаківський, епілептиформний синдроми і травматична деменція).

Діагностика психічних розладів при ЧМТ в гострому періоді грунтується на даних анамнезу, клінічній симптоматиці і даних додаткових методів дослідження. Важливими є загальноцеребральні порушення, насамперед – потьмарення свідомості від незначного оглушення (при легких травмах) до глибокої коми – у важких випадках. Як завжди має місце важка астенія, органічна мікросимптоматика і вегетативно-вестибулярні розлади, на тлі яких (в процесі виходу із коми) проявляються синдроми потьмареної свідомості.

У віддаленому періоді ЧМТ на церебрастенічному фоні в поєднанні з емоційними, вегетативно-вестибулярними розладами та мікроорганічними симптомами (нерівномірність зіниць і сухожильних рефелксів, підвищення останніх, окулостатичний феномен Гуревича та інші) проявляються неврозо- і психопатоподібні, сутінкові та судомні стани, а також пізні травматичні психози.

Додаткове важливе значення в діагностиці та диференційній діагностиці ЧМТ і психічних розладів при них і їх наслідках мають результати краніографії, пневмоенцефалографії, ЕЕГ, ЕхоЕГ, ангіографії, люмбальної пункції, дослідження очного дна, КТ головного мозку тощо.

Розглядаються питання диференційної діагностики травматичних психозів з іншими екзо- та ендогенними психозами, принципи лікування і профілактики психічних порушень при ЧМТ і їх наслідках, питання надання невідкладної допомоги при гострих психопатологічних розладах травматичного генезу, експертизи та реабілітації таких хворих.

Студенти самостійно (під керівництвом викладача) повинні обстежувати хворих з різними формами травматичних психозів та психічними розладами наслідків ЧМТ і призначати їх лікування.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Дати класифікацію інфекційних психозів та ЧМТ.

2. Визначити патогенез психічних розладів при даних захворюваннях.

3. Описати етіологію і патогенез даних захворювань.

4. Які є ознаки травматичних та інфекційних психозів?

6. Описати клінічні прояви гострих і пізніх форм травматичних психозів та форм

інфекційних психозів.

7.Які особливості психічних розладів у віддаленому періоді ЧМТ.

8. Які особливості посттравматичних змін особистості.

9. Дати діагностику та диференційну діагностику травматичних психозів і психічних

розладів, спричинених інфекцією.

10. Яка перша медична допомога при хореатичному, агентивному станах, закритих ЧМТ та

відкритих травмах головного мозку.

11. Описати невідкладну допомогу при психомоторному збудженні хворих на дані

захворювання.

12. Описати параклінічні методи, що застосовуються для діагностики ЧМТ та інфекційних

психозах.

13. Які методи лікування і принципи профілактики психічних розладів при даних

захворюваннях. Випишіть рецепти.

14. Вказати питання експертизи та реабілітації хворих з психічними розладами

травматичного та інфекційного генезу.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

а) застосування клініко-психопатологічного та експериментально-психоло гічного методів дослідження під час курації психічнохворих;

б) інтерпретація даних різних параклінічних методів дослідження, що     застосовуються у психіатрії;

в) вирішення тестових завдань.


^ 5.4. Матеріали для самоконтролю:


А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація інфекційних психозів та ЧМТ.

2. Патогенез психічних розладів при даних захворюваннях.

3. Етіологія і патогенез даних захворювань.

4. Які є ознаки травматичних та інфекційних психозів?

6. Клінічні прояви гострих і пізніх форм травматичних психозів та форм інфекційних

психозів.

7. Особливості психічних розладів у віддаленому періоді ЧМТ.

8. Особливості посттравматичних змін особистості.

9. Діагностика та диференційна діагностика травматичних психозів і психічних розладів,

спричинених інфекцією.

10. Перша медична допомога при хореатичному, агентивному станах, закритих ЧМТ та

відкритих травмах головного мозку.

11. Невідкладна допомога при психомоторному збудженні хворих на дані захворювання..

12. Параклінічні методи, що застосовуються для діагностики ЧМТ та інфекційних психозах.

13. Методи лікування і принципи профілактики психічних розладів при даних

захворюваннях.

14. Питання експертизи та реабілітації хворих з психічними розладами травматичного та

інфекційного генезу.


^ Б. Задачі для самоконтролю:

  1. Юнак, який лікується у інфекційному відділенні став метушливим, занепокоєним, розгубленим з порушеною чіткістю сприйняття й осмислювання навколишнього, тривожно запитує «де я?», не зважаючи на щойно отриману відповідь. Міміка відображує здивування, розгубленість, переляк. Визначити психічний стан хворого.

А. Онейроїдний стан

В. Деліріозний стан

* С. Аментивний стан

D. Амнестичний стан

Е. Хореатичний стан


  1. Молода жінка загальмована, увага привертається важко на нетривалий час, швидко виснажується, сонлива, реакції уповільнені. Визначити стан свідомості.

* А. Оглушення

В. Деліріозний стан

С. Аментивний стан

D. Амнестичний стан

Е. Хореатичний стан


  1. Юнак, після зниження температури, залишається астенізованим, скаржиться на відчуття стікання води з пальців рук, лякається збільшеного обличчя оточуючих. Поставте діагноз.

* А. Інфекційний (пост грипозний) психоз

В. Стан оглушення

С. Аментивний стан

D. Амнестичний стан

Е. Хореатичний стан


^ В.Тестові завдання для самоконтролю:

  1. Найгостріший період ЧМТ супроводжується:

А. Комою

В. Сопором

С. Сомноленцією

D. Оглушенням

* Е. Все перелічене


2. Гострий період ЧМТ супроводжується:

А. Непсихотичними синдромами

В. Психотичними синдромами

С. Сопором

D. Оглушенням

* Е. Все перелічене


3. Віддалені наслідки ЧМТ супроводжуються:

* А. Сутінковим потьмаренням свідомості

В. Деліріозним станом

С. Аментивним станом

D. Хореатичним

Е. Онейроїдним


4. Додаткове важливе значення в діагностиці ЧМТ мають:

А. ЕЕГ

В. Ехо-ЕГ

С. Ангіографія

D. КТ головного мозку

* Е. Все перелічене


5. Які соматичні ознаки інфекційних психозів:

А. Фізична астенія

В. Підвищення температури тіла

С. Зміна формули крові

D. Психічна астенія

* Е. Все перелічене


6. Скільки стадій інфекційного делірія вам відомо?

А. Одна

В. Дві

* С. Три

D. Чотири

Е. П'ять


7. Для якої стадії інфекційного делерія характерні парейдолії?

А. Першої

* В. Другої

С. Третьої

D. Четвертої

Е. П'ятої


8. Подвійна орієнтація характерна для:

* А. Онейроїдного стану

В. Деліріозного стану

С. Аментивного стану

D. Амнестичного стану

Е. Всього переліченого


9. Який психічний стан супроводжується порушенням осмисленості?

А. Онейроїдний стан

В. Деліріозний стан

* С. Аментивний стан

D. Амнестичний стан

Е. Хореатичний стан


10. Який психічний стан супроводжується повною дезорієнтацією?

А. Галюцинаторний

В. Деліріозний стан

С. Параноїдний

D. Іпохондричний

* Е. Хореатичний стан


6. ЛІТЕРАТУРА:


6.1.Основна:

  1. Психіатрія /За ред. проф. О.К Напрєєнка. – Київ: Здоров’я, 2001.

  2. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія.- Київ: Здоров’я, 1993.- С.68-75.

  3. Кузнецов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія.- Київ: Здоров’я. 1993.- С.109-123.

  4. Коркина М.В., Лакосина М.Д., Личко А.Е. Психиатрия.- М.: Медицина, 1995. – С.268-309.

  5. Клиническая психиатрия (под ред. Н.Е.Бачерикова). Киев, 1989. – С.189-221.

  6. Кирпиченко А.А. Психиатрия. Минск. 1989.- С 208-220, 211-229.



6.2. Додаткова:

  1. Руководство по психиатрии в 2-х томах под редакцией Г.В.Морозова. М.: 1989, т.2.- С.50-84.

  2. Осипов В.П. Руководство по психиатрии. Т.2. 1931. С-76-171.

  3. Случевский И.Ф. Психиатрия.- Л.: 1957.- С.129-175.

  4. Невідкладна допомога в психіатрії. Навчальний посібник. Дищук І.П., Деркач В.Г., Курик В.І., Рудницький Р.І., Русіна С.М. Чернівці, 1999. С.25-28.


Методичні вкуазіви склала

к.мед. н., доцент С.М.Русіна


Рецензія позитивна доц. Р.І.Рудницький


Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи