Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу icon

Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу




Скачати 249.5 Kb.
НазваЧастина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
Дата13.07.2012
Розмір249.5 Kb.
ТипДокументи
1. /C-+ш-/new/LїLT-.doc
2. /C-+ш-/new/R_1.doc
3. /C-+ш-/new/R_10.doc
4. /C-+ш-/new/R_11.doc
5. /C-+ш-/new/R_12.doc
6. /C-+ш-/new/R_13.doc
7. /C-+ш-/new/R_14.doc
8. /C-+ш-/new/R_15.doc
9. /C-+ш-/new/R_16.doc
10. /C-+ш-/new/R_17.doc
11. /C-+ш-/new/R_2.doc
12. /C-+ш-/new/R_3.doc
13. /C-+ш-/new/R_4.doc
14. /C-+ш-/new/R_5.doc
15. /C-+ш-/new/R_6.doc
16. /C-+ш-/new/R_7-8.doc
17. /C-+ш-/new/R_9-1.doc
18. /C-+ш-/new/R_9-2.doc
19. /C-+ш-/new/флёсLлм 1.doc
20. /C-+ш-/new/ц-фргхіьър.doc
21. /C-+ш-/staroe/R-10.doc
22. /C-+ш-/staroe/R-11.doc
23. /C-+ш-/staroe/R_ 7-8.doc
24. /C-+ш-/staroe/rozd-1.doc
25. /C-+ш-/staroe/rozd-13.doc
26. /C-+ш-/staroe/rozd-14.doc
27. /C-+ш-/staroe/rozd-16.doc
28. /C-+ш-/staroe/rozd-17.doc
29. /C-+ш-/staroe/rozd-2.doc
30. /C-+ш-/staroe/rozd-3.doc
31. /C-+ш-/staroe/rozd-4.doc
32. /C-+ш-/staroe/rozd-5.doc
33. /C-+ш-/staroe/rozd-6.doc
34. /C-+ш-/staroe/rozd15.doc
35. /C-+ш-/staroe/rozd_12.doc
36. /C-+ш-/staroe/rozd__4.doc
37. /C-+ш-/staroe/~$чфъя 9-2.doc
38. /C-+ш-/staroe/г-чф_я 1.doc
39. /C-+ш-/staroe/г-чфъя 9-1.doc
40. /C-+ш-/staroe/г-чфъя 9-2.doc
41. /C-+ш-/staroe/ц-фргхіьър.doc
42. /C-+ш-/staroe/чю_ці.doc
43. /C-+ш-/staroe/шлїїї/г-чф_я 3.doc
44. /гї-.,Lсэ-/Lсэ5-8.doc
45. /гї-.,Lсэ-/Ris_2-1.doc
46. /гї-.,Lсэ-/ris-81-86.doc
47. /гї-.,Lсэ-/гї--4-1.doc
48. /гї-.,Lсэ-/гї--4-5.doc
49. /гї-.,Lсэ-/гї--41-39-37.doc
50. /гї-.,Lсэ-/гї--8-4.DOC
51. /гї-.,Lсэ-/гї-46-LL.doc
52. /гї-.,Lсэ-/гї-53-LL.doc
53. /гї-.,Lсэ-/ісэ--8_4.doc
54. /гї-.,Lсэ-/ісэ-_11.doc
55. /гї-.,Lсэ-/ісэ-_3Ver.doc
56. /іTм-L Lї-..doc
Київський національний економічний університет
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу
Особливості організації обліку
Особливості організації робіт
Частина IV організація роботи виконавців облікових, контрольних та аналітичних служб
Та розроблення організаційних регламентів
І їхнього розвитку р 14 15
Організація інформаційного
Організація нормативно-правового
Організація розвитку
Предмет І метод організації
3 озділ організація бухгалтерського облікового процесу р 4
Особливості організації
Контрольна операція
Організація аналітичного процесу загальна організаційна побудова аналітичного процесу
На окремих ділянках р 9 озділ загальні питання організації обліку на окремих ділянках р 8
Особливості організації
9 Організація обліку вексельних операцій
2. Організація бухгалтерського обліку (служби) Види діяльності, які підлягають обліку
Зміст частина І
Розділ 10
Розділ 11
Частина III
Розділ 1 основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в системі управління підприємством
Організаційних регламентів 13 Загальні положення
Розділ 14 організація проектування І впровадження системи обліку, контролю та аналізу за умов застосування пк
Розділ 16
Розділ 17
Предмет І метод організації
Організація облікового, контрольного
Розділ 4 особливості організації облікового процесу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
Організація контрольного процесу загальна організаційна побудова контрольного процесу
Розділ 6 організація аналітичного процесу
Організація інформаційного
Розділ 12 організація праці працівників — людей зайнятих бухгалтерським обліком, конррлем та аналізом
Розділ 4 особливості організації облікового процесу в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
Розділ 1 основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в системі управління підприємством
9 Загальні положення 1 Визначення активів як об’єктів організації
9 Особливості організації обліку розрахункових операцій
Зміст частина  загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу розділ  Основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в системі управління підприємством
Організаційний зміст наказу про облікову політику підприємства зміст
Організація облікового, контрольного
Таблиця 8
Рис. Технологічна структура бухгалтерського обліку, контролю та аналізу як процесу І об’єкта організації Рис. 1
Рис. Класифікація організаційних регламентів з обліку, контролю І аналізу
Рис. Технологічний процес реєстрації первинної інформації з використанням штрихових кодів Рис. 6
Схема документообігу для контролю вірогідності даних руху деталей з цеху (дільниці) на склад готової продукції
Індивідуальний графік роботи старшого бухгалтера з обліку праці І заробітної плати
План заходів щодо впровадження нормативного методу обліку витрат на виробництво І калькуляції собівартості продукції на основі системи прогресивних норм І нормативів на 1999—2003 рр
Таблиця 9
Виробничі запаси


ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ,
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ


Р
2
ОЗДІЛ

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ,
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ В СИСТЕМІ
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ


Р
1
ОЗДІЛ


ПРЕДМЕТ І МЕТОД ОРГАНІЗАЦІЇ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ,
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ


РОЗДІЛ 1

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ В СИСТЕМІ
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ


1.1. Бухгалтерський облік, контроль
та аналіз у системі управління господарством


Спеціалізація будь-якої галузі науки чи наукової дисципліни безпосередньо пов’язана з чітким окресленням мети, предмета вивчення та методу пізнання (дослідження). Для організації бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності слід пра­вильно визначити параметри таких видів роботи в системі управління.

Бухгалтерський облік, контроль і аналіз — специфічні види управлінської роботи — як функції управління є складниками загальної трудової діяльності людей у сфері керування. Водночас бухгалтерський облік, контроль і аналіз являють собою напрями управління як інформаційного процесу та окремі підсистеми економічної інформації. У єдності двох аспектів — роду (виду) діяль­ності й виду інформації — облік, контроль і аналіз утворюють підсистеми управління.

Користувачів бухгалтерської інформації можна поділити на три такі основні категорії:

1. Адміністраціягрупа працівників, котрі несуть повну відповідальність за управлінську діяльність підприємства (індивідуаль­ні власники, співвласники, рада директорів, управлінський апарат підприємства, менеджери, керівники підрозділів, майстри);

2. Користувачі з прямим фінансовим інтересомнинішні та потенційні інвестори, які аналізують звітність, аби визначити фінансову перспективу підприємства, і нинішні та потенційні кредитори, котрі визначають фінансовий стан підприємства з метою своєчасного погашення заборгованості;

3. Користувачі з непрямим фінансовим інтересомдержавні податкові адміністрації, установи банку, органи статистики та інші органи, що контролюють або вивчають фінансову звітність підприємств.

З погляду організації важливим є те, що облік господарської діяльності виник як функція реєстрації фактів господарського життя. Згодом згідно з вимогами суспільного розвитку, і насамперед тими, які стосуються відображення економіко-правових відносин у суспільстві та безпосередньо управління, відбулася диференціація зазначеного обліку — поділ на види, а саме: оперативний, статистичний і бухгалтерський.

Контроль і аналіз господарської діяльності як прийоми її перевірки й оцінки застосовуються здавна, а як система спеціальних знань, пов’язаних з вивченням і дослідженням економічних процесів у їхньому взаємозв’язку, науковим обґрунтуванням прогнозів та планів, виявленням позитивних і негативних чинників, розкриттям тенденцій розвитку господарства та узагальненням досвіду, вони почали формуватися порівняно недавно.

Тепер у системі управління бухгалтерський облік, контроль та аналіз характеризуються, з одного боку, як види діяльності, а з іншого — як види інформації, що мають окремі різновиди (рис. 1.1).




Рис. 1.1. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз
господарської діяльності в системі економічної інформації

Отже, кожний вид господарського обліку, контролю та аналізу є самостійним родом діяльності й видом економічної інформації. А це означає, що кожний з них організаційно виокремлюється в управлінській системі як підсистема нижчого порядку, тобто розглядати їх слід як взаємопов’язані та взаємозумовлені системи, які перебувають у безперервному русі — постійно розвиваються, змінюються.

1.2. Зміст і передумови організації
бухгалтерського обліку, контролю та аналізу


Управління являє собою цілеспрямований вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування.

З огляду на потребу постійного вдосконалення управління на основі впровадження досягнень науки першочерговим стає завдання організації зазначених відносин. Це стосується також бух­галтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності — важливих функцій керування.

Термін «організація» має різні смислові відтінки. У найзагаль­нішому значенні це упорядкування, налагодження певної системи. Організація передбачає досягнення та збереження стану певної впорядкованості елементів (вузлів) системи в цілому, підтримання якісної її визначеності.

Основні вузли будь-якої системи становлять її механізм, статика (структура, кадри, техніка) і динаміка.

Механізм характеризується теорією (визначення мети, предмета та методу) і практикою, система в статиці — її структурою, елементами й співвідношеннями між ними, а також технікою, система в динаміці — технологічними процесами, які в ній відбуваються.

Упорядкування всіх вузлів (елементів) системи бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності притаманне їхній організації в широкому розумінні. Така організація полягає в цілеспрямованому вдосконаленні механізму, структури й процесів бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності як певних сукупностей. Упорядкування частини вузлів (елементів) системи характеризує організацію у вузькому розумінні. З огляду на це термін «організація бухгалтер­ського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності» може означати або «організацію їх як систем», або «організацію їх функціонування (управління ними) у часі та просторі». Перше тлумачення відповідає ширшому за обсягом поняттю.

Щоб якомога повніше розкрити зміст поняття «система», необхідно уявити таку її форму, яка нас цікавить, описати та розглянути на певних рівнях абстрагування, а саме: символічному (лінгвістичному), теоретико-множинному, абстрактно-алгебраїч­ному, топологічному, логіко-математичному, теоретико-інформа­ційному, динамічному й евристичному.

Аналізуючи бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності як системи, доходимо висновку, що вони предметно виокремлені в системі управління як управлінські
функції (рід, вид діяльності людей), є складовими зазначеної системи. Крім того, вони належать системі вищого символічного рів­ня, а саме — господарського обліку, контролю й аналізу, яка, у свою чергу, також входить до ще вищої ланки — системи економічної інформації.

Водночас бухгалтерський облік, контроль і аналіз — це не прості функції, не сума технічних прийомів, а об’єктивно зумовлений порядок облікових, контрольних та аналітичних процедур, що їх проводять стосовно даних, аби дістати необхідну інформацію. Цей порядок визначається термами й функторами. Перші характеризують мету, об’єкти, методи, другі — взаємозв’язок між ними. Такий поділ потребує залучення математичного апарату.

Основою математичного опису бухгалтерського обліку, контролю та аналізу є балансовий, так званий двоїстий (подвійний), метод управління економікою (господарством). Суть його полягає в тому, щоб досягти взаємозв’язаного узгодження потреб і ресурсів у масштабі відповідної господарської системи — підприємства, об’єднання, організації, асоціації, тресту тощо; взаємної координації дій різних господарських формувань; забезпечення збалансованості в економіці, пропорційності згідно з еко­номічними законами.

Теоретичну основу балансового методу господарювання становлять пізнання та визначення найзагальніших економічних законів, що забезпечують розширене відтворення (виробництво, обмін, розподіл, споживання) суспільного продукту.

З розширенням і ускладненням суспільного виробництва кількість технічних балансів щодо різних аспектів господарювання зростає, а тому постає потреба погоджувати їх один з одним.

Господарювання — суспільне явище, котре характеризується цілісністю завдяки об’єднанню двох його аспектів: продуктивних сил та виробничих відносин. Кожна складова господарювання, якою б малою вона не була, не існує поза суспільним виробництвом і не може лишитися поза обліком, перевіркою та аналізом. Тому методологія бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарства, його діяльності має забезпечувати можливість визначення господарських факторів відповідно до потреб управління та з’ясування їхніх характеристик. Для цього необхідний такий опис сукупності господарських фактів — явищ і процесів — на основі балансового методу, за якого було б визначено місце кожного з них, що є результатом діяльності тієї чи іншої господарської системи.

Отже, аби здійснювати управління господарством, потрібно скласти чітке уявлення про характерні особливості процесу виробництва та виробничих відносин, з’ясувати внутрішню матеріальну структуру цього господарства. Для того, щоб дістати двохаспектну структуру господарства на будь-яку дату, її слід за­фіксувати, подати статично. Але водночас процес господарювання є рухомим. Щоб відстежувати зміни, що відбуваються в господарстві, згаданий процес слід подати в динаміці.

Такий підхід відбиває найвищий рівень абстрагування, на якому бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяль­ності можна унаочнити схемою, зображеною на рис. 1.2. Решта рівнів абстрагування є подальшим поділом у різних аспектах та напрямах відповідно до вимог управління.




Рис. 1.2. Змістова характеристика бухгалтерського обліку,
контролю та аналізу в управлінні господарством

1.3. Нормативно-правова основа
організації бухгалтерського обліку
в Україні


Бухгалтерський облік як організаційна система замикається на рівні власника (підприємства — приватного, колективного або корпоративного). Але з процесом становлення суспільних формувань (муніципалітетів, держав, тощо) його дані все більш потрібні цим формуванням для вирішення соціальних та інших су-
спільних потреб.

Щоб досягнути єдності показників діяльності в суспільстві, загальне методологічне керування бухгалтерським обліком в Україні здійснюється за загальноприйнятими у світовій практиці принципами та на законодавчій основі.

В Україні встановлена структура нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку (рис. 1.3) складається з п’яти
рівнів.




Рис. 1.3. Структура нормативно-правового регулювання
бухгалтерського обліку в Україні

На першому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № XIV від 16.07.99 р. встановлює правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні. Закон має п’ять розділів.

У першому розділі визначено: сферу чинності закону, ціль, основні принципи та валюту бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

У другому розділі — «Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності» — розглянуті питання відповідного регулювання бухгалтерського обліку й фінансової звітності в Україні, функції та завдання методологічної ради з бухгалтерського обліку.

У третьому розділі — «Організація і ведення бухгалтерського обліку» — наведені питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах, основні вимоги до порядку ведення первинних облікових документів та регістрів згаданого обліку, правові основи проведення інвентаризації активів і зобов’язань.

У четвертому розділі — «Фінансова звітність» — установлені загальні вимоги до фінансової звітності, розглянуто основи організації консолідованої та зведеної звітностей, визначені звітний період, порядок надання й обнародування фінансової звітності,
а також контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність.

П’ятий розділ містить порядок набуття законом сили.

На другому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку розробляються та впроваджуються нормативні акти Кабінету Міністрів України, інших урядових органів, що встановлюють принципи, які необхідно використовувати під час розробки положень третього й четвертого рівнів.

Третій рівень регулюється національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку з окремих тем і напрямів. Основне призначення національних стандартів — розкриття у формі понять і методів бухгалтерського обліку правових норм, закріплених у Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № XI від 16.07.99 р.

На четвертому рівні складаються рекомендації з організації й ведення бухгалтерського обліку окремих видів активів, зобов’я­зань, інших господарських операцій. Призначення даних рекомендацій — у забезпеченні раціональної системи обліку з застосуванням прогресивних форм обліку та способів його ведення.

На п’ятому рівні власником (керівником) підприємства (організації) складається наказ про облікову політику підприємства. Призначення цього документа — організація бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та вимог управління в межах організаційної системи власника, його діяльності.

Загальне державне керівництво бухгалтерським обліком в Україні сьогодні здійснює Кабінет Міністрів України. Державне регулювання проводиться з такою метою:

  • створити єдині правила ведення бухгалтерського обліку та скласти фінансову звітність, що є обов’язковими для всіх підприємств і організацій та гарантують, захищають інтереси користувачів;

  • удосконалити бухгалтерський облік і звітність.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку й фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, що затверджує національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти означеної сфери. Порядок ведення бухгалтерського обліку й складання звітності в банках установлюється Національним банком України відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звіт­ність в Україні» № XI від 16.07.99 p. Порядок ведення бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України згідно з законодавством. Для організації розроблення й розгляду проектів національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-пра­вових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, удосконалювання організаційних форм і методів бухгалтерського обліку, а також для розроблення рекомендацій з покращання системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів при Міністерстві фінансів України діє дорадчий орган — Методологічна рада по бухгалтерському обліку. Ця рада здійснює методологічне забезпечення ведення сучасної технології збору й обробки обліково-економіч­ної інформації.

Законодавчо визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію першого, за забезпечення реєстрації фактів господарювання, здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, за збереження документів, регістрів і звітності протягом установленого законодавством терміну несуть власники (уповноважений орган/по­садова особа), що здійснюють керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприєм-
ство самостійно вибирає форми його організації, суб’єктами якої можуть бути: бухгалтерська служба, сформована на підприємстві, котру очолює головний бухгалтер; спеціалізована організація чи відповідальний фахівець на договірній основі, якщо підприємство не має бухгалтерської служби.

На невеликих підприємствах їх власники мають право самостійно вести бухгалтерський облік.

1.4. Принципи організації бухгалтерського
обліку, контролю та аналізу


Основними принципами організації управлінських робіт: єдиноначальність і колегіальність, індивідуальна відповідальність.

Раціональна організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу передбачає додержання системного підходу, цілісності, усе­бічності, субординації, динамічності, випереджувального відображення, системотвірних відносин окремих частин і елементів.

Принцип цілісності передбачає розгляд системи як об’єкта, як єдності, якість котрої не зводиться до властивості будь-якої з окремих частин, що утворюють її. Цілісність обліку системи як об’єкта виявляється у двоїстому (подвійному, балансовому) узагальненні господарських фактів — явищ та процесів. Означений принцип дає змогу розв’язувати глобальні завдання, такі, як наприклад, збір даних про матеріали, стан розрахунків з постачальниками і т. ін.

Цілісність контролю й аналізу господарської діяльності із системного погляду виявляється в комплексному використанні всіх джерел економічної інформації. Орієнтація на окремі джерела (планові, нормативні, облікові тощо) призводить до порушення системного підходу.

Принцип усебічності передбачає врахування всіх внутрішніх зв’язків і відносин системи, усіх факторів, що впливають на її функціонування.

Складність процесу організації бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в управлінні господарством пов’язана з наявністю численних варіантів узгодження можливостей людей, техніки, природних умов та інших складових першого. Істотними чинниками є також постійне зростання масштабу виробництва, динаміч­ність процесів, які відбуваються в економіці. Усе це зумовлює появу багатьох внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Тому за системного підходу як окремий об’єкт організації розглядають структуру зв’язків між елементами системи, між системою і суміжними, такими, що взаємодіють з нею, системами (наприклад плануванням, нормуванням, фінансами, регулюванням, контролем та аналізом).

Принцип субординації передбачає необхідність побудови
ієрархії елементів та відносин за чітко визначеними критеріями (мобільність, адекватність тощо).

Основним критерієм для системи бухгалтерського обліку,
контролю й аналізу є адекватність організаційної та технологічної структур господарства. Наприклад, облік матеріалів будується адекватно організації складського господарства: за кожною матеріально відповідальною особою, місцем зберігання матеріалів; облік витрат на виробництво — за цехами, дільницями, бригадами, продукцією (виробами, роботами, послугами, групами виробів тощо); облік витрат на управління — за рівнями останнього, структурами, підрозділами.

Принцип динамічності встановлює, що всі характеристики системи слід розглядати не як постійні, а як такі, що змінюються до своєї протилежності.

Динамічність бухгалтерського обліку зумовлена постійним удосконаленням форм і методів його організації, розвитком форм виконання розрахунків, системи рахунків, застосуванням нових методів обліку ресурсів, затрат на виробництво й калькулювання собівартості продукції. Принцип динамічності передбачає досить гнучкі зв’язки всередині підприємства між його функціональними підрозділами для здійснення контролю й аналізу.

Принцип випереджувального відображення означає постійну наявність проблем, розв’язання яких продиктоване часом, а отже, потребує прогнозування найімовірнішого стану всіх систем у майбутньому. Щодо системи бухгалтерського обліку це означає впровадження нормативного методу обліку витрат на виробництво.

Принцип системотвірних відносин потребує визначення саме тих зв’язків між частинами (елементами) системи, які забезпечують її цілісність, існування та розвиток. У цьому аспекті цілісність бухгалтерського обліку забезпечується прийомами дво­їстості (подвійності), тобто відображенням господарських фактів — явищ і процесів (балансовим узагальненням, бухгалтерською кореспонденцією рахунків, проведенням), ієрархічною диференціацією рахунків (синтетичні, аналітичні, субрахунки різного порядку). Цілісність контролю й аналізу з цього боку забезпечується використанням усього арсеналу аналітичних методів, які розроблені теоретично та застосовуються на практиці.

У галузі контролю й аналізу господарської діяльності однією з основних є проблема розвитку і впровадження функціонально-вартісного аналізу, різних видів та методів контролю й аналізу.

Принцип усебічності системного підходу тісно пов’язаний з комплексним підходом до вивчення об’єкта пізнання: об’єкт (у даному разі ним є бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності) розглядають як ціле і в ньому досліджують внутрішні зв’язки.

Організація як спосіб упорядкування потребує додержання, крім названих, і таких принципів, як адаптивність, паралелізм, ритмічність, безперервність, прямоплинність, пропорційність.

Адаптивність щодо організації обліку, контролю та аналізу означає пристосування їх будови й функцій до конкретних умов управління.

Паралелізм в означеній діяльності тлумачиться як обов’язко­ва наявність систем (підсистем) бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в усіх самостійних господарських підрозділах.

Ритмічність в організації обліку, контролю й аналізу означає рівномірне надходження даних і видавання вихідної інформації. Недодержання рівномірності призводить до порушення строків обробки такої інформації.

Безпосередність передбачає послідовність облікового, контрольного та аналітичного процесів під час розв’язування конкрет­них завдань.

Прямоплинність в організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу означає забезпечення таких схем руху носіїв інформації щодо перебігу технологічного процесу, які максимально відповідають технологічним схемам, наприклад руху матері­альних цінностей у виробничому процесі або руху готових виробів під час їх продажу.

Пропорційність як принцип організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу вимагає правильного співвідношення між різними елементами й об’єктами організації, зокрема обчислювальної техніки, кваліфікаційного складу виконавців тощо. Пропорційність дає змогу збалансувати використання трудових і матеріальних ресурсів.

Отже, якщо виходити із суті методу як прийому або способу пізнання (дослідження) явищ природи й суспільного життя, то на підставі зазначених принципів методом організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу слід уважати сукупність методичних і технічних прийомів, які забезпечують раціональне функ­ціонування всіх зазначених складників у системі управління господарством.

Особливості означеного методу щодо окремих його об’єк­тів виявляються в застосуванні різних методичних і технічних прийомів.

1.5. Основи організації бухгалтерського обліку,
контролю та аналізу в умовах функціонування
автоматизованої системи обробки інформації


Неодмінною умовою вдосконалення управління є докорінна реконструкція його технічної та інформаційної бази на основі автоматизованої системи обліку, контролю й аналізу з використанням автоматизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ).

Одним з найважливіших завдань у цій справі є подальший розвиток і вдосконалення інформаційних систем підприємств із використанням нових засобів управління та сучасних технічних засобів. Відповідно до цього має змінитися роль бухгалтерського обліку, а отже, методологічні й методичні його аспекти потребуватимуть коригування. Бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація в умовах автоматизованої системи обробки інформації використовуються значно ширше, ніж у разі ручної обробки даних.

Змінюється й цільове призначення бухгалтерського обліку. Він дедалі більше стає складовою управлінської системи підприємства.

Процес автоматизації бухгалтерського обліку має розвиватися за умови комплексного, системного та цілеспрямованого підходу з орієнтацією на потреби відповідної ланки управління підпри-
ємства.

Система керування має виконувати провідну роль в організації бухгалтерського обліку, що є забезпечувальною ланкою у фінансово-господарській діяльності підприємства. Бухгалтерський облік доповнює інші інформаційні системи, причому основну час­тину вхідної інформації він дістає безпосередньо з останніх. Перетворившись на одну з кількох таких підсистем, взаємозв’яза­них як на рівні вирішення завдань, так і на рівні всієї інформаційної системи підприємства, бухгалтерський облік відіграє одну з основних функцій управління в разі застосування автоматизованих систем. Успіх у її здійсненні при цьому істотно залежить від правильного встановлення взаємозв’язків завдань.

У разі комплексного підходу до організації бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої обробки інформації відбувається перехід від організації окремих елементів до впорядкування цілісних наборів елементів інформаційних систем, а також налагодження взаємозв’язків між окремими підсистемами й комплексами завдань.

Означений підхід в автоматизації бухгалтерського обліку в сучасних умовах має реалізовуватися у вирішенні сформульованих далі завдань.

  • Визначення ролі й місця бухгалтерського обліку в системі управління підприємством.

  • Класифікування типів комплексів завдань, а також завдань інформаційної системи обліку, контролю та аналізу.

  • Виокремлення ієрархічних рівнів, стосовно яких проводяться операції в інформаційній системі обліку, а також з’ясування характеру системотвірних зв’язків між ними, елементами, комп­лексами завдань і завданнями.

  • Установлення умов і меж чинності інформаційної системи обліку.

  • Контроль і аналіз.

  • Побудова концептуальної моделі автоматизованої обробки облікової інформації.

  • Створення інформаційної мови бухгалтера, яка дасть змогу користувачеві працювати в діалоговому режимі.

  • Комплексний перегляд теоретичних і методологічних основ бухгалтерського обліку.

  • Системне вирішення завдань обліку, контролю та аналізу.

  • Використання засобів моделювання облікового, контрольного й аналітичного процесів.

  • Організація автоматизованої системи дослідження; прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

  • Розроблення сучасних засобів спілкування в діалоговому режимі з інформаційною системою обліку, контролю й аналізу.

  • Створення на основі комплексного підходу автоматизованої системи прийняття управлінського рішення.

Розроблення облікової інформації — не кінцева мета, а лише частина облікової функції системи. Важливим завданням є створення такого засобу передавання інформації конкретним користувачам, що дає змогу їм правильно сприйняти останню й зрозуміти її потенційну корисність. Це насущне завдання, оскільки в разі невдалого подання даних навіть дуже цінна інформація може втратити вагу. Через це успіх у здійсненні відповідної функції багато в чому залежить від правильної побудови комунікаційних процесів.

В умовах автоматизованої обробки даних на організацію обліку істотно впливає теорія комунікації. Адже облік можна подати як інтегровану систему збирання, обробки, зберігання й передавання відповідної інформації, а основні принципи теорії комунікації дають змогу виробити найбільш оптимальні обсяги, терміни та напрями інформаційних потоків в обліку.

Як одиниця комунікації обліковець несе відповідальність за формування облікових показників і передавання їх користувачам. Для цього він має передусім визначити тип необхідних для реципієнтів блоків інформації, оскільки лише потреба в останній є, по суті, виправданням для встановлення комунікації. Як елемент інформаційної системи обліковець виконує водночас функції джерела інформації, передавача, користувача блоків, які забезпечують «обіг» інформації за допомогою різноманітних механізмів зворотного зв’язку. Як комунікаційна одиниця користувач облікової інформації поєднує в собі всі частини комунікаційної системи. Він виконує дві першочергові функції: інтерпретує облікову інформацію й використовує її.

Від інших функцій управління бухгалтерський облік відріз­няється своїми цілями, завданнями й засобами їх розв’язування. Це дає підстави розмежувати різні функції обліку, особливо коли організовано АРМБ, щоб не дублювати розв’язування одних і тих самих задач. Правильне формування АРМБ, їхній взаємозв’язок дають можливість на основі автоматизації розв’язувати облікові, контрольні та аналітичні завдання в управлінні.

Інформаційна система обліку, контролю та аналізу має органіч­но вливатися в загальну систему управління підприємством, характеризуватися взаємоузгодженістю між комплексами завдань і завданнями та іншими інформаційними системами підприємства, містити завдання обліку, контролю, аналізу й внутрішнього аудиту. Кожна з останніх характеризується функцією управління, у рамках якої вона розв’язується; ресурсом, котрий вона відображає, та його станом; підрозділом, до якого належить ресурс; періодом часу, за котрий відображається рух ресурсу.

Сукупність вихідних показників однозначно формує зміст задачі. Ті, що являють собою функціональний її різновид, взаємодіють на інформаційній основі. Обмін інформацією між задачами під час функціонування АРМБ можливий за наявності класифікаційного переліку перших. Така класифікація допомагає вдосконалити методологію обліку, а це, у свою чергу, має позитивний вплив на технологію обробки даних за допомогою АРМБ. Розмежування за класифікаційними ознаками дає змогу локалізувати однорідні задачі, щоб типізувати їх обробку, вивчити та використати в управлінні їхні особливості, встановити закономірності інформаційних зв’язків.

Задачі бухгалтерського обліку можна розподілити за певними ознаками залежно від практичних потреб, при цьому найважливішим критерієм є економічний зміст вихідних показників. Таке групування є базою для виокремлення основних типів АРМ бухгалтера, а саме:

1. АРМБ з обліку власності засновників.

2. АРМБ з обліку основних засобів.

3. АРМБ з обліку матеріальних цінностей.

4. АРМБ з обліку праці й заробітної плати.

5. АРМБ з обліку затрат на виробництво.

6. АРМБ з обліку продажу готової продукції, визначення доходів та фінансових результатів.

7. АРМБ з обліку фінансово-розрахункових операцій.

8. АРМБ зведеного обліку та складання звітності.

Кожному з названих АРМБ відповідає певний перелік задач. Визначаючи задачі, що мають бути розв’язані на АРМБ, слід ураховувати фактори, які впливають на їхній склад. Це технологічні та організаційні чинники, пов’язані з характером виробництва, із суміжними завданнями і з методичними варіантами розв’я­зування самих задач бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. При цьому можливі різноманітні варіанти розподілу останніх між бухгалтерією й підрозділами.

Інформаційні взаємозв’язки задач обліку, контролю та аналізу з іншими підсистемами автоматизованої системи управління підприємства здійснюються згідно з такими правилами:

  • використання інформації за принципом взаємності;

  • спорідненість окремих джерел інформації;

  • спорідненість окремих первинних носіїв інформації;

  • єдність системи кодування інформації;

  • наявність зворотного зв’язку;

  • єдність системи показників.

Обліковий процес в умовах використання АРМБ характеризується як ланцюжок взаємопов’язаних робочих місць — бухгалтера, а також працівників, дотичних до організації бухгалтерського обліку. Автоматизація послідовності розв’язування задач забезпечує чітку організацію технологічного процесу, дає змогу уникнути повторного виконання окремих кроків. Важливим під час автоматизації бухгалтерського обліку є формування облікових функцій для певного переліку задач, розв’язуваних на АРМБ.

На підприємствах доводиться іноді формувати АРМБ за комп­лексами, які охоплюють топологічні задачі (облік засобів праці, облік матеріальних цінностей тощо), за певними функціональними задачами (нарахування відрядної заробітної плати, облік касових операцій і под.) або за окремими функціями (оформлення первинного документа, формування певних значень первинного обліку тощо).

Для цього облікові модулі створюються так, аби можна було змоделювати обліковий процес з урахуванням використовуваної обчислювальної техніки, наявного відповідного персоналу, а також масштабів підприємства. В інформаційній системі в разі потреби формують облікові станції, які обслуговують кілька комп­лексів задач (АРМБ) або кілька облікових функцій. Маючи модуль­ний набір облікових, контрольних і аналогічних задач, бухгалтер у разі потреби може сформувати їх в окремі АРМБ. Це забезпечує швидке орієнтування на певний об’єкт обліку та дає змогу гнучко реагувати на поточні зміни в структурі підприємства (скорочення або збільшення АРМБ), а також на зміни в обліковій політиці підприємства.

Програмні засоби мають орієнтуватися на об’єкт у будь-який момент і за будь-яких структурних модифікацій, що відбуваються на підприємстві. Облікові станції мають формуватися з урахуванням взаємозв’язку завдань, функцій та АРМБ в єдиному інфор­маційному обліковому процесі, що випливає з загальної інформаційної взаємоузгодженості окремих задач і комплексів задач. АРМБ для потреб управління за функціональним розподілом фор­муються за задачами (комплексами задач), поданими у вигляді окремих блоків.

Функціональні задачі, що взаємодіють на інформаційній основі, утворюють цілком самостійну дисципліну, у межах якої далі розвиваються організаційні аспекти конкретних функцій та зав­дань.

Лише за умови глибокого організаційного підходу вдається подолати консерватизм і негнучкість апарату бухгалтерії, нечіткий розподіл виконуваних обов’язків та дублювання в роботі,
а отже, підвищити рівень організації праці бухгалтерів на підприємствах. Саме організаційний принцип дає змогу виявити способи вдосконалення обліку і в масштабі країни.

1.6. Стандартизація бухгалтерського обліку,
контролю та аналізу


Стандарт бухгалтерського обліку для автоматизованої обробки інформації — затверджений керівником підприємства нор­мативно-правовий акт, що визначає принципи, методи, комплекс правил, норм, вимог до організації ведення бухгалтерсько­го обліку, контролю та складання звітності в умовах функціонування автоматизованої інформаційної системи обліку.

У бухгалтерському обліку в умовах автоматизованої обробки інформації стандартизованими є:

  • способи та методика ведення бухгалтерського обліку;

  • техніка, форми й організація бухгалтерського обліку;

  • організація технологічного процесу;

  • організація роботи облікового персоналу та персоналу інших структурних підрозділів, які займаються обліком, аналізом і контролем.

Під час розроблення стандартів підприємства з обліку виконуються такі роботи:

  • організація процедур розроблення та впровадження стан­дарту;

  • розроблення стандартів з окремих комплексів завдань;

  • розгляд та затвердження стандарту;

  • тиражування та впровадження стандарту в обліковий процес.

Головна ціль стандартів підприємства з бухгалтерського обліку — суворо регламентувати роботу всіх служб підприємства, які беруть участь у процесі автоматизації обліково-обчислювальних робіт. Стандарти з обліку при функціонуванні автоматизованої інформаційної системи останнього являють собою гнучку, але в той же час і достатньо жорстко регламентовану систему, яка орієнтована на створення умов для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Стандарт підприємства з бухгалтерського обліку за згаданих умов повинен мати таку структуру:

  • загальні положення;

  • визначення;

  • пояснення;

  • розділи щодо обліку масових однорідних господарських операцій в умовах функціонування автоматизованої системи обліку (наприклад про облік надходження, зберігання, використання матеріальних цінностей). У кожному розділі має регламентуватися процес автоматизованого ведення фінансового, управлін­ського обліку;

  • спеціальний розділ (методологія ведення обліку, методологічні та організаційні питання формування й використання фонду нормативно-довідкової інформації, порядок формування первинної інформації, адресного отримання вихідної інформації);

  • порядок упровадження стандарту.

На підприємстві розробляється комплекс стандартів, в яких повинні бути передбачені взаємопов’язані процедури збирання, передавання, обробки та використання облікових даних. Такі нор­мативні документи встановлюють інформаційні потоки, розподіл між комплексами завдань, що має змогу використовувати інформацію для прийняття управлінських рішень на місцях виникнення інформації.

Під час розроблення стандартів особливу увагу приділяють стандартним схемам документообігу, які включаються в окремий стандарт з інформації як конкретний вираз зв’язків між інформаційними потоками даних. Побудування стандартних схем інформаційних потоків дає можливість шляхом організаційних засобів націлити їх на чіткий контроль процедур формування даних на різних етапах облікового процесу.

У стандартах повинна бути відображена побудова інформаційного забезпечення на основі розроблення:

  • схеми документопотоків первинних та зведених носіїв інформації;

  • плану обліково-контрольних крапок;

  • схеми приймання-передачі первинної інформації по ланцюгу її оформлення;

  • схеми використання облікової інформації;

  • порядок, послідовність і час розрахунків облікових даних;

  • порядок санкціонованого доступу до облікової інформації.

Важливим організаційним засобом є побудова інформаційних документопотоків, які варіюються залежно від рівня забезпечення підприємства сучасною обчислювальною технікою.

Стандартизація схем інформаційних потоків дозволяє забезпечити мінімізацію обсягу первинного документообігу на різних ділянках обліку.

Упровадження стандартів в обліковий процес в умовах автоматизованої обробки інформації дає змогу побудувати інтегровану систему обробки інформації.


Схожі:

Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconЛайчук С. М., к е. н., доц. Житомирський державний технологічний університет раціональна організація бухгалтерського обліку: основні підходи
Тобто в цілому зміст раціональної організації бухгалтерського обліку полягає у досягненні найвищого рівня корисності облікової інформації...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconЕкзаменаційні питання з «Організації бухгалтерського обліку»
Основи організації бухгалтерського обліку в умовах функціонування автоматизованої системи обробки інформації
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconМіністерство
Еколого-соціальні орієнтири бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу: цивілізаційні виклики
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconМакроекономіка ● Мікроекономіка ● Бухгалтерський облік
Види господарського обліку І їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconЯкі виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста
Види господарського обліку і їх характеристика. Предмет бухгалтерського обліку та головні його об’єкти. Загальна характеристика методу...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconПитання, що виносяться на залік з курсу “інформаційні системи І технології обліку І аудиту”
Задачі обліку, що розв`язуються на армб з обліку, контролю, аналізу та аудиту фінансово-розрахункових операцій
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconАнотація дисципліни «Організація обліку»
Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві можливо за умови їхньої правильної організації. Курс „Організація обліку”...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconАнотація дисципліни «Організація обліку»
Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві можливо за умови їхньої правильної організації. Курс „Організація обліку”...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Вимоги до бухгалтерського обліку. Загальне поняття про облік. Види обліку. Облікові вимірники. Міжнародні та національні стандарти...
Частина І загальні питання організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу iconВольська К. О., аспірант Житомирський державний технологічний університет роль ефективної організації документообігу в системі бухгалтерського обліку
Важливими етапами управління процесом документування на підприємстві є його моніторинг та оцінка, які передбачають виявлення слабких...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи