“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 248.16 Kb.
Назва“затверджено”
Дата13.07.2012
Розмір248.16 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

27.04. 2010 р., протокол № 2

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4 курсу медичного факультету № 1-2


(спеціальність “Лікувальна справа”)

для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття



Тема заняття 6: Порушення мислення та інтелекту


^ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХІАТРІЇ І НАРКОЛОГІЇ

     ТА ЗАГАЛЬНА ПСИХОПАТОЛОГІЯ


Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія


Методичну вказівку склав

доцент Дищук І.П.


Чернівці – 2010


^ 1. Актуальність теми:

Пізнання людиною реального світу не обмежується відчуттями, сприйняттям чи відтворенням минулого. Вищим ступенем пізнання є мислення. Сутність мислення полягає в тому, що за допомогою його відображається найбільш істотне, головне в явищах зовнішнього і внутрішнього світу людини, розкриваються основні закономірності асоціативних зв'язків між предметами та явищами. Мислення є вищою формою відображення дійсності. Завдяки мисленню забезпечується рівень суджень про факти, їх узагальнення, накопичення знань, побудова гіпотез, теорій, вирішуються завдання, які ставить суспільство і особистість.

Інтелект – це здатність людини до користування операціями мислення: аналізом, синтезом, порівнянням, абстракцією, конкретизацією, узагальненням.

При психічних розладах та соматичних хворобах мають місце розлади мислення. Змінюється плин думок, їх зміст. Майбутньому лікарю важливо зрозуміти думки хворої людини, виявити симптоми і синдроми розладів мислення та інтелекту, що дозволить своєчасно виставити діагноз і призначити адекватне лікування.


^ 2. Тривалість заняття: 2 години.


3. Навчальна мета.

3.1.Студент повинен знати:

  1. Визначення мислення.

  2. Операції мислення.

  3. Класифікацію розладів мислення.

  4. Розлади мислення за темпом.

  5. Розлади мислення за зв'язком асоціацій.

  6. Типи мовленевих безладностей.

  7. Визначення маячних ідей.

  8. Класифікацію маячних ідей за змістом.

  9. Класифікацію маячних ідей за механізмом утворення.

  10. Класифікацію маячних ідей за структурою.

  11. Визначення маячноподібних надцінних (домінантних) на нав'язливих ідей.

  12. Типи розладу інтелекту.

  13. Класифікацію і клінічну картину деменцій.

  14. Класифікацію і клінічну картину олігофреній в залежності від ступеня.

  15. Критерії діагностики олігофреній.


^ 3.2. Студент повинен вміти:

  1. Виявити кількісні і якісні розлади мислення.

  2. Діагностувати розлади мислення за темпом.

  3. Виявити розлади мислення за зв'язком асоціацій.

  4. Виявити мовленеві безладності.

  5. Провести диференційний діагноз хворобливих ідей.

  6. Діагностувати паранойяльний, парафренічний і параноїдний синдроми.

  7. Виявити зниження інтелекту внаслідок психічних розладів.

  8. Диференціювати різні типи деменцій.

  9. Діагностувати розумову відсталість.

  10. Провести диференційний діагноз легкої і помірної розумової відсталості.


^ 3.3. Опанувати практичні навички.

  1. Збір анамнестичних даних у хворих з розладами мислення та інтелекту.

  2. Провести загальноклінічне та психопатологічне обстеження хворого з розладами мислення та інтелекту.

  3. Визначити тип розладу мислення.

  4. Визначити тип мовленевої безладності.

  5. Діагностувати маячні ідеї за змістом і структурою.

  6. Визначити рівень інтелекту у психічно хворих.

  7. Діагностувати тип деменції.

  8. Діагностувати розумову відсталість.

  9. Вміти виписати направлення хворого до психіатричного стаціонару.

^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (междисциплінарна

інтеграція).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Анатомія людини.


2. Фізіологія людини.


3. Загальна психологія.

4. Психодіагностика.


5. Медична психологія.



  1. Знати анатомію та топографічну анатомію головного мозку.

  2. Знати основні коркові функції головного мозку. Вміти визначити тип вищої нервової діяльності.

  3. Знати психологію мислення та інтелекту.

  4. Вміти провести експериментально-психологічні дослідження мислення та інтелекту.

  5. Вміти описати психічні стани, стан мислення і мови. Виявити зміни мислення у хворих. Проводити психотерапію, психокорекцію, психогігієнічну освіту і психопрофілактику.


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми.

Розлади мислення

Мислення – психічний процес, за допомогою якого людина відображає найістотніше, головне в явищах навколишнього світу, усвідомлює їхній зв'язок. Завдяки мисленню забезпечується рівень суджень, узагальнення фактів, умовиводів, накопичуються знання, вибудовуються гіпотези, теорії, розв'язуються завдання, які ставить особистість і суспільство. Мислення – активна функція інтелекту.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття.

Розлади мислення за темпом перебігу асоціацій

Мислення прискорене – це стан, за якого збільшується кількість асоціацій, думок, уявлень, прискорюються їх плин. Судження хворих поспішні, поверхневі, однобокі. Прискорення мислення спостерігається при маніакальних станах, алкогольному сп'янінні.

Ментизм – мимовільний, безперервний і некерований плин думок, уявлень, спогадів, образів, який має обмежений зміст. Хворий не може зосередитись на жодній думці. Ментизм характерний для синдрому Кандинського-Клерамбо.

^ Мислення сповільнене – коли гальмується процес виникнення асоціацій. Думки і уявлення утворюються повільно. Мовлення стає повільним з тривалими паузами. Хворі відчувають утруднення мислення, не можуть довести своє міркування до логічного кінця. Сповільнення мислення спостерігається при депресивних та астенічних станах.

^ Мислення деталізоване (докладність, в'язкість мислення) характеризується туго рухомістю, утрудненням під час переходу з однієї думки до іншої, втратою здатності відокремити головне від другорядного. Мислення сповільнене, інертне, фіксоване не певних деталях, дрібницях. Деталізоване мислення характерне для хворих на епілепсію та олігофренію.

^ Зупинка мислення (шперунг) – раптова, короткочасна, спонтанна зупинка плину думок, що легко виявляється під час розмови. Хворий раптом замовкає. Згодом він пояснює це тим, що в нього відбулась затримка мислення. Спостерігається у хворих на шизофренію.

Розлади мислення за зв'язком асоціацій

Мислення резонерське (безплідне мудрування) характеризується тим, що доводи хворого не ґрунтуються на реальних фактах. Це порожні вербальні посилання, що не відповідають темі розмови й не досягають мети, безплідні міркування, позбавлені конкретного змісту, але оформлені в правильну стилістичну форму. Спостерігається при шизофренії.

^ Мислення паралогічне проявляється порушенням логіки висловлювань. Певне поняття змінюється символом, знаком, «зрозумілим» лише хворому. Хворий робить необґрунтовані, інколи безглузді, висновки, які не мають об'єктивних доказів, не відповідають його судженням і не зрозумілі для інших. Дивує «кривою» логікою. Паралогічне мислення характерне для хворих на параноїдну форму шизофренії.

^ Атактичне мислення характеризується неправильним, парадоксальним поєднанням понять, думок, що не мають логічних зв'язків і спонтанно нанизуються одна на одну. Атактичне мислення проявляється атактичною мовленевою безладністю. Атактична мовлене ва безладність має такі підвиди: 1) зісковзування – хворий, не закінчивши попередньої думки, зісковзнув на іншу. Граматично речення будується правильно; 2) атактичні замикання – в мові хворого поєднується те, що не може бути поєднаним і розривається те, що не може бути розділеним; 3) зміщення ( в часі) – хворий не відповідає на поставлене запитання, йому задають наступні запитання і згодом він відповідає на перше запитання; 4) символізація – хворий надає інший смисл (символ) тому чи іншому поняттю; 5) підміна – одне поняття підмінюється іншим (близький до символізації); 6) злиття (згущення, аглютинація понять) – злиття окремих складів, слів, що призводить до утворення нових слів (неологізмів); 7) шизофазія - найважчий ступінь атактичної мовленевої безладності, коли сплутаність не тільки словарна, але й граматична. Мовлення хворого у вигляді монологу.

Атактична мовлене ва безладність характерна для шизофренії.

^ Маніакальна мовленева безладність характеризується прискоренням плину думок за рахунок механічних асоціацій за схожістю, суміжністю, контрастом, інколи доходить до «стрибків ідей». Зміст думок залежить від зовнішніх подразників. Маніакальну мовленеву безладність в залежності від змісту висловлювань поділяють на:

    • егоцентричну – хворі говорять про себе;

    • екстрасигнальну – хворі говорять про те, що їх оточує;

    • репродуктивну – в мовленні хворих події минулого життя;

    • співзвучну – хворі розмовляють віршами, рифмують.

Діагностичне значення маніакально-мовленевої безладності – маніакальні стани.

^ Аментивна мовленева безладніст спостерігається при розладах операцій мислення, зокрема синтезу. В мовленні хворих поєднується минуле з сучасним, відсутні смислові зв'язки. У хворих втрачається осмислення висловлювань із-за неможливості (втрати) утворювати внутрішні смислові зв'язки (асоціації) між явищами і предметами оточуючого світу. Хворі висловлюють окремі фрази: «Що це…, чому так… не розумію…, не знаю…, хто вони…, що буде?…» і т.п. Аментивна мовленева безладність спостерігається при психічних розладах інфекційного ґенезу, психічних розладах виснаження.

^ Хореатична мовленева безладність (інкогерентне мислення) – глибокий розлад мислення у хворих з порушенням свідомості, що проявляється у непоєдності понять, суджень. Хворий дезорієнтований в навколишньому. Реальну дійсність сприймає фрагментарно. Мовлення має вигляд хаотичного набору слів, складів, уривків речень, що інколи римуються або повторюють слова, почуті від оточуючих. Спостерігається при екзогенно-органічних психічних розладах.

^ Мислення аутистичне – відірване від реального світу. Асоціації виникають переважно на основі ідей, уявлень, відчуттів. Хворі тримаються осторонь , ні з ким не спілкуються. Фантазії і реальність співіснують і не розділяються хворим. Бажане сприймається за дійсність. Характерне для шизофренії.

^ Мислення кататимне (афективне) – втрата логічного мислення внаслідок впливу на нього афективно забарвлених уявлень, бажань, побоювань. Спостерігається при паранойяльному розвитку особистості.

^ Мислення конкретне (формальне, примітивне) – обмежене конкретними, примітивними поняттями, судженнями, що не досягає рівня абстракції. Неможливість проникнути до внутрішньої суті явищ і предметів. Цей тип мислення характерний для пацієнтів з олігофренією.

Серед розладів мислення особливе значення мають хворобливі ідеї: маячні, маячно- подібні, домінантні (надцінні), нав'язливі.

Маячні ідеї (маячення)розлад мислення з помилковим, неправильним судженням, що спотворено відображає дійсність та цілком оволодіває свідомістю хворого і не піддається логічній корекції (переконанню). З точки зору хворого, він мислить правильно, отож не сумнівається. Маячення неможливо виправити ні переконанням, ні за допомогою наочних доведень. Саме цим воно відрізняється від помилкових суджень, вірувань.

За змістом маячні ідеї об'єднуються у три групи:

  1. ^ Маячні ідеї переслідування:

а) маячні ідеї стосунку;

б) маячні ідеї впливу;

в) маячні ідеї отруєння;

г) маячні ідеї втрати, шкоди, пограбування;

д) маячні ідеї звинувачення;

е) маячні ідеї ревнощів;

є) маячні ідеї кверулянтські (сутяжницькі);

ж)маячні ідеї еротичного змісту;

з) маячні ідеї персекуторні.

  1. ^ Маячні ідеї величі:

а) маячні ідеї багатства;

б) маячні ідеї високого походження;

в) маячні ідеї винаходу і відкриття;

г) маячні ідеї реформаторства.

  1. ^ Маячні ідеї самоприниження:

а) маячні ідеї гріховності;

б) маячні ідеї самозвинувачення;

в) маячні ідеї іпохондричні;

г) маячні ідеї нігілістичні (Котара);

д) маячні ідеї одержимості.


Виділяють маячні ідеї первинні –інтерпретативне маячення і вторинні – чуттєво-образне маячення.

^ При інтерпретативному (первинному) маяченні порушується опосередковане (абстрактне) пізнання дійсності. Правильно сприймаючи оточення, обстановку, дійсність, хворі висловлюють помилкове, хворобливо-хибне судження про них, яке не піддається логічному виправленню. Розвивається у осіб з паранойяльними рисами характеру. Інтерпретативне маячення є характерним для паранойяльного та парафренного синдромів.

^ Чуттєво-образне (вторинне) маячення характеризується розладом чуттєвого пізнання, що супроводжується підвищеною афективністю та загальною розгубленістю, поряд із порушенням абстрагування. Вторинне маячення пов'язане з галюцинаторними переживаннями і афективними розладами, що визначає фрагментарність і непослідовність його проявів.

^ За структурою маячні ідеї поділяють на систематизовані і несистематизовані.

Систематизоване маячення, коли маячні ідеї входять до певної системи з об'єднувальною центральною думкою. Судження стають системою поглядів, що визначають світогляд хворого в цілому. За механізмом утворення систематизоване маячення є інтерпретативним. Характерне для паранойяльного і парафренічного синдромів.

Несистематизоване маячення характеризується браком послідовності системи доказів. Такі маячні ідеї уривчасті не пов'язані між собою, фрагментарні, безглузді й швидко змінюються. За механізмом виникнення несистематизоване маячення є чуттєво-образним. Воно пов'язане з розладами сприйняття. Характерне для параноїдного синдрому.

^ Паранойяльне маячення – систематизовані маячні ідеї щодо тих чи інших осіб, подій або ж обстановки. Починається все з переоцінки власної особистості, появи надцінних ідей, а згодом – тлумачення маячних ідей. Спочатку виникають маячні ідеї величності, до яких приєднуються маячні ідеї переслідування. Вони пов'язані між собою і утворюють певний маячний (паралогічний) сюжет. При паранойяльному маяченні не буває розладів сприйняття, інтелектуально-мнестичні функції збережені.

^ Парафренічне маячення – впродовж тривалого часу розвиваються систематизовані маячні ідеї, які мають зв'язок з розладами сприйняття. Починається парафренічне маячення з появи ідей переслідування, а у період кристалізації маячних ідей розвиваються маячні ідеї величності. За механізмом утворення парафренічне маячення є інтерпретативним та чуттєво-образним.

^ Параноїдне маячення характеризується появою маячних ідей стосунку, впливу, отруєння, величності, самоприниження тощо. Ці ідеї не систематизовані, тобто не створюють послідовної системи «доказів». Механізм розвитку параноїдного маячення пов'язаний з розладами сприйняття. Це чуттєво-образне маячення, що супроводжується афективною напругою (страхом, тривогою, злістю, руховим збудженням). Тлумачення дійсності має фрагментарний, непослідовний, уривчастий характер.

Маячноподібні ідеї – хворобливі ідеї переоцінки або недооцінки власної особистості, що виникають на тлі зміненого настрою (підвищеного чи зниженого). Вони базуються на певних реальних фактах. Такі ідеї, на відміну від маячних, деякою мірою можна корегувати, але не завжди і не надовго. Вони ніколи не бувають безглуздими.

Найчастіше маячноподібні ідеї спостерігаються в структурі маніакального і депресивного станів.

Домінантні (надцінні) ідеї це думки, що переважають над усіма іншими. Виникають вони внаслідок реальних обставин, але згодом набувають надмірного емоційного забарвлення, займають у свідомості людини домінуюче місце і впливають на процес мислення в цілому. Всі інші думки гальмуються. За прогресуванням хвороби можлива їхня трансформація в маячні ідеї. Над цінні ідеї коригуються дуже тяжко.

Найчастіше над цінні ідеї спостерігаються в психопатичних осіб паранойяльного типу.

Нав'язливі ідеї – думки, що виникають у людини, чужі для її свідомості в даний момент. Хворий критично оцінює їх, вважає безглуздими, бореться з ними, прагне позбутися їх. До нав'язливості відносять безплідне мудрування, нав'язливі спогади.

Нав'язливі думки часто поєднуються з нав'язливими сумнівами, побоюваннями, страхами (фобіями), потягами, діями. В цьому разі правильніше розглядати їх як нав'язливі стани (синдром нав'язливих станів).

^ Нав'язливі сумніви – хворий постійно має сумніви, щодо завершеності дій. Багаторазова перевірка не заспокоює хворого, хоча він і розуміє необґрунтованість сумнівів.

^ Нав'язливі побоювання проявляються тим, що хворі, виконуючи ту чи іншу дію, сумніваються у власних силах. Їм здається, що можуть збитися, помилитися, бути незграбними тощо.

^ Нав'язливі страхи (фобії) – це інтенсивні страхи з приводу різноманітних явищ. Хворі розуміють безглуздість своїх фобій, намагаються їх подолати, але все це марно.

^ Нав'язливі потяги – раптова потреба в реалізації певної дії, до якої хворий ставиться критично (розуміє її безглуздість), намагається уникнути її, але це не вдається.

Нав'язливі стани спостерігаються при неврозі нав'язливих станів, психастенічній психопатії, ураженні судин головного мозку, травматичних ураженнях головного мозку, при шизофренії.


Розлади інтелекту

Інтелект – це здатність людини до користування операціями мислення, уміння застосовувати набуті знання та досвід у практичній діяльності, проникати в сутність речей та явищ довкілля, виділяти головну ланку в складному ланцюзі причинно-наслідкових зв'язків і накопичувати нові знання та досвід.

Порушення інтелектуальної діяльності при психічних захворюваннях досить різноманітні. Стани, за яких спостерігається недостатність інтелекту, називаються недоумством. Воно може бути набутим (деменція) і природженим (олігофренія).

Деменція характеризується стійким зниженням пізнавальної діяльності людини, прогредієнтним перебігом, порушенням поведінки та збідненням морально-етичного ядра особистості. Розрізняють лакунарну, тотальну, концентричну і транзиторну деменції.

Лакунарна деменція (парціальна, осередкова) характеризується частковими дефектами інтелекту внаслідок зниження пам'яті. Людина стає малоздатною до операцій мислення. У цьому разі обмежуються асоціативні зв'язки, що призводить донедостатності кмітливості. Лакунарна деменція буває при судинних захворюваннях, черепно-мозкових травмах, сифілітичних ураженнях головного мозку.

Тотальна деменція (глобальна, паретична, дифузна) виявляється зниженням усіх форм пізнавальної діяльності. Хворий втрачає здатність користуватись операціями мислення, критично оцінювати свій стан, вчинки, а також навколишній світ. Відбувається глобальне зниження розумової діяльності із розпадом ядра особистості. Хворий потребує догляду і нагляду. Тотальна деменція розвивається при старечому недоумстві, прогресивному паралічі, хворобах Альцгеймера, Піка та ін.

Концентрична (епілептична) деменція характеризується поступовою психічною деградацією особистості з втратою гнучкості мислення за рахунок зниження здатності до користування операціями мислення. Мислення стає в'язким, деталізованим. Увага хворих зосереджена на власних потребах, переважно біологічних. Концентричне недоумство спостерігається при епілепсії.

Транзиторна (шизофренічна) деменція характеризується слабкістю пізнавальних процесів, схильністю до прогресування. Хворий не здатний користуватися операціями мислення не за рахунок порушення пам'яті чи втрати знань та умінь, а внаслідок дезінтеграції (дисоціації) психічних процесів. Такий тип недоумства розвивається на тлі зниженого енергетичного потенціалу. Транзиторна деменція буває при шизофренії.

Олігофренія (природжене недоумство, недорозвинення інтелекту) є збірною групою різних за етіологією, патогенезом та клінічними проявами непрогредієнтних патологічних станів. Загальною ознакою їх є наявність природженого недорозвинення з переважанням інтелектуальної недостатності.

Загальні ознаки олігофренії:

  1. Психопатологічна структура недоумства з тотальністю психічного недорозвитку та переважанням слабкості абстрактного мислення.

  2. Непрогредієнтність інтелектуальної недостатності.

  3. Сповільнений темп психічного розвитку індивідуума.

За ступенем психічного недорозвинення та клінічної картини недоумства виділяють такі форми олігофренії:

дебільність – легкий ступінь психічного недорозвинення;

імбецильність – середній ступінь затримки психічного розвитку;

ідіотія – найтяжчий ступінь природженого недоумства.

За МКХ-10 виділяють:

легку розумову відсталість (JQ в діапазоні 50-69);

помірну розумову відсталість (JQ – 35-49);

тяжку розумову відсталість (JQ – 20-34);

глибоку розумову відсталість (JQ нижче 20).

Для діагностики розумової відсталості, особливо легкого та помірного ступенів, необхідно, крім опису клінічної картини (клінічний критерій), застосовувати шкільний, соціальний та психометричний критерії.

Шкільний критерій. Діти з легким ступенем розумової відсталості можуть навчатись у школі або відстають від ровесників на два роки до дев'ятирічного віку і на три – після дев'яти.

Соціальний критерій. Слід оцінити можливість самостійно існувати, забезпечити своє життя. Особи в стані легкої розумової відсталості можуть працювати самостійно, в стані помірної – виконувати нескладну роботу під контролем інших. Потребують нагляду та опіки.

Психометричний критерій. Визначають інтелектуальний коефіцієнт (JQ) за допомогою патопсихологічних тестів (метод Векслера).

З метою засвоєння нових знань та вмінь на цьому етапі заняття застосовуються ситуаційні задачі та стандартизовані питання, які виконуються письмово, перевіряються викладачем під час занять і обговорюються результати.


    1. ^ Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.

Студенти самостійно під керівництвом викладача проводять курацію хворих з розладами мислення та інтелекту. Збирають анамнез життя, сімейний анамнез, анамнез хвороби. Детально вивчається початок психічних розладів, їх динаміку, роль зовнішніх чинників у розвитку розладів мислення та інтелекту.

Проводять клініко-психопатологічне дослідження хворих. Виявляють розлади мислення, а також за темпом перебігу та зв'язком асоціацій. Діагностують тип мовленевих безладностей. Студенти виявляють хворобливі ідеї (маячні, маячноподібні, домінантні (над цінні), нав'язливі ) та інтерпретують їх діагностичне значення.

Обстежуючи хворих з розладами інтелекту, студенти діагностують типи деменцій (лакунарна, тотальна, концентрична, транзиторна) та їх діагностичне значення. Визначають методи запобігання розвитку деменцій.

При обстеженні хворих на олігофренію студенти виявляють ступінь розладу інтелекту, етіологію олігофреній, методи діагностики. Особлива увага звертається на профілактику розумової відсталості.

У процесі курації студенти описують виявлені розлади мислення та інтелекту, діагностичну цінність.

  1. Матеріали для самоконтролю.

А. Завдання для самоконтролю.

^ 1. Питання для самоконтролю:

  1. Визначення понять «мислення» та «інтелект».

  2. Класифікація розладів мислення.

  3. Розлади мислення за типом перебігу асоціацій.

  4. Розлади мислення за зв'язком асоціацій.

  5. Типи мовленевої безладності.

  6. Атактична мовленева безладність.

  7. Маніакальна мовленева безладність.

  8. Аментивна і хореатична мовленева безладність.




  1. Визначення поняття і класифікація хворобливих ідей.

  2. Маячні ідеї за змістом.

  3. Маячні ідеї за структурою.

  4. Паранойяльний, парафренічний тип маячення.

  5. Параноїдний тип маячення.

  6. Домінантні (надцінні) ідеї.

  7. Маячноподібні ідеї, їх відмінність від маячення.

  8. Характеристика нав'язливих ідей.

  9. Типи розладів інтелекту.

  10. Деменції, їх характеристика і класифікація.

  11. Олігофренії, їх характеристика і класифікація.

  12. Критерії діагностики олігофреній.

  13. Профілактика слабоумства.



^ 2. Тестові завдання для самоконтролю:

  1. У хворого епізодично виникає блокада розумової діяльності. Таке явище носить

назву:

А. Ментизм

В. Ехолалія

С. Персеверація

D. Вербігерація

* Е. Шперунг


  1. Прискорення мислення (тахіфренія) спостерігається при:

А. Шизофренії

В. Епілепсії

С. Депресивному стані

* D. Маніакальному стані

Е. Меланхолії


  1. Загальмованість мислення (брадіфренія) характерна для:

А. Маніакальному епізоді

В. Обсесивному стані

С. Епілепсії

* D. Депресивному епізоді

Е. Параноїчному стані

  1. Визначіть поняття, що відповідає «розладу логічної структури мислення і

граматичному ладу мови»:

А. Персеверація

* В. Інкогеренція

С. Палілалія

D. Вербігерація

Е. Ехолалія


  1. Вкажіть поняття, що відповідає визначенню «мимовільне повторення хворим

останнього слова почутої фрази або речення»:

А. Вербігерація

В. Інкогеренція

* С. Ехолалія

D. Шизофазія

Е. Персеверація


  1. Резонерство спостерігається при:

* А. Шизофренії

В. Психопатіях

С. Алкоголізмі

D. Епілепсії

Е. Наркоманіях


  1. Патологічні докладність мислення має місце при:

А. Шизофренії

В. Неврозах

* С. Епілепсії

D. Депресії

Е. Наркоманії


  1. Визначіть найбільш істотну ознаку, що характеризує маячні ідеї:

А. Насильницьке виникнення

* В. Недоступність корекції

С. Протидія співрозмовнику

D. Недоступність хворого

Е. Спрямованість на суб'єктивний світ


  1. До персекуторних маячних ідей належать:

А. Маячні ідеї стосунку

В. Маячні ідеї гіпнотичного впливу

С. Маячні ідеї фізичного впливу

D. Маячні ідеї отруєння

* Е. Все перераховане правильно


  1. Серед перерахованих розладів мислення експансивні маячні ідеї:

А. Маячні ідеї отруєння

* В. Маячні ідеї безсмертя

С. Маячні ідеї фізичного впливу

D. Маячні ідеї сутяжництва

Е. Маячні ідеї одержимості


  1. До яких маячних ідей відносяться нігілістичні маячні ідеї?

А. Експансивні маячні ідеї

В. Персекуторні маячні ідеї

* С. Депресивні маячні ідеї

D. Маячні ідеї стосунку

Е. Маячні ідеї інсценування


  1. Паралітичне недоумство є різновидом:

А. Лакунарного недоумства

* В. Глобального недоумства

С. Концентричного недоумства

D. Транзиторного недоумства

Е. Парціального недоумства


  1. Назвіть тип недоумства при шизофренії.

* А. Транзиторна деменція

В. Концентрична деменція

С. Паралітична деменція

D. Лакунарна деменція

Е. Псевдодеменція


  1. Визначіть тип деменції при хворобі Альцгеймера:

А. Концентрична деменція

* В. Тотальна деменція

С. Лакунарна деменція

D. Транзиторна деменція

Е. Парціальна деменція


  1. Назвіть тип деменції при епілепсії:

А. Парціальна деменція

В. Транзиторна деменція

* С. Концентрична деменція

D. Глобальна деменція

Е. Лакунарна деменція


  1. Нав'язливі сумніви характеризуються всім перерахованим, за виключенням:

А. Постійну невпевненість у правильності і закінченості дій

В. Сумнів у правильності і точності виконання дій

С. Прагнення проводити перевірки перевіреного

* D. Заспокоєння хворого після багаторазових перевірок

Е. Тенденції до розширення кола об'єктів перевірки


  1. Що з перерахованого відносять до продуктивних розладів мислення?

А. Інкогеренція

В. Резонерство

* С. Маячення

D. Шперунг

Е. Персеверація


  1. Помірна розумова відсталість характеризується наступним інтелектуальним

коефіцієнтом:

А. Від 50 до 70 балів

В. Від 40 до 60 балів

С. Від 20 до 55 балів

* D. Від 35 до 49 балів

Е. Менше 20 балів


  1. Для легкої розумової відсталості є характерним все, крім:

А. Слабкого розвитку мови

В. Повільного темпу навчання

* С. Інтелектуального коефіцієнта 35-49

D. Відносної індивідуальності і особистих рис

Е. Гарної механічної пам'яті

  1. Тяжка розумова відсталість характеризується наступними ознаками, крім одного:

* А. Вираженою конкретністю і ситуаційністю мислення

В. Неспроможністю до утворення абстрактних понять

С. Вкрай слабким розвитком мови

D. Різким обмеженням можливостей до навчання

Е. Інтелектуальний коефіцієнт 20-34 бали.

^ Б. Задачі для самоконтролю:


  1. Хворий знаходиться тривалий час у психіатричному стаціонарі. При госпіталізації мовний контакт відсутній, інструкції не виконує, байдужий до оточуючого і до своєї долі. Після покращання психічного стану розповів, що він знаходився серед інопланетян, будував з ними нову цивілізацію як на Землі, так і в космосі. Мова хворого непослідовна, паралогічна. Виявляються зісковзування, неологізми, символізація.

1. Визначіть симптоми психічного розладу.

2. Для якої хвороби вони характерні?



  1. Хворий відчуває на тілі неприємні відчуття внаслідок дії електромагнітних коливань. Цей вплив призвів до втрати думок («пустота в голові»). На тілі хворого фіксовані свинцеві пластинки («для зняття цих впливів»). У хворого страта спонукань, бажань, емоційне сплощення.

1. Визначіть психопатологічні симптоми.

2. Для якої хвороби вони характерні?


  1. Хвора після смерті чоловіка помітила на порозі власної квартири порошок, а в поштовій скринці – чужі листи. Відмовлялась від їжі, говорила, що в їжі отрута, не виходила з квартири. Чує «голоси» незнайомих, які звинувачують її у поганому ставленні до сина.

1. Визначіть психопатологію мислення.

2. Для яких психопатологічних розладів вони характерні?



  1. Хвора 72 років заявляє, що навколо її будинку ходять люди з метою пограбування її. Не спить, блукає по квартирі, ховає речі. Підозрює сусідів у недоброму ставленні до неї. «Вони хотять забрати квартиру».

1. Визначіть психопатологію мислення.

2. Для яких психопатологічних розладів вона характерна?



  1. Хворий 38 років знаходиться у психіатричному стаціонарі. Поведінка його зверхня, зарозуміла. Заявляє, що він «полковник ракетних військ» і на нього діють електромагнітні промені, які руйнують клітини головного мозку. «Це впливають вороги, так як я стою на порозі великого відкриття, яке змінить на краще мешканців планети».

1. Визначіть патологію психіки.

2. Для якого розладу вона характерна?



  1. Хворий заявляє, що на нього діють спеціальні апарати, які «прикріплені до його голови і є невидимими». Вони «роблять» голоси в моїй голові. За допомогою цих апаратів «вони» віднімають його думки, керують його рухами, діями. «Я наче ходячий робот».

1. Визначіть психопатологічні симптоми.

2. Для яких психопатологічних станів вони характерні?



  1. Хворий скаржиться, що «в животі щось пересувається, піднімається до голови, витискує очі, розпирає голову, шлунок, кістки, спірохети живляться моєю кров'ю». Вимагає отрути, щоб «померти разом з паразитами». Хворий байдужий, неохайний.

1. Визначіть психопатологічні симптоми.

2. Для яких захворювань вони характерні?



  1. Хвора скаржиться на безсоння, відсутність апетиту, знижений настрій, загальну слабкість. Плин думок сповільнений. Звинувачує себе: «Я приношу всім нещастя, із-за мене страждають діти». Висловлює думки про недоцільність життя. Спроба переконати її виявилась марною.

1. Визначіть психопатологічні розлади.

2. Для яких захворювань вони характерні?



  1. Породілля 20-ти років. Через 5 діб після пологів з ускладненнями (залишки плаценти в порожнині матки) підвищилась температура до 39,5о. При огляді мовний контакт неможливий. Мовлення непослідовне, фрагментарне. Спонтанно запитує: «де я?», «хто вони?», «що тут?», «я жива?». Інколи безладний набір фраз переривається схлипуванням, агресією, опором.

1. Визначіть розлади мислення.

2. Для яких психопатологічних станів вони характерні?



  1. Хвора 35-ти років знаходиться у психатричному стаціонарі. Стан хворої погіршався після клінічного розгляду на лікарській конференції. Знизився настрій, апетит. Стала засмученою. Сусідці по палаті сказала: «У мене важка і складна хвороба, з такого стану не виходять,так повідомили лікарі». В мовний контакт з лікарем не вступає, зітхавє, на очах сльози.

1. Визначіть психопатологічний стан.

2. Що є причиною такого стану?



  1. Хвора 21 року, студентка університету, поступово стала апатичною, байдужою, знизилась успішність. Відчуває дію якоїсь сили, яка «мішає мені вчитися, в голову вкладає сторонні думки, заставляє щось робити». Пояснюючи свій стан, доводи хворої не грунтуються на реальних фактах. Це вербальні посилання, що не досяґгають мети, безплідні міркування, позбавлені конкретного змісту.

1. Визначіть психопатологічний стан.

2. Для якої хвороби він характерний?



  1. Хвора 29-ти років, впродовж останніх 10 років спостерігалось коливання настрою. Після психічної травми змінилась поведінка. Прискорений плин думок («стрибки думок»). Настрій підвищений, хворобливі ідеї – перевищення власної особистості, егоцентричність, охоче розповідає про себе, про своє життя, про стосунки з чоловіками. Не утримуєт ься на одному місці.

1. Визначіть психопатологічний стан.

2. Для якої хвороби він характерний?



  1. Хворий 30-ти років звернувся до лікаря зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, який виник після смерті сусіда внаслідок пухлини шлунку. Хворий впевнений, що у нього рак шлунку. Параклінічні дослідження не виявили патології шлунку. Хворий переконаний, що у нього тяжка невиліковна хвороба.

1. Визначіть психопатологічний стан.

2. Для яких психічних розладів він характерний?



  1. Хворий 48-ми років, зловживає алкоголем, похмеляється. Перконаний, що його дружина зраджує з багатьма чоловіками. По секрету повідомив, що вона «живе з сином». Під час ремонту квартири на стелі: «малювала статеві органи». Постійно слідкує за дружиною. Робив спроби «найняти сусіда, щоб слідкував за його дружиною».

1. Визначіть патологію мислення.

2. Для якої хвороби вона характерна?


  1. Хворий 39-ти років, лікар. Постійно щось пише і старанно ховає написане. В мовний контакт вступає неохоче, підозрілий. Лікуючому лікареві розповів, що відкрив метод лікування СНІДу, але «всі його розробки вкрали агенти інституту онкології». Переконує лікаря, що викрадачі «найняли трьох кіллерів, щоб мене вбити».

1. Визначіть патологію мислення.

2. Для якого синдрому вона характерна?


^ 7. Рекомендована література:


7.1. Основна:

    1. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – К.: Здоров'я, 1993. – 192 с.

    2. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – К.: Здоров'я, 1993. – 344 с.

    3. Психіатрія /О.К.Напрєєнко, І.Й.Влох, О.З. Голубков; за ред.. проф.. О.К.Напрєєнка. – К.: Здоров'я, 2001. – 584 с.

    4. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К,, Скрипніков А.М. Психіатрія. Підручник. – К.: Здоров'я, 2006. – 432 с.


7.2. Додаткова:

  1. Психиатрия: Справочник практического врача /Под ред. А.Г.Гофмана. – М.: МЕДпресс-информ., 2006. – 592 с.

  2. Психиатрический диагноз /И.Я.Завилянский, В.М.Блейхер, И.В.Крук и др. – 2-е изд.- К.: Здоров'я, 1989. – 343 с.

  3. Руководство по психиатрии /Под ред. А.В.Снежневского.–М.: Медицина,1983. – Т.1-2.

  4. Руководство по психиатрии /Под ред. Г.В.Морозова. – М.: Медицина, 1988. – Т.1-2.

  5. Руководство по психиатрии /Под ред. А.С.Тиганова. – М.: Медицина, 2001. – Т.1-2.


Методичну розробку склав

доцент І.П.Дищук

Рецензія позитивна

доцент В.Г.Деркач



Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи