\" затверджено \" icon

" затверджено "




Скачати 188.19 Kb.
Назва" затверджено "
Дата13.07.2012
Розмір188.19 Kb.
ТипДокументи






" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

“______” _______________ 2004 р.


Протокол № ______


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

д. м. н., професор В. М. Пашковський




^ " ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

“______” _______________ 200__ р.


Протокол № ______


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

д. м. н., професор В. М. Пашковський






МетодичнІ ВКАЗІВКИ


^ СТУДЕНТАМ ІV КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


ТЕМА № 19


Сучасні дані про патогенез та принципи класифікації захворювань периферичної нервової системи. Невропатії зорового, трійчастого, лицьового, ліктьового, променевого, серединного, стегнового, сідничного нервів. Невралгії. Оперізуючий лишай. Клініка, діагностика, лікування та профілактика


^ Навчальний предмет - нервові хвороби.

Медичний факультет, ІV курс.

Зав. кафедри, професор В. М. Пашковський


Методичну розробку склав

к.м.н., доцент Кричун І.І.


Чернівці-200__

1. ТЕМА: "Сучасні дані про патогенез та принципи класифікації захворювань периферичної нервової системи. Поліневрити (полірадикулоневрити). Оперізуючий лишай. Клініка, діагностика та профілактика. Вертеброгенні ураження нервової системи, методи лікування (рефлексотерапія, мануальна терапія та ін.)"


Вивчення захворювань периферичної нервової системи викликає велику заці­кавленість не тільки як важлива медична проблема, але як і соціальна.

В структурі неврологічних захворювань дорослого населення хвороби пери­фе­ричної нервової системи складають 48%. В неврологічних стаціонарах кількість хворих на цю патологію по даним різних авторів складає 65-80%. В загальній структурі захворювання периферичної нервової системи займають третє місце після гострих респіраторних інфекцій та травматизму, а серед хронічних захворювань вони займають перше місце. Тому вивчення етіології, патогенезу, клініки, діагнос­тики, лікування, профілактики цих захворювань сприятиме їх зниженню, що має велике народно-господарське значення.




2. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 години


^ 3. НАВЧАЛЬНА МЕТА


3. 1. Знати:

  • етіологію, патогенез та класифікацію захворювань периферичної нервової системи;

  • клінічні симптоми захворювань периферичної нервової системи;

  • принципи диференційної діагностики захворювань периферичної нервової системи;

  • сучасні медикаментозні та немедикаментозні засоби лікування цих захворювань;

  • показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування хворих з ураженням периферичної нервової системи.


3. 2. Вміти:

  • діагностувати радікуліт, полірадікулоневрити, полінейропатії, неврити

  • діагностувати оперізуючий лишай;

  • проводити диференційну діагностику вертеброгенних уражень нервової системи;

  • проводити диференційну діагностику оперізуючого лишая з міжреберною невралгією;

  • скласти схему лікування вторинного попереково-крижового радікуліту в гострій та хронічній стадіях.

^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  • дослідження симптомів натяжіння;

  • дослідження порушень чутливості;

  • визначення рефлексів;

  • визначення порушення м’язової сили при враженнях нервів;

  • вміти читати спонділограму, комп’ютерні та магнітно-резонансну томограми хребта, електроміограму.





^ 4. ПОРАДИ СТУДЕНТУ


Периферична нервова система (ПНС) складається з аксонів, що формують периферичні і черепні нерви, а також тіл нейронів, що залягають у передніх і бічних рогах спинного мозку, ядрах черепних нервів, спинномозкових і вегетативних вузлах.

Морфологічною основою ушкоджень периферичних нервів є:

  • валлерівське переродження (реакція на пересічення нерва);

  • аксональна дегенерація;

  • сегментарна демієлінізація

  • первинне ураження тіл нервових клітин.

Характеристика валлерівського переродження: дистальніше місця ушкодження дегенерують як мієлінова оболонка, так і аксон. Регенерація, хоча і починається майже відразу після ушкодження, є повільним процесом. Видужання може бути неповним, і чим дистальніше локалізовано ушкодження, тим краще прогноз.

Аксональна дегенерація (аксонопатія) виникає при порушенні метаболізму у всьому нейроні і проявляється дегенерацією переважно дистальної частини аксона. Мієлінова оболонка руйнується одночасно з аксоном.

При сегментарній демієлінізації (мієлінопатії) первинно уражаються мієлін або шванівські клітини, що приводить до руйнації мієліну, у той час як аксони залишаються збереженими. У результаті виникає блокада провідності по нервових волокнах. У процесі ремієлінізації провідність по нерву може досить швидко (протягом декількох тижнів) відновлюватися. Прикладом мієлінопатії може служити синдром Гійена-Барре.

При нейронопатіях основні патологічні зміни відбуваються в тілах клітин передніх рогів (моторні нейронопатії) або спинальних гангліїв (сенсорні нейронопатії). При нейронопатіях звичайно спостерігається погане відновлення.

Всі форми захворювання периферичних нервів позначаються загальним терміном невропатія. Невропатії розділяють на дві клінічні групи: мононевропатії і поліневропатії. При мононевропатіях уражається переважно один нерв, нервовий корінець або частина нервового сплетення і рухові та чутливі порушення обмежені зоною ураженого нерва, корінця або сплетення. Множинна мононевропатія – синдром ураження декількох периферичних нервів.

Своєрідним варіантом мононевропатії є “тунельні синдроми” – ураження ліктьового, великогомілкового і частіше серединного нервів у зв’язку із здавленням нервів фіброзними або кістковими утвореннями. Тунельні синдроми складають біля 25% уражень ПНС, причому більше 80% ТС пов’язані із ураженням верхніх кінцівок. Їх розвиток пов’язують із травмою, деформуючим остеоартрозом, ендокринними зрушеннями, вагітністю. За механізмом розвитку виділяють компресію нерва і ішемію, після яких виникає сегментарна демієлінізація.

Поліневропатії включають симетричне, дифузне ураження ПНС. Їх ділять на аксонопатії і мієлінопатії.

В нашій країні продовжує широко використовуватися дещо застаріле розділення захворювання ПНС на неврити і невралгії. Про неврит говорять за наявності рухових, чутливих і вегетативних розладів, зумовлених запальними змінами у нерві. Під невралгією розуміють симптомокомплекс, який характеризується приступами болю, що поширюється по ходу нерва, сплетення або корінця без видимих ознак їх органічного ураження.

^ Невропатії при простому герпесі. 90% населення є носіями вірусу простого герпесу. Найчастіше спостерігається оперізуючий герпес. В типових випадках герпес починається з одностороннього корінцевого болю і парестезій на ділянці ураженого дерматому, локальних міхурцевих висипань. В 55% страждають грудні сегменти спинного мозку, в 20% – перша гілка трійчастого нерва, в 20% – шийні сегменти. В лікуванні цих уражень використовують ацикловір.


^ НЕВРОЛОГІЧНІ УСКЛАДНЕННЯ ОСТЕОХОНДРОЗУ ХРЕБТА

Вертеброгенні синдроми є найпоширенішими хронічними захворюваннями людини – кожна друга людина протягом життя страждає болями в спині або шиї. У зв'язку з вертикальною ходою у людини нижньопоперекові і нижньошийні відділи хребта піддаються значним перевантаженням. Тому рано, починаючи з 3-4-го десятиліття життя, починається зношування зазначених хребцевих сегментів. Наприклад при підніманні 30 кг ваги пресакральний диск витримує навантаження у 200-300 кг. Шийний відділ хребта вважається найбільш навантаженим. Це пов’язано із великою рухливістю і малою площею міжхребцевих дисків. Хребцевий руховий сегмент – це пари суміжних хребців, міжхребцевий диск і з'єднуючі їхні фіброзні тканини і міжхребцеві м'язи. Виникаючі під впливом статодинамічних навантажень деформації хребців є причиною постійного подразнення його рецепторів, особливо больових. Ці деформовані тканини (у першу чергу уражені диски) можуть механічно здавлювати спинний мозок і нервові корінці.

Серед уражень хребта, що супроводжуються неврологічними розладами, найбільш часто зустрічаються дегенеративно-дистрофічні процеси: остеохондроз і спондилоартроз. Остеохондроз хребта – це дегенеративне ураження хряща міжхребцевого диска і реактивні зміни з боку суміжних тіл хребців. Він виникає при первинному ураженні студенистого ядра. Під впливом несприятливих статодинамічних навантажень пружне студенисте ядро, що грає роль амортизатора і забезпечує гнучкість хребта, починає втрачати свої фізіологічні властивості, у першу чергу за рахунок деполімеризації полісахаридів. Воно висихає, а згодом секвеструється. Однією з причин такого стану є те, що фіброзне кільце має добре кровопостачання, а пульпозне ядро в основному живиться за рахунок дифузії. Під впливом механічних навантажень фіброзне кільце диска вип’ячується, через його тріщини випадають фрагменти студенистого ядра: протрузія змінюється пролапсом – грижею диска. В умовах підвищеної рухливості хребцевого сегмента виникають реактивні зміни в суглобах (супутній остеохондрозу спондилоартроз).

Рентгенологічні ознаки остеохондрозу: зміна конфігурації даного сегмента, звичайно місцевий кіфоз замість лордозу; зміщення суміжних тіл хребців, особливо при розгинанні – хребець, що вище лежить, зміщується назад (псевдоспондилолістез); деформація навпроти розташованих пластинок тіл хребців – стовщення їх, нерівність; горизонтально спрямовані крайові розростання (остеофіти); сплощення диска – зменшення висоти міжхребцевої щілини.

До складу хребцевого сегмента входять і з'єднуючі їх м'язи – міжпоперечні, міжостисті і повертаючі м’язи. Вони під впливом імпульсів із рецепторів ураженого сегмента, особливо із задньої подовжньої зв'язки, рефлекторно напружуються. Ця асиметрична напруга обумовлює нерідко виникаючий місцевий сколіоз, що позначається рентгенологами як «симптом розпірки».

Іноді грижа дисків випадає не в хребцевий канал, а через гіалінову пластинку в тіло хребця. Ці хрящові грижі тіл хребців – інтраспонгіозні грижі Шморля, клінічно асимптомні. Їх не варто змішувати з бічними і серединними грижами хребцевого каналу. Важливе значення має жовта зв'язка, розташована між дугами суміжних хребців. Зазнаючи травматизації, вона стає товстішою, вдається в епідуральний простір, тиснучи на корінець.

На більш пізніх стадіях дегенеративного процесу можливий розвиток у сусідніх сегментах спондильозу. На рентгенограмах спондильоз представлений вертикально спрямованими розростаннями тіл хребців, переважно за рахунок звапнення фіброзних кілець дисків і передньої подовжньої зв'язки, що сприяє фіксації хребта у осіб літнього віку.

У залежності від того, на які нервові утворення патологічно впливають уражені структури хребта, розрізняють компресійні і рефлекторні синдроми. До компресійних відносять синдроми, при яких над зазначеними хребцевими структурами натягається, здавлюється і деформується корінець, судина або спинний мозок. До рефлекторного відносять симптомокомплекс, обумовлений впливом компресії на закінчення зворотних спинномозкових нервів (синувертебральний нерв Лушки). Імпульси, що поширюються по цьому нерву з ураженого хребця, надходять по задньому корінцю в задній ріг спинного мозку. Переключаючись на передні роги, вони викликають рефлекторну напругу інервованих м'язів – рефлекторні м'язово-тонічні порушення.

Патогенез болю, що обумовлений дегенеративними захворюваннями хребта.

Значення корінцевої компресії в генезі вертеброгенного болю і інших чутливих розладів часто переоцінюється. Типовий гострий корінцевий біль, зв'язаний із компресією носить стріляючий короткочасний характер. Але можливий розвиток і більш стійкого болю, обумовленого в цих випадках ішемією, набряком, що викликають порушення ноцицепторів спинномозкових корінців.

^ Поперекові компресійні синдроми. Грижа диска може здавлювати любий поперековий корінець. Однак особливо характерним є зношування дисків L4-5 і L5-S1. Тому найбільш часто здавлюються корінці L5-S1. В натягнутому і здавленому корінці виникає набряк, венозний застій і потім асептичне запалення з розвитком радикулопатії.

Клінічні прояви компресії: стріляючий біль, дерматомна гіпалгезія, ослаблення або випадіння глибоких рефлексів, периферичний парез.

Тільки наявність однієї з цих ознак або їх сукупності дозволяє діагностувати участь корінцевого компонента в клінічній картині. В клініці широко користуються визначенням симптомів натягу нервових стовбурів: симптоми Ласега, Нері, Бонне, Сікара, Віленкіна, Васермана та ін. Але в останні роки основний симптом натягу – симптом Ласега – вже не вважається ознакою участі в больовому комплексі корінцевої компресії, але все ж він дозволяє віддиференціювати цей симптомокомплекс від іншого болю в нозі.

Синдром вертеброгенного поперекового болю визначається як люмбаго при гострому розвитку захворювання, і люмбалгія при підгострому або хронічному розвитку. Люмбоішіалгія – це больові і рефлекторні прояви, що обумовлені остеохондрозом і розповсюджуються з поперекової на сідничну ділянку і ногу.

У зв’язку з тим, що між грушовидною і крижово-остистою зв’язкою проходить сідничний нерв, він може здавлюватися між вказаними структурами. Такий стан називається синдромом грушовидного м’язу.

У зв’язку з тим, що між крижами і куприком є диск, в цій ділянці можуть виникати больові відчуття, які називаються кокцигодинія.

^ Шийні синдроми. Анатомічні особливості шийного відділу у порівнянні з поперековим. Хребці С1 і С2 з’єднуються між собою без посередництва диска. Суттєве клінічне значення мають аномалії краніовертебрального переходу. На шийному рівні можуть здавлюватися не тільки корінці і їх артерії, але і спинний мозок, хребцева артерія.

Компресія спинного мозку можлива за рахунок задньої грижі міжхребцевого диску або задніх остеофітів, особливо у людей з вузьким хребцевим каналом. Клінічні прояви здавлення грижею диска нерідко важко відрізнити від пухлини спинного мозку. Ураження судин спинного мозку може проявлятися вертеброгенними спинальними інсультами переважно в басейні передньої спинномозкової артерії. Можлива і хронічна ішемізація спинного мозку – мієлопатія, в генезі якої має значення компресійний фактор.

Оскільки часто раніше зношуються нижньошийні диски, у відповідних хребцевих сегментах розвиваються супутній спондилоартроз, і що особливо важливо, уніковертебральний артроз. На цьому рівні корінці частіше здавлюються не за рахунок грижі диска в епідуральному просторі, як це має місце в поперековому відділі, а в самому міжхребцевому отворі.

Як і на поперековому рівні, основний шийний рефлекторний синдром проявляється у формі прострілів – гострого шийного болю – цервікаго, або цервікалгії – підгострого або хронічного шийного болю.

Всі описані больові вертеброгенні синдроми перебігають у формі загострень (1-2 тиж.) і ремісій. Кожне чергове загострення доповнюється новими клінічними синдромами. Як правило, після 60 років у зв’язку з виробленням компенсаторних механізмів приступи стають менш вираженими.

Диференціальний діагноз проводять з дисгормональною спондилопатією (у жінок в менопаузі), ендокринними захворюваннями (тиреотоксикоз, гіперкортицизм), а також із захворюваннями, що супроводжуються остеопорозом.

Для уточнення діагнозу, крім оглядових спондилограм використовують КТ або МРТ.

Лікування. В гострому періоді вкладають хворого на тверде ліжко забезпечуючи спокій. Другим лікувальним фактором є розвантаження за рахунок розтягу – тракції ураженого хребцевого сегмента. Третім фактором є закріплення ураженого хребцевого сегмента у “м’язовому корсеті”. Четвертим фактором є дія на патологічні рефлекторні синдроми – м’язово-тонічні і міофасціальні. Напругу м’язів слід усувати введенням новокаїну – блокадами. На всіх етапах використовуються індивідуально підібрані анальгетики, міорелаксанти (баклофен, сирдалуд), нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак та ін.), в затяжних випадках використовують транквілізатори або антидепресанти. Широко використовується мануальна терапія для досягнення м’язової релаксації, зняття м’язових контрактур.


Пропонуються задачі для розв'язання в домашніх умовах зі збірників:

  • Неймарк Е. З., Багрий Е. А., Стяжкина Л. В. Семиотика и топическая диагностика заболеваний нервной системы.– К.: Вища школа, 1986.– 56 с.

  • Кореневская А. А., Пригун П. П. Задачи по курсу нервных болезней.– Минск: Высшая школа.– 1981.– 118 с.

  • Чернецький В. К. Принципи побудови топічного та клінічного діагнозів. Задачі з нервових хвороб.– Чернівці, 1998.– 120 с.

Пропонуються тестові завдання 2 рівня зі збірника “Віничук С. М., Ілляш T.I. Збірник тестових питань та задач з нервових хвороб для вищих медичних закладів. - Київ, 1994.- 137 с. ”


^ 5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:


  1. Анатомо-фізіологічні особливості будови периферичної нервової системи: корінців, сплетень, нервів.

  2. Етіологія та патогенез захворювань нервової системи. Роль вертеброгенних, інфекційно-алергічних, травматичних факторів в розвитку уражень периферичної нервової системи.

  3. Сучасні уявлення про морфологічні, біохімічні, патофізіологічні зміни, які відбуваються в периферичних нервах при їх подразненні, пошкодженні, дистрофічно-дегенеративних змінах (остеохондрозах, спонділозах, дискозах, гри­жах диску) та судинних порушеннях.

  4. Інфекційно-алергічні поліневрити (полінейропатії) – полірадикулоневрит Гійєна-Барре, поліневрити вірусної етіології. Їх етіологія, патогенез, клініка, діагностика, профілактика, лікування. Оперізуючий лишай (гангліоневрит) викликаний вірусом варіцела-зостер, або вірусом простого герпеса. Клініка, діагностика, профілактика. Післягерпетична невралгія.

  5. Вертеброгенні (вторинні) попереково-крижові та шийно-грудні радикуліти, радикулалгії при остеохондрозах, спондільозах, дискозах та інших патологічних процесах. Їх клініка, діагностика, лікування (мануальна терапія, голкорефлексотерапія та інше).

  6. Додаткові методи дослідження при вторинних радикулітах та радикулоневритах: спонділографія, пневмомієлографія, контрастна мієлографія, комп’ютерна томо­гра­фія, магнітно-резонансна томографія, електроміографія, класична електро­діаг­ностика, хронаксіметрія.

  7. Організація етапних лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів при захворюваннях периферичної нервової системи в гострому, підгост­рому, хронічному періодах перебігу хвороби. Санаторно-курортне лікування.

  8. Чим відрізняється неврит від невралгії?

  9. Який симптомокомплекс пошкодження верхнього первинного пучка плечового сплетення (С56) – параліч Ерба-Дюшена.

  10. Що таке люмбалізація та сакралізація?

  11. Чим себе проявляє ураження куприкового сплетіння (кокцидінія)?

  12. Діагностика полірадикулоневриту Гійєна-Барре.

  13. Лікування гострого періоду вторинного (дискогенного) попереково-крижового радикуліту.

  14. Паравертебральні новокаїн-гідрокортизонові блокади.

  15. Основні поняття про мануальну терапію при дискогенних попереково-крижових радикулітах.

  16. Санаторно-курортне лікування вторинних попереково-крижових радикулітів в стадії ремісії.



Література:

Основна:

  1. Михеєв В. В., Мельничук П. В. Нервные болезни.– М.: "Медицина", 1989.– 544 с.

  2. Мартынов Ю. С. Нервные болезни. - М.: "Медицина", 1988. – 495 с.

  3. Бадалян Л.О. Детская неврология. - М., "Медицина", 1975. - 603 с.

  4. Нервові хвороби / За ред. О. А. Яроша. – К.: " Вища школа", 1993. - 473 с.

  5. Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320с.

  6. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1988. – 623 с.


Додаткова:

  1. Болезни нервной системы / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана, П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1995.– Том 2.– 654 с.

  2. Попелянський Я. Ю. Шийний остеохондроз.– М.: "Медицина", 1966.– 284 с.

  3. Боголепов Н. К. Клинические лекции по невропатологии.– М.: "Медицина", 1971.– 431 с.

  4. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  5. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия, физиология, клиника.– М.: "Вазар-Ферро", 1996.– 400 с.

  6. Карлов В. А. Неврология: Руководство для врачей.– М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 1999.– 624 с.

  7. Самосюк Й. 3., Лысенюк В. П., Лиманский Ю. П. и др. Нетрадиционные методы диагностики и терапии.– К.: "Здоров'я", 1994.– 235 с.

  8. Мачерет Е. Л., Самосюк И. 3. Руководство по рефлексотерапии. - К.: "Вища школа", 1989.– 479 с.

  9. Шевага В.М. Довідник рефлексотерапевта з основами мануальної терапії.– 1994.– 272 с.

  10. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. – М., 1996. – 652 с.

  11. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997.– 214 с.

  12. Леонович А.Л., Казакова О.В. Невропатология. – Минск: "Навука і тэхніка", 1996. – 300 с.

  13. Вейнер Г., Левитт Л. Неврология. – Москва:"ГЭОТАР МЕДИЦИНА", 1998. – 256 с.

  14. Болезни нервной системы / Под ред. П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1982.– Том 2.– 365 с.

  15. Лудянский Э.А. Руководство по заболеваниям нервной системы. – Вологда, 1995. – 423 с.

Схожі:

\" затверджено \" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено \" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено \" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено \" iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
\" затверджено \" icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
\" затверджено \" iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
\" затверджено \" iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
\" затверджено \" iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
\" затверджено \" iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
\" затверджено \" iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
\" затверджено \" iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи