“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 192.8 Kb.
Назва“затверджено”
Дата13.07.2012
Розмір192.8 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

27.04. 2010 р., протокол № 2

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4 курсу медичного факультету № 1-2


(спеціальність “Лікувальна справа”)

для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття



Тема заняття 7: Порушення емоцій


^ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХІАТРІЇ І НАРКОЛОГІЇ

     ТА ЗАГАЛЬНА ПСИХОПАТОЛОГІЯ


Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія


Методичні вказівки склав

доцент Дищук І.П.


Чернівці – 2010


^ 1. Актуальність теми: Людина не тільки сприймає оточуючий світ, відображає його теперішнє і минуле, вона думає, мислить, робить висновки, будує плани на майбутнє. Людині властиве певне ставлення до оточуючого середовища, до самої себе, до свого стану, що проявляється емоціями і почуттями, які визначаються як афективна сфера.

Стан афективної сфери є тонким індикатором поведінки людини, яка вказується на ступінь корисної дії подразника для життєдіяльності організму (емоції) і взаємостосунків особистості і суспільства (почуття).

Сучасні соціальні впливи на людину дуже різноманітні, вони охоплюють етнічні, етичні, культурні впливи, мікро- та макросоціальні фактори, екологічні негаразди. Інтенсивність деструктивної поведінки та суспільно небезпечні особливості негативно впливають на психічне здоров'я людей і в першу чергу порушується афективна сфера.

Емоції і почуття порушуються не тільки у психічно хворих, але й у хворих на будь-яку соматичну хворобу. Отже, знання клініки афективних розладів важливе для лікаря будь-якого фаху. Обстежуючи хворого, вже з перших хвилин необхідно оцінити його емоційний стан. Якщо лікар діагностує лише соматичну патологію, нехтуючи емоційним станом хворого, то це не що інше, як пояснювати систему кровообігу без урахування роботи серця.

2. Тривалість заняття: 2 год.


^ 3. НАВЧАЛЬНА МЕТА

3.1. Студент повинен:

Знати:

  • визначення емоцій та почуттів;

  • класифікацію емоцій та почуттів;

  • класифікацію афективних розладів;

  • клініку маніакального афекту (манії);

  • ознаки ейфорії, морії;

  • клініку депресивного афекту (депресії);

  • клініку ажитованої депресії;

  • емоційне зниження (емоційне спустошення, емоційну тупість, апатію);

  • етіологію і патогенез параліча емоцій;

  • емоційну лабільність і слабодухість;

  • амбівалентність почуттів;

  • дисфорії;

  • тривогу і страх (фобії).

3.2. Вміти:

  • визначити стан емоціональної сфери у хворих;

  • виявити розлади емоцій і почуттів;

  • визначити клінічні прояви маніакального стану;

  • визначити клініку депресивного стану;

  • вміти діагностувати ажитовану депресію;

  • вміти виявити емоційні розлади – лабільність і слабкодухість;

  • вміти виявити дисфорію;

  • вміти визначити амбівалентність почуттів;

  • виявити тривогу та фобії.

^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  • збір анамнезу у хворих на емоційні розлади;

  • провести загально клінічне і клінічно-психопатологічне обстеження хворих на емоційні розлади;

  • діагностувати емоційні розлади;

  • діагностувати маніакальний синдром;

  • діагностувати депресивний синдром;

  • визначити типи депресій;

  • діагностувати дисфоричний стан;

  • діагностувати тривожні і тривожно-фобічні розлади;

  • діагностувати суїцид альні наміри, суцїцидальну спробу у хворих на депресію;

  • оформити направлення в психіатричний стаціонар хворого на емоційні розлади.



^ 4. МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ (базовий рівень підготовки).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.Анатомія людини


2.Фізіологія людини


3.Загальна психологія


4. Медична психологія


  1. Знати анатомію головного мозку, зокрема підкіркових ядер: зоровий бугор, гіпоталамус, гіпокамп, ретикулярна формація, синя пляма та ін.

  2. Знати фізіологію формування емоцій, їх виразність у вигляді мімічних реакцій, вегето-судинних феноменів: частота пульсу, дихання, артеріального тиску тощо. Роль кіркових функцій у координації діяльності підкіркових структур.

  3. Знати психологію афективної сфери. Позитивні і негативні емоції, стенічні і астенічні, інтенсивність і стійкість. Вищі почуття і особистість.

  4. Знати зміни емоцій і почуттів у хворих. Вміти описати стан афективної сфери у хворих.


^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми. Теоретичні питання до заняття.

Емоції це психічний процес, завдяки якому людина виявляє своє (суб'єктивне) ставлення до задоволення чи незадоволення своїх біологічних потреб.

Почуття це суб'єктивне ставлення до задоволення чи незадоволення соціальних (вищих людських) потреб.

Виділяють такі вищі почуття:

  1. ^ Соціально-етичні (мораль) почуття, які керують поведінкою людини: обов'язку, такту, вдячності, милосердя, добра, гуманізму, ввічливості, поваги, акуратності тощо.

  2. Естетичні почуття, що виникають при відображенні природи, музики, творів мистецтва, вчинків (поведінки) людей: краси, гармонії, насолоди, витонченості, зачарування та інші.

  3. Інтелектуальні почуття супроводжують пізнавальну діяльність людини, дають потяг до пізнання, задоволення від виконаної роботи, від засвоєння нового.

  4. ^ Релігійні почуття у віруючих людей. Впливають на їх поведінку, духовність. Любов до Бога, насолода від молитви, насолода життям, утримання від вчинків, що шкодять людям.

Емоції і почуття людини визначаються поняттям афективна сфера, яка є однією із важливих сторін психічної діяльності людини. Вони мають велике значення в регуляції психічних і соматичних процесів. Стан афективної сфери є тонким індикатором поведінки, яка вказує на ступінь корисної дії подразника для життєдіяльності організму (емоції) і взаємостосунків особистості та суспільства (почуття). В залежності від ставлення людини до явищ внутрішнього і зовнішнього світу, оцінка їх емоцій може бути позитивною чи негативною. Позитивні емоції свідчать, що людині приємні ті чи інші явища. Негативні емоції виникають у разі невдоволення чимось. Емоції діляться на стенічні та астенічні. Стенічні емоції (радість, надія…) підвищують життєдіяльність організму, активізують життєві процеси, роблять людину сильнішою. Астенічні ( страх, сум, горе…) – знижують м'язовий тонус, ослаблюють волю, сповільнюють психічні процеси, знижують життєдіяльність організму.

За тривалістю та інтенсивністю переживань відокремлюють емоційні стани – настрій, пристрасть, афект. Відносно тривале, стійке емоційне тло – позитивне чи негативне, називається настроєм. Це рівнодіюча почуттів. Сильне і тривале почуття називають пристрастю. Афект – короткочасна, з бурхливим перебігом емоція, яка супроводжується руховими і вегетативними проявами. Розрізняють фізіологічний та патологічний афекти. Фізіологічний афект – емоційний вибух, зумовлений хвилюванням (гнів, відчай, страх). За фізіологічного афекту, хоч який би він не був сильний, людина здатна контролювати власні вчинки, усвідомлює їх і несе відповідальність за все, що може вчинити в такому стані. Патологічний афект – це симптомокомплекс, що проявляється сильною короткочасною реакцією і супроводжується обуренням, гнівом, агресією з незначних психотравмуючих переживань, при якому порушується свідомість (звуження поля свідомості), проявляється руховим збудженням з руйнівними діями. При цьому хворий не усвідомлює своїх дій і не може ними керувати. Патологічний афект може розвинутись у психопатичних особистостей, у осіб з органічними ураженнями головного мозку (ЧМТ, наслідки енцефаліту, менінгіту).

Емоційні розлади класифікують так:

  1. Патологічне посилення емоцій (манія, депресія).

  2. Патологічне ослаблення емоцій (емоційне сплощення, параліч емоцій, апатія, емоційна тупість).

  3. Патологія рухливості емоцій (лабільність, слабкодухість, інертність).

  4. Порушення адекватності емоцій (неадекватність, амбівалентність, дисфорія, патологічний афект, немотивований страх).

Манія ( гіпертипія, маніакальний афект) - стійке підвищення настрою з посиленням потягів, активності, прискоренням плину думок. Для маніакального стану характерні відчуття веселості, оптимізму, щастя, нестійкість і відволікання уваги, балакучість, загострення пам'яті. Переоцінка власної особи. Манія є симптомом маніакальної фази маніакально-депресивного психозу. Помірно виражена манія називається гіпоманією.

Патологічне підвищення настрою може проявлятися ейфорією – стан безпричинного щастя з відтінком безтурботності, блаженства в поєднанні з підвищеним самопочуттям. Ейфорія спостерігається в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, під впливом хронічних інтоксикацій та органічних змінах ЦНС.

При ураженні лобних частин головного мозку ейфорія поєднується з руховою розгальмованістю, безглуздою поведінкою, придуркуватістю, зниженням інтелекту. Такий стан називається морією.

Підвищений настрій може набувати форми екстазу – переживання надзвичайного щастя, захоплення без прискореного перебігу психічних процесів. Такі хворі схильні до патетичних висловлювань. Екстаз може досягти найвищого ступеню захоплення й замилування, які поєднуються зі скованістю рухів, заціпенінням. Стан екстазу спостерігається при епілепсії, шизофренії, істерії.

Депресія – стан, коли хворий перебуває у пригніченому настрої, смутку, який супроводжується зниженням фізичної активності, загальмованістю мислення, з'являються думки про власну неспроможність, передчуття нещастя, дискомфорту з відчуттям тяжкості у грудній клітці, суїцидальні наміри та спроби. Ніщо не приносить радості. У похмурих, часто трагічних тонах сприймається минуле, сьогодення і майбутнє. Самооцінка вкрай низька, переважно з відчуттям власної нікчемності, гріховності, втратою віри у власні сили. Сповільнення психічних процесів поєднується з ослабленням потягів, втрати апетиту, сну.

Депресивний афект іноді супроводжується руховим збудженням – ажитована депресія,млявістю –­ адинамічна депресія, надмірним виснаженням – астенічна депресія, відчуттям нестерпного болю від втрати почуттів – анестетична депресія, роздратуванням та гнівом – гнівлива депресія. Може спостерігатися втрата почуттів – психічна анестезія (anesthesia psychica dolorosa).

Депресія характерна для депресивної фази маніакально-депресивного психозу, депресивних синдромів інволюційного і судинного ґенезу.

До патологічного ослаблення емоцій належить емоційне сплощення, емоційна тупість, параліч емоцій, апатія.

Емоційне сплощення та емоційна тупість – це необоротна наростаюча недостатність яскравості емоційних проявів, втрата переживань, душевна холодність , байдужість, спустошення в емоційній сфері. Ці стани можуть супроводжуватись розгальмованістю потягів, брутальністю, агресивністю. Спостерігається при шизофренії, органічних ураженнях головного мозку.

Апатія – стан емоційної тупості, байдужості, бездумності. Ніщо не викликає у хворого інтересу, емоцій, в тому числі й особиста життєва перспектива. Апатія буває наслідком тяжкої патології – шизофренії, пухлин мозку, атрофічних процесів головного мозку, хвороб Альцгеймера і Піка.

Параліч емоцій спостерігається у випадку психотравмуючих подій надзвичайної сили (звістка про смерть близької людини, стихійне лихо із загибеллю людей), супроводжується раптовою втратою почуттів. У клінічній картині має місце повне зникнення інтересів, загальмованості моторики, бездіяльності, бездумності. На відміну від апатії, параліч емоцій – короткочасний і оборотний процес.

Емоційна лабільність характеризується легким, швидким переходом від підвищеного настрою до зниженого і навпаки без явної причини. У дитинстві емоційна лабільність є фізіологічною нормою. Як патологія вона найчастіше спостерігається в істеричних осіб та після травм головного мозку.

Слабкодухість - афективне нетримання, коли з найменшого приводу людина плаче. Сльози чи сміх може зумовити якийсь спогад. Слабкодухість характерна для хворих із ураженням судин головного мозку.

Інертність емоцій – тривале зосередження на неприємних емоціях, відчутті провини, образі, злості. Зустрічається при епілепсії, психопатіях.

Емоційна неадекватність (паратимія) – симптом, котрий виражається в почутті, що не відповідає причині, яка його зумовила. Наприклад, веселий настрій хворого при звістці про смерть близької людини. Емоційна неадекватність характерна для шизофренії.

Амбівалентність емоцій – хворий одночасно переймається двома протилежними почуттями, наприклад, любові і ненависті, жалю та жорстокості. Амбівалентність характерна для шизофренії.

Дисфорія – хворий стає пригніченим, злостивим, похмурим, надто чутливим до зовнішніх подразників, напруженим, гнівливим. Будь-яка дрібниця може стати приводом до агресивних дій, жорстокості, насильства. Дисфорії виникають раптово і тривають від кількох годин до кількох діб. Характерні для епілепсії, органічних уражень головного мозку.

Тривога – стан розгубленості з підвищеною руховою активністю, іноді тремором, пальпітацією часто навколо вушної ділянки, тахікардією, підвищеним артеріальним тиском. Часто супроводжується депресією. Зустрічається при тривожних розладах. При тривозі відчуття небезпеки не має конкретного змісту.

Страх – виражається у відчутті напруження з очікуванням небезпеки чи нещастя. Він супроводжується прагненням уникнути небезпеки, втекти. Хворий сконцентрований на загрозі та небезпеці, які свідомо розпізнаються.

Страх і тривога спостерігаються при тривожно-фобічних розладах, часто домінують у структурі багатьох психічних розладів.


^ 5.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.

Студенти самостійно під керівництвом викладача проводять обстеження психічно хворих з розладами емоційно-почуттєвої сфери. Вивчають анамнестичні дані (сімейний стан анамнез, анамнез життя хворого, анамнез хвороби). Оцінюють емоційний стан хворого, стан настрою, його стійкість, лабільність тощо. Виявляють патологічні зміни настрою по типу депресивного (меланхолічного) чи маніакального стану, їх причину та перебіг. Визначають стан апатії, емоційної сплощеності, емоційної тупості, амбівалентності, які характерні для шизофренії.

Детально описують маніакальний, депресивний, тривожно-фобічний і дисфоричний синдроми, їх діагностичне значення.

Описують емоційний стан хворого і визначають для якої хвороби він характерний.

^ 6. Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Питання для самоконтролю:

  1. Визначення емоцій та почуттів.

  2. Класифікація емоцій та почуттів.

  3. Класифікація афективних розладів.

  4. Гіпертипія, ейфорія, маніакальний стан.

  5. Гіпотимія, клініка депресивного стану.

  6. Клінічні прояви ажитованої депресії.

  7. Емоційне спустошення та емоційна тупість, їх діагностичне значення.

  8. Апатія, клінічна характеристика.

  9. Параліч емоцій, етіологія, клініка.

  10. Емоційна лабільність і слабкодухість, діагностичне значення.

  11. Амбівалентність почуттів, клініка, діагностика.

  12. Дисфорії, клініка, діагностика.

  13. Тривога і страх (фобії), клініка, діагностичне значення.


Тестові завдання для самоконтролю.


1. У хворої після сімейного конфлікту підвищився настрій. Багато говорить, мислення непослідовне («стрибки думок»). Переважно розповідає про себе, перебільшуючи значення своєї особистості. Не утримується на одному місці, втручається у справи відділення.

Визначіть психопатологічний стан.

* А. Манія

В. Деменція

С. Олігофренія

D. Псевдодеменція

Е. Тривога


^ 2. Хвора скаржиться на загальну слабкість, млявість, тугу, важкість на серці («камінь на душі»). При огляді виявлено пригнічений настрій, сповільнений плин думок, рухова загальмованість. Висловлює хворобливі самоприниження та недоцільності життя.

Визначіть психопатологічний стан.

А. Дисфорія

В. Емоційне спустошення

* С. Депресія

D. Апатія

Е. Тривога

3. Нав'язливі страхи (фобії) характерні при таких станах:

А. Депресії

В. Манії

С. Епілепсії

* D. Психастенії

Е. Деперсоналізації

4. Для маніакального синдрому характерні такі симптоми, за виключенням:

А. Рухова розгальмованість

В. Прискорення асоціацій

С. Надмірне прагнення до діяльності

* D. Підвищена концентрація уваги

Е. Підвищений настрій

5. Назвіть провідний симптом вітальної депресії.

А. Рухова розгальмованість

В. Сповільнення мислення

* С. Тужливо-пригнічений настрій

D. Відсутність прагнення до діяльності

Е. Хворобливі ідеї самозвинувачення

6. У клінічній картині якої депресії спостерігається симптом «болісна нечутливість» –

anesthesia psychica dolorosa?

А. Ажитована депресія

В. Дисфорична депресія

С. Соматизована депресія

D. Адинамічна депресія

* Е. Анестетична депресія

7. Визначіть емоційний стан хворого, при якому відсутня критика.

А. Гіпертимія

В. Гіпотимія

С. Ейфорія

* D. Морія

Е. Тривога


8. У хворої виявлена депресія з тривогою, маячні ідеї самоприниження, самозвинувачення. Хвора впродовж ночі не спала. В передранкові години раптово почала голосити, розірвала одежу, вириває волосся, б'є головою об стіну, заламує руки, просить зробити їй укол, щоб померти.

Визначіть тип депресії.

А. Астенічна депресія

В. Анестетична депресія

* С Ажитована депресія

D. Адинамічна депресія

Е. Гнівлива депресія


9. Хворий 30 років хворіє на прогресуюче психічне захворювання. У відділенні байдужий до оточуючого, до рідних, до самого себе, до власної долі. Переважно лежить у ліжку або сидить осторонь від інших хворих, не спілкується.

Визначіть психопатологічний стан.

А. Депресія

* В. Апатія

С. Інертність емоцій

D. Амбівалентність

Е. Параліч емоцій

10. У хворого, що страждає на судомні напади з втратою свідомості, без будь-яких причин змінився настрій і поведінка. Хворий похмурий, гнівливий, злостивий, несуттєві зовнішні подразники призводять до агресивних дій. Тривалість такого стану до 1-2 годин.

Визначіть емоційний стан.

А. Депресія

* В. Дисфорія

С. Паратимія

D. Апатія

Е. Слабкодухість


11. Пацієнт в минулому переніс черепно-мозкову травму з втратою свідомості (струс головного мозку). Після нічної роботи раптово змінився у поведінці. Виникла бурхлива емоційна реакція з руйнівними та агресивними діями. Такий стан тривав кілька хвилин, потім хворий заснув. Після просинання – амнезія на цей стан.

Визначіть психопатологічний стан.

* А. Патологічний афект

В. Фізіологічний афект

С. Ажитована депресія

D. Емоційна лабільність

Е. Емоційна неадекватність


12. Хвора скаржиться на поганий настрій. Часто без будь-яких причин плаче. При згадуванні про приємні події із свого життя посміхається. При огляді виявлено зниження запам'ятовування та афективне нетримання емоцій.

Визначіть емоційний розлад.

А. Інертність емоцій

В. Емоційна неадекватність

С. Амбівалентність почуттів

* D. Слабкодухість

Е. Емоційне сплощення


13. У хворого на шизофренію виявлена недостатність яскравості емоційного фону, втрата переживань, душевна холодність до рідних і близьких, байдужість до власної долі. При спілкуванні з батьками – брутальний, агресивний до них.

Визначіть розлади емоційної сфери.

А. Параліч емоцій

В. Депресія

С. Дисфорія

* D. Емоційна тупість

Е. Патологічний афект


14. Хвора спить впродовж 3-4 годин, але втоми не відчуває. Настрій піднесений, голосно співає. Не утримується на одному місці, весь час в русі. Запрошує лікаря танцювати. Постійно підкреслює свої «ділові» контакти з високим начальством.

Визначіть психопатологічний стан.

А. Цементний

В. Псевдодементний

* С. Маніакальний

D. Парнаоїдний

Е. Амбівалентний


15. Хвора 46 років госпіталізована у психіатричний стаціонар після суїцидальної спроби. Впродовж 4 місяців виникли думки про подружню зраду її чоловіка. Хвора загальмована, сидить з опущеною головою, вважає, що вона втратила привабливість і тому її чоловік звертає увагу на молодих. Висловлює хворобливі ідеї самозвинувачення, самоприниження.

Визначіть тип депресії.

А. Реактивна

В. Ендогенна

* С. Інволюційна

D. Ажитована

Е. Атеросклеротична


^ Б. Задачі для самоконтролю.


  1. Жінка 22 років госпіталізована в психіатричний стаціонар у зв'язку з розладми поведінки. Із анамнезу вдалося вияснити, що за короткий час (без грошей) побувала в Києві, Харкові, Москві. Мета поїздки – «побачити живих балерин», «відвідати зоопарк». Відвідувала бари, кафе у супроводі молодих осіб. На вулиці влаштовувала концерт: співала, танцювала, читала вірші. Підвищений апетит. Орієнтація збережена. Розладів сприйняття не виявлено. У спілкуванні – багатослівна.

1. Визначіть психопатологічний стан.

2. Для яких зазхворювань він характерний?


  1. Хворий 34 років. З дитинства був вразливим, невпевненим у собі, вагався у правильності його дій. Скаржиться на страх відкритих площ. Вулицю переходить у супроводі інших. Сум, тривога, емоційна напруга поєднується з фізично втомою. Хворий розуміє безглуздість своїх переживань, страху, але самостійно подолати не може.

1. Визначіть психопатологічний розлад.

2. Для яких зазхворювань він найбільш характерний?


  1. Хвора звернулась до лікаря психіатра за допомогою. Ось, що вона розповіла: «Цей стан розпочинається вранці. Просинаюся о 5-й годині і лежу з відкритими очима. Страшна туга і камінь на серці. Здається жахливим день, що починається. На роботі немає нічого доброго. Туга паралізує мене. Весь світ стає сірим, наче я дивлючсь на нього через брудне вікно. Весь сенс життя втарчено, у майбутнього немає нічого доброго».

1. Про який розлад (попередньо) слід думати?

2. Для яких хвороб він найбільш типовий?


  1. У хворої, яка звернулась до психолога, виявлено піднесений настрій. Психологу пояснила свій стан так: «Немає нічого краще, ніж цей період. Він розпочинається у вересні. Багато працюю і не втомлююся. Ідеї зразу здійснюю,як тільки вони з'являються. Все встигаю і завжди на висоті. Помічаю, що більше можу випити і не п'янію. Їм завжди з апетитом. Маю багато друзів. Гроші розходяться в один день. Один лише недолік – збільшення суми боргу».

  1. Про який стан можна думати на підставі розповіді хворої?

  2. Для якої хвороби він характерний?




  1. Пацієнтка звернулася до лікаря психолога зі скаргами на розгубленість, непосидючість, тремтіння пальців рук, пульсацію в навколопупочній ділянці, серцебиття,пітливість, депресію, страх, що серце може зупинитись. Такий стан виник після невдалого складання іспиту. «Всю ніч не спала, не могла знайти собі місця,ходила по кімнаті, дивилась у вікно. Прийняла снодійні – не допомогло. Весь час думала про двійку. Тремтіли руки, серцебиття, стискало у скронях».

1. Визначіть психопатологічний розлад.

2. Назвіть попередній діагноз.


  1. До сімейного лікаря звернувся чоловік з проханням надати допомогу дружині. Під час огляду лікар виявив зниження настрою, сповівльнення плину думок, рухову загальмованість. Хвора заявила лікарю: «Не хочу жити. Я розумію совї недоліки, але не можу їх виправити. Не намагайтесь мене лікуавти. Я не зможу жити. Мені дуже важко, душа болить. Ви цього не розумієте».

  1. Визначіть попердній діагноз.

  2. Тактика лікаря?




  1. Хвора на туберкульоз легень, лікується стаціонарно. Впродовж кількох днів змінилачся у поведінці. Не дотримується лікувального режиму, вночі покидає стаціонар, «була на побаченні». Настрій у хворої піднесений, мовний контакт легкий, але не продуктивний. Обличчя хворої розмальоване яскравою кометикою. Наколо неї збираються хворі чоловічої статі. Хвора кокетує, фліртує, веде розмови на сексуальні теми.

1. Визначіть синдоромологічний діагноз.

2. Тактика лікаря при наданні допомоги?


  1. Хвора 40 років скаржиться на загальну слабкість, втомлюваність, поганий настрій, безсоння, зниження апетиту. В минулому хворіла на виразкову хворобу 12-палої кишки. При огляді виявлено знижене харчування, живіт болючий в епігастральній ділянці. Сповівльнений плин думок. Висловлює думку про наявність у неї пухлини шлунку. Емоційно лабільна. Швидко виснажується під час розмови.

  1. Діагностуйте психопатиологічний синдром.

  2. Визначіть тактику лікаря.




  1. У хворої 37 років зміни вся емоційний стан після загибелі дочки (дорожньо-транспортна пригода). Настрій знижений. Висловлює думки про власну провину у смерті дочки: «Не треба було відправляти до школи її одну». Хвора не спить, відмовляється від їжі. На запитання відповідає тихим голосом. Емоційно не стійка. Плаче. «Життя втратило сенс». Прагне розповісти про своє горе.

  1. Визначіть попередній діагноз.

  2. Тактика лікаря при наданні допомоги.




  1. Хвора 20 років, студентка. Поступово розвинулись розлади поведінки, знизилась успішність, втратила інтерес до навчання, до свого стану, до своєї зовнішності. Не слідкує за власним одягом, не дотримується санітарно-гігієнічного режиму. Перестала відвідувати дискотеку, не цікавлять хлопці. Усамітнюється. На заиптання лікаря відповіла: «Не можу засвоїти матеріал, важко думати, робити висновки, думки переплутались». Мислення атактичне з елементами резонерства.

  1. Визначіть тип психічних розладів.

  2. Для якої хвороби він характерний?




  1. Хворий 40 років, працюючи над виконанням докторської дисертації, відчув підвищену дратівливість, нетримання емоцій, нетерплячість, безсоння, знижений апетит, зниження статевого потягу. Виник страх, невпевненість у собі, зниження працездатності.

1. Визначіть психопатологічний розлад.

2. Для якого психопатологічного стану він характерний?


  1. Хворий лікується в неврологічному стаціонарі з підозрою на пухлину лобної частки головного мозку. Мислення сповільнене. Фон настрою піднесений (ейфорія). Рухова розгальмованість, безглузда поведінка, придуркуватість, зниження інтелекту.

1. Визначіть психопатологію емоцій.

2. Як і додаткові дослідження доцільно провести?.


^ 7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:


7.1. Основна:


    1. Гавенко В.Л., Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – К.: Здоров'я, 1993. – 192 с.

    2. Дищук І.П., Деркач В.Г., Курик В.І. Загальна психопатологія (Методичні рекомендації). – Чернівці: ЧДМІ, 1996.- 35 с.

    3. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. – К.: Здоров'я, 1993. – 344 с.

    4. Психіатрія /О.К.Напрєєнко, І.Й.Влох, О.З. Голубков; за ред. проф. О.К.Напрєєнка. – К.: Здоров'я, 2001. – 584 с.

    5. Синдроми психічних і поведінкових розладів (Навчальний посібник) /С.М.Русіна, В.Г.Деркач, І.П.Дищук, Р.І.Рудницький; за заг. ред. доц. С.М. Русіної. – Чернівці: БДМУ, 2005. – 131 с.

    6. Сонник Г.Т., Напрєєнко О.К,, Скрипніков А.М. Психіатрія. Підручник. – К.: Здоров'я, 2006. – 432 с.


7.2. Додаткова:


  1. Психиатрия: Справочник практического врача /Под ред. А.Г.Гофмана. – М.: МЕДпресс-информ., 2006. – 592 с.

  2. Психиатрический диагноз /И.Я.Завилянский, В.М.Блейхер, И.В.Крук и др. – 2-е изд.- К.: Здоров'я, 1989. – 343 с.

  3. Руководство по психиатрии /Под ред. А.В.Снежневского. – М.: Медицина, 1983. – Т.1-2.

  4. Руководство по психиатрии /Под ред. Г.В.Морозова. – М.: Медицина, 1988. – Т.1-2.

  5. Руководство по психиатрии /Под ред. А.С.Тиганова. – М.: Медицина, 2001. – Т.1-2.

  6. Клиническая психиатрия /Г.И. Каплан, Б.Дж.Седок.– пер. с англ. М.:Медицина, 1994. – Т.1-2.

  7. Оксфордское руководство по психиатрии /М.Гельдер, Д.Гет, Р.Мейо. – пер. с англ. К.: Сфера, 1997. – Т. 1-2.



Методичну розробку склав

доцент І.П. Дищук


Рецензія позитивна

доцент В.Г.Деркач


Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи