Виходячи з мети, курс має такі особливості icon

Виходячи з мети, курс має такі особливості




НазваВиходячи з мети, курс має такі особливості
Сторінка1/4
Дата13.07.2012
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

Вступ.


Даний курс є головним у теоретичній підготовці бакалаврів за напрямом 6.060102 „Архітектура”.

Дисципліна спрямована на теоретичне становлення майбутнього архітектора, на його вміння вільно володіти культурним надбанням і використовувати його у своїй фаховій діяльності.

Мета курсу - вивчення ґенези архітектури і мистецтва на прикладах світових шедеврів; вивчення теоретичних засад архітектури і мистецтва; вивчення творчих методів відомих митців.

Виходячи з мети, курс має такі особливості:

Розглядаються не тільки типологічні або стилістичні особливості кожної епохи, але й генетична і соціальна спадкоємність, що рухається у загальному потоці.

Історія мистецтва розглядається як складова частина художньої культури (у сукупності з архітектурою). У складі мистецтв вивчається образотворче мистецтво з посиланнями на музику, літературу, кіно та ін. Містобудування розглядається як обов’язкова складова архітектури, що ґрунтується на спільних теоретичних засадах.

Курс має міждисциплінарні зв’язки з курсами, що входять до блоку „Теорія та історія соціального розвитку, мистецтва та архітектури” (4.12-4.16): „Типологія будівель та споруд”, „Містобудування (спецкурс)” і дає матеріал для наукових досліджень та архітектурного проектування, вправ та клаузур, що супроводжують все навчання.

Для викладення курсу проводиться відбір ключових періодів історії архітектури і мистецтва, що мали найбільш ґрунтовний вплив на розвиток архітектури в контексті загальної культури. Пам’ятки цих періодів аналізуються особливо ретельно з деталізацією і посиланням суміжні науки.

Положення, що зазначені вище, дають можливість сконцентрувати в пам’яті студента найбільш визначні приклади та закономірності, розвивають спроможність відбирати головне, розрізняти причини і наслідки та обґрунтовано використовувати історичні закономірності в сучасному проектуванні.

^ Завдання курсу:

дати студенту знання про головні історико-культурні події у всесвітній історії мистецтва, архітектури і містобудування;

показати їх як аспекти закономірного генезису культури, як єдиний процес, де мистецтво, архітектура і містобудування є ланками у загальному культурному процесі розвитку людства;

дати розуміння мистецтва, архітектури і містобудування як культурного феномена, функції соціально-економічних, природно-екологічних і психологічних факторів;

навчити студента професійній аналітичній оцінці твору архітектури, вмінню ідентифікувати твір з певною епохою, майстром, стилем, філософською і науковою концепцією.

^ Зміст дисципліни.


Модуль 1. Доісторична та стародавня архітектура і мистецтво Єгипту, Межиріччя, Егейська культура Антична архітектура Греції: архаїчний період, архітектура періоду розквіту грецького поліса.


ЗМ 1.1. Доісторична та стародавня архітектура і мистецтво Єгипту, Межиріччя, Егейська культура.

Теми лекцій:

  1. Вступ до курсу.

  2. Первісна культура. Первісне мистецтво (неоліт, епоха бронзи). Соціальні і міфологічні чинники формування мистецтва і архітектури.

  3. Архітектура і мистецтво Стародавнього світу. Стародавній Єгипет. Зародження Давньоєгипетської держави. Хронологічні рамки. Ландшафтно-географічні, соціальні і психологічні умови формування мистецтва і архітектури Єгипту.

  4. Піраміди. Просторова структура ансамблю Гізе, Фів і Фіванського некрополя.

  5. Просторова структура і композиція храму Амона-Ра в Карнаку. Порівняння з житловим будинком.

  6. Мистецтво Єгипту.

  7. Передня Азія. Країни східних деспотій (Ассирія, Дворіччя, Вавилон).

  8. Стародавня Греція. Егейська культура (Крито-мінойська і Крито-мікенська цивілізації).


ЗМ 1.2. Антична архітектура Греції: архаїчний період, архітектура періоду розквіту грецького поліса.

Теми лекцій:

  1. Вступ у Стародавню Грецію. Перехід від старосхідних деспотій до античності. Соціально-економічні та міфологічні умови розвитку античного світу. „Гомерівський період”.

  2. Архаїчний період. Міфологія, вазопис, скульптура.

  3. Ансамбль Селінунта. Ансамбль в Олімпії.

  4. Тенденції розвитку грецького храму. Розвиток грецького театру.

  5. Класичний період. Соціально-виробничі та міфологічні передумови формування регіону Аттики та Афінського полісу.

  6. Мистецтво раннього класичного періоду

Модуль 2. Антична архітектура Греції та Риму.


ЗМ 2.1. Передкризовий період. Елліністичний період.

Теми лекцій:

  1. Класичний період. Вступ до архітектури і мистецтва класичної Греції.

  2. Соціальна та міфологічна єдність домінуючих вузлів регіону, полісу, Акрополя та її відображення у композиції.

  3. Просторово-часова структура Афін у напрямку Елевсинсько-Панафінейських ходів.

  4. Розвиток грецького житла (від пастадного до перістильного будинку). Масштаби будівництва та засоби виробництва як фактор формування давньогрецької архітектури.

  5. Передкризовий період. Архітектура Ерехтейона.

  6. Розвиток давньогрецького театру, літератури, образотворчого мистецтва від архаїчного до класичного періоду, та від „Золотого віку” Перикла до Пелопонесських війн. Роль соціальних факторів у цьому розвитку.

  7. Елліністичний період. Еллінізм як перехідний період між культурами Еллади і Риму. Містобудування епохи Еллінізму.


ЗМ 2.2. Стародавній Рим.

Теми лекцій:

  1. Стародавній Рим. Архаїчний період. Географічні, соціально-виробничі та міфологічні передумови розвитку просторової структури Риму в етруський період.

  2. Республіканський період. Соціально-виробничі передумови розвитку просторової структури Риму 1 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. Зміна розташування міських домінант від етрусько-царського до пізньоантичного періодів.

  3. Імператорський (ранньоімператорський і пізньоімператорський) період. Соціальні умови.

  4. Формування імператорських форумів Від форуму Романум до форумів Цезаря і Траяна. Зміна композиції форуму Траяна при Адріані.

  5. Архітектура римських храмів, вілл, житлових будинків, базилік, тріумфальних арок, інженерних споруд. Тектонічні і соціальні засади. Спосіб виробництва, будівельні матеріали.

  6. Містобудування Риму: міста-лагері, Остія, Помпеї. Роль природного начала у містобудівній естетиці Риму.

  7. Східний розвиток Римської імперії. Баальбек

Модуль 3. Архітектура, мистецтво й містобудування Візантії.

Романська західноєвропейська архітектура.

Архітектура й мистецтво арабських країн.

Архітектура й мистецтво древньої Русі.


ЗМ 3.1. Архітектура, мистецтво й містобудування Візантії.

Романська західноєвропейська архітектура.

Теми лекцій:

  1. Історичні умови становлення культури Візантії.

Візантія від підстави Константинополя до кінця IV-VII в.

  1. Становлення візантійської архітектури.

  2. Собор св. Софії в Константинополі.

  3. Архітектура средневизантийського й позньовизантийського періодів.

  4. Загальні тенденції розвитку Середньовічної культури.

Структура світу: міфологія, теологія, философия.

  1. Архітектура ранньороманського і романського періодів.

  2. Образотворче мистецтво дороманського і романського періодів.


ЗМ 3.2. Архітектура й мистецтво арабських країн.

Архітектура й мистецтво древньої Русі.

Теми лекцій:

  1. Становлення арабско-мусульманської культури.

  2. Середньовічна архітектура й мистецтво країн Близького Сходу, Єгипту, Магриба. Контакти культур арабського Сходу і Європи.

  3. Джерела зодчества древньої Русі. Перехід від язичества до християнства.

  4. Загальні принципи планувальної структури міст древньої Русі.

  5. Древній Київ. Містобудівна структура. Міфопоетична основа древнього Києва.

  6. Архітектура Софійського собору в Києві. Система розписів і мозаїк собору.

  7. Композиційно-просторова структура Новгорода, Пскова, Володимира, Чернігова.

  8. Трансформація візантійських прообразів у давньоруській архітектурі.

  9. Мистецтво древньої Русі. Візантійська художня система й київська Русь. Основні сюжети й образи давньоруського живопису. Творчість Феофана Грека, Андрія Рубльова, Діонисія. Мистецтво перехідного періоду.

Модуль 4. Західне середньовіччя. Готика.

Епоха Відродження.


ЗМ 4.1. Західне середньовіччя. Готика.

Теми лекцій:

  1. Соціальні й філософські передумови переходу від романської до готичної культури.

  2. Розвиток готичного міста. Просторова структура Парижа XII-XIII в. Композиція середньовічної площі.

  3. Переломлення філософської ідеї неоплатонізму в структурі готичного собору. Становлення конструктивної системи.

  4. Формування композиції собору Нотр-Дам де Парі.

  5. Мистецтво готичного періоду.


ЗМ 4.2. Епоха Відродження.

Теми лекцій:

  1. Філософські й економічні основи епохи Відродження.

  2. Архітектура раннього Ренесансу. Композиційно-просторова структура Флоренції. Виховний будинок Брунеллески.

  3. Тенденції соціального розвитку мистецтва й архітектури при переході від готики до італійського Відродження. Еволюція архітектури італійського Відродження.

  4. Флоренція. Купол собору Санта Марія дель Фіоре - нова метафора світогляду Відродження.

  5. Еволюція мистецтва італійського Відродження. Творчість Рафаеля й Тиціана. Порівняння творчості Леонардо да Вінчі й Мікеланджело.

  6. Розвиток композиції Венеції від середньовіччя до Відродження.

  7. Порівняння літератури пізнього середньовіччя (Данте «Божественна комедія») і високого Відродження (Ариосто «Шалений Орландо»).

Самостійна навчальна робота студента.


Модуль 1.

ЗМ 1.1.

Альбом графічних завдань.


  1. Первісне мистецтво (палеоліт, мезоліт, неоліт, епоха бронзи). Соціальні і міфологічні чинники формування мистецтва і архітектури.

Склад роботи: прадавня „Модель світу”, первісне поселення; головні типи мегалітичних споруд (приклади); петрогліфи.

^ Відзначити відповідність міфологічної моделі світу і прадавнього поселення. Намалювати мегалітичні споруди за типами: дольмен, менгір, кромлех.

Анотовані пояснення: визначити послідовність історичних епох і їх головні характеристики щодо соціальних умов, становлення архітектури і мистецтва. Пояснити відповідність уявлень про світ і штучних форм.

Література:

    1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. - М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 15 – 36: Первобытно-общинный период.

    2. История зарубежного искусства. – М.: Изобразительное искусство, 1983. – С. 26 – 37.

    3. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4-х т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша. С. 9 – 46.

    4. Коптєва Г.Л., Криса Н.І., Панова Л.П., Шубович С.О. Методичні вказівки до вивчення курсу "Формування худож­нього образу". Для студ. 1 курсу денної форми на­вчання напряму 1201 -"Архітектура" Харків: ХДАМГ, 2001. - 65 с.




  1. Архітектура і мистецтво Стародавнього світу. Стародавній Єгипет. Зародження Давньоєгипетської держави. Хронологічні рамки. Ландшафтно-географічні, соціальні і психологічні умови формування мистецтва і архітектури Єгипту.

^ Склад роботи: Географічне становище Єгипту (карта). Міфологічні уявлення про світ (графічні приклади, модель). Просторова структура регіону (перспектива «з пташиного польоту»). Образне відображення драматургії середовища Єгипту.

^ Відобразити характерні риси і контрасти природи регіону і відтворити їх у передачі їх драматичного протиставлення.

Анотовані пояснення: Дати опис географічного становища, соціальних умов, міфологічної спрямованості світогляду єгиптян. Визначити головні ландшафтні і світоглядні опозиції (протилежності) як фактор формування образу навколишнього середовища.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. - М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 38 – 47.

  2. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4-х т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша. С. 47 – 54.

  3. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 71 – 78.




  1. Піраміди. Просторова структура ансамблю Гізе, Фів і Фіванського некрополя.

Склад роботи: розвиток монументальних споруд від мастаба до піраміди. Просторові структури ансамблів в Гізе і Фівах.

^ Показати хронологію розвитку піраміди. При виконанні перспектив «з пташиного польоту» ансамблів показувати просторові вісі, виявляючи їх структурну ієрархію.

Анотовані пояснення: Пояснити послідовність етапів формування піраміди і її художній зміст. Пояснити залежність між ансамблем Гізе і ландшафтом (дельтою Нілу) Єгипту. Пояснити принцип формування структури Фіванського ансамблю і структуроформуючу роль Нілу і Лівійського пасма.

Література:

  1. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. - М.: Стройиздат, 1979. - Т. 1: Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – С. 12-30.

  2. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. -М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 42 – 47: Архитектура Раннего царства. Период I – II династий (начало III тысячелетия до н.э.).

С. 47 – 61: Архитектура Древнего царства. Период III – VI династий (около 2800 – 2400 гг. до н.э.).

С. 68 – 80: Архитектура Среднего царства. Период VII – XVII династий (конец III тысячелетия до н.э. – XVII в. до н.э.).

С. 81 – 121: Архитектура Нового царства. Период XVIII – XX династий (XVI – XI вв. до н.э.).

С. 145: пропорциональные отношения в плане ансамбля Гиз.

  1. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4 т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша. С. 54 – 140. (розвиток пірамід – с.64-80; план ансамблю храмів у Карнаку – с. 99; план храму Амона-Ра – с. 105).

  2. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х тт. /гл. ред. С.А. Токарев. - М.: Сов. энциклопедия, 1991. – Т.1. «Египетская мифология».




  1. Просторова структура і композиція храму Амона-Ра в Карнаку. Порівняння з житловим будинком.

Склад роботи: Просторова структура і композиція храму (перспектива «з пташиного польоту» і видові перспективи фрагментів храму, які послідовно розкриваються за ходом руху від входу до кульмінаційного виходу: реконструкція за уявою). Просторова структура житлового будинку.

В зображенні храму відобразити всі його елементи і дати їх назви. Малюнки за напрямком руху по храму, давати з врахуванням лінії обрію. Мати на увазі, що композиція пілонного храму підпорядкована лінійній осі, при якій кутовий погляд не доцільний.

^ Анотовані пояснення: Визначити тип храму. Назвати послідовно всі структурні елементи храму. Пояснити композицію храму у зв’язку з міфологічним шляхом Ра. Пояснити катарсис храму у зв’язку з темою боротьби і подолання у міфі про Ра. Пояснити просторово-осьову композицію храму як вираз соціальних і ідеологічних умов. Пояснити різницю у структурах храму і житла.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. - М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 101 – 112.

  2. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4-х т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша. С. 54 – 140. ( план ансамблю храмів у Карнаку – с. 99; план храму Амона-Ра – с. 105).

  3. Шубович С.О., Панова Л.П. Методичні вказівки до вивчення курсу "Архі­тектура композиція. Композиція-сприй­няття". Частина 1. Для студ. 1 курсу денної форми навчання напряму 1201 -"Архітектура". Харків: ХДАМГ, 2001. - 60 с. (про поняття «катарсису»).

  4. Коптєва Г.Л., Криса Н.І., Панова Л.П., Шубович С.О. Методичні вказівки до вивчення курсу "Формування худож­нього образу". Для студ. 1 курсу денної форми на­вчання напряму 1201 -"Архітектура" Харків: ХДАМГ, 2001. - 65 с.




  1. ^ Мистецтво Єгипту.

Склад роботи: скульптурні пам’ятки Єгипту за епохами.

Анотовані пояснення: Дати загальну характеристику єгипетського мистецтва. Пояснити різницю між мистецтвом різних епох відносно до різниці в соціально-економічних умовах.

Література:

  1. Всеобщая история искусства. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 78 – 91: Искусство Древнего царства (3200-2400 гг. До н.э.).

С. 91 – 100: Искусство Среднего царства (XXI в. – начало XIX в. до н.э.).

С. 100 – 108: Искусство первой половины Нового царства. Искусство времени XVIII династии (XVI – XV вв. до н.э.).

С. 115 – 123: Искусство второй половины Нового царства (XIV – XII вв. до н.э.).

  1. История зарубежного искусства. – М.: Изобразительное искусство, 1983. – С. 26 – 37.




  1. Передня Азія. Країни східних деспотій (Ассирія, Дворіччя, Вавилон).

Склад роботи: Космогонічна модель світу; схеми структур міст Ур і Вавилон. Зображення зіккурату. Структура палацу Саргона II в Дур-Шаррукіні.

^ При зображенні просторової структури Вавилону і палацу Саргона показувати просторові осі.

Анотовані пояснення: Дати характеристику природних і соціальних умов регіону. Пояснити залежність структур міст від цих умов. Пояснити форму і художній смисл зіккурату. Пояснити на прикладах Вавилону і палацу в Дур-Шаррукіні принцип симетрії і осьових побудов як функції деспотії.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. - М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 198 – 222: Архитектура Двуречья (IV – II тысячелетия до н.э.).

  2. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4-х т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша. С. 200 – 234, 270-296 (карта регіону – с.200, план міста Ур – с.223, житловий будинок в Урі – с. 225, зікурат в Урі – с.226, палац Саргона в Дур-Шаррукіні – с.275-276, план Вавилону - с. 287, ворота Іштар – с.288, 289, святилище Мардука у Вавилоні – с. 291).




  1. ^ Стародавня Греція. Егейська культура (Крито-мінойська і Крито-мікенська цивілізації).

Склад роботи: структура палацу в Кносі, акрополя в Тиринфі (у перспективі «з пташиного польоту»), зображення Левиної брами в Мікенах. Приклади мистецтва (на вибір) - скульптура, фреска, вазопис.

^ При зображенні акрополя в Тиринфі звернути увагу на розміщення внутрішніх пропілеїв і мегарону. Показати просторові осі.

Анотовані пояснення: Дати стислу характеристику етапів егейської культури. Пояснити композиційні особливості і головні відмінності палацу в Кносі, акрополів в Тиринфі і Мікенах. Пояснити міфологічні образи палацу в Кносі.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. - М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 167 – 186: Архитектура Крита.

С. 186 – 195: Архитектура материковой Греции.

  1. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 131 – 144.

  2. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древней Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 9 – 15: Искусство Крита.

С. 15 – 19: Искусство Ахейской Греции.

  1. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4-х т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша. С. 142 – 197 (план палацу в Кносі – с. 162, приміщення палацу – с. 169-173, Левині ворота в Мікенах – с.189, акрополь Тірінфа – с.190-194).



ЗМ 1.2.

Альбом графічних завдань.


  1. Вступ у Стародавню Грецію. Перехід від старосхідних деспотій до античності. Соціально-економічні та міфологічні умови розвитку античного світу. „Гомерівський період”.

^ Склад роботи: Схема ландшафту Греції. Схема розселення племен. План Трої (Троади). Модель уявлення про античний (міфопоетичний) Космос і античний поліс. Малюнки до грецьких міфів (за вибором студента).

Знайти графічну відповідність для передачі структури Космосу і полісу як його моделі. Малюнки до міфів виконувати, спираючиь на грецькі скульптурні або вазописні зображення.

^ Анотовані пояснення: Розкрити соціально-економічні, ідеологічні (міфологічні) умови становлення античності. Пояснити роль ландшафту і етнічних міграцій у формуванні світосприйняття античної людини. Розкрити поняття і образний смисл античного полісу.

Література:

  1. Антонов В.Л. Історія соціального розвитку, мистецтва та архітектури. Стародавня Греція: /Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993. С. 3-5.

  2. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. - М.: Стройиздат, 1970. - Т.1: Архитектура древнего мира. – С. 163 – 167: Архитектура Трои.

  3. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 9 – 18: Общие сведения о древней Греции.

  4. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древней Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 5 – 8.

  5. Тимофієнко В.І. Нариси всесвітньої історії архітектури в 4-х т.: навч. посібник – К.: КНУБА, 2000. – Т. 1. Архітектура стародавнього світу. Книга перша.




  1. Архаїчний період. Міфологія, вазопис, скульптура.

Склад роботи: Вазопис і скульптура грецької архаїки.

Передавати пропорції і характер зображень.

Анотовані пояснення: Розкрити сутність і головну тематику мистецтва грецької архаїки.

Література:

  1. Антонов В.Л. Історія соціального розвитку, мистецтва та архітектури. Стародавня Греція: /Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993.- 156с.

  2. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. - Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 161 – 180: Искусство Греческой Архаики.

  3. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древній Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 26 – 27. С. 35 – 42: Скульптура.

С. 42 – 47: Керамика.

С. 47 – 50: Живопись.



  1. Ансамбль Селінунта. Ансамбль в Олімпії.

Склад роботи: композиція акрополя Селінунта і альтіса в Олімпії (у перспективі «з пташиного польоту»), видові перспективи олімпійського альтісу.

^ Слідкувати за передачею пропорцій при зображенні простору і будівель. У видових малюнках мати на увазі лінію обрію і зріст людини.

Анотовані пояснення: Пояснити композицію Селінунта у співставленні з композицією єгипетських храмових ансамблів. Розкрити роль сприйняття ансамблю за ходом руху у композиції обох ансамблів). Пояснити композицію олімпійського альтісу як перехід від архаїчних до класичних побудов.

Література:

  1. Антонов В.Л. Історія соціального розвитку, мистецтва та архітектури. Стародавня Греція: /Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993.- 156с.

  2. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 91 – 97. С. 123 – 124. С. 155 (Олимпия. Святилище Зевса).

  3. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древній Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 26 – 35.




  1. Тенденції розвитку грецького храму. Розвиток грецького театру.

Склад роботи: схеми храмів від мегарона до періптера (плани, просторова структура, загальний вигляд). Театр: просторова структура.

^ Плани і просторову структуру храмів показувати спираючись на грецькі зразки.

Анотовані пояснення: Перелічити типи грецьких храмів, пояснити принципи і філософію їх формування. Дати опис структури грецького театру.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 18 – 25. С. 267 – 270 (театры). С. 273. С. 277. С. 293 – 295. С. 329 – 334.




  1. Класичний період. Соціально-виробничі та міфологічні передумови формування регіону Аттики та Афінського полісу.

Склад роботи: структура регіону Аттики і афінського полісу (у перспективі «з пташиного польоту» і у видових перспективах). Структура житлового будинку.

^ У малюнках відобразити єдність композиції поліса.

Анотовані пояснення: Розкрити поняття античного полісу. Пояснити принципи формування єдиної композиції Аттики-Афін на рівнях регіону і полісу. Охарактеризувати структуру житлового будинку. Пояснити міфологічні принципи єдності світу, полісу, будинку як єдність людини і всесвіту.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 148 – 154.




  1. Мистецтво раннього класичного періоду.

Склад роботи: порівняння єгипетської і грецької скульптури. Порівняння зображень прадавньої і пізньоархаїчної Кори.

Анотовані пояснення: Дати пояснення у відмінностях єгипетського і грецького мистецтва як функції різних ідеологій. Пояснити відмінності у образах древньої і піздньоархаїчної Кор.

Література:

  1. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. - Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 76 – 78, с. 84 – 90, с. 94 – 97, с. 104 – 107, с. 109 – 112, с. 115, с. 117 – 127, с. 179 – 180, с. 187 – 205.

  2. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древній Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 50 – 58: Скульптура и архитектура.



Модуль 2.

ЗМ 2.1.

Альбом графічних завдань.


  1. Соціальна та міфологічна єдність домінуючих вузлів регіону, полісу, Акрополю та її відображення у композиції.

Склад роботи: просторова структура (у перспективі «з пташиного польоту») і композиція (у видових перспективах) регіону Аттики, Афін і Акрополя. Структура Парфенону.

^ Відмітити шляхи прямування і ландшафт (пагорби і море) як головний фактор побудови композиції.

Анотовані пояснення: Розкрити композицію Афін яка просторову і міфологічну єдність регіону, полісу, акрополя і житлового будинку. Пояснити роль регіональних шляхів сполучення у цій композиції. Пояснити призначення, структуру і художню сутність Парфенону, його роль у поєднанні зовнішньої і внутрішньої структур регіону, полісу і Акрополя.

Література:

    1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 148 – 150. С. 173 – 213.

    2. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. - М.: Стройиздат, 1979. - Т. 1: Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – С. 67 – 74. С. 59: Афины. План акрополя. С. 60.

    3. Брунов Н.И. Памятники афинского акрополя. Парфенон и Эрехтейон. - М., 1973. – С. 27 – 30: Назначение Парфенона. С. 37 – 38. С. 56 – 88. Илл. 1 – 48.

    4. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. - Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 206 – 221.

    5. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древней Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 59 – 66.




  1. Просторово-часова структура Афін у напрямку Елевсинсько-Панафінейських ходів.

Склад роботи: видові перспективи Афін у напрямку ритуальних ходів.

^ Показати послідовність просторових вражень у напрямку ритуальних ходів. Відмітити світлотіньові характеристики кадрів.

Анотовані пояснення: Пояснити ідеологічне значення ритуальних елевсинсько-панафінейських ходів. Показати структуру і композицію Афін як функцію ритуальних ходів.

Література:

    1. Антонов В.Л. Історія соціального розвитку, мистецтва та архітектури. Стародавня Греція: /Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1993.- 156с.




  1. Розвиток грецького житла (від пастадного до перістильного будинку). Масштаби будівництва та засоби виробництва як фактор формування давньогрецької архітектури.

Склад роботи: структура давньогрецького житла (у перспективі „з пташиного польоту”, видові перспективи).

^ Анотовані пояснення: Пояснити терміни «пастадний» і «перистильний». Пояснити ґенезу грецького житла через ґенезу соціальних і ідеологічних чинників. Пояснити обумовленість грецької архітектури засобами виробництва.

Література:

    1. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. - М.: Стройиздат, 1979. - Т. 1: Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – С. 78.

    2. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 20 - 21, С. 150 – 154: Эпоха расцвета. С. 320 – 326: Эпоха эллинизма.




  1. Передкризовий період. Архітектура Ерехтейона.

Склад роботи: аналіз композиції Ерехтейону (внутрішня структура у перспективі «з пташиного польоту», видові перспективи).

^ Звернути увагу на пропорції храму і просторів. Якомога точніше промалювати фігури каріатид.

Анотовані пояснення: Дати характеристику передкризового періоду. Розкрити просторову композицію Ерехтейону і її міфологічну основу. Пояснити відмінність Ерехтейону від Парфенону.

Література:

    1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 213 – 225.

    2. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. - М.: Стройиздат, 1979. - Т. 1: Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – С. 74 – 75.

    3. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древней Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 66 – 68.

    4. Брунов Н.И. Памятники афинского акрополя. Парфенон и Эрехтейон. - М., 1973. – С. 89 – 167. Илл. 59 – 83.

    5. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. - Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 221 – 222.




  1. Розвиток давньогрецького театру, літератури, образотворчого мистецтва від архаїчного до класичного періоду, та від „Золотого віку” Перикла до Пелопоннеських війн. Роль соціальних факторів у цьому розвитку.

^ Склад роботи: зіставлення мистецтва архаїчного, класичного та кризового періодів на прикладі грецької скульптури.

Ретельно аналізувати пропорції, характер руху і пластику скульптур. Графічно виявити відмінності.

Анотовані пояснення: пояснити відмінності у мистецтві на прикладах конкретних скульптурних творів; пояснити залежність мистецтва від соціально-економічних умов, міфологічних уявлень і філософських доктрин.

Література:

    1. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. - Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 173 – 180: Архаика. Скульптура.

С. 187 – 205: Ранняя классика. Скульптура.

С. 211 – 221: Высокая классика. Скульптура.

С. 234 – 248: Поздняя классика. Скульптура.

    1. Колпинский Ю.Д. Искусство Эгейского мира и древней Греции. – М.: Искусство, 1970. – С. 35 – 42: Архаика. Скульптура.

С. 50 – 68: Ранняя и высокая классика. Скульптура и архитектура.

С. 79 – 86: Поздняя классика. Скульптура.



  1. ^ Еллінізм як перехідний період між культурами Еллади і Риму. Містобудування епохи Еллінізму.

Склад роботи: просторові структури Пергама, Мілета, Прієни; видові перспективи, панорами.

^ Анотовані пояснення: Охарактеризувати просторові структури міст, вказати на відмінності у містобудівництві доби еллінізму від класичного періоду.

Література:

  1. Всеобщая история архитектуры. В 12-ти т. – М.: Стройиздат, 1973. - Т. 2: Архитектура античного мира (Греция и Рим). – С. 301 – 302. С. 304 – 312.

  2. Бунин А.В., Саваренская Т.Ф. История градостроительного искусства: В 2-х т. - М.: Стройиздат, 1979. - Т. 1: Градостроительство рабовладельческого строя и феодализма. – С. 52 – 64.

  3. Всеобщая история искусств. В 6-ти т. – М.: Искусство, 1955. - Т. 1: Искусство древнего мира. – С. 253 – 288.


  1   2   3   4

Схожі:

Виходячи з мети, курс має такі особливості iconПри організації харчування студентів мають значення такі фактори, як вік, стать, курс навчання та особливості фізіологічної адаптації
На перших курсах навчання енергетична цінність їжі має перевищувати енергетичні витрати на 5 – 10%. У середньому добова енергетична...
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconПро внесення змін до
Внести такі зміни в Положення про Центр електротехнологій: в п 1 у другому абзаці після крапки додати: для цієї мети створюється...
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconТовтрівська зош і-іііст. Назва інновації «Управління впровадженням інновацій у виховний процес»
Школа як мікроструктура суспільства відображає сучасний рівень І найближчі цілі його розвитку. Виходячи з цього, вона має
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconЧи мотивовані ви на успіх?
В основі активності людини лежить надія на успіх І потреба в досягненні успіху. Такі люди звичайно впевнені в собі, у своїх силах,...
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconКалендарно – тематичне планування Факультативний курс 5, 6, 7, 8, 9 класи «Ділова людина – з 7 років»
Факультативний курс має назву: "Учись вчитися, або наукова організація праці школяра". Друга назва: факультативний спецкурс: " Ділова...
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconФорма № у 02 Затв наказом Мінвузу урср від 3 серпня 1984 р
...
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconМетодичнІ вказівки
Актуальність теми: Фармацевтична промисловість окрі очних крапель випускає очні плівки, які мають ряд переваг при використанні. Технологія...
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconВимоги до оформлення статей стаття має бути структурована (поділена на розділи з заголовками) І
Стаття має бути структурована (поділена на розділи з заголовками) І відповідно до вимог вак україни мати такі елементи
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconМета курсу – ознайомити з головними напрямками теоретичного осмислення масової культури та досліджень її конкретних проявів, а також навчити самостійно аналізувати феномени масової культури. Досягнення мети курсу передбачає такі завдання
У курсі розглядається масова культура як складова культури ХХ – початку ХХІ століття
Виходячи з мети, курс має такі особливості iconВимоги до оформлення статей
Стаття має бути структурована (поділена на розділи з заголовками) І відповідно до вимог вак україни мати такі елементи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи