“затверджено” icon

“затверджено”




Скачати 216.42 Kb.
Назва“затверджено”
Дата28.07.2012
Розмір216.42 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


ЗАТВЕРДЖЕНО”


на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та

медичної психології ім. С.М.Савенка

27.04. 2010 р., протокол № 2

Завідувач кафедри


професор В.М.Пашковський


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 4 курсу медичного факультету № 1-2


(спеціальність “Лікувальна справа”)

для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття



Тема заняття 9: Порушення свідомості та самосвідомості


^ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ПСИХІАТРІЇ І НАРКОЛОГІЇ

     ТА ЗАГАЛЬНА ПСИХОПАТОЛОГІЯ


Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія


Методичні вказівки склав

асистент В.І.Курик


Чернівці – 2010


^ 1. Актуальність теми:

Свідомість, як вищий рівень психічного відображення, притаманна лише людині. Вона виникла на певному історичному етапі становлення психіки людини і є продуктом її трудової діяльності. Свідомість проявляється здатністю відображати і розуміти оточуючий світ, його теперішнє і минуле, приймати рішення і, у відповідності до ситуації, керувати своєю поведінкою.

Відомо, що при психічних захворюваннях порушуються функції вищих відділів мозку: настає розлад взаємозв'язків між основними нервово-психічними процесами, між корою та нижче розміщеними частинами мозку. Ці зрушення зумовлюють формування певних психопатологічних симптомів і синдромів. Але не тільки психічні захворювання супроводжуються порушенням нервово-психічних процесів і свідомості, але й будь-які захворювання організму можуть викликати подібні розлади.

Тому лікареві кожного фаху дуже важливо знати нейрофізіологічні основи психічної діяльності та уміти правильно оцінити стан свідомості хворої людини.


^ 2. Тривалість заняття: 2 год.


3. Навчальна мета:

3.1. Знати:

  • визначення свідомості і самосвідомості;

  • критерії ясної свідомості;

  • клінічні аспекти свідомості;

  • критерії самосвідомості за К.Ясперсом;

  • критерії порушення свідомості;

  • класифікацію синдромів розладу свідомості;

  • клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості (оглушення, сомнолентність, ступор, кома);

  • основні клінічні ознаки присмеркового стану свідомості;

  • основні клінічні ознаки деліріозного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки он6ейроїдного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки агентивного потьмарення свідомості;

  • основні клінічні ознаки хореатичного потьмарення свідомості;

  • розлади самосвідомості.

 3.2. Уміти:

  • визначати критерії ясної і порушеної свідомості;

  • визначати критерії ясної і порушеної самосвідомості;

  • користуватися клінічним методом дослідження свідомості і самосвідомості.

^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  • визначення критеріїв ясної і порушеної свідомості;

  • визначення стану самосвідомості.


4. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (Міжпредметна інтеграція).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Нормальна фізіологія

2.Патологічна фізіологія


3. Загальна та медична психологія


Визначення фізіології ВНД

Інтерпретація патофізіологічних розладів свідомості і самосвідомості

Визначення свідомості і самосвідомості



^ 5. Поради студенту.

5.1. Зміст теми:

Підкреслюється, що при психічних захворюваннях порушуються функції вищих відділів головного мозку: настає розлад взаємозв'язків між основними нервово-психічними процесами, між корою та нижче розміщеними частинами мозку. Ці зрушення зумовлюють формування певних психопатологічних симптомів і синдромів.

Визначається, що таке свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка притаманна лише людині і є вищим рівнем психічного відображення дійсності та саморегуляції. Розрізняють свідомість індивідуальну, суспільну, релігійну та ін.

^ В клінічному аспекті свідомість поділяють на предметну свідомість та самосвідомість.

Предмета свідомість – усвідомлення простору і часу, яке включає відображення об'єктів і явищ дійсності в їх зовнішніх та внутрішніх зв'язках.

Самосвідомість – усвідомлення власної особистості, виділення себе з оточуючого; усвідомлення власного тіла, думок, почуттів, дій, інтересів, статусу в системі суспільних та виробничих стосунків.

У структурі свідомості можна виділити такі її форми (психічні процеси): сприйняття, пам'ять, мислення, інтелект, почуття, воля та увага. Перші чотири фази – пізнавальні; через них людина пізнає зовнішній та внутрішній світ. З допомогою почуттів та емоцій вона оцінює отриману інформацію, а своїми вольовими діями цілеспрямовано впливає на дійсність. І на кожному з цих етапів людина повинна зосередитись, «включити» свою увагу. Порушення однієї або декількох форм свідомості свідчить про наявність у такої людини психічного захворювання.

Критерії ясності свідомості:

  1. Повне орієнтування у собі та в оточуючому (у місці, часі, оточуючих людях) – ауто- алопсихічне орієнтування.

  2. Адекватне сприйняття оточуючого.

  3. Безперервність потоку свідомості і запам'ятовування поточних та минулих подій.

  4. Критика до своїх висловлювань та поведінки.

К.Ясперс виділяв формальні критерії самосвідомості:

  1. усвідомлення власної єдності в кожний момент;

  2. усвідомлення власної ідентичності;

  3. усвідомлення того, що «Я» відрізняється від іншого світу;

  4. почуття діяльності – усвідомлення себе в якості активного суб'єкта.

Стан свідомості впливає як на повноту самопочуття самого хворого, цілісність і якість усвідомлення самого себе і оточуючого світу, так і на можливість повноцінного контакту між лікарем та пацієнтом.

У клінічній практиці будь-якого профілю оцінці свідомості хворого має надаватися важливе значення. Стан свідомості обов'язково відображується в описі психічного статусу. Розлади свідомості у хворого можуть ускладнювати, спотворювати або повністю виключити контакт з ним, однак аналіз цих розладів дозволяє оцінити загальний стан хворого, виявити можливі їх причини і визначити подальшу динаміку. Від цього в значній мірі залежить лікарська тактика.

Розрізняють дві великі групи виражених патологічних станів свідомості: виключення і потьмарення.

Форми виключення свідомості.

Оглушення – найбільш легка і проста за психопатологічною структурою форма. Є три ступені оглушення:

^ Сомнолентність – слабкий ступінь оглушення – хворий сонливий, загальмований, орієнтація неповна, тим не менш, химерності в поведінці не спостерігається, при звертанні до нього хворий відповідає загальмовано, іноді, щоб отримати словесну реакцію, необхідно говорити голосніше або неодноразово повторювати питання. До легкого ступеню оглушеності відноситься і обнубіляція, коли порушення свідомості періодично переривається його короткочасними проясненнями; середній ступінь характеризується дезорієнтацією всіх видів і неадекватною поведінкою; на задані питання хворий відповідає з труднощами, не одразу, при цьому дає односкладні і не завжди правильні відповіді, або відповідає жестами (нахилом голови), виконує лише найбільш прості вимоги (підняти руку, висунути язик і т. ін.); глибокий ступінь – орієнтація відсутня, оточуючі подразники доходять до хворого нібито як «через товстий шар ваги», на питання не відповідає і не виконує інструкцій, рухи загальмовані, невпевнені, незавершені, поведінка неправильна.

Після виходу з оглушення спостерігається неповна амнезія, більш чи менш виражена в залежності від ступеня оглушення.

Сопор – перехідний стан від оглушення до коми: хворий лежить, на оточуюче не реагує, як спонтанне, так і у відповідь мовлення відсутнє. Реакція зіниць на світло, корнеальні, кон'юктивальні і сухожильні рефлекси послаблені, патологічних рефлексів немає. При больових подразниках – короткочасна реакція (вираз болю, відсмикування руки). Після виходу із сопору на цей період настає повна амнезія.

Кома – повне виключення свідомості: усі види реакцій, а також фізіологічні рефлекси відсутні (іноді – і ковтальні і кореальний), функціонують лише життєво важливі центри – дихальний та серцево-судинний. Викликаються патологічні рефлекси (Бабінського, Оппенгейма).

До виключення свідомості відносять також і непритомність, яка може виникати раптово або після періоду передвісників у вигляді нудоти, головокружіння, шуму у вухах, потемніння або блискавок в очах. Свідомість виключається і людина поступово падає. Непритомність може виникнути у здорової людини при психічній травмі, недостатності кисню у приміщенні та ін. Частіше за все непритомність є результатом минущої анемії мозку. Виділяють групу рефлекторних і симптоматичних станів непритомності. За клінічною картиною стани непритомності поділяють на прості та судомні.

Стани виключення свідомості спостерігаються частіше при ЧМТ, неврологічній патології (внаслідок порушення мозкового кровообігу, нейроінфекції, пухлини головного мозку та ін.) і при соматичних захворюваннях як результат важкого загального стану внаслідок інтоксикації, крововтрати, гіпер- або гіпоглікемії тощо.

^ Синдроми потьмарення свідомості відрізняються від виключення свідомості наявністю продуктивної патологічної симптоматики.

Для присмеркового стану свідомості характерним є раптовий початок, короткочасність і швидкий (критичний) вихід з нього, проявляється дезорієнтуванням або різким звуженням поля свідомості, часто із здатністю виконувати достатньо складні, але неадекватні дії. Можливе маячення і галюцинації, під впливом яких у хворого можуть бути спалахи агресивно-руйнівного збудження. Має місце повна амнезія періоду потьмарення свідомості. Цей стан спостерігається при епілепсії, органічних захворюваннях головного мозку.

^ Деліріозне потьмарення свідомості виникає, як правило, на фоні інтоксикації (при алкоголізмі, інфекціях, зловживанні психоактивними речовинами та ін.). Основні клінічні прояви – зорові галюцинації, ілюзії, алло психічна дезорієнтація, які викликають неправильну поведінку і збудження хворих.

^ При онейроїдному потьмаренні свідомості в клінічній картині домінують сноподібні панорамічні галюцинаторні розлади, псевдогалюцинації, які поєднуються з поведінкою за типом «зачарованості». Спостерігається при психічних розладах, частіше при шизофренії.

Основними клінічними проявами аментивного потьмарення свідомості є повна дезорієнтація в оточуючому і у власній особистості, фрагментарність сприйняття оточуючого, непослідовність мислення, розгубленість, лякливість. Хворі неспокійні, метушливі в межах обмежуючого простору. Закінчується аменція глибокою амнезією. Розвивається переважно на фоні важких виснажливих соматичних захворювань і є ознакою важкої декомпенсації фізичного стану і погіршує прогноз основного захворювання.

^ При хореатичному потьмаренні свідомості, яке є характерним для стану важкої інтоксикації (при інфекційних захворюваннях, фебрильній шизофренії) хворий повністю дезорієнтований, контакт з ним неможливий, він може бути збудженим в межах ліжка, характерним є зовнішній вигляд – обличчя Гіппократа, супроводжується важким загальним станом хворого.

Потьмарення свідомості є ознакою важкого психічного, а часто і фізичного стану, що вимагає невідкладної медичної допомоги.

^ Розлад свідомості деперсоналізаціяце патологічно змінене сприйняття оточуючої дійсності та (або) власного «Я». Деперсоналізацію поділяють на дереалізацію, соматопсихічну та аутопсихічну.

Дереалізація – порушення відображення оточуючого. Все оточуюче набуває незвичних якостей: «нібито штучне»,, «нереальне», «люди як лялькові, неживі». Порушення сприйняття часу переживається як «зупинка часу», «затримка часу», «прискорення часу»,»втрата почуття часу» та ін. Зустрічається при епілепсії, афективних порушеннях.

^ Соматопсихічна деперсоналізація – порушення сприйняття власного тіла. Власне «Я» сприймається як неіснуюче, роздвоєне, не належне собі. Спостерігається у хворих з гострою інтоксикацією, органічною патологією головного мозку.

^ Ауто психічна деперсоналізація – переживання відчуження власних психічних актів (думок, почуттів, спогадів), почуття роздвоєння душі, психічного «Я». Характерна для клініки шизофренії.

У процесі заняття студенти разом з викладачем, а потім самостійно, досліджують хворих, оцінюючи стан свідомості та самосвідомості у кожного з них.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Дати визначення поняття «свідомість» і «самосвідомість».

  2. Перерахувати форми свідомості.

  3. Критерії ясної свідомості.

  4. Клінічні аспекти свідомості: предметна свідомість, самосвідомість.

  5. Критерії самосвідомості за К.Ясперсом.

  6. Критерії порушення свідомості.

  7. Класифікація синдромів розладу свідомості.

  8. Клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості.

  9. Клінічні прояви різного ступеню потьмарення свідомості:

а) основні клінічні ознаки присмеркового стану свідомості;

б) основні клінічні ознаки деліріозного потьмарення свідомості;

в) основні клінічні ознаки онейроїдного потьмарення свідомості;

г) основні клінічні ознаки агентивного потьмарення свідомості;

д) основні клінічні ознаки хореатичного потьмарення свідомості.

  1. Клінічні прояви непритомності.

  2. Визначення поняття «деперсоналізація».

  3. Які є види деперсоналізації?


^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

На практичному занятті студенти опановують практичними навичками, а саме, працюючи з хворими, визначають стан порушеної свідомості: повне орієнтування у собі та в оточуючому, адекватне сприйняття оточуючого, безперервність потоку свідомості і запам'ятовування поточних та минулих подій, критика до своїх висловлювань та поведінки. Визначають клінічні прояви різного ступеню виключення та потьмарення свідомості.


^ 5.4. Матеріали для самоконтролю:


А. Питання для самоконтролю:


  1. Визначення понять «свідомість» і «психіка».

  2. Значення свідомості в процесі життєдіяльності людини.

  3. Основні психічні функції (процеси).

  4. Критерії ясності свідомості.

  5. Критерії порушення свідомості.

  6. Класифікація синдромів розладу свідомості.

  7. Клінічні прояви різного ступеню виключення свідомості.

  8. Клінічні прояви різного ступеню потьмарення свідомості.

  9. Клініка присмеркового стану свідомості.

  10. Клініка деліріозного стану свідомості.

  11. Клініка онейроїдного стану свідомості.

  12. Клініка агентивного стану свідомості.


Б. Тестові завдання для самоконтролю:

  1. Проявом порушення яких рівнів свідомості є синдром потьмарення свідомості?

  1. Особистісного

  2. *Елементарного

  3. Рефлекторного


2. При якому рівні психічних розладів з наведених може спостерігатися потьмарення

свідомості?

  1. Невротичного

  2. Психопатичного

  3. *Психотичного


3. Який тип потьмарення свідомості більш характерний для гострих шокових психозів?

1. Делірій

2.*Психогенні сутінки

3. Аменція


4. Хвора дівчинка 12 років. Після конфлікту у класі стала сумною, пригніченою, нічого не

хотіла робити. Обмежила контакти з ровесниками, при згадуванні яких плакала.

Порушився сон, знизився апетит. Визначіть тип порушення свідомості.

  1. Потьмарення свідомості

  2. Сплутаність свідомості

  3. Звуження кола свідомості

  4. *Часткове порушення свідомості


5. При яких захворюваннях найбільш характерний синдром оглушення?

1. Шизофренія

2. МДП

3.*Черепно-мозкова травма


6. При яких захворюваннях найбільш характерна аментивність?

1. Інтоксикаціях

2.* Інфекціях

3. Шизофренії

4. Епілепсії


7. Який тип потьмарення свідомості характерний для епілептичних нападів?

1. Аменція

2. Делірій

3. *Сутінки

4. Онейроїд


8. Чи обов'язкова повна аменція при сутінковому порушенні свідомості?

1. * Так

2. Ні


9. Який тип свідомості характерний для психосенсорних, галюцинаторних нападів?

1. Виключення свідомості

2. Глибоке сутінкове потьмарення

3. *Легке звуження

4. Незмінний стан


10. Який стан свідомості характерний для вегето-вісцеральних пароксизмальних нападів?

1. Виключення свідомості

2. Глибоке сутінкове потьмарення

3. *Легке звуження свідомості

4. Незмінний стан

11. Який стан свідомості характерний для психомоторних нападів?

1. Виключення свідомості

2. *Глибоке сутінкове потьмарення

3. Легке звуження свідомості

4. Незмінний стан


12. Який стан свідомості характерний для генералі зовани х нападів:

1.* Виключення свідомості

2. Глибоке сутінкове потьмарення

3. Легке звуження свідомості

4. Незмінний стан


13. Вкажіть ознаку простих абсансів.

1.* Виключення свідомості

2. Сутінкове потьмарення свідомості

3. Легке звуження свідомості

4. Незмінний стан


14. Чи характерні синдроми потьмарення свідомості для шизофренії?

1. Так

2. *Ні

15. Який стан свідомості характерний при струсі мозку?

1. *Оглушення

2. Аменція

3. Сутінки

4. Часткове порушення свідомості


16. Найбільш характерною причиною онейроїдного стану свідомості є:

1. *Інфекція

2. Травма

3. Інволюція

4. Невроз

17. Найбільш характерною причиною деліріозного стану свідомості є:

1. Інволюція

2. Невроз

3. Хвороба Піка

4. Шизофренія

5.* Інтоксикація

В.Ситуаційні задачі для самоконтролю:

  1. Хворий 36 років, охоронець. Завжди буув дисциплінований, стриманий. Одного разу вранці, як завжди, зібрався на роботу, взяв зброю і раптом з відчайдушним криком: «Тримай злодіїв!» вибіг на вулицю. Деякий час бігав вулицею, кричав, стріляв. При затриманні – був збуджений, агресивний, блідий, продовжував викрикувати погрози. Після того, як отямився - непам'ятає жодної події, від моменту, коли вийшов з дому. Ваш діагноз?

А. Деліріозний розлад свідомості

В.*Сутінковий розлад свідомості

С. Онейроїдний розлад свідомості

D.


  1. Хворий 40 років, був збитий автомашиною, лікуався у нейрохірургічному відділенні. Через два тижні порушилась поведінка, став агресивний, не віиконував інструкцій, кидався на хворих. Переведений у психіатричний стаціонар. Тривожни й, напружений, чує слухові та яскраві зорові галюцинації страхітливого характеру. Висловлює уривчасті маячні ідеї. Ваш діагноз?

А. Коматозний розлад свідомості

В. Соматичний делірій

С. *Травматичний делірій

D. Амнтивнимй розлід свідомості

Е. Інтоксикаційний делірій


  1. У хворого 31 року, який два дні тому переніс тяжку черепно-мозкову травму, ввечері виник стан з дезорієнтацією в місці, часі, з зоровими ілюзорно-галюцинаторними розладами, поведнкою, яка відповідає розладм сприйняття (занепокоєння, три вога, страх, моторне збудження). Який стан виник у хворого?

А. Розгубленість

В. Онейроїд

С. *Делірій

D.


  1. Хвора Є., 27 років, доярка. У психіатричну лікарню переведена з інфекційного відідлення, де лікувалася з приводу ангіни. Психічний стан: не спить, тривожна, розгублена, зі страхом оглядається навкруги, довго розглядає оточуючі предмети, багато раз запитує: «Що це?». На питання часто відповідає не по суті. Ходить за персоналом і хворими відділення, дивиться навкруги, слухаї їх розмови, але сама в мовний контакт не вступає. Взявшим у руки хліб, довго розглядає його, тримає біля рота, але не їсть. Не орієнтована у часі. Знає, що знаходиться в лікарні, але не знає в якій. Періодично тривога посилюється і в зхворої виникає психомоторне збудження, яке змінюється вираженою астенією. Мова хворої незрозуміла: «Соромно, соромно. Ви думаєте, я не живу, з Ванею жити треба і з Богом… Я чорт, я не Бог… Ви всі з розуму зійдете… У мене гальмування, аміназин, а потім магазин…» З тугою, розгублено озирається. Інколи відповідає на питання, при цьому виявляється, що хвора чує «голоси» знайомих інезнайомих їй людей, які доносяться з вулиці.

а) визначіть синдром; (Хореатичний)

б) для якого захворювання він характерний? (Інфекційний психоз)

  1. Хворий П., 43 років. Доставлений у психіатричну лікарню з відділення мідліції. Три дні тому став напруженим, з'явилась незрозхуміла тривога, неспокій: «Здавалось, що кімната наповнена людьми. Якісь люди кричать із-за стіни, погрожують вбити, кличуть випити». Вночі не спав, бачив «як з-під ліжка повзе чудовисько з рогами і блискучими очима, по кімнаті бігають сірі миші, напівсобакуи, напівкішки, відчував запах горілого, задушливого газу, чув стук у вікно, крики про допомогу». У стані страху вибіг із дому і побіг у відділення міліції, рятуючись від «переслідування». Психічний стан: збуджений, особливо у вечірній час, поривається до дверей, вікон. При розмові важко зосереджується на темі розмови, темтить, з тривогою оглядається. Раптово починає струшувати з себе щось, каже, що «бачить і відчуває на собі комахи, бачить перед собою спотворені обличчя», показує на них пальцем, часом голосно сміється, а потім раптом зі страхом ховається, втікає. Дезорієнтований у місці і часі. Через 2 доби після лікування став спокійним, дещо астенізованим. Детально розповідає про пережите.

а) визначіть синдром; (Деліріозний)


  1. Хворий 36 років, охоронець. Завжди буув дисциплінований, стриманий. Одного разу вранці, як завжди, зібрався на роботу, взяв зброю і раптом з відчайдушним криком: «Тримай злодіїв!» вибіг на вулицю. Деякий час бігав вулицею, кричав, стріляв. При затриманні – був збуджений, агресивний, блідий, продовжував викрикувати погрози. Після того, як отямився - непам'ятає жодної події, від моменту, коли вийшов з дому. Ваш діагноз?

А. Деліріозний розлад свідомості

В.*Сутінковий розлад свідомості

С. Онейроїдний розлад свідомості

D.

Е.

  1. Хворий 34 років. Оглянутий в приймальному відділенні у стані психомоторного збудження. Дезорієнтований в місці, часі, вважає, що знаходиться в аеропорту, називає неправильно рік. Проте правильно називає свої паспортні дані. Відчуває в роті сторонній смак та «клубок ниток», бачить мертвих родичів. Температура тіла – 39,20 , АТ – 150/90 мм рт.ст, Неврологічна патологія відсутня. Для якого синдрому типове дане збудження?

А. Кататонічний

В. Параноїдний

С.* Деліріозний

D.

Е.

  1. Хворий В., 30 років, інвалід 2-ї групи. Знаходиться на повторному лікуванні у психіатричній лікарні. Психічний стан: в'ялий, повільний, нічим не цікавиться. Лежить у ліжку, не звертає уваги ні на хворих, ні на медичний персонал. Погляд невиразний, обличчя гіпомімічне. Самостійно не вмивається, в столову не ходить. При наполяганні медичного персоналу виконує вказівки, не чинячи опору. На запи тання лікаря відповідає з великою затримкою, односкладно, не завжди розуміє суть запитання, перепитує. Ось зразок розмови з хворим:

Лікар: Скажіть, як Вас звати?

Хворий мовчить.

Після декількох повторень запитання тихим голосом відповідає: Олег.

Лікар: (легенько трясе хворого за плече). Голова в Вас болить?

Хворий (після паузи): Голова… ні, не болить.

Лікар: Давно Ви знаходитесь у лікарні?

Хворий не відповідає на запитання навіть після багаторазового його повторення.

Лікар: Ви хочете піти додому?

Хворий: Хочу.

Через три тижні після поступлення хворого в стаціонар стан його значно покращився: він став більш активним, спілкувався з медичним персоналом, хворими. Про свою хворобу у нього залишився смутний спогад.

а) визначіть синдром; (Оглушення)

б) для яких захворювань він характерний? (Апато-абулічний)


  1. Хвора 19 років. З 8-ми років страждає на епілептичну хворобу. Пішла на прийом до лікаря і не повернулася. Через три дні з'явилася додому обірваною, замерзлою. Поводила себе дивно: не розмовляла, ні з ким не спілкувалася, дивилася в одну точку, вночі не спала. Наступного дня стан нормалізувався. Хвора не змогла пригадати, що з нею відбувалося впродовж останніх чотирьох діб. Оточуючим здавалася задумливою та сонливою. Визначіть психопатологічний стан.

А. Оглушення

В.* Сутінковий

С. Деліріозний

D. Онейроїдний

Е. Аментивний


  1. Хворий 28 років, шофер. З метою зігрітися, випив з каністри рідини, думаючи, що то спирт. Психічний стан: аутопсихічне орієнтуавння збережене, алопсихічне – порушене. Скарджиться на наявність в роті «волосся, клубка ниток». Час від часу на обличчі хворого з'являється вираз жаху, він схоплюється з ліжка і кричить. Визначіть психопатологічний синдром.

А. Сутінковий

В. Хореатичнийий

С. Параноїдний

D. Аментивний

Е.* Деліріозний


  1. Хвора 56 років. У приймальному відділенні була збудженою, не впізнавала родичів, не могла назвати своє ім'я. Страждає на гіпертонічну хворобу. Отримала звістку про хворобу матері: розхвилювалася, плакала, а потім з'явилося збудження та непраавильна поведінка. Об'єктивно: АТ – 190/120 мм рт.ст., дезорієнтована, окремі гілюцинаторні переживання. Хворій було введено в/в 10 мл 25% розчину сірчанокислої магнезії. Через 5 хв. вона почала впізнавати своїх близьких, здивовано запитала, де вона. Про свою поведінку нічого не пам'ятала. Який синдром був у хворої?

А. Сутінковий

В. Хореатичний

С. Парноїдний

D. Аментивний

Е. * Деліріозний

  1. Хворий 34 років. Оглянутий в приймальному відділенні у стані психомоторного збудження. Дезорієнтований в місці, часі, вважає, що знаходиться в аеропорту, називає неправильно рік. Проте правильно називає свої паспортні дані. Відчуває в роті сторонній смак та «клубок ниток», бачить мертвих родичів. Температура тіла – 39,20 , АТ – 150/90 мм рт.ст, Неврологічна патологія відсутня. Для якого синдрому типове дане збудження?

А. Кататонічний

В. Параноїдний

С.* Деліріозний

D.


  1. Хворий 54 років. Страждає на важку соматичну недугу впродовж багатьох років. Останні кілька днів соматични й стан різко погіршився, при цьгому він перестав розуміти звернену до нього мову, виконувати елементарні інструкції. Нерідко збуджується в межах ліжка. Не реагує на зовнішні подразники. Для контакту недоступний. Періодично вимовляє окремі уривки фраз. Який психопатологічний синдром відповідає наведеній клфінічній картині?

А. Онейроїдний

В. Деліріозний

С. Присмерковий

D.* Аментивний

Е. Оглушення


  1. Хворий 36 років. Переніс струс мозку звтратою свідомості. Госпіталізований у травматологічне відділення ЦРЛ. Незабаром вийшов із коматозного стану, якийсь час відзначалося оглушення. Через добу ввечері став тривожним, відзначалися страхи, безсоння, ілюзорне сприйняття – черевик сприйняв кішкою. Вночі з'явилися зорові та слухові галюцинації: бачив жінок, що мали намір зарубати його лопатами, обличчя їх були перекривлені гнівом, вони щось кричали, загрожували, рпоклинали його. Був моторно збуджений, молив про допомогу, прагнув врятуватися утечею. Супротивився утриманню. Дезорієнтований. Ступінь порушень свідомості змінювався. Який гострий психоз відзначався у пацієнта?

А. Присмерковий стан свідомості

В.*Гострий деліріозний посттравматичний психоз

С. Галюцинаторно-параноїдний посттравматичний психоз

D.


  1. У хворгого 36 років, слюсаря, 3 дні тому з'явилися тривога, напруженість. Вночі не спав, здавалосяґ, що хт ось кричить за стіною, погрожує, зве піти випити. Збуджений вибіг з дому, кинувся за допомогою до відділення міліції, звідти був доставлений до психіатричної лікарні. У відділенні – збуджений, особливо ввечері, пориваєт ься до вікна, дверей. Періодично «бачить перед собою маленьких мишей та звірів, стряхує їх з рукава одежі», голосно сміється. Який синдром має місце в цього хворого?

А.*Деліріозний синдром

В. Маніакальний синдром

С. Астенічний синдром

D. Істеричний синдром

Е. Парафренний синдром


  1. Дівчинка 14 років. Щойно на уроці математики отримала незадовільну оцінку, з приводу чого одержала догану від вчителя і довго плакала.Після уроку раптово впала в класі і втратила свідомість. При огляді дитини: шкірні покриви блідо-рожевого кольору, пульс – 100 /хв. Задовільних властивостей, АТ – 110/70 мм рт.ст. Повіки щільно стулені (при спробі їх вівдкрити). Видимиїх пошкоджень не відмічено. Який попередній діагноз?

А. Епілептичний напад

В.* Істеричне запаморочення

С. Ваготонічне зомління

D. Синдром подовженого інтервалу Q-Т

Е. Симпатико-тонічний колапс



  1. Хвора 17 років, десять років страждає на епілептичну хворобу. Пішла на прийом до лікаря і не повернулася. Через три дні з'явилася додому обірваною, замерзлою. Поводила себе дивно: не розмовляла, ні з ким не спілкувалася, дивилася в одну точку, вночі не спала. Наступного дня стан нормалізувався. Хвора не змогла пригадати, що з нею відбувалося впродовж останніх чотирьох діб. Оточуючим здавалася задумливою та сонливою. Визначіть психопатологічний стан.

А. Деліріозний

В. Оглушення

С.* Сутінковий розлад свідомості

D. Онейроїдний синдром

Е. Аментивний синдром


  1. У хворої 24 років з тривожними рисами особистості впродовж року спонтанно раптово виникають повторні напади тривалістю до 10 хвилин з інтенсивною тривогою, різноманітними неприємними відчуттями в тілі, відчуттям недостачі повітря, серцебиттям, головокружінням, страхом смерті та втратою самоконтролю, емоційним збудженням. Який стан виникає у хворої?

А. Кататонічний розлад

В. Галюцинаторний розлад

С.*Панічний розлад

D. Депресивний ступор

Е. Маячний ступор


  1. Хворий активний, рухливий, метушливий. Протидіє обстеженню. Розмовляє швидко, голосно, висловлювання спонтанні, непослідовні. Визначити психопатологічний синдром.

А. Делірій

В. Кататонічне збудження

С.*Психомоторне збудження

D. Поведінковий розлад

Е. Параноїдний синдром


  1. Хворий тривожний, метушливий, заглядає під ліжко, щось струшує з ковдри і топче ногами. На підлозі «бачить ми шей, щурів, літаючих комах». Алопсихічне дезорієнтування, мова уривчаста, тремтіння тіла, гіпергідроз, тахікардія. Зловживає алкоголем. Ваш діагноз

А. Травматичний делірій

В. Реактивний делірій

С. Інфекційний делірій

D.* Алкогольний делірій

Е. Епілептичний делірій


^ 6. Рекомендована література:


6.1. Основна:

    1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології: Підручник для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Вінниця, 2001.

    2. Загальна та медична психологія (практикум)/Під заг. ред. проф. І. Д. Спіріної, проф. І.С. Вітенка. – Дніпропетровськ , АРТ ПРЕС, 2002.

    3. Клиническая психология: Ученик для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологи /Под ред. проф. Б.Д. Карвасарского. – Санкт-Петербург, 2002.

    4. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: Медпрес, 2001.




    1. Лакосина Н.Д. Клиническая психология: Ученик для студентов медицинских вузов /Н.Д.Лакосина, И.И.Сергеев, О.Ф.Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 416 с.



6.2. Додаткова:

  1. Основи психології /За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ: «Либідь», 1996.

  2. Психология /под ред. проф.В.М.Мельникова. – М.: Фізкультура и спорт, 1987. – С. 19-64.



Методичні вказівки склав

к.мед.н., асистент В.І.Курик


Рецензія позитивна

доцент



Схожі:

“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи