С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено icon

С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено




Скачати 77.85 Kb.
НазваС. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено
Дата13.07.2012
Розмір77.85 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка

курс психіатрії та медичної психології





ЗАТВЕРДЖЕНО

на методичній нараді кафедри

„15”лютого 2010 р.

Протокол № 2

Зав.кафедри (курсу)


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА №9


до практичного заняття з патопсихології для
студентів медичного факультету

на тему:

^ ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ



Навчальний предмет - патопсихологія

Медичний факультет, V курс

Спеціальність – „медична психологія”

2 академічні години.


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

АСИСТЕНТ ЮРЦЕНЮК О.С.


МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА № 9

практичного заняття для студентів.


ТЕМА: Патопсихологічні дослідження при психосоматичних захворюваннях

є ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.


^ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ.

Патопсихологічні дослідження при психосоматичних захворюваннях допомагають не тільки отримати об’єктивні дані щодо структуру і характеру розладу, але й рекомендувати певний метод психотерапевтичного впливу.

Тому лікареві фаху «медична психологія» важливо знати патопсихологічну семіотику при психосоматичних захворюваннях.


2. Навчальна мета.


^ 2.1. Студент повинен знати:

  • особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження при психосоматичних захворюваннях;

  • особливості преморбідних індивідуально-психологічних особливостей особистості при психосоматичних розладах;

  • патопсихологічні дослідження при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання;

  • методики, які використовуються для патопсихологічного дослідження хворих із психосоматичними розладами;

  • особливості організації та проведення патопсихологічної експертизи (трудова, військова, судова, педагогічна).

 2.2. Студент повинен уміти:

  • скласти план патопсихологічного дослідження хворого;

  • провести клініко-патопсихологічне дослідження хворих на психосоматичні розлади;

  • провести аналіз отриманих результатів патопсихологічного дослідження;

  • скласти протокол патопсихологічного дослідження;

  • сформулювати заключення по проведеному патопсихологічному дослідженню.




  1. На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • встановлення психологічного контакту з хворим;

  • проведення патопсихологічного дослідження хворого;

  • проведення аналізу отриманих результатів патопсихологічного дослідження;

  • написання протоколу проведеного дослідження ;

  • формулювання заключення патопсихологічного дослідження.


      ^ 3. 4 ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ.

Для проведення патопсихологічного дослідження при психосоматичних розладах використовують наступні методики:

Асоціативний (словесний) експеримент. Методика використовується для аналізу характеру|вдачі| асоціацій і швидкості їх освіти|утворення|, дозволяє вивчити деякі властивості особи|особистості| обстежуваного (виявлення значущих словесних реакцій, їх форм).

Хворому зачитують наперед|заздалегідь| підготовлений список слів (30—40  іменників), позбавлених якому-небудь смисловому зв'язку, і пропонують на кожне почуте слово відповідати тим, що будь-яким прийшли в голову, щонайшвидше|якнайшвидше|. Реєструються час у відповідь реакції (її латентний період) і характер|вдача| слова-реакції. Звертається|обертається| увага на лаконічність або багатослівність мовних реакцій, їх відповідність слову-подразнику або, навпаки, випадковий характер|вдача|. Багатослівні у відповідь реакції свідчать про нездатність виконати інструкцію, дотримуватися заданого модусу діяльності. Деякі хворі, в основному відповідаючи одним словом, дають багатослівну відповідь при дії неіндиферентного для них слова-подразника, наприклад, що відображає|відбиває| маревні|маячні| переживання|вболівання|. При цьому збільшується і латентний період. Проте|однак| значення цього явища не можна переоцінювати, оскільки|тому що| іноді|інколи| афективно-значущими абсолютно|цілком| несподівано для того, що досліджує виявляються|опиняються| зовсім інші слова, зв'язок яких з|із| хворобливими|болючими| переживаннями|вболіваннями| хворого не лежить на поверхні. Тому включення|приєднання| в асоціативний експеримент таких афектогенних| слів повинне базуватися на ретельному вивченні анамнезу, конфліктної життєвої ситуації, індивідуальних особливостей особи|особистості| хворого, його патологічної продукції (маревних|маячних| або надцінних ідей). Слід пам'ятати, що збільшення латентного періоду асоціацій у відповідь на афектно-значущі слова спостерігається і у|в,біля| здорових людей і саме по собі не є|з'являється,являється| ознакою патології.

Якісна характеристика у відповідь мовних реакцій може проводитися|вироблятися,справлятися| згідно класифікації А.  Р.  Іванова-Смоленського (1933), що розрізняє нижчі (вигукові, эхолалічні|, співзвучні, екстрасигнальні, відмовні, питальні і персевируючі|) і вищі (індивідуально-| і загальноконкретні і абстрактні) мовні реакції.

^ Утворення аналогій. Для виконання завдання|задавання| обстежуваному необхідно встановити логічні зв'язки і відносини між поняттями. При використанні цієї методики так само, як і попередньої, легко виявляються порушення послідовності думок, коли хворий на якийсь час перестає слідувати|прямувати| вибраному їм модусу рішення задачі.

Аналогії в різних завданнях|задачах| будуються за різними принципами, і наявність у|в,біля| хворих інертності психічних процесів значно утрудняє для них виконання завдання|задавання|: у подальшому|наступному| завданні|задачі| хворий намагається|пробує| виділити аналогію за принципом попереднього завдання|задачі|.

Розрізняють утворення простих і складних аналогій. У простих аналогіях обстежуваному пропонують пару слів. Встановивши характер|вдачу| відносин між ними, він може утворити аналогічну пару. При цьому перше слово утворюваної при аналогії пари дане, а друге треба вибрати з|із| 5. Наприклад:

Пісня- глухий

Картина-» художник|митець|, сліпий, кульгавий, малюнок, хворий?

При аналізі результатів важливо|поважно| не тільки|не лише| виявити помилки, але і встановити характер|вдачу| мотивування їх і можливість|спроможність| корекції. Цим методом виявляються порушення логічного складу мислення, причому помилки типу зісковзувань не коригуються, тоді як непослідовні думки у зв'язку з виснаженням психічних процесів хворі виправляють|справляють|, як тільки помічають їх. Виправлення помилок в ході експерименту, недопущення їх надалі свідчать про певне збереження критичності мислення.

Утворення складних аналогій передбачає виділення складних, абстрактних логічних відносин. Як зразки|взірці| пропонуються 6  пар слів, кожній з яких властиві певні відносини. Надалі він повинен всі пари слів, що пред'являються йому, співвідносити із|із| зразками|взірцями| по спільності логічних відносин, наприклад: «Глава є|з'являється,являється| частиною|часткою| роману, аналогічно тому, як вівця — частиною|часткою| стада». Характер|вдача| помилок дозволяє судити про порушення логічного складу мислення, його цілеспрямованості, критичності. Правильне виконання завдань|задавань| свідчить про уміння обстежуваного оперувати абстрактними поняттями.

^ Визначення і порівняння понять. Для визначення поняття необхідно проаналізувати ряд|лаву,низку| ознак предмету або явища і виділити з|із| них найбільш істотні|суттєві|. Ступінь|міра| точності визначення залежить від ознак, що обираються для характеристики того або іншого предмету або явища. Найточніше визначення через найближчий рід і видову відмінність|відзнаку| (наприклад, стіл — це вид меблів, необхідний в побуті або для роботи); правильне, але|та| менш точне визначення засноване лише на родових ознаках (стіл— це| меблі); на нижчому рівні знаходиться|перебуває| визначення предмету за функціональною ознакою (стіл для того, щоб є або писати); абсолютно|цілком| недостатнім є|з'являється,являється| визначення, що відзначає лише наочні|наглядні| ознаки предмету (стіл — дерев'яний, на 4  ніжках).

За допомогою цієї методики виявляються здатність|здібність| виділяти основні ознаки, характер|вдачу| побудови|шикування| визначення, чіткість формулювання. Легко виявляється розпливчатість думок, надмірна|надлишкова| деталізація.

При порівнянні понять не тільки|не лише| відбувається|походить| аналіз властивостей предмету або явища, але і встановлюються певні відносини між декількома предметами, явищами. Порівняння понять відбувається|походить| в два етапи: спочатку виділяються істотні|суттєві| ознаки кожного з них, а потім вибираються співпадаючі для порівнюваних об'єктів і ті, які обумовлюють|зумовлюють| різницю між ними. При порівнянні щодо|відносно| однорідних об'єктів першими виявляються|опиняються| родові, а другими — видові ознаки.

Використовуються методики на вивчення особистості (Айзенка, Шмішека, тощо), вивчають реакцію хворого на захворювання – ЛОБІ, ММРІ, тест Дембо-Рубінштейн.

Підкреслюються особливості проведення та аналізу результатів патопсихологічного дослідження в експертній практиці.


     ^ 4.  КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ                                                      ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.

  1. Особливості аналізу результатів експериментально-психологічного дослідження при психосоматичних захворюваннях?

  2. Особливості преморбідних індивідуально-психологічних особливостей особистості при психосоматичних розладах?

  3. Патопсихологічні дослідження при психічних розладах, що супроводжують соматичні захворювання?

  4. Які методики використовуються для патопсихологічного дослідження хворих із психосоматичними розладами?

  5. Які особливості організації та проведення патопсихологічної експертизи (трудова, військова, судова, педагогічна)?


5. ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


  1. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. – К., 1986.

  2. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Практическая патопсихология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.

  3. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Зейгарник Б.В. Патопсихология. – М.: МГУ, 1986.

  6. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

Додаткова:

1. Основи психології (За ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996.

2. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М., 1997, 368 с.


Методичну розробку склала

асистент О.С.Юрценюк


Схожі:

С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconПлан підвищення професійно-педагогічної кваліфікації та удосконалення лікарської кваліфікації викладачів кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)

С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconС. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено
Патопсихологічні дослідження при особистісно-аномальних розладах (акцентуації та психопатії)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconС. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено
Патопсихологічні дослідження при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconС. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено
Патопсихологічні дослідження при психогенних захворюваннях (невротичні реакції, наслідки гострого стресу, неврози)
С. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено iconС. М. Савенка курс психіатрії та медичної психології затверджено
На основі вище перерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи