Перекладознавство icon

Перекладознавство




Скачати 122.01 Kb.
НазваПерекладознавство
Дата13.07.2012
Розмір122.01 Kb.
ТипДокументи

ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО




УДК 800


СЕМАСІОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПОРІВНЯННЯ В ПЕРЕКЛАДІ


Н.В. Таценко,

Сумський державний університет, м. Суми


У статті проаналізовано специфіку семасіологічних параметрів порівняння слів у перекладі. Виділено основні типи співвідношень предметно-логічних компонентів лексичних значень порівнюваних слів, досліджено когнітивний компонент лексичного значення. Надано класифікацію міжмовних омонімів.

Ключові слова: семасіологічний, ономасіологічний, міжмовна омонімія, змістова структура, предметно-логічний компонент, когнітивний компонент, контрастивний аналіз.


Порівняльний аналіз у перекладі спирається на існуючі й обґрунтовані в сучасній лінгвістиці аспекти: семасіологічний та ономасіологічний. Розмежування цих аспектів визначається самою природою слова, яке одночасно має значення, тобто є носієм концептуально-семантичної інформації, і означає, тобто співвідноситься з певним фрагментом дійсності, який отримує певну словесну матеріалізацію. Метою пропонованого дослідження є виявлення специфіки семасіологічних параметрів порівняння слів під час перекладу. Планується вирішення таких завдань, як виділення основних типів співвідношень предметно-логічних компонентів лексичних значень порівнюваних слів, а також аналіз міжмовної омонімії.

Порівняльний аналіз слів у семасіологічному аспекті при перекладі передбачає виявлення відмітних ознак на рівні основних компонентів змістовної структури слова, а також особливостей реалізації лексичних значень, які виходять за рамки стійких системних відношень, окреслюючи контури сенсу слів. Структуру лексичного значення складають такі основні компоненти: 1) когнітивний, або предметно-логічний; 2) граматичний; 3) стилістичний; 4) конотативно-прагматичний; 5) компонент, що регулює сполучні можливості слова.

Природно, що це не остаточний перелік компонентів змістовної структури слова. Кожний із перелічених компонентів є неоднорідним і припускає членування на менші складники в залежності від об’єму й характеру лексичного значення слова, які визначаються не тільки предметно-логічною співвіднесеністю, але й частиномовною приналежністю, особливостями словотворчої структури, специфікою стилістичного маркування, експресивними якостями й іншими ознаками. Всі основні компоненти значення та їх складові можуть бути представлені відповідними семами як одиницями абстрактного рівня лінгвістичного аналізу.

Когнітивний, або предметно-логічний компонент є основним у структурі лексичного значення і включає в себе лінгвістичну модель поняття про предмет або явище, що позначається словом. Ця модель є діалектичною єдністю предметної віднесеності слова, іншими словами, денотату – предмету найменування, який є типізованим уявленням про унікальний або серійний предмет як цілісну сутність [1, с.93], і понятійної характеристики денотату, що зазвичай іменується сигніфікатом, або сигніфікованим компонентом значення, котрий імплікує найбільш істотні для певного мовного колективу когнітивні ознаки як ступені пізнання предмету, що відповідають певному рівню розвитку мовного колективу.

Тим самим, когнітивний, або предметно-логічний компонент лексичного значення розділяється на дві складові: денотат і сигніфікат, які, на думку більшості дослідників, є відносно самостійними компонентами, що характеризуються своїм набором семантичних ознак. Згідно з цим і лексику в будь-якій мові розділяють на два види – імена денотативного ситуативно-тематичного характеру й імена сигніфікативного характеру – імена предметні й ознакові.

Клас конкретно-предметних іменників наочно репрезентує так званий денотативний тип значення знаку. Предметні іменники безпосередньо співвіднесені з денотатами. Не випадково сприймання / не сприймання органами чуттів позначених іменниками предметів слугує основним критерієм для розмежування конкретних і абстрактних іменників. Однак з точки зору діалектичної, а не формальної логіки, розмежування, а тим більше протиставлення денотативного й сигніфікативного компонентів у структурі значення будь-якого іменника не є релевантним.

Візьмемо, до прикладу, значення слова cage: ‘an enclosure made of bars or wires, for keeping birds or animals in’ [2, с.115]. Якщо визнати, що денотативною семою є ‘enclosure’, оскільки це слово є посиланням на предмет, а сигніфікативними – всі інші (‘made of bars of wires, ‘for keeping birds or animals in’), так як вони є уточненням уявлення про денотат і вказують на основні ознаки поняття, що з ним пов’язане, то це не буде науково обґрунтованим розмежуванням. Усі зазначені семи тільки в своїй сукупності, взаємодоповнюючи одна одну, створюють відносно цілісне уявлення про вказаний предмет і про ознаки, що складають суть поняття про нього.

Інша річ, що будь-яка диференціація об’єктів опису має допустимі межі, окреслені логікою наукового дослідження й здоровим глуздом. Предмет і поняття про нього не існують для людини окремо один від одного. Лексичні значення слів як лінгвістичні моделі, “знімки” понять відображають симбіоз предмета й поняття, й розділяти їх недоречно. Крім того, навіть у конкретно-предметної лексики значення не мають суворих меж. Вони такі ж дифузні, хоча й у меншій мірі, як і значення інших повнозначних слів, що пояснюється багатоаспектністю самих предметів.

Будь-який предмет (денотат) є складним і неоднозначним за своїми відношеннями та взаємозв’язками, як і сама природа, і людина, що її пізнає. Саме тому лексикографічні репрезентації лексичних значень у різних мовах і схожі, й відмінні – в одних мовах виокремлюються одні семантичні ознаки, в інших – інші. Навіть якщо порівняти словникове тлумачення наведеного вище англійського слова cage з українським словом клітка, то можна побачити певні відмінності, хоча ядро когнітивного компоненту значення залишається незмінним. Порівняймо: клітка закрите приміщення для птахів, тварин і т. ін. із стінками з металевих або дерев’яних прутів’. Виділених сем немає в його словниковому тлумаченні англійського слова, що не означає, однак, що ці ознаки відсутні в його значенні.

Тим самим, виділяючи в структурі лексичного значення когнітивний компонент, не доречно розмежовувати його на складові – денотативний і сигніфікативний компоненти, слід розглядати їх у діалектичній єдності, яку відображає й термінологічний синонім основної частини лексичного значення: предметно-логічний компонент. Відображений чуттєвим спогляданням предмет і сформульоване поняття про нього складають основу позначеного словесного знаку, його денотату й сигніфікату.

Зазначений високий ступінь абстракції – результат логічного (умоглядного) конструювання моделі словесного знаку. Лексичне значення слова як даність мовної компетенції носіїв мови та як лексикографічний опис цієї даності не має видимого розмежування між предметом і понятійною інформацією про нього. В лексичному значенні слова (його когнітивній частині) денотат і сигніфікат злиті воєдино, відображаючи єдність і цілісність предмета й поняття, і ширше – свідомості-реальності. Тому розмежування сем як елементів лексичного значення на денотативні й сигніфікативні є малопродуктивним.

Лексичне значення слова, як і поняття, лінгвістичним утіленням якого слугує значення, має свій об’єм і зміст. Семантичний об’єм значення визначається кількістю сем, що відображають клас певних предметів і явищ, узагальнених у значенні; зміст лексичного значення – це сукупність істотних семантичних ознак предметів та явищ, що називаються словом. Семантичний об’єм і зміст значення – це кількісно-якісний аспект дослідження складу й змісту семантичних ознак, що складають структуру лексичного значення, зокрема, когнітивний компонент цієї структури.

Під час контрастивного аналізу відмінності між семантичним об’ємом і відповідно змістом лексичних значень слів, що порівнюються, найбільш очевидні. Ці відмінності дозволяють прослідкувати амплітуду коливань значень від мінімальних до істотних. До прикладу, російське слово возповозка с кладью’ [3, с.196] має малий семантичний об’єм, а зміст лексичного значення – дуже широкий і в певній мірі узагальнений, оскільки цим словом можна назвати будь-який віз із поклажею, незалежно від її форми, кількості коліс, способу пересування.

Український відповідник має більш широкий семантичний об’єм, що звужує зміст значення, робить його конкретним і визначеним. Слово віз – це не просто ‘повозка с кладью’, а ‘засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для вантажів’ [4, с.667]. Англійське слово wagon узагалі має декілька значень ‘1. a four-wheeled vehicle used for carrying heavy loads, sometimes pulled by a horse or tractor; 2. an open railway freight truck; 3. a lorry’ [2, с.1000].

Відмінності значень пояснюються не тільки відмінностями лексикографічних способів тлумачення (почасти це також необхідно враховувати), але й відмінностями понять, пов’язаних із денотатом у різних мовних культурах. Порівняймо також похідні: українське слово візок (застаріле) ‘екіпаж на ресорах із дверцятами та вікнами’, російське слово возок (в старину) ‘крытая зимняя повозка, а также сани со спинкой’, англійське слово sleigh ‘1. a vehicle mounted on runners, drawn by horses or dogs, for transporting people or goods over snow; 2. a light wooden frame used, esp by children, for sliding over snow’. Склад і зміст сем, що репрезентують когнітивний компонент лексичного значення слів, значно відрізняються, зберігаючи при цьому посилання на денотат як транспортний засіб.

Між семантичним об’ємом (складом сем) і змістом когнітивного компоненту лексичного значення слова існує зворотно пропорційна залежність: чим вужчим є об’єм, тим ширшим і більш узагальненим є зміст значення, і навпаки. До прикладу, порівняймо українське слово грінка змащена жиром і підсмажена скибка хліба’ [4, с.170], російське гренкаподжаренный ломтик хлеба, обычно белого’ [3, с.346] та англійське toastsliced bread browned by exposure to heat’ [2, с.931].

У значенні українського слова грінка та англійського toast немає сем, які конкретизують якість хліба, що підсмажується, на відміну від значення російського слова гренка. Ми спостерігаємо розширення уявлення про денотат в українській і англійській мовах та його звуження, обмеження в російській. Крім того, в англійській мові зміст значення слова toast є найбільш узагальненим, оскільки в ньому немає семи, яка конкретизує спосіб приготування. Наочним прикладом вищевказаної закономірності в співвідношенні семантичного об’єму й змісту значення є такі слова, як українське госпіталь та англійське hospital, де останнє називає лікарню взагалі, а не тільки військовий лікувальний заклад.

Під час контрастивного аналізу лексико-семантичних співвідношень за параметром, що передбачає відмінності в об’ємі й змісті предметно-логічного компоненту, слід брати до уваги семантичні ознаки, наявність або відсутність яких впливає на певні якісні відмінності в сприйнятті лексичного змісту порівнюваних слів. У залежності від характеру й ступеня цих відмінностей виділяються такі основні типи співвідношень предметно-логічних компонентів лексичних значень: збіг, включення, пересікання й розбіжність позначуваних [5, с.161]. Амплітуда семантичних коливань у межах зазначених типів може бути різною, що стирає чітке розмежування між певними типами лексико-семантичних відношень.

До прикладу, тонкі відношення семантичних розбіжностей спостерігаються між російським словом хворать і українським словом хворіти. Українське слово співвідноситься з російським болеть і є його еквівалентом; російське хворать має подібне значення, але, по-перше, тут спостерігається менший ступінь інтенсивності хвороби: коли говорять он хворает, то зазвичай мають на увазі ‘не дуже сильно’ хворіє, хоча в такому вживанні немає абсолютної послідовності. По-друге, хворать у російській літературній мові належить до розмовного стилю, що також відрізняє його від українського літературного хворіти. На конотативно-смисловому рівні визначаються й розбіжності між російським словом усмешка й українським усмішка, де російське слово має іронічний відтінок, а українське є повноправним еквівалентом російського улыбка.

Наведені приклади тяжіють до найбільш цікавого різновиду розбіжності лексичних значень, яку прийнято називати міжмовною омонімією – явища, що має особливе значення як для практики, так і для теорії перекладу. Проблеми міжмовної омонімії досить добре досліджені в прикладному аспекті перекладацької діяльності: в зв’язку з так званими “фальшивими друзями” перекладача, або лексичними псевдоеквівалентами. Ці слова є або генетично спорідненими, або запозиченими (інтернаціоналізми), близькими або збіжними за формою, але не пов’язаними один з одним за значенням. Їх уживання в якості еквівалентів у перекладі призводить до помилок.

Класичним прикладом зумовленого омонімією перекладацького ляпсусу є, наприклад, переклад англійського слова academic українською як академік. Зазначене слово має декілька значень, зовсім не пов’язаних із членом академії наук: academicadj 1. relating to a college or university 2. (of pupils) having an aptitude for study 3. relating to studies such as languages and pure science rather than technical or professional studies 4. of theoretical interest only 5. n a member of the teaching or research staff of a college or university’ [2, с.4].

Дослідження міжмовної омонімії й паралексії давно привертає увагу дослідників і дає надзвичайно цікаві й корисні результати. Багатий матеріал словників міжмовного опису омонімів М. П. Кочергана, В. В. Акуленка, К. Г. М.  Готліба, М. Кесслера, Л. Дюпона, М. Рейнххеймера охоплює широке коло різноманітних проявів міжмовної омонімії, серед яких можна виділити такі основні групи.

^ 1. Повні міжмовні омоніми – такі слова різних мов, які співпадають за формою, але цілковито відрізняються за змістом і є, як правило, результатом випадкових фонетичних збігів або стертих етимологічних зв’язків [5, с.164]. До прикладу: українське слово репліка – англійське replicaточна копія’, українське фабрика – англійське fabricматерія, тканина’, російське рок нещаслива доля’ – англійське rockскала’, російське магазинприміщення для торгівлі’ – англійське magazineілюстрований журнал’, українське лютий (місяць) – російське лютый злой’.

Якщо взяти за мету, то в деяких випадках можна виявити сліди віддалених семантичних зв’язків між парами омонімів: укр. лютий і рос. лютый – у лютому дійсно люті морози. Чинники міжмовної омонімії можуть мати глибоке коріння, пов’язане з культовими древніми обрядами, забутими культурно-історичними контактами тощо. Так, наприклад, походження болгарського слова булканаречена, молода жінка’ бере початок у весільній традиції накривати наречену спеціальною червоною тканиною (було), назва якої прийшла з Турції, де це слово означає платок [6, 290].

^ 2. Міжмовні пароніми – це слова, які в різних мовах мають істотні розбіжності предметно-логічного змісту, але частково (як правило, на імпліцитному рівні) зберігають загальну понятійну подібність, що є результатом їх генетичної спільності [5, 165]. Чинниками великої кількості міжмовних паронімів є наявність у них спільного етимологічного кореня, семний склад якого “розвіявся” по різних мовах, видозмінився в інших смислових комбінаціях, розширився або звузився в значеннях, розвинув нові семантичні відгалуження тощо.

Міжмовні пароніми – це результати мовних контактів у різні історичні періоди, певний характер запозичення іншомовних слів, коли з чужої мови беруть не все значення, а саме те, яке є необхідним або підходить для певного соціуму. Наочне тому підтвердження – європейські мови, де між певними словами існує серйозна смислова плутанина. До прикладу, керівника університету (коледжу) на Україні або в Росії називають ректор. Навіть професійний перекладач допустив помилку й англ. rector при перекладі Дж. Ґолсуорсі переклав буквально й читачі з подивом дізнаються про крайню нужду сім’ї англійського ректора, хоча насправді там мова йшла не про керівника університету, а про парафіяльного священика [7, с.374]. В Англії та США, як відомо, ректор вузу іменується по-іншому: principal, president, chancellor. Якщо продовжити університетську тематику, то виявимо, що англійське lecture – це не тільки ‘лекція’, а й ‘догана, осудження’. Англійське stipenda regular salary or allowance, esp that paid to a member of the clergy’ [2, с.868] не має ніякого відношення до студентської стипендії. Студенти університету зазвичай отримують scholarship, grant, аспіранти – fellowship.

Таким чином, особливості семантичних розбіжностей порівнюваних слів (зокрема, міжмовних омонімів) у перекладі підпорядковуються загальним закономірностям мовної концептуалізації людських знань та відображенню специфіки цієї концептуалізації в лексичній семантиці мов. Мовні закономірності організації лексики виявляються в тому, що омонімічними за семантикою в більшості випадків є тільки певні значення порівнюваних слів, а не лексеми в цілому. Детальний розгляд цього феномену є перспективою подальших наукових розвідок.


^ СЕМАСИОЛОГИЧЕСКИЕ ПАРАМЕТРЫ СРАВНЕНИЯ В ПЕРЕВОДЕ


Н.В. Таценко


В статье анализируется специфика семасиологических параметров сравнения слов в переводе. Выделяются основные типы соотношений предметно-логических компонентов лексических значений сравниваемых слов, исследуется когнитивный компонент лексического значения. Представлена классификация межъязыковых омонимов.

^ Ключевые слова: семасиологический, ономасиологический, межъязыковая омонимия, содержательная структура, предметно-логический компонент, когнитивный компонент, контрастивный аналіз.


^ SEMASIOLOGICAL PARAMETERS OF COMPARISON IN TRANSLATION


N.V. Tatsenko


The paper analyzes specific semasiological parameters of words comparison in translation. Basic correlation types of subject-logical components of lexical meanings of words compared are singled out, cognitive component of lexical meaning is analyzed. Classification of interlingual homonyms is given.

Key words: semasiological, onomasiological, interlingual homonymy, contextual meaning, subject-logical component, cognitive component, contrastive analysis.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Уфимцева А.А. Лексическое значение. Принципы семиологического описания лексики
/ А.А. Уфимцева. – М., 1986. – 256 с.

2. Collins English Dictionary / Editors: J. Crozier, A. Grandison, C. McKeown, E. Summers, P. Weber. – Glasgow: HarperCollins Publishers, 2008. – 1040 p.

3. Словарь русского языка : В 4 т. – М., 1981–1984.

4. Словник української мови : В II т. – К., 1960–1970.

5. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. – Киев: Знання, 2004. – 326 с.

6. Тищенко О. В. Обрядова семантика у слов’янському мовному просторі / О.В. Тищенко. – К., 2000. – 236 с.

7. Акуленко В. В. Англо-русский и русско-английский словарь “ложных друзей переводчика”
/ В В. Акуленко. – М., 1969. – 384 с.


Надійшла до редакції 25 жовтня 2010 р.





«Філологічні трактати», №1’ 2010

Схожі:

Перекладознавство iconПерекладознавство
move to 0-16878854
Перекладознавство iconПерекладознавство
move to 0-18292690
Перекладознавство iconПерекладознавство
move to 0-17856410
Перекладознавство iconПерекладознавство
Стаття присвячується проблемам текстового перекладу, його статусу, вправам підготовчого, операційного та творчого характеру
Перекладознавство iconПерекладознавство
В статье рассматриваются вопросы онтологической сущности числительных – их истоков, семантических девиаций, полифункциональности....
Перекладознавство iconТеорія та практика перекладу (4 курс іспанці) Завдання
...
Перекладознавство iconТеорія та практика перекладу (4 курс французи) Завдання
...
Перекладознавство iconС. П. Запольських Сучасне перекладознавство характеризується досить великою кількістю концепцій, направлених на вирішення
При цьому інтерес до історичного минулого України з боку іноземного читача стимулює потребу вирішення питань, пов’язаних із специфікою...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи