“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 170.41 Kb.
Назва“затверджено”
Дата13.07.2012
Розмір170.41 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

29.04. 2010 р., протокол № 4

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4 курсу медичного факультету № 1-2


(спеціальність “Лікувальна справа”)

для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття




Тема заняття 20: Визначення поняття психогеній. Етіологія і патогенез психогеній, роль спадковості, набутих чинників, особливостей особистості. Соматоформні розлади.


^ МОДУЛЬ 2. СПЕЦІАЛЬНА (НОЗОЛОГІЧНА) ПСИІАТРІЯ


Змістовий модуль 5. Психогенні психічні захворювання.


Чернівці – 2010


1. Актуальність теми:

За останню четверть ХХ сторіччя кількість хворих на невротичні розлади збільшилась на 10%. У структурі загальної психічної захворюваності на частку неврозів припадає від 20 до 30 %. Останні дослідження показали, що кожний третій хворий, що звертається до лікаря будь-якого фаху потребує допомоги медичного психолога або психіатра.

Психопатологічна феноменологія невротичних порушень складається з таких компонентів:

  1. симптоми емоційно-афективних розладів, що відбивають тематичний

зв’язок із психотравмівною ситуацією;

  1. симптоми вторинно-афективної переробки власних соматовегетатив-

них проявів;

  1. зменшення частини усвідомленої, змістовно-логічної переробки

інформації та збільшення емоційно - евристичної, неусвідомленої;

  1. відсутність психотичних розладів (галюцинації, маячення);

  2. одужання без дефекту особистості.

2. Тривалість заняття: 2 год.


^ 3. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

3.1. Студент повинен:

Знати:

  • етіологію і патогенез невротичних розладів;

  • класифікацію невротичних розладів;

  • класифікацію невротичних розладів згідно класичної вітчизняної та МКХ-10;

  • клініку тривожно-фобічних розладів (агорафобія);

  • клініку панічного та генералізованого тривожного розладу;

  • клініку обсесивно-компульсивного розладу;

  • клініку реакції на важкий стрес (гостра реакція, посттравматичний стресовий розлад, розлади адаптації);

  • клініку дисоціативних (конверсійних) розладів (істерії);

  • клініку соматоформних розладів;

  • клініку неврастенії.

3.2. Уміти:

  • зібрати суб’єктивний та об’єктивний анамнез;

  • виявити психопатологічну непсихотичну симптоматику і чинники,

що призвели до її виникнення;

  • систематизувати і класифікувати психопатологічні симптоми;

  • сформувати невротичний синдром;

  • вміти діагностувати різні типи невротичних розладів;

  • провести диференційний діагноз різних форм невротичних розладів;

  • вміти визначити план лікування хворого;

  • вміти надати невідкладну допомогу при гострих невротичних,

пов’язаних зі стресом розладах;

  • вміти визначити план реабілітації хворих;

  • вміти визначити план профілактичних заходів і організувати його

виконання.

3.3. Опанувати такі практичні навички:

  • встановити психологічний контакт з хворими на невротичні

розлади;

  • провести клініко-психологічне дослідження;

  • визначити тип відношення хворого до хвороби;

  • провести дослідження рівня тривожності;

  • виявити преморбідний стан особистості;

  • виявити вегетативні порушення при невротичних розладах.

^ 4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міжпредметна

інтеграція).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Фізіологія.

2. Медична хімія.


3. Психофізіологія.


4. Загальна психологія.


5. Медична психологія.


  1. Знати типи вищої нервової діяльності.

  2. Знати дисбаланс катехоламінів (підвищення норадреналіну та зниження дофаміну) як основна патогенетична ланка неврозів.

  3. Знати патофізіологічний ланцюг: психогенний чинник – центральні емоційно-вегетативні регуляторні системи лімбіко-гіпоталамічного рівня – периферичні сомато-вегетативні кореляти.

  4. Знатитипи особистості.




  1. Знати типи реагування, внутрішня картина хвороб.




^ 5. Поради студенту.


    1. Зміст теми.

Невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (МКХ-10) досить значна група захворювань.

Тривожно – фобічні розлади (F-40) – група розладів, при яких тривога пов’язана з конкретними ситуаціями або об’єктами, що в даний момент не є небезпечними, але переживаються з почуттям страху або уникаються хворими.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) початок частішу в зрілому ранньому віці;

б) частіше зустрічається у жінок;

в) початок з вегетативних або психологічних симптомів;

г) тривога обмежена наявністю конкретних ситуацій або можливістю їх виникнення;

д) страх перебування в місцях або ситуаціях, вихід із яких може бути ускладнений,

або де неможливо надання допомоги;

е) уникання фобічних ситуацій аж до зміни життєвого стилю;

є) наявність панічних атак з порушенням дихання, серцебиттям, задухою пітливістю,

тремтінням, парестезіями, приливами жару або холоду, дискомфортом у грудній

клітині, страхом смерті, страхом збожеволіти.

^ Загальні принципи лікування.

Психотерапія є основним методом у складному терапевтичному комплексі, спрямована на зміну порушеної системи відносин хворого, корекцію неадекватних емоційних реакцій і форм поведінки: поведінкова психотерапія, індивідуально-орієнтована психотерапія, наркопсихотерапія, аутогенне тренування, трансактний аналіз, гіпнотерапія.

^ Медикаментозне лікування: транквілізатори бензодіазепінового ряду та інших хімічних груп, нейролептики, антидепресанти-седатики, вегетативні гармонізатори, препарати загальнозміцнюючої дії, препарати стимулюючої дії.

Панічний розлад (F- 41.0) (епізодична пароксизмальна тривога) – повторні напади важкої тривоги (паніки), що не обмежуються певною ситуацією або обставинами і не передбачені.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) серцебиття, біль у грудях, відчуття задухи, запаморочення, почуття

нереальності;

б) вторинний страх смерті, утрати самоконтролю, або божевілля;

тривалість атак – хвилини, іноді довше, частота різна;

г) панічна атака приводить до постійного страху виникнення іншої

атаки;

д) стан між атаками порівняно вільний від тривожних симптомів.

^ Умови лікування відповідають тривожно-фобічним розладам (F-40).

Генералізований тривожний розлад ((F- 41.1 ) – це стан, що має хронічний характер, супроводжується надмірною тривогою і занепокоєністю щодо усього і не обмежується якимись обставинами.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) частіше зустрічається у 20-літньому віці, але може бути і в іншому;

б) частіше у жінок, ніж у чоловіків (2:1);

в) підвищена тривожність і занепокоєння про своє майбутнє та своїх

близьких;

г) тривалість не менше кількох тижнів, частіше – місяців;

д) моторна напруга (тремтіння, посмикування, відчуття ознобу,

неможливість розслабитися, головний біль, почуття хвилювання,

неможливість зосередитися);

е) вегетативна гіперактивність (пітливість, тахікардія або тахипное,

запаморочення, сухість у роті, слабкість, епігастральні розлади,

гіперемія, утруднене ковтання);

є) почуття напруження;

ж) перебільшення сторожкість;

з) порушення сну;

і) дратівливість.

Лікування таке ж як і тривожно-фобічних розладів (F-40).

Обсесивно-компульсивний розлад ((F-42) – це розлад, що характеризується обсесивними думками або компульсивними діями, які повторюються.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) початок у дитячому або юнацькому віці;

б) перебіг, як правило, хронічний;

в) зустрічається однаково часто як у чоловіків, так і у жінок;

г) діагноз встановлюється за умови наявності нав’язливих думок або дій впродовж

декількох днів до 2-х тижнів;

д) нав’язливі думки і дії є джерелом дистресу та порушення активності;

е) повторюваність і стійкість ідей, думок, способів або потягів, що у

стереотипній формі знову і знову приходять на розум;

є) тяжкість нав’язливих думок, внаслідок їх агресивності, непристойності, або

безглуздості;

ж) розуміння, що ці думки є власними, а не привнесеними зовні;

з) спроби ігнорування або зменшення інтенсивності думок, спроби

нейтралізувати їх іншими думками або діями, як правило,

безуспішні;

і) часто мають місце вегетативні симптоми тривоги;

ї) характерні тяжкі відчуття внутрішньої або психічної напруги.

Лікування відповідає тривожно-фобічним розладам (F-40).

^ Реакція на важкий стрес і порушення адаптації (F- 43) – це розлади, що є прямим наслідком гострого важкого стресу або тривалої психогенної травматизації, що призводить до порушення адаптації і викликають проблеми соціального функціонування.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) обов’язковий і чіткий тимчасовий зв’язок між впливом незвичайного

стресора і початком симптоматики;

б) початок зазвичай раптовий або через кілька хвилин після стресу;

в) мають змішану і звичайно мінливу картину; до ініціального стану

оглушення можуть приєднуватися депресія, тривога, гнів, відчай,

гіперактивність і відгороджуваність;

г) жодний із симптомів не є довгостроковим;

д) припиняються швидко (до декількох годин), коли є можливим

усунення стресових обставин. У випадках тривалості стресу

симптоми починають зникати через 24-48 годин;

е) часто присутні вегетативні ознаки панічної тривоги (серцебиття,

почервоніння, пітливість);

є) може бути часткова або повна амнезія епізоду.

^ Психологічні діагностичні критерії – наявність „конфліктогенної” зони в мікро- або макросоціальному оточенні:

а) проективні методики (множинна проекція конфліктної ситуації в

проективній продукції);

б) методики „виміри відносин” (наявність конфліктогенних відносин).

Лікування вимагає комплексного підходу з урахуванням клінічних форм, особливостей перебігу, психологічних особливостей особистості, фізіологічних особливостей людини.

^ Медикаментозне лікування: транквілізатори, антидепресанти, нейролептики, психотерапія (див. тривожно-фобічні розлади).

Дисоціативні (конверсійні) розлади (F-44) являють собою групу синдромів, що характеризуються раптовим, тимчасовим порушенням нормально інтегрованих функцій свідомості, усвідомленням істинності свого „его” або поведінки, у результаті певна частина цих функцій втрачається.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) гострий початок;

б) наявність психогенної обумовленості у формі чіткого зв’язку зі стресовими подіями або проблемами, або порушеними взаємовідносинами (навіть, якщо психогенія є неусвідомленою);

в) ведучим у клінічній симптоматиці є епізод, коли хворий раптово втрачає спроможність відтворювати важливу інформацію, що стосується особисто його, причому це порушення настільки виражене, що його не можна пояснити простою безпам’ятністю;

г) відсутність якогось фізичного, або неврологічного порушення, із якими могли б бути пов’язані виявлені симптоми;

д) збережена спроможність до заучування нової інформації;

е) хворий усвідомлює наявність розладів пам’яті;

є) можливість повного відновлення пам’яті, зворотність розладів.

^ Загальні принципи лікування. Комплексний підхід у терапії дисоціативних розладів вимагає урахування клінічних форм, особливостей перебігу, психологічних особливостей особистості, специфіки внутрішньо-особистісного конфлікту, фізіологічних особливостей (особливості передхвороби, реактивність).

Етапність у лікуванні полягає в послідовному застосуванні лікарських засобів із дотриманням термінів застосування основної (3 тижні) та підтримуючої (2-3 тижні) терапії, дозування препаратів під наглядом фахівців стаціонару, диспансеру, поліклініки, застосуванні психотерапії.

^ Медикаментозне лікування: транквілізатори, антидепресанти, нейро-лептики, вегетотропні засоби, ноотропи, вітаміни, тонізуючі засоби, біогенні стимулятори.

Психотерапія: наркопсихотерапія, гіпнотерапія, індивідуально-орієнтована психотерапія, аутогенне тренування.

Соматоформні розлади (F - 45) – це група розладів, що характеризується повторюваним виникненням фізичних симптомів поряд із постійною вимогою медичних обстежень, недовірою до встановленого діагнозу, пошуками і вимогами виявити те або інше захворювання (при їх об’єктивній відсутності).

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) виникнення і наявність протягом не менше 2-х років множинних і

варіабельних соматичних симптомів, яким не було знайдено

адекватного соматичного пояснення;

б) наявність постійних ідей про існування одного або декількох важких

соматичних захворювань, що обумовлюють наявний симптом або

симптоми;

в) зберігання зазначених ідей, незважаючи на відсутність адекватного

соматичного пояснення відповідних скарг;

г) постійна недовіра різним лікарям, що намагаються переконати

пацієнта у відсутності соматичної хвороби;

д) відсутність даних про об’єктивне структурне або функціональне

порушення даного органу або системи;

е) часто спостерігається деякий ступінь демонстративної поведінки,

спрямованої на привертання уваги, особливо у тих випадках, коли не

вдається переконати лікарів у фізичній природі свого захворювання

й у необхідності продовження подальших оглядів і обстежень;

є) перебіг хронічний, часто поєднується з порушенням соціальної,

міжособистісної і сімейної поведінки;

ж) розлад значно частіше зустрічається у жінок і починається, як

правило, у молодому віці.

^ Медикаментозне лікування: транквілізатори, нейролептики, анти-депресанти, ноотропи, вітамінотерапія, седативні засоби, психотерапія (раціональна, групова, сімейна, аутогенне тренування і наркопсихотерапія, поведінкова).

Неврастенія (F-48) – невротичний розлад, що характеризується вегетативними, соматичними та емоційними порушеннями, що перебігають за типом дратівливої слабкості, безсоння, підвищеного стомлювання, відволікання уваги, зниження настрою, постійним невдоволенням собою і оточенням. Може бути наслідком тривалого емоційного стресу, перевтоми або виникати на соматично ослабленому тлі.

^ Клінічні діагностичні критерії:

а) підвищена стомлюваність після розумової роботи або слабкість у тілі і виснаження після мінімальних зусиль;

б) порушення сну;

в) дратівливість;

г) запаморочення;

д) нездатність розслабитися;

е) відчуття м’язового болю;

є) тензіонний головний біль;

ж) диспепсія;

з) вегетативні розлади (коливання артеріального тиску, серцебиття, почуття ознобу та ін.).

^ Загальні принципи лікування. Принцип комплексного підходу до терапії неврастенії вимагає високого ступеня диференціації лікувальних впливів, що враховують показники клінічного (форма, синдром, особливості перебігу), фізіологічного (особливості передхвороби, реактивність) і психологічного характеру (особливості особистості, специфіка психотравми та ін.).

Застосування лікарських засобів впродовж 3-4 тижнів основної дози, 2 тижні – підтримуючої.

Психотерапія (індивідуально-ораєнтована, аутогенне тренування, наркопсихоте-рапія).

^ Медикаментозна терапія: транквілізатори (похідні бензодіазепіну, транквілізатори інших хімічних груп), антидепресанти, вегетотропні засоби, препарати нейрометаболічної дії (ноотропи, вітаміни, засоби, що збуджують ЦНС, біогенні стимулятори).

З метою засвоєння нових знань та вмінь на цьому етапі заняття застосовуються тестові завдання і ситуаційні задачі, що виконуються письмово і перевіряються викладачем під час заняття, обговорюються результати.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Дати визначення невротичного розладу.

  2. Класифікація невротичних розладів.

  3. Клініка основних невротичних розладів: тривожно-фобічних, панічних, генералізованого тривожного розладу, обсесивно-компульсивного розладу, реакції на важкий стрес, дисоціативних (конверсійних) розладів, соматоформних розладів, неврастенії.

  4. Диференційне комплексне лікування різних форм невротичних розладів. Випишіть рецепти.

  5. Психотерапевтичні методи в лікуванні хворих на невротичні розлади.

  6. Медикаментозне лікування хворих на невротичні розлади.

  7. Реабілітація хворих на невротичні розлади.

  8. Невідкладна допомога при гострих невротичних реакціях.

  9. Профілактика невротичних розладів.


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.

Формування професійних практичних навичок та умінь. Студенти досліджують хворих на різні типи невротичних розладів, виявляють причини їх розвитку, механізми патогенезу, симптоми та синдроми невротичних розладів. Проводять діагностику. Призначають комплексне лікування і визначають план реабілітації та профілактики.


^ 5.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

  1. Етіологія і патогенез невротичних розладів.

  2. Класифікація невротичних розладів.

  3. Клініка тривожно-фобічних розладів (агорафобія).

  4. Клініка панічного тривожного розладу.

  5. Клініка генеалізованого тривожного розладу.

  6. Клініка обсесивно-компульсивного розладу.

  7. Клініка важкого стресу (гостра реакція, посттравматичний стресовий розлад, розлади адаптації).

  8. Клініка дисоціативних (конверсійних) розладів.

  9. Клініка соматоформних розладів.

  10. Клініка неврастенії.

  11. Диференційне комплексне лікування різних форм невротичних розладів. Випишіть рецепти.



Б. Тестові завдання для самоконтролю:



  1. До яких невротичних розладів відносяться характерні повторювання скарг на соматичні хвороби з вимогою медичних обстежень, недовірою до встановленого діагнозу і вимогою виявити ту чи іншу соматичну хворобу?

А. Неврастенічний розлад

В. Дисоціативний (конверсійний) розлад

* С. Соматоформний розлад

D. Панічний розлад

Е. Обсесивно-компульсивний розлад



  1. Для якого невротичного стану характерні вегетативні, соматичні та емоційні порушення (коливання АТ, серцебиття, тахікардія, почуття ознобу; диспепсія, відчуття м'язового болю, порушення сну, головний біль, запаморочення; дратівливість, нездатність розслабитись?

* А. Неврастенічний розлад

В. Дисоціативний розлад

С. Обсесивно-компульсивний розлад

D. Генералізований тривожний розлад

Е. Соматизований розлад


  1. До якого невротичного стану відноситься хронічна надмірна тривога і занепокоєність при будь-яких, навіть незначних, негативних життєвих ситуаціях?

* А. Генералізовані тривожні розлади

В. Панічний розлад (епізодичні пароксизмальні)

С. Обсесивно-компульсивний розлад

D. Дисоціативні-конверсійні розлади

Е. Соматизований розлад


  1. До якого невротичного стану відносяться повторні напади важкої тривоги (паніки), що не обмежуються певною ситуацією.

* А. Панічний розлад

В. Обсесивно-компульсивний розлад

С. Дисоціативний (конверсійний) розлад

D. Соматоформний розлад

Е. Неврастенічний розлад


  1. До яких розладів, що пов'язані зі стресом, характерні синдроми з раптовим, тимчасовим порушенням функцій свідомості, усвідомленням істинності свого «его» або поведінки, в результаті певна частина цих функцій втрачається (хворий втрачає спроможність відтворити важливу інформацію, яка стосується особисто його).

* А. Дисоціативний (конверсійний) розлад

В. Генералізований тривожний розлад

С. Панічний розлад (епізодична пароксизмальна тривога)

D. Обсесивно-компульсивний розлад

Е. Неврастенічний розлад


^ В. Ситуаційні задачі для самоконтролю:



  1. Хворий 27 років, викладач фізичного виховання. Після психічної травми (у спортивному залі учень на тренуванні впав з турніка) у викладача раптово появився біль у грудях, відчуття задухи, серцебиття, запаморочення. Лікар швидкої медичної допомоги констатував виражені вегетативні реакції: пітливість, гіпергідроз долонь, серцебиття, на обличчі виражений страх, очні щілини широко розкриті, відчуття безвихідності, смерті і божевілля.

Визначіть психопатологічний стан пацієнта.

А. Абсанс

В. Дисоціативний (конверсійний) розлад

* С. Панічний (епізодична пароксизмальна тривога)розлад

D. Соматоформний розлад



  1. Пацієнтка С. 33 років, заміжня, має трьохрічного сина. Після автодорожної аварії дещо змінився характер: стала надмірно тривожною, турбується про своє майбутнє та за своїх близьких, напружена. Стала відчувати тремтіння всередині, посмикування у м'язах, відчуття ознобу, неможливість розслабитися, головний біль, почуття хвилюванян, неможливість зосередитись.

Об'єктивно: тахікардія, сухість у роті, загальна слібкість, епігастральні розлади, запаморочення, гіперемія, утруднення ковтання, дратівливість, переббільшення сторожкості, порушення сну.

Визначіть стан пацієнтки.

А. Неврастенічний розлад

* В. Генералізований тривожний розлад

С. Панічний розлад

D. Дисоціативний (конверсійний) розлад



  1. Хвора С 28 років, економіст. Скаржиться на підвищену стомлюваність, дратівливічсть, безсоння, відволікання активної уваги, зниження настрою, постійне невдоволення собою і оточенянм. Всі симптоми виникли поступово в зв'язку з сімейним конфліктом (чоловік тривалий час зловживає алкогольними напоями).

Об'єктивно: настрій дещо пригнічений, підвищена стомлюваність після розмови, дратівлива, напружена, відчуває біль у м'язах, головний біль, мають місце диспептичні явища, коливання АТ, серцебиття, відчуття ознобу, порушення сну.

Визначіть хворобливий стан пацієнтки.

А. Панічний розлад

В. Дисоціативний (конверсійний) розлад

С. Соматоформний розлад

* D. Неврастенічний розлад



  1. Пацієнтка 19 років, рподавець. Під час ревізії їй інкримінували недостачу. Пацієнтка раптово втратила спроможність відтворювати важливу інформацію, що стосувалась нестачі грошей, при цьому усвідомлює наявність розладів пам'яті. Через деякий час відновилась пам'ять, стан нормалізувався.

Визначіть стан пацієнтки.

* А. Дисоціативний розлад

В. Панічний розлад

С. Неврастенічний розлад

D. Соматоформний розлад


  1. Дівчинка 14 років оглянута психіатром. За характером три вожна, несмілива, завжди тримається осторонь від своїх однокласників. Скрупульозно копається у своїх переживанянх, шукає «істини». Періодична впродовж дня з'являються думки, що може захворіти сифілісом, в зв'язку з чим намагається не доторкуватись до ручок дверей, не сідає у тролейбус, автобус. Постійно миє руки і сушитьїх на повітрі. Періодично ці думки зникали і знову появлялися.

Пацієнтка не здатна швидко приймати рішення, часто запитує лікаря як би поступив він

у даній ситуації. Емоційно нестійка, дратівлива. Мислення логічне, послідовне.

Визначіть психологічний стан пацієнтки.

А. Неврастенічний розлад

* В. Обсесивно-компульсивний розлад

С. Реакція на важкий стрес і порушення адаптації

D. Генералізований тривожний розлад


7. Література:

Основна:

  1. Психіатрія / За ред. О.К.Напрєєнка. – К.: Здоров’я, 2001.- С.485 – 508.

  2. Международная классификация болезней (10-й пересмотр) . Классификация психических и поведенческих расстройств. – Киев: ФАКТ, 1999. – 270 с.

  3. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих. Клінічний посібник /Під ред. П.В.Волошина та ін. – Харків, 2001.– 303 с.

  4. Гавенко В.Д., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія.- К.: Здоров’я, 1993.- С. 147 – 155.

  5. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – К., 1993. – С. 203 – 216.

  6. Дищук І.П., Деркач В.Г., Курик В.І., Рудницький Р.І., Русіна С.М. Невідкладна допомога в психіатрії. Навчальний посібник. - Чернівці, 1999.- С.49 – 53.



Додаткова:

    1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. – М., 1993.

    2. Вальдман А.В., Александровский Ю.А. Психофармакотерапия невротических расстройств. – М., 1987.

    3. Свядощ А.М. Неврозы. – М., 1993.

    4. Ушаков Г.К. Пограничные нервно – психические расстройства. – 2-е изд.- М., 1987.



Методичну розробку склав

к.мед.н., асистент В.І.Курик


Рецензія позитивна

доцент С.М.Русіна



Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи