“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 171.22 Kb.
Назва“затверджено”
Дата13.07.2012
Розмір171.22 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

30.04.2010 р., протокол № 5

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4 курсу медичного факультету № 1-2


(спеціальність “Лікувальна справа”)

для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття



Тема заняття 28: Розумова відсталість та затримка розвитку. Етіологія, патогенез, клінічні прояви. Діагностика та диференційна діагностика. Лікувально-корекційні заходи. Профілактика, питання експертизи.

Психопатії та патологічний розвиток особистості. Етіологія і патогенез. Клінічні форми психопатій. Діагностика і диференційна діагностика. Лікувально-корекційні та соціально-реабілітаційні заходи.

Питання експертизи.


^ МОДУЛЬ 2. СПЕЦІАЛЬНА (НОЗОЛОГІЧНА) ПСИІАТРІЯ


Змістовий модуль 7. Розлади зрілої особистості та поведінки у дорослих. Розумова відсталість. Порушення психологічного розвитку. Поведінкові розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці.


Чернівці – 2010


^ 1. Актуальність теми:

Розумова відсталість (олігофренія) – це стан затриманого або неповного розвитку психіки, що виявляється в період дозрівання і в першу чергу характеризується нездатністю до розуміння і продукування складних понять, узагальнень, аналізу і переважанням конкретно – описового типу мислення, спрощеністю поглядів.

За різними даними, розумова відсталість уражує від 0,2 до 3% населення; на даний час відмічають тенденцію до збільшення частоти цього захворювання.

Розумово відсталі особи частіше стають жертвою експлуатації, фізичних і сексуальних принижень.

Отже, вивчення причин розумової відсталості, її клінічних проявів та діагностики має не тільки медичне, але й соціальне значення.

Розлади особистості та поведінки поєднують низку клінічних станів, які характеризуються постійними та виразними поведінковими розладами, що відбивають глибинні порушення стилю життя людини. Ці розлади виникають внаслідок збігу конституційних факторів та негативного соціального досвіду. Такі особи вступають у протиріччя з моральними принципами, прийнятими у суспільстві. Така людина від цього страждає сама і примушує страждати інших (К.Шнайдер).

Кожен лікар зобов’язаний знати критерії діагностики психопатичної особистості з метою своєчасного направлення її на консультацію до лікаря психіатра.


^ 2. Тривалість заняття: 2 (год.)


3. Навчальна мета (конкретні цілі):


2.1.Знати:

- етіопатогенез розумової відсталості та психопатій;

- класифікацію розумової відсталості (олігофренії і деменції) та психопатій;

- основні психопатологічні синдроми недоумства;

- клінічна картина олігофреній, деменцій та психопатій;

- діагностичні критерії розумової відсталості та психопатій: клінічні, параклінічні,

психологічні, соціальні;

  • лікування розумово відсталих осіб з розладами особистості і поведінки: загальні

принципи, умови, терміни, ефективність;

- медико – психологічна реабілітація і соціальна адаптація осіб з розумовою

відсталістю;

- профілактика розумової відсталості;

- трудова, військова і судово – психіатрична експертизи.


2.2. Вміти:

- діагностувати розумову відсталість, розлади особистості і поведінки дітей та дорослих;

- проводити диференційний діагноз з іншими психічними захворюваннями;

- надавати психіатричну допомогу психопатичним особистостям у стані декомпенсації;

- надавати невідкладну допомогу при психопатичному збудженні.


2.3. Опановувати практичні навички:

- клініко – психопатологічне обстеження розумово відсталих осіб і з розладами

особистості та поведінки;

- діагностика ефективно – вольових розладів при психопатіях та різних типів деменцій;

- експрес – діагностика і надання невідкладної психіатричної допомоги при

психопатичному збудженні.



  1. ^ Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

11. Анатомія людини.

2. Нормальна фізіологія

П3.Патологічна фізіологія

4. Генетика

5. Загальна та медична психологія




1. Знання будови головного мозку.


2. Знати функції головного мозку, фізіологію ВНД.


3. Знати патофізіологію ВНД.


4. Знати спадково – обумовлені психічні розлади.


5. Знання психології особистості.




  1. Поради студенту.

^ 5.1. Зміст теми:

Заняття починається з визначення мети і постановки задач практичного заняття. Шляхом опитування визначається початковий (вихідний) рівень знань та умінь діагностики розладів інтелекту.

Звертається увага на те, що, згідно нової Міжнародної класифікації хвороб (10-й перегляд), розумова відсталість (шифр F 7) поділяється на ступені вираженості:

F 70 – легка розумова відсталість.

F 71 – помірна розумова відсталість.

F 72 – важка розумова відсталість.

F 73 – глибока розумова відсталість.

F 78-79 – інша не уточнена розумова відсталість.

F 70 – легка розумова відсталість – такі люди набувають мовних навиків з деякою затримкою, але більшість із них використовують мову у повсякденних цілях, підтримують бесіду. Більшість із них незалежні у сфері догляду за собою і в практичних домашніх навичках. Основні труднощі спостерігаються у сфері шкільної успішності (читання, письмо), обов’язкова недостатність понятійного мислення. Можливе працевлаштування, що не потребує здібностей до абстрактного мислення, а до практичної діяльності, включаючи некваліфіковану і напівкваліфіковану ручну працю. Також помітна емоційна і соціальна незрілість, певні труднощі в адаптації до культуральних традицій і норм, висока сугестивність, попадання під чужий вплив. Характерна мікроорганічна неврологічна симптоматика.

Коефіцієнт розумового розвитку - в діапазоні 50 – 69. У більшості випадків органічної етіології. Сюди включають дебільність і легку олігофренію.

F 71 – Помірна розумова відсталість характеризується конкретністю, непослідовністю, тугорухливістю мислення, характерним є бідність словникового запасу. Такі хворі відстають у розвитку навичок самообслуговування та моторики, деяким пацієнтам необхідний нагляд впродовж всього життя. Обмежені шкільні успіхи, хоча частина із них засвоюють основні навички, необхідні для читання, письма і рахунку. Навчаються у спеціальних школах. У зрілому віці здатні до простої практичної роботи при нагляді. Незалежне проживання неможливе, хоча такі люди мобільні і фізично активні, соціально контактні до спілкування і приймають участь в елементарних соціальних заняттях. Практично не здатні до самостійної праці. У більшості цих осіб може бути виявлена органічна патологія, можливі злостивість, агресивність, дратівливість, збочення потягів.

Коефіцієнт розумового розвитку – в діапазоні 35 – 49. Сюди відносять: імбецильність, помірну розумову відсталість, помірну олігофренію.

F 72 – Важка розумова відсталість - стан, коли майже цілком не розвинені мислення і мова, грубо порушені статичні локомоторні функції. Характерними для цих осіб є:

а) розуміння мови обмежується виконанням загальних команд і елементарних правил;

б) хворі можуть отримувати елементарні базисні навички і при адекватному нагляді і керівництві здатні брати участь у простих домашніх та інших практичних справах;

в) у більшості випадків спостерігається органічна мозкова патологія;

г) часті важкі неврологічні і соматичні порушення (епілепсія, розлади зору і слуху тощо);

д) різке недорозвинення сприйняття, уваги та пам’яті;

е) різко обмежений запас слів і понять, порушення побудови простих фраз, ехолалії;

є) відсутність можливості до навчання елементарному рахунку, письму і таке інше.

ж) нездатність до трудової діяльності;

з) можлива злостивість, агресивність, дратівливість, збочення потягів.

Психологічні діагностичні критерії – ІQ за адаптованим варіантом тесту Векслера у межах 20 – 34.

F 73 – Глибока розумова відсталість – це стан затримки розвитку психіки, що характеризується грубою недостатністю навичок, які визначають загальний рівень інтелекту, тобто когнітивних, мовних, моторних і соціальних спроможностей. При цьому ІQ знаходиться нижче 20 балів (у дорослих психологічний вік менше 3-х років).

Клінічні діагностичні критерії:

а) хворі нерухомі або різко обмежені в рухливості;

б) страждають нетриманням сечі і калу;

в) спроможні лише на найпростіші форми невербального спілкування;

г) потребують постійної допомоги і нагляду;

д) не здатні піклуватися про свої основні потреби.

Перебувають у закладах соцзабезпечення або в родині. Лікарське спостереження впродовж всього життя.

Основна роль у корекції розумової відсталості належить психолого – педагогічному процесу. Дитина своєчасно повинна одержувати освіту за програмою, доступною рівню її інтелекту.

Необхідна сімейна психотерапія з поясненням батькам всіх особливостей дитини з обов’язковим наголосом на позитивні риси її особистості, що потребують розвитку. Для успіху лікувально – корекційних заходів потрібен також постійний контакт лікаря і медичного психолога з педагогами.

Медикаментозне лікування розумової відсталості спрямоване, у першу чергу, на підвищення передумов інтелекту і на симптоматику, що ускладнює основні клінічні прояви розумової відсталості дитини. Вибір терапії (препарат, його доза, тривалість лікування) проводиться у відповідності з етіопатогенезом, структурою психопатологічного синдрому, віком, соматичним станом, індивідуальною переносимістю препаратів. Найчастіше у таких дітей застосовують препарати нейро – метаболічної, дегідратуючої, вазотропної дії, транквілізатори, „малі” нейролептики, протисудомні, антидепресивні, загальнозміцнюючі засоби. У більшості випадків лікування слід проводити в амбулаторних або напівстаціонарних умовах.

Після контролю початкового рівня знань та умінь, студенти під керівництвом викладача обстежують хворого з патологією інтелекту, визначають ступінь розумової відсталості.

На основному етапі: під керівництвом викладача проводиться самостійна курація студентами дітей із порушенням інтелекту згідно схеми історії хвороби. В кінці курації обговорюються її результати, звертається увага на діагностичні критерії та діагностичне значення різних форм деменцій.

Розлади особистості (психопатії) – це аномальні, дисгармонійні варіанти розвитку особистості з переважним порушенням в емоційній і вольовій сферах при повному збереженні чи незначному ушкодженні інтелекту.

В етіології і патогенезі психопатій відзначається взаємодія несприятливої спадковості, шкідливих дій зовнішніх чинників, які уражають головний мозок і порушують його функцію та несприятливих соціальних умов навчання і виховання в період формування особистості.

З урахуванням етіології умовно виділяють психопатії: „ядерні” (конституційні, зумовлені переважно несприятливою спадковістю), „крайові” (викликані поєднаною дією несприятливих біологічних і переважно соціальних чинників) та „органічні” (внаслідок органічного ураження головного мозку в період формування особистості.

Серед соціальних чинників виникнення психопатій виділяють як найбільш несприятливі умови виховання ранню депривацію (ранній відрив дитини від матері і сім’ї в цілому), гіперопіку та гіпоопіку, бездоглядність, за типом „попелюшки” або „кумира сім’ї”.

^ Класифікація психопатій.

На базі слабкого типу ВНД виділяють психопатії:

1. Астенічні психопатії характеризуються поєднанням підвищеної вразливості, чуттєвості зі значною виснаженістю. Ці особи боязкі, нерішучі, малодушні, легко вдаються в тугу, сором’язливі, не витривалі по відношенню до психічних і фізіологічних навантажень, уникають всього, що вимагає напруження, відповідальності, схильності до постійних турбот про своє здоров’я.

2. Психастенічна форма психопатії проявляється у постійній схильності до детального аналізу зовнішніх явищ, абстрактних питань, постійного самоаналізу, болісних сумнівів і вагань при розв’язанні найпростіших питань, що набувають іноді рис хворобливого мудрування. У роботі такі особи надзвичайно сумлінні, дріб’язково педантичні, у зв’язку з постійною невпевненістю в собі перевіряють кожний свій крок. Легко стають далекими від життя мрійниками.

3.Шизоїдна форма характеризується замкненістю, недостатньою товариськістю, спрямованістю уваги на власні переживання, на суб’єктивний світ ( інтровертивність), своєрідністю суджень та умовиводів. Характерні нелюдимість, емоційна холодність, жорстокість, боязливість, дивні захоплення.

4. Істерична форма психопатії – поведінка і зміст мислення визначаються емоціями, що яскраво проявляються, але надзвичайно лабільні. Звідси несталість поведінки, ефективна логіка. Характерним є егоцентризм, постійне прагнення бути в центрі уваги оточуючих (прагнучі визнання). У поведінці багато демонстративного, театрального. Схильні до вигадок і фантазій, інколи говорять неправду навмисне з метою звернути на себе увагу, схильні до істеричних реакцій.

ІІ. На базі сильного типу ВНД:

1.Епілептоїдна психопатія характеризується в’язкістю, тугорухливістю, незграбністю інертністю психічних процесів. Характерна педантичність, дріб’язкова скрупульозність у роботі, утрирувана акуратність. Для них властива схильність до дисфорій, сильних і тривалих афектів, напруженого інстинктивного життя, до особливо сильних сексуальних потягів, іноді у поєднанні із садистськими тенденціями.

2. Паранойяльна форма характеризується однобічністю, ригідністю мислення, схильністю до створення надцінних ідей у поєднанні з підозрілістю і підвищеною думкою про себе (хворі схильні в кожному бачити зловмисника, який заздрить їм, заважає їх успіхам, замишляє проти них зле). Такі хворі рідко зберігають тривалий час добрі стосунки з будь – ким, часто конфліктують, вступають у боротьбу з уявними ворогами.

3. Збуджувана форма психопатії – вкрай виражений сильний, нестримний тип психопатії характеризується запальністю, схильністю до афектів. З найменшого приводу виникають бурхливі афективні реакції, неадекватні сили і якості подразника, що можуть супроводжуватися агресивними діями. Такі особи легко впадають у стан відчаю, депресії.

4. Серед психопатів із статевими збоченнями можуть бути представники різних типів психопатій. Найчастіші такі статеві збочення: ананізм (мастурбація), гомосексуалізм (педерастія і лесбіянство), педофілія, мазохізм, садизм, фетишизм, трансвестизм, транссексуалізм та інші.

За Міжнародною класифікацією хвороб (10-й перегляд) розлади зрілої особистості і поведінки у дорослих (F 60) поділяються:

F 60. Специфічні розлади особистості:

F 60.0. Параноїдний розлад особистості.

F 60.1. Шизоїдний розлад особистості.

F 60.2. Дисоціальний розлад особистості.

F 60.3. Емоційно – нестійкий розлад особистості.

F 60.4. Істеричний розлад особистості.

F 60.5. Тривожний розлад особистості.

F 60.6. Узалежнений розлад особистості.

F 61. Змішані та інші розлади особистості.

F 62. Хронічні зміни особистості, не пов’язані з ушкодженням або захворюванням головного мозку (після переживання катастрофи, перенесеного психічного захворювання).

F 63. Розлади звичок і потягів (патологічна схильність до азартної гри, піроманія, клептоманія, трихотиломанія).

F 64. Розлади статевої ідентифікації (трансексуалізм, трансвестизм, подвійною роллю, розлади статевої ідентифікації у дітей).

F 65. Розлади віддання статевої переваги (парафілії): фетишизм, ексгібіціонізм, вуайєризм, педофілія, садомазохізм.

F 66. Психологічні і поведінкові розлади, пов’язані із сексуальним розвитком та сексуальною орієнтацією.

Динаміка і статика психопатій: пом’якшення – компенсація, поважчання – декомпенсація.

Диференційний діагноз психопатій потрібно проводити із педагогічною запущеністю, акцентуацією характеру особистості, із предпсихопатичними станами, патохарактерологічним розвитком особистості, психопатоподібними станами при деяких психозах.

Терапія проводиться при декомпенсації психопатій у вигляді психопатичних (посилення психопатичних рис), невротичних і психотичних реакцій і станів, що виникають під впливом різних причин (психічних і механічних травм, інтоксикацій, інфекцій та різних соматичних захворювань). Насамперед рекомендують усунути декомпенсуючий чинник (усунення або дезактуалізація психотравмуючої ситуації, інтенсивна терапія соматичного захворювання), призначити загальнозміцнюючі, седативні, психотропні (транквілізатори, нейролептики, антидепресанти та ін.) препарати (залежно від виду декомпенсації і психопатологічного синдрому), снодійні, а також психотерапію.


Експрес – діагностика та невідкладна допомога при психосоматичному збудженні.

Психопатичне збудження частіше психогенно обумовлене, має певну мету і досить різноманітне за проявом (залежно від форми психопатії). Психопатичні особи створюють напружену обстановку, залучаючи в ситуацію інших людей. При утримуванні збудження зростає. Зміст мови (викрики, вимоги, образи, погрози, брутальні лайки) змінюються в залежності від дій оточуючих і навколишньої ситуації.

Невідкладна допомога. Психопатичне збудження припиняється після усунення його причин. Із седативних препаратів необхідно призначити: сібазон (седуксен, реланіум) – внутрішньом’язово 4-5 мл 0,5% розчину; внутрішньовенно 3 – 4 мл 0,5% розчину глюкози; неулептил 0,01 – 0,02 (1-2 капсули або 10 – 20 крапель 4% розчину); сонапакс (меллеріл, тіоридазин) 0,025 – 0, 05 на прийом. У важких випадках призначають аміназин 2 – 3 мл 2,5% розчину.

Важливе значення має раціональна психотерапія. Профілактика декомпенсації психопатій заключається у працевлаштуванні з урахуванням психопатичних особливостей особистості, індивідуальному підході в колективі, використанні психотерапевтичної тактики в діагностичному і лікувальному процесах при соматичних захворюваннях та ін.

Після контролю початкового рівня знань та умінь студенти, під керівництвом викладача, обстежують осіб на психопатію у стадії декомпенсації, виявляють симптоми розладів, встановлюють тип психопатизації.

Потім студенти самостійно проводять курацію осіб з розладами особистості, визначають об’єм медичної і соціальної допомоги, призначають медикаментозне і психотерапевтичне лікування. Рекомендують реабілітаційні заходи з метою адаптації психопатичних осіб у соціальному середовищі, дають експертну оцінку.

^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Дати визначення розумової відсталості (олігофренії, деменції) та психопатій.

  2. Етіологія і патогенез розумової відсталості та психопатій.

  3. Клінічна картина різних ступенів розумової відсталості (РВ) та психопатій.

  4. Діагностичні критерії РВ: клінічні, шкільні, психометричні, соціальні та різних видів психопатій у стані декомпенсації.

  5. Види деменцій та їх клінічні особливості.

  6. Порівняльно – вікові особливості розладів інтелекту та психопатій.

  7. Лікування осіб з розумовою відсталістю та з різними видами психпатій. Випишіть рецепти.

  8. Реабілітація і соціальна адаптація осіб з РВ та психопатіями.

  9. Профілактика розумової відсталості та психопатій.

^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

а)  застосування клініко-психопатологічного та експериментально-психологічного методів

дослідження під час курації психічнохворих;

б) інтерпретація даних різних параклінічних методів дослідження, що     застосовуються у

психіатрії;

в) вирішення тестових завдань.

^ 5.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

    1. Дати визначення розумової відсталості (олігофренії, деменції) та психопатій.

    2. Клінічна картина різних ступенів розумової відсталості (РВ) та психопатій.

    3. Діагностичні критерії РВ: клінічні, шкільні, психометричні, соціальні та різних видів психопатій у стані декомпенсації.

    4. Види деменцій та їх клінічні особливості.

    5. Лікування осіб з розумовою відсталістю та з різними видами психопатій. Випишіть рецепти.

    6. Реабілітація, профілактика і соціальна адаптація осіб з РВ та психопатіями.

Б. Задачі для самоконтролю:

  1. Дитина 5-ти років почала ходити з 2-х років, перші слова – з 3 років, наявні рудиментарні фрази. Питань не задає, розуміє лише прості інструкції, гра маніпуляційна. Навички на початковому рівні. Смислу завдань не розуміє.

Визначте ступінь розумової відсталості.

А. Легка

* В. Помірна (тяжка)

С. Глибока

2. У дівчинки 6-ти років – загальний недорозвиток мови із вживанням численних

шаблонів. Не диференціює поняття – „пізніше”, не передає зміст картинки, називає

окремі зображення. Допомогу використовує погано. Кваліфікуйте ступінь недоумства.

* А. Легка

В. Помірна

С. Глибока

3.Хлопчик, 11 років, з дитинства замкнений, сердиться за спроби нав’язати йому спілкування. Віддає перевагу інтелектуальним заняттям, у котрих досягає певних успіхів. До близьких байдужий, завдає болю, отримуючи від цього задоволення. Визначте тип психопатії.

* А. Аутична психопатія

В. Епілептоїдна

С. Істерична


^ В. Тестові завдання для самоконтролю:


  1. Коефіцієнт розумового розвитку легкої розумової відсталості складає:

А. 70-81

* В. 50-69

С. 35-49

D. 34-20

  1. Коефіцієнт розумового розвитку помірної розумової відсталості складає:

А. 70-81

В. 50-69

* С. 35-49

D. 34-20

  1. Коефіцієнт розумового розвитку глибокої розумової відсталості складає:

А. 70-81

В. 50-69

С. 35-49

* D. 34-20

  1. На базі слабкого типу ВНД виділяють такі види психопатій:

* А. Астенічна

В. Епілептоїдна

С. Парнойяльна

D. Збуджувальна

Е. Перверзна

  1. На базі сильного типу ВНД виділяють такі види психопатій:

А. Епілептоїдна

В. Парнойяльна

С. Збуджувальна

D. Перверзна

* Е. Всі перелічені

  1. Яка психопатія характеризується в'язкістю, тугорухомістю, незграбністю, інертністю психічних процесів?

* А. Епілептоїдна

В. Паранойяльна

С. Збуджувальна

D. Перверзна

Е. Істерична

  1. Яка психопатія характеризується замкненістю, нелюдимістю, емоційною холодністю, жорстокістю, дивними захопленнями?

А. Епілептоїдна

* В. Шизоїдна

С. Збуджувальна

D. Перверзна

Е. Істерична



  1. Яка психопатія характеризується емоційністю, яскравістю поведінки, егоцентризмом, демонстративністю, театральністю?

А. Епілептоїдна

В. Шизоїдна

С. Збуджувальна

D. Перверзна

* Е. Істерична

  1. Яка психопатія характеризується схильністю до постійного самоаналізу, що набувають іноді рис хворобливого мудрування, дріб'язковою педантичністю?

А. Епілептоїдна

В. Шизоїдна

С. Збуджувальна

* D. Психастенічна

Е. Істерична

  1. Яка психопатія характеризується поєднанням підвищеної вразливості, чуттєвості зі значною виснаженістю?

А. Епілептоїдна

В. Шизоїдна

* С. Астенічна

D. Психастенічна

Е. Істерична

6. Література.

6.1. Основна:

  1. Психіатрія / Під ред. проф. О.К.Напреєнка. – К.: Здоров’я, 2001.- 582с.

  2. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – Київ, 1993.- С. 156 – 169.

  3. І.П.Дищук, В.Г.Деркач, В.І.Курик. Загальна психопатологія.- Чернівці, 1996.– С.15-19.

  4. Ковалев В.В. Психиатрия детского возраста: Руководство для врачей: изд. 20е, перераб. и допол. – М., 1995.

  5. Критерії діагностики та принципи лікування розладів психіки і поведінки у дітей та підлітків. Клінічний посібник /Під ред. П.В.Волошина, В.М. Пономаренка, В.С.Підкоритова та ін. - Харків, 2001.- С. 146 – 159.

  6. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста. – СПб, 1999.


6.2..Додаткова:

  1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства. – М., 1993.

  2. Гурьева В.А., Гиндикин В.Я. Юношеские психопатии и алкоголизм. – М., 1980.




  1. Залеский Х.С. История олигофренопедагогики. – М., 1974.

  2. Исаев Р.П. Психическое недоразвитие у детей. – Л., 1982.

  3. Калинер С.С. Психические нарушения при отдалённых последствиях черепно – мозговой травмы. – Л., 1974

  4. Клиническая генетика в психиатрии. И.А. Полищук , Л.А. Булахова.- Киев, 1981.

  5. Леонгард К. Акцентуированные личности. – Киев, 1981.



Методичну розробку склала

доцент С.М.Русіна


Рецензія позитивна

доцент Р.І.Рудницький


Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи