" затверджено "
Скачати 130.59 Kb.
|
Зміст Навчальний предмет - нервові хвороби.2. Тривалість заняття 3.3. Опанувати практичні навички 4. Поради студенту 5. Контрольні питання |
МетодичнІ ВКАЗІВКИ СТУДЕНТАМ 4 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ТЕМА № 21 КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ. СИНДРОМИ ПОРУШЕННЯ ВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ В БАСЕЙНАХ СОННИХ, ХРЕБТОВИХ ТА СПИНАЛЬНИХ АРТЕРІЙ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ (УЗДГ, КТ, МРТ ТА ІН.)  ^ Медичний факультет, ІV курс. Зав. кафедри, професор В. М. Пашковський Методичні вказівки склала к.мед.н., асистент Білоус І.І. Чернівці – 200__ 1. ТЕМА: КРОВОПОСТАЧАННЯ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ. СИНДРОМИ ПОРУШЕННЯ ВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ В БАСЕЙНАХ СОННИХ, ХРЕБТОВИХ ТА СПИНАЛЬНИХ АРТЕРІЙ. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ (УЗДГ, КТ, МРТ ТА ІН.) Захворювання судин головного мозку є найбільш поширеними серед населення земної кулі і мають тенденцію до росту за останні десятиріччя. Велика частота судинних уражень головного мозку, тяжка інвалідизація хворих молодого віку, висока летальність визначають актуальність цієї проблеми. Особливе місце займає раннє виявлення цереброваскулярної недостатності, так як в ранніх стадіях раціональне лікування і профілактика у застосуванні різних засобів для підвищення фізіологічних захисних механізмів сприяють відновленню порушених функцій і попереджають зриви компенсації. Важливим є вирішення двох проблем: - Як попередити інсульт? - Попередити важкі ускладнення, інвалідизацію хворих при виникненні інсульту. ^ : 2 години 3. НАВЧАЛЬНА МЕТА: 3. 1. Знати:
3.2. Вміти:
^
^ Звернути увагу на кровозабезпечення головного мозку. Кровозабезпечення головного мозку здійснюється з двох основних систем: системи сонних (каротидних) і системи хребтових артерій. Внутрішня сонна артерія, що утворилась в результаті ділення загальної сонної артерії на внутрішню і зовнішню у верхнього краю щитовидного хряща, входить в череп через foramen caroticum і направляється в печеристу пазуху – кавернозний синус, що розташований латерально від тіла основної кістки. Виходячи з кавернозного синусу, внутрішня сонна артерія віддає першу гілку – a. оphthalmica і ділиться на дві гілки: передню і середню мозкові артерії, попередньо віддавши три тонкі гілочки – передню зґєднувальну артерію, передню артерію судинного сплетіння, а також задню зґєднувальну артерію. Хребтова артерія (a. vertebralis) бере початок від підключичної артерії і з 5 чи 6 шийного хребця по 2 хребець проходить через отвори в поперекових відростках шийних хребців (canalis vertebralis). Огинаючи задню частину атланта, хребтова артерія входить в череп через великий потиличний отвір і, проходячи тверду мозкову оболонку, лягає на скат (clivus) під довгастим мозком, направляючись до середньої лінії, і у заднього краю моста мозку зливається з одноіменною артерією протилежного боку в непарну основну артерію (a. basilaris). В порожнині черепа від хребтової артерії відходить передня спинальна артерія, що спускається вниз по передній серединній щілині спинного мозку (a. spinalis anterior), і задня нижня артерія мозочка (a. cerebelli inferior posterior), найбільш крупна гілка хребтової артерії, що живить мозочок і ретрооліварну область довгастого мозку. Основна артерія (a. basilaris) йде вздовж вентральної поверхні моста мозку і на рівні переднього краю його ділиться на дві задні мозкові артерії (a. cerebri posterior). Від основної артерії відходять парні гілки, найбільш крупні з них дві мозочкові артерії: передня нижня артерія мозочка (a. cerebelli inferior anterior) і верхня артерія мозочка (a. cerebelli superior), що живлять кровґю головним чином мозочок, а також інші відділи стовбура мозку. Артерія лабіринту (a. labirinthi, чи a. auditiva) може відходити від хребтової артерії, но частіше вона є гілкою нижньої передньої артерії мозочка. Ця тонка довга артерія відходить від основного стовбура під гострим кутом і через внутрішній слуховий отвір входить в внутрішнє вухо. Від основної артерії відходять короткі гілочки, в основному живлячі кровґю міст мозку і корінці черепних нервів, а в області розгалуження її відходить група мілких гілок, які приймають участь в живленні середнього мозку. Задні мозкові артерії є кінцевими гілками вертебробазилярної системи. Від задньої мозкової артерії до зґєднання її з задньою зґєднувальною відходять гілки до зорового бугра, судинного сплетіння і ніжкам мозку. Задні і передні зґєднувальні артерії зґєднують системи сонних та хребтових артерій, утворюючи на основі мозку замкнуте артеріальне коло великого мозку (вілізієве коло), що забезпечує надійне кровозабезпечення головного мозку на випадок закупорки однієї чи обох хребтових артерій. Кровозабезпечення між каротидною і хребтовою системами розподіляється таким чином, що внутрішня сонна артерія живить кровґю лобні та тімґяно-вискові відділи мозку, тоді як хребтові артерії живлять кровґю потиличні, висково-базальні відділи півкуль і стовбур мозку. Передня мозкова артерія є однією з основних гілок внутрішньої сонної артерії. Направляючись вперед і до середини, вона пересікає передній продірявлений простір і розташовується між внутрішньою і орбітальною поверхнею півкуль мозку. В цьому місці обидві передні мозкові артерії зґєднуються між собою короткою передньою зґєднувальною артерією. Потім передня мозкова артерія круто повертає вверх і дещо вперед і огинає коліно мозолистого тіла. Дальше вона утворює дугу на внутрішній поверхні півкулі, огинаючи мозолисте тіло до його задньої третини. Потім артерія повертає вверх і закінчується в задніх відділах тімґяно-потиличної борони. Гілки її проходять через медіальний край лобної долі і анастомозірують з гілками середньої мозкової артерії приблизно в 2 см. Від середньої лінії. Передня мозкова артерія повґязана також анастомозами з задньою мозковою артерією в області квадратної дольки. Проникаючі в глибину мозку базальні гілки передньої мозкової артерії проходять передню продірявлену речовину і в вигляді 3 – 4 артерій направляються до головки хвостатого ядра, переважно до його передньо-нижньої частини, до передньої третини шкарлупи, до блідого шара і йдуть до білої речовини медіально-базальної частини півкулі спереду від хіазми. Від передньої мозкової артерії на рівні передньої зґєднувальної артерії відходить непостійна гілка – зворотня артерія Гейбнера. Вона йде назад вздовж головного стовбура передньої мозкової артерії і разом з гілками середньої мозкової артерії йде в глибину мозку через передню продірявлену речовину. Ця артерія живить кровґю головку хвостатого ядра, передню частину шкарлупи і прилягаючу частину внутрішньої капсули. Іноді ця артерія заміщає лентикулостріарну гілку середньої мозкової артерії і тоді вона грає суттєву роль в кровозабезпеченні внутрішньої капсули. Від передньої мозкової артерії відходять наступні коркові гілки: 1) пре фронтальна артерія – сама велика гілка, котра йде до медіальної поверхні лобної долі і живить коркове поле 11; 2) лобно – полярна артерія, живляча верхню частину верхньої лобної звивини (коркове поле 10); 3) передня внутрішня лобна артерія, що відходить на рівні коліна мозолистого тіла і живить медіальну частину поля 9; 4) середня внутрішня лобна артерія, котра направляється до задньої частини верхньої лобної звивини (поле 8); 5) задня внутрішня лобна артерія, котра направляється до верхньої частини пре центральної борони (поле 6); 6) пара центральна артерія, живляча пара центральну дольку; 7) верхня тімґяна артерія, котра йде до коркового поля 7. Таким чином, коркові гілки передньої мозкової артерії живлять кровґю медіальну поверхню лобної і тімґяної долей, орбітальну поверхню лобної долі, зовнішню поверхню 1 лобної звивини, верхню частину центральних звивин і верхньої тімґяної звивини. В басейн передньої мозкової артерії входять також коліно і передні 4/5 мозолистого тіла, верхня частина склепіння і медіальна частина передньої спайки. Середня мозкова артерія – сама крупна з артерій мозку – живить більшу частину мозкових півкуль. Після відходження від внутрішньої сонної артерії середня мозкова артерія йде ззовні від передньої продірявленої речовини і проходить в сильвієвій бороні, де зазвичай ділиться на 2 – 3 основні гілки, котрі утворюють 9 коркових гілок. До них відносяться наступні: 1) полярна вискова артерія відходить на самому початку стовбура середньої мозкової артерії і розпадається на мілкі гілочки, котрі живлять латеральну поверхню полюса вискової долі: 2) передня вискова артерія відходить у основи сильвієвої борони і йде в напрямку назад і дещо вниз. Ця артерія живить кровґю зовнішню поверхню вискової долі, передню третину 1 вискової звивини, передню половину 2 і 3 вискових звивин (поля 38 і 20); 3) середня вискова артерія йде до 1 і 2 висковим звивинам (передні частини полей 21 і 22); 4) задня вискова артерія проходить в задніх відділах сильвієвої борони, а потім виходить з неї і живить задню частину 1 і 2 вискових звивин (поля 21, 22, 37); 5) горизонтальна тімґяна артерія проходить по всій сильвієвій бороні, в задньому кінці її виходить на поверхню мозку і йде до нижньої тімґяної дольки (поля 29, 39 і частково 40); 6) висхідна тімґяна артерія йде до верхньої тімґяної дольки (поле 40); 7) нижня пост центральна артерія часто починається разом з попередньою, проходить в глибині сильвієвої борони, а потім виходить на поверхню мозку в задній його частині. Область її розповсюдження відповідає нижній половині полей 1, 2, 3, 40, 43; 8) нижня прецентральна артерія часто відходить загальним стовбуром з нижньою пост центральною і моно орбітальною артеріями. Потім вона проходить в центральній бороні і живить кровґю нижні відділи коркових полей 4 і 6; 9) лобно – орбітальна артерія живить кровґю зовнішню і внутрішню поверхню лобної долі (поля 44, 45, 46, 47). Глибокі гілки середньої мозкової артерії в кількості 10 – 12 відходять від її початку на основі мозку і живлять кровґю верхню частину заднього стегна і частину переднього стегна внутрішньої капсули, частину хвостатого ядра, шкарлупу, частину зорового бугра, зовнішню частину блідого шара. Глибокі гілки середньої мозкової артерії діляться на 2 групи: медіальна – живить кровґю блідий шар, внутрішню капсулу і частину зорового бугра; латеральна – шкарлупу, внутрішню капсулу і хвостате ядро. Одна з артерій латеральної групи, котра проходить по зовнішній поверхні шкарлупи, значно більше інших. Вона часто є джерелом внутрішньомозкових крововиливів. Цю гілку середньої мозкової артерії Шарко назвав a. haemorragica. Передня ворсинчаста артерія відходить від внутрішньої сонної артерії медіально від зорового тракта. У переднього полюса зовнішнього колінчатого тіла вона розділяється на декілька гілок, більша частина котрих знову пересікає зоровий тракт, йде в нижній ріг бокового шлуночка і живить його судинне сплетіння. Гілки цієї артерії живлять кровґю зоровий тракт, блідий шар, вентральну частину заднього коліна внутрішньої капсули, латеральну частину зовнішнього колінчатого тіла, латеральні ядра і ядро подушки зорового бугра, середню частину ножки мозку. Задня з’єднувальна артерія відходить від внутрішньої сонної артерії і з’єднує її з вертебробазилярною частиною артеріального кола великого мозку (вілізієва кола). Гілки цієї артерії йдуть до переднього і заднього гіпоталамуса, до серединного і медіального ядрам зорового бугра, а також до ядра його подушки. Задня зґєднувальна артерія, подібно передній зґєднувальній, має більший діаметр у внутрішньоутробному житті. З віком калібр її зменшується. Задні мозкові артерії є самими широкими і довгими гілками базилярної артерії. Іноді одна чи обидві артерії відходять від внутрішньої сонної артерії. Відходячи від бацилярної артерії, задня мозкова артерія огинає ніжку мозку і йде до зовнішнього колінчатого тіла. Дальше вона йде до вискової долі, де розташовується по внутрішньому краю її нижньої поверхні, а потім ділиться на 4 гілки: 1) передня вискова артерія йде до переднього полюса вискової долі; 2) задня вискова артерія живить нижню поверхню потиличної і вискової долей; 3) тімґяно- потилична артерія йде до cuneus guadratus; 4) артерія шпорної борони йде до коркового поля 17. Невелика частина цього поля отримує кров з середньої мозкової артерії, чим пояснюється збереженість макулярного зору при оклюзії задньої мозкової артерії. Коли задня мозкова артерія огинає ніжку мозку, вона проходить в cisterna ambiens, а також через мозочковий намет і в звґязку з цим легко здавлюється при вклиненні вискової долі в випадку пухлин, масивних крововиливів. Кровозабезпечення мозолистого тіла здійснюється корковими гілками задньої мозкової артерії. Гілки задньої мозкової артерії переходять через край півкулі на зовнішню її поверхню і анастомозують з гілками передньої і середньої мозкових артерій. В глибину мозку йдуть три гілки задньої мозкової артерії: таламоперфоруюча, премамілярна і таламоколінчата. Вони живлять задньонижню частину гіпоталамічної області, потовщення мозолистого тіла, зоровий вінець і люісове тіло. Від початкової частини задньої мозкової артерії в глибину мозку йдуть гілки до задньої долі гіпофіза, задньому гіпоталамусу, середньому і медіальному ядрам зорового бугра, колінчатим тілам. Сама крупна з цих гілок – задня ворсинчаста артерія, котра кінчається в судинному сплетінні ІІІ шлуночка, живить ядра таламуса і медіальну частину зовнішнього колінчатого тіла. Задньолатеральні гілки задньої мозкової артерії йдуть до задньої частини таламуса, гіпоталамуса, самому задньому краю внутрішньої капсули. Особливе значення має таламоколінчата гілка, тромбоз котрої звичайно викликає таламічний синдром Дежеріна – Руссі. Мозковий стовбур і мозочок живляться з гілок хребтової і бацилярної артерій, а також задніх мозкових артерій. Артерії головного мозку не є кінцевими, між ними є багаточисельні анастомози – коллатералі. Колатеральне артеріальне кровозабезпечення мозку грає значну роль в компенсації порушень кровообігу в результаті закупорки однієї з мозкових артерій.
^
Література: Основна:
Додаткова:
 |
