Протокол № icon

Протокол №




Скачати 99.08 Kb.
НазваПротокол №
Дата13.07.2012
Розмір99.08 Kb.
ТипДокументи


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології

“______” _______________ 200__ р.

Протокол № ______________


Зав. кафедри нервових хвороб,

психіатрії та медичної психології

Професор В. М. Пашковський




Методичні ВКАЗІВКИ




СТУДЕНТАМ ІV КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА № 10

ДОВГАСТИЙ МОЗОК. СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ КАУДАЛЬНОЇ ГРУПИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ ( IX-ХІІ ПАРи). БУЛЬБАРНИЙ ТА ПСЕВДОБУЛЬБАРНИЙ СИНДРОМИ. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ. ^ АЛЬТЕРНУЮЧІ СИНДРОМИ


Навчальний предмет - нервові хвороби.

Медичний факультет, ІV курс.

Зав. кафедри професор В. М. Пашковський


Методичну розробку підготував

доцен, к.м.н. І.І. Кричун

Чернівці – 200__


^ ТЕМА: ДОВГАСТИЙ МОЗОК. СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ КАУДАЛЬНОЇ ГРУПИ ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ (IX-ХІІ ПАРи). БУЛЬБАРНИЙ ТА ПСЕВДОБУЛЬБАРНИЙ СИНДРОМИ. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ. ^ АЛЬТЕРНУЮЧІ СИНДРОМИ

Актуальність теми визначається значною частотою пошкодження довгастого мозку та черепних нервів каудальної групи (IX, X, XI, ХІІ пар ) з складними і різноманітними симптомами і синдромами їх пошкодження що нерідко викликає труднощі в топіко-діагностичному плані. Тому вивчення цієї досить складної теми є дуже важливим і буде сприяти розвитку правильного клінічного мислення студента та формування поняття про суть топічної діагностики - основи клінічної неврологїї.




2. єТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 години


^ 3. НАВЧАЛЬНА МЕТА


3.1. Знати:

  • анатомо-фізіологічні особливості довгастого мозку;

  • ядра, хід волокон та функцію 9, 10, 11 та 12 пари ЧМН;

  • симптоми пошкодження 9, 10, 11 та 12 пари ЧМН;

  • альтернуючі синдроми довгастого мозку.


3.3. Вміти:

  • дослідження функції язико-горлового нерву;

  • дослідження функції блукаючого нерву;

  • дослідження функції додаткового нерву;

  • дослідження функції під’язикового нерву;

  • дослідження бульбарного та псевдобульбарного паралічу.



^ 3.2. Оволодіти навичками:


  • діагностувати пошкодження язико-горлового нерву;

  • діагностувати пошкодження блукаючого нерву;

  • діагностувати пошкодження додаткового нерву;

  • діагностувати пошкодження під’язикового нерву;

  • диференціювати синдроми периферичного та центрального ураження цих нервів;

  • діагностувати альтернуючі синдроми довгастого мозку (Джексона, Валленберга-Захарченко, Авеліса, Шмідта);

  • диференціювати бульбарний та псевдобульбарний синдроми.

^ 4. ПОРАДИ СТУДЕНТУ

IX пара. Язикоглотковий нерв (n. Glossopharingeus). Нерв змішаний, оскільки містить в своєму складі рухові, вегетативні та чутливі волокна, причому чутливі волокна як спеціальної чутливості (смакової), так і загальної чутливості. Відповідно до цього нерв має чотири ядра, які розміщуються в довгастому мозку:

  1. Рухове ядро(n. ambiguus), спільне з блукаючим нервом

  2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого крила), спільне з блукаючим нервом

  3. Ядро спеціальної чутливості (ядро одинокого шляху), спільне з проміжним нервом (система лицевого нерву)

  4. Вегетативне парасимпатичне ядро (нижнє слиновидільне ядро)

Нерв виходить з порожнини черепа крізь яремний отвір. Язико­глотковий нерв забезпечує чутливу іннервацію слизової оболонки верхньої частини глотки, м'якого піднебіння, задньої третини язи­ка і рухову іннервацію м'язів глотки, беручи участь у ковтанні й артикуляції.

Секреторні (парасимпатичні) волокна язикоглоткового нерва закінчуються у привушній слинній залозі, попередньо переключившись на вушному вузлі, де знаходяться другі нейрони парасимпатичної інервації привушної залози. Смакові во­локна іннервують задню третину язика.

^ X пара. Блукаючий нерв (n. Vagus). Нерв змішаний, має в своєму складі рухові, чутливі та вегетативні волокна. Відповідно має три ядра:

  1. Рухове ядро (n. ambiguus), спільне з язикогорловим нервом

  2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого крила), спільне з язикогорловим нервом

  3. Вегетативне парасимпатичне ядро – спільне ядро блукаючого нерву.

Блукаючий нерв — найдовший з усіх черепних нервів, бо сфера його іннервації поширюється від твердої оболонки голов­ного мозку до ободової сигмоподібної кишки. До речі за таку свою особливість він і отримав назву блукаючого. Виходить з порож­нини черепа разом з язикоглотковим і додатковим нервами крізь яремний отвір (foramen jugulare).

Блукаючий нерв має дуже велике значення, оскіль­ки він забезпечує чутливу і вегетативну (парасимпатичну) іннер­вацію всіх внутрішніх органів, крім органів малого таза; іннервує значну частину травного каналу (до ободової сигмоподібної киш­ки), серце, м'язову оболонку судин, трахею і легені, залози слизо­вої оболонки стравоходу, шлунка і кишок, печінку, підшлункову залозу, нирки. Чутливі волокна блукаючого нерва іннервують та­кож деякі відділи твердої оболонки головного мозку і зовнішній слуховий прохід з вушною раковиною. Рухові волокна блукаючого нерва забезпечують довільні рухи м'язів глотки, м'якого піднебін­ня і гортані.

Отже, блукаючий нерв здійснює нервову регуляцію таких жит­тєво важливих функцій, як дихання і серцево-судинна діяльність, а також бере участь у здійсненні актів ковтання і фонації.

^ XI пара. Додатковий нерв (n. Accessorius). Нерв чисто руховий нерв, складається з двох частин — черепної і спинномозкової. черепна частина нерву починається з спільного ядра, яке є спільним з язикогорловим та блукаючим нервами. Ядро спинномозкової частини додаткового нерва лежить лежить в сірій речовині передніх ро­гів спинного мозку на рівні 1—6 шийних сегментів. Аксони клітин цих ядер — спинномозкові корінці — крізь великий потиличний отвір (foramen occipitale magnum) проникають у порожнину черепа, де з'єднуються з черепними корінцями — волокнами спільного ядра. У результаті цього утворюється спільний стовбур додаткового нерва, який залишає порожнину черепа крізь яремний отвір і поділяється на дві гілки. Внутрішня гілка приєд­нується до стовбура блукаючого нерва як його рухова частина, а зовнішня (власне додатковий нерв) іннервує грудинно-ключично-сосковий і трапецієподібний м'язи. Таким чином, при участі до­даткового нерву здійснюється згинання голови вперед, поворот го­лови в протилежну сторону, потиснення плечима, відведення пле­чового поясу назад, приведення лопатки до хребта, піднімання плечима вище горизонтальної лінії.

XII пара. Під'язиковий нерв. (n. Hypoglossus).Нерв чисто руховий. Його ядро лежить у довгастому мозку, на дні ромбоподібної ямки, у задній частині її. Аксони клітин ядра у вигляді кількох корінців виходять на основу мозку — між оливою і пірамідою. Зливаючись, корінці утворюють стовбур під'язикового нерва, який виходить з черепа через одно­йменний канал потиличної кістки (canalis hypoglossi) і розпадається на численні гілки, які іннервують м'язи язика на своїй стороні, із яких особливо велике значення має м'яз, який висуває язик вперед (m. genioglossus).

Центральний нейрон XII пари (як і всіх рухових черепно-мозкових нервів) починається від нижніх відділів передньої цен­тральної закрутки, йде в складі coronae radiatae, коліно внут­рішньої капсули, в основі стовбуру над ядром здійснює повністю перехрест.

^ Дослідження функцій язикогорлового та блукаючого нервів.

Оскільки язикогорловий та блукаючий нерви мають багато спільного в своїй будові, зокрема мають спільні ядра, то їх функція в клініці досліджується одночасно.

Функції блукаючого і язиковогорлового нервів зручніше обсте­жувати в сидячому положенні. Для цього лікар просить хворого:

а) відкрити рот і вимовити звук «а». При цьому звертають увагу на скорочення м’якого піднебіння і розташування язичка. В нормі м'яке піднебіння розташоване симетрично, язичок розташований по середній лінії;

б) вимовити в слух декілька фраз. При цьому не повинно бути носового відтінку мови;

в) випити декілька ковтків води, ковтання повинно бути віль­ним.

Крім того перевіряють пульс, діяльність шлунково-кишкового тракту.


^ Дослідження функцій додаткового нерву

Функції додаткового нерву зручніше досліджувати в положен­ні стоячи або сидячи. Для цього хворого просять:

а) нагнути голову вперед;

б) повернути її в сторону;

в) потиснути плечима;

г) підняти плечі вище горизонталі;

д) привести лопатки до хребта.

В нормі всі ці рухи виконуються без будь-яких утруднень.


^ Дослідження функцій під’язикового нерву

Функцію під'язичного нерву можна досліджувати як в поло­женні хворого стоячи, сидячи чи навіть лежачи. Лікар пропонує хворому висунути язик. В нормі язик повинен бути розташованим по середній лінії.

^
Професійний алгоритм дослідження 9-10 пари ЧМН

(язико-горлового та блукаючого)


^ Дія лікаря

Варіанти патології

стан рухової функції

Звернути увагу на звучність та тембр голосу

Ослаблення голосу, гіпо-афонія, назолалія

Перевірити функцію ковтання їжі

Попадання рідкої їжі в ніс, поперхування під час їди аж до афагії

Перевірити артикуляцію мови

Дизартрія, анартрія

Стан рефлексів

Перевірити рефлекси з м’якого піднебіння та з задньої стінки горла

Підвищення рефлексів, послаблення, анізорефлексія

Стан голосових зв’язок

перевіряється отоларингологом

Стан чутливої функції

Дослідити смак на гірке та солоне на задній третині язика окремо з двох сторін

Гіпогейзія, агейзія, парагейзія

Дослідити чутливість слизової оболонки верхньої половини горла і вияснити наявність приступів болю в ділянці задньої стінки горла, в корні язика та в глибині вуха

Однобічне зниження чутливості

Стан секреторної функції

Перевірити слиновиділення

Сухість в роті

На основі вищенаведеного діагностувати наявність чи відсутність пошкодження 9-10 пари ЧМН


^ 5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:


  • Методика дослідження IX - ХІІ пар черепномозкових нервів.

  • Як називається порушення мови та ковтання?

  • Опишіть клініку ураження IX - Х пар черепномозкових нервів.

  • Опишіть клініку ураження XI - ХІІ пар черепномозкових нервів.

  • Що таке бульбарний параліч і який механізм його виникнення?

  • Що таке псевдобульбарний параліч і який механізм його ви­никнення?

  • Які Ви знаєте альтернуючі синдроми при пошкодженні рухових ядер каудальної групи черепномозкових нервів?

  1. Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е.З., Багрий Е.А., Стяжкина Л.В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы. – К.: Вища школа, 1986. – 56 с.

  • Кореневская А.А., Пригун П.П. Задачи по курсу нервных болезней. – Минск: Высшая школа. – 1981. – 118 с.

  • Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  1. Письмове оформлення протоколу огляду хворого /мікрокурація/.


Література:

Основна:

  1. Богородинский Д.К., Скоромец А.А., Шварев А.И. Руководство к практическим занятиям по нервным болезням. - М.: Медицина, 1977.-327 с.

  2. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:Медицина, 1988.- 638 с.

  3. Мартынов Ю.С. Нервные болезни.- М.: Медицина, 1988.-495 с.

  4. Мартынов Ю.С. Практикум по нервным болезням и нейрохирургии. – М.:Из-во университета дружбы народов, 1988. – 125 с.

  5. Нервові хвороби /С.М.Вінничук, Є.Г. Дубенко, Є.Л. Мачерет та ін.; За ред. С.М.Вінничука, Є.Г.Дубенка. – К.: Здоров”я. – 2001. – 696 с.

  6. Ромоданов А.П., Мосийчук Н.М., Холопченко Э.И. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы.- К.:”Вища школа”,1987.- 231 с.

  7. Сандригайло Л.И. Анатомо-клинический атлас по невропатологии.- Минск: Вышэйшая школа,1988.- 319 с.

  8. Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - М.: Медицина, 1974.- 338 с.

  9. Ярош 0.А. Нервові хвороби. - К.: Вища школа, 1993.- 487 с.

Додаткова:

  1. Віничук С. М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів.- Київ, 1994.- 137 с

  2. Дуус П. Топический диагноз в невропатологим: Пер. с нем.- М.: ИПЦ “ВАЗАР-ФУРРО”,1996. – 382 с.

  3. Практическая неврология /Под ред. И.С.Зозули.- К.: Здоров’я, 1997.- 216 с.

  4. Скоромец А.А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика забо­леваний нервной системы. Рук-во для врачей - 2-е издание.- С-Петербург, І996.- 320 с.

  5. Чернецький В.К. Методи дослідження в клініці нервових хвороб / посібник для студентів медвузів, лікарів-інтернів та невропато­логів/. - Чернівці., 1997.- 100 с.

  6. Чернецький В.К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб. - Чернівці, 1998.- 120 с.

  7. Чернецький В.К., Кричун І.Я., Паляниця В.М., Прасол Ю.Г. Анатомо-фізіологічні особливості, методи дослідження та діагнос­тика рівня пошкодження різних відділів нервової системи. / Метод. вказівка для студентів з загальної неврології/.- Чернівці, 1995.-87 с.





Схожі:

Протокол № iconПротокол Протокол
Протокол — один із найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід І результати проведення зборів, конференцій,...
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconПротокол №
Схвалено на засіданні кафедри сімейної медицини “ ” 2007 р. (протокол № )
Протокол № iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Травня 2012 року, протокол № ), клінічної імунології, алергології та ендокринології ( травня 2012 року, протокол № ) та на засіданні...
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconПротокол угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію
Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків І платежів між Виконавцем І замовником
Протокол № iconДержавний вищий навчальний заклад “донецький національний технічний університет”
Протокол № Протокол № від " " 20 р від " " 20 р
Протокол № iconПротокол медичної допомоги
Для кого призначений протокол (потенційні користувачі) – лікарі первинної та вторинної ланки медико-санітарної допомоги
Протокол № icon“Протокол лікування хворих. Сечові камені при шистосоматозі
Протокол підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06. 03. 2003 №1-1/152 (абзац другий, стор....
Протокол № iconПротокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу (N 29. 1)" Область застосування „Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу"
Протокол лікування хворих. Туберкульоз сечоводу” призначається на 2-му та 3-му рівні (районні тубдиспансери та туберкульозні лікарні,...
Протокол № iconПротокол № від 2010 р. Голова д е. н., проф. Черніченко Г. О
Робоча програма ухвалена на засіданні кафедри менеджменту, протокол № від 2010 р
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи