\" затверджено \" icon

" затверджено "




Скачати 130.59 Kb.
Назва" затверджено "
Дата13.07.2012
Розмір130.59 Kb.
ТипДокументи





" ЗАТВЕРДЖЕНО "

на методичній нараді кафедри

нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

“______” _______________ 200_- р.


Протокол № ______


Зав. кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології

д. м. н., професор В. М. Пашковський



МетодичнІ ВКАЗІВКИ

СТУДЕНТАМ 4 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ


ТЕМА № 21


КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ. СИНДРОМИ ПОРУШЕННЯ ВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ В БАСЕЙНАХ СОННИХ, ХРЕБТОВИХ ТА СПИНАЛЬНИХ АРТЕРІЙ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ (УЗДГ, КТ, МРТ ТА ІН.)





^ Навчальний предмет - нервові хвороби.

Медичний факультет, ІV курс.

Зав. кафедри, професор В. М. Пашковський


Методичні вказівки склала

к.мед.н., асистент Білоус І.І.


Чернівці – 200__


1. ТЕМА: КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ. СИНДРОМИ ПОРУШЕННЯ ВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ В БАСЕЙНАХ СОННИХ, ХРЕБТОВИХ ТА СПИНАЛЬНИХ АРТЕРІЙ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ (УЗДГ, КТ, МРТ ТА ІН.)


Захворювання судин головного мозку є найбільш поширеними серед населення земної кулі і мають тенденцію до росту за останні десятиріччя.

Велика частота судинних уражень головного мозку, тяжка інвалідизація хворих молодого віку, висока летальність визначають актуальність цієї проблеми. Особливе місце займає раннє виявлення цереброваскулярної недостатності, так як в ранніх стадіях раціональне лікування і профілактика у застосуванні різних засобів для підвищення фізіологічних захисних механізмів сприяють відновленню порушених функцій і попереджають зриви компенсації. Важливим є вирішення двох проблем:

- Як попередити інсульт?

- Попередити важкі ускладнення, інвалідизацію хворих при виникненні інсульту.

^ 2. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 години


3. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

3. 1. Знати:

  • анатомо-фізіологічні особливості кровопостачання головного та спинного мозку.

  • Синдроми ураження окремих судин головного мозку.

3.2. Вміти:

  • визначити локалізацію уражень мозку в басейні правої та лівої середньої мозкової артерії;

  • визначити локалізацію судинного ураження мозку в басейні передньої мозкової артерії;

  • визначити локалізацію судинного ураження мозку в басейні задньої мозкової артерії;

  • визначити локалізацію судинного ураження мозку в басейні вертебро-базилярної системи


^ 3.3. Опанувати практичні навички:

  • діагностувати судинні ураження головного та спинного мозку;

  • обстежити хворих з судинними ураженнями головного та спинного мозку;

  • проводити діагностику судинних уражень головного та спинного мозку.

  • проводити диференціальну діагностику коматозних станів церебрального та екстрацеребрального генезу;

  • розрізняти неврологічні синдроми порушення кровообігу в басейнах судин каротидної і вертебральної системи;

  • ознайомити студентів з методикою люмбальної пункції і вміти читати аналізи цереброспинальної рідини.

  • визначити локалізацію судинного ураження мозку при коматозному стані хворого;

  • досліджувати менінгеальні синдроми.


^ 4. Поради студенту:

Звернути увагу на кровозабезпечення головного мозку.

Кровозабезпечення головного мозку здійснюється з двох основних систем: системи сонних (каротидних) і системи хребтових артерій. Внутрішня сонна артерія, що утворилась в результаті ділення загальної сонної артерії на внутрішню і зовнішню у верхнього краю щитовидного хряща, входить в череп через foramen caroticum і направляється в печеристу пазуху – кавернозний синус, що розташований латерально від тіла основної кістки. Виходячи з кавернозного синусу, внутрішня сонна артерія віддає першу гілку – a. оphthalmica і ділиться на дві гілки: передню і середню мозкові артерії, попередньо віддавши три тонкі гілочки – передню зґєднувальну артерію, передню артерію судинного сплетіння, а також задню зґєднувальну артерію. Хребтова артерія (a. vertebralis) бере початок від підключичної артерії і з 5 чи 6 шийного хребця по 2 хребець проходить через отвори в поперекових відростках шийних хребців (canalis vertebralis). Огинаючи задню частину атланта, хребтова артерія входить в череп через великий потиличний отвір і, проходячи тверду мозкову оболонку, лягає на скат (clivus) під довгастим мозком, направляючись до середньої лінії, і у заднього краю моста мозку зливається з одноіменною артерією протилежного боку в непарну основну артерію (a. basilaris).

В порожнині черепа від хребтової артерії відходить передня спинальна артерія, що спускається вниз по передній серединній щілині спинного мозку (a. spinalis anterior), і задня нижня артерія мозочка (a. cerebelli inferior posterior), найбільш крупна гілка хребтової артерії, що живить мозочок і ретрооліварну область довгастого мозку.

Основна артерія (a. basilaris) йде вздовж вентральної поверхні моста мозку і на рівні переднього краю його ділиться на дві задні мозкові артерії (a. cerebri posterior). Від основної артерії відходять парні гілки, найбільш крупні з них дві мозочкові артерії: передня нижня артерія мозочка (a. cerebelli inferior anterior) і верхня артерія мозочка (a. cerebelli superior), що живлять кровґю головним чином мозочок, а також інші відділи стовбура мозку.

Артерія лабіринту (a. labirinthi, чи a. auditiva) може відходити від хребтової артерії, но частіше вона є гілкою нижньої передньої артерії мозочка. Ця тонка довга артерія відходить від основного стовбура під гострим кутом і через внутрішній слуховий отвір входить в внутрішнє вухо. Від основної артерії відходять короткі гілочки, в основному живлячі кровґю міст мозку і корінці черепних нервів, а в області розгалуження її відходить група мілких гілок, які приймають участь в живленні середнього мозку. Задні мозкові артерії є кінцевими гілками вертебробазилярної системи. Від задньої мозкової артерії до зґєднання її з задньою зґєднувальною відходять гілки до зорового бугра, судинного сплетіння і ніжкам мозку. Задні і передні зґєднувальні артерії зґєднують системи сонних та хребтових артерій, утворюючи на основі мозку замкнуте артеріальне коло великого мозку (вілізієве коло), що забезпечує надійне кровозабезпечення головного мозку на випадок закупорки однієї чи обох хребтових артерій.

Кровозабезпечення між каротидною і хребтовою системами розподіляється таким чином, що внутрішня сонна артерія живить кровґю лобні та тімґяно-вискові відділи мозку, тоді як хребтові артерії живлять кровґю потиличні, висково-базальні відділи півкуль і стовбур мозку.

Передня мозкова артерія є однією з основних гілок внутрішньої сонної артерії. Направляючись вперед і до середини, вона пересікає передній продірявлений простір і розташовується між внутрішньою і орбітальною поверхнею півкуль мозку. В цьому місці обидві передні мозкові артерії зґєднуються між собою короткою передньою зґєднувальною артерією. Потім передня мозкова артерія круто повертає вверх і дещо вперед і огинає коліно мозолистого тіла. Дальше вона утворює дугу на внутрішній поверхні півкулі, огинаючи мозолисте тіло до його задньої третини. Потім артерія повертає вверх і закінчується в задніх відділах тімґяно-потиличної борони. Гілки її проходять через медіальний край лобної долі і анастомозірують з гілками середньої мозкової артерії приблизно в

2 см. Від середньої лінії. Передня мозкова артерія повґязана також анастомозами з задньою мозковою артерією в області квадратної дольки. Проникаючі в глибину мозку базальні гілки передньої мозкової артерії проходять передню продірявлену речовину і в вигляді 3 – 4 артерій направляються до головки хвостатого ядра, переважно до його передньо-нижньої частини, до передньої третини шкарлупи, до блідого шара і йдуть до білої речовини медіально-базальної частини півкулі спереду від хіазми. Від передньої мозкової артерії на рівні передньої зґєднувальної артерії відходить непостійна гілка – зворотня артерія Гейбнера. Вона йде назад вздовж головного стовбура передньої мозкової артерії і разом з гілками середньої мозкової артерії йде в глибину мозку через передню продірявлену речовину. Ця артерія живить кровґю головку хвостатого ядра, передню частину шкарлупи і прилягаючу частину внутрішньої капсули. Іноді ця артерія заміщає лентикулостріарну гілку середньої мозкової артерії і тоді вона грає суттєву роль в кровозабезпеченні внутрішньої капсули.

Від передньої мозкової артерії відходять наступні коркові гілки: 1) пре фронтальна артерія – сама велика гілка, котра йде до медіальної поверхні лобної долі і живить коркове поле 11; 2) лобно – полярна артерія, живляча верхню частину верхньої лобної звивини (коркове поле 10); 3) передня внутрішня лобна артерія, що відходить на рівні коліна мозолистого тіла і живить медіальну частину поля 9; 4) середня внутрішня лобна артерія, котра направляється до задньої частини верхньої лобної звивини (поле 8); 5) задня внутрішня лобна артерія, котра направляється до верхньої частини пре центральної борони (поле 6); 6) пара центральна артерія, живляча пара центральну дольку; 7) верхня тімґяна артерія, котра йде до коркового поля 7.

Таким чином, коркові гілки передньої мозкової артерії живлять кровґю медіальну поверхню лобної і тімґяної долей, орбітальну поверхню лобної долі, зовнішню поверхню 1 лобної звивини, верхню частину центральних звивин і верхньої тімґяної звивини. В басейн передньої мозкової артерії входять також коліно і передні 4/5 мозолистого тіла, верхня частина склепіння і медіальна частина передньої спайки.

Середня мозкова артерія – сама крупна з артерій мозку – живить більшу частину мозкових півкуль. Після відходження від внутрішньої сонної артерії середня мозкова артерія йде ззовні від передньої продірявленої речовини і проходить в сильвієвій бороні, де зазвичай ділиться на 2 – 3 основні гілки, котрі утворюють 9 коркових гілок. До них відносяться наступні: 1) полярна вискова артерія відходить на самому початку стовбура середньої мозкової артерії і розпадається на мілкі гілочки, котрі живлять латеральну поверхню полюса вискової долі: 2) передня вискова артерія відходить у основи сильвієвої борони і йде в напрямку назад і дещо вниз. Ця артерія живить кровґю зовнішню поверхню вискової долі, передню третину 1 вискової звивини, передню половину 2 і 3 вискових звивин (поля 38 і 20); 3) середня вискова артерія йде до 1 і 2 висковим звивинам (передні частини полей 21 і 22); 4) задня вискова артерія проходить в задніх відділах сильвієвої борони, а потім виходить з неї і живить задню частину 1 і 2 вискових звивин (поля 21, 22, 37); 5) горизонтальна тімґяна артерія проходить по всій сильвієвій бороні, в задньому кінці її виходить на поверхню мозку і йде до нижньої тімґяної дольки (поля 29, 39 і частково 40); 6) висхідна тімґяна артерія йде до верхньої тімґяної дольки (поле 40); 7) нижня пост центральна артерія часто починається разом з попередньою, проходить в глибині сильвієвої борони, а потім виходить на поверхню мозку в задній його частині. Область її розповсюдження відповідає нижній половині полей 1, 2, 3, 40, 43; 8) нижня прецентральна артерія часто відходить загальним стовбуром з нижньою пост центральною і моно орбітальною артеріями. Потім вона проходить в центральній бороні і живить кровґю нижні відділи коркових полей 4 і 6; 9) лобно – орбітальна артерія живить кровґю зовнішню і внутрішню поверхню лобної долі (поля 44, 45, 46, 47).

Глибокі гілки середньої мозкової артерії в кількості 10 – 12 відходять від її початку на основі мозку і живлять кровґю верхню частину заднього стегна і частину переднього стегна внутрішньої капсули, частину хвостатого ядра, шкарлупу, частину зорового бугра, зовнішню частину блідого шара. Глибокі гілки середньої мозкової артерії діляться на 2 групи: медіальна – живить кровґю блідий шар, внутрішню капсулу і частину зорового бугра; латеральна – шкарлупу, внутрішню капсулу і хвостате ядро. Одна з артерій латеральної групи, котра проходить по зовнішній поверхні шкарлупи, значно більше інших. Вона часто є джерелом внутрішньомозкових крововиливів. Цю гілку середньої мозкової артерії Шарко назвав a. haemorragica.

Передня ворсинчаста артерія відходить від внутрішньої сонної артерії медіально від зорового тракта. У переднього полюса зовнішнього колінчатого тіла вона розділяється на декілька гілок, більша частина котрих знову пересікає зоровий тракт, йде в нижній ріг бокового шлуночка і живить його судинне сплетіння. Гілки цієї артерії живлять кровґю зоровий тракт, блідий шар, вентральну частину заднього коліна внутрішньої капсули, латеральну частину зовнішнього колінчатого тіла, латеральні ядра і ядро подушки зорового бугра, середню частину ножки мозку.

Задня з’єднувальна артерія відходить від внутрішньої сонної артерії і з’єднує її з вертебробазилярною частиною артеріального кола великого мозку (вілізієва кола). Гілки цієї артерії йдуть до переднього і заднього гіпоталамуса, до серединного і медіального ядрам зорового бугра, а також до ядра його подушки. Задня зґєднувальна артерія, подібно передній зґєднувальній, має більший діаметр у внутрішньоутробному житті. З віком калібр її зменшується.

Задні мозкові артерії є самими широкими і довгими гілками базилярної артерії. Іноді одна чи обидві артерії відходять від внутрішньої сонної артерії. Відходячи від бацилярної артерії, задня мозкова артерія огинає ніжку мозку і йде до зовнішнього колінчатого тіла. Дальше вона йде до вискової долі, де розташовується по внутрішньому краю її нижньої поверхні, а потім ділиться на 4 гілки: 1) передня вискова артерія йде до переднього полюса вискової долі; 2) задня вискова артерія живить нижню поверхню потиличної і вискової долей; 3) тімґяно- потилична артерія йде до cuneus guadratus; 4) артерія шпорної борони йде до коркового поля 17. Невелика частина цього поля отримує кров з середньої мозкової артерії, чим пояснюється збереженість макулярного зору при оклюзії задньої мозкової артерії. Коли задня мозкова артерія огинає ніжку мозку, вона проходить в cisterna ambiens, а також через мозочковий намет і в звґязку з цим легко здавлюється при вклиненні вискової долі в випадку пухлин, масивних крововиливів.

Кровозабезпечення мозолистого тіла здійснюється корковими гілками задньої мозкової артерії. Гілки задньої мозкової артерії переходять через край півкулі на зовнішню її поверхню і анастомозують з гілками передньої і середньої мозкових артерій. В глибину мозку йдуть три гілки задньої мозкової артерії: таламоперфоруюча, премамілярна і таламоколінчата. Вони живлять задньонижню частину гіпоталамічної області, потовщення мозолистого тіла, зоровий вінець і люісове тіло. Від початкової частини задньої мозкової артерії в глибину мозку йдуть гілки до задньої долі гіпофіза, задньому гіпоталамусу, середньому і медіальному ядрам зорового бугра, колінчатим тілам. Сама крупна з цих гілок – задня ворсинчаста артерія, котра кінчається в судинному сплетінні ІІІ шлуночка, живить ядра таламуса і медіальну частину зовнішнього колінчатого тіла.

Задньолатеральні гілки задньої мозкової артерії йдуть до задньої частини таламуса, гіпоталамуса, самому задньому краю внутрішньої капсули. Особливе значення має таламоколінчата гілка, тромбоз котрої звичайно викликає таламічний синдром Дежеріна – Руссі.

Мозковий стовбур і мозочок живляться з гілок хребтової і бацилярної артерій, а також задніх мозкових артерій.

Артерії головного мозку не є кінцевими, між ними є багаточисельні анастомози – коллатералі. Колатеральне артеріальне кровозабезпечення мозку грає значну роль в компенсації порушень кровообігу в результаті закупорки однієї з мозкових артерій.


  • Неврологічні синдроми порушення кровопостачання в басейні спинальних, корінцевих артерій (передньої, задніх спинальних, корінцевих, артерій Адамкевича).

  • Неврологічні синдроми порушення кровопостачання в басейні судин каротидної і вертебральної системи (середньої, передньої мозкової, вертебробазилярної, задньої нижньої мозочкової, задньої мозочкової артерії).

  • Неврологічні синдроми порушення венозного кровообігу в головному і спинному мозку. Тромбоз синусів твердої мозкової оболонки. Рентгенологічні і офтальмологічні ознаки порушення венозного кровообігу в порожнині черепа.

  • Сучасна класифікація судинних захворювань нервової системи Принципи розмежування стадій хронічної недостатності. Гостре порушення мозкового кровообігу.

  • Етіологія судинних уражень головного і спинного мозку. Основні захворювання, які викликають порушення мозкового кровообігу.

  • Патогенез порушень мозкового кровообігу. Роль розладів загальної гемодинаміки, метаболічних змін в судинній стінці, порушення в’язкості і згортання крові, ретикулярних судиннорухових механізмів. Роль дисфункції найбільш інтенсивно васкуляризованих діенцефальних відділів мозку.



^ 5. Контрольні питання:

  1. Які судини утворюють Вілізієв круг?

  2. Область кровопостачання внутрішньої сонної артерії.

  3. Область кровопостачання вертибро-базилярної артерії.

  4. Чим характеризується порушення кровообігу в басейні середньої мозкової артерії.

  5. Назвати симптоми порушення кровообігу в басейні передньої мозкової артерії.

  6. Назвати симптоми ураження вертибро-базилярної системи і її гілок.

  7. В чому заключається синдром Валенберга-Захарченко і при ураженні якої судини він спостерігається?

  8. В чому заключається синдром порушення кровообігу в басейні спинальних артерій?

  9. Які ознаки порушення мозкового кровообігу?


Література:


Основна:

  1. Гусев Е.И., Гречко В.Е., Бурд Г.С. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1988. – 623 с.

  2. Конспекти лекцій.

  3. Мартынов Ю. С. Нервные болезни. - М.: "Медицина", 1988. – 495 с.

  4. Михеєв В. В., Мельничук П. В. Нервные болезни.– М.: "Медицина", 1989.– 544 с.

  5. Нервові хвороби / За ред. О. А. Яроша. – К.: " Вища школа", 1993. - 472 с.

  6. Скоромец А. А., Скоромец Т.А. Топическая диагностика заболеваний нервной системы: Руководство для врачей / 2-е издание. – СПб.: "Политехника", 1996.– 320с.



Додаткова:


  1. Боголепов Н. К. Клинические лекции по невропатологии.– М.: "Медицина", 1971.– 431 с.

  2. Болезни нервной системы / Под ред. Н. Н. Яхно, Д. Р. Штульмана, П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1995.– Том 2.– 654 с.

  3. Болезни нервной системы / Под ред. П. В. Мельничу­ка.– М.: "Медицина", 1982.– Том 2.– 365 с.

  4. Вейнер Г., Левитт Л. Неврология. – Москва:"ГЭОТАР МЕДИЦИНА", 1998. – 256 с.

  5. Виленский Б. С. Неотложные состояния в невропатологии.– Л., 1986.– 236 с.

  6. Дифдиагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Под ред. Акимова Г. А.– СПб.: "Гиппократ", 1997.– 608 с.

  7. Дуус П. Топический диагноз в неврологии. Анатомия, физиология, клиника.– М.: "Вазар-Ферро", 1996.– 400 с.

  8. Карлов В. А. Неврология: Руководство для врачей.– М.: ООО "Медицинское информационное агенство", 1999.– 624 с.

  9. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. – М., 1996. – 652 с.

  10. Леонович А.Л., Казакова О.В. Невропатология. – Минск: "Навука і тэхніка", 1996. – 300 с.

  11. Лудянский Э.А. Руководство по заболеваниям нервной системы. – Вологда, 1995. – 423 с.

  12. Практическая неврология: неотложные состояния /Под ред. И.С.Зозули. – Киев: "Здоров'я", 1997.– 214 с.

  13. Ходос X. Г. Нервные болезни. - М.:"Медицина", 1974. – 508 с.

  14. Самуельс М. Неврология. – М.,1997.- 640 с.







Схожі:

\" затверджено \" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено \" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено \" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\" затверджено \" iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
\" затверджено \" icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
\" затверджено \" iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
\" затверджено \" iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
\" затверджено \" iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
\" затверджено \" iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
\" затверджено \" iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
\" затверджено \" iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи